Реферат: Бізнес-план 2 резюме 2 аналіз ринку 4 загальна інформація 4 учасники ринку, конкуренція 9

Рибницьке господарство. Бізнес-План.



Зміст
Зміст 1

Бізнес-план 2

РЕЗЮМЕ 2

АНАЛІЗ РИНКУ 4

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ 4

УЧАСНИКИ РИНКУ, КОНКУРЕНЦІЯ 9

ЗАМОВНИКИ 14

ПРОДУКЦІЯ 14

ЦІНОУТВОРЕННЯ 20

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОЕКТ 21

НАЗВА 21

СФЕРА ДІЯЛЬНОСТІ 21

ІННОВАЦІЙНА НАПРАВЛЕНІСТЬ 21

МЕТА 24

СХЕМА НАПРЯКІВ ДІЯЛЬНОСТІ 24

ОПИС ПРОДУКЦІЇ 24

Форель райдужна 24

Африканський сом 25

Тиляпія 26

Осетер 27

Ікра осетрових риб 28

МАРКЕТИНГ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ 29

ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН 30

РОЗТАШУВАННЯ 30

ВИРОБНИЧІ ПЛОЩІ 30

ПОСТАЧАННЯ. СИРОВИНА ТА МАТЕРІАЛИ 31

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 33

ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ 34

ОБЛАДНАННЯ 34

ОБ’ЄМИ ПРОДУКЦІЇ. ПРОГНОЗ ПРОДАЖ 40

НАКЛАДНІ ВИТРАТИ 42

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН 45

Вибір способу реалізації проекту 45

Перелік першочергових програм підготовки та запуску виробництва 47

Етапи реалізації проекту 47

ФІНАНСОВИЙ ПЛАН 48

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БЮДЖЕТ 48

БЮДЖЕТ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ РОЗХОДІВ (ЗАПУСК ПІДПРИЄМСТВА) 51

БЮДЖЕТ ГРОШОВИХ КОШТІВ (ПРАЦЮЮЧЕ ПІДПРИЄМСТВО) 51

CASH FLOW 55

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ 58

ПРОГНОЗНІ РІВНІ ПРИБУТКОВОСТІ, РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА 58

РИЗИКИ 59

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ РИЗИКІВ. ШЛЯХИ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ 59

Додатки 61

Деталізація процесу бізнес-планування 61

Перелік описаних внутрішніх технологічних процесів. 62

Перелік зовнішніх технологічних процесів, що підлягають залученню 62

Перелік використаних моделей 62

Перелік ідей і перспективних напрямків 62


^


Бізнес-план РЕЗЮМЕ
В даному документів наведено детальний бізнес-план виробничого рибницького підприємства з розведення різних видів риби та рибопродукції. Основними видами продукції, що пропонується до впровадження в цьому проекті :

Група карпових (представлена тиляпією);

Група сомів

Група лососевих (форель райдужна)

Група осетрових (bester)

Крім того, в проекті робиться акцент на вирощування осетрових на ікру.

Головним завданням проекту є розробка та прорахунок принципів побудови та характеристик прибуткового підприємства, яке одночасно мало б можливості динамічного нарощування потужностей в необхідних напрямках і , з другого боку, могло б необхідну стабільність в прогнозуванні діяльності та залежності від зміни кон’юнктури ринку.

Дане завдання вирішується шляхом:

Диверсифікації видів продукції при одночасному збереженні достатніх загальних потужностей підприємства, які дозволяють суттєво зменшити собівартість підприємства.

Максимально можливої уніфікації всіх процесів та об’єктів, що беруть участь в виробничому процесі, для забезпечення гнучкості, взаємозамінності наявних резервних потужностей і т.д.

^ Загальна виробнича потужність виробництва близько 450т. риби, та 1,5т. ікри осетрової в рік.

Проект передбачає швидке нарощування потужностей
за сприятливої кон’юнктури ринку до 2 000т. риби та(або) 3-5т. ікри в рік.

За необхідності збільшення виробництва ікри є такі можливості:

інтенсивне вирощування самок та отримання ікри без їх втрати, що збільшить загальний об’єм ікри до 3т./рік при дотриманні технології.

паралельно до комплексу з вирощування осетра на ікру потужністю 1,5т/рік пропонується розгорнути комплекс з вирощування 100т. осетра на м’ясо. В зв’язку з тим що ці процеси є спорідненими, це дасть можливість за наявності необхідності забезпечення додаткового попиту на ікру на ринку швидко збільшити потужності з виробництва ікри за рахунок виробництва осетрини на м’ясо. Загальна потужність такої конфігурації по виробництву ікри складе до 8т. ікри в рік, за мінімальних витрат на модернізацію.

