Реферат: Розробники: О. Євдін; Л. Ейдельштейн; Н. Корепанова; В. Коваленко; О. Костенко; А

СТАНДАРТ МІНІСТЕРСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ


Безпека у надзвичайних ситуаціях

АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ТА ОПОВІЩЕННЯ

Типи й загальні технічні вимоги


СОУ МНС ХХХХ:2009

(Проект, перша редакція)


Видання офіційне


Київ

МНС УКРАЇНИ

2009


ПЕРЕДМОВА


1 РОЗРОБЛЕНО: Всеукраїнський науково-дослідний інститут цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ВНДІ ЦЗ) МНС України, Асоціація техногенної безпеки та цивільного захисту, Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки МНС України


РОЗРОБНИКИ: О. Євдін; Л. Ейдельштейн; Н. Корепанова; В. Коваленко; О. Костенко; А. Ющенко (науковий керівник)


2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від "____"______________2009 р. № _____


^ 3 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ


______________________________________________________________________

Право власності на цей документ належить МНС України.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до МНС України


МНС України, 2009


пр.СОУ МНС ХХХХ:2009

ЗМІСТ

с.

1 Сфера застосування .............………………...........……….......................................... 1

2 Нормативні посилання........…………….......................………........…...................... 2

3 Терміни та визначення понять……..…….....................................……...................... 5

4 Познаки та скорочення........………………................................................................. 3

5 Типи автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних

ситуацій та оповіщення……………………………………………………..……......

5

6 Загальні технічні вимоги…………………………….………………………………. 8

6.1 Основні показники і характеристики……………………………………………….. 8

6.1.1 Вимоги призначеності………………………………………….…………………….. 8

6.1.2 Вимоги надійності......................................................................................................... 21

6.1.3 Вимоги до електроживлення………………………………………………………… 21

6.1.4 Вимоги радіоелектронного захисту, електромагнітної

сумісності та (чи) взємозамінності………………………………..…………………

22

6.1.5 Вимоги до тривкості та стійкості до зовнішніх чинників і діяння……………..…. 22

6.1.6 Вимоги ергономіки та технічної естетики.................................................................. 22

6.1.7 Конструктивні вимоги.................................................................................................. 22

6.1.8 Вимоги до експлуатаційної документації……….…………………….…................. 23

7 Комплектність………………………………………………….................................... 23

8 Вимоги безпеки…………………………………………...………………...…..…….. 23

9 Вимоги охорони навколишнього середовища…….………………………………... 24

10 Правила приймання ……………………………………………...…………......……. 24

11 Правила експлуатування, ремонту та утилізування.....…………………………...... 24

12 Гарантії виробника……………………………………………………………........… 25

Додаток А Структура автоматизованої системи раннього виявлення

надзвичайних ситуацій та оповіщення……………………………………………………….

26

Додаток Б Інформація, що надається у картці аварії.............................................................. 27

Додаток В Загальна схема інформаційного забезпечення...................................................... 29

Додаток Г Бібліографія.............................................................................................................. 33


ІІІ


ВСТУП

Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення створюються на потенційно-небезпечних об'єктах, незалежно від їх форми власності та відомчої належності, та територіях з ризиком прояву небезпечних природних процесів як невід'ємні складові частини єдиної державної системи цивільного захисту.

Метою створення автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення є підвищення рівня безпеки функціювання потенційно небезпечних об'єктів та територій з ризиком прояву небезпечних природних явищ і процесів, що досягається:

– своєчасним виявленням загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій для оперативного інформування персоналу та посадових осіб, відповідальних за заходи із запобігання надзвичайних ситуацій, локалізування (мінімізування) та ліквідування наслідків у разі їх виникнення;

– своєчасним доведенням сигналів і повідомлень щодо загрози виникнення та виникнення надзвичайних ситуацій до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших органів управління Єдиної державної системи цивільного захисту, сил цивільного захисту, а також підприємств, установ, організацій та населення, що знаходяться у зоні можливого ураження.

