Реферат: Музична педагогіка та виховання, магістр

Музична педагогіка та виховання, магістр


1. Інформація про напрям підготовки


Галузь знань (код)

Мистецтво 0202

Напрям підготовки (код)

Музична педагогіка та виховання 8.020207

Спеціалізація

Хорове диригування

Освітній рівень

повна вища освіта

Кваліфікація

Магістр музичної педагогіки та виховання, викладач диригентсько-хорових дисциплін

ОКР

магістр

Термін навчання

1 рік

Форма навчання

Денна


2. Спеціальні вимоги до зарахування: необхідними умовами вступу до магістратури є професійна підготовка, що відповідає освітньо-кваліфікаційним рівням «бакалавр» або «спеціаліст». Вона виявляється у вступних випробуваннях, які проводяться у формі: а) тестування, що визначає рівень теоретичної професійної підготовки, б) виконання програми з диригування, що визначає рівень музично-виконавської підготовки.

3. Загальний опис напряму підготовки: даний напрямок має на меті підготовку фахівця у галузі музичної педагогіки та виховання, здатного повноцінно здійснювати педагогічну діяльність у відповідних професійних галузях: загальна музична освіта та викладання фазових дисциплін; наукову діяльність: дослідження у галузі музичної педагогіки та виховання та керування дослідницькою роботою студентів; музично-просвітницьку діяльність у культурно-просвітницьких закладах різних типів; управлінську діяльність в органах державного управління культури і освіти.

4. Професійні профілі випускників: фахівці ОКР «магістр» можуть займати такі посади: учитель музики та світової художньої культури загально-освітньої школи ( гімназії, ліцею тощо); викладач диригентсько-хорових дисциплін у навчальних педагогічних закладах усіх рівнів акредитації; співробітник позашкільних дитячих закладів, закладів дозвілля; співробітник органів державного управління.

5. Можливість подальшого навчання: після отримання ОКР «магістр» за даним напрямом підготовки можна вступити до аспірантури.


6. Діаграма структури зазначеного напряму:

№

Назва дисципліни

Рік вивчення

Семестр, у якому вивчається дисципліна

Кредити ECTS

^ Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки

1

Філософія (форми та методи наукового пізнання)

1

1

1,5

2

Іноземна мова (за проф. спрямуванням)

1

1,2

1,5

3

Вища освіта і Болонський процес

1

2

1,0

4

Інтелектуальна власність

1

2

1,0

^ Цикл природничо-наукової підготовки

5

Педагогіка вищої школи

1

1,2

1,5

6

Психологія вищої школи

1

1,2

1,0

7

Новітні научно-педагогічні технології

1

1

1,5

8

Використання новітніх інформаційних технологій

1

1

1,0

^ Цикл підготовки за фахом

9

Диригування

1

1,2

5,0

10

Музичний інструмент

1

1,2

2,5

11

Світова художня культура

1

2

2,5

12

Музична педагогіка

1

1

1,0

13

Музична психологія

1

1

1,0

14

Художньо-естетичні проблеми музичної культури

1

2

1,5

15

Методика викладання диригентсько-хорових дисциплін

1

1

2,0

16

Науково-дослідна практика (навчальна)

1

1

2,0

16

Науково-педагогічна практика (виробнича)

1

2

2,0


7. Вимоги до оцінювання:


^ Національна шкала

Відсоток

Шкала ЕСТS

відмінно

90 – 100%

А – відмінно – відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок

добре

83 – 89%

В – дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

добре

75 – 82%

С – добре – загалом правильна робота з кількома грубими помилками

задовільно

63 – 74%

D задовільно – посередньо, зі значною кількістю недоліків

задовільно

50 – 62%

Е достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки

незадовільно

21 – 49%

FХ незадовільно – для одержання кредиту потрібне деяке доопрацювання

незадовільно

0 – 20%

F незадовільно – необхідне повторне вивчення дисципліни.


Оцінка „зараховано” виставляється студентові, який набрав не менше 50% балів.


