Реферат: «середньовічний світ західної європи», «релігійно-церковне життя середньовічної європи», «візантія. Арабський світ», «європейські держави в добу середньовіччя», «культура західної європи в v—xv ст.», «слов’яни та їхні сусіди», «індія. Китай». І семес

Головною метою курсу всесвітньої історії в 7 класі є прищеплення учням інтересу до всесвітньої історії, розвиток історичного мислення, поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації, виховання загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій.

Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:

забезпечення формування уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією;

забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, важливих для навчання історії;

використання матеріалу з всесвітньої історії для кращого розуміння вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;

збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;

послідовне втілення загальнолюдських цінностей;

врахування вікових особливостей.



Для вивчення історії учню необхідно вести зошит для конспектів, нових понять, термінів, дат. Обов’язково працювати з атласом та контурними картами. Запорукою успішної роботи на уроках і вдома є вміння працювати з підручником. Необхідно звертати увагу на слова й дати, виділені чорним шрифтом. Працюючи з параграфом, необхідно обов’язково прочитати включений до нього документ, ознайомитись з портретами історичних діячів, новими поняттями і термінами, ілюстраціями та схемами. Розглядаючи ілюстрації, необхідно звертати увагу на підписи, які пояснюють зміст зображеного.


Курс передбачає вивчення п’яти наступних тем упродовж року: «СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ», «РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ», «ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ», «ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ», «КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В V—XV ст.», «СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ», «ІНДІЯ. КИТАЙ».


І семестр


Після вивчення теми : «СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ» учні повинні:

називати час Великого переселення народів, існування франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого; дату падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії та укладення Верденського договору; основні стани суспільства; держави, що утворилися після поділу Франкської імперії; технічні винаходи, атрибути повсякденного життя;

показувати на карті напрямки Великого переселення народів; території германських королівств, імперії Карла Великого; поділ Франкської імперії;

описувати середньовічне місто, феодальний замок, інтер’єр житла, транспорт, зброю та військові спорядження;

пояснювати і застосовувати поняття: «Середньовіччя», «феодал», «феодальна роздробленість», «стани», «станова монархія», «ремесло», «цех», «міграція», «гільдія»;

характеризувати видатних правителів раннього Середньовіччя (Хлодвіг, Піпін Короткий, Карл Великий);

визначати характерні риси структури середньовічного суспільства, «варварських» королівств, станової монархії, цехового ремесла;

порівнювати античне і середньовічне місто; побут, житло, одяг античної та середньовічної людини; різні стани середньовічного суспільства;

наводити приклади взаємодії людини і природи в Середні віки; рухів народонаселення;

висловлювати судження щодо причин і наслідків феодальної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту.


Після вивчення теми : «РЕЛІГІЙНО-ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ» учні повинні:

називати час Хрестових походів; дату церковного розколу; чернечі та духовно-рицарські ордени;

показує на карті територію поширення католицизму; напрямки хрестових походів; місцезнаходження держав хрестоносців;

пояснювати і застосовувати поняття: «єретик», «інквізиція», «чернечий орден», «духовно-рицарський орден»;

описувати хрестові походи;

наводити приклади католицьких чернечих орденів, могутності папської влади в ХІІ—ХІІІ ст.;

порівнювати роль християнської церкви в ранньому, середньому та пізньому Середньовіччі;

висловлювати судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, Хрестових походів.


Після вивчення теми : «ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ» учні повинні:

називати час правління Юстиніана, життя Мухаммада, утворення Арабського халіфату, дати виникнення ісламу, падіння Константинополя;

показувати на карті території Візантійської імперії, Арабського халіфату у різні часи їх існування; напрямки військових походів; територію поширення ісламу;

пояснювати і застосовувати поняття: «імперія», «іслам», «халіфат»;

описувати пам’ятки візантійської та арабської культури;

характеризувати визначні історичні постаті (Юстиніан, Феодора, Василій ІІ Болгаробоєць, Мухаммад); визначні постаті ісламської культури (Аль-Бiруні, Ібн Сіна, Фірдоусі);

визначати характерні риси візантійського та арабського суспільства; ісламські моральні цінності;

встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі піднесення та занепаду Візантійської імперії та Арабського халіфату;

висловлювати судження щодо внеску візантійської та арабської культури у світову духовну спадщину.


