Реферат: Одне з найважливіших завдань 2010/2011 навчального року впровадження нового змісту освіти в 10 класі старшої школи

Художньо-естетичний цикл


Одне з найважливіших завдань 2010/2011 навчального року - впровадження нового змісту освіти в 10 класі старшої школи. Предметом художньо-естетичного циклу, що вивчатиметься учнями 10 класу всіх профілів і напрямів, є художня культура.

Як зазначено в Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі, нова редакція якої затверджена наказом МОН від 11.09.2009 № 854, старша школа має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Згідно з Концепцією, профільне навчання в 10 - 11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Кожен профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Таким є предмет «Художня культура», що вивчатиметься учнями 10-11 класів 0,5 години на тиждень.

У Концепції профільного навчання зазначено: профільні загальноосвітні предмети – це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. й професійній, яка визначається специфікою профілю навчання. У 10-11 класах художньо-естетичного напряму художня культура є профільним предметом і вивчатиметься 4 години на тиждень. Учні 11-х класів художньо-естетичного напряму також вивчатимуть естетику 1 годину на тиждень.

Згідно з Концепцією профільного навчання, у профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту — обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, художня культура в спортивному профілі; фізика - в художньо-естетичному профілі).

^ На рівні стандарту художню культуру вивчатимуть учні 10-11 класів природничо-математичного, технологічного, спортивного напрямів 0,5 години на тиждень. При цьому слід використовувати програму (укл. Л.Масол, Н.Миропольська), диференційовану за змістом на українську художню культуру (10 клас) та зарубіжну художню культуру (11 клас), що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), а також у Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.).

2. Академічний рівень — обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах, визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси художньої культури, естетики у філологічному профілі або загальноосвітній курс зарубіжної літератури в художньо-естетичному профілі).

^ На академічному рівні художню культуру вивчатимуть учні 10-11 класів суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів (0,5 години на тиждень). При цьому слід використовувати програму, що міститься в Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.). Укладачі програми з художньої культури – Л.Масол, Н.Миропольська.

Слід зазначити, що програма з художньої культури академічного рівня так само, як і програма рівня стандарту, диференційована за змістом на українську художню культуру (10 клас) та зарубіжну художню культуру (11 клас). Рекомендуємо такий орієнтовний розподіл годин за розділами програми цих рівнів:

№
Назва розділу
^ Кількість годин




10 клас




1.

Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст.

3

2.

Художня культура ХVІІ – ХVІІІ ст.

3

3.

Українська художня культура ХІХ ст.

4

4.

Українська художня культура ХХ ст.

6

5.

Узагальнення

1,5

6.

Разом:

17,5


Програми із зарубіжної художньої культури (11 клас) побудовані по-різному. У програмі для 11 класу рівня стандарту зміст систематизовано за видами мистецтва, а зміст програми академічного рівня - за культурними регіонами світу на матеріалах взірців, що не вивчались у попередніх класах.

3. Рівень профільної підготовки передбачає поглиблений зміст навчальних предметів та орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси художньої культури та естетики в художньо-естетичному профілі).

Відповідні програми профільного рівня з художньої культури та естетики містяться в Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) і, як вже зазначалося, призначені для вивчення у класах художньо-естетичного напряму. Укладачі програми профільного рівня з художньої культури – Л.Масол, Н.Миропольська; укладач програми з естетики - О.Оніщенко. Всі програми, подані в збірнику, ґрунтуються на принципах профільного навчання, визначених Концепцією:

- диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

- варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).


Художня культура. 10 клас


Особливістю реалізації нового змісту художньо-естетичної освіти є впровадження з 2010/2011 навчального року вивчення художньої культури в 10 класі за програмами трьох рівнів: рівня стандарту, академічного чи профільного, в залежності від умов, спеціалізації школи та наявності в ній відповідних профілів навчання. Як зазначалося вище, реалізація змісту предмета «Художня культура» в 10 класі («Українська художня культура») буде здійснюватися за програмою «Художня культура. 9-11 класи» (укл. Л.Масол, Н.Миропольська), що наявна в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.) та в Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.).

