Реферат: Впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знамянка-Долинська-Миколаїв-Херсон-Джанкой. Дільниця Знамянка – Вадим. Техніко-економічне обгрунтування

Українська державна корпорацїя «Укртрансбуд»

Відкрите акціонерне товариство

«ІНСТИТУТ ДНІПРОДІПРОТРАНС»






Впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знамянка-Долинська-Миколаїв-Херсон-Джанкой.

Дільниця Знамянка – Вадим.


^ Техніко-економічне обгрунтування


Дніпропетровськ

2009



Оцінка впливу на навколишнє

середовище (ОВНС). Пояснювальна записка

4992-ОВНС.ПЗ


Відкоректована на підставі:

1. Висновку № 767 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 1736/12/10-09 від 11.02.09р.;

2. Еколого-експертної оцінки Українського державного проектного інституту «Укрміськбудпроект» м. Харків.





Українська державна корпорація «Укртрансбуд»

Відкрите акціонерне товариство

«Інститут Дніпродіпротранс»


Впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знам’янка – Долинська – Миколаїв – Херсон – Джанкой.

^ Дільниця Знам’янка – Вадим.

Одеської залізниці


Техніко-економічне обґрунтування


Оцінка впливу на навколишнє

середовище (ОВНС).

Пояснювальна записка

4992-ОВНС.ПЗ


Відкоректована на підставі:

1. Висновку № 767 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 1736/12/10-09 від 11.02.09р.;

2. Еколого-експертної оцінки Українського державного проектного інституту «Укрміськбудпроект» м. Харків.


Головний інженер

ВАТ “Інститут Дніпродіпротранс” Чернецький О.В.


Головний інженер

проекту Сквирський С.М.


Дніпропетровськ

2009

ЗМІСТ

ВСТУП 4

^ 1. ПІДСТАВА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОВНС 7

1.1. Відомість про документи, що є підставою для розробки проекту та розділу ОВНС. 7

1.2. Джерела впливу 7

1.3. Стисла характеристика видів впливів на навколишнє середовище 8

1.4. Екологічні, санітарно-гігієнічні, протипожежні та містобудівні обмеження 8

1.5. Дані, щодо ставлення громадськості до планової діяльності 9

1.6. Перелік використовуваних нормативно-методичних документів 9

^ 2. ФІЗИКО - ГЕОГРАФІЧНА І КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНІВ І ПЛОЩАДОК (ТРАС) БУДІВНИЦТВА ОБ'ЄКТІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 13

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ

І МОЖЛИВИХ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ 23

3.1. Загальна характеристика залізниці 23

3.2. Альтернативні варіанти будівництва 28

3.3. Відповідність планової діяльності державній транспортній політиці 29

3.4. Наявність позитивних аспектів реалізації ТЕО 29

3.5. Основні проектні рішення 30

3.6. Перелік джерел впливів на навколишнє середовище 52

3.6.1. Забруднення атмосферного повітря в районі проходження залізниці 52

3.6.2. Шумовий вплив в районі проходження залізниці 54

3.6.3. Вібрація 55

3.6.4. Пил 56

3.6.5. Можливі аварійні ситуації 56

3.7. Перелік об’єктів впливу при проведенні будівництва та експлуатації залізниці 58

^ 4. ХАРАКТЕРИСТИКА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА Й ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НЬОГО 59

4.1. Клімат і мікроклімат 59

4.2. Повітряне середовище 60

4.2.1. Аналіз існуючого положення атмосферного повітря 60

4.2.2. Характеристика джерел викидів 62

4.2.3. Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин у атмосфері й аналіз результатів розрахунку 63

4.2.4. Заходи щодо захисту від шуму й інших шкідливих факторів 69

4.2.5. Характеристика заходів щодо регулювання викидів у періоди особливо несприятливих метеорологічних умов (НМУ). 70

4.2.6. Обґрунтування прийнятого розміру санітарно-захисної зони 71

4.3. Вібраційний вплив 69

4.4. Вплив електромагнітного випромінювання 69

4.5. Геологічне середовище 71

4.5.1. Аналіз існуючого положення 71

4.5.2. Заходи щодо запобігання екологічно небезпечних змін у геологічному середовищі 72

4.6. Водяне середовище 73

4.6.1. Оцінка впливу на ґрунтові води 74

4.6.2. Оцінка впливу на поверхневі води 74

4.6.3. Аналіз існуючого положення 75

4.6.4. Проектні рішення 75

4.7. Охорона рослинного і тваринного світу 77

4.8. Охорона земельних ресурсів 77

^ 5. ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 79

6. ОЦІНКА ВПЛИВІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ ТЕХНОГЕННЕ СЕРЕДОВИЩЕ 80

7. ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НОРМАТИВНОГО СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ 86

7.1. Захисні заходи 86

7.2. Ресурсозберігаючі заходи 87

7.3. Охоронні заходи 87

7.4. Відходи виробництва планованої діяльності 88

^ 8. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ВПЛИВІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАЛИШКОВИХ ВПЛИВІВ 90

9. ОЦІНКА ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПРИ БУДІВНИЦТВІ 92

10. ВИСНОВКИ 97

^ 11. ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ 98


ДОДАТКИ


Додаток А – Завдання на розробку матеріалів ОВНС.

Додаток Б – Заява про наміри.

Додаток В – План ділянки Знам’янка – Вадим ( на 4 арк.).

Додаток Г – Расчет выбросов загрязняющих веществ ( на 4 арк.).

Додаток Д – Расчетное определение величин выбросов вредных веществ от двигателей локомотивов (на 6 арк.).

Додаток Е – Расчет уровня шума от потока железнодорожных поездов (на 5 арк.).

Додаток Є – Факсимильное сообщение ОАО “Запорожтрансформатор”.

Додаток Ж – Расчет рассеивания загрязняющих веществ на ст. Николаев (на 26 арк.).

Додаток І – Расчет рассеивания загрязняющих веществ на ст. Херсон (на 26 арк.).

Додаток К – Лист ДУОНПС в Миколаївській обл. №07-10/81-06 від 04.03.09р. Величини фонових концентрацій (на 3 арк.).

Додаток Л – Лист ДУОНПС в Кіровоградській обл. №395-06/06-1 від 26.02.09р. Величини фонових концентрацій (на 3 арк.).

Додаток М – Лист ДУОНПС в Херсонській обл. №06-8/9-1034 від 26.02.09р. Величини фонових концентрацій.

Додаток Н – Лист Служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд № БМЕС-8/884 від 17.03.09р. (на 5 арк.).

Додаток П – Системы биологической очистки сточных вод. Установка BIOTAL.

Додаток Р – Повідомлення про розробку ТЕО у газеті “Южная правда” від 28.02.09 р. м. Миколаїв.

Додаток С – Повідомлення про розробку ТЕО у газеті “Народне слово” від 03.03.09 р. м.Кіровоград.

Додаток Т – Повідомлення про розробку ТЕО у газеті “Наддніпрянська правда” №15 від 03.03.09 р. м. Херсон.

Додаток У – Протокол громадського обговорення Херсонської обласної державної адміністрації від 24.03.09 р.(на 4 арк.)

Додаток Ф – Протокол громадського обговорення Долинської районної державної адміністрації від 24.03.09 р.(на 4 арк.)

Додаток Х – Протокол громадського обговорення Миколаївської облдержадміністрації від 14.03.09 р.(на 3 арк.).

Додаток Ц – Перелік укладених договорів на утилізацію відходів виробництва по Одеській залізниці (на 6 арк.).

Додаток Ш – Лист Головного управління розвитку і технічної політики № ЦТЕХ-14/391р від 16.09.08 р.

Додаток Щ – Відомість кошторисної вартості об’єктів та робіт з охорони навколишнього природного середовища.

Додаток Ю – Діаграма розмірів руху поїздів.

Додаток Я – Лист Міністерства охорони навколишнього середовища України № 3384/20-5 від 10.04.06 р.

Додаток АА – Лист ДП “Одеська залізниця” № НГ-1/257 від 16.03.09 р.

Додаток АБ – Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №05.03.02-07/82325 від 19.12.08 р.

Додаток АВ – Розрахункові показники водоспоживання і водовідведення службово-технічних будівель.

Додаток АГ – Ситуационная карта-схема (на 2 арк.).

Додаток АД – Технологія регенерації трансформаторного мастила.


ВСТУП


Сьогодні Одеська залізниця простягнулася більш чім на 4200 км.

Одеська залізниця – важлива складова єдиного транспортного конвеєру південно-заходу України і є найважливішою складовою частиною залізничного транспорту держави. На її долю приходиться майже 20% вантажообігу, понад 16% пасажирообороту залізниць країни.

Залізниця пролягає на території шести областей: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Кіровоградської та Вінницької.

