Реферат: Типова програма навчальної дисципліни «методика навчання іноземних мов І культур у загальноосвітніх навчальних закладах» (Бакалаврат)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


С.Ю.НІКОЛАЄВА


ТИПОВА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


«МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ І КУЛЬТУР

У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ»

(Бакалаврат)


КИЇВ -- 2011

Видавничий центр КНЛУ


С.Ю.Ніколаєва. Типова програма навчальної дисципліни «Методика навчання іноземних мов і культур у загальноосвітніх навчальних закладах» (Бакалаврат)/Ніколаєва Софія Юріївна . – К.: Вид.центр КНЛУ, 2011. – 52 с.


Рецензенти:


^ ЧЕРНОВАТИЙ Л.М. – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри перекладу та англійської мови Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна

^ Бігич О.Б. - доктор педагогічних наук, професор кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету


Затверджено вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол №8 від 31 січня 2011 року)


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програма з навчальної дисципліни "Методика навчання іноземних мов і культур у загальноосвітніх навчальних закладах" призначається для студентів університетів, інститутів/факультетів іноземних мов, які оволодівають фахом учителя іноземної мови у бакалавраті. Якісні та кількісні параметри підготовки вчителя іноземної мови відповідають вимогам його кваліфікаційної характе­ристики, згідно з якою фахівець готується до здійснення навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-управлінської діяльності в різних типах загальноосвітніх навчаль­них закладів. У разі отримання необхідної підготовки він може викладати іноземну мову в дошкільних навчальних закладах. Фахівець має також бути підготовленим до навчання іноземних мов і культур у профільній школі.

Згідно з кваліфікацією вчитель іноземної мови має здійснювати такі види професійної діяльності:

■ навчання іноземної мови і культури (формування іншомовної комунікативної компетенції), виховання, освіту і розвиток учнів засобами іноземної мови на уроці та в позакласній роботі (гурткова робота, клубна робота, секції за інтересами, проблемні групи, наукові гуртки тощо);

■ навчання професійно спрямованої іноземної мови;

■ навчання літератури країни, мова якої вивчається, науково-технічного перекладу, країнознавства тощо;

■ науково-методичну та організаційно-методичну роботу із запровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій навчання іноземних мов;

■ економіко-управлінську діяльність разом з адмініс­трацією середнього навчального закладу та іншими працівниками системи управління освітою з організації навчально-виховного процесу;

■ виховну діяльність;

■ навчально-методичну роботу у школі, районі, області/ місті, в тому числі з вивчення, узагальнення та поширен­ня нових інформаційних технологій навчання іноземних мов і культур;

■ пропаганду психолого-педагогічних знань серед батьків і населення.


Підготовка вчителя іноземної мови реалізується в таких напрямах:

- освітня підготовка (загальногуманітарна і соціально-економічна);

- фундаментальна лінгвістична і мовленнєва підготовка;

- професійна підготовка (педагогічна, психологічна, методична).


Методична професійна підготовка студентів здійсню­ється на базі навчальної дисципліни "Методика навчання іноземних мов і культур у загальноосвітніх навчальних закладах". У програмі враховані сучасні досягнення в галузі методики навчання іноземних мов та суміжних з нею наук, а також сорокарічний досвід роботи кафедри методики викладання іноземних мов Київського національного лінгвістичного університету з реалізації методичної підготовки майбутніх вчителів.

Програма передбачає тісний зв'язок теоретичного курсу методики з практикою. В лекційному курсі і на практичних заняттях студенти знайомляться як з загальноприйнятими теоретичними положеннями методики, що викладаються у певній системі, так і з новими, дискусійними ідеями. На практичних заняттях вони оволодівають профе­сійно-методичними вміннями вчителя іноземної мови:

■ здійснювати комунікативно-навчальну функцію, яка охоплює інформаційний, мотиваційно-стимулюючий і контрольно-коригуючий компоненти, тобто вміло засто­совувати різноманітні методи, форми, прийоми навчання та сучасні технічні засоби навчання в різних умовах для формування в учнів іншомовної комунікативної компетенції;

