Реферат: Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи НАКАЗ

23.11.2005 м. Київ № 352
Про затвердження Порядку
підготовки матеріалів, на підставі

яких надається експертний висновок

щодо рівня надзвичайної ситуації


З метою виконання протоколу № 2 засідання Колегії Міністерства від 21.10.2005 щодо розробки методичних матеріалів стосовно порядку підготовки документів до Кабінету Міністрів України та Урядових комітетів, зокрема для виділення коштів з резервного фонду державного бюджету,

НАКАЗУЮ:


Затвердити Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайної ситуації (далі - Порядок), що додається.

Начальникам головних управлінь (управлінь) МНС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, начальникам структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити використання Порядку при підготовці обґрунтованих матеріалів для виділення коштів з резервного фонду бюджету стосовно визначення рівня надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Департаменту організації управління, стратегічного планування та моніторингу забезпечити доведення Порядку до головних управлінь (управлінь) МНС України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для використання їх у подальшій роботі.

Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Антонця В.М.


Міністр В.І.Балога


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МНС України

23.11.2005 № 352
ПОРЯДОК
підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний

висновок щодо рівня надзвичайної ситуації


І. Загальні положення

Експертний висновок про рівень надзвичайної ситуації вважається підставою для здійснення відповідних заходів щодо реагування на надзвичайні події. Він є сукупністю процедур аналізу надзвичайної події, ідентифікації причин її виникнення, визначення масштабів її наслідків та економічних збитків. Експертний висновок є обгрунтовуючим матеріалом (документом), який готує МНС України (територіальні органи з питань цивільного захисту) і подає Мінекономіки (уповноваженому місцевому органу) для підготовки розпорядження Кабінету Міністрів України (голови державної адміністрації) про виділення коштів з резервного фонду державного (місцевого) бюджету для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Схема опрацювання звернень щодо виділення коштів резервного фонду державного бюджету для проведення невідкладних аварійно-відновлювальних робіт наведена у додатку 1.

Експертний висновок щодо оцінки збитків, завданих сільськогосподарським товаровиробникам, та необхідних для їх відшкодування коштів здійснюється Мінагрополітики (пункт 18 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415).

Рекомендований Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайної ситуації (далі - Порядок), визначає процедуру підготовки центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обгрунтувань щодо обсягів економічних збитків від надзвичайних ситуацій для підготовки експертного висновку про рівень надзвичайної ситуації, яка сталася.

Порядок розроблений на підставі вимог постанов Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1999 року № 140 “Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків”, від 15 лютого 2002 року № 175 “Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”, від 29 березня 2002 року № 415 “Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету”, від 25 жовтня 202 року № 1591 “Про внесення зміни до Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків”, від 24 березня 2004 року № 368 “Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями”, від 27 липня 2005 року № 647 “Про внесення змін до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету”, інших нормативно-правових актів.

У Порядку вживаються такі поняття:

аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створила на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призвела до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдала шкоди довкіллю;

надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат у мирний час і в особливий період;

економічні збитки від НС – оцінені відповідним чином витрати, спричинені надзвичайною ситуацією;

підтоплення території – комплексний процес, що виявляється під дією техногенного і, часткового, природного факторів, при якому в результаті порушення водного режиму і балансу територій за розрахунковий період часу відбувається підвищення рівня підземних вод, що досягає критичних значень;

вихід підгрунтових вод – вихід ґрунтових вод на поверхню землі, викликаний надмірним зволоженням (перезволоженням) ґрунту, який може бути раптовим, періодичним і постійним. Раптовий вихід відбувається у результаті повені чи паводка, що пройшли поблизу, періодичний – внаслідок регулярних повеней або паводків, постійний – зазвичай у зоні зрошувальних каналів, штучного водоймища;

паводок – порівняно короткочасне і нетривале підняття рівня води, що виникає внаслідок швидкого танення снігу льодовиків, рясних дощів;

повінь – значне затоплення водою місцевості в результаті підйому рівня води в річці, озері або морі, що викликається потужним припливом води в період сніготанення або злив, вітрових нагонів води, при заторах;

зсуви – рух мас порід на схилі під впливом власної ваги та навантаження, що відбувається в результаті зрушення ґрунту; виникають внаслідок підмиву схилу, сейсмічних поштовхів, перезволоження, особливо за наявності чергування водотривких і водоносних порід, на берегах рік та передгір'ях. З негативних техногенних причин найпомітніше даються взнаки втрати води з інженерних мереж у містах та іригаційних систем за їх межами, що посилює обводнювання ґрунтів;

