Реферат: Про психолого-педагогічні засади розвитку інклюзивної освіти в Миколаївській області

Матеріали

науково-методичної

ради


ЗМІСТ


Порядок денний………………………………………………4


Про психолого-педагогічні засади розвитку

інклюзивної освіти в Миколаївській області…………….7


Про результати моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах ЗНЗ області…15


Про організаційно-методичні аспекти атестації

педагогічних працівників…………………………………26


Про організаційно-методичні аспекти атестації педагогічних працівників (із досвіду роботи методичного кабінету відділу освіти

Первомайської райдержадміністрації)…………………..33


^ Про організацію та проведення атестації педагогічних працівників (із досвіду роботи методичного кабінету відділу освіти Веселинівської райдержадміністрації)....37


Додатки………………………………………………………45


^ Затвердження матеріалів педагогічних працівників,

які претендують на присвоєння (підтвердження)

звання «учитель-методист»………………………………..


Про рекомендацію до друку………………………………..


^ Порядок денний науково-методичної ради

від 05.04.11 № 2


Про психолого-педагогічні засади розвитку інклюзивної освіти в Миколаївській області

^ Нор Катерина Федорівна, завідувач кафедри педагогічної та психологічної освіти;

Пінюгіна Катерина Олександрівна, завідувач лабораторії практичної психології та соціальної роботи


^ Про результати моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах загально-освітніх навчальних закладів області

Кібалова Тетяна Валеріївна, методист науково-методичної лабораторії методики художньо-естетичної освіти МОІППО


^ Про організаційно-методичні аспекти атестації педагогічних працівників

Бєлова Ірина Михайлівна, заступник директора з науково-педагогічної роботи МОІППО;

^ Джумська Людмила Вікторівна, завідувач науково-методичної лабораторії менеджменту освіти МОІППО


Про організаційно-методичні аспекти атестації педагогічних працівників (із досвіду роботи методичного кабінету відділу освіти Первомайської райдержадміністрації)

Бірюкова Ольга Василівна, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Первомайської райдерж-адміністрації


^ Про організацію та проведення атестації педагогічних працівників у Веселинівському районі

Мігдаль Лариса Павлівна, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Веселинівської райдерж-адміністрації

^ Затвердження матеріалів педагогічних працівників, які претендують на присвоєння звань «учитель-методист», «вихователь-методист».

Про рекомендацію до друку:

Збірка «Учнівське врядування у виховному просторі сучасного навчального закладу / укл. А. І. Тюпа, методист лабораторії виховної роботи та захисту прав дитини МОІППО;

Збірка «Технології формування ціннісного ставлення школярів до держави і суспільства» (із досвіду роботи класних керівників) / укл. А. І. Тюпа, методист лабораторії виховної роботи та захисту прав дитини МОІППО;

Збірка «Учителі року Миколаївщини (до 15-річчя конкурсу) / укл. І. М. Бєлова, заступник директора з науково-педагогічної роботи МОІППО, С. П. Денисова, методист науково-методичної лабораторії МОІППО;

^ Методичні рекомендації «Основи колекційної роботи з учнями, які мають особливості психофізичного розвитку / укл. В. О. Сєднєва, методист науково-методичної лабораторії менеджменту освіти МОІППО

^ Про затвердження навчальних програм:

– з предмета «Український хороспів» для 1 – 8 класів, із додатком: збірка пісень із українського хороспіву для 5-го класу «Заспіваймо» / укл. А. І. Волошина, учитель музичного мистецтва Миколаївського муніципального колегіуму Миколаївської міської ради;


^ Проекти рішень

науково-методичної ради


від 05 квітня 2011 року № 2


Психолого-педагогічні засади

розвитку інклюзивної освіти

в Миколаївській області


У сучасному світі інтеграція дітей із особливими освітніми потребами в масові освітні заклади – це глобальний суспільний процес, який стосується всіх високорозвинених країн. Його основою є готовність суспільства і держави переосмислити систему ставлення до інвалідів та осіб із обмеженими можливостями здоров’я з метою реалізації їх прав на надання рівних із іншими можливостей у різних галузях життя, включаючи освіту.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям із особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання в загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно-орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей із особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізація та інтеграція в суспільство, залучення сім’ї до участі в навчально-виховному процесі.