Головна особливість Одеської залізниці – її приморське й прикордонне положення. У регіоні Одеської залізниці розташовані великі морські порти: Одеський, Іллічевський, Миколаївський, Херсонський, Белгород-Дністровський, Ізмаїльський, Ренійський, Південий, Октябрський, а також річкові порти Черкаський, Херсонський, Миколаївський. Тут діє міжнародна поромна переправа у трьох напрямках: Іллічевськ-Варна, Іллічевськ-Поті, Іллічевськ-Батумі. Таким чином, забезпечуються зовнішні транспортно-економічні зв'язки з більш ніж 70 країнами світу.

У регіоні Одеської залізниці діють термінали типу «залізниця-море». Основні термінали знаходяться у Одеській області ( Іллічевський порт, Одеський порт, порт Південний, Ізмаїл). Є вони також у Миколаєві (порт Миколаїв, Октябрьський), у Херсоні (Херсон-порт) та ін.

Для забезпечення впровадження технологій енергозабезпечення при перевезеннях залізничним транспортом на дільниці Знам’янка - Вадим Одеської залізниці розглядається у контексті впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знам’янка – Долинська – Миколаїв – Херсон – Вадим – Джанкой за затвердженою Укрзалізницею програмою електрифікації залізниць України і передбачає електрифікацію дільниці із спорудженням другої колії.

ТЕО розробляє ВАТ «Інститут Дніпродіпротранс». Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку МБРР розглядає питання про можливість фінансування проекту.

^ Вимоги до ОВНС.

Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС) входить до складу стандартних для України процедур, що мають бути виконані під час планування проектів та отримання дозволів. Правила проведення ОВНС, а також консультації з громадськістю і поширення інформації містяться у «Державних будівельних нормах України» ДБН А.2.2-1-2003 (назва: «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будинків і споруд»).

Додаток Е до цих «Норм» містить перелік видів діяльності та об’єктів, які створюють ризик негативного впливу на навколишнє середовище. Для таких проектів необхідно виконувати ОВНС у повному обсязі, і за це відповідає Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Електрифікація діючої залізниці з будівництвом другої колії не входить до цього переліку. У ДБН А.2.2-1-2003 зазначається, що для проектів, що не входять до цього переліку, ОВНС може виконуватися у меншому обсязі, який визначається у кожному випадку окремо. Процедура надання дозволу у цьому випадку знаходиться у компетенції місцевих органів Державного комітету природних ресурсів України і Державної санітарно-епідеміологічної служби (Міністерство охорони здоров’я). Таким чином, дозвіл на впровадження проекту знаходиться у компетенції органів влади Херсонської, Миколаївської та Кіровоградської областей.

Положення ДБН А.2.2-1-2003, що стосуються правил проведення ОВНС в Україні, також передбачають публічні консультації та оприлюднення інформації, як того вимагає Орхуська Конвенція, «Конвенція про доступ до інформації» («Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та справедливий підхід до вирішення природоохоронних питань», Орхус, Данія 25 червня 1998 року), до якої Україна входить. Згідно положення ДБН публічні консультації необхідні тільки для проектів з зазначеного вище переліку Додатка Е (тобто проектів з підвищеним ризиком небезпечного впливу на довкілля), тоді як для інших проектів вистачає рішення щодо результатів ОВНС, яке приймає регулюючий орган.

Згідно з «Політикою у сфері охорони навколишнього середовища» МБРР ОВНС має виконуватися з публічними консультаціями.

Таким чином, процес оцінки впливів на навколишнє середовище має відповідати вимогам, що діють в Україні по відношенню до таких проектів, а також вимогам МБРР, тому ОВНС виконується в повному обсязі згідно з п.1.7 ДБН А.2.2-1-2003.

Звіт з ОВНС має бути основним документом, на основі якого компетентні регулюючі органи України надаватимуть дозвіл на реалізацію проекту, а МБРР виконуватиме екологічну оцінку цього проекту для того, щоб прийняти рішення про його фінансування.

Крім того, це дослідження утворить основу для визначення екологічних вимог до інженерних та будівельних робіт, закупівель, а також документів про експлуатацію та технічне обслуговування, які будуть створені на наступних етапах планування проекту. Це необхідно задля того, аби проектування, будівництво та експлуатація по цьому проекту відбувалися у екологічно прийнятий спосіб.

Згідно рішенню Міністерства охорони здоров'я України Висновок

№ 05.03.02-07/82325 від 19.12.08 р. ТЕО відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України (Додаток АБ)

^ 1. ПІДСТАВА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ОВНС

1.1. Відомість про документи, що є підставою для розробки проекту та розділу ОВНС.

Підставою для розробки розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовище» до техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) «Впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знам'янка – Долинська – Миколаїв – Херсон – Джанкой. Дільниця Знам'янка-Вадим» є «Завдання на розробку матеріалів ОВНС», а також «Завдання на проектування», затверджене головним інженером Одеської залізниці.