■ здійснювати розвивальну функцію, а саме накреслювати шляхи формування та розвитку інтелектуальної та емоційної сфер особистості учня, його пізнавальних і розумових сил на матеріалі іноземної мови як навчаль­ного предмета;

■ здійснювати виховну функцію, вирішувати завдання морального, культурно-естетичного, гуманістичного виховання учнів засобами іноземної мови;

■ здійснювати гностичну функцію, аналізувати навчальний матеріал, виділяти в ньому об'єкти навчання, прогно­зувати труднощі його засвоєння з урахуванням рівня сформованості іншомовної комунікативної компетенції учнів конкретного класу;

■ об'єктивно оцінювати зміст, засоби навчання іноземної мови і культури в різних умовах; вивчати та узагальнювати досвід навчання іноземних мов;

■ здійснювати конструктивно-планувальну функцію, планувати і творчо конструювати навчальний процес в цілому, а також процес навчання конкретного навчального матеріалу (лексичного, граматичного, фонетичного, країнознавчого тощо);

■ планувати навчально-комунікативну діяльність учнів на уроці та в позакласній роботі, в тому числі в інтересах індивідуалізації та диференціації навчання;

■ здійснювати організаторську функцію (в органічному зв'язку з гностичною та конструктивно-планувальною функціями), тобто реалізувати плани (поурочні, серії уроків, позакласних заходів), творчо вирішувати педагогічні і методичні завдання у процесі навчання і виховання учнів, вносити до них методично правильні корективи з метою досягнення бажаного результату.

Вивчення історії методики сприяє розумінню студентами еволюції методичних напрямів та ідей на різних етапах її розвитку, виявляє їх зв'язок, боротьбу думок і поглядів.

Програма складається з чотирьох розділів:

1) Зміст методичної підготовки вчителя іноземної мови.

2) Контроль рівня сформованості методичної компетенції студентів (залік і екзамен з навчальної дисципліни «Методика навчання іноземних мов і культур у загальноосвітніх навчальних закладах»).

3) Курси за вибором і спецкурси.

4) Курсова робота.

Програми педагогічної практики і державного екзамену укладаються окремо.


Всього на вивчення курсу має відводитися орієнтовно 216 годин (6 кредитів), з яких 108 годин -- лекції і практичні заняття та 108 годин -- самостійна позааудиторна робота студентів. Остання включає самостійне вивчення окремих розділів дисципліни, а також розробку фрагментів уроків з окремих тем та планів-конспектів уроків іноземної мови.

В цілому перед навчальною дисципліною «Методика навчання іноземних мов і культур» ставляться такі завдання:

 створити у студентів широку теоретичну базу, шо розкриває загальні та спеціальні закономірності процесу навчання як засобу спілкування, освіти, виховання й розвитку, яка включає, крім методичних знань, також знання із суміжних з методикою наук психолого-педагогічного, філологічного й культурологічного циклів, і на цій основі сформувати уявлення про зміст і структуру педагогічної діяльності вчителя;

 ознайомити студентів з найбільш відомими методичними напрямами, системами і методами, формами та засобами навчання іноземних мов і культур, а також сформувати у них уміння творчо застосовувати свої знання на практиці з урахуванням конкретних умов;

 на базі одержаних теоретичних знань розвивати у студентів творче методичне мислення, яке допоможе їм у вирішенні різноманітних методичних задач, що виникають у навчально-виховному процесі з іноземної мови у школі.


В результаті опанування дисципліни бакалаври повинні вміти:

визначати й аналізувати цілі, зміст, принципи, методи і прийоми навчання іноземних мов і культур;

аналізувати, обирати й ефективно використовувати навчально-методичні комплекси з іноземних мов;

аналізувати, обирати й ефективно використовувати вправи різних типів і видів;

формувати в учнів іншомовну комунікативну компетенцію;

використовувати у процесі формування іншомовної комунікативної компетенції інноваційні методичні технології;

контролювати і оцінювати рівень сформованості всіх складників іншомовної комунікативної компетенції;

планувати й реалізовувати різні форми організації навчально-виховного процесу з іноземної мови в початковій, основній і старшій школі.