ІІ семестр

Після вивчення теми : «ЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ» учні повинні:

називати час походів вікінгів, утворення Скандинавських держав, Священної Римської імперії, Швейцарії, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, підписання«Великої хартії вольностей», дати скликання Генеральних штатів у Франції, англійського парламенту; хронологічні межі Столітньої війни;

показувати на карті напрямки походів вікінгів; територію скандинавських держав, Англії, Франції, країн Середземномор’я, Швейцарії, Священної Римської імперії в різні періоди Середньовіччя; основні події Столітньої війни; напрямок німецького «наступу на Схід»;

пояснювати і застосовувати поняття: «парламент», «громадянська війна», «республіка», «Реконкіста»;

описує пам’ятки культури європейських народів, найвизначніші битви, засідання парламенту, подвиг Жанни Д’Арк;

характеризувати визначні історичні постаті (Вільгельм Завойовник, Філіпп ІV Красивий, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Фрідріх ІІ Штауфен, Фернандо, Ізабелла);

визначає основні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства;

наводити приклади взаємовпливу європейських держав, взаємодії світської влади з папством;

порівнювати середньовічні монархії і республіки, внутрішню й зовнішню політику європейських держав;

висловлювати судження щодо значення виникнення парламентів.

Після вивчення теми : «КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ В V—XV ст.» учні повинні:

називати час поширення романського та готичного стилю, період раннього Відродження;

пояснювати і застосовувати поняття: «схоластика», «алхімія», «Відродження», «гуманізм», «раціоналізм»;

описувати романський і готичний храми; навчання в школах і університетах;

характеризувати визначні постаті європейської культури, розвиток освіти, літератури й мистецтва;

визначати характерні риси середньовічного світогляду, раннього Відродження і гуманізму, архітектурні стилі;

наводити приклади здобутків рицарської та міської культури;

порівнювати романський і готичний стилі;

висловлювати судження щодо значення появи дослідних знань і розвитку гуманістичних ідей; внеску культури Середньовіччя у світову духовну спадщину.


Після вивчення теми : «СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ» учні повинні:

називати час утворення і піднесення держав Центральної та Східної Європи, Московської та Османської держав; гуситських війн; дати загибелі Візантійської імперії, Куликовської битви, повалення монгольського іга, Грюнвальдської битви;

показувати на карті територію Чехії, Угорщини, Польщі, князівств Північно-Східної Русі, Московської та Османської держав у різні періоди Середньовіччя; напрямки османських завоювань; перебіг гуситських війн, місця головних битв;

пояснювати і застосовувати поняття:«гуситські війни», «яничари»;

описувати пам’ятки культури, побут населення, найвизначніші битви;

характеризувати визначні історичні постаті (Кирило і Мефодій, Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий, Казимир ІІІ Великий, Юрій Долгорукий, Дмитрій Донськой, Іван ІІІ, Мехмед ІІ);

наводити приклади боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів, досягнень та взаємовпливу культури.

визначати особливості державного управління зазначених держав, соціальної структури суспільства;

аналізувати та порівнювати становлення і розвиток держав Центральної, Східної Європи, Північно-Східної Русі та Османської імперії;

висловлювати судження щодо спрямованості й значення гуситських війн; про внесок культури держав Центральної, Східної Європи, Північно-Східної Русі та Османської імперії у світову духовну спадщину, про взаємовплив культур.


Після вивчення теми : «ІНДІЯ. КИТАЙ» учні повинні:

називати час утворення та існування Делійського султанату.

показувати на карті територію Делійського султанату, Китайської держави; напрямки монгольських завоювань, місця головних битв;

пояснювати і застосовувати поняття: «касти», «варни», «султанат», «конфуціанство», «індуїзм»;

описувати пам’ятки Індії та Китаю, побут населення;

визначати особливості державного управління, соціальної структури Індії та Китаю;

наводити приклади досягнень культури Індії та Китаю, боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів;

порівнювати становлення і розвиток держав Європи і Азії;

висловлювати судження щодо внеску культури Китаю та Індії в світову духовну спадщину.