Замовником ТЕО є: ДП «Одеська залізниця».

Виконавцем - ВАТ «Інститут Дніпродіпротранс», вед. інженер Т.О. Козлова, нач. відділу СТ – С.М. Грибков.

Ліцензія АВ № 313515 від 09.02.07 р., видана Державним комітетом з будівництва й архітектури терміном на 5 років.

Склад і зміст матеріалів розділу ОВНС відповідає вимогам:

ДБН. А2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруджень. Основні положення проектування", затвердженими наказом Держбуд України від 12.12.2003 р. № 214 та введеними в дію з 01.04.2004 р.

ДБН В.2.3-19-2008, ДБН 360-92**;

постанова Кабінету Міністрів про перелік об'єктів, які мають запобігати впливу на економіку України світової фінансової кризи та подолання кризових явищ у будівельній галузі.

^ 1.2 Джерела впливу

Основним джерелом безпосереднього впливу на навколишнє середовище на залізниці є рух транспортних засобів, який створює викиди відпрацьованих газів, шум, пил та інші фізичні явища. Також на навколишнє середовище впливають споруди для експлуатації залізниці – це локомотивні та вагонні депо, бази дистанції колії, бази ЕЧ, чергові пункти контактної мережі, тягові підстанції.

Вплив на навколишнє середовище самої залізниці, як інженерної споруди, має постійний характер і не є шкідливим, при умові гармонійного поєднання залізниці з природою.

^ 1.3. Стисла характеристика видів впливів на навколишнє середовище

Під час впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом по напрямку Знам'янка-Долинська-Миколаїв-Херсон-Джанкой-Вадим та електрифікації ділянки зі спорудженням другої колії, буде спостерігатись вплив на навколишнє середовище.

Під час будівництва відбуватиметься наступний вплив на компоненти природного середовища:

ускладнення руху транспорту;

підвищення рівня шуму;

забруднення прилеглих територій пилом;

забруднення повітря викидами відпрацьованих газів будівельної техніки.

Під час експлуатації вплив буде наступний:

транспортний шум;

електромагнітне випромінювання;

вібрація від руху залізничного транспорту;

викиди газів від опалювального обладнання;

викиди газів від зварювального обладнання;

споживання води та скид стоків.

^ 1.4. Екологічні, санітарно-гігієнічні, протипожежні та містобудівні обмеження

У проекті прийняті санітарно-гігієнічні, протипожежні, містобудівні й територіальні обмеження згідно діючих нормативних документів. Зокрема:

Обмеження впливу на водне середовище встановлюється водним кодексом України та Правилами щодо умов скидання стічних вод, щодо попередження забруднення водного середовища збереження водності річок.

Обмеженнями впливу на рослинний та тваринний світ є законодавчі вимоги щодо збереження різноманітності об’єктів рослинного й тваринного світу; щодо збереження умов місцезростання об’єктів рослинного світу; щодо недопустимості погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин; щодо запобігання небажаним змінам природних рослинних угруповань та негативному впливу на них господарської діяльності.

Обмеженнями впливу на ґрунт є законодавчі вимоги щодо захисту сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб; щодо захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочування, пересушення, забруднення.

Врахування специфіки впливу залізниці на навколишнє середовище відповідає будівельним нормам ДБН В.2.3-19-2008 “Залізничні колії 1520 мм”, р. 22, охорона навколишнього природного середовища.

^ 1.5. Дані, щодо ставлення громадськості до планової діяльності

Громадськість проінформована про заплановане у ТЕО впровадження технологій енергозбереження при перевезеннях залізничним транспортом на напрямку Знам'янка-Долинська-Миколаїв-Херсон-Джанкой (дільниця Знам'янка- Вадим), мету і шляхи їх здійснення через ЗМІ та громадські слухання у Кіровоградській, Миколаївській і Херсонській областях (дивись додатки Р, С, Т, У, Ф, Х).

^ 1.6. Перелік використовуваних нормативно-методичних документів

Закони України:

“Про охорону навколишнього природного середовища” (1991 зі змінами № 3180-ХІІ від 05.05.93; №81/96-ВР від 06.03.96; №186/98-ВР від 05.03.98; №783-ХIV від 30.06.99; №934-ХIV від 14.07.99; №1287-ХIV від14.12.99; №1288-ХIV від14.12.99; №1642-ІІІ від 06.04.00; № 1807-ІІІ від 08.06.00; № 824-IV від 22.05.03);

“Про природно-заповідний фонд України” (1992);

“Про екологічну експертизу” (1995 зі змінами №1642-III від 06.04.00; №254-IV від 28.11.02);

зміни до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 28.1102 р. №254-IV;

Закон України “Про охорону культурної спадщини” зі змінами та доповненнями, внесеними Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, Законами України від 10.012002 р №2921-ІІІ від 16.12.2004 №2245-IV”;

Закон України “Про охорону атмосферного повітря”.

