Реферат: Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни "історія вчень про державу та право" (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) для бакалаврів у галузі знань «Право»

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


Кафедра теорії держави та права


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

з навчальної дисципліни “ІСТОРІЯ ВЧЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО”

(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)

для бакалаврів у галузі знань «Право»

за напрямом 6.060100 «Правознавство»





КИЇВ – 2012


Навчально-методичний комплекс (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) обговорений та затверджений на засіданні кафедри теорії держави та права, протокол №6 від 17 травня 2011 р.

^ Укладачі навчально-методичного комплексу:

Гусарєв С.Д., начальник кафедри теорії та історії держави та права, доктор юридичних наук, профессор;

Потапов Г.Г., професор кафедри теорії та історії держави та права, кандидат історичних наук;

Коталейчук С.П., заступник начальника кафедри теорії та історії держави та права, кандидат юридичних наук;

Пікуля Т.О., доцент кафедри теорії та історії держави та права, кандидат юридичних наук.


Рецензенти:

A.M. Колодій, начальник кафедри конституційного та міжнародного права, доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України.

А.Ю. Олійник, професор кафедри загальноюридичних дисциплін юридичного факультету, кандидат юридичних наук, професор.


Історія вчень про державу та право: Навчально-методичний комплекс (за вимогами кредитно-модульної системи навчання) / С.Д. Гусарєв., Г.Г. Потапов., С.П. Коталейчук, Т.О. Пікуля. – К., Київський національний університет внутрішніх справ, 2011. – х с.


Навчально-методичний комплекс призначений для курсантів КНУВС денної форми навчання.


ЗМІСТ


Передмова………………………………………………

3

Програма навчальної дисципліни……….……………

4

Робоча програма навчальної дисципліни……………

8


ПЕРЕДМОВА


Однією з необхідних умов організації навчального процесу за кредитно-модульною системою є наявність навчально-методичних матеріалів з кожної дисципліни, виконаних за модульно-рейтинговими засадами і доведені до відома викладачів та слухачів (курсантів).

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчально-методичних матеріалів і передбачає визначення якості виконаної слухачем (курсантом) усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь, шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

^ Фундаментальною метою викладання дисципліни є набуття слухачем (курсантом) вмінь стосовно питань (проблем), що пов’язані із історією виникнення і розвиту теоретичних знань людства про державу, право, політику і законодавство. В результаті вивчення дисципліни слухач (курсант) повинен вміти:

характеризувати першоджерела з окремих тем навчальної дисципліни;

формулювати основні ідеї, принципи, уявлення, що стосуються держави, права, політики і законодавства в окремі історичні епохи;

робити порівняльний аналіз політико-правових поглядів видатних діячів, учених на питання (проблеми), які стосуються предмета навчальної дисципліни;

встановлювати „паралель” між політико-правовими поглядами на державу, право, політику і законодавство, що панували в окремі історичні періоди розвиту суспільства та домінуючими теоріями (течіями, ідеями) у філософії та інших соціальних науках відповідних історичних епох;

критично оцінювати теоретико-правові погляди видатних діячів, політиків, учених на політико-правові категорії та поняття навчальної дисципліни;

робити власні висновки (узагальнення) щодо питань (проблем) предмета навчальної дисципліни.

^ Предметно-видовими цілями вивчення дисципліни є те, що саме повинен знати в результаті слухач (курсант):

місце цієї дисципліни серед юридичних та інших гуманітарних наук, практичне значення в умовах побудови в Україні основ правової держави і громадського суспільства;

двохаспектний предмет цієї дисципліни: історичний і теоретичний стосовно двох соціальних феноменів: держави й права;

основні методи, які використовує "Історія вчень про державу та право", досліджуючи свій предмет. Зокрема уяснити сутність методологічної бази навчальної дисципліни – діалектичного методу, який передбачає розгляд державно-правових концепцій у розвитку та зв'язку між собою, так і з явищами суспільного життя. Знати, чому провідну роль у цьому методі відіграє принцип історизму, для якого характерне розуміння історії як специфічної форми руху від минулого через сучасність до майбутнього, розгляд минулого і сучасного як внутрішньо пов'язаних;

першоджерела, уявлення і правові ідеї мислителів Античності, Середньовіччя та Нового часу;

зміст понять (категорій), які характеризують предмет вивчення навчальної дисципліни;

соціальну значущість теоретичних державно-правових концепцій минулого для поглибленого вивчення категорій „держава” і „право”, а також для практичних заходів, які здійснює народ України з розбудови своєї державності.