осідання ґрунтів – ущільнення ґрунту під впливом зовнішнього тиску чи навантаження власної ваги. Осідання ґрунту супроводжується утворенням тріщин у фундаментах і стінах, руйнуванням конструкцій та інженерних мереж. Осідання ґрунту найчастіше є результатом неправильної оцінки проектувальником несучої здатності ґрунту основи. Техногенне замочування нижніх шарів лесової товщі на значну висоту та зміна кліматичних умов призводять до підняття ґрунтових вод, внаслідок чого лесовий грунт втрачає структуру і перетворюється на щільну суцільну пливунну ґрунтову масу, що не віддає воду при дренажі, маючи властивості плавуна.


ІІ. Основні вимоги до обгрунтовуючих документів

Кожен документ (звернення, пояснення, довідка, акт) повинен містити повні дані про юридичну особу що їх підготувала; встановлені чинним законодавством реєстраційні та засвідчуючі підписи і печатки; копії мають бути належним чином засвідчені. Якщо чинним законодавством або нормативними актами вимагається дотримання відповідної форми документа, то він має відповідати цій формі.

Пакет обгрунтувань, який подається до МНС України повинен містити наступні матеріали:

Звернення за підписом керівника Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з коротким описом надзвичайної ситуації, в якому простежено її причинно-наслідковий зв'язок; зазначено чисельність загиблого та постраждалого населення і термін порушення нормальних умов життєдіяльності (вказується для якої кількості осіб); повідомляється розмір фінансування (з місцевих бюджетів, цільових регіональних . бюджетних програм, субвенцій) заходів, направлених на запобігання виникненню надзвичайної ситуації на об'єкті господарювання, а також обсяг асигнувань, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, на території яких вона виникла, і додатково – за рахунок районних і обласних резервних фондів, у тому числі матеріальних резервів, які створюються згідно з Бюджетним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 року № 308 “Про Порядок створення і використання матеріальних ресурсів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків”.

^ Повідомлення про виникнення надзвичайної ситуації та ліквідацію її наслідків – подається головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації за формою (НС-1), у взаємодії і взаємоінформуванні управлінь (відділів) планування і моніторингу територіальних головних управлінь (управлінь) МНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, через оперативні служби, що встановлено Методичними рекомендаціями (лист МНС України до Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій від 14.01.2004 року № 03-281/231).

Протокол засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій відповідного рівня (регіонального, місцевого), в якому відображено узагальнену інформацію про наслідки НС, виділення коштів з відповідних резервних фондів (область, район, місто) тощо.

^ Матеріали про результати профілактичних обстежень і оцінка технічного стану об'єкта (згідно з відомостями його технічного паспорта) до виникнення НС. Слід описати стан об'єкта до НС із зазначенням порушень правил технічної експлуатації, якщо вони мали місце (наприклад, недотримання термінів планового ремонту або застосування невідповідних матеріалів), а також кількість профілактичних ремонтів. Виконання вимог статті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року № 409 “Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж”.

У разі виникнення НС внаслідок вогневої події (пожежі, удару блискавки, вибуху газу, що використовувався для побутових цілей) – дані про ступінь вогнестійкості будівлі, стан електроустановок і електромереж, протипожежний стан будівлі, категорія виробничого процесу за ступенем пожежної небезпеки.

У випадках підтоплення територій населених пунктів внаслідок стихії чи підняття рівня ґрунтових вод – відомості про стан реалізації природоохоронних заходів, передбачених містобудівною документацією, та наявність споруд з інженерного захисту, їх технічний стан на момент виникнення надзвичайних ситуацій.

^ Акти обстеження дефектів і пошкоджень – характеристики категорій стану об'єкта (конструктивних елементів) мають відповідати тим, що встановлені будівельними нормами і правилами із обов'язковим зазначенням ступеня пошкодження (%). Якщо обстеженням визначено, що стан об'єкта чи окремих його конструкцій відповідає ІІІ (непридатний для нормальної експлуатації) або ІV (аварійний) категорій технічного стану – акт готується спеціалізованою організацією, яка має ліцензію на проведення цього виду робіт.

Розрахунки збитків, підготовлені відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 175. Демонстраційний приклад застосування Методики оцінки збитків наведено у додатку 2.