^ Основними завданнями інклюзивного навчання є:

здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня в середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їхніх здібностей;

створення освітньо-корекційного середовища для задоволення освітніх потреб учнів із особливостями психофізичного розвитку;

створення позитивного мікроклімату в загальноосвітньому навчальному закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей із особливими освітніми потребами з іншими учнями;

забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей із особливими освітніми потребами;

надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей із особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

На рівні держави затверджено ряд нормативних документів, які визначають порядок запровадження інклюзивної освіти в Україні:

Міністерством освіти і науки України від 01.10.10 № 912 затверджено Концепцію розвитку інклюзивної освіти, якою визначено пріоритети державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям із особливими освітніми потребами, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним навчанням, готових до надання освітніх послуг дітям із особливими освітніми потребами.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.09 № 1482-р «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року».

Наказ Міністерства освіти і науки від 11.09.09 № 855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009 – 2012 роки».

Наказ Міністерства освіти і науки від 09.12.10 № 1224 «Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах».

У Миколаївській області затверджено обласну Цільову соціальну програму розвитку освіти Миколаївської області на 2011 – 2015 роки, якою передбачено розширення рівного доступу до якісної загальної середньої освіти всіх дітей. Саме в рамках Програми буде втілюватися Концепція розвитку інклюзивної освіти в Миколаївській області.

Обов’язковою умовою ефективності інклюзивної освіти є організація системної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації для широкого кола різних спеціалістів: педагогів, психологів, методистів, логопедів, дефектологів, вихователів дошкільних навчальних закладів, працівників органів управління освіти. Вона спрямована на оволодіння спеціальними знаннями та педагогічними технологіями, які забезпечують можливість кваліфікованого навчання дітей із обмеженими можливостями здоров’я і відхиленням у розвитку.

З метою забезпечення науково-методичного супроводу впровадження інклюзивної освіти в регіоні на базі МОІППО на громадських засадах створено лабораторію інклюзивної освіти.

Основними завданнями діяльності лабораторії інклюзивної освіти є:

розробка моделі науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу процесу впровадження інклюзивного навчання;

організація та проведення науково-практичних і методичних семінарів та конференцій, круглих столів;

інформування педагогічних працівників засобами ІКТ із питань упровадження інклюзивної освіти в навчальні заклади області;

розробка навчально-методичних посібників, рекомендацій, проектів, інструкцій тощо;

аналіз, узагальнення та поширення практичного досвіду впровадження інклюзивної освіти в області;

здійснення моніторингу навчальних досягнень і розвитку учнів із особливими освітніми потребами та розробка відповідних рекомендацій.

До складу лабораторії ввійшли науковці та методисти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, консультанти Миколаївської обласної психолого-медико-педагогічної консультації та педагогічні працівники навчальних закладів м. Миколаєва, які мають досвід роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Лабораторією розроблено План дій щодо науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу впровадження інклюзивної освіти в Миколаївській області. Заплановані заходи спрямовані на забезпечення комплексного психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього простору навчального закладу, у якому впроваджується інклюзивна освіта.


План дій

щодо науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу впровадження інклюзивного навчання


Напрями

Шляхи вирішення

Започаткування обласного експерименту

Розробка та апробація науково-методичних матеріалів психолого-педагогічного супроводу впровадження інклюзивного навчання

Інформаційне забезпечення впровадження інклюзивної освіти

Створення сторінки «Інклюзивна освіта» на порталі МОІППО для педагогічних працівників, батьків та громадськості.

Організація консультативно-роз’ясню-вальної роботи серед керівників навчальних закладів, педагогів і батьків

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників

Розробка та викладання спецкурсів щодо впровадження інклюзивного навчання в рамках підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Проведення тематичних курсів для педагогічних працівників навчальних закладів, у яких упроваджується інклюзивне навчання.

Організація та проведення семінарів, навчальних тренінгів, методичних нарад із проблем упровадження інклюзивного навчання.