^ Загально-функціональними цілями є формування в усього загалу тих, хто навчається:

поваги до права, до професії юриста;

навичок моделювати практичні життєві ситуації за участю представників юридичної професії, в яких би висвітлювалися функціональні особливості відповідно професійної спеціалізації праці юристів, а також їх взаємодія на рівні правових інституцій;

уміння обирати для себе єдине вірне, справедливе та обґрунтоване рішення, виходячи із аналізу певної правової ситуації, спираючись на норми законів та етичних кодексів, доводити власними діями високе призначення юристів у суспільстві як представників гуманної професії.

В системі юридичних наук історія вчень про державу та право є самостійною науковою дисципліною, синтетичною галуззю знань, яка має світоглядне, методологічне та евристичне значення. Ця дисципліна безпосередньо пов'язана з історією формування філософських систем, які включають в себе й політичні теорії; з іншого - розвиваючись паралельно з державно-правовими інститутами, вона набуває нових ідей, водночас справляючи неабиякий вплив на практичну сферу державно-правового життя. Аналізуючи в історичній послідовності розвиток теоретичних форм наукового осмислення державно-правових явищ суспільства, вона сприяє формуванню правової свідомості і культури, допомагає з'ясуванню соціальної цінності держави та права.

Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

























Знання та вміння, отримані під час вивчення даної навчальної дисципліни, будуть використані під час вивчення переважної більшості наступних дисциплін професійної та практичної підготовки фахівця.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результати поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Розподіл балів представлений у структурі навчальної діяльності. Форма контролю – залік.


^ ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ УЯВЛЕННЯ І ВЧЕННЯ ВІД СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ ДО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ В ХУШ- ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.


^ ТЕМА 1. ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО

У КРАЇНАХ ДАВНЬОГО СХОДУ ТА АНТИЧНОМУ СВІТІ

Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень про державу і право у країнах Давнього Сходу у 1У – 1 тис. до н.е.

Політична і правова ідеологія у Древній Індії та Древньому Китаї. Етап раціоналізації політико-правової думки. Зороастризм. Ідеї брахманізму про становий поділ суспільства. Вчення Конфуція про ідеальну державу і методи здійснення державної влади.

Політико-правові ідеї Мо-дзи. Вчення про природний та людський закон Дао. Ідеї буддизму як критика теологічної концепції походження та сутності держави. Ствердження ідей гуманізму, не протистояння злу злом.

Платон про ідеальну державу в діалозі “Держава”. Класифікація форм держави. Вчення про право та державний устрій в “Законах” Платона.

Політико-правове вчення Аристотеля. Поняття форми та закономірності розвитку ідеальної держави Аристотеля. Держава – вища форма спілкування, мета й умова людського життя. Розуміння Аристотелем права та закону.

Вчення Цицерона про державу та право. Політико-правові погляди римських стояків. Римські юристи про право.

Політичні і правові ідеї раннього Християнства. Зародження теократичних доктрин.


^ ТЕМА2. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Основні риси та особливості феодальної політико-правової думки. Роль католицької церкви в системі соціального управління. Теологічний світогляд середніх віків. Боротьба за владу світських та духовних феодалів.

Фома Аквінський про сутність держави, елементи державної влади, про закон та його види.

Вчення Марсилія Падуанського про державу і право як виразника інтересів середньовічного бюргерства. Єресі як засіб ідеологічної боротьби проти зазіхань католицької церкви на світове панування, проти всякого виду феодального насильства.

Виникнення ісламу Мусульманська політико-правова думка в Середні віки.

Історична доля мусульманської політико-правової доктрини.

Політико-правові вчення в Російській державі періоду ХУ-ХУПст.

Політико-соціальне значення та загальна характеристика основних положень концепції “Москва – третій Рим”. Вчення Пересвєтова про царську владу та феодальну законність.