Вимоги до державної атестації:

1. Диригування

Державна програма з диригування складається з використання трьох хорових творів (виконання з хоровим колективом), до складу яких входять:

– твір великої форми (кантата, ораторія, сцена з опери);

– твір a-capella;

- твір за вибором

Дозволяється виконання у супроводі народного оркестру, камерного ансамблю та ін., а також використання авторських творів.


Оцінка «відмінно» - високий рівень володіння диригентською технікою, уміння досягти розкриття музичного образу хорового твору (донесення поетичного тексту через осмисленне, виразне, чітке вимовлення слова, ясну дикцію), розуміння драматургії хорового твору та передачі його в диригентському жесті, володіння усіма диригентськими схемами та володіння штрихами, вміння психологічно налаштовуватися на якісне виконання програми.


Оцінка «добре» - достатньо високий рівень володіння диригентською технікою, розуміння драматургії хорового твору та передачі його в диригентському жесті, володіння усіма диригентськими схемами та володіння штрихами при наявності деяких недоліків, а саме: допускаються окремі, незначні помилки, недостатня виразність та емоційність.


Оцінка «задовільно» - задовільний диригентський рівень виконання програми, недостатній контакт з хором, обмежений обсяг вокально-хорової підготовки (невиразна дикція, недостатній рівень володіння диригентською технікою), складність проблеми втілення музичного образу в зовнішніх, рухових проявах, недостатня виразність та емоційність.


Оцінка «незадовільно» - низький диригентський рівень виконання програми, недостатній обсяг розвитку вокально-хорових вмінь та навичок, велика кількість технічних та текстових помилок, відсутність сутодиригентських навичок, невміння психологічно налаштовуватися на якісне виконання програми.

2.Захист магістерської роботи

Вимоги до захисту магістерської роботи:

Магістерська робота захищається відповідно порядку, що установлений Положенням про магістратуру (до магістерськой роботи додаються витяг з протоколу засідання кафедри та 2 рецензії).

Магістерська робота з мистецько-педагогічних спеціальностей складається із:

вступу;

основних розділів та підрозділів;

висновків після кожного розділу;

загальних висновків,

списку використаної літератури

додатків (приклади, схеми, таблиці тощо).

Обсяг основного тексту роботи – 60-80 стр. (без списку літератури та додатків).

Критерії оцінювання магістерської роботи.

Відповідність змісту роботи її темі; ступінь розкриття заявленої теми. Відповідність теоретичної та практичної частин роботи предмету, меті, завданням, гипотезі дослідження тощо.

Рівень новизни та достовірності щодо викладення у роботі фактів та явищ.

Логіка викладення фактичного матеріалу, його узагальнення та висновки; дотримання основних стилістичних норм, передбачених для даного типу робіт.

Обґрунтованість використання термінологічно-понятійного апарату дослідження.

Дотримання усіх вимог щодо оформлення магістерської роботи (структурні параметри, посилання, список літератури тощо).

Здатність пошукувача вільно, логічно і переконливо викласти зміст дослідження під час захисту.


9. Координатор ЕСТS в Інституті культури і мистецтв:

Федоріщева Світлана Павлівна

заступник директора ІКМ з навчальної роботи

Адреса

Телефон

e-mail


Робоча навчальна програма

дисципліни „Новітні науково-педагогічні технології"

1. Назва курсу.

^ „НОВІТНІ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" :

Форма(-и) навчання: денно-заочна

Спеціальність (-ості): музична педагогіка та виховання.

2. Код курсу.

[ІКМ]. [Музпед_ХорДир_Маг]. [2_1_3]

3. Тип курсу (обов'язковий або за вибором студента).

Обов'язковий

^ 4. Рік (роки) навчання.

1-й .

5. Семестр / семестри.

1

Кількість кредитів.

1,5

7. Прізвище ім'я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь
викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Горбуліч Галина Валентинівна – доцент кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах, кандидат педагогічних наук (5 корпус, ауд. 2 – 15, е-mail: galina - gorbulich @.yandex.ru)

^ 8. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Мета курсу - формування методологічної культури магістрантів, що ґрунтується на системі знань, навичок та вмінь у галузі організації та проведення науково-дослідницької діяльності; забезпечення магістрантів системою знань з методологічних засад науково – дослідницької діяльності (методологія, методи і наукові поняття психолого-педагогічного та мистецтвознавчого досліджень); розвиток вміння аналізувати та узагальнювати сучасний мистецько-педагогічний досвід з метою впровадження його елементів у власну практичну діяльність; формування практичних навичок та вмінь застосування наукових методів при проведенні гуманітарних досліджень, розробці програм й методик таких досліджень; ознайомлення з етичними нормами та правилами здійснення наукового дослідження.


