Реферат: Програма розвитку управлінської культури директора загальноосвітнього навчального закладу „

Лабораторія управління освітніми закладами

Інституту педагогіки НАПН України


Осадчий І.Г.


Експериментальні матеріали


Індивідуальна

програма розвитку управлінської культури

директора загальноосвітнього навчального закладу

„Дельта УК+”


___________________________________________________________

прізвище, ім’я та по батькові директора ЗНЗ


____________________________________________________________

назва навчального закладу

____________________________________________________________

адреса навчального закладу


Київ - 2010

Осадчий І.Г. Індивідуальна програма розвитку управлінської культури директора загальноосвітнього навчального закладу „Дельта УК+”. Експериментальні матеріали. – Київ, 2010. – 54 с.


Експеримент проводиться лабораторією управління освітніми закладами Інституту педагогіки НАПН України згідно програми дослідження проблеми „Формування управлінської культури керівника загальноосвітнього навчального закладу”.

Метою експерименту є апробування розробленої автором структурно-змістової моделі та технології розвитку управлінської культури (УК) директора загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ).

В ході експерименту передбачається така послідовність дій директора ЗНЗ, як учасника експерименту:

Ознайомлення з теорією та методологією дослідження (С.3-5).

Самостійне визначення рівня сформованості УК за допомогою спеціальної програми (С.7-17).

Створення Діаграми 1 і Діаграми 2 (С.18) та аналіз одержаних результатів.

Створення матриці Індивідуальної програми розвитку управлінської культури директора ЗНЗ „Дельта УК+” (С.19).

Розроблення програми „Дельта УК+” як сукупності певної кількості цільових проектів (С.20-43).

Реалізація програми „Дельта УК+”.

Повторне самостійне визначення рівня сформованості УК за допомогою спеціальної програми (С.7-17).

Звернення до відділу освіти з клопотанням про проведення зовнішньої експертизи УК.

Оцінювання експертною комісією відділу освіти УК директора ЗНЗ.

Узагальнення результатів зовнішньої експертизи УК директора ЗНЗ у вигляді характеристики УК (С.52-53), висновку (С.53) та рекомендацій (С.54).

Якщо після виконання п.3 описаного вище алгоритму виявиться, що директор ЗНЗ вже має високий рівень управлінської культури, пункти 4-7 не виконуються.

Участь в експерименті є добровільною. Тривалість експерименту до 1 року.


© Осадчий І.Г., 2010 р.


ВСТУП


Важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування та поступального розвитку загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) відіграє професіоналізм його директора. Особливо в нинішній час, коли стрімко і кардинально змінюються суспільні та особистісні цінності суб’єктів освітнього процесу (учнів, їхніх батьків, учителів, суспільства як соціуму та держави), широко запроваджуються нові інформаційні технології, що суттєво впливає на сутність навчально-виховного процесу, а більшість навчальних закладів змушена працювати в жорстких умовах довготривалого ресурсного дефіциту.

Тому діяльність директора ЗНЗ є об’єктом постійного вивчення та розгляду науковців, методистів, спеціалістів органів управління освітою, журналістів.

Для ситуації, що склалася, є вагомі об’єктивні підстави. Насамперед, на зміст управлінської діяльності директора ЗНЗ значною мірою впливають особливості об’єкта управління. Як відомо, функціонування загальноосвітнього навчального закладу відбувається циклічно і є досить регламентованим існуючою законодавчою та інструктивною базою. Саме тому діяльність директорів ЗНЗ є досить схожою за сутністю та змістом.

По-друге, в умовах інтенсивної розбудови демократичної держави і демократизації освітньої галузі зокрема неможливо оцінити управлінську діяльність директора ЗНЗ з позицій форм і методів діяльності, оскільки їх вибір залежить від керівника і визначається в кінцевому рахунку специфікою проблем, які потребують розв’язання.

По-третє, результати діяльності ЗНЗ залежать не лише від зусиль керівника (безпосередніх або опосередкованих), а і від сукупності об’єктивних чинників, наприклад, від ресурсів та умов. В даному випадку мова йде про те, міська це школа чи сільська; повнокомплектна з великою кількістю дітей чи малокомплектна; розташована в центрі міста чи на околиці, в райцентрі чи в „глухому закутку” сільського району за 30-50 кілометрів від транспортних магістралей, виробничих та культурних центрів; знаходиться в новому типовому приміщенні чи в пристосованому, збудованому ще в ХІХ або ХХ століттях; який спадок отримав директор від попередників-управлінців тощо.