Кодекси України:

лісовий (1994 із змінами №1381-ХІV від 10.01.00; №1458-ІІІ від 17.02.00; №1492-ІІІ від 22.02.00; №1712-ІІІ від 11.05.00; №2120-ІІІ від 07.12.00; №2905-ІІІ від 20.12.01; №380-IV від 26.12.02; №762-IV від 15.05.03; №1344-IV від 27.11.03; №2285-IV від 23.12.04; №2505-IV від 25.03.05);

водний (1995 із змінами №1990-ІІІ; №2120-ІІІ від 07.12.00; №2905-ІІІ від 20.12.01; №380-IV від 26.12.02; №762-IV від 15.05.03;

№1344-IV від 27.11.03; №2285-IV від 23.12.04; №2288-IV від 23.12.04; №2505-IV від 25.03.05);

земельний (2001 із змінами № 2905-ІІІ від 20.12.01; №675-IV від 03.04.03; №762-IV від 15.05.03; №898-IV від 05.06.03; №1103-IV від 10.07.03; №1158-IV від 11.09.03; №1344-IV від 27.11.03; №1626-IV від 18.03.04; №1694-IV від 20.04.04; №1709-IV від 12.05.04; №2059-IV від 06.10.04; №2229-IV від 14.12.04).

Рішення та накази, що є обов’язковими для виконання:

Постанова КМУ “Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них” від 08.05.1996, № 486;

Постанова КМУ від 27.07.95 № 554 “Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку ”;

Інструкція про здійснення Державної екологічної експертизи, Харків (1999);

Постанова КМУ від 17.11.1997 р. №1279 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” та “Порядок визначення витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню”;

Постанова КМУ “Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” №284 від 19.04.1993.

Стандарти та правила:

ДБН А.2.2.-1-3003. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд (2003);

Правила охорони електричних мереж (постанова КМУ від 04.03.1997);

Правила улаштування обладнання (1987);

Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань (1996);

ГОСТ 12.4.154-85 “Устройства экранирующие для защиты от электрических полей промышленной частоты»;

СНиП 3.05.06-85 «Электротехнические устройства»;

ДБН В.2.5-16-99 «Определение размеров земельных участков для объектов электрических сетей»;

СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика»;

СНиП II-12-77 «Защита от шума» (зм. 2003р);

Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила “ГКД 34.20.507-2003”;

Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів “НПА ОП 40.1-1.21-98”);

Санітарні норми і правила (ДСТУ), затверджені Міністерством охорони здоров’я України (наказ №476 від 18.12.2002 року);

ДБН 360-92** “Містобудування. Планування міських і сільських поселень”;

Норми технологічного проектування підстанцій змінного струму з вищою напругою 6÷750 кВт” (ГКД 341.004.001-94), затвердженими Міненерго України 5 вересня 1994 р. і введених в дію 1 січня 1995 року;

ГОСТ 12.1.019.79 “Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты”;

СНиП III-4-80* “Техника безопасности в строительстве”;

Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений” ДСТУ БВ.2.5-38:2008;

ДБН В.1.2-2:2006 “Нагрузки и воздействия”;

СНиП 2.03.01-84* “Бетонные и железобетонные конструкции”;

ДБН В.1.1-12:2006 “Строительство в сейсмических районах”;

СНиП II.23-81* “Стальные конструкции”;

ДБН В.2.3-41-2007 “Автомобільні дороги”;

“Правила пожежної безпеки в Україні” (НАПБ А.01.001-2004);

СНиП ІІ-89-80* “Генеральные планы промышленных предприятий”;

ДБН В.2.3-19-2008 “Залізничні колії 1520 мм”;

“Правила улаштування системи тягового електропостачання залізниць України” ЦЕ-0009;

ДСТУ 3013-95 ГІДРОСФЕРА. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод із територій міст і промислових підприємств;

ГОСТ 12.1.003-83 Шум. Система стандартов безопасности труда . Общие требования безопасности.