Розробка та видання навчально-методичної літератури

Створення психологічного поля щодо впровадження інклюзивного навчання в освітніх закладах

Підготовка працівників психологічної служби до роботи з учасниками навчально-виховного процесу, у якому навчаються діти з особливими освітніми потребами, шляхом:

формування в громадськості нової філософії державної політики щодо включення дітей із особливостями в розвитку в єдиний освітній простір навчального закладу;

розвитку комунікативних компетенцій у педагогів, батьків та дітей у закладах, де впроваджується інклюзивне навчання;

розробки проекту включення дітей із особливими потребами в освітній простір навчального закладу


Виконання запланованих заходів науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу впровадження інклюзивного навчання дасть можливість підготувати учасників навчально-виховного процесу до роботи з інклюзивними класами.

Таким чином, через залучення дитини з особливостями психофізичного розвитку до інклюзивної форми навчання мають активізуватися творчі ресурси дітей, педагогів та батьків, що сприятиме взаємозбагаченню та посиленню особистісного потенціалу кожного з учасників навчально-виховного процесу.

Заслухавши й обговоривши доповіді Нор К. Ф., к.п.н., завідувача кафедри педагогічної та психологічної освіти МОІППО, Пінюгіної К. О., завідувача лабораторії практичної психології і соціальної роботи МОІППО та Ляхової В. П., практичного психолога лабораторії практичної психології і соціальної роботи, старшого викладача кафедри педагогічної та психологічної освіти МОІППО з питання «Психолого-педагогічні засади розвитку інклюзивної освіти в Миколаївській області»,


методична рада рекомендує:


Миколаївському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти (лабораторії інклюзивної освіти МОІППО):

Розробити модель науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу впровадження інклюзивного навчання.

Визначити експериментальні майданчики з метою апробації моделі науково-методичного та психолого-педагогічного супроводу впровадження інклюзивного навчання.

Створити сторінку «Інклюзивна освіта» на порталі МОІППО для педагогів, батьків та громадськості.

Організувати надання консультативної допомоги керівникам навчальних закладів, педагогічним працівникам і батькам.

Розробити та включити у зміст курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників спецкурси із проблем інклюзивного навчання.



Кафедрі педагогічної та психологічної освіти МОІППО:

Провести комплекс тренінгів для ознайомлення учасників із основними аспектами становлення інклюзивної освіти в м. Миколаєві та області та з механізмами відстоювання прав дітей із особливими потребами на доступ до якісної освіти (для представників громадських організацій інвалідів, міських та районних відділів освіти, працівників шкіл у пілотних районах області, залучених засобів масової інформації).

Провести Skype-конференції та виїзні консультації в пілотних районах області.

Підготувати інформаційно-методичні матеріали, оригінал-макети соціальної реклами для використання в інформаційних кампаніях у пілотних регіонах.

Створити і розповсюдити в пілотних регіонах навчально-методичний фільм «Школа, відкрита для всіх» (із досвіду виконання партнерської програми впровадження інклюзивного навчання в Білоцерківській ЗОШ І – ІІ ступенів № 20).

Забезпечити інформаційний супровід проекту.

Активізувати громадськість щодо впровадження інклюзивної освіти шляхом проведення творчого учнівського конкурсу «Я і моя школа».



Лабораторії практичної психології і соціальної роботи МОІППО:

Здійснювати координацію діяльності працівників психологічної служби закладів, у яких упроваджується інклюзивне навчання.

Надавати методичну та консультативно-роз’яснювальну допомогу з проблем упровадження інклюзивної освіти.



Методистам, які відповідають за психологічну службу району (міста), практичним психологам і соціальним педагогам:

Формувати професійну компетентність із питань упровадження інклюзивної освіти.

Проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу з проблем інклюзивного навчання серед батьківської громадськості.

Відділам (управлінням) освіти райдерж-адміністрацій (міських рад), районним (міським) методичним кабінетам (центрам):

Забезпечити проходження проблемно-тематичних курсів підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів області з питань упровадження інклюзивної освіти на базі МОІППО.



^ Голова

науково-методичної ради А. М. Старєва


Секретар Л. В. Джумська


Про результати моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів області


Одним із найважливіших завдань сучасної освіти є духовний розвиток особистості. Вирішенню цього завдання покликані допомагати предмети художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти, завдяки яким активізується внутрішній духовний світ учнів, їхні почуття та думки, що сприяє розвитку моральних, естетичних, світоглядних ідеалів та формуванню соціальних компетенцій учня.