^ ТЕМА 3. ВЧЕННЯ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО В ЕПОХУ

ВІДРОДЖЕННЯ ТА РЕФОРМАЦІЇ

Формування буржуазної ідеології в епоху Відродження та Реформації. Повернення до духовних надбань античного періоду, формування гуманістичного світогляду та його вплив на правову ідеологію суспільства. Відновлення ідеї суспільного договору, визнання примата права над державою. Ідеї республіканського устрою держави, що заснована на принципах рівності та справедливості.

Вчення Макіавеллі про державу та право, його ставлення до методів здійснення державної влади, до співвідношення форм держави у справі забезпечення могутньої та централізованої державної влади.

Політико-правові ідеї Реформації. Вчення про державу Ж.Бодена. Теорія державного суверенітету. Політико-правові ідеї раннього соціалізму: Т.Мор і Т.Кампанелла.


^ ТЕМА 4. ПРАВО І ДЕРЖАВА У ВЧЕННЯХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ АМЕРИКАНСЬКИХ ПРОСВІТНИКІВ В ПЕРІОД БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ США

Правова думка в Нідерландах періоду антифеодальної революції. Вчення Т.Гоббса про право і державу. Вчення Дж.Локка про право і державу .

Ш. Монтеск’є про фактори, що визначають характер законів, форми держави та про розподіл влади.

Ж.Ж.Руссо про походження та сутність держави і права, форми держави та форми представництва.

Основні напрями політико-правової думки періоду Великої французької буржуазної революції (конституціоналісти, жирондисти, якобінці). Критика буржуазної держави і права у вченні Гракха Бабефа.

Становлення американської державно-правової думки.

Правові ідеї “федералістів”. О.Гамільтон про принцип розподілу влад та його практичне втілення.

Політико-правові погляди Т.Джефферсона та їх відображення в “Декларації про незалежність” та “Біллі про права”.

Політичні і правові вчення німецького та італійського Просвітництва: С.Пуфендорф, Х.Томазій, Х.Вольф, Дж.Віко і Ч.Беккаріа.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ П.

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ДУМКА ВІД ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ В ХУШ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ Х1Х СТ. ДО ПРАВОВИХ ІДЕЙ ХХ І ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛІТТЯ


^ ТЕМА 5. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ В ХУШ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ Х1Х СТ. СТАНОВЛЕННЯ

ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО

Загальна характеристика основних напрямів політико-правової ідеології у Німеччині наприкінці ХУШ - початку Х1Х ст.

Вчення Канта про державу та право. Категоричний імператив Канта та його відображення у правовій доктрині. Вчення про право - філософська основа для створення в юридичній науці напряму нормативізму. Особливості поглядів Канта на проблему розподілу влади і класифікацію форм держави.

Вчення Гегеля про державу та право. Розуміння структури права, право в широкому та вузькому розумінні. Поняття держави. Конституційна монархія. Правові вимоги Гегеля до організації соціального життя. Інститут права власності за Гегелем як зовнішня сфера реалізації людської свободи. Поділ державної влади на законодавчу, виконавчу й судову.

Історична школа права.

Англійський лібералізм. Теорія утилітаризму І.Бентана. Французький лібералізм: Б.Констант, А-де Токвіль.

Соціалістичні вчення: Ш.Фурьє, А.Сен-Сімон, Р.Оуєн.

Філософський і юридичний позитивізм: О.Конт, Дж.Остін.


^ ТЕМА 6. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МАРКСИСТСЬКОГО ВЧЕННЯ

ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА КОНЦЕПЦІЯ БІЛЬШОВИЗМУ

Соціально-історичні коріння і теоретичні джерела марксистського розуміння держави та права.

Питання походження, сутності й розвитку держави і права у працях К.Маркса і Ф.Енгельса (“Походження сім’ї, приватної власності і держави”, “До критики гегелівської філософії права”, “Німецька ідеологія”, “Маніфест комуністичної партії”, “Громадянська війна у Франції”, “Бакуністи за роботою”, “Критика Готської програми”).

Держава і право як надбудовні явища.

Класовий характер держави і права.

Концепція соціалістичної революції і диктатури пролетаріату.

Доля держави і права в комуністичній формації.