Тому застосування для оцінювання управлінської діяльності директора ЗНЗ інструментарію таких управлінських технологій як процесне управління (мета, зміст, форми і методи, кінцевий результат), управління за цілями, управління за ресурсами, управління за результатами, на нашу думку, не завжди є доречним.

Вважаємо, що потрібно обрати інший підхід – адекватний об’єкту дослідження, який дозволив би дослідити саме інваріантну складову професіоналізму директора ЗНЗ, а не варіативну, залежну від зазначених вище трьох груп чинників. Об’єктивним інваріантом суспільної цінності професіоналізму директора ЗНЗ пропонуємо вважати культуру його управлінської діяльності, тобто управлінську культуру (УК).

^ Управлінська культура керівника – це сукупність цінностей (організаційних принципів), яка визначає характер внутрішнього впорядкування професійних намірів і дій керівника, а також оцінок результатів власної діяльності та діяльності об’єкта (об’єктів) управління і постійно об’єктивується в артефактах його професійної діяльності на всіх етапах управлінського циклу [1].

Із запропонованого визначення зрозуміло, що управлінська культура керівника має ідеальну природу, а пізнати її сутність можна, лише досліджуючи артефакти його управлінської діяльності, в яких тією чи іншою мірою об’єктивуються, а інколи – навіть матеріалізуються цінності його управлінської культури.

Ураховуючи те, що освітня система є соціальною за своєю природою, тобто суб’єктами діяльності в ній є окремі люди та їх групи, потрібно пам’ятати, що привнесені ними ресурси та їх дії завжди неузгоджені як за номенклатурою, потужністю, так і за часовими та іншими параметрами. Саме ця неузгодженість і є об’єктивною передумовою неперервного процесу продукування суперечностей, які суб’єктами освітнього процесу (учнями, їхніми батьками, вчителями, суспільством – соціумом і державою) сприймаються як окремі проблеми або ж проблемний простір освітньої системи.

Цілком очевидно, що для забезпечення існування ефективного і продуктивного освітнього процесу, потрібно постійно (!) вчиняти спеціальні організаційні заходи для узгодження ресурсних потоків та дій суб’єктів освітньої діяльності. Механізмом, який постійно вчиняє ці спеціальні „організаційні заходи”, і є система управління навчального закладу, а її персональним уособленням – керівник організації, в даному випадку – директор ЗНЗ. Як відомо, керівник – це той, хто керує, а керувати означає спрямовувати чиї-небудь учинки, дії, давати вказівки, розпорядження.

Тому, враховуючи специфіку загальноосвітнього навчального закладу як складної соціально-освітньої системи, можна стверджувати, що сутністю професійної діяльності директора ЗНЗ є неперервна діяльність з розв’язання низки проблем; втілюється вона в розробленні та реалізації управлінських рішень. Саме в цій системній діяльності повною мірою знаходять своє відображення цінності управлінської культури керівника.

Провівши попередні дослідження, вважаємо, що універсальний алгоритм розв’язання проблеми має такі етапи:

Моніторинг проблемного простору навчального закладу, виявлення проблеми.

Актуалізація законодавчої та інструктивної бази освітньої галузі.

Актуалізація ефективного управлінського досвіду вирішення даного виду проблем.

Створення моделі проблеми як суперечності, що виникла в процесі функціонування об’єкта управління.

Формування блоку загальних пропозицій щодо розв’язання проблеми.

Розроблення проекту вирішення конкретної проблеми.

Експертиза якості підготовленого проекту рішення.

Прийняття рішення з конкретної проблеми.

Організація виконання прийнятого рішення.

Контроль за виконанням прийнятого рішення.

Аналіз виконання рішення.

Узагальнення матеріалів розв’язання проблеми.

Цілком зрозуміло, що наявність усіх 12 етапів алгоритму добре спостерігається при дослідженні процесу розв’язання проблем середньої та високої складності. Під час розв’язання порівняно простих проблем всі названі етапи також наявні, але у спрощеному („згорненому”) вигляді. Тому при оцінюванні (самооцінюванні) управлінської культури директора ЗНЗ потрібно зосереджувати увагу на аналізі його діяльності з розв’язання проблем саме середньої та високої складності.

