Реферат: Методика краєзнавчої роботи, програми для гуртків, творчих об’єднань історико-краєзнавчого та фольклорно-етнографічного напрямів (для позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів )

Навчально-методичне видання


Коток Світлана Іванівна


ЗОШ І-ІІІ ст. с. Тинне

Сарненського району Рівненської області


Головний редактор: Коток С.І.


Комп’ютерний набір і верстка: Коток С.І. Селезень Ю.М.


Укладач: Коток С.І., вчителька вищої категорії суспільних дисциплін, старший вчитель

Тинненської ЗОШ І-ІІІ ст.


Рецензенти:

О.П. Куришко, методист відділу освіти Сарненської райдержадміністрації;

Р.П.Гавдьо, методист відділу освіти Сарненської райдержадміністрації.


Краєзнавство в школі


методика краєзнавчої роботи, програми для гуртків, творчих об’єднань історико-краєзнавчого та фольклорно-етнографічного напрямів

(для позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів )


У збірнику подаються програми, виховні заходи, які рекомендовані відділом освіти Сарненської райдержадміністрації, що апробовані в Тинненській ЗОШ І-ІІІ ст. Сарненського району, Рівненської області і мають практичну спрямованість.

Збірник адресований педагогічним працівникам позашкільних та загальноосвітніх навчальних закладів історико-етнографічного та туристсько-краєзнавчого напрямів.


Зміст


1. Вступ. Методика позакласної краєзнавчої роботи в школі.

2. Структура та функціонування історико-етнографічного музею ЗОШ І-ІІІ ст с. Тинне «Берегиня».

3. Програма роботи гуртка «Фольклорно-етнографічне краєзнавство»

4. Програма роботи «Історико-краєзнавчого клубу «Пошук».

Програма роботи гуртка «Юний краєзнавець-турист».

Виховні заходи:

«Краю мій лелечий». (Історія і культура Сарненщини в першій половині ХХ ст.),

«Зорять з граніту вічні солдати»,

«Пам’ятний вечір, присвячений 60-річчю Перемоги у ВВв.”



“ Поміж усім, що є почесного в людей, нема нічого славнішого …як, товариство людей з подібними їм. Це товариство і ці взаємини інтересів, ця любов до людського роду починається з прихильності батьків до своїх дітей, а дітей до батьків, далі обіймає родичів, приятелів, сусідів. Росте в горожанина, котрий дбає про добро цілого міста і свого народу, розширюється на єдності нашого народу і закінчується товариством усього роду людського.”

Цицерон.


“Той, хто не любить своєї країни, свого народу – не може любити нічого.”

Дж.Байрон.





“ Без історичної пам’яті немає традицій,

без традицій нема культури,

без культури нема виховання,

без виховання нема духовності,

без духовності нема особистості,

без особистості нема народу”


Вступ

Методика позакласної краєзнавчої роботи в школі

Український народ тільки недавно став самостійним творцем нової історії та майбутнього. Багатство витоків і досягнень минулого яскраво стверджують багатогранність і невичерпність народної душі. В основі життя нинішнього покоління лежать дві головні ідеї – ідея розбудови Української держави та ідея демократії. Відродження України передбачає, передусім, розвиток духовної культури народу, формування національної свідомості, тому виховання нашої молоді має бути національним. Адже тільки та людина, яка буде знати історичний тернистий шлях українського народу до свободи, буде по-справжньому дорожити її незалежністю.

Нині значно посилився інтерес усіх верств суспільства до першовитоків і джерел своєї історії до вивчення історії рідного краю, його звичаїв, традицій і обрядів. Бо, як відомо, любов до рідної землі, до Батьківщини – одне з найсвятіших почуттів, які кожна людина проносить крізь усе своє життя. Тому і працюю третій рік над проблемою: “Використання краєзнавчого аспекту на уроках історії. Виховання патріотизму в учнів на основі вивчення та дослідження історії рідного краю.” Адже той великий патріотизм до Батьківщини починається з любові до сім’ї, родини, села, звичаїв і традицій. Витоки патріотизму починаються там, де людина вперше усвідомила себе особистістю, де відчула красу і безмежжя рідної природи. Краєзнавство тому й користується такою популярністю та любов’ю в народі, що відгукується на найтонші порухи людської долі. Далеко не кожна галузь науки здатна так органічно поєднати минуле, сучасне та майбутнє, відкрити нове у начебто давно відомому, промовляти безпосередньо до сердець. Краєзнавство – це і наука, і мистецтво донесення до широкого загалу особливостей історичного процесу. Неможливо переоцінити його виховну роль і моральну віддачу, адже це реальний інструмент концентрації суспільної енергії навколо пріорітетних завдань збереження історико-культурної спадщини та довкілля.

