Реферат: Програми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів

Міністерство освіти і науки України


Програми для 5-10 класів

спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для

розумово відсталих учнів


Трудове навчання: «Швейна справа»


«Квітникарство»


Київ

2009


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7020 від 18.08.2009)


Рекомендовано Міністерством освіти і науки Україин

(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-7017 від 18.08.2009)


Відповідальний за випуск :


Програми підготували: Швейна справа - Мерсіянова Г.М., Квітникарство – Чеботарьова О.В.


© Міністерство освіти

і науки України, 2009


^ ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ


ШВЕЙНА СПРАВА


Пояснювальна записка


Професійно–трудове навчання в спеціальній школі для розумово відсталих дітей спрямоване на забезпечення підготовки учнів до самостійного виконання різних видів робіт, в умовах державних і приватних підприємствах та у власному побуті.

Підготовка школярів до самостійного виконання різних видів робіт з швейної справи відбувається у процесі формування в учнів доступних технічних та технологічних знань з предмета; навчання прийомів праці (технології обробки та з’єднання деталей швейних виробів ручним і машинним способами); виховання у школярів необхідних якостей особистості (відповідальність, сумлінність, бережливість та ін.); розвитку загальнотрудових умінь (орієнтування у способі виконання практичного завдання, планування послідовності дій та здійснення самоконтролю).

Трудова підготовка розумово відсталих школярів має чітко виражені етапи – орієнтування у спеціальності на базі навчальних майстерень (4 клас), опанування основ професії (5-9 класи) та спеціалізація (удосконалення трудових умінь) (10 клас), які відповідають періодам шкільного навчання. На етапі орієнтування у спеціальності передбачається: ознайомлення школярів з видами діяльності, які опановують під час вивчення швейної справи; надання учням відомості про сферу використання одержаних знань та практичних умінь; формування в учнів умінь виконувати базові трудові операції на основі володіння ручним та машинним способом. Рівень оволодіння школярами знаннями та практичними вміннями, на цьому етапі, дає підстави вчителеві зробити припущення щодо можливостей опанування кожним учнем даної професії. Остаточний висновок щодо подальшого професійного навчання таких учнів швейній справі має здійснюватись на основі індивідуальних характеристик вчителя молодших класів, вихователя, лікаря, з урахуванням вимог професіограми на спеціальність швеї-мотористки.

У 5-9 класах школярі вивчають загальний курс швейної справи, знайомляться з основами технології обробки деталей та їх з’єднання, тобто опановують окремі технологічні операції та виготовлення виробів в цілому, одержують знання про етапи його виготовлення , починаючи від його проектування (побудова креслення) до остаточної обробки. Учні знайомляться з технічними і технологічними властивостями тканин та їх доцільним використанням, одержують інформацію про машини та пристрої, які використовують в швейному виробництві. Достатнє опанування цих знань і практичних умінь дає можливість учням, після закінчення 9 класу, працювати на швейному виробництві, а також використовувати одержані знання і практичні вміння у власному побуті: самостійно виготовляти побутові вироби ( торбинки, наволочки, рушники, простирадла, шити білизну, одяг), лагодити одяг і білизну, доцільно використовувати різну тканину, нитки, фурнітуру тощо.

Базові знання, які учні отримують за період професійної підготовки у 5-9 класах, дають можливість школярам удосконалювати одержані техніко-технологічні знання та практичні уміння, а також спеціалізуватися з більш вузької спеціальності у 10-класі, на базі вузькопрофільного підприємства.

Слід зазначити, що методика навчання у 4-му класі відповідає предметній системі, тобто окремі види робіт (ручні і машинні) вивчаються у зв’язку з виготовленням конкретного предмета. Так, наприклад, при виготовленні серветки, вивчається спосіб виконання шва упідгин із закритим зрізом, оскільки цим швом обробляють зрізи виробу, а технологію зшивного шва учні вивчають у процесі пошиття торбинки. Тобто опанування окремих операцій відбувається у зв’язку з предметом, який виготовляється із застосуванням саме такої обробки.