Для створення моделі такого складного системного об’єкта як управлінська культура директора ЗНЗ скористаємось інструментарієм технології управління за принципами організаційної культури [2]. Якщо процесний підхід в управлінні персоналом передбачає існування лише єдиної траєкторії руху до поставленої мети, системний підхід допускає існування оптимальної траєкторії серед кількох можливих, то синергетичний підхід, яскравим прикладом якого є управління за принципами організаційної культури, надає суб’єктам діяльності практично необмежену свободу у виборі мети, змісту, форм і методів роботи за умови обов’язкового прийняття ними цінностей організаційної культури існуючої системи.

Відповідно до обраного підходу управлінську діяльність директора ЗНЗ як систему можна однозначно описати за допомогою її організаційної культури. Взявши до уваги запропоноване у статті визначення управлінської культури, є всі підстави висловити припущення, що роль організаційної культури такої системи як управлінська діяльність директора ЗНЗ виконує саме культура його управлінської діяльності або його (директора ЗНЗ) управлінська культура.

Тому, скориставшись інформаційно-синергетичною моделлю складної системи [3], управлінську культуру директора ЗНЗ представляємо як кортеж (сукупність, єдність) двох множин – множини макропараметрів В та множини організаційних принципів Х.

Для управлінської культури директора ЗНЗ ці множини мають вигляд

В = {b01, b02, ... bm}, де m N;

X = {X01, X02, … Xk}, де k N, k< m,

bm – якість управлінської культури директора ЗНЗ як інтегральна характеристика великої кількості мікропараметрів управлінської культури (аі) (властивостей ресурсів, здатностей, засобів, способів діяльності тощо);

Xk – цінність управлінської культури директора ЗНЗ як функціональна залежність між якостями управлінської культури, тобто

Xk = f (b01, b02, ... bℓ), де ℓ N, ℓ
Отже, інформаційно-синергетична модель управлінської культури директора ЗНЗ має такий вигляд:

УК = < {b01, b02, ... bm}, {X01, X02, … Xk} >

де m N, k N, k< m.

Для того, щоб розкрити конкретний зміст якостей та цінностей управлінської культури директора ЗНЗ, потрібно дослідити його управлінську діяльність на всіх етапах реалізації універсального алгоритму розв’язання проблеми, описаного вище.

Для зручності біля літер, які позначають якості та цінності управлінської культури директора ЗНЗ, будемо використовувати індекси, зокрема

bа. b. c. – умовне позначення якості управлінської культури директора ЗНЗ, де

а – числа від 1 до 12 (кількість етапів універсального алгоритму розв’язання проблеми);

b – числа від 1 до 3 (кількість аспектів, які досліджуються на кожному з етапів універсального алгоритму розв’язання проблеми);

с – числа від 1 до 4 (кількість рівнів сформованості тих чи інших якостей управлінської культури директора ЗНЗ);

Xk – умовне позначення цінності управлінської культури директора ЗНЗ, де

k – число від 1 до 12 (кількість етапів універсального алгоритму розв’язання проблеми).

Запропонований підхід дозволяє виділити і описати ^ 36 якостей управлінської культури директора ЗНЗ, кожну з яких оцінюють за чотирма рівнями сформованості, та 12 цінностей управлінської культури, кожна з яких є функцією трьох відповідних якостей управлінської культури.

Для кількісного вимірювання рівня сформованості якостей управлінської культури (індекс с, від 01 до 04) будемо використовувати таку кількість балів: початковий рівень (01) – 0 балів; низький рівень (02) – 1 бал; достатній рівень (03) – 2 бали; високий рівень (04) – 3 бали.

Тому числові значення кожної з 12 цінностей управлінської культури як функції (в даному випадку алгебраїчної суми) трьох якостей управлінської культури будуть знаходитись в межах від 0 до 9 балів. Числові значення рівня управлінської культури в цілому – від 0 до 108 балів. Отже, на шкалі рівня сформованості управлінської культури існує чотири якісно відмінних значення (0 балів, 36 балів, 72 бали і 108 балів), що ділять її на три рівних відрізки, яким відповідають три якісно відмінні рівні сформованості управлінської культури: від 0 до 36 балів – низький рівень УК, від 37 до 72 балів – середній рівень УК, від 73 до 108 балів – високий рівень УК.