Зразок розрахунку збитків від НС для будівель, споруд, приміщень, а також приватних та господарських будівель надано у таблиці. При розрахунках слід враховувати, що після кожної повені балансова вартість будинку і доріг падає на 5-12%.

№

з/п

Реквізити об'єкта (назва, адреса)

Найменування та кількість пошкоджених конструктивних елементів

Вартість одиниці пошкодженої площі у грн./кв.м

Балансова вартість

(грн.)

гр. 3 х гр. 4

Фактичний термін експлуатації (роки)

Річний % зносу

Коефіцієнт амортизації 100% - гр. 6 х гр. 7

________________

100

Сума збитків

(грн.)

гр. 5 х гр. 7

1

2

3

4

5

6

7

8

9




^ Документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування (у разі відсутності договору страхування – пояснення заявника про причини непроведення страхування).

^ Довідку обласного центру з гідрометеорології (у разі надзвичайної ситуації метеорологічного характеру).


ІІІ. Вимоги до оцінювання технічного стану об'єкта, що зазнав шкоди від надзвичайної ситуації

Класифікація технічних станів об'єктів та їх конструктивних елементів визначається за Нормативними документами з питань обстежень, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд, затверджених спільним наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці від 27.11.1997 року № 32/288 та від 30.03.1998 року № 62/48 (зареєстрований у Мін'юсті 6 липня 1998 року № 42/2866), Правилами оцінки фізичного зносу житлових будинків ВНС 55-86 (р), Положенням про систему обслуговування, ремонту та реконструкції житлових будівель у містах і селищах України (наказ Держжитлокомунгоспу від 01.12.1991 року № 135) тощо.

Оскільки, як правило, така оцінка здійснюється візуально, для максимального виключення в ній суб'єктивного фактору та прийняття відповідного рішення, у додатку 3 наводяться основні класифікаційні ознаки технічного стану конструктивних елементів.


Заступник директора Департаменту

цивільного захисту населення і територій

полковник В.П.Квашук


Додаток 1

до Порядку підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайної ситуації
^ Схема № 1
опрацювання звернень щодо виділення коштів резервного фонду державного бюджету

для проведення невідкладних аварійно-відновлювальних робіт

(до пункту 6а постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415)


протокол обласної комісії ТЕБ і НС;

зведений кошторис;

інформація про виділення коштів з місцевих резервних фондів



Заявник

Кошторисні

розрахунки

Узгодження переліку першочергових робіт та їх вартості

Звернення

^ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
обгрунтовуючі

матеріали

Доручення КМУ

Проект розпоря-дження

Відповідь про відмову

^ Міністерство економіки

(скликання)

МНС

Мінфін

Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства
^ Висновок МНС Експертний висновок Держбуду Узгодження проекту, висновок економічної доцільності


Узгодження проекту, висновок правової експертизи



Мін'юст



Додаток 2

до Порядку підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайної ситуації


^ Приклад застосування “Методики оцінки збитків

від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру”


Приклад застосування “Методики оцінки збитків від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру” (далі - Методика) спирається на фактичний приклад надзвичайної ситуації (НС), що сталася у Яготинському районі Київської області. Внаслідок стихійного лиха (сильний вітер, град, злива) було завдано шкоди сільськогосподарським культурам, основним виробничим фондам сільськогосподарських підприємств, житловим будинкам.

За даними районного відділу МНС України у Яготинському районі Київської області було знищено 380 га гречки та пошкоджено (на 30%) наступні посіви: кукурудзи – 800 га, жита – 250 га, гороху – 471 га, озимої пшениці – 870 га, ячменю – 450 га, цукрових буряків – 380 га. Нанесено збитків 5 житловим будинкам комунальної власності з яких у всіх пошкоджено покрівлі, у 2 – зафіксовано обрив електромережі та у 2 – пошкоджено зливові каналізаційні мережі. Крім того завдано ушкоджень 18 комбайновим причепам (шкода становила 50% остаточної балансової вартості).


^ Послідовність розрахунків заподіяних збитків:


1. Відповідно до розділу 2 Методики збитків від втрат не зібраної сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіонів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупівельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат необхідних для доведення її до товарного виду, за такою формулою:




де



площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури;



середній коефіцієнт ушкодження посівів і-ї сільгоспкультури;



середня очікувана прогностична урожайність і-ї сільськогосподарської культури у j-му регіоні;



прогностична середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції у j-му регіоні на у j-му регіоні на час після збору врожаю;



витрати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої і-ї сільськогосподарської продукції до товарної форми;

m

кількість видів втраченої (не зібраної) сільгосппродукції.