Художня культура як форма образного втілення життя, засіб вираження національної ментальності народу вивчається в школі як культурологічний курс, забезпечуючи естетичні запити учнів та вчителів, і є важливим чинником формування духовного світу особистості, її художньо-естетичного розвитку. Головною метою курсу художньої культури в школі є особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування в них світоглядних орієнтацій і компетенцій у царині художньої культури, виховання потреби в творчій реалізації і духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями української та зарубіжної культури.

Основними завданнями курсу в школі є:

- збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;

- опанування учнями художньо-практичних умінь та навичок, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;

- розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу;

- виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.

Програма орієнтує вчителя на виховання національно свідомої, духовно багатої, зорієнтованої на творчу діяльність особистості, здатної усвідомити себе в суспільстві, створює умови для індивідуального творчого саморозвитку, саморозкриття і самореалізації. Завдання вчителя художньої культури навчити кожного школяра уміння самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати його для формування себе як особистості, розвинути здатність учня розуміти задум митця, формувати свою думку й аргументувати її.

Методична система викладання художньої культури спрямована на розвиток таких якостей учнів як ініціативність, самостійність, креативність, критичність. Для цього пріоритет має надаватися особистісно-зорієнтованим технологіям, які допоможуть подолати суто інформативно-пізнавальні орієнтації курсу. Збагаченню методичного апарату вчителя сприятиме орієнтовна система художньо-творчих завдань, поданих у програмі наприкінці викладу змісту тем. Організовуючи навчально-виховний процес на уроках художньої культури, варто використовувати різні методи, що є актуальними в системі мистецької освіти, зокрема загальні:

метод розповіді та бесіди;

метод наочності;

ігровий метод;

метод порівняння і зіставлення;

метод узагальнення

та спеціальні:

метод художньо-педагогічної драматургії;

метод драматизації;

метод «зруйнування»;

метод «емоційного заряду»;

метод забігання наперед і повернення до вивченого матеріалу.

Організаційно-методичні засади шкільного курсу художньої культури та інші аспекти й закономірності педагогічного процесу в галузі шкільної художньо-естетичної освіти викладено в підручнику для студентів педагогічних університетів «Методика викладання художньої культури» (авт. О.Щолокова, вид. НПУ ім. М.Драгоманова, Київ, 2007 р.).

Програма з художньої культури для 10 класу передбачає вивчення впродовж навчального року української художньої культури. В пояснювальній записці до програми зазначено: «виділення української художньої культури як окремої частини курсу зумовлено необхідністю збереження національних пріоритетів освіти. Водночас, для органічного поєднання вітчизняних і загальнолюдських цінностей варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-патріотичне, й полікультурне виховання». Враховуючи попередній досвід сприймання музичного та образотворчого мистецтва, учні мають усвідомити українську художню культуру як засіб самопізнання і творчої самореалізації особистості.

Програми рівня стандарту та академічного рівня структуровані за 4-ма розділами:

І. Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст.

ІІ. Художня культура ХVІІ – ХVІІІ ст.

ІІІ. Українська художня культура ХІХ ст. (у програмі академічного рівня: Українська художня культура ХІХ – початку ХХ ст.)

ІV. Українська художня культура ХХ ст.

Вивченню мистецтва періоду від Трипільської культури до Київської держави присвячено І розділ «Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХVІ ст.» (3 години). Тематична будова розділу передбачає ознайомлення учнів із фактами і явищами української культури зазначеного періоду, аналіз творів основних видів мистецтва – образотворчого, музичного і театрального та особливостей їх художньо-образної мови. Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво – 1 година;

Тема 2. Музична культура – 1 година;

Тема 3. театральна культура – 1 година.