Методикою навчання у 5-9 класах передбачено застосування операційно – комплексної системи, коли більшість технологічних операцій учні опановують попередньо, на зразках тканини, з подальшим застосуванням їх під час обробки деталей виробу та їх з’єднання. Отже, учні спочатку опановують технологію виконання швів, стібків, способи обробки зрізів деталей та їх з’єднання, а потім ці знання використовують у процесі виготовлення виробу. Наприклад, перед виготовленням дитячої сорочки з круглим вирізом горловини учні спочатку засвоюють технологію виконання швів зшивного, запошивного, упідгин із закритим зрізом та обробку зрізів прямими, навскісними чи підкрійними обшивками, а під час виготовлення виробу використовують відому їм технологію обробки зрізів, спосіб з’єднання цих деталей. Таким чином, відомі технологічні операції учні використовують в комплексі.

В навчальній програмі з швейної справи передбачено вивчення основ машинознавства (призначення і будова виробничих та побутових швейних машин), і матеріалознавства ( виробництво та властивості тканин рослинного, тваринного та штучного походження), та вивчення технології виготовлення швейних виробів за видами робіт: побудова креслення, обробка деталей та пошиття виробів. Кожний вид роботи представлений відповідними темами, розділами, у яких визначено об’єкт виготовлення учнями, техніко – технологічні відомості та практичні роботи. Об’єктами виготовлення є зразки стібків, швів, обробка зрізів чи зазначені вироби, які будуть виготовляти учні (наволочки, господарські сумки, тощо) Технічні або техніко – технологічні відомості містять інформацію про призначення об’єкту праці (стібків, швів, обшивок тощо), виробу – призначення, спосіб виконання, характеристика моделі, фасону, та технологію виготовлення, оздоблення, про тканину, а також правила безпечної праці з інструментами, машинами та електричними приладами. Практична робота визначає технологію обробки зрізів та з'єднання деталей виробу, послідовність виконання операцій, завдань та волого-теплову обробку.

З метою удосконалення професійних навичок та загальнотрудових умінь, починаючи з 5-го класу, після вивчення кількох тем програми передбачено спеціальні години на «практичне повторення» навчального матеріалу. Бюджет часу на практичне повторення, залежно від умов, які складаються у школі (матеріальна база, можливості учнів), та рівня опанування учнями попередніх тем, може бути використаний на вивчення різних видів художніх промислів (в’язання, вишивання, килимарство та ін) за окремою програмою.

Відомості з машинознавства (призначення та будова основних деталей швейної машини, підготовка машин до роботи, визначення та усунення деяких недоліків у роботі швейної машини та ін.) та практичні вміння учні одержують на спеціальних уроках, а закріплення, повторення та удосконалення навиків здійснюється протягом навчального року. Відомості з матеріалознавства подаються на початку кожного навчального року, однак матеріал цього розділу повторюється в процесі вивчення всіх тем з технології виготовлення швейних виробів.

Формування в учнів знань, умінь та навичок усвідомленого дотримання правил безпечної праці має здійснюватися на кожному вступному занятті, на початку навчального року, коли учнів знайомлять із загальними правилами безпеки при роботі з голкою, ножицями, праскою та на швейній машині. На наступних заняттях потрібно систематично нагадувати учням правила безпечного виконання кожної операції ручним і машинним способами.

Змістом програми передбачено опанування учнями технології виготовлення швейного виробу, яка розпочинається із побудови креслення. Всі учні мають знати мірки для побудови креслення швейних виробів, розмір одягу, уміти виготовляти креслення на однодетальні вироби (серветка, косинка, наволочка, фартушок та ін.). Побудові креслення складних виробів вчитель знайомить всіх учнів, а будують креслення, самостійно за інструкційною картою, лише учні з більшими навчальними можливостями. Хоча, всі учні мають навчитися аналізувати готове креслення – уміти визначити контури деталей на ньому, знати назви ліній, співвідносити зрізи деталей виробу з контурними лініями креслень, вирізувати викрійку із готового креслення, розкладати деталі викрійки на тканині та викроювати деталі, під наглядом учителя..

Навчання учнів моделюванню викрійок (прикладний спосіб), шляхом змінювання форми деталей, вирізу горловини, пройми, перенесення виточок, а також моделювання деталей спідниць, рукавів, коміра, пропонується для збагачення уявлень школярів про створення різних фасонів швейних виробів та окремих деталей.

В процесі трудового навчання значну увагу необхідно приділяти розвитку у школярів загальнотрудових умінь: аналізу об’єкта діяльності щодо його призначення, матеріалу, засобів виготовлення ( ручна чи машинна обробка), а також визначення форми, розміру, кількості деталей та спосіб їх з’єднання, оздоблення; плануванню послідовності власної діяльності та здійснення самоконтролю. Оскільки низький рівень зазначених умінь спричиняє розумово відсталим учням значні труднощі під час самостійного виконання ними практичних завдань.