В результаті вивчення дисципліни бакалаври повинні знати:

основні поняття і категорії методики навчання іноземних мов і культур;

навчально-методичні комплекси з іноземних мов;

теорію вправ для навчання іноземних мов і культур;

сучасні підходи до формування в учнів іншомовної комунікативної компетенції;

інноваційні методичні технології навчання іноземних мов і культур;

форми, види і способи контролю і оцінювання рівня сформованості мовних, мовленнєвих, лінгвосоціокультурної і навчально-стратегічної компетенцій;

основні організаційні форми реалізації навчально-виховного процесу з навчання іноземних мов і культур у загальноосвітніх навчальних закладах різних типів;

основи планування навчально-виховного процесу з іноземної мови у початковій, основній і старшій школі.

Удосконалення методичної підготовки майбутнього вчителя відбувається у процесі написання курсових/кваліфікаційних робіт, під час педагогічної практики, в курсах за вибором і спецкурсах.


^ 1. ЗМІСТ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ


Навчальна дисципліна «Методика навчання іноземних мов і культур» складається з чотирьох частин:

1) Теоретичні основи методики навчання іноземних мов і культур.

2) Методика формування іншомовної комунікативної компетенції.

3) Організація навчання іноземних мов і культур у загальноосвітніх навчальних закладах.

4) Методи навчання іноземних мов і культур.


Частина 1


Теоретичні основи методики навчання іноземних мов і культур


 ^ Методика як наука про навчання іноземних мов /ІМ/ і культур:

 об’єкт методики навчання ІМ та її місце в системі наук; основні методичні поняття, їх характеристика;

 методи дослідження (ретроспективний критичний аналіз теорії і практики навчання ІМ у вітчизняній та зарубіжній школі, сучасного стану навчання ІМ; наукове спостереження, анкетування, тестування, бесіда, дослідне і пробне навчання; експеримент як основний метод дослідження);

 роль курсу методики навчання ІМ у системі професійної підготовки майбутнього вчителя ІМ у вищому навчальному закладі;

 зв’язок методики з педагогікою, психологією, лінгвістикою, психолінгвістикою, психофізіологією, культурологією; характер цих зв’язків.

 ^ Цілі навчання іноземних мов і культур у середніх навчальних закладах:

 формування вторинної мовної особистості, навчання ІМ як оволодіння культурою в чотирьох аспектах: навчальному, пізнавальному, виховному, розвивальному;

 комплексна реалізація цілей навчання ІМ у середніх навчальних закладах у процесі навчання ІМ;

 поняття загальної компетенції;

 поняття іншомовної комунікативної компетенції; її структура.

 ^ Зміст навчання іноземних мов і культур у середніх навчальних закладах:

 компоненти змісту навчання ІМ;

 проблема відбору мовного і мовленнєвого матеріалу для комунікативно достатнього рівня володіння ІМ учнями;

 проблема відбору комунікативних намірів і типових ситуацій спілкування для навчання усного мовлення;

 проблема відбору текстів для навчання читання та аудіювання.

 ^ Базові методичні категорії: принцип, методична система, метод, технологія, методичний прийом:

 окремі та спеціальні методичні принципи;

 загальнометодичні принципи;

 система принципів як стратегія навчання;

 методичні системи навчання ;

 методи навчання з позиції вчителя та з позиції учня;

 технологія навчання;

 методичний прийом.

 ^ Засоби навчання іноземних мов і культур у середніх навчальних закладах:

 поняття про засоби навчання;

 типи засобів навчання;

 характеристика нетехнічних і технічних засобів навчання.

 ^ Характеристика програм з іноземної мови для середніх навчальних закладів:

 структура програми;

 вимоги програми за ступенями навчання;

 зміст навчального матеріалу, його розподіл по розділах.

 ^ Проблема підручника і навчально-методичного комплексу з іноземної мови:

 підручник – основний засіб навчання ІМ;

 проблема створення навчально-методичних комплексів (НМК) з іноземних мов;

 необхідність створення альтернативних НМК для навчання ІМ у середньому навчальному закладі;

 врахування рідної мови учнів і національних традицій народу при створенні підручників з ІМ;

 характер творчої діяльності вчителя при використанні НМК.