Такий підхід дозволить:

протестувати ринок, на предмет реальної його ємності щодо вибраних видів продукції,

вчасно переорієнтуватися (навіть на стадії розробки проекту і його запуску) на більш привабливі види продукції,

гнучко реагувати за зміни в ринкових очікуваннях,

та підготувати реалізацію ікри починаючи з відносно невеликих об’ємів із їх поступовим збільшення за необхідності

до моменту виходу ікрового виробницва на розрахункові потужності провести маркетингову підготовку торгівельної марки, через реалізацію інших високоякісних рибопродуктів на торгівельні мережі під цією маркою.

Бізнес-план рибницького господарства є динамічним документом, який передбачає постійне доопрацювання як в процесі підготовки виробничого циклу, так і під час його роботи.

Нижче наведена модель процесу бізнес-планування в процесі розробки, підготовки до запуску та впровадження проекту рибницького комплекс.

Модель процесу розробки Бізнес-плану. Опис.




^ АНАЛІЗ РИНКУ ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Харчування людини займає чи не найважливіше місце в її житті, від достатньої кількості та збалансованості харчування залежить її існування здоров’я та гармонійне життя. Споживання рибних продуктів сприяє здоровому самопочуттю людини. Рибні продукти в харчуванні людини займають важливе місце, за статистикою питома вага рибних продуктів складає 45 %  від світового виробництва м’яса теплокровних тварин.

Сьогодні ринок рибних продуктів в Україні, зокрема в Києві, поповнюється за рахунок вилову риби з водойм, які є зоною відчуження, а також за рахунок імпорту (а це висока вартість). Тому якість рибних продуктів та їх відповідність санітарним вимогам є сумнівною.

Знаковою тенденцією світового ринку продуктів харчування стає збільшення споживання риби і інших рибопродуктів. При цьому все більше зростає доля вирощуваних об’ектів по відношенню до «диких». Переваги аквакультури перед рибальством демонструють такі цифри: річний улов далекосхідного флоту складає в останні роки 2 млн.т., в той час, коли тільки Китай щорічно виробляє коло 40 млн.т. риби та інших морепродуктів в основному шляхом вирощування.

При запровадженні виробництва риби є можливим вирощування не тільки звичайних видів риби але й осетрових риб на м’ясо та ікру в екологічно чистих умовах та за зниженою собівартістю. 

^ Довідкова інформація

Витоки індустріального рибництва походять з Японії 6-5 ст. до н.е. Існують два види аквакультурних господарств:

Відкрите

Закрите

Відкриті рибні господарства: максимальна густина утримання риби визначается по квадратним метрам поверхні водного дзеркала. Наприклад: 1м2=0,5 кг. Риби.

Відкриті рибні господарства мають ряд серйозних недоліків:

Мала ефективність площ

Сезонні коливання і велика тривалість біологічних процесів

Відсутність можливості активного управління і ін.

Закриті рибні господарства включають в себе індустріальне рибництво. Одно індустріальне рибницьке підприємство УЗВ по продуктивності може переважати всі рибні господарства України відкритого типу.

Розведення та вирощування риб в Україні регламентується, крім інших нормативних актів, Інструкцією «Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах» (зг. наказу ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 15.01.2008 N 4 ).

Гідробіонти знаходяться в басейнах з високою густиною посадки. Ефективність роботи Установки Замкнутого Водопостачання (УЗВ) досягається використанням системи механічних і біологічних фільтрів, антибактеріальних установок для очистки відпрацьованої води і її повторного використання в хімічно і біологічно відновленому вигляді.

В УЗВ на 1м3 може бути забезпечена густота зарибнення більше 100 кг.

УЗВ дозволяє контролювати і визначати стан води і, при правильному годуванні, досягати результатів на порядок кращих ніж при відкритому господарюванні.

Кормові затрати знижуються за рахунок використання на протязі всього циклу вирощування високоефективних кормів провідних європейських виробників, що мають міжнародний сертифікат якості. Всі корма виготовляються з екологічно чистої сировини. На всіх етапах виробництва здійснюється безперервний технологічний контроль якості води.




Контрольна точка 1.1.