Державною програмою передбачено значно поглибити і поширити виховання засобами краєзнавства молоді, яку втрачаємо в сенсі національно-патріотичної свідомості через засилля в друкованих виданнях, на телебаченні, в кінематографії згубних для ще не сформованої психіки підростаючого покоління чужоземної масової субкультури, пропаганди способу життя, що не відповідає менталітету української нації. На жаль, у наш час відсутня організація, яка б системно займалася питаннями виховання молоді. При цьому зазначимо, що, засудивши все погане, що було в минулому, сучасники, на жаль, не взяли хорошого, передовсім героїчних традицій молоді попередніх поколінь. Як відомо, історія всіх країн і народів свідчить про те, що міцність кожної нації, її існування ґрунтуються на патріотизмі, духовності, на любові її народу до своєї історії та культури. Відродженню історичної пам’яті, духовності і національної гідності має сприяти історична наука й її складова частина – історичне краєзнавство.

У Тинненській ЗОШ І-ІІІ ст. з 2000 року діє історико-краєзнавчий клуб “Пошук”. Мета клубу “Пошук”- виховувати в учнів почуття національної свідомості, глибокої поваги до своєї історії, культури, мови, традицій українського народу та інших народів, пов’язаних з ним своєю долею, шанобливе ставлення до скарбів рідної природи.

методику позакласної роботи з історичного краєзнавства у нас запозичив Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, яка ввійшла у методичний посібник «Український музей при навчальному закладі: Історія і сучасність» Четвертий рік на базі школи проходять засідання районної творчої групи з історичного краєзнавства, так як заклад опорний з питання «Використання краєзнавчого аспекту на уроках історії». Входимо і до обласної творчої групи з аналогічної проблемної теми, що діє при Рівненському інституті післядипломної педагогічної освіти. Методичні розробки уроків з елементами краєзнавчої тематики надруковані у фаховому журналі «Історія та правознавство» Харківського видавництва «Основа». Дієвим засобом розвитку інтересу учнів до історії є показ взаємозв’язку із сучасністю. Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова і краєзнавча.


Провідна ідея і сутність досвіду:

Шкільне краєзнавство – ефективний засіб формування у школярів наукового світорозуміння і світосприйняття, пізнання довкілля, прилучення до світової цивілізації, національної культури, традицій, звичаїв, природи, побуту населення рідного краю, виховання свідомого громадянина – патріота.

Дослідження історичної пам’ятки, складних процесів минувшини, свідком якої вона була, та її сучасного стану є вагомий внесок не тільки в розвиток українського історичного краєзнавства, але й в загальну скарбницю національної культури. Коли така добровільна ініціатива йде від нашого юнацтва, її суспільна вартість є надзвичайно високою. Створений юними пошуківцями матеріал – це вагомий внесок у розвиток вітчизняної історичної науки, та добрий приклад бережливого ставлення до етнокультурної спадщини рідного краю.

Дослідницька діяльність є досить цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю, в першу чергу. Тому в своїй практиці застосовую методику позакласної роботи з історії за Левітасом, велику увагу приділяю навчальним екскурсіям. Як підвищити інтерес учнів до предмета? Ця проблема хвилює багатьох учителів. Вирішити це завдання певною мірою дозволяють позакласні заходи з історії. Маючи спільну мету з урочною системою, позакласна робота відрізняється від неї організаційними й методичними формами.

Позакласна робота відбувається в позаурочний час.

Вона базується на добровільності школярів.

Позакласні заходи здійснюються за рахунок активності і самодіяльності учнів.

Позакласна робота сприяє пропаганді історичних знань, розвитку світогляду учнів, їх національно-державному вихованню.

Позакласні заходи, присвячені актуальним подіям вітчизняної та всесвітньої історії.

Вони забезпечують творчий розвиток здібностей школярів. Позакласна робота з історії має два основних напрямки:

а) розширення й поглиблення історичних знань, одержаних на уроці;

б) вивчення краєзнавчого матеріалу.