Практична діяльність учнів під час вивчення української художньої культури в 10 класі спрямована на формування потреби в спілкуванні з вітчизняними творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього духовно-культурного досвіду на кращих зразках української художньої культури. Практичні завдання для учнів можуть бути різноманітними, проте відповідними до змісту певної навчальної теми. Так, засвоєння учнями теми «Образотворче мистецтво» може бути закріплене виготовленням фрагментів діорами «Київ – духовний центр України-Русі» (робота в групах). Зміст теми «Музична культура» спонукає, передусім, до виконання українських народних пісень та порівняння їх за жанрами. Тема «Театральна культура» передбачає практичну діяльність у вигляді виконання народних ігор та обрядів за вибором учнів та вчителя.

Зміст ІІ розділу «Художня культура ХVІІ – ХVІІІ ст.» (3 години) має на меті сформувати в учнів загальне уявлення про українську культуру козацької доби та її роль у суспільстві, навчити порівнювати зразки народної і професійної художньої культури зазначеного періоду, ознайомити учнів із архітектурними шедеврами українського бароко та творчістю М.Березовського, А.Веделя, Д.Бортнянського, Г.Сковороди. Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво – 1 година;

Тема 2. Музична культура – 1 година;

Тема 3. Театральна культура – 1 година.

У процесі вивчення І теми цього розділу «Образотворче мистецтво» увагу учнів слід спрямувати на розвиток архітектури козацької доби (мм. Київ, Львів, Чернігів, Тернопільщина, Полтавщина), портретного живопису та гравюри. Замальовки архітектурних споруд – зразків українського бароко – можуть бути вдалим практичним закріпленням тематичного змісту. Також цікавими практичними завданнями для учнів, пропонованими програмою, є порівняння репродукцій народної картини «Козак Мамай» та колективне створення альбому «Пам’ятки України».

Основою змісту наступної теми цього розділу «Музична культура» є відображення емоцій і почуттів, думок і мрій українців у думах та історичних піснях, мистецтві кобзарів та лірників. Також у контексті теми творчість видатних представників музичного мистецтва ХVІІ – ХVІІІ століть. На практиці зміст цієї теми може бути реалізований шляхом створення учнями фонозапису староукраїнської музики «Хоровий літопис століть», а також виконання живописних чи графічних композицій за мотивами текстів відомих кантів Г.Сковороди.

Упродовж вивчення теми «Театральна культура» учні ознайомляться із «шкільним театром», народним театром – вертепом та театром на Запорізькій Січі. На практиці знання учнями різновидів театру ХVІІ – ХVІІІ століть можуть бути закріплені шляхом створення комічної або сатиричної інтермедії в стилі «шкільного театру» та написанням сценарію для вистави «живого вертепу». Таким чином, у результаті засвоєння змісту І і ІІ розділів програми на рівні стандарту чи академічному рівні учні мають уміти описувати факти і явища художньої культури України відповідного періоду, характеризувати національні особливості українського мистецтва, наводити приклади та показувати на мапі місцезнаходження історико-культурних пам’яток України, аналізувати художній зміст творів українського мистецтва, використовуючи спеціальну термінологію (у межах програми). Одним із найважливіших результатів навчальної діяльності учнів є уміння вести дискусію з питань української художньої культури, самостійно знаходити джерела для збагачення знань з української культури.

У програмі профільного рівня зазначені вище періоди розвитку української художньої культури об’єднано в загальний розділ «Українська художня культура від найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.» (60 годин), що включає 8 тем. Зміст навчального матеріалу цієї програми орієнтує на більш глибоке й деталізоване вивчення джерел, явищ, досягнень української культури і творчості її видатних представників. Так, наприклад, вступ до цього розділу розглядає зокрема періодизацію української культури в контексті європейського та світового розвитку, архетипи української культури тощо, а І тема розділу розпочинається ознайомленням учнів із версіями щодо походження мистецтва: трудовою, ігровою, пізнавальною, комунікативною, магічною та ін.

Кожна тема профільної програми на відміну від програм рівня стандарту та академічного пропонує для ознайомлення орієнтовні твори для сприймання та інтерпретації. Практичні завдання, рекомендовані профільною програмою, мають більш прикладний і творчий характер: «реставрація» трипільської кераміки (ескізи стилізованих орнаментів); майстерні музикантів-реставраторів (розшифрування крюкового запису музики); «показ мод» (стиль бароко в сучасному костюмі); створення ескізу палацу в класичному стилі тощо.