^ 9. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Знання з циклів гуманітарної та природничонаукової підготовки, циклу підготовки за фахом в обсязі навчання за рівнем бакалавра або спеціаліста.

^ 10. Зміст курсу




№

Змістовні модулі та їхня структура

загальна

лекції

сем.та пр.

інд.

самостійні.







^ Перший модуль
















1.

Методологічні засади науково-дослідницької діяльності у вищій школі.


16

2

2




12

2.

Поняттєвий апарат наукового дослідження, його зміст та характеристика.

16

2

4




10

3.

Методи наукового пізнання. Емпіричні, теоретичні та порівняльно-історичні методи наукового дослідження.

14

2

4




8



^ Другий модуль
















4.

Методологічний аналіз проблем педагогіки музичної освіти.

16

2

4




10

5.

Загальна характеристика мистецьких педагогічних технологій.

16

2

2




12




^ ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН

78

10

16




52

^ 11. Список рекомендованої навчальної літератури.


Основна навчальна література

1. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Бурлачук, С.Морозов. – СПб.: Питер, 2003. – 324 с.

2. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: Контекстный поход: Методическое пособие. – М.: Высш. школа, 1991. – 204с.

3. Ефремова Н.Ф. Современные тестовые технологии в образовании. – М.: Логос, 2003. – 208 с.

4. Зязюн І. Педагогічна майстерність як мистецька дія // Рідна школа. – 1995. - №7-8. – С.31-50.

5. Кузь В.Г. Освіта і школа ХХІ століття // Педагогіка і психологія. – 1999. - №1. – С.143-149.

6. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти: Навчальний посібник. – К.: Центр „Магістр – S” Творчої спілки вчителів України, 1996. – 256 с.

7. Масол Л. Концепція загальної мистецької освіти // Мистецтво та освіта. – 2004. - №1. – С.2-5.

8. Масол Л. Художественное образование в Украине. Предметно-интегративный подход // Искусство в школе. – 2003. - №1. – С.85-87.

9. Мелик –Пашаев А. Как оценивать художественное развитие ребенка? // Искусство в школе. – 2002. - №6. – С.3-7.

10. Методология и методы социально-педагогических исследований / Харченко С.Я., Кратинов Н.С., Чиж А.Н., Кратинова В.А. – Луганск: Альма-матер, 2001. – 212 с.

11. Методологическая культура педагога-музыканта: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений /Под ред. Э.Б.Абдуллина. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 272 с.

12. Методы системного педагогического исследования. Учебн. пособие /Под ред. Н.В.Кузьминой. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1980. – 172 с.

13. Образцов П.И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. – СПб.: Питер, 2004. – 268 с.

14. Орлов В.Мистецтво і педагогічні технології // Мистецтво та освіта. – 2001. - №1 (19). – С.8-12.

15. Просіна О.В. Технології інтегрованого викладання предметів «Мистецтво» та «Художня культура» в загальноосвітній школі. Навчально-методичний посібник. – Луганськ, 2007.

16. Ражников В.Г. Структура художественного сознания с точки зрения музыкальной педагогики // Искусство и образование. – 1999. - №1. – С.48-59.

17. Скаткин М.Н. Метология и методика педагогических исследований (в помощь начинающему исследователю). – М.: Педагогика, 1986. – 153 с.

18. Титаренко А. Національне художнє виховання: проблеми і перспективи // Шкільний світ. – 1999. - №5 (берез.). – С.4.

19. Хирсанова Е. Артпедагогика в системе современного воспитания // Народное образование. – 2003. - №7. – С.137-141.

20. Юсов Б.П. Современная концепция образовательной области „Искусство в школе” // Известия РАО. – 2001. - №4. – С.64-73.