Створення та функціонування автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення ґрунтується на принципах:

– забезпечення високого ступеню готовності до роботи у мирний час та в особливий період;

– достатності та об’єктивності первинних даних щодо стану джерел та чинників потенційної небезпеки;

– оперативності оброблення отриманих даних та надання інформації стосовно виявленої загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації;

– максимального використання існуючих на потенційно-небезпечних об'єктах технічних засобів (контрольно-вимірювальні прилади та автоматика,


пр.СОУ МНС ХХХХ:2009

протиаварійний захист каналів зв’язку, засобів інформування та оповіщення тощо);

– узгодженості правового, організаційного, технічного, інформаційного, лінгвістичного і програмного забезпечення з суміжними системами (Урядова інформаційно-аналітична система надзвичайних ситуацій, територіальна автоматизована система централізованого оповіщення, система централізованого спостереження за потенційно-небезпечними об'єктами).


V


^ СТАНДАРТ МНС УКРАЇНИ


Безпека у надзвичайних ситуаціях

АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ОПОВІЩЕННЯ

Типи й загальні технічні вимоги

Безопасность в чрезвычайных ситуациях

^ АВТОМАТИЗИРОВАННЫЕ СИСТЕМЫ РАННЕГО ОБНАРУЖЕНЯ ЧРЕЗВЬІЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ И ОПОВЕЩЕНИЕ

Типы и общие технические требования

Safety in emergcies

AUTOMATED SISTEM OF EARLI DETECTION EMERGENSIES

^ AND REPORTING

Tipe end general technical requiremen

Чинний від ____________________

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1 Цей стандарт установлює типи й загальні технічні вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення.

1.2 Цей стандарт поширюється на автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення, якими обладнуються потенційно-небезпечні об'єкти, що фукціонують, будуються, реконструюються чи технічно переоснащуються.

1.3 Вимоги цього стандарту рекомендовані для застосування організаціями та підприємствами, які проектують, виготовляють чи експлуатують такі системи.

1.4 Цей стандарт не поширюється на спеціальні автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення для гідроенергетичних об'єктів та атомних електростанцій.


Видання офіційне


^ 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 3651.0–97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення

ДСТУ 3651.1–97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення

ДСТУ 3891–99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять

ДСТУ 4933:2007 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Техногенні надзвичайні ситуації. Терміни та визначення основних понять

ГОСТ 12.2.032-78 Система стандартов безопасности труда. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования (Система стандартів безпеки праці. Робоче місце під час виконання робіт сидячі. Загальні ергономічні вимоги)

ГОСТ 12.4.026–76 Система стандартов безопасности труда. Цвета сигнальные и знаки безопасности (Система стандартів безпеки праці. Кольори сигнальні та знаки безпеки)

ГОСТ 12997–84 Изделия ГСП. Общие технические условия (Вироби ДСП. Загальні технічні умови)

ГОСТ 21829–76 Система "человек – машина". Кодирование зрительной информации. Общие эргономические требования (Система "людина – машина". Кодування зорової інформації. Загальні ергономічні вимоги)

ГОСТ 23000–78 Система "человек – машина". Пульты управления. Общие эргономические требования (Система "людина – машина". Пульти керування. Загальні ергономічні вимоги)

ГОСТ 29156–91 Совместимость технических средств электромагнитная. Устойчивость к наносекундным импульсным помехам. Технические требования и методы испытаний (Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість щодо наносекундних імпульсних перешкод. Технічні вимоги та методи випробувань)

ГОСТ 29191–91 Совместимость технических средств электромагнитная. Устойчивость к электростатическим разрядам. Технические требования и методы испытаний (Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість щодо електростатичних розрядів. Технічні вимоги та методи випробувань)

ГОСТ 29216–91 Совместимость технических средств электромагнитная. Радиопомехи индустриальные от оборудования информационной техники. Нормы и методы испытаний (Сумісність технічних засобів електромагнітна. Радіоперешкоди індустріальні від обладнання інформаційної техніки. Норми та методи випробувань)

ГОСТ 29254–91 Совместимость технических средств электромагнитная. Аппаратура измерения, контроля и управления технологическими процессами. Технические требования и методы испытаний на помехоустойчивость (Сумісність технічних засобів електромагнітна. Апаратура вимірювання, контролювання та керування технологічними процесами. Технічні вимоги та методи випробувань на завадостійкість)

^ 3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни:

– надзвичайна ситуація, НС, зона надзвичайної ситуації, визначення яких встановлено в ДСТУ 3891;

– потенційно-небезпечний об'єкт, визначення якого встановлено в ДСТУ 4933.

Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

3.1 зональне оповіщення

Оповіщення, що здійснюється в межах виробничої ділянки (цеху, складу тощо)

3.2 об'єктове оповіщення

Оповіщення, що здійснюється в межах потенційно небезпечного об'єкту


3.3 локальне оповіщення

Оповіщення, що здійснюється в межах потенційно-небезпечного об'єкту та прилеглих територій

3.4 заздалегідь підготовлене мовне повідомлення

Повідомлення, що готується заздалегідь та записується в електронному вигляді в енергонезалежну пам'ять технічних та програмно-технічних засобів

3.5 інформаційне повідомлення

Повідомлення щодо факту виявлення ознак загрози виникнення або виникнення аварії і транслюється засобами оповіщення, зазвичай, в автоматичному режимі

3.6 тривожне повідомлення

Повідомлення щодо факту виявлення надзвичайної ситуації і транслюється за командою оператора пульту керування

3.7 територія з ризиком прояву небезпечних природних явищ і процесів

Територія з підвищеною сейсмічністю, складними інженерно-геологічними умовами (просідаючі ґрунти, карстоутворення, зсуви, обвали, підроблювальні території тощо), селі та лавини

3.8 докритичний рівень параметру

Граничне значення параметру, у разі досягнення якого повинні виконуватись певні дії щодо недопущення досягнення параметрами потенційно-небезпечних процесів критичного рівня

3.9 критичний рівень параметру

Граничне значення параметру, у разі досягнення якого потенційно небезпечні процеси можуть набути незворотного характеру, що може призвести до виникнення надзвичайної ситуації

3.10 нормальні умови функціювання

Умови експлуатації потенційно небезпечного об'єкту, що відповідають проектним режимам технологічного процесу або іншого виду його функціювання, передбаченого плановим (цільовим) регламентом його діяльності

3.11 аварійна ситуація

Стан потенційно небезпечного, що характеризується порушенням меж та (або) умов його безпечної експлуатації, але не перейшов у аварію і за якого всі несприятливі впливи джерел небезпеки на персонал, населення та навколишнє середовище утримується у прийнятних межах за допомогою відповідних технічних заходів, що передбачені проектом

3.12 аварійна обстановка

Сукупність чинників і умов, що склалися внаслідок аварії на потенційно небезпечному об'єкті, транспорті чи у населеному пункті.

^ 4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

Познаки одиниць фізичних величин у цьому стандарті згідно з ДСТУ 3651.0 та ДСТУ 3651.1, а також:

АС РВО – автоматизована система раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення

ДПІ – джерела первинної інформації

ЗПМП – заздалегідь підготовлені мовні повідомлення

НС – надзвичайна ситуація

ПНО – потенційно небезпечний об'єкт.

^ 5 ТИПИ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ОПОВІЩЕННЯ

5.1 АС РВО відносять до класу "людино-машинних" систем, у яких сполучаються автоматичні процеси безперервного збирання та попереднього оброблення у реальному вимірі часу фактичної інформації щодо стану ПНО і природних об'єктів, розташованих на територіях з ризиком виникнення небезпечних природних явищ і процесів, оперативного представлення споживачам цієї фактичної та прогнозованої інформації, а також здійснення, у разі необхідності, оповіщення підприємств, установ, організацій та населення з координуючою діяльністю людини-оператора.