Одним із засобів забезпечення ефективності навчальної діяльності учнів, на уроках праці, є навчання школярів користуватися наочною опорою. У трудовому навчанні такою опорою є малюнки виробів та їх деталей, інструментів, трудових прийомів, а також креслення, ескізи, технологічні та інструкційні карти, натуральні вироби та їх зразки тощо. Необхідно навчити школярів користуватись підручником з трудового навчання. Учні мають усвідомлено читати текст, розглядати і розуміти різний ілюстративний матеріал та виконувати практичні завдання за інструкційними картами, планами послідовності виконання завдань, знаходити необхідну інформацію, відповіді на запитання та ін.

Наведені у програмі вироби є орієнтовними. Вчитель може замінити їх іншими, але у всіх випадках замінені вироби повинні мати достатню кількість вправ для опанування учнями виробничих операцій, згідно з темою програми.


^ Програма 4 -10 класи


№

^ К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи







4 – й клас ( 140 год. )

Перший семестр ( 68 год. )







1

14

^ Матеріали, інструменти та приладдя для швейних робіт

Технічні відомості. Професія швачки. Обладнання майстерні, робочого місця. Правила поведінки та безпечної праці у майстерні. Загальні відомості про матеріали (папір, тканина, нитки, ґудзики) інструменти та приладдя.

Папір. Види паперу, використання в побуті. Колір паперу властивості (мнеться, розмокає у воді, рветься, можна розрізати ножем, ножицями, склеїти, зшити нитками).

Тканина. Призначення та назва тканини. Тканина гладкофарбована, з малюнком. Лицьовий і виворітний бік тканини. Поздовжня і поперечна нитка у тканині, пруг.

^ Нитки. Нитки для шиття, вишивання,

плетіння. Колір та товщина.

Ґудзики. Призначення ґудзиків, колір, розмір, сировина (дерево, метал, пластмаса, тощо). Способи пришивання ґудзиків.

Інструменти. Будова та призначення інструментів. Робочий інструмент – голка, ножиці; вимірювальний інструмент – сантиметрова стрічка, лінійка, косинець.

Приладдя. Наперсток, шпильки, кілочок.

Практичні роботи. Визначення властивостей паперу, лицьового і виворітного боку тканини, поздовжньої та поперечної нитки. Класифікація ґудзиків за кольором, формою, сировиною та отворами.




Учень: має загальне уявлення про професію; знає назви та призначення обладнання майстерні та робочого місця; обізнаний з правилами поведінки та безпечної праці у майстерні; володіє основною інформацією про папір;


Учень: визначає лицьовий і виворітний бік тканини з малюнком, пруг, називає основне призначення тканини.


Учень: знає призначення ниток, ґудзиків, називає способи пришивання.


Учень: знає назви та призначення інструментів, приладдя, уміє користуватися сантиметровою стрічкою, лінійкою, косинцем

Учень: визначає, чітко виражений, лицьовий і виворітний бік тканини; та поздовжню і поперечну нитку визначає за пругом.



Формування в учнів уявлень про матеріали та їх властивості, про інструменти.

Розвиток мовлення на основі збагачення словника назвами матеріалів та їх властивостей.

Розвиток пам'яті на основі поданої інформації про папір, нитки, тканину, ґудзики.


Розвиток мислення на основі здійснення класифікації матеріалів за формою, розміром, кольором,, призначенням.

2

20

^ Виготовлення виробів з паперу і картону

Вироби. Зразки дитячого одягу: сорочки, сукні, блузки, спідниці. Зразки фартушків, серветок. Тематична аплікація. Плоскі і об'ємні іграшки. Ялинкові прикраси (сніжинки, гірлянди та ін.).

^ Техніко-технологічні відомості. Вироби та їх деталі. Шаблон. Контур деталей. Назви деталей, контурних ліній та зрізів деталей. Способи з'єднання деталей виробу (зшити, склеїти). Оздоблення деталей виробу. Плоскі та об'ємні вироби.