У практичних розрахунках це означатиме, що для кожної з пошкоджених ділянок (для розрахунків умовно вважаємо, що це сталося на єдиних ділянках по кожній культурі) існує перелік необхідних показників, окрім витрат, “необхідних для доведення всього обсягу втраченої сільськогосподарської продукції до товарної форми” (). Але у статистичній звітності (форма “Обсяги і структура сільськогосподарського ринку”) використовується “ціна виробника” і “ціна попиту”. Тобто, фактично перша відбиває собівартість продукції і її можна вважати за показник і знехтувати показником . За умов надання місцевими органами влади витрат, що відбивають необхідні для доведення всього обсягу втраченої сільськогосподарської продукції до товарної форми, показник цей застосовується разом зі значенням у вигляді “ціна попиту”.

Для даного прикладу складові розрахунків представимо у вигляді таблиці 1. Зазначимо, що розрахункова площа пошкодження для гречки становила 100% (посіви знищено), для інших культур – 30% (коефіцієнт пошкодження, встановлений експертизою місцевих адміністрацій для даної НС).

Таблиця 1

Назва сільськогосподарської культури

Площа території, що потерпіла від НС

Фактично розрахункова площа пошкодження, га

Гречка

380

380

Кукурудза

800

240

Жито

250

75

Горох

471

141,5

Пшениця (озима)

870

261

Ячмінь

450

135

Цукровий буряк

380

114


Для здійснення розрахунку використовуємо середню врожайність сільськогосподарських культур (за матеріалами статичного збірника Україна у цифрах Держкомстату України) та дані щодо обсягів і структури сільськогосподарського ринку для Київської області (форма Держкомстату).

Отже зниження посівів гречки на ділянці у 380 га при середній врожайності 0,69 тонн/га становило втрачений врожай у 607,2 тонн. Середня вартість виробництва гречки у Київській області становила 208,5 грн./тонн. Таким чином, обсяг заподіяного збитку становить 54668,7 грн.

За формулою розрахунок має вигляд:

= 380 х 1 х 0,69 х 208,5 = 54668,7 (грн.)

Стосовно кукурудзи, розрахунок здійснюється наступним чином:

= 800 х 0,3 х 2,53 х 196,8 = 119496,96 (грн.)


Розрахунки по всіх пошкоджених культурах проведені в аналогічний спосіб й наведені у таблиці 2.


Таблиця 2

Назва сільськогосподарської культури

Площа території, що потерпіла від НС, га

Фактично розрахункова площа пошкодження, га

Врожайність

(тонн/га)

Обсяг втраченого врожаю

(тонн)

Вартість

(грн./тонн)

Обсяг заподіяного збитку,

грн.

Гречка

380

380

0,69

262,2

208,5

54668,7

Кукурудза

800

240

2,53

607,2

196,8

119496,96

Жито

250

75

1,62

121,5

187,1

22732,65

Горох

471

141,3

1,34

189,342

188,9

35766,7

Пшениця (озима)

870

261

2,69

702,09

114,1

80108,47

Ячмінь

450

135

2,21

298,35

121,4

36219,69

Цукровий буряк

380

114

17,4

1983,6

76

148740

РАЗОМ:

497733,17


2. Пошкодження комбайнових причепів призвело до втрати 50% їх остаточної балансової вартості. Отже за формулою 7 Методики маємо наступний принцип розрахунку прямих збитків від пошкодження основних фондів.

Прямі збитки від пошкодження основних фондів розраховуються виходячи з мінімально необхідних витрат на ремонт, відбудову та оновлення функціонування основних фондів виробничого призначення у повному обсязі.




де



балансова вартість виду основних виробничих фондів, які повністю або частково були зруйновані, з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації;



коефіцієнт амортизації виду основних виробничих фондів;



ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.

Балансова вартість причепів на момент пошкодження складала 650 грн. (за довідкою бухгалтерії АТ “Світанок” з урахуванням амортизації). Тобто, коефіцієнт амортизації К вже враховано. Пошкодження знизили вартість на 50% таким чином:


= (650 х 0,5) - 0 = 325 (грн.)

Для всіх 18 причепів збиток становить 5850 грн.