5.2 За призначенням АС РВО поділяють на типи:

а) АС РВО хімічно небезпечних об'єктів, на яких підлягають спостереженню та контролюванню такі параметри:

– концентрація в повітрі небезпечних газоподібних речовин (хлор, аміак тощо);

– метеорологічні умови: напрямок та швидкість вітру, температура повітря, стан атмосфери (конвекція, інверсія, ізотермія тощо);

– рівень небезпечних рідин у резервуарах, апаратах тощо;

– наявність витоку хімічно небезпечних рідин;

– тиск хімічно небезпечних рідин і газоподібних сумішей у трубопроводах, посудинах, апаратах тощо;

– температура небезпечних рідин, речовин та газоподібних сумішей в апаратах, посудинах тощо;

б) АС РВО вибухонебезпечних об'єктів, на яких підлягають спостереженню та контролюванню такі параметри:

– концентрація у повітрі вибухонебезпечних речовин та сумішей;

– рівень вибухонебезпечних рідин у резервуарах, апаратах тощо;

– наявність витоку вибухонебезпечних рідин;

– тиск вибухонебезпечних рідин і газоподібних сумішей у трубопроводах, посудинах, апаратах тощо;

– температура вибухонебезпечних рідин, речовин та газоподібних сумішей в апаратах, посудинах тощо;

в) АС РВО радіаційно небезпечних об'єктів, на яких підлягають спостереженню та контролюванню такі параметри:

– рівень іонізуючого випромінювання;

– рівень радіаційного забруднення;

г) АС РВО біологічно небезпечних об'єктів, що пов'язані з біохімічним, біологічним і фармацевтичним виробництвом, на яких підлягають спостереженню та контролюванню параметри біологічної небезпеки, що встановлені в технологічній документації на зазначені системи;

д) АС РВО гідротехнічних споруд, на яких підлягають спостереженню та контролю такі параметри:

– цілісність та відносні зміни геометричних параметрів споруд (греблі, дамби, шлюзи тощо);

– рівень води у верхньому та нижньому б'єфі водосховищ;

– режим пропуску повеневих та паводкових вод;

е) АС РВО потенційно небезпечних будівель та споруд (у тому числі з покрівлею площею понад 1000 кв. м, виготовленою з використанням вантових та (або) аркових конструкцій, а також будинки з висотою понад 16 поверхів крім житлових будинків, що споруджуються за проектами повторного застосування, умовною висотою до 73,5 метра), на яких підлягають спостереженню та контролю:

– параметри стану основ, фундаментів і несучих конструкцій;

– цілісність та відносні зміни геометричних параметрів покрівель (проводиться у період будівництва і всієї подальшої експлуатації);

ж) АС РВО об'єктів, що будуються в умовах ущільненої забудови, на яких підлягають спостереженню та контролю:

– параметри стану прилеглих будівель і споруд, а також об’єктів інфраструктури (проводиться у період будівництва і в стабілізаційний період експлуатації);

– динаміка стану сполучених геологічних масивів і ґрунтових вод, а також деструктивні процеси, пов’язані зі змінами їх стану (проводиться в період будівництва і в стабілізаційний період експлуатації);

з) АС РВО контролю будівель, інженерних споруд і мереж, розташованих на територіях з ризиком прояву небезпечних природних явищ і процесів, на яких підлягають спостереженню та контролюванню такі параметри:

– цілісність та відносні зміни геометричних параметрів будівель, інженерних споруд та мереж;

– відносні зміни геометричних параметрів ділянок місцевості;

– стан ґрунтових вод (рівень, температура, електропровідність тощо).

5.3 АС РВО за зоною можливого ураження у разі виникнення НС поділяють на:

– об'єктові – якщо зона можливого ураження не поширюється за межі виробничої дільниці (цеху, складу тощо) (рівень А) та (або) підприємства (рівень Б);

– локальні, якщо зона можливого ураження поширюється за межі території підприємства (рівень В).

^ 6 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

6.1 Основні показники і характеристики

6.1.1 Вимоги призначенності

6.1.1.1 Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій

АС РВО, структуру якої наведено у Додатку А, повинна задовольняти меті її створення та виконувати з необхідною надійністю, оперативністю, точністю, достовірністю та рівнем автоматизації такі функції:

а) проводити безперервне автоматичне вимірювання поточних (граничних) значень параметрів джерел потенційної небезпеки.