“Охорона поверхневих вод від забруднення” СанПіН 4630-88;

Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) 09.07.97;

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. 19.06.1996 р;

Класифікатор відходів ДК 005-96;

Редкие и исчезающие растения и животные Украины. К. Наук. Думка, 1988, 254с.;

“Порядок визначення величин фонових концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі”;

СНиП 2.04.02-84 “Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”;

ГОСТ 12.4.009-83 “Пожарная техника для защиты объектов”;

Инструкция по пожарной безопасности. ГКД 343.000.004.003.001-2001;

Інструкція з експлуатації елегазових вимикачів. ГНД 34.47.503-2004;

СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения;

Санитарные нормы допустимых вибраций в жилых домах. СН 1304-75 МЗ СССР утв. 13.06.75 М.1975;

Санитарные нормы и правила защиты населения от воздействия электрического поля, создаваемого воздушными линиями электропередачи переменного тока промышленной частоты. СанПиН 2971-84 МЗ СССР утв.28.02.84 М.1984г;

Методические рекомендации по измерению и гигиенической оценке вибрации в жилых помещениях.

^ 2. ФІЗИКО - ГЕОГРАФІЧНА І КЛІМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНІВ І ПЛОЩАДОК (ТРАС) БУДІВНИЦТВА
ОБ'ЄКТІВ ПРОЕКТОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розглянута ділянка Одеської залізниці розташована в межах східної частини Кіровоградської, східної частини Миколаївської і західної частини Херсонської областей.

Кіровоградська область.

Кіровоградська область розташована на правобережжі України у південній частині Придніпровської височини, між ріками Дніпро і Південний Буг. Область утворена 10 січня 1939 року. Площа території 24,6 тис. кв. км (4% від усієї площі України). Обласний центр – місто Кіровоград.

Загальна чисельність постійного населення області, по стану на 5 грудня 2001 року, складала 1125,7 тис. осіб, у тому числі чоловіки – 516,6 тис.осіб, або 45,9 %, жінки – 609,1 тис. осіб, або 54,1%, міське населення – 675,2 тис. осіб, або 60%, сільське – 450,5 тис. осіб, або 40%.

Віковий склад населення характеризувався такими даними: зменшення кількості дітей від загальної чисельності населення одночасно з істотним збільшенням кількості осіб старше працездатного віку, що значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію у регіоні.

Територія області розділена на 21 район, має 12 міст, 26 селищ міського типу, 1024 сільських населених пунктів. Відстань від Кіровограда до Києва: по залізниці – 392 кілометра, по шосе – 317 км.

Найбільші міста області: Кіровоград, Олександрія, Світловодськ, Знам’янка.

Вигідне транспортно-географічне положення Кіровоградської області обґрунтовано безпосереднім сусідством з високорозвиненими, у промисловому відношенні, Придніпров’ям і Донбасом, наявністю густої мережі транзитних залізниць і автомагістралей, газопроводів і нафтопроводів, виходом до Дніпра (пристань у Світловодську).

Поверхня області являє собою пологохвилясту лесову рівнину (висотою до 200 метрів) розчленовану річковими долинами і балками. Кіровоградська область багата основними видами корисних копалин. Розвідано багато родовищ бурого вугілля (тут розташована частина дніпровського буровугільного басейну – Олександрійський буровугільний район). В області знаходяться родовища пальних сланців (Бовтинське), торфу. На сході області розвідані поклади залізних руд і залозистих кварцитів. Поширено багато різновидів будівельних матеріалів, таких як сірий і рожевий граніт, габро, лабродарит, кварцит, цегляно-черепичні глини, піщаники та інші. В області є джерела мінеральних вод.

Кіровоградська область лежить у межах двох фізико-географічних зон – лісостепової і степової. У лісостеповій частині області переважають чорноземи, на північному заході області зустрічаються могутні деградовані чорноземи, а на південному сході переважають звичайні чорноземи. Агрокліматичні й агрогрунтові умови області сприятливі для розвитку сільського господарства. Близько 70% лісостепу і 76% степової частини займають орні землі.

Ліси і лісонасадження області займають 6,8 % території, вони представлені великими масивами і невеликими ділянками з перевагою дуба, граба, ясена, клена, сосни, липи й інших дерев.

У долинах рік і на вододілах лісостепової частини є невеликі діброви. У плавнях рік поширена лугова і болотна рослинність (очерети, осока, щавель кінський, подорожник). Природна степова рослинність збереглася на невеликих ділянках на схилах річкових долин і балок, на узліссях. Поширені основні види, такі як, типчак, тонконіг луговий, зрідка - ковила, молочай, ромашка, цикорій та інші.