Головною метою художньо-естетичної освіти в загальноосвітній школі є розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва та навколишнього світу, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреб у художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Політика держави у сфері художньо-естетичної освіти регламентується Конституцією України; Законом України «Про загальну середню освіту»; Національною доктриною розвитку освіти; Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1312 «Про невідкладні заходи щодо запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти»; Концепцією загальної середньої освіти; Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти; Державним стандартом початкової загальної освіти; Державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи; Концепцією художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та комплексною програмою художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах тощо.

Шкільна мистецька освіта – це ядро системи художньо-естетичного виховання. Особливістю шкільної художньо-естетичної освіти є її неперервність, наскрізність та наступність. Безпосереднє здійснення завдань художньо-естетичної освіти й виховання залежить від учителя, рівня і якості його кваліфікації.

На виконання Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009 – 2012 роки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 16.06.09 № 524, наказу Міністерства освіти і науки від 22.10.10 № 995 «Про проведення моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів», відповідно до листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України від 01.11.10 № 1.4/18-4166 щодо здійснення моніторингового дослідження та з метою покращення якості художньо-естетичної освіти учнів початкової школи, створення ефективного освітнього середовища та оптимальних умов для підвищення рівня мистецької освіти в загальноосвітніх навчальних закладах, у період із 23 листопада по 25 грудня 2010 року Миколаївським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти було здійснено моніторинг якості художньо-естетичної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах області.

Учасниками дослідження були вчителі музичного та образотворчого мистецтв, які викладають у 4-х класах, керівники загальноосвітніх навчальних закладів та учні 4-х класів.


^ Склад вибіркової сукупності учасників

моніторингового дослідження


(керівники загальноосвітніх навчальних закладів області, учителі музики та образотворчого мистецтв, які викладають у 4-х класах)


Миколаївські ЗОШ І-ІІІ ступенів №№ 3, 10, 16, 20, 22, 24, 26 Миколаївської міської ради.

Вознесенські ЗОШ І-ІІІ ступенів №№ 2, 5, 10 Возне-сенської міської ради.

Первомайські ЗОШ І-ІІІ ступенів №№ 1, 6, 17 Перво-майської міської ради.

Костянтинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Арбузинської районної ради.

Семенівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Арбузинської районої ради.

Виноградівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Баштанської районної ради.

Кашперомиколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів Баштанської районної ради.

Комісарівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Березанської районної ради.

Миролюбівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Братської районної ради.

Лепетиська ЗОШ І-ІІІ ступенів Березнегуватської районної ради.

Новоукраїнська ЗОШ І-ІІІ ступенів Березневу-ватської районної ради.

Федорівська ЗОШ І-ІІ ступенів Врадіївської районної ради.

Дмитрівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Вознесенської районної ради.

Жовтнева ЗОШ І-ІІ ступенів Доманівської районної ради.

Ольгопольська ЗОШ І-ІІІ ступенів Єланецької районної ради.

Возсіятська ЗОШ І-ІІІ ступенів Єланецької районної ради.

Володимирівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Казанківської районної ради.

Миколо-Гулаківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Казанківської районної ради.




№

Назва ЗНЗ

Предмет

Кількість учасників

Дата прове-дення

Інструктор

(член робочої групи)

1.

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 14 Миколаївської міської ради

Образо-творче мистецтво

10

23.11.10

Крик Д. О.

2.

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25 Миколаївської міської ради

Образо-творче мистецтво

10

23.11.10

Даниленко Р. В.

3.

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 53 Миколаївської міської ради

Музичне мистецтво

10

23.11.10

Кібалова Т. В.

4.

Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 33 Миколаївської міської ради

Музичне мистецтво

10

23.11.10

Кулешова О. А.

5.

Іванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Очаківської районної ради

Образо-творче мистецтво

6

24.11.10

Крик Д. О.

6.

Іванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів Очаківської районної ради

Музичне мистецтво

6

24.11.10

Кібалова Т. В.

7.

Кривобалківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколаївської районної ради

Музичне мистецтво

6

26.11.10

Даниленко Р. В.

8.

Українківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Жовтне-вої районної ради

Образо-творче мистецтво

6

26.11.10

Крик Д. О.


