Реферат: Трудове навчання (технології), креслення
Трудове навчання (технології), креслення
Реформування української системи освіти відбувається відпо- відно до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет твор- чого розвитку, критичного мислення, компетентностей особис- тості над традиційним заучуванням знань і вмінь.
Відповідно до цього змінюються традиційні підходи до зміс- ту освіти, і зокрема, в трудовому навчанні учнів. Так, сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує не лише навчан- ня учнів запам’ятовувати і відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці – через розв’язання творчих за- вдань (виконання навчальних і творчих проектів), формування відповідного досвіду.
Реалізація такої моделі забезпечується змістом трудового на- вчання учнів у 5-9 класах, який відображений в новій редакції навчальної програми «Трудове навчання. 5-9 класи» за загаль- ною редакцією В.М. Мадзігона, яка має гриф «Затверджено Мі- ністерством освіти і науки» і набула чинності з минулого на- вчального року.
Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіанта- ми програми:
– для хлопців;
– для дівчат;
– для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат. Навчальна програма з трудового навчання для учнів 5-9 класів
побудована за модульною системою. Вона складається з інварі- антних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.
Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засво- єння окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно половину навчального часу. Інваріантна складова вивчається у першому півріччі, варіативна – у другому. Зважаючи на те, що
9 клас є своєрідним підсумком щодо засвоєння курсу трудово- го навчання, тому учні спочатку вивчають варіативний модуль, а потім проектують комплексний виріб виготовлення якого ба- зується на технологіях засвоєних раніше.
Варіативні модулі навчальної програми розраховані на 16 го- дин кожен. Ці модулі, з зазначеного переліку, обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовле- ності, регіональних традицій наповнюваності класів та бажан-
ня учнів. Вивчення варіативних модулів відбувається за окре- мо розробленими програмами до них.
Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лі- ніями, що закладені у зміст базового модуля є:
– проектування виробів (у 5 класі основи художньо-конструк- торської діяльності);
– конструкційні матеріали;
– основи техніки і технологій.
На освоєння навчального матеріалу передбаченого базовим модулем не відводиться окремих годин. Він вивчається інте- гровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на почат- ку навчального року слід спланувати перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбачений базовим модулем.
Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяль- ності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводи- ти під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого на- вчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких вчитель може розкри- ти навчальний матеріал всього модуля, або його окремої частини. Такі уроки у навчальному процесі можуть бути одиничними.
У 5 класі учні вивчають найпростіші прийоми обробки фа- нери, ДВП, тканини, прийоми роботи із шаблоном, виготовля- ють на основі цього найпростіший виріб запропонований учи- телем. Після цього, під час вивчення наступного розділу, учні вивчають основи художньо-конструкторської діяльності: вибір форми конструйованого виробу із застосуванням методів про- ектування, обґрунтування вибору, планування відповідних опе- рацій тощо.
Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчаль- них закладів на вивчення трудового навчання передбачено:
– у 5, 6, 9 класах – 1 год. на тиждень; у 7-8 класах – 2 год. на тиждень;
– у 10-11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;
– у 10-11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень. Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального пред-
мета трудове навчання у всіх класах може збільшуватись за ра- хунок додаткового часу варіативної складової навчальних планів передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуаль- ні заняття та консультації.
Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відпо- відно до нормативів, затверджених наказом Міністерства осві- ти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається за на- явності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських.
Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі, можна скористатись іншими ва- ріантами формування груп: з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок ва- ріативної частини навчального плану.
Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретних трудових операцій але й підготов- ка їх до життя, формування таких цінностей особистості, які допоможуть стати успішним у виборі свого життєвого шляху. Так, проектна діяльність у зв’язку з цим, дає можливість учи- телю прилучити учнів до самостійного вибору того або іншого розв’язку задачі, розв’язувати завдання з декількома правиль- ними рішеннями, проводити пошук інформації, реалізувати на- буті знання з основ наук на практиці тощо. Слід відзначити, що найбільш швидко проектну діяльність опановують учні, які проявляють більше ініціативи, швидко орієнтуються при змі- ні умов завдання відповідно до проведеного пошуку тощо. Як показує досвід роботи з школярами, це не завжди «відмінни- ки», навіть у більшості випадків це школярі, що не реалізу- вали свій потенціал до навчання з інших предметів. Тому го- ловним завданням з точки зору методики навчання проектної діяльності є активізація навчальних можливостей учнів, замість переказування готової інформації, відірваної від їхнього життя та суспільного досвіду або повторення трудових дій продемон- строваних учителем.
З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 кла- су запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 класах учні по- винні глибше познайомитися з різними профілями та напряма- ми навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.