^ Словник понять і термінів

Абат — настоятель католицького монастиря.

Алхімія — середньовічна наука, метою якої був пошук “філософсь­ко­го каменя” для перетворення різних металів на золото і срібло.

Анафема — відлучення від церкви, поєднане з прокляттям.

Арбалет — пристрій для метання стріл зі сталевим нако­неч­ником.

Асиміляція — злиття одного народу з іншим.

Аскетизм — форма поведінки, яка передбачає придушення бажань, відмова від розкоші й навіть більшості зручностей, обмеження в їжі та сні, завдання собі фізичних страждань із метою спокутування гріхів.

Астрологія — наука про зв’язок між розташуванням небесних тіл і подіями в житті людей, народів, країн тощо.

Ауто-да-фе — урочисте виконання вироку інквізиції.

^ Барон — васал короля, але не спадковий.

Бенефіцій — земельний наділ, що надавався королем чи іншим великим феодалом у довічне користування васалові на умовах несення військової чи адміністративної служби.

“^ Божий суд” — низка випробувань (вогнем, водою, залізом), після яких виносився вирок.

Бояри — великі землевласники в Київській Русі, Болгарії, Сербії, Московській державі, що передавали свої володіння у спадок.

Боярська дума — вищий державний орган Московського князівства з ХІV ст.

^ Булла — особливо важливий документ, скріплений металевою печаткою — буллою.

Бюргерство — повноправні мешканці західноєвропейського серед­ньовічного міста.

^ Васал — особа, яка отримала від сеньйора у володіння феод за несення служби.

Васалітет — система відносин між феодалами; особиста залеж­ність одних феодалів від інших.

Ватикан — місто-держава на території Рима. Офіційна рези­денція папи римського.

^ Велика хартія вільностей — один із головних законодавчих документів, який надавав право народним представникам кон­тро­лювати короля.

Велике переселення народів — пересування в ІV – VІІ ст. германсь­ких, слов’янських, сарматських та інших племен на території Римської імперії.

^ Відродження (Ренесанс) — період, який знаменував перехід від середньовічної культури до нового часу; відмітна риса Від­роджен­ня — гуманізм (людяність). Гуманісти зверталися до куль­турної спадщини античності.

Вікінги — скандинавські воїни. На Русі були відомі як варяги; на Заході — як нормани, “північні люди”.

^ Вітраж — картина з кольорового скла у вікнах соборів і ратуш.

Віче — назва народних зборів у деяких народів, країнах.

Вотчина — землі, які належали руським феодалам і пере­давались у спадок.

^ Ганза — торгово-політичне об’єднання купецтва; понад 160 німець­ких міст на чолі з містом Любеком. Діяло в ХІІ – ХVІІ ст.

Гвельфи — прихильники пап у їхній боротьбі проти німецьких імператорів.

^ Герцог — великий територіальний володар; у феодальній ієрархії посідав друге місце після короля.

Гібеліни — прихильники німецьких імператорів у їхній боротьбі проти пап.

Гільдія — міський купецький союз.

Готичний стиль — напрямок в європейському мистецтві ХІІ – ХVІ ст. Для архітектури були характерними арки, великі вікна з різ­нокольоровими вітражами, легкі стіни, а сама бу­дівля спря­мову­валася догори з нескінченною різнома­ніт­ністю форм.

^ Граф — 1) посадова особа, яка представляла владу короля в пев­ному окрузі; 2) титул феодала.

Гріх — порушення в думках або діях Божої волі.

Громада — об’єднання людей, які спільно володіють знаряд­дями праці та іншим майном. Особливістю цього об’єднання є часткове чи повне самоврядування.

^ Гуситський рух — національно-визвольний і релігійний рух у Че­хії в першій половині ХV ст.

Гуманізм — у широкому розумінні – визнання цінності людини як особистості, її прав на вільний розвиток і виявлення своїх здібностей.

^ Десятина церковна — податок на утримання церкви, що дорівнював десятій частині прибутків населення.