За результатами проведеного моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти надіслав до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України інформаційну довідку про проведення дослідження в області, аналітичні матеріали щодо якості виконання учнями практичної роботи з музичного мистецтва, аналітичні матеріали щодо якості виконання учнями практичної роботи з образотворчого мистецтва, анкети учнів, керівників загальноосвітніх навчальних, учителів, які викладають музичне і образотворче мистецтва у 4-х класах, зразки практичних робіт учнів.


^ Аналітичні матеріали

щодо якості виконання учнями

практичної роботи з музичного мистецтва

Успішність навчання значною мірою визначається рівнем оволодіння учнями загальнонавчальними вміннями і навичками, формуванням музичного (інтонаційного, образного, творчого) мислення школярів, базових художніх компетентностей у різних видах музично-творчої діяльності. У ході перевірки робіт учні показали такі результати:

На високому рівні – 13,42%

На достатньому рівні – 2 – 6,45%

На середньому рівні – 11 – 13,0 %

У Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 53 Миколаївської міської ради та в Іванівській ЗОШ учні написали на високому та достатньому рівні, виявили знання теоретичного матеріалу, уміння висловлювати свою думку, аналізувати музичні твори, володіння вмінням розрізняти музичні Не було відповідей у 1 роботі – 3,7 %

інструменти за групами та видами оркестру, визначати національну приналежність композиторів і музичний твір за формою та жанром.

^ Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 53, 10 робіт

11б. – 2

10 б. – 6

9 б. – 2

Коефіцієнт якості 10 б. – 100 %

Іванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

11б. – 2

10 б. – 4

Коефіцієнт якості 10,3 б. – 100 %

Це свідчить, що музичне мистецтво викладається відповідно до вимог діючої програми. Предмет викладає вчитель–фахівець. Уроки проходять в оснащених методичною, дидактичною, інформаційною базою кабінетах.

У Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 33 та Криво-балківській ЗОШ І-ІІІ ступенів учні не орієнтуються в музичних жанрах, співацьких голосах, національній приналежності композиторів, не використовують музичну термінологію; не вміють аналізувати музичний твір, що слухали на уроці, не вміють висловлювати власну думку про нього.


^ Миколаївська ЗОШ

І-ІІІ ступенів № 33, 10 робіт

6 б. – 1

5 б. – 3

4 б. – 5

1 б. – 1

Коефіцієнт якості – 4,2 б.

Кривобалківська

ЗОШ І-ІІІ ступенів

4б. – 2

3б. – 2

1б. – 1

0б. – 1

Коефіцієнт якості – 2,5 б.


Результати моніторингового дослідження у вище-зазначених навчальних закладах дають підставу вважати, що музичне мистецтво викладається не в системі, програма не виконується, навчально-методичне, дидактичне й технічне забезпечення викладання предмета відсутнє, учитель музичного мистецтва – не фахівець.


^ Аналітичні матеріали1

щодо якості виконання учнями

практичної роботи з образотворчого мистецтва

Успішність навчання учнів із образотворчого мистецтва значною мірою визначається рівнем оволодіння учнями загальнонавчальними вміннями і навичками, рівнем художньо-образного мислення, а також рівнем базових художніх компетентностей у різних видах художньо-творчої діяльності.

У ході перевірки робіт учні показали такі результати:

– на високому рівні – 4 (12,9%);

– на достатньому рівні – 13 (6,45%);

– на середньому рівні – 7 (22,5 %);

– на початковому рівні – 7 (22,5 %).

У Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів №14 Миколаївської міської ради та в Українківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Жовтневої районної ради учні виконали теоретичну частину та практичну роботу на високому та достатньому рівнях; виявили знання теоретичного матеріалу, знають види та жанри образотворчого мистецтва, засоби виразності, графіки та композиції, твори декоративно-прикладного мистецтва, орієнтуються в палітрі кольорів і визначають розміщення композиційного центру, розуміють та вміють виконувати тематичний пейзаж, висловлюють власну думку.


^ Миколаївська ЗОШ

І-ІІІ ступенів № 14, 10 робіт


Українківська ЗОШ

І-ІІІ ступенів, 6 робіт

11 б. – 3

10 б. – 1

9 б. – 2

9 б. – 3

8 б. – 3

8 б – 2

7 б. – 2


7 б – 3

Коефіцієнт якості 8,9 б.