^ Практичні роботи. Обведення шаблону деталей виробу. Різання паперу ножицями по прямій лінії, заокругленій, відрізування частини паперу, надрізування. Вирізування деталей по контуру. Оздоблення виробу аплікацією. Вирізування із паперу зразків швейних виробів. Малювання виробів дитячого одягу за зразком, шаблоном. Виготовлення плоских іграшок за шаблоном. Вирізування ялинкових прикрас (сніжинки гірлянди)



Учень: називає за малюнками дитячий одяг, ялинкові прикраси, визначає плоскі і об'ємні іграшки.

Учень: визначає деталі виробів, знає назви деталей та їх зрізів, способи з'єднання, визначає оздоблення виробів за малюнком.


Учень: уміє обводити шаблони деталей, різати папір ножицями, вирізувати деталі за контуром, виготовляти плоскі іграшки , вирізувати ялинкові прикраси.


Збагачення уявлень про види дитячого одягу, оздоблення, іграшок з паперу, ялинкових прикрас.

Формування вмінь аналізувати вироби за кількістю деталей, способом з'єднання, за формою.


Здійснювати корекцію дрібної моторики на основі роботи з олівцем, ножицями.

Розвивати уміння користуватись наочною опорою – зразком, шаблоном, малюнками.



3


4.

2.


14

^ Самостійна практична робота

Ручні швейні роботи

Об’єкти роботи. Зразок навскісних стібків, закладки, коробочка із цупкого паперу. Зразок обробки зрізів тканини.

^ Техніко-технологічні відомості. Довжина і товщина нитки. Спосіб виконання навскісних стібків. Вимоги до якості навскісних стібків. Довжина навскісних стібків, призначення. Спосіб виконання торочок.

Практичні роботи .Вимірювання нитки. Зав’язування вузликів. Закріплення нитки петлею, вузликом. Строчки навскісних стібків на смужці паперу, на закладці. З’єднання деталей навскісними стібками. Висмикування ниток на тканині. Виконання торочки. Виготовлення закладки.




Учень: знає назву стібків, вимоги до якості їх виконання.


Учень: уміє відміряти і відірвати нитку, зав’язати петлею, вузликом; виконує навскісні стібки; уміє висмикувати нитки із тканини для торочки.



Розвиток зв’язного мовлення на основі формування вмінь описувати зображені об’єкти діяльності

Формування організованості, самостійності у навчально-практичній діяльності та умінь виконувати практичні завдання за даним зразком.

5

16

^ Виконання строчок стібків ручним способом

Об’єкти роботи. Зразки строчок стібків на тканині. Стібки: прямі, стеблові, тамбурні (ланцюжкові), хрестоподібні, петельні, зшивні.

^ Техніко-технологічні відомості. З’єднувальні, оздоблювальні стібки. Їх назви, спосіб виконання, призначення, вигляд з лицьового боку та з виворотного. Строчки постійного та тимчасового призначення.

^ Практичні роботи. Виконання строчок стібків (прямі, стеблові, ланцюжкові, хрестоподібні, петельні, зшивні) на цупкому папері, на зразках тканини. Оздоблення серветок, закладок за малюнком, зразком.



Учень: називає стібки за малюнками, зразками, вибирає за назвою.


Учень: уміє виконувати стібки прямі, стеблові, ланцюжкові, хрестоподібні, петельні, зшивні за їх малюнками зразками.


Формування мислення на основі розвитку вмінь порівнювати види стібків за зовнішнім виглядом, за способом виконання.

Розвиток мовлення на основі збагачення словника назвами стібків.

Розвиток дрібної моторики в процесі виконання трудових операцій ручним способом.

6

2

^ Самостійна практична робота













Другий семестр ( 72 год. )







7

8

^ Швейна машина з ножним приводом

Технічні відомості. Швейна машина з ножним приводом: швидкість роботи, види

робіт, які виконує. Будова швейної машини. Ножний привод. Правильна посадка за швейною машиною. Правила безпечної роботи. Деталі машини для заправлення верхньої нитки. Шпулька, шпульний ковпачок.

^ Практичні роботи. Пуск і зупинка швейної машини. Строчіння цупкого паперу на машині без ниток. Строчіння на папері по прямих, заокруглених, ламаних лініях по наведеним контрам. Заправлення верхньої і нижньої нитки. Намотування нитки на шпульку. Строчіння тканини.