Держава — організація політичної влади в су­спільстві. Ознаки держави: визначена територія, наяв­ність апарату управління або правителів, існу­ван­ня права (норм поведінки, встановлених дер­жа­вою), зби­рання податків (які витрачалися передусім на утри­мання апарату управління).

^ Джихад — священна війна, яку повинні вести мусульмани проти невірних.

Династія — декілька монархів одного роду, які заступають один одного при владі.

^ Дож — глава Венеціанської чи Генуезької республік; обирався довічно.

Домен — спадкове земельне володіння короля.

Донжон — багатоповерхова вежа, основна замкова споруда.

^ Духовно-рицарські ордени — об’єднання рицарів, головною справою яких було боротися проти ворогів християнської віри; присягалися не одружуватися та жити в бідності.

Епідемія — масове поширення інфекційної хвороби.

Єпископ — духовний глава адміністративно-територіальної церков­ної одиниці — єпархії.

^ Єресь — релігійне вчення, що не визнавалося християнською церквою.

Єретик — поширювач єресі.

Ієрархія — система суворого підпорядкування нижчих сходинок влади вищим.

Ікона — у православ’ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма, якому поклоняються віруючі. Батьківщина ікон — Візантія. На Русі ікони писалися на дошках.

Іконоборство — релігійно-політичний рух, спрямований проти вшанування ікон.

Інвеститура — право призначати вищих духовних осіб.

Інквізиція — церковний суд.

Іслам — одна зі світових релігій; поширена в країнах Сходу, Азії, Африки.

Католицизм (католицька церква) — всесвітня церква; утворилася внаслідок поділу єдиної християнської церкви на західну і східну. Богослужіння провадиться латиною; на чолі церкви стоїть папа римський.

^ Князь — глава держави князівства або окремого політичного об’єднання у багатьох слов’янських народів.

Князівство — державне утворення або територія на чолі з князем.

Колонізація — освоєння „вільних” територій. Розрізняють два вида: внутрішня – освоєння і заселення внутрішніх бо окраїнних районів країни, регіону, континента; зовнішня – заснування поселень або освоєння територій у залежних територіях; перетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного, політичного поневолення її іншою країною.

^ Комунальний рух — боротьба городян за самоврядування міст.

Коран — священна книга мусульман.

Кочовий спосіб життя — форма від­творюючого господарства, що характеризується розве­денням певних видів тварин (коней, овець) та постій­ним переміщенням насе­лення і стад.

Куртуазія — правила рицарської поведінки.

Курфюрсти — князі Священної Римської імперії, за якими було закріплено право обирати імператора.

^ Лен — те саме, що феод.

Лихвар — людина, яка позичає гроші під проценти.

Літопис — історичний твір, в якому події наводяться за роками, хронологічно.

^ Лорд — великий землевласник в Англії.

Магістрат — міська рада, орган управління міської комуни.

Мажордом — вища посадова особа при королях династії Меро­вінгів.

^ Мечеть — мусульманський храм.

Міжусобні війни — війни між феодалами за землю і владу.

Міняло — людина, яка за певну платню обмінює гроші.

Місіонер — проповідник християнства.

Містика — релігійне вчення, що передбачає безпосереднє спілку­вання з Богом.

Монархія — одноосібна вища державна влада, що передається переважно спад­ково.

Монастир — місце проживання ченців, відділене стінами від зов­нішнього світу.

^ Монах — член релігійної громади, який дав обітницю вести аске­тичне життя.

Мусульманин — людина, яка сповідує іслам.

Натуральне господарство — тип господарства, за якого продукти праці виробляються тільки для задоволення потреб госпо­даря, а не для продажу.

^ Оброк — плата залежних селян феодалам; буває продуктовою або грошовою.

Орда (тюрк. – намет хана, стоянка) — у тюркомовних народів спершу – назва військово-адміністративної організації, згодом – стоянки кочовиків, об’єднання кількох племен. У Середні віки – ставка хана, столиця; назва тюркських і монгольських держав – Золота Орда, Кримська Орда тощо.

^ Осілий спосіб життя — форма від­творюючого господарства, при якій населення проживає на одному місці.