 ^ Використання технічних засобів зорової і слухової наочності на різних ступенях навчання іноземних мов і культур:

 види технічних засобів зорової і слухової наочності, мета їх використання на різних ступенях навчання іноземних мов;

 методика застосування різних засобів навчання;

 особливості використання інформаційних технологій у навчанні ІМ.

 ^ Система вправ для навчання іноземних мов і культур:

 вправа/завдання як засіб формування іншомовної комунікативної компетенції;

 класифікація вправ, різні підходи до класифікації, критерії класифікації;

 типи і види вправ, їх організація у комплекси, групи, серії;

 поняття про систему вправ та її компоненти;

 послідовність виконання вправ згідно з етапами формування мовленнєвих навичок і вмінь;

 особливості комунікативних вправ.


^ Гностичні вміння:


 розкривати й аналізувати основні характеристики методики як науки (предмет методики, його специфіку, понятійно-категорійний апарат, основні методи дослідження);

 опрацьовувати наукові джерела з теорії методики з метою глибокого осмислення методики як науки та основних напрямів її розвитку;

 аналізувати структуру і зміст програми з іноземної мови для загальноосвітніх навчальних закладів різних типів;

 аналізувати структуру і компоненти навчально-методичних комплексів і методичних концепцій, які покладені в їх основу;

 орієнтуватися в кінцевих і проміжних вимогах програми щодо динаміки формування в учнів іншомовної комунікативної компетенції;

 співвідносити кінцеві цілі навчання і вимоги програми з конкретними умовами навчання в різних типах навчальних закладів;

 аналізувати вправи/завдання, які пропонуються в підручнику/навчально-методичному комплексі, визначати їх цілі та режими виконання.


Частина 2


Методика формування іншомовної комунікативної компетенції


 ^ Формування іншомовної граматичної компетенції:

 складники іншомовної граматичної компетенції;

 характеристика граматичної підсистеми іноземної мови;

 цілі і завдання навчання граматики в різних типах навчальних закладів;

 роль граматичних знань у процесі формування іншомовної граматичної компетенції;

 характеристика граматичних навичок у продуктивних і рецептивних видах мовленнєвої діяльності, етапи їх формування;

 вправи для формування іншомовної граматичної компетенції, їх цілі і режими виконання;

 особливості формування іншомовної граматичної компетенції у початковій, основній і старшій школі.

 ^ Формування іншомовної лексичної компетенції:

 складники іншомовної лексичної компетенції;

 характеристика лексичної підсистеми іноземної мови;

 цілі і завдання навчання лексики в різних типах навчальних закладів;

 роль лексичних знань у процесі формування іншомовної лексичної компетенції;

 активний, пасивний лексичний мінімум і потенційний словник;

 характеристика лексичних навичок у продуктивних і рецептивних видах мовленнєвої діяльності, етапи їх формування;

 прийоми й засоби семантизації нових лексичних одиниць та презентації нового лексичного матеріалу з урахуванням методичної типології лексики;

 вправи для формування іншомовної продуктивної лексичної компетенції, їх цілі і режими виконання;

 вправи для формування іншомовної рецептивної лексичної компетенції, їх цілі і режими виконання;

 вправи для формування потенційного словника учня;

 особливості формування іншомовної лексичної компетенції у початковій, основній і старшій школі.

 ^ Формування іншомовної фонетичної компетенції:

 складники іншомовної фонетичної компетенції;

 характеристика фонетичної і фонологічної підсистем іноземної мови;

 роль і місце інтонаційних і слухо-вимовних навичок у навчанні іноземної мови;

 цілі і завдання навчання фонетики;

 роль фонетичних знань у процесі формування іншомовної фонетичної компетенції;

 характеристика рецептивних і репродуктивних інтонаційних та слухо-вимовних навичок;

 вправи для формування іншомовної фонетичної компетенції, їх цілі і режими виконання;

 особливості формування іншомовної фонетичної компетенції у початковій, основній і старшій школі .