Добровільний характер позакласної роботи дозволяє організовувати діяльність учнів за інтересами, сприяє розвитку індивідуальних здібностей.

Позакласна робота значно ширше, ніж на уроці, дозволяє вчителю звернути увагу на психологічні і вікові особливості школярів і допомагає реалізувати їх у процесі навчання.

В умовах позакласної роботи відкриваються можливості для формування інтелектуальних і практичних вмінь за рахунок роботи в бібліотеках, музеях, архівах.

Урочна й позакласна робота є складовими частинами, частинами єдиного навчально-виховного процесу. Одержані на уроці знання спонукають учнів до вивчення історії й після дзвоника, а позакласні заходи дають можливість опанувати яскраві історичні факти, збагатити свої знання та допомагають глибше засвоїти матеріал уроків. Позакласна робота дещо різниться, зважаючи на охоплення учнів різноманітними видами занять, й у зв’язку з цим може мати масовий характер (вечір, конференція), груповий (робота гуртка, секції, активу учнів), індивідуальний (надання допомоги учневі для виступу на конференції чи на вечорі).

Позакласна робота розрізняється за часом дії (постійна, систематична), здійснюючись або протягом всього року , чи декількох років (гуртки, позакласні читання, створення шкільних музеїв тощо), або епізодично (зустрічі з цікавими людьми, екскурсії, походи).

Педагогічний досвід визначив найбільш ефективні форми і методи позакласної роботи:

шкільні історичні вечори;

історичні і краєзнавчі екскурсії та походи;

історичні вікторини та ігри;

науково-практичні й читацькі конференції;

факультативні заняття;

історичні гуртки, товариства клуби;

“тиждень історії” тощо.


Проведення навчальних екскурсій

Важливою ділянкою навчання й виховання учнів є екскурсійна робота. По-перше, вона сприяє більш глибокому засвоєнню учнями матеріалів, пов’язаних з історичними подіями, розширює й поглиблює їх знання; по-друге, дає можливість більше уваги приділяти вивченню краєзнавчих матеріалів. По-третє, формує історичну пам’ять про величне минуле свого народу.

Існують такі види навчальних екскурсій:

по місцях історичних подій;

до історичного, історико-краєзнавчого пам’ятника;

у музеї;

архівні установи і бібліотеки;

на виробництво.


За навчально-виховним завданням екскурсії поділяються на:

вступні – ті, які проводяться напередодні вивчення відповідної теми;

поточні – ті, які відбуваються у процесі вивчення нового матеріалу;

підсумкові – ті, які проводяться після вивчення історичної теми і мають на меті закріплення матеріалу.

Проведення екскурсії вимагає ретельної підготовки учителя й учнів, а отже, й здійснення таких відповідних заходів:

а) навчальних;

б) виховних;

в) організаційних.

Навчальні заходи передбачають тісний зв’язок програмного матеріалу з екскурсійними об’єктами. Тому вчитель ретельно розробляє:

тематику історичних екскурсій;

маршрут екскурсій;

визначає історичні об’єкти і пам’ятки, які треба відвідати;

завдання для учнів під час екскурсій.

Виховні заходи при підготовці до екскурсії повинні сприяти формуванню історичної пам’яті, поваги до історичних і культурних традицій нашого народу, значної героїчної і трудової спадщини, виховувати правила поведінки в громадських місцях. На цьому етапі підготовки до екскурсії вчитель повинен відпрацювати з учнями такі моменти:

яким повинен бути зовнішній вигляд школярів;

як учні повинні поводитися під час перебування в транспорті;

правила поведінки під час руху до історичних об’єктів;

правила дорожнього руху та техніки безпеки;

правила поведінки біля історичного об’єкта.

Екскурсійна робота цікава тим, що дає можливість комплексно вивчати історичну спадщину.

Учитель історії сам готується до екскурсії, багато працює з довідниками, мемуарною, художньою літературою. Фахівці рекомендують до початку екскурсії поставити перед учнями (колективні чи індивідуальні) спеціальні завдання:

підготувати невеликі повідомлення (письмові чи усні);

накреслити маршрут екскурсії;

сфотографувати історичні об’єкти;

підготувати випуск альбому, бюлетеня, виставки;

покласти квіти на братські могили і до пам’ятників воїнів-визволителів, провести урочисті імпровізовані мітинги біля меморіалів ВВв Результати походу можуть бути оформлені за графіком:




Завдання пошукового походу

Що було відомо?

