Реферат: Пам'ятка з вивчення стану викладання навчальних предметів у початкових класах

ПАМ'ЯТКА

З ВИВЧЕННЯ СТАНУ ВИКЛАДАННЯ

НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

1. Навчально-методичне і технічне забезпечення.

Відповідність обладнання класу типовому переліку, забезпечення наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для проведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників.

Забезпечення технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного вико­ристання.

Систематизація обладнання, наочних посібників та роздаткового матеріалу.

Стан зберігання обладнання, навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання.

Забезпечення учнів підручниками.

Забезпечення бібліотеки літературою для молодших школярів.

2. Підготовка вчителя до уроку.

2.1. Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних доку­
ментів, методичних рекомендацій з викладання предметів та їх реалізація у практичній діяль­
ності.

Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогіч­ним досвідом.

Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; до­цільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями).

Стан поурочного планування.

Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними ви­даннями.

Самоосвітня робота вчителя.

3. Навчально-виховна робота на уроці

3.1. Якість навчально-виховної роботи на уроці.

Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, за­стосування нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних за­їдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля, поєднання традиційних і нетрадиційних методів роботи.

Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів.

Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєння на уроці.

Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

Використання наочності, технічних засобів навчання.


Систематизація знань, умінь і навичок школярів.

Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з пов­торення виучуваного матеріалу.

Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3.2. Методика перевірки та оцінювання рівня навчальних досягнень школярів.

Знання вчителем та учнями критеріїв оцінювання.

Ефективність застосування методів, форм, прийомів та засобів контролю рівня навчальних досягнень школярів.

27

3.2.3. Об'єктивність оцінювання рівня навчальних досягнень школярів (на основі зіставлення резуль­татів інспекторського, вчительського та директорського контролів).

Стан ведення учнівської документації.

Стан ведення класних журналів.


Позакласна робота з предметів.

Результативність навчально-виховної роботи.


Стан виконання навчальної програми.

Відповідність рівня навчальних досягнень школярів державним вимогам до рівня загально­освітньої підготовки, вимогам програм з предметів.

6. Внутрішньошкільний контроль і керівництво.

Укомплектованість школи відповідними фахівцями, проходження ними курсової підготовки, атестації.

Методична робота з учителями початкових класів.

Вивчення дирекцією роботи вчителів початкових класів (відвідування та аналіз уроків і по-закласних заходів, перевірка документації"). Ефективність висловлених адміністрацією пропозицій.

Вивчення системи роботи, системи уроків учителів початкових класів.

Розгляд стану викладання, рівня навчальних досягнень школярів з навчальних предметів у початкових класах на засіданнях педагогічної ради, узагальнення матеріалів наказами по школі.

Обґрунтованість, реалістичність, конкретність управлінських рішень та контроль за їх вико­нанням.

^ Українська мова

Удосконалення умінь і навичок усного мовлення (слухання-розуміння, говоріння).

Навчання дітей читати і писати.

Формування певного кола знань про мову і мовні уміння.

Забезпечення мотивації навчання рідної мови.

Поглиблення уявлення школярів про навколишній світ.

Розвиток образного і логічного мислення.

Здійснення патріотичного, морально-етичного, естетичного виховання учнів.

Розвиток загальномовленнєвих та загальнонавчальних умінь.

Формування почуття відповідальності за виконуване завдання, готовності самостійно працю­вати з новим, доступним за трудністю навчальним матеріалом.


Формування умінь мати власну думку з приводу обговорюваних питань та обґрунтовувати її.

Розвиток соціальних навичок учнів (уміння спільно працювати в парах, у невеликих групах тощо), умінь дати оцінку роботі інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи та ін.

Виховання у дітей самоповаги і поваги до інших.

Оптимальність застосування аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

Робота з аудіювання.

Робота над побудовою діалогічних і монологічних висловлювань.

Робота над розвитком писемного мовлення.

Формування навичок читання.

Формування елементарних умінь правильно писати слова, вживати пунктуаційні знаки.

Формування графічних навичок, техніки письма (каліграфія, уміння писати на дошці з орієн­тацією на її площину, культура офрмлення письмових робіт тощо).

Читання

Формування й розвиток мовленнєвих умінь й навичок (провідна повноцінна навичка читан­ня).

Розвиток інтересу до читання.

Формування повноцінного сприймання, розуміння, відтворення художнього, художньо-пізна­вального тексту, дитячої книжки, шляхи засвоєння відповідних навчальних і читацьких умінь.

28

Розвиток емоційної й почуттєвої сфери учнів, образного мислення, уміння висловлювати еле­ментарні оцінні судження щодо прочитаного.

Розвиток творчих здібностей школярів.

Формування читацької самостійності учнів.

Формування морально-етичних уявлень і почуттів, збагачення соціального досвіду учнів.

Ознайомлення школярів (на елементарному рівні) з окремими літературними поняттями, необ­хідними їм під час аналізу твору.

Ознайомлення школярів із значущими одиницями художніх, науково-художніх текстів.


Оволодіння практичними вміннями впізнавати, розрізнювати та називати окремі літературні жан-ги: казку, оповідання, вірш, байку, малі фольклорні форми (загадка, прислів'я) і ігровий фольклор (ско-:х>мовка, лічилка, календарно-обрядова поезія тощо).