 ^ Формування іншомовної компетенції у техніці читання/письма:

 складники іншомовної компетенції у техніці читання/письма;

 характеристика графічної і орфографічної підсистем іноземної мови;

 роль і місце навичок техніки читання/письма у навчанні іноземної мови;

 цілі і завдання навчання техніки читання/письма;

 роль знань у процесі формування іншомовної компетенції у техніці читання/письма;

 характеристика навичок техніки читання/письма;

 вправи для формування іншомовної компетенції у техніці читання/письма, їх цілі і режими виконання;

 особливості формування іншомовної компетенції у техніці читання/письма у початковій, основній і старшій школі .

 ^ Формування іншомовної компетенції в аудіюванні:

 складники іншомовної компетенції в аудіюванні;

 загальна характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

 фактори, що впливають на якість аудіювання;

 цілі і завдання навчання аудіювання;

 класифікація видів аудіювання і типи аудіотекстів;

 вправи для формування іншомовної компетенції в аудіюванні;

 вимоги до текстів для навчання аудіювання;

 особливості формування іншомовної компетенції в аудіюванні у початковій, основній і старшій школі.

 ^ Формування іншомовної компетенції в говорінні:

 складники іншомовної компетенції в говорінні;

 загальна характеристика говоріння як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

 монологічна і діалогічна форми мовлення та їх комунікативні, психологічні й лінгвістичні особливості (у порівнянні);

 цілі і завдання навчання діалогічного і монологічного мовлення;

 функціональні типи монологів і діалогів;

 етапи й одиниці навчання діалогічного і монологічного мовлення;

 вправи та використання різних видів опор для формування компетенції у діалогічному і монологічному мовленні;

 навчально-комунікативна мовленнєва ситуація і способи її створення;

 рольова гра і методика її організації та проведення;

 особливості формування іншомовної компетенції в говорінні у початковій, основній і старшій школі.

 ^ Формування іншомовної компетенції у читанні:

 складники іншомовної компетенції у читанні;

 загальна характеристика читання як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

 фактори, що впливають на якість читання;

 цілі і завдання навчання читання;

 класифікація видів читання і типи текстів для читання;

 вправи для формування іншомовної компетенції в читанні, їх цілі і режими виконання;

 вимоги до текстів для навчання читання;

 особливості формування іншомовної компетенції у читанні у початковій, основній і старшій школі.

 ^ Формування іншомовної компетенції у письмі:

 складники іншомовної компетенції у письмі;

 загальна характеристика письма як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

 цілі і завдання формування іншомовної компетенції у письмі; жанри і типи писемних текстів;

 етапи навчання письма і стандарти створення писемних текстів різних жанрів і типів;

 вправи для формування компетенції у письмі;

 особливості формування іншомовної компетенції у письмі в початковій, основній і старшій школі.

 ^ Формування компетенції у перекладі/медіації:

 складники компетенції у перекладі/медіації;

 загальна характеристика перекладу як виду мовленнєвої діяльності та вміння;

 цілі і завдання формування компетенції у перекладі/медіації;

 типи і види перекладу/медіації;

 етапи навчання перекладу/медіації;

 вправи для формування компетенції у перекладі/медіації;

 особливості формування компетенції у перекладі/медіації у початковій, основній і старшій школі .

 ^ Формування лінгвосоціокультурної компетенції :

 складники лінгвосоціокультурної компетенції;

 загальна характеристика лінгвосоціокультурної компетенції;

 цілі і завдання формування лінгвосоціокультурної компетенції;

 етапи формування лінгвосоціокультурної компетенції;

 вправи для формування лінгвосоціокультурної компетенції;

 особливості формування лінгвосоціокультурної компетенції у початковій, основній і старшій школі.

 ^ Формування навчально-стратегічної компетенції :

 складники навчально-стратегічної компетенції;

 загальна характеристика навчально-стратегічної компетенції;

 цілі і завдання формування навчально-стратегічної компетенції;

 вправи для формування навчально-стратегічної компетенції;

 особливості формування навчально-стратегічної компетенції у початковій, основній і старшій школі.