Результатами засвоєння учнями змісту І розділу профільної програми є зокрема вміння оцінювати світоглядно-гуманістичний зміст староукраїнської культури, значущість українського мистецтва в розвитку національної культури, володіння базовими художньо-естетичними компетентностями, виявлення готовності до толерантного ведення дискусій щодо розвитку національної художньої культури, до переносу набутих мистецьких знань і вмінь в інші освітні галузі та інтегрування етнокультурного та художньо-естетичного досвіду з іншими міждисциплінарним досвідом (гуманітарним, екологічним, технологічним тощо).

ІІ семестр програми рівня стандарту розпочинається вивченням розділу «Українська художня культура ХІХ ст.» (4 години), який, як і попередні розділи, включає теми з образотворчого мистецтва, музичної та театральної культури цього періоду. У програмі академічного рівня цей розділ дещо розширено: «Українська художня культура ХІХ – початку ХХ ст.». Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво – 2 години;

Тема 2. Музична культура – 1 година;

Тема 3. Театральна культура – 1 година.

Тема «Образотворче мистецтво» ознайомить учнів із творчістю І.Мартоса, Л.Позена (архітектура і скульптура), Т.Шевченка, М.Пимоненка, О.Мурашка (живопис), із особливостями розвитку тиражної графіки, декоративно-прикладного мистецтва та народних художніх промислів України. Цікавою для учнів формою закріплення змісту теми може бути рекомендоване програмою виконання декоративної композиції в українському стилі.

Зміст теми «Музична культура» особливий концентруванням навчально-пізнавальної діяльності учнів на зразках творчості відомих їм з курсу музичного мистецтва композиторів С.Гулака-Артемовського, М.Колачевського, М.Вербицького та М.Лисенка, а також на кращих зразках народного музичного мистецтва. У процесі аналізу та інтерпретації змісту та художньо-мовних особливостей зокрема й знайомих музичних творів учні мають навчитися оцінювати роль українського народного і професійного музичного мистецтва в розвитку національної культури, обґрунтовувати власні оцінні судження щодо зразків українського мистецтва, аргументувати судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства та у власній життєдіяльності. Закріпити засвоєний матеріал теми пропонується практичною роботою в групах щодо добірки матеріалів – фотографій, репродукцій, календарів, марок тощо за темою «Видатні діячі української музичної культури».

Тема «Театральна культура» спрямована на усвідомлення учнями значення драматургії для розвитку українського театру. Під час вивчення теми учні ознайомляться з особливостями аматорського театру, театру в Галичині та на Буковині, театру корифеїв, першого українського стаціонарного театру в Києві, а також із творчістю М.Заньковецької. За результатами засвоєння матеріалу теми можна запропонувати учням створити фотоальбом «Театр корифеїв».

Завершує курс художньої культури в 10 класі ІV розділ «Українська художня культура ХХ ст.» (6 годин). Пропонуємо такий орієнтовний розподіл годин на вивчення тем розділу:

Тема 1. Образотворче мистецтво – 2 години;

Тема 2. Музична культура – 1 година;

Тема 3. Театральна культура – 1 година.

Тема 4. Кіномистецтво – 1 година;

Тема 5. Художня культура української діаспори – 1 година.

Зміст першої теми розділу «Образотворче мистецтво» висвітлює особливості розвитку архітектури і скульптури, живопису, графіки та народного образотворчого мистецтва в зазначений період, знайомить учнів із представниками українського авангарду. Програма орієнтує реалізувати засвоєні знання у такому виді практичної діяльності, як живописна абстрактна творча робота в стилі сучасного мистецтва за українськими мотивами, а також розробка дизайну сучасного інтер’єру шкільного приміщення з використанням українських традицій.