Додаткова навчальна література

1. Брайнин В. О музыкальном языке и музыкальном образовании: Вопросы художественной педагогики // Искусство в школе. – 1996. - №1. – С.55-57.

2. Кошкін В. Життя духу як об’єкт кількісних досліджень // Сучасність. – 1995. – С.158-165.

3. Лутошкин А.Н. «Цветопись» как прием эмпирического изучения психологического климата коллектива // Социально-психологический климат коллектива. – М.: Наука, 1979. – С.162-175.

4. Масол Л. Медіа культура як компонент освіти // Мистецтво та освіта. – 2003. - № 2. – С. 2 – 7.

5. Нестерова Н.В. Тестовый контроль знаний: технология формирования и структура //Инновации в образовании. – 2003. - №4. – С.81-94.

6. Петрушин В.И. Музыкальная психология: Учеб. пособие для студентов и преподавателей. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 384 с.

7. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навчальний посібник / За заг. ред. І.А.Зязюна, О.М.Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.

8. Рудницька О.П. Сприймання музики і педагогічна культура вчителя: Навч. посібник. – К., 1992.

9. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности. – М.: Академия, 2003. – 304 с.

10. Тютюнникова Т.Э. Программа, опередившая ребенка // Начальная школа. – 2000. – №5. – С.115-119.

11. Шип С. Як передати словами зміст музики? /Методологічні зауваження до вічного питання педагогіки мистецтва // Мистецтво та освіта. – 2001. - №2 (20). – С.8-12.




^ 12. Методи викладання.

Діяльність студента:

слухання лекцій;

участь у семінарських заняттях; виступи з доповідями;

ознайомлення з державними документами в галузі освіти, їх конспектування та аналіз;

самостійне конспектування першоджерел та їх аналіз;

самостійне опанування методів психолого-педагогічного та мистецтвознавчого дослідження;

виконання завдань оперативного контролю;

індивідуальні творчі роботи.

^ Поточний контроль:

2 завдання оперативного контролю: 1) опанування методів психолого-педагогічного дослідження; 2) узагальнення провідного педагогічного досвіду;

2 модульні роботи: 1) визначення понятійного апарату власного наукового дослідження; 2) написання статті за темою дослідження.

Форма семестрового контролю:

Залік

^ 3. Критерії оцінювання (у %)

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

- модульні роботи 60%

(з них на к. с.р.) (15%)

- участь у обговореннях 10%

- виконання завдань оперативного контролю 30%

^ Карта оцінювання СРС


№

Види самостійної роботи студента

Максимальний бал рейтингу за вид (%)

1.

Опанування емпіричних методів психолого-педагогічного дослідження. Розробка анкети, бесіди або тестування за проблемою власного наукового дослідження.

5%

2.

Оформлення списку літератури власного наукового дослідження за вимогами бібліографічного опису джерел.

5%

3.

Ознайомлення з вимогами ВАК України до структури наукової статті.

5%




Разом

15%



^ 14. Мови викладання

Українська


Диригування


Робоча навчальна програма

дисципліна: «Музичний інструмент (фортепіано)»

^ 1. Назва курсу

« МУЗИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ (фортепіано)»

Форма навчання

денно-заочна

Спеціальність

«Музична педагогіка та виховання»

2. Код курсу

[ІКМ]. [Музпед_ХорДир._Маг]. [3_1_2]

^ 3. Тип курсу (обов’язковий або за вибором студента)

Обов’язковий

4. Рік (роки) навчання

1

5. Семестри

1, 2

^ 6. Кількість кредитів

5

7. Прізвище ім'я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну

Балашова Алла Дмитрівна - викладач кафедри теорії, історії музики та інструментальної підготовки (корпус № 5, ауд. 2-14)

^ 8. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції)

Мета цього курсу - виховання висококваліфікованих музикантів, що володіють яскравим використанням колористичних можливостей інструменту, достатнім рівнем музичного мислення, переконливості виконавської інтерпретації., здібних розкрити художній зміст творів за допомогою відповідних засобів музичної виразності, що мають необхідні навички самостійної роботи над педагогічним та концертним репертуаром, готовим до практичної виконавської та педагогічної діяльності.