Що дізнались під час походу?





















Тема екскурсії

Дата проведення екскурсії

Назви екскурсійних об’єктів

Що було відомо?

Що дізналися під час екскурсії?

Примітки















































Екскурсія до краєзнавчого музею

У кожному регіоні України існує багата історична спадщина, яку неодмінно треба використати в роботі з учнями. Жоден підручник чи посібник не дасть учням такого багатого матеріалу, про який зможуть розповісти музейні експонати, пам’ятки історії та культури допомагають вчителю більш яскраво розкрити перед учнями історичну спадщину, зрозуміти процес розвитку суспільства від найдавніших часів до сьогодення. Музейні експонати є відбитком визначних подій історії України, героїчних подвигів і трудових звершень українського народу. Музейні реліквії – своєрідні “голоси історії”, які являють собою значний ілюстративний матеріал. Знаряддя праці, зброя, одяг, предмети побуту, особисті речі видатних історичних діячів, документи, нагороди, фотографії, різноманітні джерела допомагають учням відчути історичну епоху і справляють на них велике враження.

Екскурсія до музею повинна бути тематичною і мати пізнавальну та виховну мету. Її може проводити як екскурсовод, так і вчитель. Екскурсія до музею має такі методичні етапи:

Вибір вчителем теми екскурсії.

Вивчення вчителем експозиції музею.

Знайомство педагога з необхідною додатковою літературою.

Бесіда з учнями про зміст і завдання екскурсії.

Підготовка фрагментів виступів учнів у музеї.

Проведення екскурсій.

Написання учнями звітів про екскурсію.

Підбиття вчителем підсумків екскурсії та роботи учнів.


Звіт про проведену екскурсію може бути оформлений у такому вигляді:

Назва екскурсії

З якими історико-краєзнавчими експонатами познайомились?

Що нового дізнались під час екскурсій?












Музейна робота в школі проходила дані етапи:

І-створення ради музею.

ІІ – збір експонатів для музею й оформлення експозицій.

ІІІ – підготовка екскурсоводів під керівництвом учителя, розробка проблематики експозиції шкільного музею в урочній та позакласній роботі.

В ЗОШ I-IIIст. с.Тинне три роки діє клуб „Пошук” , куди входять учні 10-11 класів. «Знайди і відроди» – такий основний напрямок пошуково-дослідницької роботи школярів. Робота учнів спрямована на вивчення історичних пам’яток, історії рідного краю. Застосовую такі форми і методи пошукової роботи:

- організація роботи пошукових груп;

- збір матеріалів і предметів матеріальної та духовної культури;

- збір спогадів старожилів, фольклору, фотографії, документів;

- пошук учасників історичних подій, очевидців і краєзнавців;

- вивчення бойового шляху односельчан-ветеранів;

- реалізування досліджених матеріалів з історії села в оформленні альбомів, написанні рефератів, публікацій в місцевій пресі;

- співпраця з передачею “Край” РДТРК, а також із Обласним краєзнавчим товариством;

- проведення екскурсій, туристичних походів, КВК, брейн-рингів, уроків Пам’яті;

- налагодили дружні стосунки із польською скаутською організацією.


.

Результативність досвіду:

У 2003-2004 навчальному році напрямок роботи був присвячений Року Республіки Польща в Україні, внаслідок якої в шкільному музеї оформили постійну експозицію-виставку фотографій та документів періоду 20-30-х рр. минулого століття. Глибоко символічно, що саме в рік культурно-бізнесового марафону між Республікою Польща та Україною нашим пошуківцям вдалося налагодити зв’язок із внукою поміщика Младзяновського, родина якого до 1939 року проживала в Тинному. Анна Возняк, яка нині проживає в Варшаві, передала нам фотознімки, відомості з історії цієї родини, яка лишила слід в історії Тинного, зокрема, парк, маєток, який з 1947 року служить нам за школу.

Цікавим є дослідження життєвого і творчого шляху священика УАПЦ Григорія Шиприкевича (1892-1973), який очолював Тинненську парафію до 1942р. Він походив зі славетного волинського роду Шиприкевичів, який дарував Україні десятки душпастирів, громадських діячів і науковців. На початку 30-х рр. минулого століття, коли польський режим вів наступ на українське православ’я, він відстоював його , зауважуючи, що саме УАПЦ завжди була непохитною підвалиною Української державності.