У процесі засвоєння змісту ІІ теми розділу «Музична культура» учні на новому, вищому рівні порівняно з попередніми роками навчання аналізуватимуть хорову, вокально-симфонічну і симфонічну творчість композиторів ХХ століття, чия музика вже звучала на уроках музичного мистецтва: Л.Ревуцького, Б.Лятошинського, С.Людкевича, М.Скорика, Є.Станковича, а також вокальну й інструментальну музику В.Косенка, В.Барвінського та інших композиторів цього періоду. Ця тема зокрема представить учням напрями популярної музики ХХ століття й особливості розвитку музичного виконавства та освіти. З метою узагальнення засвоєного матеріалу цікавою формою практичної роботи може бути колективна творчість учнів – підготовка позакласного заходу «Пісенний вернісаж» із творів сучасних українських композиторів.

Зміст теми «Театральна культура», що представить учням різновиди театру ХХ століття – драматичного, музичного, театру ляльок, провідних акторів та режисерів українського театру, органічно може бути закріплений колективною підготовкою міні-вистави (наприклад, фрагменту твору українського письменника), її декорацій, костюмів та музичного оформлення.

Появу та розвиток у ХХ столітті на теренах України кінематографа, особливості розвитку цього виду мистецтва і його жанрів - ігрового, документального та науково-популярного - висвітлено в змісті теми «Кіномистецтво». Тема зокрема розглядає творчі портрети видатних представників українського кіно: О.Довженка, І.Миколайчука, Л.Бикова та інших. У контексті теми виділено фольклор як основне джерело розвитку української анімації (наприклад, «козацький» комедійний серіал В.Дахна). Підсумовуючи зміст теми, можна запропонувати учням організувати дискусію після перегляду українського кінофільму, а також провести роботу в групах за інтересами щодо упорядкування відеокартотеки «Українське кіномистецтво».

В останній темі розділу «Художня культура української діаспори» представлено творчі досягнення представників різних видів українського мистецтва поза межами нашої країни – архітекторів і скульпторів, живописців і графіків, музикантів, а також діячів мистецької освіти. Акцентовано увагу на використанні українського фольклору і тем, пов’язаних з Україною, в творчості митців української діаспори. Тому на практиці засвоєння змісту цієї теми щонайкраще може бути реалізовано в колективному створенні учнями альбому «Імена славетних українців у світовому мистецтві».

У результаті опанування змісту української художньої культури учні мають класифікувати види і жанри українського мистецтва, називати найвидатніших його представників, розпізнавати твори мистецтва та інтерпретувати їх зміст, характеризувати особливості та пояснювати тенденції розвитку української художньої культури минулого й сучасності, формулювати власне ставлення до неї. Також учні мають навчитися обґрунтовувати власні оцінні судження щодо зразків українського мистецтва, аргументувати судження щодо значущості української художньої спадщини в житті суспільства та у власній життєдіяльності. Важливим результатом навчальної діяльності учнів має бути вміння вести дискусію з питань національних пріоритетів у галузі художньої культури, самостійно знаходити джерела та застосовувати художню інформацію для самоосвіти, пропагувати національну культурно-мистецьку спадщину й відстоювати національно-культурні пріоритети в суспільному житті.

У програмі профільного рівня 70 навчальних годин ІІ семестру присвячено вивченню розділу «Українська художня культура ХІХ - початку ХХІ ст.». Розділ містить 5 тем із нерівнозначним розподілом навчальних годин. Так, перші три теми, що охоплюють найбагатші своєю мистецькою спадщиною періоди розвитку української культури: «Контрасти романтизму і реалізму»; «Українська художня культура І половини ХХ ст.», «Українська художня культура ІІ половини ХХ ст.», вивчаються протягом 20-ти годин кожна. Зміст навчального матеріалу зазначених тем глибоко й детально висвітлює багатогранну та багатожанрову палітру національного мистецтва цих періодів, знайомить учнів із творчістю митців різних напрямів, зокрема й тих, чиї імена не звучали в попередні роки на уроках образотворчого та музичного мистецтва. Як і в І розділі програми, пропонуються орієнтовні твори для сприймання та інтерпретації. Тема «Художня культура української діаспори» передбачена для вивчення впродовж 6-ти годин.