3. Пошкоджено покрівлі 5 житлових будинків комунальної власності (вказується адреса), з них у 2 пошкоджено електромережі, а у 2 – зливові каналізаційні мережі. Розрахунок збитків по житловому господарству обчислюється формулою 8 Методики:





де



балансова вартість пошкоджених фондів невиробничого призначення;



коефіцієнт амортизації фондів невиробничого призначення;

n

кількість видів зазначених фондів невиробничого призначення;



ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування.


Коефіцієнт амортизації розраховується за формулою:




де



фактичний термін експлуатації об'єкту (на день виникнення НС);



норма амортизаційних відрахувань (додаток 2 Наказу № 135 від 31.12.1991 року Держжитлокомунгоспу).


Розрахунки завданих збитків 5 житловим будинкам комунальної власності внаслідок пошкодження покрівель надаємо в таблиці 3.


Таблиця 3

№ з/п

Адреса об'єкту

Розмір пошкодженої покрівлі (м2)

Вартість одиниці покриття покрівлі (грн./м2)

Балансова вартість (грн.)

Гр. 3 х Гр. 4

Термін експлуатації

(років)

Річний % зносу

Коефіцієнт амортизації

Ліквідаційна вартість

Сума збитків

(грн.)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10



вул. Заводська, 7

270

133,3

35991

18

3,3

0,41

0

14756



вул. Демократична, 1

140

59,1

8273

20

2,0

0,6

0

4964



вул. Демократична, 2

210

66,6

13985

19

2,0

0,62

0

8671



вул. Перемоги, 13

350

68,3

23888

4

3,3

0,87

0

20782



вул. Перемоги, 15

120

54,6

6553

5

6,6

0,67

0

4390

РАЗОМ:

53578


Розрахунок завданих збитків електромережам 2 житлових будинків надано в таблиці 4.


Таблиця 4

№ з/п

Адреса об'єкту

Кількість пошкоджених електромереж (шт.)

Вартість одиниці

(грн.)

Балансова вартість (грн.)

Гр. 3 х Гр. 4

Строк експлуатації

(років)

Річний % зносу

Коефіцієнт амортизації

Ліквідаційна вартість

Сума збитків

(грн.)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10



вул. Демократична, 1

2

6435

12870

35

1,0

0,65

0

8366



вул. Демократична, 2

4

6263

25052

16

1,0

0,84

0

21044

РАЗОМ:

29410



Розрахунок завданих збитків зливовим каналізаційним мережам 2 житлових будинків надано в таблиці 5.


Таблиця 5

№ з/п

Адреса об'єкту

Розмір пошкодження каналізаційної мережі (м2)

Вартість одиниці

(грн./м)

Балансова вартість (грн.)

Гр. 3 х Гр. 4

Строк експлуатації

(років)

Річний % зносу

Коефіцієнт амортизації

Ліквідаційна вартість

Сума збитків

(грн.)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10



вул. Заводська, 7

120

10

1200

11

1,0

0,89

0

1068



вул. Демократична, 1

105

11,2

1176

39

2,0

0,22

0

259

РАЗОМ:

1327


Отже загальні збитки по Яготинському району становлять:


З г = 4977733,17 + 5850 + 53578 + 29410 + 1327 = 587848,17 (грн.)


4. Розрахунок збитків області від НС затверджується заступником голови облдержадміністрації (головою комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій) та підписується головою райдержадміністрації.


Додаток 3

до Порядку підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайної ситуації


^ Основні нормативні класифікаційні ознаки технічного стану
споруди (будівлі) та її конструктивних елементів


Кожен елемент споруди має характерні ознаки незадовільного стану, які розглянуті нижче. Оцінка технічного стану будівлі надається на основі оцінювання технічного стану окремих її елементів (табл. 1-8) і розрахунку величини зносу будівлі в цілому (табл. 9).


основ та фундаментів:


Таблиця 1


Класифікаційні ознаки технічного стану основ та фундаментів

№

з/п

Технічний стан

Ознаки стану

Кількісна оцінка

І

Нормальний
Дрібні тріщини у цоколі. Фізико-геологічні процеси і явища, які негативно впливають на умови експлуатації будинку (споруд), відсутні
Ширина розкриття до 1,5 мм

ІІ

Задовільний
Окремі глибокі тріщини у цоколях і стінах. Викривлення горизонтальних ліній цоколя. Місцеві вибоїни, відколи, порушення штукатурного шару цоколя; відсутні деформації, що порушують нормальну експлуатацію будівель (споруд); місцеві деформації поверхні ґрунтів, вимощень, площадок, локальне замочування ґрунтів.
Ширина розкриття тріщин до 1,5 мм

Відносне нерівномірне осідання з прогином стін до 0,01

Пошкодження на площі 25%

ІІІ

Непридатний

до нормальної експлуатації
Наскрізні тріщини у цоколях з поширенням на висоту будівлі (споруди).
Викривлення і значне осідання окремих ділянок зі стабілізацією деформацій.