Учень: знає правила безпечної роботи за швейною машиною, назву деталей для заправлення верхньої нитки, показує їх на вимогу вчителя;


Учень: уміє заправляти верхню і нижню нитки, керуючись малюнком та зразком, намотує нитку на шпульку; уміє виконувати пуск та зупинення роботи швейної машини, строчити по наведеним контурам на папері, тканині.





Формування особистісних якостей –уважності, спостережливості, охайності.


Розвиток координації робочих рухів рук і ніг на основі вправляння швейною машиною з ножним приводом ( пуск, зупинення, строчіння).

8

4

^ Прасувальні роботи

Технічні відомості. Електрична праска.


Будова праски. Правила безпечної роботи праскою. Назви прасувальних робіт. Обладнання робочого місця для прасування.

^ Практичні роботи. Прасування: випрасувати тканину, розпрасувати, запрасувати, припрасувати.



Учень: знає правила безпечної роботи з праскою.


Учень: уміє виконувати прасувальні роботи за їх назвами і показом учителя.



Формування особистісних якостей –уважності, спостережливості, дотримання правил безпечної роботи з праскою.

Збагачення словникового запасу професійними термінами стосовно прасування.

9


10

8


18

^ Шви з’єднувальні, крайові.

Об’єкти роботи. Зразки швів. Шов зшивний. Шов упідгин із закритим зрізом.

Вироби. Подушечка для голок. Хусточка. Торбинка.

Техніко-технологічні відомості. Ручні і машинні роботи при пошитті виробів. Строчка, стібок, довжина стібка. Шви з’єднувальні та крайові на виробах. Шов зшивний: застосування, технологія виконання ручним і машинним способом. Шов зшивний розпрасований. Вимоги до якості виконання шва. Шов упідгин із закритим та відкритим зрізом: застосування, вимоги до якості, технологія виконання.

^ Практичні роботи. Виготовлення зразків швів ручним і машинним способом. Виготовлення подушечки для голок, хусточки, торбинки за готовим кроєм.


Виготовлення м'якої іграшки.


Вироби. М'які іграшки не складної конфігурації.

^ Техніко-технологічні відомості. М'які іграшки об'ємні, плоскі. Деталі – основні, додаткові, їх назви, кількість. Назви матеріалів для основних та додаткових деталей (тканина, хутро, шкіра, нитки, ґудзики, вата тощо), оздоблень (вишивка, аплікація). Викрійка, лекало.

^ Практичні роботи. Вирізування деталей за викрійками. Збільшення, зменшення лекала. З'єднання деталей іграшки за попереднім зметуванням. Оздоблення іграшки.



Учень: знає назви крайових та з’єднувальних швів, їх застосування (називає шви за зразком, малюнком); розказує послідовність виконання швів за технологічною картою.


Учень: уміє виготовляти зразки крайових та з’єднувальних швів за технологічною картою, за зразком, ручним і машинним способом.


Учень: - знає назви деталей м'яких іграшок, визначає їх кількість; вирізняє матеріали та оздоблення, називає їх.


Учень: - уміє за зразком вирізувати деталі, зшивати за попереднім зметуванням; за допомогою вчителя здійснює оздоблення м'якої іграшки



Розвиток мовлення на основі збагачення словника назвами швів, ручних і машинних робіт.


Розвиток загально трудових умінь – визначення послідовність виконання практичних завдань, здійснення самоконтролю за технологічною картою.


Збагачення уявлень про види м'якої іграшки (об'ємні, плоскі) та матеріали для їх виготовлення.


Розвиток загально трудових умінь на основі аналізу виготовлення іграшки, планування послідовності дій та здійснення порівняння свого виробу із зразком.

11

2

^ Самостійна практична робота учнів.








12


10

Ремонт одягу

Об’єкти роботи. Пришивання ґудзиків. Ремонт білизни і одягу.

^ Техніко-технологічні відомості. Види ремонту швейних виробів: пришивання відірваних ґудзиків, вішалки на одязі, накладання латки. Види ґудзиків, призначення (для сорочки, сукні, пальто, та ін.), способи пришивання

^ Практичні роботи. Пришивання ґудзиків із наскрізними отворами, з вушком, на ніжці. Накладання латки



Учні: - визначають види ремонту на швейних виробах; називають способи пришивання ґудзиків.


Учні: - уміють пришивати ґудзики, вішалки на одязі, накладати латки.

Формування особистісних якостей –бережливості, охайності, спостережливості.