Конкретний зміст якостей управлінської культури директора ЗНЗ системно представлено у Програмі експертного оцінювання управлінської культури директора ЗНЗ (С.7-17).

Цілком зрозуміло, що у випадках, коли рівень управлінської культури виявиться низьким, індивідуальна програма розвитку УК матиме повний набір цільових проектів (всього 12), а рівні перетворень будуть значними – створення та змінення. Якщо ж рівень управлінської культури програми виявиться середнім або високим, програма матиме меншу кількість цільових проектів з такими рівнями перетворень як змінення та збереження.

Література:

Осадчий І.Г. Управлінська культура директора загальноосвітнього навчального закладу: модель, діагностика, розвиток [Електронний ресурс] //Народна освіта. – 2010. – Випуск 2 (11).

Осадчий І.Г. Управління за принципами організаційної культури: інформаційно-синергетична модель педагогічної культури сучасного вчителя [Електронний ресурс] //Народна освіта. – 2009. – Випуск 2 (8).

Осадчий І.Г. Основи теорії БМ-систем: інформаційні моделі освітніх систем //Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. - №1. – С.74-86


Інструкція

з питань оцінювання рівня управлінської культури директора ЗНЗ та розроблення індивідуальної програми розвитку управлінської культури „Дельта УК+”


Запровадження описаної вище методики оцінювання та технології розвитку управлінської культури директора ЗНЗ можна розпочинати за умов добровільної його участі в експерименті.

Після прийняття рішення про участь в експерименті директор ЗНЗ здійснює оцінювання власної управлінської культури шляхом самооцінювання з використанням бланків Програми експертного оцінювання (С.7-17).

Оцінювання рівня сформованостей якостей УК відбувається шляхом вибору для кожної з 36 якостей УК одного із чотирьох запропонованих варіантів, позначених літерою b з трьома індексами (a, b, c). Для цього у клітинці біля відповідного текстового варіанту, позначеного літерою b з індексами (a, b, c), виставляється число балів зазначених у дужках у кінці тексту. Виставлені бали переносяться на Діаграму 1 (С.18).

Після визначення рівня сформованості першої трійки якостей УК (b01.01, b01.02, b01.03) експерт формулює текстовий варіант цінності Х01, як твердження, котре поєднує у собі названі вище три якості УК, виражені в тій чи іншій мірі (індекс с). Текст записується у графу Хk таблиці Програми експертного оцінювання. Перед текстом у квадратних дужках записується сума балів відповідної трійки якостей. Ця ж сума балів переноситься на Діаграму 2 (С.18). Після цього описана процедура застосовується для наступних якостей УК (Х02 і т.д. аж до Х12).

На основі даних, відображених на Діаграмі 2 розробляється матриця індивідуальної програми розвитку управлінської культури директора ЗНЗ „Дельта УК+” (С.19). Для цього на підставі даних Діаграми 2 на перетині горизонтальних (01-03) та вертикальних (01-12) напрямів ставиться знак довільної форми (наприклад, „+” тощо). Назва програми „Дельта УК+” розшифровується так: „дельта” – літера грецького алфавіту, якою в математиці здебільшого позначають зміну будь-якої величини; „УК” – скорочена назва управлінської культури; знак „+” – означає позитивні зміни, ріст, розвиток.

Після цього директор ЗНЗ розпочинає розробляти Індивідуальну програму розвитку УК, як сукупність цільових проектів (ЦП), бланки яких представлені на сторінках 21-43.

ЦП є носіями бажаних цінностей управлінської культури (Хk) і покликані забезпечувати „інтервенцію” цих цінностей в практику управлінської діяльності директора ЗНЗ. Цінності Хkє законами впорядкування динамічного „хаосу”, яким є практика управлінської діяльності.

Мета кожного ЦП розкривається через три групи завдань проекту, відповідно до конкретних трьох якостей УК. Для точного формулювання завдань ЦП потрібно скористатися Діаграмою 1 (С.18). Очікувані результати реалізації ЦП повинні відображати зростання рівня сформованості відповідної трійки якостей УК директора ЗНЗ.

Якщо рівень сформованості конкретної цінності УК є високим (7-9 балів) то ЦП можна не розробляти. Тому індивідуальна програма розвитку УК директора ЗНЗ „Дельта УК+” може містити будь-яку кількість ЦП (від 1 до 12) і є їх узгодженою сукупністю.