Розвиток марксистської правової думки і питання держави та права в працях Леніна (“Держава і революція”, “Про державу”, “Квітневі тези”, “Пролетарська революція та ренегат Каутський”, “Про подвійне підпорядкування та законність”, “Про автономізацію”).

Ленінське вчення про державу і право та його послідовники.

Радянське праворозуміння.


^ ТЕМА 7. ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ

ДУМКИ В УКРАЇНІ

Формування ідей і уявлень про право і владу в період Київської Русі.

Політико-правові погляди в літописах Київської Русі. Політико-правова думка Польсько-Литовського періоду в Україні. Державно-політичні програми гетьманів України. Українські просвітники про державу і право.

Політико-правова думка в Україні в період пізнього феодалізму і зародження капіталістичних відносин (Ф.Прокопович, Г.Сковорода, Я.Козельський, М.Максимович ).

Проект славянського союзу Кирило-Мефодіївського товариства: М.Костомаров, Т.Шевченко, Г.Андрузський.

Політико-правові погляди Т.Г.Шевченко.

Державно-правові ідеали українських демократів в період розвитку капіталізму (М.Драгоманов, І.Франко, С.Подолинський, О.Терлецький).

Націократична модель державності: М.Міхновський. В.Липинський, Д.Донцов.

Державно-правові погляди діячів Центральної Ради: М.Грушевський, В.Винниченко, М.Туган-Барановський.

Юридична наука в Україні в Радянський період.

Державно-правові концепції в сучасній незалежній Україні.


^ ТЕМА 8. ПРАВОВІ ІДЕЇ І ПАРАДІГМИ ПРО ПРАВО І ДЕРЖАВУ

В ХХ СТОЛІТТІ І НА ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛІТТЯ

Загальна характеристика ідей і концепцій праворозуміння в ХХ столітті.

Аналітична юриспруденція. Прагмативістський нормативізм Кельзена.

Політико-правові ідеї солідарізму та інституціоналізму. Соціологічна юриспруденція.

Психологічна теорія права Л.І.Петражицького.

Політико-правова ідеологія націонал-соціалізму.

Концепція соціальної держави і політики загального добробуту.

Концепція плюралістичної демократії.

Відроджене природне право.

Теорія еліт, бюрократії і технократії.

Аксеологічна концепція права.

Неолібералізм, консерватизм і постмодернізм у вченнях про державу і право.

Концепція протистояння цивілізацій (С. Гантінгтон).

Політичні і правові погляди сучасної соціал-демократії. Ідеї і концепції минулого про право і державу – підгрунття сучасного правознавства, методологічна основа його розвитку.


^ РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


ОПИС ДИСЦИПЛІНИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
(за вимогами кредитно-модульної системи навчання)


Мета: набуття слухачем (курсантом) вмінь стосовно питань (проблем), що пов’язані із історією виникнення і розвиту теоретичних знань людства про державу, право, політику і законодавство.


^ Загальна характеристика навчальної дисципліни

Напрям, професійне спрямування, освітньо-кваліфікаційний рівень

Тип та структура навчальної дисципліни

Кількість кредитів ECTS: 1

(36 акад. годин)


Кількість модулів: 1


Кількість змістових модулів: 2


Загальна кількість годин на вивчення дисципліни: 36


Кількість аудиторних годин на тиждень: 2
Шифр та назва напряму
0601 “Право”

Шифр та назва професійного
спрямування

6.060100 “Правознавство”

Освітньо-кваліфікаційний
рівень

бакалавр

Назва циклу навчального плану

Цикл фундаментальних і професійно-орієнтовних дисциплін


Курс підготовки: ІІ


Кількість навчальних годин: 36

з них:

лекційних: 8

семінарських: 8

практичних: 2

поза аудиторна самостійна робота студента: 18

Вид контролю: залік




Компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення навчальної дисципліни:


Вміння творчо мислити, самостійно формулювати та вільно висловлювати свої думки стосовно державно-правових явищ.

Глибоке і аналітичне знання історичних та сучасних підходів до парадигм державно-правових явищ.

Вміння повною мірою використовувати рекомендовані форми та методи навчання з метою досягнення найбільшої ефективності у пізнавальному процесі.

Проведення наукового аналізу багатоманітних поглядів вчених та визнання власного бачення проблеми, що розглядаються.