Заслуговують також на увагу краєзнавчі розвідки пошуківців на фольклорно-етнографічну тему, складовими якої є обрядові пісні, побут, звичаї, обряди жителів Сарненщини першої чверті XX ст.

В 2004-2005 навчальному році вели дослідження і вивчення по темі: «Наш край у роки II світової війни». Хочеться відзначити відповідальних пошуківців, які дослідили, коли і при яких обставинах загинуло цивільне населення у роки ВВв на території Тинного. Передані

для редакційної колегії «Книга Скорботи України» списки, в яких детально описано, як, де і коли загинули 82 особи (18 сімей) української, польської та єврейської національностей. Ці дані вміщені в черговому томі “Книга Скорботи України” - багатотомному меморіальному виданні, присвяченому 60-річчю Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками. Нині пошуківці беруть активну участь у реалізації програми “Реабілітовані історією”. На основі архівних документів та домашніх архівів розкривається минуле з позиції історичної правди.

.

Створений юними пошуківцями матеріал - це вагомий внесок у розвиток вітчизняної історичної науки, та добрий приклад бережливого ставлення до етнокультурної спадщини рідного краю.

На даному етапі роботи пошуківці продовжують дослідження проблеми українсько-польського конфлікту на території села.

Щороку гостями Тинного є наукові експедиції, але найтісніші зв’язки налагодили із скаутською польською організацією та польським генеральним консульством у м. Луцьк. Консул якого Томаш Янек пообіцяв, що їхня організація виступить спонсором і меценатом створення нового музею

Секції Клубу “Пошук”

Пошукова

Історичного краєзнавства

Етнографічна

Екскурсоводів


Напрями діяльності:

Республіканська туристсько-краєзнавча експедиція “Краса і біль України”

Республіканська експедиція “Сто чудес України”

Всеукраїнський рух учнівської молоді за примноження та збереження традицій, звичаїв та обрядів українського народу “Моя земля – земля моїх батьків”

Наші досягнення:

І місце в краєзнавчому конкурсі, який організовувала передача «Край» РДТРК;

ІІ місце в районному конкурсі екскурсоводів-краєзнавців – лютий 2005 року;

І місце в обласній акції «Збережемо пам’ять про подвиг”, Шмалюх Олександр (11-А клас);

І місце в ХІІІ обласному конкурсі екскурсоводів-краєзнавців – березень 2005 року, Шмалюх Олександр (11-А клас);

І місце в обласній багатопрофільній туристсько-краєзнавчій експедиції “Краса і біль України” (клуб “Пошук”). Напрям “З попелу забуття”. 2006 рік.

Музей “Берегиня” переможець в історико-краєзнавчій Акції “Збережемо пам’ять про подвиг.” 2006 рік.

І місце в районному, обласному та призер Всеукраїнського конкурсу «Юний дослідник» (секція тваринний світ) Учень 4-В класу Вячеслав Коток. Робота побудована на дослідженнях флори і фауни рідного краю.

2009 рік.

.

І місце у районному етапі МАН ( секція історичне краєзнавство) на тему «Будівництво та призначення Сарненського укріпрайону у системі прикордонних фортифікацій Польської держави (1926–1939 рр.) учениця 9-В класу Альона Коток. 2010 рік.

3 жовтня 2009 року пошуківці спільно із скаутською організацією та Генеральним Консульством Польщі в Луцьку провели спільну акцію на теренах Тинного (урочище Лиса гора) до 70 річчя початку подій ІІ світової війни на західноукраїнських землях. Генеральний Консул Томаш Янек нагородив школу подякою Генконсульства за вивчення, дослідження та збереження історичної пам’яті на Рівненщині.



Прогнозована результативність: розширення наукового світогляду школярів, формування рис громадянина-патріота.

Форми поширення досвіду: досвід роботи популяризується на засіданнях районних методичних об’єднань, на засіданнях районної і обласної творчих груп учителів суспільних дисциплін. Авторські програми в номінації “Історичне краєзнавство” приймали участь у районному та обласному конкурсах передових педагогічних ідей. Співпраця з РДТРК, зокрема з телепередачею “Край” та Обласним краєзнавчим товариством.