Курси за вибором дають змогу учням не тільки оволоді- ти технологією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення. Для забезпечення успішного самовизначен- ня підлітками необхідно здійснювати допрофільну підготов- ку комплексно: доповнити курси за вибором системою захо- дів, спрямованих на самопізнання (педагогічна і психологічна
діагностика), розвивати вміння висловлювати і аргументува- ти власні думки, твердження, приймати рішення, планувати власну діяльність (тренінги, проектна діяльність), розвивати вміння учнів орієнтуватися в навколишній освітній і трудо- вій інфраструктурі. На етапі допрофільного навчання важли- во правильно оцінити комплекс індивідуальних особливостей підлітка з позиції готовності його до успішного навчання за певним профілем, запобігти дезадаптації в умовах виникнен- ня навчальних труднощів.
Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтацій- ні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф на- вчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів
8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів.
Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9,
18, 35 і навіть 70 год. Програми курсів надруковано на сторін- ках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання».
Головна мета курсу «Людина і світ професій» — підготовка учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання у старшій шко- лі. Мета курсу реалізується у процесі виконання комплексу на- вчальних і виховних завдань.
Учні 10 класів, незалежно від профілю навчання (крім тех- нологічного) освоюють навчальний предмет технології (трудо- ве навчання) за навчальною програмою «Технології. 10-11 кла- си» (авт.: А.І.Терещук та ін.).
Програма має модульну структуру і складається з двох час- тин – інваріантної та варіативної. Основою інваріантної скла- дової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюю- чій діяльності людини». На вивчення базового модуля у 10-11 класах відводиться по 12 годин. Вивчення другої частини програми передбачається в обсязі 20 годин (один варіативний модуль). Модулі слід обирати з урахуванням побажань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фа- хової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, не- залежно від профілю навчання, оволодіти практичними техно- логіями, які викликають зацікавленість.
Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками че- рез проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.
Наразі дозвіл на використання у загальноосвітніх навчальних закладах мають такі варіативні модулі до навчальної програми
«Технології. 10-11 класи»:
– Технологія бісерного плетіння на дротяній основі.
– Технологія художнього різьблення по дереву.
– Технологія геометричного гострокутного гуцульського різьб- лення.
– Основи лісового господарства.
– Технологія виготовлення малих архітектурних форм.
– Технологія вишивання технікою мережки.
– Технологія художнього набивання на тканині.
– Технологія плетіння спицями.
– Технологія рельєфного різьблення.
– Технологія розпису на склі.
– Технологія соломоплетіння.
– Технологія інкрустації виробів з деревини.
– Технологія токарної обробки деревини.
– Технологія вишивання стрічками.
– Технологія виготовлення м’якої іграшки.
– Технологія вишивання шовковими стрічками.
– Технологія писанкарства.
– Технологія клаптикового шиття (печворк).
– Технологія хлібопекарського та кондитерського виробництва.
– Технологія об’ємної вишивки.
– Технологія виготовлення листівок.
– Технологія ниткової графіки.
– Технологія художньої обробки деревини випилюванням.
– Технологія в’язання гачком.
– Технологія дизайну інтер’єру.
– Технологія пірографії (випалювання на деревині).
– Технологія дизайну шкільних та офісних меблів.
– Технологія ручного розпису тканини.
– Технологія виготовлення штучних квітів.
– Технологія ліплення.
– Технологія ручного ткацтва.
– Технологія виготовлення подарункових упаковок.
– Технологія виготовлення дитячого одягу.
– Технологія дизайну предметів інтер’єру.
– Об’ємне комп’ютерне моделювання.
– Технологія виготовлення виробів із сучасних деревних ма- теріалів.
– Технологія аплікації з текстильних матеріалів та фурнітури.
– Технологія виготовлення народної ляльки-оберега.
– Технологія матчворку (конструювання із сірників). Програми зазначених варіативних модулів друкуються у ви-
давництвах «Літера ЛТД» та «Абетка нова».
Особливістю технологічного профілю є широкий перелік спе- ціалізацій, за якими може здійснюватися навчання:
– Деревообробка.
– Кулінарія.
– Основи дизайну.
– Агровиробництво.
– Будівництво. Опоряджувальні роботи.
– Енергетика.
– Конструювання та моделювання одягу.
– Легка промисловість.
– Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів.
– Металообробка.
– Основи бджільництва.
– Технічне проектування.
– Українська народна вишивка.
– Художня обробка матеріалів.
– Швейна справа.
– Технології сільськогосподарського виробництва.
За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки профільне навчання може здійснюватися за авторськими програ- мами з інших, не передбачених переліком спеціалізацій.