Обґрунтування держано-правових концепцій, що розглядаються з позицій чинного законодавства, монографічної та іншої літератури.

Вміння науково організовувати роботу у часи самопідготовки, узагальнювати навчально-методичну інформацію та нормативні положення.



^ СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


^ Види занять,

Кількість годин


Номер і назва модуля,

тематика занять

Всього навчальних годин

З них:

Лекційні заняття


Семінар-

ські заняття

Практичні заняття

Самостійна робота

1

2

3

4

5

6
^ Змістовий модуль І.
Державно-правові уявлення і вчення від Стародавнього Єгипту до Західноєвропейської державно-правової думки в ХУШ- першій половині ХІХ ст.

Тема 1. Особливості уявлень про державу та право у країнах Давнього Сходу та античному світі

2

1

-

-

2

Тема 2. Державно-правові вчення Середньовіччя

4

1

-

-

2

Тема 3. Вчення про державу та право в епоху Відродження та Реформації.

4

-

-

-

2

Тема 4. Право і держава у вченнях Європейського Просвітництва. Державно-правові погляди американських просвітників в період боротьби за незалежність США.

6

2

2

2

2

Всього за

змістовий модуль 1

16

4

2

2

8

Змістовий модуль П.

Державно-правова думка від Західноєвропейської в ХУШ – першій половині Х1Х ст. до правових ідей ХХ і початку ХХ1 століття

Тема 5. Основні напрямки Західноєвропейської державно-правової думки в ХУШ-першій половині Х1Хст. Становлення та розвиток ліберально-демократичних поглядів про державу та право

5

1

2

-

2

Тема 6. Основні положення марксистського вчення про державу та право. Державно-правова концепція більшовизму.

3

1

-

-

2

Тема 7. Формування та розвиток політико-правової думки та вчень в Україні.

5

1

2

-

2

Тема 8. Правові ідеї і парадигми про право і державу в ХХ столітті і на початку ХХ1 століття.

5

1

2

-

2

Всього за

змістовий модуль 2

18

4

6

-

8

Всього за семестр:

36

8

8

2

18

Форма контролю – залік

Примітка: після двох лекцій першого модуля, необхідно запланувати в кожній групі практичне заняття “По науковим основам самостійної роботи слухачів” по курсу “Історії вчень про державу та право – 2 год..

^ Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), нормативні міжнародно-правові документи, які закріплюють моральні засади здійснення юридичної професії, нормативні акти МОН і МВС України, інтернет-ресурси.

^ ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ
академічних успіхів осіб, що навчаються за ECTS (100-бальною системою) та національною системою оцінювання знань

^ Оцінка ECTS

За національною шкалою

Визначення

А

(90-100)

відмінно

ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною

кількістю помилок

В

(82-89)

добре

ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками

С

(75-81)

ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

D

(68-74)

задовільно

ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків

Е

(60-67)

ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

(35-59)

незадовільно з можливістю повторного складання

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік

F

(1-34)

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота



^ РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СЛУХАЧАМ (КУРСАНТАМ)
модуль

100

змістовний модуль 1

змістовний модуль 2

Модульний контроль

32

36

1.1

1.2

1.3

1.4

2.1

2.2

2.3

2.4

3

10

10

10

10

10

3

9

лекції

сем. і практ.

сам. роб

лекції

сем. і практ.

сам. роб

лекції

сем. і практ.

сам. роб

лекції

сем. і практ.

сам. роб

лекції

сем. і практ.

сам. роб

лекції

сем. і практ.

сам. роб

лекції

сем. і практ.

сам. роб

лекції

сем. і практ.

сам. роб

1







1







1







1







1







1







0
















30




0







7




7







7







7










0










7
















2







2




2







2







2










2










2







Участь у наукових конференціях, семінарах, круглих столах, написання реферативних доповідей – 1 -5 балів
^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ, ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ УЯВЛЕННЯ І ВЧЕННЯ ВІД СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ ДО ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ В ХУШ- ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. (Т. 1-4)


^ ТЕМА 4. ПРАВО І ДЕРЖАВА У ВЧЕННЯХ ЕВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА. ДЕРЖАВНО - ПРАВОВІ ПОГЛЯДИ

АМЕРИКАНСЬКИХ ПРОСВІТНИКІВ В ПЕРІОД БОРОТЬБИ

ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ США

Семінарські заняття – 4 години

Самостійна робота – 2 години


План

Правова думка в Нідерландах періоду антифеодальної революції: Г.Гроцій, Б.Спіноза та в Англії в IХУП ст.: Т.Гоббс, Дж.Локк.