Вибір типу рибницького господарства



Варіанти:

Відкрите

Переваги: низькі інвестиційні затрати, низький рівень технологічних вимог до в-ва

Недоліки: потреба в значних площах, низька продуктивність в-ва, залежність від умов навкол. середовища






Закрите

Переваги: висока продуктивність, можливість контролю якості продукції, низька залежність від умов навколишнього середовища

Недоліки: знаний рівень початкових інвестицій



Рішення:

Рибницьке господарство закритого типу


^ УЗВ. Технологія контролю ключових параметрів
Технологічний процес . УЗВ. Опис та загальні характеристики

В установці замкнутого водопостачання (УЗВ) гідробіонти знаходяться в басейнах з високою густиною посадки. Підпитка свіжою водою в добу складає 5% чи менше від об’єму води в установці. Це досягається шляхом використання системи механічних та біологічних фільтрів для очистки відпрацьованої води для її подальшого використання. Вся установка компактна, і тому її можна розмістити в опалювальному приміщенні, що робить УЗВ незалежною від умов навколишнього середовища.

В світовій практиці УЗВ для вирощування і утримання риби використовуються з 70-х років. З 2000 року будівництво таких установок активізувалося, так як існує ряд переваг в порівнянні з альтернативними способами вирощування риби в ставках.

На жаль, багато перших комерційних проектів УЗВ були економічно не вигідними. В першу чергу це відноситься до німецьких установок, які активно копіювалися деякими підприємствами за відсутності знань. Це спричинило поганий дизайн, недоліки точного розрахунку і прогнозів накопичення метаболізмів в гідро біонтах, а також недостатню оперативну підготовку працівників для експлуатації УЗВ. Ситуація покращилася, але ще далека від ідеальної.

В той же час наука не стояла на місці! З осмисленням фізики процесів, які протікають в замкнутих біологічних системах, стало можливим створення математичних моделей, що описують всі основні біохімічні процеси, що дало можливість передбачувати зміни параметрів води (pH, кислотності і т.д.) в часі і не чекати, коли про це розкажуть датчики контролю.

Таким чином, можна завчасно вживати заходів до утримання заданих параметрів води, що особливо важливо при експлуатації УЗВ з високою густиною посадки риби.
^ Вісім причин використання замкнутої системи для вирощування риби 1. Вирощувати можливо будь-якого гідробіонта в будь-якому місці
Всі риби є холоднокровними тваринами і швидкість їх росту залежить від температури оточуючого середовища. Наприклад, при збільшенні температури води з 20 ºС до 30 ºС, тобто на 10 ºС, швидкість росту деяких видів росте з 1,5% до 3%, тобто в два рази. Але при подальшому збільшенні температури риба гине.

Для оцінки швидкості росту використовують комплексний показник – градусо-дні. Це сума середньодобових температур води в ºС за даний період життя риби.

При експлуатації замкнутої системи водопостачання (УЗВ), вирощування риби ведеться при оптимальній температурі цілий рік. Для осетра, вугря, наприклад, температура 24 ºС забезпечує 8760 градусо-днів на протязі року. Термін отримання товарного м’яса осетра масою 1 кг – 1 рік.

При контрольованих умовах вирощування можна розводити і вирощувати любу рибу. Навіть ті види, які не водяться на даній території, наприклад, інкубувати запліднену акулячу ікру і вирощувати дорослих морських акул для VIP-акваріумів.
^ 2. Зменшення розходу комбікорму на 1кг приросту риби
Більше 60% вартості риби складає комбікорм. При вирощуванні в ставках рибовод витрачає близько 3 кг комбікорму на 1 кг приросту ваги риби. Це, так званий, кормовий коефіцієнт. В УЗВ він дорівнює 1 чи навіть менше! Це відбувається тому, що в ставку зимою температура води стає низькою і риба переходить на зимівлю. Вона живе і пересувається, але не харчується. Тобто ви витратили на неї корм літом, а зимою вона худне.

Додаткова причина – в УЗВ високий вміст кисню в воді за рахунок використання чистого кисню. Риби значно більше енергії витрачають на дихання ніж люди.
^ 3. Можливе об’єднання з вирощуванням рослин в інтегрованій установці


Технологічний процес. Інтегрована система вирощування риби в УЗВ та рослин в теплицях

При експлуатації УЗВ необхідно вентилювати приміщення, а особливо біофільтри. Вентиляція розраховується за кількома критеріями, але основний це накопичення СО2. Наприклад, якщо УЗВ виробляє 100 тон осетрини в рік, то необхідно приблизно викидати в атмосферу 2500-3000 м3/годину повітря при температурі 28 ºС (опалюється вулиця!), при вмісті СО2 в три рази вище ніж на вулиці. В тепличних комплексах, агрономи купляють СО2 в балонах, так як там зовсім зворотня ситуація. Рослини «виїдають» СО2 і залишається або вентилювати теплицю чи використовувати чистий вуглекислий газ (наприклад якщо на вулиці холодно). Інтеграція напрошується сама по собі.