На завершення розділу і всього профільного курсу пропонується організація і проведення Інтернет-конференції за змістом курсу української художньої культури, а також презентація колективних та індивідуальних проектів за такими орієнтовними темами: «Українське бароко і європейський контекст», «Класицизм і неокласицизм в українському мистецтві: історичні долі й мистецькі прогнози», «Тарас Шевченко – наш великий сучасник», «Синтез мистецтв у творчості романтиків (діалог поезії та музики)», «Розстріляне відродження»: імена і твори», «Митці-шестидесятники», «Світові обрії українського кіно» тощо. На цей вид діяльності програмою відведено 4 години навчального часу.

На профільному рівні учні зокрема мають володіти базовими освітніми художньо-естетичними компетентностями, виявляти здатність до самостійної творчої діяльності, колективної співпраці з метою розв’язання мистецьких проблем та потребу використовувати здобутки української культури у власній творчій діяльності, пропагувати національну культурно-мистецьку спадщину, відстоювати національно-культурні пріоритети в особистісному та суспільному житті, демонструвати готовність до постійного художнього самовдосконалення, усвідомлення власної причетності до традицій і цінностей національної культури та вміння їх використовувати у культурно-творчій діяльності.

Отже, найактуальнішим результатом вивчення курсу художньої культури в 10 класі має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації. Пропоновані програмами пізнавальні й практичні способи самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

Однією з умов ефективного впровадження художньої культури є створення художньо-естетичного середовища в навчальному закладі (картинні галереї, мистецькі світлиці, художні майстерні) та активна взаємодія з навколишнім соціокультурним середовищем, закладами культури (музеями, філармоніями, театрами) з урахуванням індивідуальних здібностей, інтересів і потреб учнів. Передбачається організація зустрічей з митцями – народними і професійними, а також використання різноманітних форм позаурочних занять, пов’язаних зі специфікою класів різного профілю. На уроках повинна панувати атмосфера піднесеності, яка сприятиме створенню естетичної аури, передачі духовної енергії мистецьких шедеврів.

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 10 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі два підручники з художньої культури академічного рівня, що можуть використовуватися на рівні стандарту (1 - авт. Л.Масол та ін., вид. «Ранок»; 2 - авт. Л.Климової, вид. «ТОВ «Літера ЛТД»), а також підручник профільного рівня (авт. Л.Масол та ін.).

Зміст підручника академічного рівня (авт. Л.Масол та ін.) структуровано за такими розділами: І. Художня культура України від найдавніших часів до кінця ХУІ ст.

ІІ. Художня культура ХVІІ – ХVІІІ ст.

ІІІ. Українська художня культура ХІХ ст.

ІV. Українська художня культура ХХ ст.

Згідно з програмою, зміст навчального матеріалу в підручнику викладено за хронологічним принципом: він знайомить учнів з художньою культурою України від найдавніших часів до сучасності. Окрема тема присвячена мистецькій діяльності представників української діаспори. Ілюстративний матеріал підручника несе дидактичне навантаження: частина завдань для учнів спонукають їх аналізувати твори українського мистецтва, вчать проводити аналогії, пояснювати явища мистецтва з культурологічної позиції. Для детального вивчення окремих творів мистецтва – визнаних світових шедеврів, а також творчості митців у кожному розділі підручника вміщено рубрики «З історії шедевру», «Портрет митця».

Чітка відповідність змісту навчальної програми простежується й у підручнику автора Л.Климової (вид. «ТОВ «Літера ЛТД»). Він також структурований за чотирма зазначеними вище розділами, багато ілюстрований і пропонує учням різноманітні творчі практичні завдання на закріплення змісту кожної теми. Завдання зосереджені в рубриці «Творча майстерня». Крім завдань індивідуального характеру в кінці параграфів підручника учням пропонуються завдання для колективної роботи і роботи в групах. Рубрики «Підготуйте повідомлення» спонукають до закріплення навчального матеріалу пошуковим методом. Додаткова інформація для допитливих розміщена в рубриці «Це цікаво».