^ Гностичні вміння:


 аналізувати навчальний матеріал (програми, граматичний мінімум для середніх навчальних закладів і способи його організації в підручнику залежно від виду мовленнєвої діяльності);

 визначати й розподіляти граматичний матеріал за рівнем методичних труднощів його засвоєння;

 визначати цілі, завдання і специфіку змісту навчання граматики в середніх навчальних закладах;

 визначати можливості лексичного наповнення нової граматичної структури з урахуванням засвоєного словника;

 аналізувати засоби наочності при введенні та активізації нової граматичної структури;

 аналізувати граматичні вправи в підручниках; визначати їх цілі і режими виконання;

 аналізувати фрагменти уроку з формування граматичної компетенції ;


⃰ ⃰ ⃰


 аналізувати лексичний мінімум для середніх навчальних закладів і способи його організації в підручниках;

 класифікувати лексичні одиниці за рівнем методичних труднощів їх засвоєння;

 визначати цілі та специфіку змісту навчання на кожному етапі формування лексичної навички;

 виявляти можливості використання нової лексики в типових граматичних структурах з урахуванням засвоєного граматичного матеріалу;

 аналізувати прийоми і способи семантизації нових лексичних одиниць з урахуванням методичних труднощів їх засвоєння;

 аналізувати лексичні вправи в підручниках, визначати їх цілі і режими виконання; при необхідності спрощувати або ускладнювати способи їх виконання;

 аналізувати фрагменти уроку з формування лексичної компетенції ;

⃰ ⃰ ⃰

 аналізувати фонетичний мінімум для середніх навчальних закладів і способи його організації в підручниках;

 класифікувати фонетичні явища за рівнем методичних труднощів їх засвоєння;

 визначати цілі, завдання і специфіку змісту навчання фонетики в середніх навчальних закладах;

 визначати об’єкти навчання вимови;

 прогнозувати можливі труднощі засвоєння матеріалу з урахуванням рівня мовленнєвої підготовки учнів;

 аналізувати фонетичні вправи, що пропонуються в підручнику, визначати їх цілі і режими виконання;

 аналізувати фрагменти уроку з формування фонетичної компетенції;


⃰ ⃰ ⃰

 аналізувати графічний матеріал для середніх навчальних закладів і способи його організації в підручниках;

 класифікувати графемно-фонемні зв’язки за рівнем методичних труднощів їх засвоєння;

 визначати цілі, завдання і специфіку змісту навчання техніки читання і письма в середніх навчальних закладах;

 визначати об’єкти навчання техніки читання і письма ;

 прогнозувати можливі труднощі навчання техніки читання і письма з урахуванням рівня мовленнєвої підготовки учнів;

 аналізувати вправи для навчання техніки читання і письма, що пропонуються в підручнику, визначати їх цілі і режими виконання;

 аналізувати фрагменти уроку з формування компетенції у техніці читання/письма;

⃰ ⃰ ⃰

 розуміти кінцеві і проміжні вимоги програми щодо формування компетенції в аудіюванні;

 аналізувати і критично оцінювати навчальний матеріал з урахуванням можливих труднощів його сприймання на слух;

 прогнозувати можливі труднощі сприймання матеріалу учнями конкретного класу;

 аналізувати зміст текстів з точки зору їх освітніх і виховних можливостей;

 добирати чи адаптувати аудіотексти з урахуванням рівня підготовки учнів згідно з цілями їх використання;

 аналізувати вправи для формування компетенції в аудіюванні, що пропонуються в підручнику, визначати їх цілі і режими виконання;

 аналізувати фрагменти уроку з формування компетенції в аудіюванні;


⃰ ⃰ ⃰

 розуміти кінцеві і проміжні вимоги програми щодо формування компетенції у говорінні;

 аналізувати мовні і психологічні особливості діалогічного й монологічного мовлення;

 визначати сутність діалогічного й монологічного мовлення;

 виділяти й аналізувати мовні і психологічні труднощі оволодіння учнями діалогічним і монологічним мовленням;

 аналізувати вправи для навчання говоріння, які подаються в підручнику;

 визначати складність вправ для навчання говоріння, їх цілі і функції в загальній системі вправ;

 аналізувати фрагменти уроку з формування компетенції в говорінні;