Ще одна причина – це те, що риби виділяють продукти метаболізму в воду, з цим треба боротися. Всі знають, щоб отримати хороший врожай треба утеплити грядку гноєм, а ще потрібно її поливати, щоб цей поживний розчин міг всмоктуватися коренями рослин. Питання: а чим рибний розчин відрізняється від коров’ячого? Навіщо спочатку гній висушують, кладуть на грядку, а потім поливають грядку водою? Чи не простіше відразу до кореневої системи подати готовий розчин? Ця технологія називається аквапоніка чи гідропоніка.

В тепличних комплексах, насправді не використовують гній (органічні добрива), а використовують мінеральні добрива. Вони дешевше. На етикетках таких добрив є «Аміачна селітра» яка є шкідливою для людини, в той час як відходи життєдіяльності риби є екологічно чистими!

При експлуатації УЗВ потрібно міняти воду в системі через накопичення нітратів в воді, тобто втрачати приблизно 5-10% води в добу з температурою 24 ºС. Для 100-тонного осетровика – це приблизно 50-100 м3 води в день. Вода має велику теплоємність. Тобто втрачаються значні кошти. Нітрати це джерело азоту, а азот необхідний рослинам. При інтеграції зміна води в системі падає до 20 м3 в день.

При чому, в УЗВ необхідно весь час підвищувати pH води, так як превалюють окислювальні реакції, а при вирощуванні на гідропоніці рослин якраз переважають відновлювальні реакції, тобто pH води потрібно понижувати. «Тепличники» для цього в основному використовують ортофосфорну кислоту.

Висновок: інтеграція рибної ферми і тепличного комплексу приводить до здешевлення обох продуктів. Теплиця стає органічним фільтром для рибної ферми і навпаки.
^ 4. Мінімальне споживання води
Для природного відтворення 1кг риби потрібно 650 м3 чистої води, а при годуванні риби і деякій інтенсифікації виробництва – 32м3. В УЗВ на 1 кг вирощеної риби витрачається від 100 до 500 літрів води! Тому в Ізраїлі прісноводну рибу вирощують тільки в УЗВ.
^ 5. Можна вирощувати екологічно чисті продукти
При вирощуванні в природних водоймах риби рибоводам доводиться використовувати комбікорм чи розвивати природну кормову базу шляхом внесення добрив в водойму. Будь-яке прісноводне озеро з часом перетворюється в болото, потім в торф’яник, а дальше в поклади вугілля. Цей процес невідворотній, ми можемо його тільки відтермінувати чи прискорити. Там, де вирощують рибу звичайними способами, відмічаються такі фактори впливу на оточуюче середовище: генетичні, інфекційні хвороби, зараження хімічними та лікарськими препаратами, забруднення відходами кормів і екскрементами тварин, що розводяться.

В УЗВ є система механічних і біологічних фільтрів, які весь удар приймають на себе. Малий розхід води забезпечує мінімальний вплив на природу. Інтеграція ж з тепличним комплексом зводить цей вплив до нуля.
^ 6. Можна вирощувати здорову рибу
В УЗВ можливо цілком виключити попадання інфекційних захворювань і паразитів в систему. На відміну від ставкового господарства, де це не можливо зробити: по-перше неможливо всю воду стерилізувати, по-друге основними розносниками болячок є чайки і качки. З іншого боку, в УЗВ через мале споживання свіжої води майже завжди джерелом водопостачання виступає водопровідна вода чи артезіанська ( в ній по визначенню ні чого не має). Використовуються екструдивні корми, температура обробки яких складає 140 ºС. Вся установка розміщена в приміщенні, де немає доступу птахам. Тому, при правильних заходах безпеки можна цілком ізолювати УЗВ від попадання в неї збудників різних хвороб.

Якщо ж все таки зараження в УЗВ відбулося, то лікувати рибу, і якщо необхідно, стерилізувати всю систему цілком можливо. Що не можливо для випадку річки чи ставу. Наприклад, втрати від зараження хворобами заплідненої ікри в відкритих водоймах складають від 50 до 80%%, в той час як інкубаційний період в УЗВ дозволяє знизити ці втрати до нуля.

Висновок: тільки використання УЗВ на всіх можливих етапах технологічних процесів може цілком вирішити проблему з зараженням рибного поголів’я.
^ 7. Оптимальні параметри води для даного гідробіонта
Для високого темпу росту і мінімального розходу корму необхідно, щоб риба по мінімуму витрачала енергію під час свого життя.