^ 9. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу)

Програма курсу розрахована на студентів, які мають знання 1-5 курсу з дисципліни: «Основний музичний інструмент ( фортепіано)» ВНЗ

^ 10. Зміст курсу

№

^ Змістовні модулі та їхня структура

загальна

Індивід.

практичні

самостійна




Форма контролю




^ Перший модуль



















1.1

Технічний матеріал (етюди)


и





3




4







1.2

2-3 п’єси самостійно вивченних




4




6







1.3

Читання з листа




4




4










^ Другий модуль



















2.1

Поліфонічний твір




5




12







2.2

Твір великої форми (одна частина)




6




10







2.3

Концертна п’єса або цикл п’єс




5




15










^ Третій модуль



















3.1

Шкільний репертуар, колоквіум




5




3







3.2

Твір великої форми (2-3 частини)




5




10










^ Четвертий модуль



















4.1

Поліфонічний твір




4




15







4.2

Твір великої форми




5




14







4.3

Концертна п’єса




4




15










^ ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН

162

54




108













^ 11. Список рекомендованої навчальної літератури.

Основна навчальна література


Бах Й.С. ДТК - І,.ІІ т. Прелюдії і фуги» Французькі сюїти

Англійські сюїти, Партити, Токкати, Фантазія до мінор, Хроматична фантазія і фуга, Італійський концерт.

Бах - Бузоні Органні і хоральні прелюдії

Бах - Гедіке Хоральні прелюдії Органна прелюдія І фуга до мінор

Бах - Кабалевеький Маленькі органні прелюдії та фуги

Бах - Ліст Органні прелюдії і фуги

Бах - Фейнберг. Шість органних прелюдій Чотири Хоральні прелюдії

Гендель Г. Сіоїти Фуга до мінор, ля мінор Партита ля мінор

Глазунов Тв.62. Прелюдія І фуга ре мінор

Мендельсон Ф. Тв, 35 № І,2 Прелюдії І фуги мі мінор, фа мінор

Ніколаєва Т. Поліфонічна тріада

Мясковський М. Тв.78 Поліфонічні ескізи Фуги

Римський - Корсаков М,. тв».І до-дІез мінор. Тв.17 Фуга мі мінор

Свиридов Г. Партита мї мінор,

Скарлатті Д. Кошача фуга,

Хіндеміт П. Інтерлюдія і фуга фа мажор Інтермеццо.- і фуга соль мажор,

Ареноький О. Концерт фа мінор.

Бах Й.Соната

Концерти Бетховен Л. Варіації Сонати Концерти

Гаидн Й. Варіації Сонати Концерти

Рондель Г. Концерти Сюїти Варіації

Глазунов О. Концерт фа мінор

Глінка М. Варіації

Гріг Е. Соната мі мінор Концерт ля мінор

Кабалевський Д. Соната №13 Концерт №З ре мажор

Мендельсон Ф. Концерти Блискуче капріччіо.

Метнер М. Тв ІІ №2 Соната Елегія Варіації їв. Тв.22

Моцарт В. Варіації Сонати. Концерти

Мясковський М. Сонати Прості варіації. Прокоф"ев С. Сонати.

Равель М. Сонатина Концерт соль мажор.

Рахманінов С. Концерти №1,2

Римський - Корсаков М. Концерт

Аляб’єв О. - Ліст. Ф. Соловей

Альбеніс І. Іспанська сюїта.

Балакірев М. Думка

Брамо Й. Балади Рапсодії.

Верді - Ліст Транскрипції для фортепіано; Ріголетто, Трубадур Глінка - Балакірев Жайворонок.

Гріг Е.. Тв. 65 Весільній день в Тролльхаугені


^ Додаткова навчальна література

Чайковський П. тв.21 Прелюдія і фуга соль діез мінор

Шостакович Д. Тв 87 Прелюдії і фуги

Щєдрін Р. Прелюдії і фуги

Рубінштейн А. Концерти

Сен - Санс К. Концерт соль мінор

Скарлатті Д. Сонати.