Паломництво — подорож віруючих до святих місць.

Панщина — обов’язкові роботи селянина на землі феодала.

^ Папа римський — глава католицької церкви.

Папська область — територія держави папи римського в Середній Італії, що проіснувала до другої половини ХІХ ст.

Парламент — вищий законодавчий орган влади в деяких дер­жавах.

Патриціат — міська верхівка.

Патріарх — глава православної церкви.

Плем’я — сукупність певної кількості родів, пов’язаних між собою спільним походженням та віруваннями, однаковими звичаями та обрядами.

^ Племінний союз — об’єднання кількох племен, які за певних умов ставали зав’язками державної організації.

Повинності — обов’язкові примусові роботи селян на свого фео­дала — оброк, панщина тощо.

^ Ратуша — будинок, у якому розташовувались органи міського самоврядування.

Реконкіста — відвоювання народами Піренейського півострова те­ри­торій, захоплених арабами.

^ Ренесанс (Відродження) — період, який знаменував перехід від середньовічної культури до нового часу; відмітна риса Ренесансу — гуманізм (людяність). Гуманісти зверталися до куль­турної спадщини античності.

Ремесло — поточне виготовлення певного різновиду предметів господарювання.

Республіка — форма правління, за якої вищі органи державної влади обираються на певний строк і несуть відповідальність за свою діяльність.

Реформи — зміни, перетворення якихось сторін життя.

Рід — універ­сальний колектив людей, об’єднаних походженням від спільного предка і виконанням шлюб­них, госпо­дарських та релігійних функцій.

^ Родова община — об’єднання членів одного роду, що ведуть спільне господарство. В роді могло бути кілька громад.

Роздробленість — розпад колись єдиної держави на окремі держави, володіння. Втрата центральної влади контролю над всією територією держави.

^ Романський стиль — архітектурний стиль поширений у V-ХІІ ст. переважно у будівництві культових і оборонних мурованих споруд. Відзначається наявністю елементів римського і візантійського стилів.

^ Саги — героїчні пісні вікінгів.

Сеньйор — старший землевласник, феодал; господар стосовно своїх васалів.

Собор — 1) великий християнський храм; 2) збори вищого духівництва в межах однієї країни або всієї церкви для ви­рішення важливих питань.

Стани — великі групи людей, які відрізняються своїми спадковими правами та обов’язками, місцем у суспільстві.

^ Станова монархія (станово-представницька монархія) — державний устрій, за якого влада правителя об­межується станово-представницькими органами (парла­ментом, рейхстагом, кортесами, сеймами тощо).

Судебник — збірник законів.

Султан — титул монарха в деяких країнах Сходу.

^ Сусідська община (сільська, територіальна) — громада, утворена трудівниками, що не є родичами між собою.

Схизма — розкол християнської церкви.

Таборити — представники радикальної течії гуситського руху.

^ Титул — почесне звання, пов’язане з тим чи іншим земельним володінням (герцог, граф, барон тощо).

Турнір — рицарські поєдинки.

Унія — об’єднання, союз.

^ Феод — спадкове земельне володіння, що його сеньйор дарував васалові як плату за службу.

Феодал — господар феоду. Назва представника панівної верстви середньовічного суспільства.

Феодалізм — суспільний лад, економічну основу якого становила власність панівної верстви чи держави на землю, а соціальну – ієрархічна система залежності груп, станів, окремих осіб.

^ Феодальна роздробленість — див. роздробленість.

Фібула — металева застібка, зроблена за зразком англійської шпильки.

Фреска — живописний твір, виконаний водяними фарбами на сирій штукатурці.

Халіф — наступник Мухаммеда, титул правителя і водночас духовного глави мусульман.

^ Хан — вища посада у Кримському ханстві та деяких інших східних країнах.

Хартія — документ, в якому були записані правила і норми суспільного життя.

^ Хрестові походи — війни європейських феодалів, підтримані като­лицькою церквою, під гаслом визволення від мусульман християнських святинь у Палестині.

Хрестоносці — учасники хрестових походів. Звичайно нашивали на одяг зображення хреста як відзнаку своїх добрих намірів.