⃰ ⃰ ⃰

 розуміти кінцеві і проміжні вимоги програми щодо формування компетенції у читанні;

 аналізувати мовний і мовленнєвий матеріал для читання з урахуванням можливих труднощів його розуміння;

 прогнозувати можливі труднощі сприймання матеріалу учнями конкретного класу;

 аналізувати зміст текстів з точки зору їх освітніх і виховних можливостей;

 добирати чи адаптувати тексти з урахуванням рівня підготовки учнів згідно з цілями їх використання;

 аналізувати вправи для формування компетенції у читанні, що пропонуються в підручнику, визначати їх цілі і режими виконання;

 аналізувати фрагменти уроку з формування компетенції у читанні;


⃰ ⃰ ⃰

 розуміти кінцеві і проміжні вимоги програми щодо формування компетенції у письмі;

 аналізувати мовні і психологічні особливості письма;

 визначати сутність письма;

 виділяти й аналізувати мовні і психологічні труднощі оволодіння учнями письмом;

 аналізувати вправи для навчання письма, які подаються в підручнику;

 визначати складність вправ для навчання письма, їх цілі і функції у загальній системі вправ;

 аналізувати фрагменти уроку з формування компетенції у письмі;

⃰ ⃰ ⃰

 розуміти кінцеві і проміжні вимоги програми щодо формування компетенції у перекладі/медіації;

 аналізувати мовні і психологічні особливості перекладу/медіації;

 визначати сутність перекладу/медіації;

 виділяти й аналізувати мовні і психологічні труднощі оволодіння учнями перекладом/медіацією;

 аналізувати вправи для навчання перекладу/медіації, які подаються у підручнику;

 визначати складність вправ для навчання перекладу/медіації, їх цілі і функції у загальній системі вправ;

 аналізувати фрагменти уроку з формування компетенції у перекладі/медіації;


⃰ ⃰ ⃰

 розуміти кінцеві і проміжні вимоги програми щодо формування лінгвосоціокультурної компетенції ;

 аналізувати особливості лінгвосоціокультурної компетенції;

 визначати сутність лінгвосоціокультурної компетенції ;

 виділяти й аналізувати труднощі оволодіння лінгвосоціокультурною компетенцією;

 аналізувати вправи для формування лінгвосоціокультурної компетенції, які подаються у підручнику;

 визначати складність вправ для формування лінгвосоціокультурної компетенції; їх цілі і функції у загальній системі вправ.

 аналізувати фрагменти уроку з формування лінгвосоціокультурної компетенції;

⃰ ⃰ ⃰

 розуміти кінцеві і проміжні вимоги програми щодо формування навчально-стратегічної компетенції ;

 аналізувати особливості навчально-стратегічної компетенції;

 визначати сутність навчально-стратегічної компетенції ;

 виділяти й аналізувати труднощі оволодіння навчально-стратегічною компетенцією;

 аналізувати вправи для формування навчально-стратегічної компетенції, які подаються у підручнику;

 визначати складність вправ для формування навчально-стратегічної компетенції; їх цілі і функції у загальній системі вправ

 аналізувати фрагменти уроку з формування навчально-стратегічної компетенції.


^ Конструктивно-планувальні вміння:


 добирати й розробляти додаткові граматичні вправи; визначати їх цілі, ефективні способи і режими виконання відповідно до умов навчання і завдань уроку;

 конкретизувати кінцеву мету програми і формулювати окремі завдання уроку для розвитку граматичних навичок усного і писемного мовлення на різних ступенях навчання з урахуванням результатів попереднього етапу роботи;

 здійснювати відбір, дозування і методичну організацію граматичного матеріалу у мовленнєві зразки і навчально-мовленнєві ситуації з урахуванням специфіки способів та прийомів презентації нового граматичного явища на уроці;

 застосовувати найбільш раціональні прийоми і способи введення та активізації нового граматичного матеріалу з урахуванням методичних труднощів його засвоєння;

 відбирати й застосовувати необхідні засоби наочності з метою підвищення ефективності способів і прийомів введення та активізації нового граматичного матеріалу;