Розвиток естетичного смаку на основі добору латок для ремонту одягу, ґудзиків.

13

18

.^ Виготовлення швейних виробі





4



12


^ Креслення серветки квадратної і прямокутної форми. Виготовлення викрійки. Обробка зрізів.

Вироби. Серветка квадратної та прямокутної форми.

^ Техніко-технологічні відомості. Серветки їх форма призначення, матеріали. Інструменти для побудови креслення. Сантиметрова стрічка. Назви ліній: суцільно-основні, допоміжні (тонкі) і штрихові. Призначення ліній. Правила оформлення креслень: позначення ліній, точок, розмірів.

^ Практична робота. Побудова креслення серветки. Виготовлення викрійки. Розміщення викрійки на тканині з урахуванням поздовжньої і поперечної ниток, лицьового і виворітного боку. Закріплення викрійки. Викроювання серветки. Обробка зрізів швом упідгин із закритим зрізом. Прасування виробу.




Учні:-знають призначення серветок, їх форму, назви ліній на кресленні та їх призначення, послідовність виготовлення креслення,

серветки.


Учні: - уміють будувати креслення серветки, вирізувати викрійку, деталь серветки, обробляти зрізи серветки швом упідгин із закритим зрізом.



Розвиток просторового орієнтування на площині аркушу паперу на онові побудови креслення серветки квадратної та прямокутної форми.

Формування загально трудових умінь: аналізувати виріб за формою, розміром, обробкою зрізів; планувати послідовність робіт, здійснювати самоконтроль.




5

6

^ Подвійний шов

Об’єкти роботи. Зразки подвійного шва.

Техніко-технологічні відомості.

З’єднувальні шви. Подвійний шов, застосування та технологія виготовлення. Вимоги до якості виготовлення шва.

^ Практичні роботи. Виготовлення зразка подвійного шва.



Учні: - знають назву шва, застосування подвійного шва, послідовність виготовлення.

Учні: - уміють виготовляти

шов за зразком, за інструкційною картою.



Розвиток спостережливості, акуратності,самостійності,

Уважності на основі аналізу способу виконання зразка подвійного шва.




6

8

^ Наволочка з клапаном. Побудова креслення, виготовлення викрійки, розкроювання.

Виріб. Наволочка з клапаном.

Техніко-технологічні відомості.

Призначення, форма, стандартні розміри наволочок. Наволочки на зав’язках, на ґудзиках, з клапаном. Тканини для виготовлення наволочок. Оздоблення наволочок.

Масштаб, лінійка масштабна та її застосування. Види робіт: побудова креслення, виготовлення викрійки, розкладка викрійки на тканині, вирізування деталі, пошиття наволочки.

^ Практичні роботи. Визначення розміру наволочки, кількості тканини. Побудова креслення. Вирізування викрійки. Підготовка тканини до розкроювання. Розкладання викрійки на тканині. Вирізування деталі наволочки.





Учні: знають призначення наволочок, їх форми, розміри, тканини для пошиття; називають види робіт та послідовність їх виконання.

Учні: уміють визначати кількість тканини за даним розміром наволочки при допомозі вчителя; уміють будувати креслення наволочки за інструкційною картою, вирізувати деталь наволочки.




Збагачення уявлення учнів про види наволочок, їх форму, розмір, технологію виготовлення.

Розвиток просторових уявлень на основі роботи із масштабною лінійкою.

Формування загальнотрудових умінь: визначення плану трудових дій (побудова креслення, вирізування викрійки, деталі) та здійснення самоконтролю.




7

18

^ Технологія виготовлення наволочки з клапаном

Виріб. Наволочка з клапаном.

Техніко-технологічні відомості. Назви зрізів деталі наволочки (поперечні, поздовжні). Шви, які використовуються при виготовленні наволочки (подвійний, упідгин із закритим зрізом). Послідовність обробки зрізів деталі та їх з’єднання.

^ Практична робота. Обробка поперечних зрізів деталі наволочки швом упідгин із закритим зрізом, визначення довжини клапана, з’єднання бічних (поздовжніх) зрізів подвійним швом, прасування готового виробу.



Учні: знають назви зрізів деталі наволочки, швів, називають послідовність виготовлення наволочки.


Учні: уміють за зразком та планом роботи виготовляти наволочку з клапаном (обробляти зрізи, визначати довжину клапана).