Вчення про державу та право Ш.Монтеск’є.

Теорія народного суверенітету Ж.Ж.Руссо.

Державно-правова думка періоду Великої французьської буржуазної революції (конституціоналісти, жирондисти, якобінці).

Демократичні традиції “батьків-засновників” США: Б.Франклін, Т.Пейн, Т.Джефферсон.

Погляди федералістів на державу та право: О.Гамільтон, Дж.Адамс, Дж.Медисон.


Література до теми:

Основна: 6.1: 2, 5, 10, 12; 6.3: 9, 10, 25, 39; 43; 53, 54.

Додаткова: 6.4: 1, 2, 8; 6.5: 1, 2, 3; 6.6: 3; 6.9: 1, 3, 4, 5, 6, 9, 12, 13, 18; 6.10: 1, 2; 6.11: У1,УП,Х.


Основні терміни та поняття:

Абсолютна монархія. Антропоцентризм. Відродження. Военно-буржуазна диктатура. Гуманізм. Деспотизм. Доктрина раннього лібералізму. Европоцентризм. Жирондісти. Конституціоналісти. Контрасигнатура. Конвент. Консерватизм. Левіафан. Масонство. Народний суверенітет. Пурітанізм. Просвітництво. Політичний радикалізм. Раціоналізм. Революція. Реформа. Реформація. Розподіл влади (тріада влади). Сакральний. Технократія. Федералісти. Хартія. Шевал'є. Якобінці. Якобінська диктатура.


^ Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

Вольтер вважав, що гарантом реалізації природних прав людини має стати держава. Визначте, яку форму правління повинна мати така держава?

Французький мислитель Монтеск'є в роботі "Дух законів" розрізняв міжнародне, політичне та цивільне право. Яку сферу регулювання мала кожна з вищевказаних галузей права?

Французький просвітник Руссо піддав нищівній критиці представницьку демократію. У чому він вбачав суттєві вади (недоліки) представницької демократії?

Центральною темою творів представника радикальної політично-правової думки

Ж. - П. Марата є деспотизм. Які витоки деспотичного типу правління і як передбачав з цим боротися Марат?


Теми рефератів

Загальна характеристика парадигми правової доктрини європейського Просвітницька.

Проблеми і традиції Європейських та американських підходів до розуміння держави, права, демократії та свободи.

Правова думка в Нідерландах та Англії в ХУП ст.

Ш.Монтеск’є “Про дух законів”.


^ Методичні вказівки

При підготовці питань і рефератів по даній темі слухачам слід глибше усвідомити, що в ХУП-ХУШ століттях внаслідок перших антифеодальних революцій почав складатися буржуазний юридичний світогляд як противага теологічному юридичному світогляду. Висхідною ідеєю юридичного світогляду стає ідея природних прав людини, детально розробляється концепція суспільного договору, обґрунтовується примат права над державою, парадигма верховенства права, яку С.С.Алексєєв назвав першою революцією в праві. В цей час, спочатку в ідеях, а пізніше і на практиці втілюється сама прогресивна концепція антропоцентризму, що є вінцем природи, мірою всіх речей стає – Людина. В юридичному світогляді зароджуються основні критерії правової держави, які отримали широке визнання і втілення в сучасному світі.

Особливу увагу слухачам треба звернути і глибоко, системно засвоїти геніальні ідеї і концепції класика правової думки Ш .Монтеск’є про те, що є закономірним в праві і законі, про джерело влади і про розподіл влади на три системи, а в концепціях енциклопедиста Ж.Ж.Руссо слід на основі його праць, усвідомити сутність понять суспільного договору, народного суверенітету, необхідності насильницької ліквідації феодального ладу.

При аналізі подій Великої французької революції слід прослідкувати як в ході революції розвивались попередні європейські правові вчення і як вони втілювалися в життя в цей період конституціоналістами, жирондистами та якобінцями.