Після завершення реалізації програми „Дельта УК+” директор звертається до відділу освіти з проханням здійснити оцінювання його управлінської культури. Для цього наказом відділу освіти створюється експертна комісія, яка здійснює оцінювання за допомогою бланку Програми експертного оцінювання, розміщеного на с.44-51, а результати фіксує у вигляді тексту та цифрових даних на с.52-53. Найбільш доцільно оцінювання проводити як захист директором ЗНЗ презентації результатів виконання індивідуальної програми розвитку „Дельта УК+” перед групою експертів, яка перед цим вивчила шкільну документацію, провела анкетування і співбесіди із учасниками навчально-виховного процесу тощо.

Якщо директор ЗНЗ за результатами зовнішньої експертизи має високий рівень управлінської культури (73-108 балів), йому вручається диплом про присвоєння звання „Директор-майстер”, та порушуються відділом освіти клопотання про нагородження його відомчими або державними нагородами.

Перед початком експерименту доцільно провести навчання директорів, які виявили бажання взяти участь у дослідженні, а також здійснювати постійний інформаційний супровід їх діяльності.

^ Програма експертного оцінювання

управлінської культури директора загальноосвітнього навчального закладу


Прізвище, ім’я, по батькові директора ЗНЗ _____________________________________________

Назва навчального закладу___________________________________________________________

^ Вид оцінювання самооцінювання

Дата ____________________________________



№ п/п


bа.b.c.– якості управлінської культури

директора ЗНЗ

Відмітка

про наявність якості УК

Хk – цінності управлінської культури директора ЗНЗ


1.

01. Моніторинг проблемного простору навчального закладу





b01.01. –запровадження директором ЗНЗ сис­теми моніторингу проблемного простору на­вчального закладу.




Х01 = f (b01.01.с, b01.02.с, b01.03.с)






b01.01.01

моніторинг проблемного прос­тору навчального за­кладу майже не прово­диться (0 балів);






b01.01.02

інколи проводиться моніто­ринг проблемного простору окремих сфер життєдіяльно­сті навчаль­ного закладу (1 бал);






b01.01.03

постійно проводиться моніто­ринг проблемного простору окремих сфер життєдіяльності навчаль­ного закладу (2 бали);






b01.01.04

постійно проводиться моніто­ринг проблемного простору на­вчального за­кладу (3 бали).



b01.02. – ставлення директора ЗНЗ до необхід­ності вирішення актуальних проблем навчаль­ного за­кладу.







b01.02.01

існує велика кількість актуа­ль­них проблем, з яких три­валий час не приймаються управлін­ські рішення (0 балів);






b01.02.02

існують окремі актуальні про­блеми, з яких тривалий час не приймаються управ­лінські рі­шення (1 бал);









b01.02.03

з більшості актуальних про­блем навчального закладу приймаються управлін­ські рі­шення (2 бали);






b01.02.04

з усіх актуальних проблем навчального закладу зав­жди приймаються управлін­ські рішення (3 бали).






b01.03. – ініціювання директором ЗНЗ необхідно­сті розв’язання проблем навчального закладу.










b01.03.01

ініціативи щодо необхідно­сті розв’язання проблем рі­дко над­ходять від директора ЗНЗ (0 балів);









b01.03.02

директор ЗНЗ ініціює розв’язання лише обмеже­ного кола проблем (1 бал);









b01.03.03

директор ЗНЗ ініціює розв’язання значної кілько­сті про­блем (2 бали);









b01.03.04



переважна більшість ініціа­тив щодо необхідності розв’язання проблем надхо­дить від дирек­тора ЗНЗ (3 бали).






2.

^ 02. Актуалізація законодавчої та інструктивної бази освітньої галузі




b02.01. –обізнаність директора ЗНЗ із сучасною за­конодавчою та інструктивною базою освіти.