Деформації, які порушують нормальну експлуатацію будівлі (споруди).

Проявлення різкої втрати стійкості ґрунтів

Ширина розкриття тріщин до 20-30 мм

Окремі тріщини до 70 мм

Відносне нерівномірне осідання з прогином стін більше 0,01

ІV

Аварійний
Прогресуючі наскрізні тріщини на висоту будинку (споруди).

Нерівномірні осідання фундаментів, руйнування цоколя, перекоси прорізів, зсув плит та балок.

руйнування конструктивних елементів, що визначають стійкість будівлі (споруди).

Деформації аварійного характеру.

Прогресуючі деформації ґрунтової основи.

Ширина розкриття тріщин більше 90-100 мм

Відносна різниця осідань більше 0,02



бетонних та залізобетонних конструкцій:


Таблиця 2


Категорія

технічно-го стану

Дефекти і пошкодження
Можливі причини виникнення
Можливі наслідки




1

2
3
4

І

Волосяні тріщини із запливними берегами, що не мають чіткої орієнтації, переважно на верхній поверхні
Усадка внаслідок порушення режиму тепловологісної обробки бетонної суміші, властивостей цементу тощо
На несучу здатність не впливають.

Можуть знизити довговічність

ІІ

Волосяні тріщини уздовж арматури, слід іржі на поверхні бетону
а) Корозія арматури (шар корозії до 0,5 мм) при втраті бетоном захисних властивостей захисних властивостей (наприклад, при карбонізації)

б) Початкова фаза розколювання бетону внаслідок тиску продуктів корозії арматури і порушення зчеплення з арматурою

а) Орієнтовне зниження несучої здатності до 5%.

Можливе зниження довговічності


б) Можливе зниження несучої здатності

ІІІ

Пошкодження арматури та закладних деталей (надрізи, вириви тощо), часто з попередніми дефектами
Механічні впливи
Зниження несучої здатності пропорційно зменшенню площі перерізу

ІІ-ІІІ

(встанов-люється розраху-нково)

Сколювання бетону
Механічні впливи
При розташуванні в стиснутій зоні зниження несучої здатності за рахунок зменшення площі перерізу

ІІІ-ІV

Тріщини уздовж арматурних стержнів до 3 мм


Явні сліди корозії арматури
Розвиваються внаслідок корозії арматури


Товщина шару корозії до 3 мм

Зниження несучої здатності залежно від зменшення площі перерізу арматури та розмірів виключеного з роботи бетону стиснутої зони.

Зменшення несучої здатності нормальних перерізів внаслідок порушення зчеплення арматури з бетоном орієнтовно до 20%

ІІІ

Нормальні тріщини в конструкціях, що згинаються, та розтягнутих елементах конструкцій шириною розкриття для сталі класу: А-І більше 0,5 мм; А-ІІ, А-ІІІ, А-ІІІв,

А-ІV – більше 0,4 мм; в інших випадках – більше 0,3 мм
Перевантаження конструкцій. Зміщення положення про виготовленні розтягнутої арматури

Для попередньо напружених конструкцій – недостатнє зусилля натягу арматури

Ступінь небезпеки визначається залежно від наявності інших дефектів та причин, що викликали підвищене розкриття тріщин

ІІІ-ІV

Відносні прогини, що перевищують: для попередньо напружених кроквяних балок та балок перекриттів 1/400; плит перекриттів та покриттів 1/200
Перевантаження конструкцій, зменшення робочого перерізу бетону та арматури
Ступінь небезпеки визначається залежно від наявності інших дефектів.

при поєднанні з попереднім дефектом – стан аварійний

ІІІ-ІV

(встанов-люєтьс розраху-нково)

Відшарування захисного шару бетону
Корозія поздовжньої та поперечної арматури
Зниження несучої здатності залежно від зменшення площі арматури внаслідок корозії та зменшення розмірів перерізу стислої зони.