Скрябін О. Сонати

Тактакишвили О. Концерт.

Хачатурян А. Концерт. Соната.

Чайковський П. Варіації фа мажор Концерти №1, 2

Шопен Ф. Варіації Польська фантазія Концерти №1, 2

Шостакович Д. Кенцертіно. Концерт фа мажор.

Щуберт Ф. Сонати. Тв. І42 Варіації сі бемоль мажор.

Шуман Р. Варіації на тему Сонати соль мінор, фа дієз мінор, Концерт ля мінор

Щедрін В. Соната ля мінер Концерти №1, 2

Ліст Ф. Угорські рапсодії. Полонези Заручини Женевські дзвони

Мендельсан Ф. Тв. 14. Рондо - капріччіо Тв. 28 Фантазія фа-діез мінор.

Рахманінов С. Музичні моменти Етюди - картини Прелюдії

СкрябІн О. Тв.8 Етюди,. тв. 10 Експромти. Тв. 32 Поеми

Чайковський П. Тв.59., думка.. Тв. 21 Експромт тв. 8. Капріччіо

Шопен Ф. Полонези. Експромти Скерцо. Балади Етюди

Щуберт Ф. Експромти Щуман Р. Віденський карнавал Метелики.

Щедрін Р. Бассо - Остинато.


.

^ 12. Методи викладання.


Діяльність студента:

-відвідування індивідуальних занять;

-вивчення і виконання музичних творів

^ Поточний контроль:

-виконання різних частин індивідуальної музичної програми (згідно з вимогами модулів)

Форма семестрового контролю:

залік

^ 13. Критерії оцінювання (у%)

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

- практичні модульні роботи (творче завдання) 85%

(з них на с.р.с.) (15%)

- участь у концертах та інших культурно-масових заходах 10%

Відвідування занять - 5%

^ Карта оцінювання СРС

№

Види самостійної роботи студента

Максимальний бал рейтингу за вид (%)

1.

Вивчення різнохарактерних 2-3 творів

10 %

2.

Технічний матеріал

5 %




Разом

15 %

^ 14. Мови викладання

Українська













Світова художня культура

Робоча навчальна програма

дисципліни „Світова художня культура"

^ 1. Назва курсу.

„СВІТОВА ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА" (дистанційний курс) :

Форма(-и) навчання: денно-заочна

Спеціальність (-ості): музична педагогіка та виховання.

2. Код курсу.

[ІКМ]. [Музпед_ХорДир_Маг] [3_1_3]


3. Тип курсу (обов'язковий або за вибором студента).

Обов'язковий

^ 4. Рік (роки) навчання.

1-й .

5. Семестр / семестри.

2

Кількість кредитів.

2,5

7. Прізвище ім'я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь
викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Горбуліч Галина Валентинівна – доцент кафедри теорії, історії музики та інструментальної підготовки, кандидат педагогічних наук (5 корпус, ауд. 2 – 15, е-mail: galina - gorbulich @.yandex.ru)

^ Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Курс світової художньої культури спрямований на розвиток, перш за все, аксіологічної складової професійної компетентності викладача мистецтва (вміння інтерпретувати художні явища), та комунікативної складової (вміння спілкуватися з приводу художніх явищ та відтворювати діалог культур). Метою курсу є поширення та узагальнення художньо-естетичного досвіду магістрантів, розвиток вміння інтегрувати художньо-естетичну інформацію на методологічному рівні, формування у магістрантів навички системного мислення на основі власного творчого потенціалу. Очікуваним результатом вивчення курсу є підвищення рівня професійної компетентності магістрантів.



^ 9. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Знання з дисциплін «Українська та зарубіжна художня культура», «Естетика», «Історія», «Історія мистецтва» та історико-теоретичних музичних дисциплін в обсязі навчання за рівнем бакалавра або спеціаліста.

^ 10. Зміст курсу




№

Змістовні модулі та їхня структура

загальна

лекції

сем.та пр.

лаб.

самостійні.







Настановча лекція

4

2







2




^ Перший модуль. Розвиток художньої культури від ранніх форм до Середньовіччя.
















1.

Художня культура суспільства. Природа і культура.


10

2






8

2.