В першу чергу риби витрачають багато часу на дихання. Якщо порівняти жаберне і легеневе дихання, то можна зробити висновок, що рибі необхідно прокачувати через жабра дихального середовища в 30 раз більше по об’єму і в 20 000(!) раз більше по масі. В УЗВ воду штучно насичують киснем до високих концентрацій і риба прикладає менше зусиль для дихання.

Вміст солей СІ- та Са в воді і в крові риби також має важливе значення для підтримання солевого балансу. Гідробіонти витрачають енергію на осморегуляцію і виділення солей з організму.

Так як в УЗВ розхід води не великий, то можливе пряме формування вмісту макро і мікроелементів в воді для оптимального самопочуття риби.
^ 8. Висока урожайність
Висока урожайність є наслідком всіх вищеперерахованих переваг.



 


Контрольна точка 1.2.


Вибір технології вирощування



Варіанти:

УЗВ

Переваги: Значна порівняльна економність

Недоліки: Високий рівень складності технологічних процесів та вартість обладнання та технологій






Оборотна система водопостачання

Переваги: Простіша технологічна схема

Недоліки: Великий розхід води, з водою система втрачає значну частину теплової енергії. Значні витрати на біологічну фільтрацію великих об’ємів води



Рішення:

Рибницьке господарство закритого типу із замкнутою системою водопостачання (УЗВ) та частковим використанням оборотної системи водопостачання для вирощування форелі в відкритих басейнах





Впровадження установки замкнутого водопостачання для вирощування риби є перспективним напрямком господарської діяльності, спрямованим на задоволення потреб споживачів у якісних та екологічно чистих продуктах харчування. А оскільки Росія заборонила експорт ікри, є велика перспектива її виробництва і продажу не тільки в Україні, а й на експорт.

Втілення в життя даного проекту дозволить підтримати та розвинути інфраструктуру харчової промисловості регіону, підтримати національного товаровиробника, створити додаткові робочі місця з метою врегулювання ситуації на ринку праці.

Крім того, проект є екологічно обґрунтованим. Так, в процесі виробництва використовується цикл замкнутого водопостачання, при якому вода, що використовується для виробництва, проходить комплексну очистку. За рахунок цього вдається максимально уникнути скидання відпрацьованої води в природні водойми та відповідно їх забруднення.
^ УЧАСНИКИ РИНКУ, КОНКУРЕНЦІЯ






Основною рибною продукцією внутрішніх водойм була й залишатиметься в перспективі свіжа риба різних порід. Тому важливим питанням для підприємств, які її поставляють на ринок, є умови вирощування й відгодівлі риби, якість мальків та екологічний стан водойми.

В Україні є значні площі внутрішніх водойм, придатних для вирощування риби. Наявність вод ного фонду для вирощування об'єктів аквакультури перевищує 1 млн га; із них водосховищ – близько 800 тис. га, ставів – 122,5 тис. га, озер – 86,5тис. га, водойм-охолоджувачів – 13,5 тис. га, інших категорій – 6 тис. га. За наявністю водного фонду Україна посідає друге (після Росії) місце в Європі.


Однією з тенденцій на українському ринку риби стало зростання цін на рибу, що викликано загальносвітовим зменшенням вилову риби та значним збільшенням обсягів закупівель Росією. Хоча виробники планують перекрити падіння доходів від переробки елітних сортів риби за рахунок збільшення випуску та розширення лінійки пресервів з оселедця, рітейлори зазначають, що обсяги продажу цієї продукції також знизились на 5-10%.

Все ж дефіциту риби українці не відчувають, завдяки імпортним поставкам риби, переважно з Норвегії. Західні постачальники контролюють три чверті внутрішнього ринку і тому встановлюють ціни на свіжоморожену продукцію. Внаслідок цього за останні декілька років середня вартість кілограма риби в Україні зросла майже втричі.

Багато видів риби, які імпортуються в Україну, у наших водоймах не водяться, а для вилову її у світовому океані у вітчизняних компаній не вистачає суден. Лише завдяки імпорту зазначена продукція присутня на українському ринку.

Традиційно основними регіонами, які поставляють рибну продукцію, є м. Севастополь, АР Крим та Одеська область, де знаходяться провідні оператори рибної промисловості України. Питома вага підприємств цих регіонів у сукупному обсязі мороженої риби, яка виробляється в Україні, становить близько 90%. Виробники консервованої рибної продукції, які працюють переважно на імпортній сировині, розташовані в Дніпропетровській, Житомирській, Харківській, Чернігівський, Черкаській, Київській областях (включаючи м. Київ), де сконцентровані найбільші потужності з переробки риби та холодильники.