Х02 = f (b02.01.с, b02.02.с, b02.03.с)





b02.01.01

погано знає сучасну законода­вчу та інструктивну базу освіти (0 балів);






b02.01.02

знає лише окремі положення су­часної законодавчої та ін­структивної бази освіти (1 бал);






b02.01.03

добре знає сучасну законо­да­вчу та інструктивну базу освіти (2 бали);






b02.01.04

дуже добре знає сучасну за­коно­давчу та інструк­тивну базу освіти (3 бали).



b02.02. – використання директором ЗНЗ сучас­ної законодавчої та інструктивної бази освіти в управлінській діяльності.







b02.02.01

управлінські дії вчиняє без попе­реднього вивчення та ураху­вання відповідної зако­нодавчої та інструктив­ної бази (0 балів);






b02.02.02

управлінські дії часто вчиняє без вивчення та урахування відпо­відної законодавчої та ін­струк­тивної бази (1 бал);






b02.02.03

управлінські дії здебільшого вчи­няє лише після вивчення та з урахуванням відповід­ної зако­нодавчої та інструк­тивної бази (2 бали);






b02.02.04

управлінські дії завжди вчи­няє лише після вивчення та з ура­хуванням відповідної за­конода­вчої та інструктивної бази (3 бали).



b02.03. – дотримання директором ЗНЗ вимог су­часної законодавчої та інструктивної бази освіти.







b02.03.01

часто діє з порушеннями іс­ную­чої законодавчої та інструктивної бази (0 балів);









b02.03.02

інколи діє порушуючи існу­ючу зако­нодавчу та ін­струк­ти­вну базу (1 бал);






b02.03.03

може діяти, порушуючи ін­струк­ції, але завжди дотри­мується законів (2 бали);






b02.03.04

завжди діє з дотриманням існу­ючої законода­вчої та ін­структи­вної бази (3 бали).



3.

^ 03. Актуалізація ефективного управлінського досвіду вирішення даного виду проблем




b03.01. – обізнаність директора ЗНЗ з ефектив­ним управлінським досвідом в галузі освіти.




Х03 = f (b03.01.с, b03.02.с, b03.03.с)





b03.01.01

погано обізнаний з ефектив­ним управлінським досвідом вирі­шення проблем в освіті (0 балів);






b03.01.02

обізнаний лише з окремими зра­зками ефективного управлінського досвіду ви­рішення окремих проблем в освіті (1 бал);






b03.01.03

обізнаний з ефективним управ­лінським досвідом ви­рі­шення проблем в освіті (2 бали);






b03.01.04

добре обізнаний з сучасним ефективним управлінським до­свідом вирішення про­блем в освіті (3 бали).



b03.02. – використання директором ЗНЗ досяг­нень ефективного управлінського досвіду у вла­сній діяльності







b03.02.01

практично не використовує у власній управлінській дія­льно­сті досягнень ефектив­ного управлін-ського до­свіду (0 балів);






b03.02.02

інколи використовує у влас­ній діяльності досягнення ефектив­ного управлінського досвіду (1 бал);






b03.02.03

часто використовує у влас­ній діяльності досягнення ефектив­ного управлінського досвіду (2 бали);






b03.02.04

завжди враховує у власній діяльності досягнення ефек­тив­ного управлінського до­свіду (3 бали).



b03.03. – наявність у директора ЗНЗ творчого під­ходу у використанні досягнень існуючого управ­лінського досвіду.







b03.03.01

майже завжди вико­ристовує існуючий управ­лінський досвід на ре­продукти­вному рівні (0 балів);









b03.03.02

часто викори­стову­є існуючий управ­лінсь­кий досвід на репроду­ктив­ному рі­вні (1 бал);









b03.03.03

у використанні існуючого управлінського досвіду на­мага­ється адаптувати його до умов навчального за­кладу (2 бали);






b03.03.04

існуючий управлінський до­свід завжди намагається ви­ко­ристовувати творчо, за­безпе­чуючи його розвиток відпові­дно до умов на­вчального закладу (3 бали).



4

^ 04. Створення моделі проблеми як суперечності функціонування об’єкта управління




b04.01. – застосування директором ЗНЗ моделювання при розв’язанні проблеми.