 спрощувати або ускладнювати завдання до граматичних вправ, способи їх виконання, замінювати їх при необхідності іншими граматичними вправами;

 визначати умови реальної навчальної ситуації, проектувати і формулювати завдання уроку щодо засвоєння граматичного матеріалу, вибирати оптимальну методичну стратегію їх розв’язання;

 планувати й реалізовувати фрагмент уроку з формування граматичної компетенції;

⃰ ⃰ ⃰

 добирати й розробляти доаткові лексичні вправи, визначати їх цілі та ефективні способи і режими виконання відповідно до умов навчання і завдань уроку;

 конкретизувати кінцеву мету програми і формулювати окремі завдання уроку для розвитку лексичних навичок усного і писемного мовлення на різних ступенях навчання з урахуванням результатів попереднього етапу роботи;

 здійснювати відбір, дозування і методичну організацію лексичного матеріалу з урахуванням специфіки способів та прийомів презентації нових лексичних одиниць на уроці;

 застосовувати найбільш раціональні прийоми і способи введення та активізації нового лексичного матеріалу з урахуванням методичних труднощів його засвоєння;

 відбирати й застосовувати необхідні засоби наочності з метою підвищення ефективності способів і прийомів введення та активізації нового лексичного матеріалу;

 спрощувати або ускладнювати завдання до лексичних вправ, способи їх виконання, замінювати їх при необхідності іншими лексичними вправами;

 визначати умови реальної навчальної ситуації, проектувати і формулювати завдання уроку щодо засвоєння лексичного матеріалу, вибирати оптимальну методичну стратегію їх розв’язання;

 планувати й реалізовувати фрагмент уроку з формування лексичної компетенції;

⃰ ⃰ ⃰

 добирати й розробляти додаткові фонетичні вправи, визначати їх цілі та ефективні способи і режими виконання відповідно до умов навчання і завдань уроку;

 конкретизувати кінцеву мету програми і формулювати окремі завдання уроку для розвитку фонетичних навичок на різних ступенях навчання з урахуванням результатів попереднього етапу роботи;

 здійснювати відбір, дозування і методичну організацію фонетичного матеріалу з урахуванням специфіки способів та прийомів презентації нового фонетичного явища на уроці;

 застосовувати найбільш раціональні прийоми і способи введення та активізації нового фонетичного матеріалу з урахуванням методичних труднощів його засвоєння;

 відбирати й застосовувати необхідні засоби наочності з метою підвищення ефективності способів і прийомів введення та активізації нового фонетичного матеріалу;

 спрощувати або ускладнювати завдання до фонетичних вправ, способи їх виконання, замінювати їх при необхідності іншими фонетичними вправами;

 визначати умови реальної навчальної ситуації, проектувати і формулювати завдання уроку щодо засвоєння фонетичного матеріалу, вибирати оптимальну методичну стратегію їх розв’язання;

 планувати й реалізовувати фрагмент уроку з формування фонетичної компетенції;


⃰ ⃰ ⃰

 добирати й розробляти додаткові вправи для навчання техніки читання і письма, визначати їх цілі та ефективні способи і режими виконання відповідно до умов навчання і завдань уроку;

 конкретизувати кінцеву мету програми і формулювати окремі завдання уроку для формування навичок техніки читання і письма на різних ступенях навчання з урахуванням результатів попереднього етапу роботи;

 здійснювати відбір, дозування і методичну організацію навчального матеріалу з урахуванням специфіки способів та прийомів формування навичок техніки читання і письма на уроці;

 застосовувати найбільш раціональні прийоми і способи формування навичок техніки читання і письма з урахуванням методичних труднощів їх формування;

 відбирати й застосовувати необхідні засоби наочності з метою підвищення ефективності способів і прийомів формування навичок техніки читання і письма;

 спрощувати або ускладнювати завдання до вправ для формування навичок техніки читання і письма; замінювати їх при необхідності іншими вправами;

 визначати умови реальної навчальної ситуації, проектувати і формулювати завдання уроку щодо формування навичок техніки читання і письма, вибирати оптимальну методичну стратегію їх розв’язання;

 план