Формування умінь проводити смисловий і структурний аналіз твору.

Навчати учнів бачити особливості авторського вибору слова, засоби вираження емоцій, по--лттів, ставлення до зображуваних подій, героїв.

Оптимальне поєднання використовуваних методів і прийомів: бесіда (вступна, узагальнюю--л). самостійна робота учнів з текстом, смисловий і структурний аналіз, виразне читання вчителем,

: становка проблемних і пізнавальних завдань, комплексне поєднання слова вчителя з художніми _ юстраціями, фонозаписами, ігрові прийоми, конструювання і переконструювання тексту, інсцені-:лція, різні види завдань літературно-творчого характеру та ін.).

Вправляння у правильності читання.

Усвідомлення тексту у процесі читання (супровідна словникова робота, коментар фактів, -одій).

Робота над розумінням учнями тексту.

Глибока індивідуалізація читацької діяльності учнів (застосування диференційованих завдань, -івдань на вибір, врахування в оцінюванні навчальних досягнень характерологічних особливостей • чнів).

Математика

1. Формування початкових уявлень про число, величину, міцних обчислювальних навичок з на-
-} ральними числами і нулем, первинних умінь вимірювати та обчислювати величини; наочно-чут-

- з их уявлень про геометричні фігури, графічні уміння.

Розвиток наукового світогляду (ознайомлення з математикою як особливим методом сві-_ пізнання, розуміння зв'язку математики з дійсністю, уявлення про математичне моделювання).

Використання фактів з історії математики.


Розвиток розумових здібностей школярів і пам'яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, і ви, уваги, інформаційної культури.

Формування первинних умінь доказово міркувати і пояснювати свої дії, математизувати реаль-

- ситуації.

6. Формування мовленнєвої культури учнів.

7. Формування позитивних якостей особистості, рис характеру, емоційно-вольової сфери, само-
.".йності, саморегуляції, чесності, працелюбства, акуратності.

8. Роль задач як дидактичного засобу навчання, виховання і розвитку учнів. Формування в учнів
«влень про структуру простої і складної арифметичних задач і ознайомлення з різними способами

:•: зв'язування задач; розвиток умінь застосовувати знання про арифметичні дії і залежності між ве-

•*чинами для складання плану їх розв'язування; використання загального підходу до розв'язування

-їдач; ознайомлення з формами запису їх розв'язування; формування уявлення про способи перевір-

ш правильності розв'язування задач.

9. Вправляння дітей у самостійному складанні задач.

^ Основи здоров'я і фізична культура

1. Вивчення учнями:

• рухливих і народних ігор;

29

елементів спортивних ігор;

окремих видів спорту, основ техніки виконання загальнорозвивальних, стройових, гімнастич­них, акробатичних, легкоатлетичних, ігрових і танцювальних вправ, художньої і ритмічної гімнас­тики, вправ ковзаняра, лижника і плавця.


Формування в учнів знань, умінь і навичок дотримання режиму дня, особистої гігієни, загар­тування організму, ведення здорового способу життя та підвищення працездатності, використання фізичних вправ для запобігання порушення постави, зняття втоми.

Розвиток в учнів основних фізичних якостей і рухових здібностей.

Отримання основ знань про фізичну культуру, власне здоров'я як важливі компоненти загаль­нолюдської культури і формування особистості.

Ознайомлення з українською народною фізичною культурою, споріивними традиціями, націо­нальними іграми, забавами, визначними спортивними діячами, вченими, тренерами, спортсменами, командами, їх виступами на спортивних змаганнях, чемпіонатах, олімпіадах.

Формування усвідомленої індивідуальної установки на необхідність розвивати свої фізичні якості та рухові здібності.

Дотримання основних вимог до уроків:


Вироблення інструктивних навичок і умінь самостійно займатися фізичними вправами.

Розвиток пізнавальних інтересів.

Здійснення міжпредметних зв'язків.

Виконання системи домашніх завдань.

Обов'язкове дотримання установлених санітарно-гігієнічних вимог та заходів щодо запобі­гання травматизму.

Дозування фізичних навантажень залежно від розподілу учнів в основну, підготовчу чи спе­ціальну медичні групи.

^ Трудове навчання

Розвиток особистості через залучення школярів до творчої праці.

Засвоєння знань про властивості оброблювальних матеріалів. Ознайомлення з основами сучас­ного виробництва.

Вивчення засобів праці та формування вмінь і навичок роботи з ручними знаряддями праці.

Орієнтація на конструктивно-технологічний підхід до вирішення завдань трудового навчання.

Пріоритетність завдань розвитку загальнотрудових і конструктивних умінь учнів.

Навчання учнів роботи з різними конструкційними матеріалами та допомога знайти особисто значущі для них (які найкраще забезпечують реалізацію їхніх творчих задумів)

Форми організації трудової діяльності школярів.

Забезпечення вчителем учням ситуації вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізичних можливостей і потреб у праці.

Ефективність використання методу проектів.


Профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації і профдіагнос-тики.