Культура Стародавнього світу.

13

4







9

3.

Художня культура греко-римської Античності.

16

2

4




10

4.

Середньовічна художня культура.

4.1. Художня культура Західної Європи у період середньовіччя.

11

2







9

5.

4.2. Художня культура російсько-українського середньовіччя.

15

2

4




9



^ Другий модуль. Становлення художньої культури від часів Відродження до сучасності.
















6.

Художня культура Відродження.

14

2







12

7.

Художня культура Європи ХVІІ – ХVІІІ століть.

15

2

4




9

8.

Європейська культура наприкінці ХVІІІ – середині ХІХ століття.

15

2

4




9

9.

Сучасна світова художня культура.

18

4

4




10




^ ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН

131

24

20




87

^ 11. Список рекомендованої навчальної літератури.


Основна навчальна література

1. Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю. Світова та українська культура: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2004. – 344 с.

2. Бичко А. К. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій / Бичко А. К., Гнатенко П. І., Феоктистов А. М. – К.: Либідь, 1992. – 392 с.

^ 3. Гонтова Л. Історія мистецтва як культурний текст. ХХ ст. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 112 с.

4. Гонтова Л. Українське мистецтво. ІІ половина ХХ столітя. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – 112 с.

^ 5. Дещинський Л. Є., Денісов Я. Я., Скалецький М. П., Цубов Л. В., Барановська Н. М., Макарчук О. Г. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник: Вид. 4-те, переробл. і доп. – Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005. – 304 с.

6. История мировой культуры /Авт. Коллектив Г. В. Драч, В. Д. Бакулов, В. К. Королёв, Л. М. Павкин, Т. С. Паниотова и др. – Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 2000. – 512 с.

7. Історія світової культури: Навч. посібник / Керівник авт. колективу Л. Т. Левчук. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2000. – 368 с.

8. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип’якевича. – К.: Либідь, 1994. – 656 с.

9. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. – Вид. 2-ге /За заг. ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. – 568 с.

^ 10. Лобас В. Х., Легенький Ю. Г. Українська і зарубіжна культура: Курс лекцій. – К.: ІЗМН, 1997. – 272 с.

Додаткова навчальна література

1. Ірдинєнко К. О. Історія мистецтва ХХ століття: Методичні рекомендації для студентів. – Луганськ: «Альма – матер», 2008. – 44 с.

^ 2. Кондрашов В. А., Чичина Е. А. Этика. Эстетика. – Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 1999. – 512 с.

3. Курвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібник: У 3 ч. / Передмова проф. В. Скотного. – Ч. 1. – Львів: Світ, 2003. – 256 с.

^ 4. Курвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібник: У 3 ч. / Передмова проф. С. Павлюка. – Ч. 2. – Львів: Світ, 2004. – 268 с.

5. Курвавич Д. П., Овсійчук В. А., Черепанова С. О. Українське мистецтво: Навч. посібник: У 3 ч. – Ч. 3. – Львів: Світ, 2005. – 268 с.

6. Культурология: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. А. И. Шаповалова. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 320 с.

^ 7. Зезина М. Р., Кошман Л. В., Шульгин В. С. История русской культуры: Учеб. Пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. «История». – М.: Высш. школа, 1990. – 432 с.

^ 8. Шевнюк О. Л. Культурологія: Навч. посібник. – К.: Знання – Прес, 2004. – 353 с




^ 12. Методи викладання.

Діяльність магістранта:

самостійне опанування лекцій;

участь у семінарських заняттях, дискусіях;

ознайомлення з відео-, аудіо- та ілюстративним матеріалом, його художній аналіз;

конспектування першоджерел та їх аналіз;

виконання завдань оперативного контролю.

Поточний контроль:

участь у семінарських заняттях (4 заняття); 2) складання таблиць до різних розділів (три таблиці); 3) написання рефератів (2 реферати); 4) підсумкове завдання – конспект заняття з сучасної української художньої культури.

Форма семестрового контролю:

Іспит

^ 3. Критерії оцінювання (у %)

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

- модульні роботи 60%

(з них на с. р. с.) (15%)

- участь у семінарських заняттях 32%

- виконання завдань оперативного контролю 8%

^ Карта оцінювання СРС


№

Види самостійної роботи студента

Максимальний бал рейтингу за вид (%)

1.