Коефіцієнт якості 7,8 б.


Це свідчить про те, що образотворче мистецтво викладається відповідно до вимог діючої програми. Предмет викладає фахівець – учитель образотворчого мистецтва. Уроки проходять в оснащених методичною, дидактичною, інформаційною базою кабінетах.

У Миколаївській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25 Мико-лаївської міської ради та Іванівській ЗОШ І-ІІІ ступенів учні не орієнтуються у видах і жанрах образотворчого мистецтва, творах декоративно-прикладного мистецтва, засобах виразності графіки та композиції, не володіють практичними навичками виконання тематичного пейзажу, не можуть висловити власну думку.


^ Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 25, 10 робіт


Іванівська ЗОШ І-ІІІ ступенів, 6 робіт

8 б. – 1

5 б. – 1

5 б. – 1

4 б. – 1

4 б. – 5

3 б. – 4

3 б. – 3




Коефіцієнт якості 4,2 б.

Коефіцієнт якості 3,5 б.


Результати моніторингового дослідження у вище-зазначених навчальних закладах дають підставу вважати, що образотворче мистецтво викладається не в системі, програма виконується не в повному обсязі, навчально-методичне, дидактичне, технічне оснащення викладання предмета не відповідає програмному забезпеченню, викладання образотворчого мистецтва здійснює вчитель початкових класів.

Отже, констатуючи значення художньо-естетичної освіти, яка завдяки розмаїттю засобів впливу на особистість і потенціальним можливостям посідає особливе місце в системі загальної середньої освіти, впливаючи на процес саморозвитку людської духовності, залучає людину до світових художніх надбань, що позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому як у певно визначених історичних умовах, так і в умовах його власного самовідтворення, наголошуємо на важливості якісного викладання предметів художньо-естетичного циклу, що сприятиме формуванню нового художньо освіченого, інтелектуально й духовно розвиненого покоління українців. Нагадаємо, що основними принципами художньо-естетичної освіти є цілісність, систематичність, безперервність, тематична побудова програм. Саме тому уроки музичного, образотворчого мистецтв повинні викладати фахівці.

Нова філософія художньо-естетичного виховання потребує від системи післядипломної освіти підвищення професійної компетенції вчителя мистецьких дисциплін, яка має забезпечити мистецтвознавчий і культурологічний рівні школярів, формування високої гуманістичної культури. Завдання лабораторії художньо-естетичної освіти – забезпечення високого рівня якості художньо-естетичної освіти та виховання на Миколаївщині.

Заслухавши інформацію Кібалової Т. В., методиста лабораторії методики художньо-естетичної освіти МОІППО,

методична рада вирішила:

Узяти до відома інформацію Кібалової Т. В. щодо результатів моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах ЗНЗ області.

Відмітити високий та достатній рівні викладання музичного та образотворчого мистецтв учителями – фахівцями.

Відмітити недостатній рівень викладання предметів образотворчого мистецтва та музики вчителями – нефахівцями.

З урахуванням вищевикладеного

методична рада рекомендує:

І. Лабораторії методики художньо-естетичної освіти МОІППО:

Продовжити проведення інформаційно-організаційної роботи з реалізації Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009 – 2012 роки.

Удосконалювати методичну роботу з учителями музичного та образотворчого мистецтв, які викладають у початкових класах.

Проводити систематично моніторинг якості художньо-естетичної освіти у 4-х класах із музичного та образотворчого мистецтв.

ІІ. Завідуючим районними (міськими) методичними кабінетами (центрами):

2.1. Активізувати роботу з реалізації Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009 – 2012 роки.

2.2. Забезпечити оперативне інформування педагогів району, міста про результати моніторингових досліджень.

2.3. Упроваджувати корегуючі заходи за результат-тами моніторингових досліджень.

ІІІ. Директорам загальноосвітніх навчальних закладів:

3.1. Передбачати під час комплектації педагогічних працівників у загальноосвітніх навчальних закладах годинне навантаження з музичного, образотворчого мистецтв і художньої культури, насамперед фахівців із мистецько-педагогічною освітою (пункт 5 Плану в розділі «Кадрове забезпечення та підвищення кваліфікації педагогічних працівників»).