Оскільки терміни “революція” і “реформа” французького походження, то слід уяснити ці та інші терміни, їх практичне та теоретичне значення.

При опрацюванні проблем розвитку державно-правової думки в США в кінці ХУШ століття, треба особливу увагу звернути на дві головні концепції федералістів і республіканців і як елементи цих концепцій найшли втілення в “Декларації незалежності”, в “Конституції США” та в “Біллі про права”.


^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ДО змістового модуля 1

По чотирьом темам першого модуля в години самостійної роботи треба ґрунтовно опрацювати документи, першоджерела, монографії та журнальні статті відповідно до проблем та питань кожної теми.

Треба також ґрунтовно опрацювати хрестоматії по історії вчень про держав) і а право, які перелічені в списку літератури до дисципліни.

Кожному слухачу (курсанту) підготувати за семестр не менше одного-двух рефератів, наукових доповідей, аналізів найновіших монографій і публікацій юридичних. філософських та Інших наукових журналів.

Особливу увагу треба звернути на відпрацювання ключових термінів га понять І-4 тем курсу. ^ В тому числі: Анімізм. Натикай. Інтердикт. Іслам. Імамат. Іджма. Інквізиція. Катари. Кутюми. Кияс. Каді. Легісти. Легат. Лорд. Маври. Магістр. Марджала. Орден. Обскурантизм. Окультизм. Реконкіста. Секуляризація. Сарацини. Схизма. Симонія. Схоластики. Теософія. Флагеланти. Феод. Єзуїт. Єресь. Єретик.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ П


ДЕРЖАВНО-ПРАВОВА ДУМКА ВІД ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ

В ХУШ- ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ Х1Х СТОЛІТТЯ ДО ПРАВОВИХ ІДЕЙ

ХХ ПОЧАТКУ ХХ1 СТОЛІТТЯ (Т. 5-8)


ТЕМА 5. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ В ХУШ - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ Х1Х ст. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛІБЕРАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ ПРО ДЕРЖАВУ ТА ПРАВО

Семінарське заняття – 2 години

Самостійна робота – 2 години


План

І.Кант – засновник німецького лібералізму, концепції правової держави і громадянського суспільства.

Основні ідеї державно-правового вчення Г.Гегеля.

Англійський лібералізм. Теорія утилітаризму І.Бентама. Французький лібералізм: Б.Констан, А-де Токвиль. Юридичний позитивізм: О.Конт, Дж.Остін.


Література до теми:

Основна: 6.1: 2, 5, 10; 6.2: 2, 3; 6.3: 1, 18, 28;

Додаткова: 6.4.:1, 7, 8; 6.5: 1,2, 3; 6.9: 13, 14, 15.


Основні терміни та поняття:

Анархізм. Аксіологія. Автократія. Аристократія. Верховенство закону. Верховенство народу. Громадянське суспільство. Діалектика. Етатизм. Консерватизм. Комуна. Категоричний імператив І.Каїна. Лібералізм. Максима. Метафізика. Неокантіанство. Пролетаріат. Позитивізм. Промислова асоціація. Соціалізм. Соціократія. Суб'єктивний, об'єктивний і абсолютний дух (Гегель).Утилітаризм. Фаланга. Феноменологія.


^ Завдання для позааудиторної самостійної роботи над темою

Який зміст вкладав К. Савіньї у положення його теорії щодо "динаміки права"?

Гегель вважав, що "право в собі" перетворюється в закон (позитивне право), однак воно може бути викривлено в процесі законотворчості. Які можуть бути практичні висновки з цієї абстрактної тези?

Суверенні волі держав можуть, на думку Гегеля, не узгоджуватись між собою. Як вирішувати цю проблему пропонував німецький мислитель за умов відсутності верховного (третейсь­кого) судді?

Що поєднує погляди І. Канта та Ж.-Ж. Руссо у проблемі тлумачення верховної влади?

Від якого іншого соціального явища походить право у Фр. Ніцше?


Теми рефератів

І.Кант “До вічного миру”.

Вчення про право і державу Г.Гегеля в праці “Філософія права”.

Історична школа права: Г.Гуго, Ф.Савіньї, Г.Пухта.