Україна довгий час не мала власної держави, але була і залишається українська нація, яка зберегла і пронесла через терни до кращих часів свою мову, звичаї, традиції, обряди, власну історію, довівши світу, що український народ – це окремий етнос. Без знаття історії рідного краю, села, родоводу, якою б вона не була, не можна доцільно пізнати історію всесвітню. Ця проблема була актуальною і в Стародавньому Римі, адже відомий філософ Цицерон свого часу зауважив:

Список використаної літератури

Краєзнавчий рух в Україні: шляхи подальшого розвитку // УЇЖ № 2, 2004;

Позакласна робота з історії: Ф.Л. Левітас. “Позакласні заходи з історії”. “Історія та правознавство” В.Г.”Основа”.




^ Музей «Берегиня»

В 1900 році в с. Тинне було завершено будівництво маєтку поміщика Младзяновського. До сторіччя цієї події у 2000 році в ЗОШ I-III ст. було відкрито музейну кімнату “Берегиня”.

Влітку 2004 року музей перенесли в більш просторіше приміщення – класну кімнату площею 44 кв. м.

Нині в історико-етнографічному музеї “Берегиня” є два відділи:

історії та етнографії. В його експозиції налічується понад 450 документальних і речових експонатів, які розповідають про історичне минуле та багату етнографічну спадщину нашого краю.

В етнографічному відділі зібрані матеріали, які привертають увагу відвідувачів:

колекція вишитих картин кінця ХІХ - 1 пол. XX ст.;

набір знарядь праці для виготовлення полотна;

колекція народного одягу кін. XIX - 1 пол.XX ст.;

вироби народного художнього промислу;

стенд “Хата” (фотографії з інтер’єру та екстер’єру поліського житла, печі кін. XIX- поч.XXст.), та інші стенди, які несуть історичну хронологію про наш край;

покуть;

набір знарядь праці, кін. XIX – поч.XX ст.

У відділі історії зібрані оригінальні матеріали, які відображають історію с. Тинне з кін. XIX – до 1 пол.XX ст.

У 2003-2004 н.р. в музеї відкрито постійну експозицію-виставку, присвячену Року Республіки Польща в Україні, де розміщені документи, фотографії періоду 1921-1939рр.

Значна увага приділяється періоду Великої Вітчизняної війни. У 2004-2005 н.р. до 60 –річчя Перемоги у ВВв, створено “Книгу Пам’яті с. Тинне”. Про відвагу і героїзм наших земляків розповідають музейні експонати: документи, листи, фотографії, використана зброя часів ВВв.

Музей постійно відвідують учні, вчителі ЗОШ І-ІІІ і І-ІІ ст., жителі та гості с. Тинне.





^ Авторські програми історико-краєзнавчого та туристсько-краєзнавчого напрямів


Мета:

виховувати свідомого громадянина України, повагу до історичного минулого свого народу і толерантне ставлення до культурних і національних здобутків інших народів;

створення сприятливих умов для пошукової роботи і позитивно-емоційної атмосфери, загальної зацікавленості колективу у практико-орієнтованій дослідницькій діяльності;

виховувати любов до рідного краю, свого села, своєї домівки; знайомити дітей із традиціями свого села, з ремеслами, поширеними тут; виховувати повагу до людей та їхньої праці, гордість за своїх односельчан; розвивати відчуття прекрасного;

привернути увагу учнів до життєвого та бойового шляху ветеранів війни, збереження історичної пам’яті народу, діяльності музеїв, кімнат бойової слави.


Принципи:

принцип реалізації індивідуальних здібностей через колективні творчі справи;

принцип формування переконаності у нетлінності духовних скарбів народу, поваги до національних святинь.


Основні напрями та форми пошукової роботи:

організація краєзнавчої пошукової діяльності;

організація роботи пошукових груп;

збір архівних матеріалів, фотографій, документів, фольклору, спогадів старожилів;

проведення групових та масових форм роботи: виховних годин, уроків Пам’яті, КВК, брейн-рингів;

пошук учасників історичних подій, очевидців, краєзнавців;

вивчення бойового шляху односельчан-ветеранів;

реалізація історичних матеріалів з історії села в оформленні екскурсій, історико-краєзнавчих експедицій, туристичних походів;

співпраця з бібліотекою, архівом, краєзнавчими музеями, Обласною спілкою краєзнавців.


^ Розвиток індивідуальних обдарувань дітей, шляхом участі у Всеукраїнських конкурсах: “ Краса і біль України”, “ Слідами історії”, “Моя земля – земля моїх батьків” й ін.