Для ринку риби характерна сезонність, причому, пік поставок морепродуктів припадає на зимово-весняний період. Саме у вересні-жовтні починається вилов камбали, кільки балтійської, оселедця, путасу, салаки, скумбрії, окуня та ін.

Для рибного ринку України характерне зростання сегмента морських делікатесів: восьминогів, кальмарів, мідій, морських гребінців та іншої морської живності. Щорічний приріст цього сегмента становить приблизно 30-40%. Ринок морських делікатесів на 20% складається з таких морепродуктів як мідії, морський коктейль та інших делікатесів, а інші 80% - це креветка. На ринку креветок спостерігається щорічне збільшення споживання креветок у панцирі на 20-30%.

Як зазначають експерти ринку, значний обсяг імпортних постачань рибопродукції здійснюється нелегально. За оцінками деяких операторів, питома вага тіньового ринку морепродуктів може досягати до 50% (Food&Drinks, №11, с. 47).

Товарна структура зовнішньої торгівлі (України) за січень 2009 року

Найменування товарної групи

Експорт

Імпорт

2008р.

тис.дол. США

2009р.

тис.дол. США

% до загального обсягу

2008р.

тис.дол. США

2009р.

тис.дол. США

% до загального обсягу

риба i ракоподібні

77.0

5.7

7.4

29839,2

60,6

0.3



У жовтні 2010 р. Норвегії, Ісландії, Фарерським островам та Ірландії в черговий раз зменшили квоти на вилов оселедця на 40%. На наступний рік (2012 .- Авт.) обмеження збільшиться ще на 30%, на путасу - на 90%. Виділені квоти фактично позбавляють Україну можливості закуповувати ці види риби. Виникає питання: якою буде ціна на продукцію, якщо в грудні 2010 р. вартість сировини збільшилася вдвічі? За перші два місяці 2011р. кількість завезеної свіжомороженої риби склало 47,31 тис. т, а за аналогічний період 2010 р. - 72,90 тис. т. Ще в 2010 р. в рибній галузі функціонували 166 підприємств різної форми власності. Вони здійснювали консервне та пресервне виробництво продукції з риби. На 1 квітня 2011 р. залишилося вже 154 діючих рибопереробних підприємства. Таким чином, труднощі з сировиною змушують скорочувати кількість переробних підприємств на ринку. Головним імпортуємим видом риби в 2010 р. став оселедець (95,56 тис. т), з яких 85,52% - риба норвезького походження. Україна є одним з ключових партнерів цієї північної країни. Інші, не менш важливі статті імпорту, - мойва (49,17 тис. т), хек (40,92 тис. т), скумбрія (24,13 тис. т) і путасу (18,14 тис. т). Всього, за даними Держкомстату, в 2010 р. було імпортовано 412,21 тис. т риби та морепродуктів. Лідером традиційно є Норвегія, її частка ринку складає 38%. У більшості імпорт становить океанічна риба: оселедець, мойва, скумбрія і лососеві. За нею йдуть Ісландія, Естонія, В'єтнам і Канада.Експорт риби та морепродуктів з Україною мізерний і носить скоріше декларативний характер. За дев'ять місяців 2010 р. було експортовано 631,69 т, вартістю  2,29$ млн. США. Головні країни покупці - Молдова та Польща. У першу чергу мова йде про копчену морську рибу і прісноводні риби вітчизняного виробництва. Поставки є поодинокими і не мають ніякого впливу на ринок. З комерційної точки зору рибна промисловість дуже приваблива, при правильній організації рибної ферми рентабельність може становити більше 50%. Однак зараз вона практично повністю знаходиться в тіні. Оскільки сировина буде рости в ціні через зниження світового вилову, варто очікувати і подорожчання готової рибної продукції. Ціни за 2010 р. виросли в залежності від позицій на 10-30%. Надалі вони продовжать зростання, оскільки дорожчають всі складові собівартості продукції. Якщо рівень інфляції в поточному році перевищить позначку 15%, відбудеться подальше падіння виробництва, вважають аналітики. Посилення податкового навантаження на бізнес, зокрема, на імпортерів, і ймовірність девальвації гривні призведе до подальшого зниження рівня життя населення. Це спричинить падіння споживання риби на 15-20% і призведе до зменшення кількості гравців на ринку.


^ Основні оператори ринку риби та рибної продукції в Україні

Кожен з виробників рибної продукції займає свій сегмент ринку. Так, торгова марка вітчизняного виробника «Водний світ» (Іллічевськ Одеська обл.), отримала повну перемогу на ринку у сегменті крабових паличок.