Зміст підручника профільного рівня пропонує учням поглиблене вивчення розвитку української художньої культури від найдавніших часів до сучасності. Тематична структура підручника більш деталізована. Для глибшого усвідомлення учнями закономірностей мистецьких явищ у підручнику крім інформативного та ілюстративного матеріалу пропонуються різноманітні види художньої діяльності: мистецтвознавчий аналіз твору в контексті культурної епохи, вивчення особливостей індивідуального стилю митців різних епох, практичні завдання (зокрема, індивідуальні проекти, дизайнпроекти тощо з урахуванням професійних інтересів учнів).

Впровадження сучасних медіа-засобів, зокрема комп’ютерних технологій у процесі викладання художньої культури передбачає користування СD-інформацією з мистецтва, мережею Інтернет. В інформаційному просторі мережі Інтернет існує велика кількість Web-сайтів, на яких розміщено інформацію, присвячену українській художній культурі. Зокрема, на сторінках сайту http://www.artsmaidan.kiev.ua   «ArtsMaidan» - галерея сучасного українського мистецтва» розміщено твори сучасних українських митців on-line у жанрах живопису, графіки, скульптури, кераміки, портрету і натюрморту, декоративно-прикладного мистецтва.

На сайті www.heritage.com.ua  «Українська спадщина» можна знайти матеріали з архітектури (дослідження, реставрація, публіцистика, архітектори) та краєзнавства (заповідники). Сайт www.artofukraine.com   «Art Of Ukraine - сучасне мистецтво українських художників» містить інформацію про сучасних українських художників (біографії, творчість, галерея творів). Цікаві матеріали про історичні архітектурні пам’ятки України (Софійський собор, Андріївську церкву, Золоті Ворота, Кирилівську церкву в Києві, Судацьку фортецю в Криму) розміщено на сайті www.sophia.org.ua  «Софія Київська - національний заповідник». Про пам'ятки архітектури, історії та монументального мистецтва України (їх опис, ретроспективні та сучасні зображення, фотографії, класифікація пам'яток за стилем та статусом) розповідає сайт www.oko.kiev.ua  «ОКО - архітектура і краєзнавство України». Київську віртуальну художню галерею розміщено на сайті http://art-gallery.kiev.ua, де подано інформацію про київські художні музеї та Михайлівський собор, а також розміщено біографії сучасних українських художників, галерею їхніх робіт. Сайт http://prostir.museum/museums/ua/ пропонує загальні відомості про музеї України, які систематизовані за регіонами та типами колекцій.

Сайти, присвячені українському музичному мистецтву:  http://spiv.org.ua/  Назва: Хоровий спів в Україні. На сайті – інформація про хоровий спів в Україні, видатних хорових композиторів, диригентів, хормейстерів, регентів, хори; новини хорового життя; хорові фотогалереї, аудіогалереї, відеогалереї; анонси хорових подій тощо. Сайт  http://folk.org.ua/ Назва: Українська Автентична Музика. Присвячений темі збереження унікальної народної музичної спадщини України. Сайт http://www.classic-music.ru/ містить такі розділи: композитори (біографії і творчі портрети); виконавці (диригенти, співаки, піаністи, скрипалі, віолончелісти та ін.); факти (цікаві та маловідомі факти з життя видатних особистостей); афоризми (висловлювання видатних особистостей); інструменти (енциклопедія старовинних і сучасних інструментів); словник музичних термінів; наші проекти (кращі сайти про класичну музику).

Сайт  http://kobzari.org.ua/ Назва: Національна спілка кобзарів України. Кобзарі сучасності. Це - офіційний сайт Національної спілки кобзарів України. Тут можна знайти музичні записи, ноти та іншу інформацію про кобзарство.

Сайт http://gomin.uazone.net Назва: " Гомін" - архів української народної пісенності.

Шляхи реалізації варіативної складової навчального плану в галузі шкільної художньо-естетичної освіти

За рахунок варіативної складової шкільного навчального плану може бути реалізоване поглиблене вивчення окремих предметів, а також вивчення факультативних курсів та курсів за вибором, що є складовою допрофільної і профільної підготовки учнів.

Особливістю шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність. Тобто, переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями впродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом. Частково за рахунок варіативної складо