ІІІ-ІV

Зменшення площадок спирання конструкцій порівняно з проектними
Помилки при виготовленні та монтажі
Можливе зниження несучої здатності.

При критичному зменшенні – аварійне.

ІV

Випирання стиснутої арматури, поздовжні тріщини в стиснутій зоні, лущення бетону стиснутої зони
Перевантаження конструкцій
Небезпека обвалення

ІV

Те ж саме, що й у попередньому випадку, але є тріщини з розгалуженими в стиснутій зоні кінцями
Перевантаження конструкцій внаслідок зниження міцності бетону або порушення зчеплення арматури з бетоном
Небезпека обвалення

ІV

Похилі тріщини 1,5 мм та більше зі зменшенням ділянок балки одна відносно одної та похилі тріщини, що перетинають арматуру
Перевантаження конструкцій. Порушення анкетування арматури
Те ж саме

ІV

Розриви або зменшення поперечної арматури у зоні похилих тріщин
Перевантаження конструкцій
Те ж саме

ІV

Відрив анкерів від пластин закладних деталей, руйнування стиків або їхніх елементів
Наявність впливів, не передбачених при проектуванні.
Відхилення від проекту при виконанні стиків

Те ж саме


кам'яних та армокам'яних конструкцій:


Таблиця 3

Класифікація технічних станів кам'яних та армокам'яних

конструкцій будівель (споруд)


Технічний стан

Дефекти та пошкодження

Ступінь

пошкоджень, %

І

Нормальний

Дефектів та пошкоджень немає.

0

ІІ

Задовільний

Розморожування та вивітрювання кладки, відшарування облицювання на глибину до 0,5 см товщини. Вертикальні та косі тріщини (незалежно від довжини та ширини розкриття), що перетинають не більше двох рядків кладки

1-15

ІІІ

Непридатний

Розморожування та вивітрювання кладки, відшарування облицювання на глибину до 2,0 см товщини.

Вертикальні та косі тріщини в несучих стінах та стовпах на висоту не більше чотирьох рядків кладки.

Нахили й випирання стін та фундаментів у межах поверху не більше, ніж на 1/6 їх товщини. Виникнення вертикальних тріщин між поздовжніми та поперечними стінами: розриви або висмикування окремих сталевих з'єднань та анкерів кріплення стін до колон та перекриттів. Місцеве (крайове) пошкодження кладки на глибину до 2,0 см під опорами ферм, балок, прогонів та перемичок у вигляді тріщин, що перетинають не більше двох рядків кладки. Зменшення плит перекриття на опорах не більше, ніж на 1/5 глибини закладання, але не більше 2,0 см.

16-25

ІV

Аварійний

Обвали ділянок стін, розморожування та вивітрювання кладки на глибину більше 2,0 см товщини.

Вертикальні та косі тріщини (крім температурних та осадових) у несучих стінах та стовпах на висоту не більше восьми рядків кладки. Нахили та впирання стін у межах поверху на 1/3 їх товщини та більше. Зміщення (зсув) стін, стовпів та фундаментів по горизонтальних швах або косій штрабі. Відрив поздовжніх стін від поперечних у місцях їх перетину, розрив або висмикування сталевих з'єднань та анкерів кріплення стін до колон та перекриттів. Пошкодження кладки під опорами ферм, балок або перемичок у вигляді тріщин, роздрібнення каменю або зміщення рядів по горизонтальних швах на глибину більше 2,0 см; виникнення вертикальних або косих тріщин, що перетинають більше чотирьох рядів кладки. Зміщення плит перекриття на опорах більше, ніж на 1/5 глибини закладання в стінах.

20-50


металеві конструкції вважаються аварійними, якщо мають такі дефекти та пошкодження:

суттєве розходження між натурою та прийняттю в проекті розрахунково-конструктивною схемою, здатне викликати руйнування конструкції;

тріщини, розриви зварювальних або болтових з'єднань у вузлах, особливо опорних та зв'язуючих елементів;

суттєве та сильне корозійне пошкодження несучих конструкцій та руйнування зв'язуючих елементів;

суттєві залишкові деформації несучих елементів каркаса, що свідчать про втрату стійкості таких елементів;

пропущені та незакріплені зв'язуючі елементи колон та покриттів;

горизонтальні або вертикальні зміщення опорних вузлів, перекоси або осідання; значне зношення конструкцій;

дерев'яні конструкції:

задовільний стан – конструкція в цілому придатна до експлуатації, але потребує деякого ремо