Опанування понять: художній образ, національний художній образ, взаємозвязок форми та змісту художнього образу.

5%

2.

Вивчення художньої культури російсько-українського середньовіччя. Ознайомлення із дослідженнями Б. Ліхачова в галузі давньоруської літератури (монументально-історичний стиль літератури).

5%

3.

Вивчення одного з напрямів сучасної української художньої культури (за власним вибором).

5%




Разом

15%



^ 14. Мови викладання

Українська

Робоча навчальна програма

дисциплiни «Музична педагогіка»

1.^ Назва курсу

«Музична педагогіка»

Форма навчання: денна

Спеціальність: «Музична педагогіка»

^ Код курсу

[ІКМ].[Музпед_Вокал_Маг].[3_1_4], [ІКМ].[Музпед_ХорДир_Маг].[3_1_4]

Тип курсу

Обов’язковий

2. ^ Рік навчанн


Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Робоча навчальна програма

дисципліни «Музична психологія»



Назва курсу.

^ «МУЗИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»

Форма навчання: денна.

Спеціальність: 8.020207 “Музична педагогіка та виховання*”

Спеціалізація: «Вокал», «Диригування»

Код курсу.

[ІКМ].[Музпед_Вокал_Маг].[3_1_5], [ІКМ].[Музпед_ДирХор_Маг].[3_1_5]

Тип курсу (обов’язковий або за вибором студента).

Обов’язковий

Рік (роки) навчання.

1

Семестр / семестри.

1

Кількість кредитів ECTS.

1

Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Сбітнєва Людмила Миколаївна — зав.кафедрою співів і диригування, доцент, кандидат педагогічних наук (5 корпус, ауд. 2.02 , e-mail: any@any.ua)

^ Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Мета курсу музичної психології є важливою у системі підготовки магістрантів до майбутньої музично-педагогічної діяльності – розуміння психологічних засад музичного мистецтва, психологічних засад розвитку музичних здібностей, творчості допоможе майбутнім фахівцям як у виконавській, так і у музично-педагогічній діяльності.. Педагогу-музиканту доводиться мати справу з двома факторами – музикою, такою, як вона є, та особистістю учня, тому планування педагогічно-виконавської діяльності на психологічних засадах є важливим фактором успішної майбутньої роботи. Курс з основ музичної психології викладається магістрантам спеціальності “Музичне мистецтво*” з метою теоретичної і практичної підготовки майбутніх спеціалістів до музично-педагогічної діяльності в аспектах специфічності музичної діяльності та її психологічної сутності. Галузь музичної психології є прикордонною між сферою мистецтва і сферою науки про людину, традиційно вважається однією з тих, де панують фантазія та уява, творчість. Важливою проблемою для сучасної музичної педагогіки є питання про ранні вияви та розвиток музичних здібностей, питання музичного навчання і виховання.

Фахівець зі спеціальності “Музичне мистецтво*” повинен бути професійно освіченим з боку психологічної підготовки до діяльності музиканта-педагога. Формування педагогічної майстерності майбутнього спеціаліста в значній мірі обумовлено рівнем оволодіння ним системою знань та вмінь з питань психології музичного мистецтва, психології музичної діяльності, психології музичного сприйняття та психології музичних здібностей тощо.

Курс музичної психології повинен сприяти закладенню основи у майбутніх педагогів для подальшого самовдосконалення, вміння використовувати здобуті знання в організації виконавської та педагогічної діяльності, управляти психічною діяльністю учнів під час спілкування з музикою, вміти аналізувати літературу у галузі сучасної музичної психології, аналізувати та використовувати новітні педагогічні технології розвитку музичних здібностей школярів і юнацтва.

^ Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Знання у межах сучасної музичної школи, курсу педагогіки та психології, методика музичного виховання у вищому навчальному закладі.

^ Зміст курсу.

№

^ Змістовні модулі та їхня структура

 

Загальна

лекції

семінари / (пр. зан.)

лаб.

Самост.




1 семестр