У сегменті кальмарів основними конкурентами є «Nordic Sea Food» - датський виробник, який присутній більше десяти років на українському ринку та має майже весь асортимент рибної продукції, та торгова марка «Deline» - імпортер, який реалізує свою продукцію через ТОВ «Золотце». На думку фахівців, ця продукція абсолютно не відрізнялася від Nоrdіс Sеа Fооd.

Торгова марка «Polar» - бренд №1 на ринку креветок дрібного розмірного ряду. Умовно, ринок креветок глибокого заморожування можна поділити на Polar та всі інші, де продукція Polar займає близько 50% ринку, хоча може, і більше. Імпорт цих креветок відбувається за допомогою компанії ТОВ «Світанок» (Одеса). Представниками сегмента креветок на українському ринку є також: «Agama» (дистриб'ютором є компанія «Агама-трейд»), «Emborg» (дистриб'ютор - компанія «Ян Дженерал»), «Deluxe» (дистриб'ютор - ТОВ «Морська свіжість», Дніпропетровськ), «Kaluri».

Треба зазначити, що серед споживачів рибної продукції стабільним попитом користуються консерви і пресерви, оскільки вони реалізуються у готовому вигляді і можуть використовуватись як окрема страва та як інгредієнт, до того ж мають доступний ціновий рівень. У зазначеному сегменті працюють такі підприємства: «Південна мануфактура», «Пролив», «Море плюс», «Паллада», «Інтеррибфлот», які містять в собі в собі повний цикл виготовлення рибної продукції (від вилову риби і виробництва до реалізації консервів в Україні і за кордоном). Кожен виробник, що працює в сегменті пресервів, виготовляє пресерви з оселедця під однією або декількома різними торговими марками, позиціонуючи їх в різних цінових сегментах. У число найпопулярніших торгових марок входять «Аквамарин», «СОВ Гавань», «Норман», «Плеяди», «Русалонька» і «Прод-імпекс».

Відповідно до даних CITES (Женевська конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що знаходяться під загрозою зникнення) оборот легальної торгівлі чорної ікри щорічно становить близько $100 млн, при цьому об”єм чорного ринку перевищує даний показник у 5 разів.

Найбільші країни виробники:

Іран – 87%

Росія – 10%

Азербайджан, Казахстан, Туркменістан – 3% (разом)



Майже вся чорна ікра в магазинах та на ринках України невизначеного походження, оскільки власна добича ікри у нас заборонена, а офіціальний імпорт майже зник. Якщо до останнього часу легально ікру можна було купити в Росії як конфіскований товар, то тепер дані шляхи перекриті.

Як наслідок – різкий ріст роздрібних цін та активізація продажу чорної ікри через багаточисленні інтернет-магазини.
ЗАМОВНИКИ
Цільовими сегментами ринку для збуту продукції господарства будуть:

Роздрібні торгові мережі

Оператори ринку оптових закупівель

Мережі закладів громадського харчування

Іноземні експортери продукції рибництва

Власне споживання - частина продукції, що направлятися в переробку власних переробних підприємств чи потужностей.
ПРОДУКЦІЯ ^ Вибір профілю підприємства щодо видів продукції
Однією з основних проблем забезпечення рентабельності виробництва та прискорення виходу підприємства на самоокупність є правильне планування фінансових потоків та відповідна сегментація ринку по збуту продукції. Головною проблемою на момент вибору профілю підприємства є прогнозування його фінансових потоків на майбутнє. З одного боку рівень прогнозованої рентабельності рибницьких підприємств, що займаються виробництвом продукції делікатесного ряду є значно більшим ніж аналогічних підприємств, які займають виробництвом продукції масового споживання. Основними чинниками тут є наявність високого рівня конкуренції, та глибини заміщення імпорту продукції, яке особливо стосується дешевих видів морепродуктів. З іншого боку, підприємства, що спеціалізуються на дорогих видах риби, ікрі і т.д., маючи значну привабливість з огляду на майбутні прибутки, мають один суттєвий недолік – це значний рівень початкових інвестицій та значний період повернення інвестицій, що пов’язані перш за все з біологічними особливостями вирощування (наприклад, перші прогнозовані промислові партії чорної осетрової ікри можна отримати на 5 році(!) роботи комплексу. А прогнозований термін повернення інвестицій складає для таких виробництв близько 5 - 8 років.)




Контрольна точка 1.3.


Вибір профілю виробництва щодо кількості видів продукції



Варіанти:

Один, два види
( наприклад, осетрина на м’ясо, осетрова ікра)

Переваги: Простота розробки технологічних процесів.