3.2. Створити умови для забезпечення якісного викладання предметів художньо-естетичного циклу.


^ Голова

науково-методичної ради А. М. Старєва


Секретар Л. В. Джумська


Про організаційно-методичні

аспекти атестації педагогічних

працівників


Час стрімко біжить уперед, наше життя набирає нових обертів, змінюється законодавство, політика та економіка держави, вимоги до нового покоління, конкурентоспроможності молоді в подальшому житті, виникає необхідність отримання гідної освіти, що у свою чергу підвищує вимоги до педагога в системі освіти.

Із 30 грудня 2010 року набуло чинності нове Типове положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Типове положення), затверджене наказом МОН України від 06.10.10 № 930 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 14.12.10 № 1255/18550. Завдяки новим нормам, уведеним до цього Типового положення, у педагогічних працівників з`явилася мотивація до безперервного підвищення своєї кваліфікації, що сприятиме вдосконаленню якості освіти та підвищенню статусу педагога.

Проведення атестації педагогічних працівників за новим Типовим положенням спонукатиме їх до безперервного підвищення кваліфікації, а також забезпечить проведення атестації на засадах демократизму, відкритості та колегіальності, доброзичливого ставлення до педагогічних працівників, об`єктивного вивчення їх педагогічної діяльності.

У зазначеному Типовому положенні врегульовано порядок проведення атестації педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних установ і закладів післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров`я, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники.

У цьому документі також визначено:

критерії відповідності педагогічних працівників посадам, які вони займають;

вимоги до рівня освіти педагогічних працівників;

вимоги до рівня професійної підготовки та кваліфікації педагогічних працівників при присвоєнні їм кваліфікаційних категорій і педагогічних звань;

основні принципи атестації педагогічних працівників;

порядок створення атестаційних комісій та їх повноваження;

строки проведення атестації;

умови збереження кваліфікаційних категорій і педагогічних звань при переході педагогічних працівників на роботу з одного навчального закладу до іншого;

порядок оскарження рішень атестаційних комісій.

У новому Типовому положенні передбачено позиції, які істотно відрізняють його від попереднього, зокрема такі:

запровадження норм, спрямованих на захист трудових та соціальних прав педагогічних працівників;

заохочення педагогічних працівників до професійного зростання;

диференціація рівня оплати праці педагогічних працівників;

введення норм, відповідно до яких за педагогічними працівниками зберігаються присвоєні їм кваліфікаційні категорії.

Також скасовано норму, яка надавала можливість педагогічному працівнику відмовитися від проходження чергової атестації, оскільки статтею 27 Закону України «Про загальну середню освіту» та статтею 32 Закону України «Про дошкільну освіту» визначено, що атестація педагогічних працівників є обов`язковою і здійснюється, як правило, раз у 5 років. Скасовано також «протокольну атестацію», яка надавала змогу атестаційним комісіям атестувати педагогічних працівників за спрощеною процедурою – без вивчення їх професійної діяльності в міжатестаційний період, а інколи навіть уникаючи проведення засідання атестаційних комісій.

Новим Типовим положенням передбачено присвоєння педагогічного звання «вихователь-методист» музичним керівникам та інструкторам із фізичної культури дошкільних навчальних закладів.

Нововведенням є також норма, відповідно до якої присвоєне педагогічне звання не втрачає своєї чинності протягом усього періоду роботи педагогічного працівника, оскільки педагогічне звання присвоюється за багаторічну працю, досягнення значних результатів у роботі.

Акцентуємо увагу на тому, що порівняно з попереднім Типовим положенням кардинально змінено критерії оцінювання роботи педагогічних працівників при присвоєнні їм кваліфікаційних категорій та педагогічних звань, зокрема введено нові вимоги до визначення рівня їх кваліфікації. Якщо раніше присвоєння кваліфікаційної категорії в більшості випадків залежало від стажу роботи працівника на педагогічній посаді, то нині – від якості його роботи, яка визначається за результатами ґрунтовного аналізу професійної діяльності цих педагогічних працівників.

У новому Типовому положенні чітко визначено вимоги до педагогічних працівників для присвоєння їм певної кваліфікаційної