Фауна представлена в більшості лісових і деяких степових тварин. В області нараховується 64 видів ссавців ( козуля, лось, лисиця, заєць-русак та ін.); 59 видів риб (короп, карась, окунь, лящ, сом, щука й ін.); 280 видів птахів (яструб, дятел, перепел, жайворонок, орел). У заростях Дніпра й інших рік водяться: видра, водяний щур, куріпка, каравайка. В області акліматизовані: єнотовидна собака, ондатра, нутрія, норка.

Ріки Кіровоградської області належать до басейнів Дніпра і Південного Бугу. Їх в області 438, у тому числі довжиною понад 10 кілометрів – 120 рік, понад 25 кілометрів – 45 рік. На північному сході протікає ріка Дніпро. Основні притоки – Цибульник, Інгулець. На південному заході тече Південний Буг (його основні притоки – Інгул, Синюха, Синиця). В області створено 77 водоймищ, два з них, Кременчуцьке і Дніпродзержинське, омивають область на північному сході. Ріки рівнинного типу, мають широкі долини, що звужуються в місцях виходу кристалічних порід. Водосховища й озера використовуються для водопостачання, риборозведення та зрошення земель.

Клімат області помірковано континентальний. Зима тут порівняно м'яка, з частими відлигами. Сніжний покрив у зв'язку з відлигами не стійкий і малопотужний. Літо тепле, сухе, переважно з ясною погодою. Серед несприятливих кліматичних явищ – зливи, град, курні бурі, посухи. Переважна денна температура повітря влітку плюс 20°С, узимку мінус 6°С.

У Кіровоградській області нараховується близько 40 об'єктів природно-заповідного фонду державного і місцевого значення, загальною площею
4,3 тис. га, у тому числі заказники державного значення: орнітологічний – Рєдчине і ландшафтний – Чорноліський. З пам'ятників природи особливий інтерес представляють дендрологічний парк «Веселі Боковеньки», пам'ятки садово-паркового мистецтва – парки «Хутір Надія» і «Онуфрієвський». В області є краєзнавчі та літературні музеї. Уся територія області багата пам'ятниками історії та культури, багато з яких узяті під охорону держави.

Кіровоградська область характеризуються високорозвиненою промисловістю і багатогалузевим сільським господарством. У промисловості основними галузями спеціалізації є: сільськогосподарське машинобудівництво, гірничодобувна, паливна, будівельних матеріалів, деревообробна, чорна і кольорова металургія. Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур, насамперед цукрового буряка і соняшника.

Для забезпечення електроенергією в області побудовані гідротехнічні спорудження і теплоелектростанції. Основою енергетики є Кременчуцька, Краснохуторська, Новоархангельська, Тернівська і Гайворонська ГЕС, Кіровоградська й Олександрійська ТЭЦ.

Миколаївська область

Миколаївська область розташована на півдні України, по нижній течії Південного Бугу в межах степової зони.

Утворена 22 вересня 1937 року. Обласний центр – місто Миколаїв.

Граничить:

на заході з Одеською областю;

на півночі з Кіровоградської;

на сході і південному сході з Дніпропетровською і Херсонською областями;

на півдні з Чорним морем.

Займає площу 24, 2 тис. кв. км.

Більша частина Миколаївської області відноситься до Причорноморської низовини, яка складена неогеновими вапняками, пісками і піщаниками, покритими четвертинними льосами і льосовидними суглинками. Північ зайнята відрогами Правобережної Придніпровської височини ( до 240 м висотою), що складається із древніх кристалічних порід і піщано-глинистих відкладень палеогену. Рівнинна поверхня області порожнього падає на південь, досягаючи в Чорного моря 20-40 м. Північна частина інтенсивно розчленована мережею ярів, балок і долин. На півдні яружна мережа розвита слабко. Широкі межирічні простори характеризуються тут наявністю великих округлих знижень, що у весняний час заповнюються водою й утворюють тимчасові озера. На території області є значні запаси різноманітних гранітів, гнейсів, вапняків, трепеловидних мергелів, цегляно-черепичних глин, каолінів, щебеню, гравію, піску та др. З інших видів викопної мінеральної сировини відомі невеликі запаси бурого вугілля і торфу.

Клімат помірковано континентальний. Зимою у формуванні його приймають головним чином повітряні маси, що приходять з Атлантичного океану. Влітку область піддається також впливу континентального тропічного повітря, що приходить з південного сходу. Характерні різкі коливання температур за всіх часів року, мала кількість опадів, часті посухи, сильні вітри. Літо жарке, вітряне, з частими “суховіями”. Зима тепла, малосніжна. Середня температура самого теплого місяця (липня) +27 °С, самого холодного (січень) мінус 3,6 °С. Максимальна температура +40 °С, мінімальна – 30 °С. Середньорічна кількість опадів коливається в межах області від 300-350 мм на півдні до 400 мм на півночі.