Християнство — одна з трьох світових релігій. Виникло в І ст. н. е. у східних провінціях Римської імперії (в Палестині). Головне у Х. — вчення про боголюдину — Ісуса Христа, який прийняв страждання і смерть заради спокутування первородного гріха. Поступово у Х. вирізнилося три напрями: католицизм, православ'я, протестантизм.

Хроніка — історичний твір, який містить щорічні й докладні записи подій, що відбуваються.

^ Централізована держава — країна, що управляється з одного центру, зазвичай королем.

Церква — об’єднання, організація віруючих, яка керує їхнім релігійним життям.

Цехи — союзи ремісників однієї або споріднених спеці­аль­ностей.

^ Чернечі ордени — організації ченців, підпорядкованих єдиному центрові та власному статутові.

Шаріат — збірник мусульманського права.

Шедевр — виріб, який мав виготовити підмайстер, аби скласти іспит на майстра.

^ Шерифи — королівські чиновники у графствах Англії.

Шляхта (від давньонімецького “шлахт” — рід, порода) — приві­лейований суспільний стан у феодальних державах (Польща, Литва, Чехія), представники якого мали “бла­го­родне” (рицарське) походження.

Яничари — турецька піхота. Формувалася переважно з християн, які ще дітьми потрапили в полон.

^ Ярлик (тюркською “указ”) — грамота золотоор­дин­ських ханів, що давала право на правління кня­зівствами або окремими областями.

Ярмарок — щорічний торг.


Найважливіші події середньовічної історії

ІV – VІІ ст. Велике переселення народів

486 р. Виникнення франкської держави

527 – 565 рр. Правління візантійського імператора Юсти­ніана І

^ 622 р. Зародження ісламу

VІІ – VІІІ ст. Арабські завоювання

VІІ – ХІ ст. Доба вікінгів

732 р. Битва під Пуатьє, перемога франків
над арабами

800 р. Утворення Франкської імперії

843 р. Верденська угода, поділ імперії Карла Великого

^ 962 р. Заснування Священної Римської імперії

1054 р. Поділ християнської церкви (схизма) на католицьку і православну

1066 р. Нормандське завоювання Англії

1077 р. Зустріч імператора Генріха ІV і папи Григорія VІІ в Каноссі

1096 – 1270 рр. Хрестові походи

1099 р. Взяття Єрусалима хрестоносцями

^ 1147 р. Перша письмова згадка про Москву

1204 р. Взяття Константинополя хрестоносцями

1209 – 1229 рр. Альбігойські війни

1215 р. Велика хартія вільностей

1223 – 1242 рр. Монголо-татарська навала на землі Східної Європи

^ 1265 р. Виникнення англійського парламенту

1291 р. Втрата хрестоносцями останніх фортець у Палестині

1302 р. Виникнення Генеральних штатів
у Франції

1309 – 1377 рр. Авіньйонське полонення пап

1337 – 1453 рр. Столітня війна між Англією і Францією

1347 – 1350 рр. Епідемія чуми в Західній Європі
(“чорна смерть”)

1378 – 1417 рр. Велика схизма католицької церкви

^ 1380 р. Куликовська битва, початок визволення Московської Русі від монголо-татарської навали

1389 р. Битва на Косовому полі.
Розгром турками сербського війська

ХІV – поч. ХVІ ст. Об’єднання руських земель навколо Москви

1402 р. Битва біля Анкари. Розгром турків Тимуром

^ 1410 р. Грюнвальдська битва. Розгром Тевтонсь­кого ордену

1415 р. Спалення Яна Гуса

1419 – 1434 рр. Гуситські війни

1439 р. Флорентійська унія

1445 р. Винахід книгодрукування Й. Гутенбергом

1453 р. Взяття турками Константинополя

1477 р. Завершення об’єднання Франції. Поразка бургундців. Загибель Карла Сміливого

1455 – 1485 рр. Війна Червоної та Білої троянд

1479 р. Утворення Іспанського королівства

1480 р. Кінець татарського панування в Північно-Східній Русі

1492 р. Завершення Реконкісти