Соціалістичні вчення: Ш.Фур”є, А.Сен-Симон. Р.Оуєн.


Методичні вказівки

При опрацюванні ідей і концепцій німецьких класиків філософії і державно-правової думки І.Канта та Г.Гегеля слід звернути увагу, що вони були засновниками німецького лібералізму, поглибили концепції правової держави та громадянського суспільства. Ці поняття можна буде зрозуміти тільки тоді, коли ви ознайомитесь з базовими їхніми працями, які названі в переліку літератури. При роботі над працями Канта акцентуйте увагу на сутності: “Категоричного імперативу”, “автономії індивіда”, “Силу власності”, “Верховенства права”, “Святість права”, “Соціоцентристська і персоно центристська правова культура”, “Нове розуміння антагонізму в суспільстві” і основні положення праці І.Канта “До вічного миру” (1793), та значення цих положень для сучасних глобалістичних процесів.

Оскільки твори енциклопедиста Г.Гегеля вивчаються в інших дисциплінах, то в контексті даної дисципліни слухачам в першу чергу слід опанувати державно-правові його погляди: різницю між громадянським суспільством і політичною державою; праворозумінні в вузькому і широким смислі; право як свобода, як форма свободи і як закон; співвідношення моралі і моральності; свободу особи в праві приватної власності; ідею про тотожність мислення і буття в філософії про державу та право; про систему права; основні ступені розвитку права; “ідеальний суверенітет”; “розумна держава” та інші.

З деякими концепціями І.Бентама ви мали можливість ознайомитись в курсі “Деонтології”, в його праці “Деонтологія, як наука про мораль”, але ще треба звернути увагу слухачам на сутність концепції утилітаризму, яку започаткував І.Бентам, до складу якої входять такі поняття та категорії як: принцип користі; утіхи; інтерес і безпека особи; межі законодавчого регулювання; про реформування права; “конституційний кодекс”, “теорія максималізму”.

Б.Констан вважається засновником французького лібералізму і теоретиком новітнього конституціоналізму. При опрацюванні його праць слід звернути увагу на новизну таких думок Б.Констана: про особисту і політичну свободу; критерії особистої свободи; про форми правління; про шість конституційних влад та інші.

Французький філософ і соціолог був одним із основоположників позитивізму, вперше ввів в науковий обіг термін “соціологія”. Розробив проект нового облаштування суспільства – “соціократії”. Вивчаючи основні праці О.Конта, треба прослідкувати його пропозиції як позитивні наукові знання здатні привести до нового позитивного ладу і істини; також, звернути увагу на тлумачення ним двох влад -– світської і духовної, солідарності класів, єдине право, перехід суспільства в соціократію і на проект нової всесвітньої позитивістської релігії. В подальшому вивченні історії вчень про право і державу слід прослідкувати, як позитивістська філософія вплинула на виникнення юридичного позитивізму.

Англієць Остін Джон являється одним із співзасновників позитивістської школи права.

В найвідомішій праці Остіна “Визначення галузі юриспруденції” ототожнюється право з законом; закони мають два види; предметом юриспруденції повинно бути виключно позитивне право як наказ влади, а правила моралі повинні бути поза предметом юриспруденції. Ці та інші постулати позитивістів не слід виключати із поля зору під час самопідготовки.


^ ТЕМА 7. ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИКО-ПРАВОВОЇ ДУМКИ ТА ВЧЕНЬ В УКРАЇНІ

Семінарське заняття – 2 години

Самостійна робота – 2 години


План

Проблеми державності і права в Україні в ХУ1-ХУІІІ ст.

Вчення про державу і право в Україні в ХІХ ст..: М. Драгоманов, Т. Шевченко, І. Франко, Г. Андрузький, М. Костомаров.

Націократична модель державності: М. Міхновський, В. Липинський, Д. Донцов.

Державно-правові погляди: М. Грушевський, В. Винниченко, М. Туган-Баргановський.


Література до теми:

Основна: 6.1: 1, 2, 5 7 10, 13;

Додаткова: 6.3: 13, 14, 15,16, 21, 23, 24, 31, 34, 42, 45, 50, 52, 57, 58, 59, 60, 66, 74, 77; 6.4: 1, 3, 6, 8; 6.5: