Реферат: Т. П. Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В. Е. Маркевич

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


До друку і в світ дозволяю на підставі

«Єдиних правил», п.2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організаційно –

методичного управління В.Б. Юскаєв

2621 Методичні вказівки

до практичного заняття „Сальмонельози”

з дисципліни „Дитячі інфекції”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів 5-го курсу

спеціальності 7.110101 денної форми навчання


Всі цитати, цифровий і

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис

одиниць відповідає

стандартам

Укладачі: О.І. Сміян,

Т.П.Бинда

Відповідальний за випуск О.І. Сміян

Директор медичного інституту В.Е. Маркевич


Суми

Вид-во СумДУ

2009


^ Міністерство освіти і науки України

Міністерство охорони здоров’я України

Сумський державний університет


2621 Методичні вказівки

до практичного заняття „ Сальмонельози ”

з дисципліни „Дитячі інфекції”

(згідно з умовами Болонського процесу)

для студентів 5-го курсу

спеціальності 7.110101 денної форми навчання


Суми

Видавництво СумДУ

2009

Методичні вказівки до практичного заняття „Сальмонельози” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі: О.І. Сміян, Т.П. Бинда. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 45 с.


Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій


САЛЬМОНЕЛЬОЗИ


Актуальність теми

Останніми роками відмічається значне зростання захворюваності сальмонельозом в усіх країнах світу. У структурі кишкових інфекцій сальмонельоз займає одне з перших місць і характеризується складністю етіологічної структури та різними шляхами інфікування. У дітей першого року життя сальмонельоз має найтяжчий перебіг, захворювання часто набуває затяжного характеру та проходить із загостреннями та рецидивами. Складність клінічної і лабораторної діагностики обумовлена наявністю різних клінічних форм сальмонельозної інфекції. У зв’язку з множинною медикаментозною стійкістю сальмонел виникають труднощі у лікуванні хворих при застосуванні бактеріальних препаратів. Все вищевикладене диктує необхідність кожному лікарю добре вивчити сальмонельоз.

^ Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз, обґрунтувати тактику ведення хворого на сальмонельоз та організувати протиепідемічні заходи в осередку.

Уміти:

Конкретні цілі

Цілі вихідного рівня

1 Дотримуватись основних

правил роботи біля ліжка хворого на сальмонельоз.


1 Давати бактеріологічну

характеристику збудників

сальмонельозу (кафедра мікробіології та вірусології).


2 Вибирати зі скарг, анамнезу хворого і об’єктивного дослідження симптоми, які характерні для сальмонельозу.

2 Збирати і оцінювати скарги, анамнез, у тому числі епідеміологічний, і дані об’єктивного дослід-ження хворого (кафедра пропедевтичної терапії і кафедра пропедевтичної педіатрії).


3 Проводити індивідуальну схему діагностичного пошуку та інтерпретувати дані додаткових методів дослідження.

3 Оцінювати обсяг, послідовність обстеження і інтерпретувати дані додат-кових досліджень: загально-клінічних, біохімічних, серологічних, імунологіч-них (кафедра пропедев-тичної педіатрії), бакте-ріологічних (кафедра мікро-біології та вірусології).

Розпізнавати та інтер-претувати морфологічний субстрат (кафедра патоло-гічної анатомії).

Оцінювати механізми функціонування імунної системи, а саме: мати уявлення про активний і пасивний імунітети (кафед-ра патологічної фізіології).



4 Ставити попередній клінічний діагноз сальмо-нельозу.

Виявляти клінічні форми захворювання. Проводити диференціальну діагности-ку.


4 Виділяти синдроми і симптоми захворювання (кафедра пропедевтичної педіатрії).

5 Визначати тактику лі-кування хворого на сальмонельоз із урахуванням віку дитини, преморбідного фону, тяжкості захворювання.


5 Застосовувати засоби етіологічної, патогенетичної та симптоматичної терапії (кафедра фармакології).

6 Планувати і проводити первинні профілактичні і протиепідемічні заходи, спрямовані на запобігання поширенню сальмонельозу.

6 Інтерпретувати значення реактивності організму, роль алергії у розвитку запального процесу в кишечнику (кафедра пато-логічної фізіології), роль бактерій та їх факторів патогенності у розвитку інфекційного процесу (ка-федра мікробіології та віру- сології).


7 Писати клінічну історію хвороби.

7 Оформляти історію хвороби (кафедра пропедевтичної педіатрії).

8 Застосовувати деонтологічні навички спілкування з хворим.





Щоб з’ясувати, чи відповідає вихідний рівень ваших знань-умінь необхідному, виконайте наступні завдання, правильність розв’язання завдань перевірте, зіставивши з еталоном відповідей.


^ Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь


Завдання 1


Дитина 6 років захворіла гостро після вживання некип’яче­ного молока. Захворювання почалося з підвищення температури до 39ºС, появи багаторазового блювання та частих пирскаючих випо­рожнень зеленого кольору зі слизом, дуже смердючих. У стаціонарі температура утримувалася на високих цифрах до 6-го дня хвороби, відмічалося повторне блювання. Бліда. Тони серця ослаблені. Живіт піддутий. Пе­чінка виступає на 3 см, селезінка - на 1,5 см. Випорожнення рід­кі, зелені, до 10-15 раз на добу.

Дільничний лікар встановив діагноз гострої кишкової інфекції.


Передбачуваними збудниками захворювання можуть бути:

А Шигели.

Б Мікоплазми.

В Віруси.

^ Г Сальмонели.

Д Холерний вібріон.


Завдання 2


Дитина 4 років занедужала гостро через 2 доби після поїздки в село, де їла недостатньо відварені яйця. Захворювання розпочалося з нудоти, блювання, випорожнень кольору «болотної твані» з домішками слизу, зелених, дуже смердючих, до 10 разів на добу, підвищення температури до 38°С. При огляді відмічалося збільшення печінки, селезінки.

Установіть попередній діагноз.


А Ентеропатогенний ешерихіоз середньої тяжкості.

Б Ротавірусна інфекція легкого ступеня.

^ В ГКІ, гастроентероколіт (сальмонельоз?) середньої тяжкості.

Г Харчова токсикоінфекція.

Д ГКІ, гастроентероколіт (сальмонельоз?) легкого ступеня.


Завдання 3


Дитина 10 місяців занедужала гостро. Захворювання розпочалося з нападоподібного болю у животі, який супроводжувався криком дитини, блідістю, частим пульсом. Випорожнення спочатку були нормальні, а згодом у них з'явилися кров та слиз. При пальпації живота у стані спокою пальпується ущільнений кишечник. Температура тіла нормальна.

Установіть попередній діагноз.


А Шигельоз.

Б Сальмонельоз.

В Ентероінвазивний ешерихіоз.

Г Ієрсиніоз.

^ Д Інвагінація кишечника.


Завдання 4


У дитячому колективі захворіло відразу декілька дітей. У відділення госпіталізований хворий віком 1р.6міс. Через 3 години після обіду у хлопчика з’явилося повторне блювання, температура тіла підвищилася до 38,5ºС, з’явилася в’ялість. Шкіра бліда. Випорожнення рідкі, 4 рази на добу, буро-зе­леного кольору зі слизом. Через 1 годину після захворювання хво­рий втратив свідомість, впродовж 3 хвилин спостерігалися кло­ніко-тонічні судоми. Прийнятий у тяжкому стані, без свідомос­ті. При огляді відмічається блідість шкіри, ціаноз губ. Спостерігається ригідність поти­личних м’язів. Тони серця звучні, 140 за 1 хвилину, t - 39,5ºС. Слизова порожнини рота волога. Язик обкладений. Живіт м’який, піддутий. Бурчання при пальпації у правій здухвинній ділянці, болючість. Анус зімкнутий. Випорожнення рідкі, буро-зеле­ного кольору, смердючі, зі слизом та кров’ю.


Дільничним педіатром встановлено попередній діагноз: ГКІ, гастроентеритична форма, тяжкого ступеня. Сальмонельоз ?

Для вирощування збудника цього захворювання використовують такі живильні середовища:


А Середовище Сабура.

Б Казеїново-вугільний агар.

^ В Левіна, Плоскірєва, Ендо.

Г Кров’янисто-телуритове середовище.

Д Гліцериново-картопляний агар з додаванням крові.

Відповіді до завдань:


Завдання 1: Г

Завдання 2: В

Завдання 3: Д

Завдання 4: В


Інформацію, яка необхідна для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

1. Вітенко Н.В. Загальна та медична психологія. – К.: Здоров’я, 1994. – 296 с.

2. Зайко Н.Н., Быц Ю.В. Патологическая физиология. – Киев: Логос, 1996. – 648 с.

3. Медицинская микробиология, вирусология и им-мунология: Учебник / Под ред. А.А.Воробьева. - М.: Медицинское информационное агентство, 2004. - 691 с.

4. Пропедевтика внутренних болезней / Под ред. В.Х. Василенко и А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1982. – 640 с.

5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – 578 с.

6. Чекман І.С. Фармакологія. – К., 2001. – 560 с.


Після засвоєння необхідних базисних знань вивчіть такий матеріал:

Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи. – К.: Здоров’я, 1998. – 412 с.

Богадельников И.В. Дифференциальный диагноз инфекционных болезней у детей. – Симферополь. - 2007. - 720 с.

Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби. – К.: Здоров’я, 2000. – Т.1. – 854 с.

Воротынцева Н.В. Терапия острых кишечных инфекций у детей // Педиатрия. – 1995. - №4.- С.76- 78.

Зубик Т. М., Иванов К. С., Казанцев А. П., Лесни-ков А.Я. Дифференциальная диагностика инфекци-онных болезней. – Л.: Медицина, 1991. – 336 с.

Иванова В.В. Инфекционные болезни у детей. – М.: МИА, 2002. – 923 с.

Інфекційні хвороби у дітей: Клінічні лекції / За ред. С.О.Крамарєва.-К.:МОРІОН, 2003.-480 с.

Инфекционные болезни у детей / Под ред. Д.Марри; Пер. с англ. – М.: Практика, 2006. – 928 с.

Инфекционные болезни у детей: Учебник для педиат-рических факультетов медицинских вузов / Под ред. В.Н. Тимченко.-СПб.: Спецлит, 2008.- 607 с.

Михайлова А.М., Трішкова Л.О., Крамарєв С.О., Ко-четкова О.М. Інфекційні хвороби у дітей. - К.: Здо-ров`я, 1998. - 408 с.

Новокшонов А.А., Мазанкова Л.Н., Соколова Н.В. Патогенетическое обоснование оптимальной терапии острых кишечных инфекций у детей // Детские инфек-ции. – 2002. - №1. – С. 14-17.

Покровский В.И., Пак С.Г., Брело Н.И., Данилкин Б.К. Инфекционные болезни и эпидемиология. – М.: Гэотар, 2002. – 383 с.

Тимофеева Г.А., Антипова Л.А. Инфекционные заболевания детей первого года жизни. – Л.: Медицина, 1985. – 346 с.

Учайкин В.Ф., Молочный В.П. Инфекционные токсикозы у детей. – М.:Изд-во РАМН, 2002.– 240 с.

Учайкин В.Ф., Нисевич Н.И., Шамшева О.В. Инфек-ционные болезни у детей : Учебник. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2006. – 688 с.


Якщо Ви пересвідчилися, що Ваш вихідний рівень знань-умінь відповідає вимогам цілей початкового рівня, переходьте до засвоєння змісту навчання.


Перелік теоретичних питань до теми, що вивчається:


Стан захворюваності на сальмонельоз серед дітей та дорослих на сучасному етапі.

Наведіть вікові особливості епідеміології сальмонельозу. Хто є джерелом інфекції?

Охарактеризуйте основні ланки патогенезу сальмонельозної інфекції.

Як впливає шлях зараження на клініку сальмонельозу?

Клінічна класифікація сальмонельозу.

Дайте характеристику токсикозу при сальмонельозній інфекції.

Дайте характеристику місцевих симптомів при сальмонельозі.

Охарактеризуйте випорожнення при сальмонельозі.

Діагностичні критерії сальмонельозу.

Критерії тяжкості сальмонельозної інфекції.

Які симптоми характеризують легку форму сальмонельозу.

Які симптоми характеризують середньотяжку форму сальмонельозу.

Які симптоми характеризують тяжку форму сальмонельозу.

Клініка гастроінтестінальної форми сальмонельозу.

Клініка тифоподібної форми сальмонельозу.

Клініка септичної форми сальмонельозу.

Атипові форми сальмонельозу.

Причини затяжного і тяжкого перебігу сальмонельозу у дітей.

Причини формування хронічного перебігу захворювання у дітей.

З якими захворюваннями потрібно проводити диференціальний діагноз сальмонельозу?

Зазначте які діагностичні тести доцільно застосовувати при різних формах сальмонельозу , що перебігають по місцевому або генералізованому варіантах на:

першому тижні захворювання,

другому тижні і пізніше?

Основні показання до обов'язкової госпіталізації дітей з сальмонельозом.

Принципи лікування дітей з різними клінічними формами захворювання.

Критерії виписування реконвалесцентів сальмонельозу зі стаціонару.

Які правила допуску реконвалесцентів сальмонельозу в дитячі колективи?

Які терміни диспансеризації організованих і неорганізованих дітей?

Які протиепідемічні заходи необхідно провести в осередку інфекції?

Шляхи профілактики сальмонельозної інфекції в дитячому колективі.


^ Розв’яжіть декілька завдань-моделей, використовуючи діагностичні та лікувальні алгоритми


Завдання 1

Дитина 3 міс. Захворіла гостро. Мати скаржиться на підвищення температури до 38,8°С, часті випорожнення і повторне блювання, які з'явилися на наступний день після підвищення температури.

Загальний стан дитини тяжкий. Дитина неспокійна, кричить. Шкірні покриви бліді, сухі, чисті. Слизові оболонки сухі, червоного кольору. Дихання жорстке. ЧСС - 150 ударів за 1 хвилину, тони серця глухі. Живіт піддутий, болючий при пальпації. Печінка пальпується на 5 см нижче краю правої реберної дуги. Пальпується збільшена селезінка. Впродовж однієї доби випорожнення до 6 разів, об’ємні, смердючі, водянисті, зелені з мутним слизом („болотна твань”). На 3-тю добу хвороби у випорожненнях з’явилися прожилки крові, на 5-ту добу - ознаки гострого остеомієліту правої стегнової кістки.


1 Про яке захворювання можна думати?

А Дизентерія.

Б Ешерихіоз.

В Амебіаз.

Г Сальмонельоз.

Д Черевний тиф.


2 Поставте діагноз згідно з класифікацією.

А Сальмонельоз, типова гастроентероколічна форма, легкий перебіг.

Б Сальмонельоз, атипова септична форма, тяжкий перебіг.

В Сальмонельоз, типова септична форма, тяжкий перебіг, токсикоз з ексикозом ІІ ст.

Г Сепсис.

Д Гостра кишкова інфекція. Гстрий остеомієліт правої стегнової кістки.


3 Які методи обстеження є основними у встановленні діагнозу?

А Загальний аналіз крові.

Б Бактеріологічний метод (бактеріологічний посів випорожнень).

В Бактеріологічний метод (бактеріологічний посів випорожнень і крові).

Г Серологічний метод.

Д Усі перелічені.


4 З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальний діагноз?

А Сепсисом.

Б Ешерихіозом.

В Черевним тифом.

Г Шигельозом.

Д Усіма вищепереліченими.


Правильні відповіді: 1-Г, 2-В, 3-В,Г, 4-Д.

Завдання 2


Дитина 10 років зі школи-інтернату госпіталізована до інфекційного відділення на 7-й день хвороби зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,8°С, різку слабість, зниження апетиту впродовж останнього тижня, періодичний біль у животі, часті рідкі випорожнення, що з’явилися на 6-й день від початку захворювання.

Об’єктивно: загальний стан тяжкий. Температура тіла 39,8°С. Дитина в’яла, загальмована. Свідомість затьмарена. Риси обличчя загострені, кінцівки холодні. Шкіра блідо-сірого кольору, суха, на передній черевній стінці, бокових поверхнях грудної клітки не густа, поодинока, розеольозна, блідо-рожева висипка округлої форми з чіткими краями, розміром 1-2 мм в діаметрі, що виникла на 5-й день хвороби. Язик сухий, обкладений білим нальотом, на краях відбитки зубів. Над легенями тимпанічний перкуторний звук, жорстке дихання, хрипи відсутні, ЧД - 38 за 1 хвилину. Тони серця ритмічні, приглушені, ЧСС - 80 ударів за 1 хвилину, АТ - 100/60 мм рт. ст. Живіт здутий, болючий при пальпації у навколопупковій ділянці, відмічається бурчання. Печінка +1,5 см, селезінка +1см. Випорожнення об’ємні, водянисті, смердючі, буро-зеленого кольору, з домішками слизу, 15-20 разів на добу, олігурія.


1 Про яку кишкову інфекцію можна думати?

А Черевний тиф.

Б Тифоподібна форма сальмонельозу.

В Паратиф А.

Г Кишкова форма псевдотуберкульозу.

Д Ентеровірусна інфекція.


2 За допомогою якого дослідження можна підтвердити діагноз?

А Бактеріологічне дослідження випорожнень.

Б Клінічний аналіз крові.

В Дослідження спинномозкової рідини.

Г Серологічне дослідження.

Д Копрограма.


3 Які заходи повинні бути проведені стосовно контактних у школі-інтернаті?

А Завершальна дезінфекція.

Б Нагляд за контактними впродовж 7 діб, однократне бактеріологічне дослідження на сальмонельоз.

В Поточна дезінфекція, нагляд за контактними впродовж 7 діб.

Г Поточна дезінфекція, нагляд за контактними впродовж 7 діб, однократне бактеріологічне дослідження на сальмонельоз.

Д Завершальна дезінфекція, нагляд за контактними впродовж 7 діб, однократне бактеріологічне дослідження випорожнень на сальмонельоз.


4 Які умови допуску дитини у колектив?

А Клінічне одужання, нормалізація аналізу крові і однократного негативного результату бактеріологічного дослідження випорожнень на сальмонельоз, який проведено не раніше ніж через 3 дні після закінчення антибіотикотерапії.

Б Через 7 діб після виписування зі стаціонару та однократного негативного результату бактеріологічного дослідження випорожнень на сальмонельоз.

В Після двократного негативного результату бактеріологічного дослідження випорожнень на сальмонельоз через 2 дні після закінчення антибіотикотерапії.

Г Через 15 днів після виписування зі стаціонару та трикратного негативного результату бактеріологічного дослідження випорожнень на сальмонельоз.

Д Після клінічного одужання і нормалізації аналізу крові.


Правильні відповіді: 1 - Б, 2 – А, Г, 3 - Д, 4 - А.


^ Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку заняття буде проведено тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім - самостійна робота студентів із хворими. Під керівництвом викладача буде проведено клінічний розбір історії хвороби хворого на сальмонельоз. Наприкінці заняття - підсумковий тестовий контроль або розв’язання ситуаційних задач.


^ Технологічна карта проведення заняття

Пор.

но-мер


Етап

Час, хви-лини

Навчальні посібники

Місце

прове-

дення

засіб навчання

облад-нання

1

Визначення початкового рівня знань


15

Тести




Навчаль-на кімната

2

Курація хво-рих на саль-монельоз під контролем викладача

20

Хворі




Палата

3

Клінічний розбір хворих на сальмоне-льоз під ке-рівництвом викладача

15

Історії хвороби,

алгоритми




Навчаль-на кімната

4

Обґрунту-вання попе-реднього ді-агнозу

5

Таблиці, схеми, алгоритми




Навчаль-на кімната

5

Обґрунту-вання ліку-вальної так-тики

5

Таблиці, схеми, алгоритми




Навчаль-на кімната

6

Підсумковий контроль

15

Тести, ситуаційні задачі




Навчаль-на кімната

7

Підбиття підсумків роботи

5







Навчаль-на кімната



Приклади тестового контролю


Яке твердження не властиве сальмонельозу як госпітальній інфекції?

Внутрішньолікарняні спалахи сальмонельозу відрізняються тривалим перебігом.

Найбільша кількість хворих виявляється серед дітей першого року життя.

Внутрішньолікарняний сальмонельоз частіше викликається штамами мікроорганізмів з низькою антибіотикорезистентністю.

Кількість випадків внутрішньолікарняного сальмонельозу збільшується.




Для епідеміології сальмонельозу у дітей першого року життя типовим є:

Часто спостерігається побутовий шлях передачі.

Часто спостерігається внутрішньолікарняне інфікування.

Частіше викликається антибіотикорезистентними штамами.

При харчовому шляху передачі провідним фактором є молочні продукти.

Тривале виділення збудника часто спостерігається у новонароджених дітей та дітей, які перехворіли на генералізовані форми.

Усі відповіді правильні.




Фактори вірулентності сальмонел:

Антифагоцитарна активність сальмонел.

Рухливість сальмонел.

Здатність до продукції ендотоксину А.

Здатність виживати у фагоцитах.

Стійкість до лізису.

Усі відповіді правильні.




Джерелом сальмонельозної інфекції є:

Велика рогата худоба.

Домашня птиця, дикі голуби, черепахи.

Хворий чи носій.

Свині, вівці.

Всі відповіді правильні.




При контактному шляху передачі максимальна кількість сальмонельозів у дітей реєструється:

Навесні.

Взимку.

Влітку.

Восени.

В усі пори року.




Факторами передачі сальмонел не є:

Висохлий послід птахів і тварин.

Яйця.

Кровососні комахи.

Предмети побуту, що контаміновані сальмонелами.

Вода.

Молоко та молочнокислі продукти.

Риба та рибні продукти.




Основні ланки патогенезу сальмонельозу:

Гемодинамічні порушення.

Ендотоксинемія.

Бактеріємія.

Водно-електролітні втрати.

Усі відповіді правильні.




До клініки гіпоосмотичної коми відносять все, крім:

В’ялості.

Слабості.

Запаморочення.

Гіпертермії.

Клоніко-тонічних судом.




До клінічних проявів, що з’являються у грудної дитини, маса тіла якої за 2 дні зменшується на 5-10%, відносять всі, крім:

Запалих очей.

Статусу умираючого.

Втрати еластичності шкіри.

Тахікардії.

Запалого тім'ячка.




Для гіпернатріємічної дегідратації зі вмістом натрію у сироватці крові 170 ммоль/л і при втраті 10% ваги тіла характерні такі прояви, за винятком:

Спраги.

Збудженості.

Сопору.

Низького артеріального тиску.

Судом.




Яка клінічна форма сальмонельозу найчастіше спостерігається у новонароджених дітей?

Стерта.

Генералізована.

Бактеріовиділення.

Гастроінтестинальна.




У клінічній симптоматиці сальмонельозу у дітей до 3 років переважають симптоми:

Коліту.

Гастроентериту.

Генералізації інфекції.

Клінічні симптоми відсутні, реєструється лише висів мікроорганізмів із фекалій.




Для неускладненої гастроінтестинальної форми сальмонельозу нетиповими є:

Нападоподібні болі у животі.

Зневоднення.

Висока гарячка, інтоксикація.

Жовтяниця, геморагічний синдром.

Нудота, блювання, часті рідкі випорожнення.

Для гастроентеритичного синдрому при сальмонельозі не- типовими є:

Болючість при пальпації в епігастральній, навколопупковій, ілеоцекальній ділянках.

Часті випорожнення невеликими порціями у вигляді мутного слизу.

Водянисті, смердючі випорожнення.

Стійка нудота, блювання.

Переймоподібні болі у животі, які підсилюються перед випорожненням.




Який характер випорожнень нетиповий для сальмонельозу:

У вигляді "болотної твані".

Рідкий водянистий зі збереженням калового характеру.

У вигляді "малинового желе".

Слизово-кров'янистий.

У вигляді "м'ясних помиїв".




При сальмонельозі ураження нервової системи мають прояви:

Розладів сну.

Головного болю.

Менінгеальних симптомів.

Слабості, кволості.

Усі відповіді правильні.




Для септичного варіанта генералізованої форми сальмонельозу нетиповим є:

Гарячка неправильного типу.

Тривалий гастроентеритичний синдром.

Гепатоспленомегалія.

Формування вторинних септикопіємічних вогнищ.

Критерієм тяжкості при сальмонельозі не може бути:

Вираженість інтоксикації.

Токсичне ураження міокарда.

Гарячка.

Тривалість інкубаційного періоду.

Частота випорожнень.




Клінічно сальмонельоз мало схожий на:

Ієрсиніоз.

Харчові отруєння.

Ботулізм.

Дизентерію.

Холеру.




В основі класифікації сальмонел лежить:

Джерело інфекції.

Патогенність.

Антигенна структура за К-антигеном.

Антигенна структура за О-антигеном.

Антигенна структура за Н-антигеном.




Для реактивних артритів, розвиток яких пов'язаний з кишковими інфекціями, не є характерним:

Переважно моноартрит колінних суглобів.

Асиметричність ураження суглобів.

Розвиток з 3-го по 40-й день після початку діареї.

Септичний характер артриту.

Переважний розвиток у HLА В27 позитивних індивідуумів.




Реактивні артрити не можуть розвинутися на фоні або після перенесеної інфекції, що зумовлена:

Шигелами.

Ротавірусами.

Сальмонелами.

Кампілобактерами.

Ієрсиніями.




Реактивні артрити, що можуть розвинутись із 3-го по 40-й день від початку діареї, зумовлені:

Сальмонелою.

Кампілобактером.

Ієрсинією.

Шигелою.

Усі відповіді правильні.




Сальмонельозний остеомієліт є частою проблемою у дітей, які:

Отримували тривалу антибіотикотерапію.

Мають серпоподібно-клітинну анемію.

Мали контакт з тваринами.

Вживали непастеризоване молоко в анамнезі.




Найбільший ризик розвитку генералізованої форми сальмонельозу мають:

Діти, яким проводять імуносупресивну терапію.

Діти з уродженими Т-клітинними імунодефіцитами.

Новонароджені.

Діти, хворі на СНІД.

Усі відповіді правильні.




Внаслідок генералізації сальмонельозної інфекції у новонароджених найчастіше розвивається:

Остеомієліт.

Гнійний менінгіт.

Абсцес селезінки.

Пієлонефрит.

Абсцес печінки.

Диференціальний діагноз діареї, що персистує більше ніж два тижні, включає:

Ентеротоксигенна Е.соlі, Ентерогеморагічна Е.соlі.

Shіgеllа dуsеntеrіае, Vіbrіо сhоlеrае, Рlеsіоmопаs shіgеlоіdеs.

Ентеропатогенна Е.соlі, Sаlmоnеllа tурhіmurіum, Аеrоmоnаs саvіае.

Ентероінвазивна Е.соlі, Nоrwаlк віруси, ротавіруси.

Саmруlоbасtеr jеjunі, Shіgеllа flехnеrа, Hеlісоbасtеr руlоrі.




Матеріалом для проведення бактеріологічних досліджень при сальмонельозі є:

Кров.

Випорожнення.

Блювотні маси і промивні води шлунку.

Сеча.

Усі відповіді правильні.




Коефіцієнт об’єму позаклітинної рідини (С) у дорослих становить:

0,1.

0,2.

0,25.

0,3.

0,5.




Коефіцієнт об’єму позаклітинної рідини (С) у новонароджених становить:

0,1.

0,2.

0,25.

0,3.

0,5.

Коефіцієнт об’єму позаклітинної рідини (С) у дітей після 1 року становить:

0,1.

0,2.

0,25.

0,3.

0,5.




Фізіологічна потреба в Мg+ + у дітей становить:

0,25 ммоль/кг/добу.

0,25-0,5 ммоль/кг/добу.

0,075-0,1 ммоль/кг/добу.

0,2-0,3 ммоль/кг/добу.

0,5 ммоль/кг/добу.




Фізіологічна потреба в Сa+ + у дітей становить:

0,5-1 ммоль/кг/добу

1-2 ммоль/кг/добу.

2-3 ммоль/кг/добу.

3-4 ммоль/кг/добу.

5 ммоль/кг/добу.




Фізіологічна потреба в Na у дітей становить:

0,5-1 ммоль/кг/добу.

1-2 ммоль/кг/добу.

2-3 ммоль/кг/добу.

3-4 ммоль/кг/добу.

5 ммоль/кг/добу.




Фізіологічна потреба в калії складає:

0,5-1ммоль/кг/добу.

1-2 ммоль/кг/добу.

2-3 ммоль/кг/добу.

3-4 ммоль/кг/добу.

4-5 ммоль/кг/добу.




Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення визначають у дітей у віці 2 дні як:

1 мл/кг/год.

2 мл/кг/год.

3 мл/кг/год.

4 мл/кг/год.

5 мл/кг/год.




Фізіологічна потреба в рідині за методом Holiday Segar у дітей з масою тіла від 1 до 10 кг визначають як:

30 мл/кг.

50 мл/кг.

100 мл/кг.

1000 мл + 50 мл/кг на кожний кілограм до 10 кг.

1500 мл + 20 мл/кг на кожний кілограм до 10 кг.




При якій концентрації в плазмі крові Na+ кількість його в інфузійній рідині зменшується у 2 рази від його добової потреби:

135 ммоль/л.

135-145 ммоль/л.

145-150 ммоль/л.

150-175 ммоль/л.

175-200 ммоль/л.




Який склад повинен мати розчин для пероральної регідратації грудних дітей з помірно тяжкою діареєю, що викликана патогенними штамами кишкової палички:

Nа+ 100 ммоль/л, К+ 15 ммоль/л, Сl- 25 ммоль/л.

Nа+ 90 ммоль/л, К+ 15 ммоль/л, Сl- 75 ммоль/л, HСО3- 30 ммоль/л, глюкоза 111ммоль/л (20 г/л).

Глюкоза 50 г/л в ізотонічному розчині (Nа+ 150 ммоль/л, Сl- 150 ммоль/л).

Nа+ 200 ммоль/л, К+ 15 ммоль/л, Сl- 135 ммоль/л, HСО3- 30 ммоль/л, глюкоза 111 ммоль/л (20 г/л).

Nа+ 90 ммоль/л, К+ 15 ммоль/л, Сl- 75 ммоль/л, HСО3- 30 ммоль/л, глюкоза 333 ммоль/л (60 г/л).




У грудної дитини впродовж 3 днів спостерігається профузна діарея. ЧСС - 200 за 1 хвилину, знижена перфузія, ослаблений периферичний пульс. Виберіть найбільш оптимальне лікування:

Інфузія допаміну.

Інфузія гемодезу.

Призначення атропіну.

Інфузія глюкозосольових розчинів.




Оральна регідратаційна терапія є першочерговим етапом лікування для усіх дітей із симптомами гастроентериту, крім:

Дизентерії.

Ілеусу, коми чи шоку.

Блювання, високої лихоманки.

Холери.

Зниженого тургору шкіри, запалого тім'ячка, сухих слизових оболонок ротової порожнини, олігурії.




У дитини 2 років впродовж 2 днів спостерігається водяниста діарея 5-6 разів на добу, дворазове блювання. Яке з наступних ваших рішень буде правильним?

Призначити ферментні препарати.

Призначити левоміцетин.

Пояснити матері необхідність проведення та методику інтенсивної оральної регідратації з метою попередження розвитку зневоднення.

Призначити лоперамід.

Призначити фуразолідон.




Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей віком 3 дні визначають як:

1 мл/кг/год.

2 мл/кг/год.

3 мл/кг/год.

4 мл/кг/год.

5 мл/кг/год.




При якій концентрації Na+ у плазмі крові забороняється його вводити:

125 ммоль/л.

135 ммоль/л.

145 ммоль/л.

150 ммоль/л.

175 ммоль/л.




Фізіологічна потреба у рідині за методом Holiday Segar у дітей з масою більше 20 кг визначається як:

30 мл/кг.

50 мл/кг.

100 мл/кг.

1000 мл + 50 мл/кг на кожний кілограм понад 20 кг.

1500 мл + 20 мл/кг на кожний кілограм понад 20 кг.




Концентрація калію хлориду в інфузаті не повинна перевищувати:

0,1-0,2%.

0,2-0,3%.

0,3-0,5%.

0,5-1%.

7,5%.




1 мл 25% розчину магнію сульфату містить:

0,1 ммоль Mg+ +.

0,2 ммоль Mg+ +.

0,5 ммоль Mg+ +.

1 ммоль Mg+ +.

2 ммоль Mg+ +.




При гіпертонічній дегідратації рівень Na у плазмі крові більше:

135 ммоль/л.

145 ммоль/л.

150 ммоль/л.

160 ммоль/л.

175 ммоль/л.




Фізіологічну потребу в рідині за методом Holiday Segar у дітей з масою 10,1 – 20 кг визначають як:

30 мл/кг.

40 мл/кг.

100 мл/кг.

1000 мл + 50 мл на кожний кілограм понад 10 кг.

1500 мл + 20 мл на кожний кілограм понад 10 кг.




Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей масою тіла більше 20 кг визначають як:

3 мл/кг/год.

4 мл/кг/год.

4 мл/кг/год.

40 мл/кг/год + 2 мл на кожний кг ваги понад 20 кг.

60 мл/год + 1 мл на кожний кг ваги понад 20 кг.




Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей масою тіла до 10 кг визначають як:

1 мл/кг/год.

2 мл/кг/год.

3 мл/кг/год.

4 мл/кг/год.

5 мл/кг/год.




1 мл 7,5% K Cl містить:

0,5 ммоль К+.

1 ммоль К+.

2 ммоль К+.

5 ммоль К+.

10 ммоль К+.




Для розрахунку початкового дефіциту рідини у дітей з ексикозом вважають, що:

1% дегідратації = 5 мл/кг на добу.

1% дегідратації = 10 мл/кг на добу.

1% дегідратації = 100 мл/кг на добу.

1% дегідратації = 1 мл/кг на добу.

1% дегідратації = 50 мл/кг на добу.




При ізотонічній дегідратації в першу добу в умовах збереження мікроциркуляції стартовим розчином є:

Ізотонічний розчин Na Cl.

5% розчин глюкози.

Альбумін.

Плазма.

Реополіглюкін.




При гіпотонічній дегідратації рівень Na у плазмі крові менше:

125 ммоль/л.

130 ммоль/л.

135 ммоль/л.

145 ммоль/л.

150 ммоль/л.




1 мл 10% розчину глюконату Са містить:

0,1 ммоль Са+ +.

0,25 ммоль Са+ + .

0,3 ммоль Са+ +.

0,5 ммоль Са+ +.

1 ммоль Са+ +.




Протипоказаннями щодо введення іонів К+ є:

Олігурія.

Ексикоз.

Блювання.

Метеоризм.

Парез кишечника.




При порушеннях мікроциркуляції інфузійну терапію при ізотонічній дегідратації починають із:

Ізотонічного розчину NaCl.

Глюкози.

Реополіглюкіну.

Альбуміну.

Плазми.




Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей вагою від 10 до 20 кг визначають як:

2 мл/кг/год.

3 мл/кг/год.

4 мл/кг/год.

4 мл/кг/год + 2 мл на кожний кг маси тіла понад 10 кг.

40 мл/год + 2 мл на кожний кг маси тіла понад 10 кг.




Дитина 2 років госпіталізована на другий день після початку хвороби зі скаргами на водянисту діарею до 5-6 раз на добу, 2 разове блювання. Температура тіла 37,8ºС, апетит знижений, губи сухі, млявість. Який ваш вибір щодо стартової терапії?

Призначити цефотаксим внутрішньом'язово.

Призначити поліміксин та оральну регідратацію.

Розпочати інтенсивну оральну регідратацію, проводити спостереження за дитиною, антибіотики не призначати.

Призначити фуразолідон та парентеральну регідратацію.




Для зменшення діарейного синдрому не варто застосовувати:

Біопрепарати.

Імодіум, папаверін.

Ферментні препарати.

Ентеросорбенти.

В'яжучі засоби.




Для лікування хворих на генералізовані форми сальмонельозу антибіотики вводять:

Внутрішньовенно.

Перорально.

Внутрішньом'язово.

Усі відповіді правильні.




Враховуючи зростання антибіотикорезистентності сальмонел на сучасному етапі, у дітей до 1 року лікування тяжких форм сальмонельозу потрібно розпочинати з:

Аміноглікозидів 3-го покоління.

Ампіциліну.

Цефалоспоринів 3-го покоління.

Нітрофуранів.

Левоміцетину.




У лікуванні тяжких форм сальмонельозу в дітей раннього віку вирішальним не є:

Оральна та парентеральна регідратація.

Оральна регідратація.

Парентеральна регідратація.

Терапія ферментами, сорбентами та еубіотиками.

Антибактеріальна терапія.




Фізіологічну потребу в рідині з розрахунку на час введення у дітей віком 1 день визначають як:

1 мл/кг/год.

2 мл/кг/год.

3 мл/кг/год.

4 мл/кг/год.

5 мл/кг/год.




Загроза для життя дитини виникає при вмісті калію у плазмі:

1 моль/л.

2 моль/л.

3 ммоль/л.

5 ммоль/л.

6,5 ммоль/л.

Коефіцієнт об’єму позаклітинної рідини (С) у дітей до 1 року становить:

0,1.

0,2.

0,25.

0,3.

0,5.


68 Місцем тривалого бактеріоносійства сальмонел є:

A Кров.