^ Виховання національної свідомості та патріотизму через проведення:

конкурсів: “ Збережемо пам’ять про подвиг”, “Звичаї і традиції мого роду”, “ Мій родовід”, “ Краю мій лелечий”, “ Ніхто незабутий, ніщо не забуто”;

свят: “ Полісся моє чарівне”, “ Вечорниці”,” Традиції”, “Звичаї й обряди мого народу” й ін.

уроків-практикумів: “ Наш край у роки ВВв” та ін.


^ Розвиток інтересу до вивчення історії України та історії рідного краю через предметні тижні, місячники, зустрічі з ветеранами ВВв, учасниками афганської війни.


^ Програма гуртка
“Фольклорно-етнографічне краєзнавство”.


Пояснювальна записка.

Сьогодні в незалежній Україні велика увага приділяється вивченню і дослідженню історії рідного краю. Рівненщина належить до Українського Полісся – найунікальнішого історико-етнографічного регіону Слов’янського світу, який має самобутню своєрідну матеріальну і духовну культуру. Духовна спадщина нашого народу дуже багата й цінна, але ступінь її засвоєння нині ще недостатній.

Вивчаючи фольклорно-етнографічну спадщину рідного краю, вихованці збагачуються духовно, маючи можливість дізнатися про особливості його історії, колориту звичаїв, традицій, обрядів, діалекту.

Краєзнавство всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідника. Навчання з використанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння учнями наукової термінології, сприяє вихованню патріотичних почуттів молоді, розширює їхній світогляд , розвиває пізнавальні інтереси, залучає до пошуково-дослідницької діяльності, формує інтелектуальні та практичні вміння.

Значна увага в програмі приділяється детальному вивченню фольклорно-етнографічної спадщини нашого регіону. В процесі практичних занять, учні набувають навичок методу збору краєзнавчого матеріалу його обробки і систематизації.

Програма передбачає проведення навчальних екскурсій, туристських походів, під час яких гуртківці вивчають народні традиції, проведення пошукових експедицій відповідної тематики, збір матеріалів для створення шкільних музеїв, залів, виставок.

Програма розрахована на учнів 8-9 класів, як підготовчий етап до 2 року навчання за програмою Клубу “Пошук”. ( 34 год.)

^ Учитель повинен:

- знати про допоміжні історичні дисципліни (етнографію, топоніміку, археологію, етнологію);

- сформувати в учнів достатній для практичної історико-краєзнавчої роботи поняття про допоміжні історичні дисципліни;

- виробити навички в учнів оформлення щоденника дослідника, словників, оформляти дослідження у вигляді статті, реферату.


^ Учні повинні знати:

- основні поняття, терміни етнографії та фольклорної науки;

- особливості українського житла, календарно-обрядових звичаїв та свят свого району;

- основну історико-краєзнавчу літературу, легенди і перекази про топоніми краю;

- характеристику основних видів господарської діяльності, промислів і ремесел;

- характерні особливості фольклорної спадщини, пісенної творчості свого краю.


^ Учні повинні вміти:

- записувати розповіді старожилів: легенди, перекази, пісні, що несуть топонімічну інформацію;

- характеризувати основні види господарської діяльності, промисли й ремесла, поселення та житло свого регіону;

- виявляти характерні риси пісенної творчості свого району;

- вивчати обряди та свята місцевості;

- збирати, впорядковувати етнографічний та фольклорний матеріал.


Тематичний план

№ п.п

Теми занять

години

теоретичні

практичні

разом

1.

Краєзнавство. Джерела краєзнавчої інформації.

Суть, значення та завдання краєзнавчої роботи.










2.

Фольклор та етнографія, як складові історичної науки.










3.

Сарненщина – мій рідний край.










4.

Топоніміка. Легенди і перекази про походження

назв населеного пункту.










5.

Українське житло. Інтер’єр та екстер’єр хати кін. XIX поч. XX ст.










6.

Календарно-обрядові звичаї та свята рідного

краю.










7.

Пісенна творчість Сарненщини.










8.

.Обрядовість зимового циклу.










9.

Обрядовість весняного циклу.










10.

Літні та осінні звичаї та обряди.










11.

Основні галузі господарства жителів рідного

краю.










12.

Ремесла та промисли.










13.

Характерні риси традиційного вбрання Рівненщини кін. XIX -1 пол. .XX ст.










14.

Вишивка.










15.

Підсумкові заняття.












Програма

1. Краєзнавство. Джерела краєзнавчої інформації. Суть, значення та завдання краєзнавчої роботи.