Х04 = f (b04.01.с, b04.02.с, b04.03.с)





b04.01.01

дуже рідко створює модель про­блеми (0 балів);






b04.01.02

інколи може створювати мо­дель проблеми (1 бал);






b04.01.03

часто створює модель про­блеми (2 бали);






b04.01.04

завжди створює цілісну мо­дель проблеми (3 бали).



b04.02. – використання директором ЗНЗ науко­вих підходів при моделюванні проблеми.







b04.02.01

при створенні моделі про­блеми не використовує нау­ко­вих під­ходів (0 балів);






b04.02.02

інколи використовує наукові підходи при створенні мо­делі проблеми (1 бал);






b04.02.03

часто використовує наукові під­ходи при створенні мо­делі про­блеми (2 бали);






b04.02.04

завжди використовує нау­кові підходи при створенні моделі проблеми (3 бали).



b04.03. – креативність та інноваційність дій ди­рек­тора ЗНЗ у моделюванні проблеми.







b04.03.01

використовує лише тради­ційні підходи при моделю­ванні про­блеми (0 балів);






b04.03.02

використовує лише тради­ційні підходи у моделю­ванні про­блеми, але намага­ється внести уточнення з урахуванням кон­кретних умов і особливо­стей (1 бал);






b04.03.03

окремі моделі проблем є ін­нова­ційними, а підходи кре­атив­ними (2 бали);






b04.03.04

завжди створює авторську мо­дель проблеми, проявля­ючи креативність та іннова­ційність у її створенні (3 бали).






5

^ 05. Формування блоку загальних пропозицій щодо розв’язання проблеми




b05.01. – усвідомлення директором ЗНЗ факту існування спе­ктру способів розв’язання проблеми




Х05 = f (b05.01.с, b05.02.с, b05.03.с)





b05.01.01

завжди визнає існування лише одного способу розв’язання про­блеми (0 балів);






b05.01.02

допускає можливість існу­вання декількох способів розв’язання обмеженого кола проблем (1 бал);






b05.01.03

визнає існування спектру способів розв’язання для зна­чної кі­лькості проблем (2 бали);






b05.01.04

завжди визнає існування спек­тру способів розв’язання всіх проблем (3 бали).



b05.02. – визнання директором ЗНЗ права на вне­сення пропозицій щодо способів розв’язання про­блеми







b05.02.01

майже завжди в



b05.02.02

інколи визнає право на вне­сення пропозиції за окре­мими співробітниками (1 бал);






b05.02.03

часто визнає право на вне­сення пропозиції за окре­мими суб’єктами освітнього про­цесу (2 бали);






b05.02.04

завжди визнає право на вне­сення пропозицій за всіма суб’єктами освітнього про­цесу (3 бали).



b05.03. – створення директором ЗНЗ умов для по­стійного формування блоку загальних про­пози­цій.







b05.03.01

не створює умов для постій­ного (звичного, при­родного) ініціювання пропо­зицій (0 балів);






b05.03.02

лише з окремих проблем ство­рює можливості для співробіт­ників вносити вла­сні пропози­ції (1 бал);






b05.03.03

з більшості проблем співробіт­ники мають реальні мож­ли­вості внести власні про­позиції (2 бали);






b05.03.04

створює постійно діючі ме­ха­ні­зми залучення ініціа­тив всіх суб’єктів освітнього про­цесу (3 бали).



6

06. Розробка проекту рішення з конкретної проблеми




b06.01. – визнання директором ЗНЗ необхідності роз­роблення проекту рішення.




Х06 = f (b06.01.с, b06.02.с, b06.03.с)





b06.01.01

проекти рішень розробля­ються дуже рідко (0 балів);






b06.01.02

проекти рішень розробля­ються лише з окремих про­блем 1 бал);






b06.01.03

проекти рішень розробля­ються досить часто (2 бали);






b06.01.04

проекти рішень розробля­ються майже завжди (3 бали).



b06.02. – визнання директором ЗНЗ права на роз­ро­бку проектів рішення.







b06.02.01

майже завжди право на розро­бку проектів рішень мають лише представники ад­міністрації закладу (0 балів);






b06.02.02

право на розробку проектів рі­шень мають лише представники педагогічного колективу (1 бал);






b06.02.03

право на розробку проектів рі­шень з окремих проблем ма­ють всі суб’єкти освіт­нього процесу (2 бали);






b06.02.04

право на розробку проектів рі­шень мають всі суб’єкти осві­тнього процесу (3 бали).



b06.03. – вимогливість директора ЗНЗ щодо си­сте­мності та цілісності проекту рішення.







b06.03.01

проект рішення здебільшого міс­тить лише набір загаль­них намірів (0 балів);






b06.03.02

проект рішення здебільшого міс­тить набір конкретних за­хо­дів (1 бал);






b06.03.03

проект рішення міс­тить систему взаємоуз­годжених конкретних захо­дів (2 бали);






b06.03.04

проект рішення здебільшого міс­тить розкриття природи проблеми, її модель та сис­тему взаємоузгоджених конкретних заходів з її ви­рішення (3 бали).