б) контролювати у реальному вимірі часу відповідність поточних (граничних) значень параметрів проектним режимам технологічного процесу та (або) унормованим параметрам стану навколишнього середовища;

в) автоматично і оперативно інформувати персонал, відповідальний за функціонування технологічного обладнання щодо фактів досягнення докритичних та критичних значень параметрів, що контролюються;

г) автоматично і оперативно інформувати посадових осіб, відповідальних за стан техногенної безпеки на ПНО щодо фактів досягнення критичних значень параметрів, які контролюють;

д) в обґрунтованих випадках автоматично включати, у тому числі у разі спрацювання ручних сповіщувачів, зональне оповіщення працюючого персоналу виробничої ділянки (цеху, складу тощо), де зафіксовані ознаки аварійної ситуації та (або) виникнення аварії;

е) автоматично передавати на пульт керування АС РВО інформації щодо факту досягнення докритичних або критичних значень параметрів, які контролюють, а також щодо спрацювання ручних сповіщувачів з фіксацією в архівному журналі дати і часу надходження цієї інформації та підтвердження оператором її отримання;

є) автоматично діагностувати працездатність основних складових АС РВО;

ж) автоматично контролювати канали зв’язку та стан електроживлення;

з) виконувати за командою оператора чи автоматично (у разі відсутності адекватного реагування оператора на інформацію щодо факту досягнення критичних значень параметрів, які контролюють, або спрацювання ручних сповіщувачів):

1) передавання до системи централізованого спостереження повідомлень щодо факту виявлення загрози виникнення або виникнення НС разом із ідентифікатором формалізованого в електронних картках аварії прогнозованого сценарію розвитку цієї ситуації (у разі відсутності реагування оператора – відповідного найгіршого сценарію розвитку НС);

2) оповіщення керівного складу ПНО, чергових служб територіальних органів управління єдиної державної системи цивільного захисту та сил цивільного захисту;

і) оповіщувати відповідальних посадових осіб підприємств, установ і організацій, що розташовані у зоні можливого ураження, а також населення, що проживає або знаходиться в прогнозованих зонах ураження (здійснюється виключно за командою оператора або за зовнішньою дублюючою командою).

6.1.1.2 Вимоги до джерел первинної інформації

6.1.1.2.1 В якості ДПІ застосовують засоби вимірювальної техніки та ручні сповіщувачі, а також дані, що надходять від систем протиаварійного захисту та автоматизованих систем управління технологічним процесом.

6.1.1.2.2 В обґрунтованих випадках застосовуються комбінації ДПІ різних принципів дії.

6.1.1.2.3 Вибір типу засобів вимірювальної техніки та склад оперативної інформації, яку необхідно отримувати від систем протиаварійного захисту або автоматизованих систем управління технологічним процесом, залежить від конкретних джерел та чинників потенційної небезпеки.

6.1.1.2.4 Від ДПІ до комунікаційного пристрою для подальшого оброблення, в залежності від призначення та основних технічних характеристик, повинна надходити інформація щодо:

– поточних значень параметрів джерел потенційної небезпеки;

– досягнення граничних значень параметрів джерел потенційної небезпеки;

– відновлення нормальних (штатних) значень параметрів;

– виявлення персоналом загрози виникнення або виникнення НС;

– відмови працездатності ДПІ;

– переходу електроживлення з основного джерела на резервне і навпаки;

– знеструмлення ДПІ.

6.1.1.2.5 У разі застосування ДПІ, які не мають можливості сповіщати щодо знеструмлення та (або) переходу електроживлення з основного джерела на резервне, необхідно застосувати додаткові пристрої, що виконують цю функцію.

6.1.1.2.6 В якості ДПІ можна застосувати тільки ті засоби вимірювальної техніки, що пройшли випробування і внесені до Державного реєстру та (або) пройшли Державну метрологічну атестацію.

6.1.1.2.7 Засоби вимірювальної техніки, які застосовують в якості ДПІ, повинні мати достатню для реєстрації значень параметрів чутливість

6.1.1.2.8 Засоби вимірювальної техніки, які застосовують в якості ДПІ, повинні мати точність не гірше ніж 0,1 від гранично припустимих значень.

6.1.1.2.9 Якщо до складу засобів вимірювальної техніки, які застосовують у якості ДПІ, входять датчики та блоки оброблення сигналів то вони повинні забезпечувати контролювання лінії зв'язку між ними і мати можливість передавати до комунікаційного пристрою відповідний сигнал.

6.1.1.2.10 ДПІ повинні мати інтерфейси, які дозволяють комунікаційному пристрою контролювати:

– працездатність ДПІ;

– канали зв’язку між ДПІ та комунікаційним пристроєм.

6.1.1.2.11 Якщо в конструкції датчиків передбачена можливість регулювання чутливості в місцях їх встановлення, то його слід здійснювати виключно за допомогою спеціального інструмента, а пристрій регулювання чутливості повинен бути опломбованим.

6.1.1.3 Вимоги до комунікаційного пристрою

6.1.1.3.1 Комунікаційні пристрої повинні виконувати такі функції:

– самодіагностувати працездатність;

– збирати дані від ДПІ щодо стану джерел потенційної небезпеки;

– обробляти отриману інформацію;

– інформувати щодо результатів оброблення інформації;

– приймати та виконувати команди, що надходять з пульту керування оповіщенням АС РВО;

– формувати архівний журнал.

6.1.1.3.2 До самодіагностування працездатності комунікаційного пристрою належить контролювання:

– працездатності складових частин комунікаційного пристрою, у тому числі каналоутворюючих;

– значень параметрів джерел електроживлення;

– перемикання електроживлення з основного джерела на резервне і навпаки;

– несанкціонованого доступу до комунікаційного пристрою.

6.1.1.3.3 Збирання даних від ДПІ повинно включати:

а) приймання даних у вигляді аналогових, дискретних чи кодованих сигналів, які містять інформацію щодо поточного значення параметрів, що контролюються, та (або) досягненні ними граничних значень, а також інформації стосовно спрацювання ручних сповіщувачів;

б) приймання від ДПІ сповіщень щодо відмови (відновлення) їх працездатності;

в) визначення працездатності каналів зв'язку з ДПІ, що здійснюють контролюванням:

– ліній зв'язку щодо наявності розриву або замикання;

– відхилень встановлених параметрів технічного діапазону певного ДПІ;

– наявності відповіді (квитанції) від ДПІ на запит щодо обміну даними;

– достовірності отриманих від ДПІ даних.

6.1.1.3.4 Оброблення інформації комунікаційним пристроєм повинно включати:

а) формування відповідних сповіщень щодо виявленних порушень працездатності комунікаційного пристрою згідно з 6.1.1.3.2;

б) формування тривожних сповіщень у разі отримання від ДПІ інформації щодо досягнення граничних значень параметрів, які контролюють;

в) порівняння отриманих від ДПІ поточних значень параметрів, що контролюються, із заздалегідь встановленими граничними значеннями та формування, у разі їх досягненні, тривожних сповіщень;

г) формування відповідних сповіщень у разі:

– порушення (відновлення) зв'язку з ДПІ;

–відмови (відновлення) працездатності ДПІ;

– переходу електроживлення з основного джерела на резервне і навпаки;

д) блокування формування тривожного сповіщення у разі відмов ДПІ або порушеннях зв'язку з ним.

6.1.1.3.5 Інформування щодо результатів оброблення інформації повинно включати в себе:

а) автоматичне інформування згідно з 6.1.1.3.1 б), в) наступних респондентів:

– персоналу виробничої ділянки (цеху, складу тощо), відповідального за нормальні умови функціонування технологічного обладнання;

– оператора пульта керування.

6.1.1.3.6 Інформування персоналу здійснюють:

– формуванням і передаванням на пристрій оповіщення команди щодо включення трансляції технічними засобами зонального оповіщення інформаційних ЗПМП, що зберігаються в його енергонезалежній пам'яті.

Примітка. ЗПМП повинно містити інформацію щодо конкретного місця виникнення події та її характеру з вказівками відносно дій персоналу;

– формуванням та передаванням на пристрій оповіщення команди щодо включення звукових, світових сповіщувачів та (або) інформаційних табло;

– виконанням автодозвону на стаціонарні та (або) мобільні телефонні термінали з наступним відтворенням відповідного ЗПМП (виконується до отримання підтвердження респондентом факту їх приймання або на протязі заздалегідь встановленого терміну оповіщення).


6.1.1.3.7 Інформування оператора здійснюють передаючи на пульт керування відповідні кодовані сигнали, які однозначно ідентифікують конкретне місце виникнення події та її характер.

Примітка. Інформування здійснюють до отримання підтвердження факту їх приймання або на протязі заздалегідь встановленого терміну оповіщення.

6.1.1.3.8 Автоматичне інформування згідно з 6.1.1.4.1 а), г) оператора пульта керування та оператора пульта технічного обслуговування шляхом передачі відповідних кодованих сигналів.

Примітка. Автоматичне інформування виконують до отримання підтвердження факту їх приймання або на протязі заздалегідь встановленого терміну оповіщення.

6.1.1.3.9 Комунікаційний пристрій повинен мати можливість настроювати тривалість оповіщення в інтервалі часу від двох до 20 хвилин.

6.1.1.3.10 Номери телефонів респондентів та ЗПМП, які заздалегідь визначаються для кожної ситуації, повинні зберігатися в енергонезалежній пам'яті комунікаційного пристрою.

6.1.1.3.11 В конструкції комунікаційного пристрою необхідно передбачити можливість інформувати не менше ніж 16 респондентів.

6.1.1.3.12 Комунікаційний пристрій повинен зберігати два телефонні номери кожного респондента.

6.1.1.3.13 Сумарна тривалість ЗПМП, що зберігається у комунікаційному пристрої повинна бути не менше ніж 4 хв.

6.1.1.3.14 Архівний журнал повинен формуватися в енергонезалежній пам'яті комунікаційного пристрою без можливості його корегування.

6.1.1.3.15 В архівному журналі реєструють наступну інформацію разом із датою та часом її надходження:

– поточне значення параметрів, отримання яких проводиться із заздалегідь встановленою періодичністю;

– результат оброблення даних згідно з 6.1.1.4.1 а), б), в), та г);

– зміни конфігураційних параметрів комунікаційного пристрою;

– факт виконання (не виконання) команди на включення зонального оповіщення;

– факт отримання (не отримання) протягом заданого інтервалу часу підтвердження респондентами прийому сповіщень від комунікаційного пристрою.

6.1.1.3.15 Ємність енергонезалежної пам’яті комунікаційного пристрою повинна бути достатньою для збереження не менше ніж 10000 записів.

6.1.1.4.16 Період збереження комунікаційним пристроєм значень по кожному параметру, що контролюють, повинен встановлюватися дистанційно.

6.1.1.3.17 Комунікаційний пристрій повинен приймати та виконувати такі команди:

– передати інформацію стосовно події, що зберігаються в архівному журналі;

– змінити конфігураційних параметрів комунікаційного пристрою;

– синхронізувати системний годинник комунікаційного пристрою з годинником пульта технічного обслуговування;

6.1.1.3.18 Комунікаційний пристрій повинен формувати та передавати до системи централізованого спостереження відповідні сповіщення щодо:

– відсутності загрози виникнення або виникнення НС;

– наявності загрози виникнення НС;

– виникнення НС;

– відсутності реагування оператора на протязі визначеного часу.

6.1.1.3.19 Комунікаційний пристрій повинен контролювати не менше ніж 128 параметрів джерел потенційної небезпеки.