У межах технологічного профілю навчання можлива також професійна підготовка старшокласників. Наказом Міністерства освіти і науки № 904 від 23.09.2010 р. затверджено Типові на- вчальні плани та Типові програми професійно-технічного навчан- ня для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Зазначені плани та програми розроблено з метою узгодження Державних стандартів професійно-технічної освіти та навчальних планів за- гальноосвітніх навчальних закладів.
Професії, за якими здійснюється професійно-технічне навчан- ня відповідно до Типових навчальних планів та Типових про- грам розділено за трьома групами у залежності від кількості го- дин, що відводиться на їх опанування.
До першої групи відносяться:
– «Продавець (з лотка, на ринку)»;
– «Водій автотранспортних засобів категорії «В»»;
– «Водій автотранспортних засобів категорії «С»»;
– «Манікюрниця»;
– «Штукатур».
На опанування зазначених професій відводиться до 480 го- дин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю (наказ МОН від 27.08. 2010
№ 834, додаток 10) та 10 робочих днів навчальної практики у
10 класі.
До другої групи відносяться:
– «Вишивальниця»;
– «Агент з організації туризму»;
– «Оператор комп’ютерного набору»;
– «Різьбяр по дереву та бересту»;
– Інтегрована професія – «Швачка, Кравець».
На опанування зазначених професій відводиться до 540 го- дин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
До третьої групи відносяться:
– «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»;
– «Касир (на підприємстві, в установі, організації)»;
– «Перукар (перукар-модельєр)»;
– «Молодша медична сестра з догляду за хворими»;
– «Офіціант»;
– «Секретар-друкарка»;
– «Слюсар з ремонту автомобілів»;
– «Столяр будівельний».
На опанування зазначених професій відводиться до 680 го- дин навчального часу: 6 годин на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок технологічного профілю, по 2 години на тиждень в 10 та 11 класах за рахунок варіативної складової навчальних пла- нів та 20 робочих днів навчальної практики у 10 класі.
Збільшення часу навчальної практики передбачається тільки для професійного навчання з метою забезпечення потрібної кіль- кості навчальних годин. Збільшення навчальної практики мож- на уникнути за рахунок виділення (збільшення) годин з варіа- тивної складової навчальних планів.
У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша передбаченої навчальними планами, рекомендуємо за- проваджувати профільні курси та курси за вибором профо- рієнтаційного спрямування, які мають відповідний гриф мі- ністерства.
Здійснення професійно-технічного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах та міжшкільних навчально-виробничих ком- бінатах можливе і за іншими професіями, за умови дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу крес- лення передбачено в 11 класі технологічного напряму в обся- зі 2 год. на тиждень.
У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибо- ром. Міністерством освіти і науки України рекомендовано про- граму «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Сидоренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками „Креслення” для за- гальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К.: Школяр, 2004).
З метою підвищення якості вивчення трудового навчання слід уникати таких недоліків у навчально-виховному процесі:
– перенесення вчителем функцій спеціальної освіти в загаль- ноосвітню школу (зокрема, нав’язування учням спеціаль- них теоретичних знань, не передбачених шкільними дер- жавними стандартами і програмами);
– заміна уроків трудового навчання іншими видами трудо- вої діяльності;
Докорінний перегляд існуючих засобів навчання спричинила поява інформаційних технологій на електронних носіях, які під- тримують мету інформатизації освіти: забезпечення доступнос- ті знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального про- цесу тощо. Все це переконує в необхідності розробки ефективних методів і засобів комп’ютерного навчання, які б використовували- ся на уроках трудового навчання, що сприятиме піднесенню рівня зацікавленості учнів у процесі навчання, розвиватиме їх інтерес до предмета, привчатиме ефективно використовувати нові техно- логії під час навчання.
При вивченні предмета слід користуватися підручниками, по- сібниками та навчально-наочними матеріалами, що мають від- повідний гриф міністерства.
Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, ви- робничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпеч- них прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попереджен- ня травматизму.
Матеріали, які висвітлюють питання організації навчальної ді- яльності з технологій вчителі можуть почерпнути на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів:
Журнал «Трудова підготовка в закладах освіти» видавни- цтва «Педагогічна преса».
2. Газета «Трудове навчання» видавництва «Шкільний світ».
3. Науково-методичний журнал «Трудове навчання в школі».
Видавнича група «Основа».
4. Сайт www.trudove.org.ua.
еще рефераты
Еще работы по разное
Реферат по разное
План анализа художественного произведения. История создания
18 Сентября 2013
Реферат по разное
О. А. Нивельт Проблема анализа художественного смысла музыкальных произведений
18 Сентября 2013
Реферат по разное
9 "Анализ и диагностика финансового состояния предприятия"
18 Сентября 2013
Реферат по разное
Відділ освіти Віньковецької райдержадміністрації Інформаційний центр райметодкабінету Калюсецька зош І-ІІ ст
18 Сентября 2013