Формування уміння і навичок безпечної роботи з різними знаряддями праці.

Уміння впорядковувати робоче місце.

Проведення узагальнюючих практичних робіт за тематикою змістових модулів. Підсумкові виставки-композиції.

^ Художня праця

Ознайомлення з образотворчим мистецтвом (живописом, скульптурою, графікою) і необра-зотворчим мистецтвом (елементами архітектури, декоративно-ужиткового мистецтва, дизайну) та їх специфічними засобами художньої виразності: пластикою графічних ліній, кольорового мазка, пластикою форми матеріальних конструкцій.

Розвиток у школярів особистісно ціннісного ставлення до пластичних мистецтв, різних технік і жанрів художньої творчості.

ЗО

5. Пропедевтична орієнтація у видах пластичного мистецтва та художніх професіях, які пов'язані : _ими видами мистецтва.

Формування в уяві учнів цілісної картини культурного простору.

Розвиток творчої активності школярів у художній праці на основі взаємодоповнюваності дум-о*. почуття, практичної дії.

6. Участь у художній продуктивній праці, пов'язаній з естетичним оформленням повсякденного
[■ибуту, художньо-трудовими традиціями, календарно-обрядовими святами та звичаями українсько-

>юроду.

Забезпечення на основі методу художніх проектів конструктивно-художнього підходу до вирі-навчальних завдань з пластичних мистецтв.

Дотримання етапів проектного моделювання:


словесне формулювання творчих задумів;

використання графічних і кольорових засобів художньої виразності для розробки проектних ів, моделей, композицій;

художнє конструювання з різних пластичних матеріалів з метою предметного втілення графіч-. зображень у пошукових макетах, моделях, композиціях. 0 Використання ігрових форм організації художньої праці.

0. Забезпечення вчителем для учнів ситуації вільного вибору художньо-трудових завдань від-ио до їхніх вікових, психофізіологічних можливостей і потреб у формотворенні і декоруванні. '.!. Проведення узагальнюючих практичних робіт. Підсумкові виставки-композиції.

^ Я і Україна

Формування особистості майбутнього громадянина України. 2 Формування системи знань про природу, суспільство, духовну спадщину українського народу. і Громадянське виховання учнів, формування у них почуття любові до своєї Батьківщини. І Систематизація знань про природу, суспільство, традиції свого народу. 5 Формування наукового світогляду, екологічної культури, біоцентричного мислення, навичок

/вання приладами природодослідника, вмінь пізнання дійсності науковими методами. • Застосування методів пізнання природи — спостереження, дослідження, моделювання, експе-

Постановка в центр уваги особистість учня, його потреби, інтереси, почуття та інші вияви його ьких характеристик.

1 Співвідношення змісту курсу в процесі його засвоєння зі змістом інших шкільних предметів,
"оок з власним життєвим досвідом дітей.

Я Оптимальне поєднання пізнавальної розвивальної та виховної функцій курсу.

Музика

Розвиток чутливості учнів до музики, творчих здібностей учнів до співу, музикування.

2 Введення учнів у світ добра і краси.

.: Допомога учням відкрити в музиці животворні джерела людських почуттів і переживань. ■і Виховання здатності до активної різнобічної музичної діяльності, художніх смаків. 5 Формування цілісно-орієнтаційного ставлення до музичного мистецтва. і. Сприяння розвитку художньо-творчих здібностей учнів.

Взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики. і Розкриття внутрішніх зв'язків між творами, виявлення їх образної сутності і своєрідності. - Навчання розмірковувати про почуту музику, робити самостійні висновки й узагальнення. 10. Робота з оволодіння вокально-хоровими, музично-ритмічними та іншими практичними на-

І'.. Хоровий спів як природний спосіб вираження естетичних почуттів, активний засіб залучення ■аь. -г:з ло музики.

1 Формування вокально-хорових навичок.

Г- Гра на елементарних музичних інструментах.

31

Ознайомлення учнів з інструментальною музичною творчістю українського народу.

Заохочування учнів до вільного вираження у співі та грі власних почуттів та уявлень.

Допомога учням не боятись висловити неправильну думку.

Навчання музичної грамоти.

^ Образотворче мистецтво

Формування у школярів художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилі-тарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки.

Розвиток художньо-творчої уяви, оригінального нестереотипного асоціативно-творчого мис­лення, художньо-образних якостей зорового сприйняття, спостереження, зорової пам'яті.

Формування:


Знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті.

Навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва.

Усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки.

Культури почуттів.

Потреб і здібностей до продуктивної художньої творчості.

Вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва.

Оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх ма­теріалів та різних видів художніх технік.


Врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій.

Передбачення опори на художній образ у всіх видах художньої діяльності.

Зацікавленість школярів художньою працею, одержання ними в процесі занять емоційного задоволення, радості.

Організація занять образотворчого мистецтва відповідно до законів мистецтва:


Нестереотипність, структурна різноманітність, структурна режисура.

Залучення умов до співпереживання, створення відповідно до теми уроку емоційного на­строю, включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистец­тва (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кінофільмів тощо).

Наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприймання, формування творчого задуму, його посильна творча реалі­зація