7

^ 07. Експертиза якості підготовленого проекту рішення




b07.01. – визнання директором ЗНЗ необхідно­сті проведення експертизи якості підготовле­ного проекту рішення.




Х07 = f (b07.01.с, b07.02.с, b07.03.с)





b07.01.01

дуже рідко вживає заходи для проведення експертизи якості підго­товленого прое­кту рішення (0 балів);






b07.01.02

інколи вживає заходи для прове­дення експертизи яко­сті підготовлених проектів рішень з окремих проблем (1 бал);






b07.01.03

часто організовує прове­дення експертизи якості під­готовле­них проектів рішень з більшо­сті проблем (2 бали);






b07.01.04

майже завжди організовує прове­дення експертизи якості під­го­товлених проектів рішень (3 бали).






b07.02. – визнання директором ЗНЗ права на про­ведення експертизи якості підготовленого проекту рішення.







b07.02.01

експертизу якості підгото­вленого проекту рішення майже завжди проводять лише пра­ців­ники адмініс­трації закладу (0 балів);






b07.02.02

для проведення експертизи ін­коли залучаються представники педаго-гічного колективу закладу (1 бал);






b07.02.03

для проведення експертизи ча­сто залучаються суб’єкти освіт­нього процесу (2 бали);






b07.02.04

для проведення експертизи яко­сті підготовленого прое­кту рі­шення завжди залу­чаються суб’єкти освітнього процесу та зовнішні експе­рти (3 бали).



b07.03. – ставлення директора ЗНЗ до результа­тів експертизи якості підготовленого проекту рі­шення.







b07.03.01

може не визнавати результа­тів експертизи та ігнорувати їх (0 балів);






b07.03.02

може не визнавати результа­тів експертизи якості підго­товле­ного проекту рішення з окре­мих проблем (1 бал);






b07.03.03

частіше всього визнає резуль­тати експертиз і вра­ховує їх у подальшій роботі (2 бали);






b07.03.04

завжди прислухається до ду­мки експертів, визнає резуль­тати експертизи і вра­ховує їх у пода­льшій роботі (3 бали).



8

^ 08. Прийняття рішення з конкретної проблеми




b08.01. – найпоширеніші форми рішень, які при­ймає директор ЗНЗ.




Х08 = f (b08.01.с, b08.02.с, b08.03.с)





b08.01.01

завжди як обов’язковий до виконання наказ (0 балів);






b08.01.02

найчастіше як обов’язковий до виконання наказ (1 бал);






b08.01.03

форми рішень здебільшого враховують особ­ливості проблеми та конк­ретні умови діяльності (2 бали);






b08.01.04

форма рішення завжди зале­жить від особливостей про­блеми та конкретних умов дія­льності (3 бали).



b08.02. – рівень системності і конкретності рі­шень (наказів, рекомендацій, порад), які найчас­тіше приймає директор ЗНЗ.







b08.02.01

найчастіше рішення де­кларати­вні, неконкретні і несисте­мні (0 балів);









b08.02.02

окремі рішення бувають де­кла­ративними і несистем­ними (1 бал);






b08.02.03

рішення здебільшого систе­мні і конкретні (2 бали);






b08.02.04

рішення завжди системні, конк­ретні, зрозумілий меха­нізм їх реалізації (3 бали).



b08.03. – розподіл директором ЗНЗ відповідальності за прийн­яття рішення.







b08.03.01

відповідальність за прийн­яття рішення майже завжди перекладає на підлеглих (0 балів);






b08.03.02

відповідальність за прийн­яття рішення часто перекла­дає на підлеглих (1 бал);






b08.03.03

відповідальність за прийн­яття більшості рішень по­кладає на себе (2 бали);






b08.03.04

відповідальність за прийн­яття всіх рішень покладає на себе (3 бали).



9.

^ 09. Організація виконання прийнятого рішення




b09.01. – проведення директором ЗНЗ спеціаль­них організаційних заходів щодо забезпечення вико­нання прийнятого рішення.




Х09 = f (b09.01.с, b09.02.с, b09.03.с)





b09.01.01

для забезпечення виконання прийня­того рішення ор­г