6.1.1.4 Вимоги до пристроїв оповіщення

6.1.1.4.1 Пристрої оповіщення повинні виконувати такі функції:

– зберігати в енергонезалежній пам'яті інформаційні та тривожні ЗПМП;

– приймати від комунікаційного пристрою кодовані сигнали (команди) управління інформуванням;

– приймати кодовані сигнали (команди) управління оповіщенням з пультів керування АС РВО, пультів керування зональним оповіщенням, автоматизованого робочого місця оператора територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення;

– транслювати через мовні сповіщувачі інформаційні та тривожні ЗПМП, що зберігаються в пристрої оповіщення;

– транслювати через мовні сповіщувачі інформаційні та тривожні ЗПМП, які надходять з пульта керування АС РВО та автоматизованого робочого місця оператора територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення;

– транслювати через мовні сповіщувачі оперативні мовні повідомлення, що надходять з мікрофону пульта керування АС РВО, пульту керування зональним оповіщенням, автоматизованого робочого місця оператора територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення;

– включати (відключати) звукові та (або) світлові сповіщувачі і інформаційні табло за командами, які надходять від комунікаційного пристрою, пульту керування АС РВО, пульту керування зональним оповіщенням, автоматизованого робочого місця оператора територіальної автоматизованої системи централізованого оповіщення;

– діагностувати працездатність складових частин пристрою оповіщення і передавати на пульт керування АС РВО та пульт технічного обслуговування відповідну інформацію щодо визначення відмов (відновлення) працездатності, несанкціонованого доступу до пристрою оповіщення та переході електроживлення з основного джерела на резервне і навпаки.

6.1.1.4.2 Максимальна сумарна тривалість ЗПМП, що зберігається у пристрої оповіщення повинна бути не менше ніж 8 хв.

6.1.1.4.3 Загальна кількість повідомлень, що зберігається у пристрої оповіщення повинна бути не менше ніж 10.

6.1.1.4.4 Інтервал часу між повторами ЗПМП не повинен перевищувати 30 с.

Примітка. У разі використання сигналу, що заповнює паузу, сигнал схожий на умовний, то період паузи повинен бути більше ніж 10 с.

6.1.1.4.5 Трансляція тривожних ЗПМП повинна починатись з сигналу сирени "Увага всім!" тривалістю не менш ніж 30 сек.

6.1.1.4.6 Трансляція інформаційних ЗПМП повинна починатись без сигналу сирени.

6.1.1.4.7 Потужність підсилювачів пристрою оповіщення повинна бути не менше ніж 100 Вт.

6.1.1.4.8 Споживана потужність пристрою оповіщення у режимі очікування повинна бути не більше ніж 50 ВА.

6.1.1.5 Вимоги до кінцевих технічних засобів інформування і оповіщення

6.1.1.5.1 Кінцеві технічні засоби інформування і оповіщення поділяють на:

– акустичні – сирени, дзвінки, гучномовці;

– візуальні – покажчики, світлові сигналізатори, інформаційні табло;

– абонентські термінали телефонного зв'язку.

6.1.1.5.2 Акустичні сповіщувачі повинні забезпечувати рівень звукового сигналу тривоги не менше ніж на 15 дБА вище рівня шуму у прогнозованій зоні ураження, але не повинен перевищувати 120 дБА в місці перебування людей.

6.1.1.5.3 Візуальні сповіщувачі повинні бути зблоковані із акустичними сповіщувачами.

6.1.1.6 Вимоги до пультів керування

6.1.1.6.1 Пульти керування АС РВО, що створюються на базі комп'ютерів повинні виконувати такі функції:

– інформують оператора стосовно досягнення граничних значень параметрами, що контролюються,

– вказують на плані (схемі) місце розташування відповідного ДПІ та одночасно відтворюють тривожний звуковий сигнал;

– приймають від оператора підтвердження щодо отримання інформації;

– здійснюють інформаційну підтримку дій оператора у разі наявності на ПНО загрози виникнення або виникнення НС відображаючи при цьому картки аварії, які визначаються на підставі отриманих від ДПІ даних та необхідної додаткової інформації, що вводиться оператором;

– формують та передають до системи централізованого спостереження сповіщення щодо відсутності загрози виникнення або виникнення НС, що виконується за командою оператора;

– формують та передають до системи централізованого спостереження сповіщення щодо загрози виникнення НС разом з ідентифікатором картки можливої аварії, що виконується за командою оператора;

– за командою оператора формують та передають до системи централізованого спостереження сповіщення щодо виникнення НС разом з ідентифікатором картки аварії, що сталася;

– автоматично формують та передають до системи централізованого спостереження сповіщення щодо