Розвиток мовлення на основі словесної характеристики виробу щодо форми, назв швів та послідовності трудових операцій.

Розвиток мислення на основі здійснення аналізу способу виготовлення виробу.

Формування особистісних якостей: охайності, наполегливості тощо.




8

20

^ Практичне повторення










9

4

^ Самостійна робота учнів










10

8

^ Накладний шов

Об’єкти роботи. Зразок накладного шва.

Технологічні відомості. Накладний шов – один із видів з’єднувальних швів. Накладні шви із закритими і відкритими зрізами. Застосування накладних швів. Ширина накладного шва. Місце вимірювання ширини шва.

^ Практичні роботи. Виготовлення накладного шва з двома відкритими зрізами. Виготовлення накладного шва із одним закритим зрізом, із двома закритими зрізами.




Учні: знають назву швів, їх застосування, послідовність виконання.

Учні: уміють виготовляти накладні шви за даним зразком, визначити шви за їх назвою та знайти серед інших швів, розказати послідовність виготовлення накладного шва.



Збагачення уявлень про види з’єднувальних швів. Розвиток словникового запасу професійними термінами.

Формування загальнотрудових умінь на основі навчання плануванню послідовності виконання

трудових операцій.




11

24

^ Виготовлення сумки господарської

Виріб. Сумка господарська.

Техніко-технологічні відомості.

Призначення сумки господарської. Форми і розміри сумок. Шви, що застосовуються. Деталі сумки: основна, додаткові, кількість деталей. Матеріали для пошиття сумок. Види робіт: визначення розміру, побудова креслення, вирізування викрійки, викроювання деталей, з’єднання деталей, прасування готового виробу.

^ Практичні роботи. Визначення розміру деталей сумки. Побудова креслення, викроювання викрійки, розкладка викрійки, викроювання деталей. Підготовка деталей крою до обробки. Обробка деталей та їх з’єднання. Перевірка якості виготовлення господарської сумки.



Учні: знають назви деталей господарської сумки, матеріали, визначають види робіт за наочною опорою; знають шви, які застосовуються для пошиття сумки.


Учні: уміють будувати креслення, вирізувати викрійку та викроювати деталі сумки за інструкційною картою; уміють з’єднувати деталі сумки за незначною допомогою учителя.



Розвиток мислення на основі аналізу технології виготовлення виробу за наочною опорою.

Розвиток просторового уявлення на основі аналізу креслення господарської сумки.

Розвиток загальнотрудових умінь – контролювати виконану трудову дію за даним зразком, малюнком, порівнювати з еталоном.




12

20

^ Практичне повторення.










13

4

^ Самостійна робота учнів та аналіз її якості.
















^ Другий семестр (144 год.)










14

10

^ Обшивки у швейних виробах

Об’єкти роботи. Поздовжні, поперечні та навскісні обшивки. Зразки обробки зрізів.

Техніко-технологічні відомості. Назви зрізів тканини (поздовжні, поперечні, навскісні), технологічні властивості зрізів. Обшивки та їх призначення. Довжина і ширина обшивки. Види обшивок за способом розкроювання (поздовжні, поперечні, навскісні). Обшивки одинарні, подвійні..

^ Практичні роботи. Викроювання поздовжніх, поперечних, навскісних обшивок. Обробка поздовжніх зрізів тканини поздовжніми і поперечними обшивками. Обробка заокругленого зрізу навскісною обшивкою (одинарною, подвійною).



Учні: знають назви зрізів тканини та їх властивості, призначення обшивок та їх види за способом розкроювання.


Учні: уміють викроювати обшивки, обробляти зрізи тканини обшивками; визначати обшивки за способом їх викроювання.

Розвиток естетичний смак на основі вибору обшивки за кольором, якістю тканини.


Розвиток умінь виконувати трудові операції за наочною опорою ( зразками, малюнками)

Розвиток плануючого мовлення на основі формування вмінь визначати послідовність практичних дій.




15

12

^ Обробка навскісних зрізів швейних виробів поздовжньою обшивкою.

Вироби. Косинка.

Техніко-технологічні відомості. Навскісні зрізи тканини. Властивості: розтяжність, сипучість навскісних зрізів. Врахування властивостей зрізів при обробці тканини. Навскісні зрізи у виробах. Косинка. Форма косинок, розміри, величина, використання, матеріали. Зрізи косинки (поздовжній, навскісний, поперечний). Послідовність виготовлення косинки.