Максимум опадів – улітку, вони випадають переважно у виді злив. Тривалість вегетаційного періоду 210 днів.

Миколаївська область омивається з півдня - Чорним морем і Дніпровсько-Бугським лиманом, який відділений від моря піщаною Кінбурнською косою. Глибини біля берега невеликі. Берега – типово лиманні. Відомі Бугський, Березанський, Тузловський і Тилигульський лимани. Останні два являють собою гірько-солоні озера, відділені від Чорного моря піщано-черепашковими пересипками. Головні ріки - Південний Буг, що перетинає західну частину області з північного заходу на південний схід, ріка Інгул (ліва притока Південного Бугу) і ріка Інгулець (права притока Дніпра). На півдні області протікає р. Березань. Крім того, область перетинають мілководні, усихаючи влітку притоки. Ріки використовуються для зрошення, одержання гідроенергії та, частково, для судноплавства.

У північній частині області, де опадів більше, переважають звичайні чорноземи зі змістом гумусу до 7%. На півдні вони змінюються південними чорноземами і темно-каштановими, слабко- і середньо-солонцеватими чорноземами важкого механічного складу, зі змістом гумусу до 3%. У заплавах рік розвиті алювіально-лугові ґрунти. Зустрічаються солонці, глеєчерноземні та солонцювато-осолоділі ґрунти, заболочені плавні і торфовища.

Схили долин ( Південного Бугу, Інгулу, Інгульця), балок і ярів у значної мірі оголені, унаслідок ерозії. У прирічкових і приморських районах є піщані і супіщані ґрунти, що місцями переходять у сипучі піски.

У минулому територія області була зайнята типчаково-ковиловим степом. Тепер степи розорані і природна рослинність збереглася лише по балках і перелісках. У північній частині області маються насадження з дуба, осики, клена, тополі, береста, акації та інших порід. Зустрічаються також зарості чагарників.

Проводиться закріплення пісків і ярів. Навколо міста Миколаєва на значних площах висаджені посадки довголітніх лісових порід.

Переважними тваринами є численні гризуни – заєць, ховрашки, хом'яки, миші й інші. З хижаків зустрічається вовк, лисиця. Багато птахів – дрохва, перепел, сіра куріпка, шпаки, синиці, жайворонки, у плавнях - качки, кулики. У ріках багато риби, такої як сазан, лящ, рибець, чехоня, карась, судак, щука, окунь, сом. У Чорному морі виловлюються бички, хамса, кефаль, сазан, чехоня, скумбрія, севрюга, білуга, стерлядь.

Загальна чисельність постійного населення Миколаївської області, за станом на 5 грудня 2001 року, складала 1262, 9 тис. осіб, у тому числі чоловіків – 586,8 тис. осіб, або 46,5%, жінки – 676,1 тис. осіб, або 53,5%, міське населення – 835,0 тис. осіб, або 66,1%, сільське – 427,9 тис. осіб, або 33,9%.

Віковий склад населення характеризувався такими даними: зменшення частки дітей у загальній чисельності населення одночасно з істотним збільшенням частки обличчя старше працездатного віку, що значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і визначає старіння населення.

Промисловість Миколаївської області використовує метал Наддніпрянщини, вугілля Донбасу і місцеву мінеральну сировину. Енергетичною базою служать енергокомбінат, гідроелектростанції (Першотравнева, Мигеївська, Константинівська, Вознесенська й інші) та теплоелектростанції.

Перше місце серед промислових галузей області займає машинобудування. Значно розвиті також харчова, легка промисловість і виробництво будівельних матеріалів. Машинобудування, у тому числі суднобудування, зосереджено головним чином у Миколаєві. Є також заводи: ремонтно-механічний, інструментальний, борошномельного устаткування. У південних районах розвите виноробство. На півночі області, головним чином, борошномельна промисловість. Велика частина підприємств легкої промисловості зосереджена у Миколаєві. Легка промисловість представлена галузями: швейною, взуттєвою, трикотажною, панчішно-шкарпетковою .

Земельний фонд області розподіляється по угіддях у такий спосіб:

рілля – 72,0 %;

вигони – 11,0 %;

луги і косовиці – 0,8%;

городи – 3,4%;

сади і виноградники – 0,8%;

ліси і чагарники( включаючи лісосмуги) – 2,0%;

водяні простори – 1,9%;

інші – 8,1%.

Під зерновими культурами зайнято 54,5%, технічними – 8,0%, кормовими – 16,5%, овочами – 3,0% і під чи