Історичне краєзнавство та його становлення. Історико-краєзнавчі можливості рідного краю. Кордони рідного краю. Речові джерела. Види речових джерел. Фотографії, документи, листи – документальний матеріал для краєзнавців. Збирання та вивчення пам’яток усної народної творчості – важливий напрямок шкільного краєзнавства. Пісні, легенди, загадки, билини.

^ Практичні заняття: ознайомлення з літературними джерелами про рідний край, вивчення кордонів рідного краю. Збирання і вивчення творів усної народної творчості.


^ 2. Фольклор та етнографія, як складові історичні науки.

Фольклор і етнографія – допоміжні історичні дисципліни. Сарненщина в далекому минулому.

Практичні заняття: екскурсія до етнографічного відділу краєзнавчого музею (районного, обласного). Визначення етнічного складу і чисельності населення Тинного.


^ 3. Сарненщина – мій рідний край.

Загальна характеристика краю. Туристичні маршрути. Природо-географічні умови Сарненщини: корисні копалини, ґрунти, клімат, рельєф. Фауна і флора Сарненщини та с. Тинного. Ознайомлення з туристичними об’єктами краю.

Практичні заняття: екскурсії до річки, озер “ Кругле”, “ Чорне”. Виготовлення альбому: “Полісся моє чарівне”.


^ 4. Топоніміка. Легенди і перекази про походження назв географічних об’єктів населеного пункту.

Топоніміка в іменах та прізвищах. Мікротопоніміка краю. Легенди і перекази, що сприяють поясненню топоніма, мікротопоніма населеного пункту. Ойконіми – назви населених пунктів.

^ Практичні заняття: збір інформації з різних джерел та її опрацювання. Оформлення альбому “Мікротопоніми та топоніміка с. Тинне”. Легенди і перекази. Складання кросворду топонімічних назв. Оформлення топонімічного словника. Дослідження походження назви с. Тинне. Тематична екскурсія – “Місце топонімів в експозиціях місцевого музею.”


^ 5. Українське житло. Інтер’єр та екстер’єр хати кін. XIX поч. XX ст.

Особливості оздоблення житла на Рівненщині. Хатні обереги. Символіка оформлення інтер’єру хати. Покуть. Лава. Піл.

^ Практичне заняття: екскурсія до Сарненського районного історико-етнографічного музею, з метою ознайомлення з інтер’єром та екстер’єром хат селянина-бідняка та селянина середнього достатку. Екскурсія, з метою збору хатніх оберегів для шкільного музею . Похід на х. Бердуха, х. Гірнатиця).

^ 6. Календарно-обрядові звичаї та свята рідного краю.

Ознайомлення із звичаями, святами, календарно-обрядовими звичаями та святами. Народні традиції на Рівненщині. Ворожіння, пісні.

^ Практичні заняття:

Збір та вивчення звичаїв, обрядів, пісенної творчості рідного краю. Створення пошукових груп, з метою зустрічі зі старожилами для збору інформації про особливості календарно-обрядових звичаїв та свят нашого краю. Обробка зібраного матеріалу.


^ 7. Пісенна творчість Сарненщини.

Пісенна творчість Сарненщини, с.Тинного. Пісні календарно-обрядового та родинно-побутового циклу. Купальські та петрівчані пісні. Жнивні пісні. Колискові пісні. Дитячий фольклор. Традиційні народні музичні інструменти.

Практичні заняття: запис на диктофон пісенної творчості з уст старожилів Тинного та ближніх сіл.


^ 8.Обрядовість зимового циклу.

Традиції Рівненщини: святкування Нового року, Різдва, Св.Василя. Водохреща. Вивчення поліських обрядів. Обряд колядування, щедрування, посівання.

^ Практичні заняття: похід пошукових груп, з метою опитування старожилів про традиції зимової обрядовості. Спостереження за обрядами колядування, щедрування. Вивчення обрядів, традиційних страв Свят-вечора.


^ 9. Обрядовість весняного циклу.

Пісні весняної обрядовості: гаївки, веснянки, хороводи. Стрітення. Обряди проводів зими і зустріч весни. Обряд вшановування птахів. Великодній піст. Вербний тиждень. Білий тиждень. Великодня обрядовість. Практичні заняття: вивчення символіки писанок, крашанок.


^ 10. Звичаї та обряди літнього та осіннього періодів.