^ Практичні роботи. Побудова креслення косинки. Викроювання викрійки косинки. Викроювання деталі косинки. Обробка зрізів косинки ( навскісний поздовжньою обшивкою, поперечний і поздовжній зрізи – швом упідгин із закритим зрізом).



Учні: знають властивості навскісних зрізів, називають форму косинки, величину, зрізи (навскісний, поздовжній, поперечний та послідовність виготовлення косинки

Учні: уміють будувати креслення косинки за зразком, вирізувати викрійку та викроювати деталь косинки; уміють обробляти зрізи косинки за зразком та допомогою учителя.



Збагачення уявлень про призначення, величину, форму косинки та тканину.

Формування вмінь планувати послідовність трудових операцій.

Розвиток мовлення на основі формування вміння складати словесний звіт про послідовність виконання практичного завдання ( побудова креслення, вирізування викрійки, деталі, обробка зрізів)




16

12

^ Дитяча косинка-шапочка

Виріб. Косинка-шапочка.

Техніко-технологічні відомості. Головні убори. Косинки, шапочки, косинки-шапочки. Деталі косинки-шапочки, застібка. Мірки для побудови креслення косинки-шапочки. Послідовність виготовлення виробу.

^ Практичні роботи. Знімання мірок для побудови креслення косинки. Побудова креслення деталі косинки-шапочки. Вирізування викрійки. Викроювання деталей косинки-шапочки. Пошиття: з'єднання деталей машинним способом, виметування петель, пришивання ґудзика, прасування.



Учні: знають види головних уборів, називають їх за малюнками, зразками, та називають послідовність виготовлення.

Учні: уміють знімати мірки, будувати креслення, вирізувати викрійки, деталі за інструкційною картою, зразком; уміють виготовляти косинку-шапочку за зразком.


Розвиток уявлень про види дитячих головних уборів з тканини.


Розвиток сприймання та мислення на основі формування вмінь розрізняти дитячі головні убори за видом, назвою, способом виготовлення, тканиною.






17

6

^ Зборки у швейних виробів

Об’єкти роботи. Зразки зборок виготовлені ручним і машинним способом.

Техніко–технологічні відомості. Зборки у жіночому і дитячому одязі, білизні . Припуск тканини на зборки. Технологія виконання зборок ручним і машинним способом.

^ Практичні роботи. Виконання зборок ручним способом – прокладання двох паралельних строчок дрібними прямими стібками, стягування ниток і рівномірний розподіл зборок. Виконання зборок машинним способом – прокладання двох паралельних строчок.




Учні: знають застосування зборок у швейних виробах та спосіб їх виготовлення.


Учні: уміють виконувати зборки ручним та машинним способом



Розвиток уявлень про види оздоблень дитячого і жіночого вбрання.

Розвиток дрібної моторики на основі виконання зборок ручним способом.

Розвиток просторових уявлень на основі дотримання розміру стібків, відстані між строчками на тканині.




18.

16

^ Зборки на головних уборах (косинка з обшивкою, шапочка)

Вироби. Косинка зі зборками. Шапочка зі зборками. Шапочка з мереживом (мереживо у зборки).

^ Техніко-технологічні відомості. Косинка зі зборками. Деталі косинки (основа трикутної форми, обшивка). Тканина для косинки. Послідовність виконання косинки. Шапочка зі зборками. Призначення, форма, модель шапочки. Тканина для виготовлення шапочки із зборками. Назва зрізів деталі.

^ Практична робота. 1.Виготовлення косинки зі зборками: визначення розміру косинки, побудова креслення основної деталі косинки; побудова обшивки, вирізування викрійки, вирізування деталі і обшивки; обробка зрізів основної деталі косинки ( поздовжній і поперечний зріз швом упідгин із закритим зрізом, навскісний зріз обшивкою); прокладання біля навскісного зрізу строчки для зборок, стягування строчки для зборок, обробка навскісного зрізу обшивкою, прасування.

2. Виготовлення шапочки зі зборками: визначення розміру, побудова креслення деталі прямокутної форми, вирізування викрійки, деталі, обробка зрізів швом упідгин із закритим зрізом, втягування тасьми (стрічки) у шов верхнього і

нижнього зрізу, прасування готового виробу.




Учні: знають назву виробу, деталей, їх зрізів, послідовність виготовлення виробів, називають тканину для виг