Недоліки: Значна залежність від циклічності біологічних процесів, конкуренції в сегменті ринку. Значні ризики зміни ринкової ситуації до прогнозованого виходу на окупність інвестицій і як наслідок перспектива погіршення прогнозів, аж до повної недоцільності подальших інвестицій (характер ризику – критичний!,
можливість прогнозування - відсутня через тривалий термін освоєння інвестицій,
єдиний шлях мінімізації – диверсифікація з іншими видами продукції та обмеження стартових потужностей).






Багато профільне виробництво

Переваги: Диверсифікація. Менша залежність від коливань конкуренції в окремих сегментах ринку, менша залежність від циклічності біологічних процесів одного виду риб. Більша прогнозованість бізнесу. Швидший вихід на рівень самоокупності.

Недоліки: велика кількість технологічних процесів (технологічної документації, потреба в послугах більшої кількості спеціалістів по аквакультурі та обслуговуванню різнотипного обладнання)



Рішення:

^ Багато профільне рибницьке господарство закритого типу із замкнутою системою водопостачання (УЗВ)





Ще однією з проблем диверсифікації ризиків є те, що ринок рибопродуктів на даному етапі формується, тому досить важко передбачити в середньо та довготерміновій перспективі можливість заходу на ринок потужних операторів чи зміну макроекономічної ситуації в бік полегшення доступу імпортованої продукції. Тому побудова виробництва лише в напрямку делікатесного ряду, є достатньо ризикованою інвестицією і вимагає додаткових зусиль з страхування. Природним в такій ситуації буде забезпечення подальше поглиблення диверсифікації видів діяльності з розвитком виробництв не лише високоприбуткових на даний момент продуктів делікатесного ряду, а й товарів середнього цінового рівня та частково масового споживання, що зменшить вплив погіршення ринкової привабливості одного виду продукції, зменшенням його долі в загальному об’ємі.


Контрольна точка 1.4.


Вибір профілю виробництва щодо структури продуктового ряду

Варіанти:

Продукція дорогого цінового ряду (vip – сегмент)

Переваги: Висока рентабельність виробництва, порівняно низький рівень конкуренції через високий рівень початкових затрат.

Недоліки: Висока еластичність пропозиції на ринку, залежність від конкуренції, можливість значного зниження рентабельності при незначних коливаннях цін, попиту і пропозиції. Високі затрати на просування продукції.






Продукція середнього цінового ряду та цінового ряду масового споживання

Переваги: Простота реалізації. Доступність технологічних рішень, стабільність та прогнозованість бізнес процесів. Наявність постійно зростаючого попиту на ринку. Значне відставання пропозиції від попиту.

Недоліки: значна конкуренція та потенціал росту виробничих потужностей конкурентів.






Продуктовий ряд змішаного типу

Переваги: Диверсифікація капіталовкладень, зниження долі циклічних та варіативних складових бізнесу, покращення прогнозованості та прискорення виходу на окупність інвестицій.

Недоліки: Ускладнення технологічних процесів виробництва та маркетингу



Рішення:

Багато профільне рибницьке господарство закритого типу із замкнутою системою водопостачання (УЗВ) з вирощування продукції масового споживання та делікатесного ряду.


^ Вибір видів риби та ін. морепродуктів


Дослідження для вибору відповідної структури продукції повинне забезпечити такі цілі:

Максимізувати прогнозні рівні рентабельності та прибутковості бізнесу

Оптимізувати прогнозовані фінансові потоки для забезпечення заміщення зовнішніх інвестицій рефінансуванням власними силами.

Забезпечення оптимізації використання освоєних потужностей, для мінімізації простоїв чи неефективного використання продукції.

Комбінація виробництв різних видів рибної продукції забезпечить можливість досягнути гнучкості виробництва, яка дозволить концентрувати основні потужності виробництва на початкових етапах на продукції з короткими репродуктивними циклами (короп, сом , форель і ін..) з поступовим перерозподілом потужностей на більш тривалі репродуктивні цикли. Іншими словами в той час коли делікатесна група буде набирати промислових обсягів, тимчасово вільні потужності будуть інтенсивно використовуватися для вирощування дешевих видів риби чи вирощування малька.

Доцільність даного підходу в тому, що:

в процесі виробництва будуть напрацьовуватися технологічні ланцюжки і рішення

проходитиме оптимізація виробничих та організаційних процесів виробництва та обслуговування

позитивний грошовий потік від результатів одних виробничих процесів буде направлятися на розвиток та модернізацію інших

до моменту вих