Реферат: Міністерство освіти та науки україни

міністерство освіти та науки україни

українська інженерно-педагогічна академія








Методичні вказівки до виконання

курсового проекту


РЕКС -ІКТ


спеціальність


7.01010436


Харків 2007


УДК 004.738.5:339.138


Автоматизовані системи організаційного управління. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Автоматизовані системи організаційного управління» для спеціальності 7.010104.36 «Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні і навчанні». Шеховцова В.І. – Харків: УІПА, 2007.  – 27  стор.


Анотація: методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Автоматизовані системи організаційного управління » для студентів денної форми навчання розроблені на підставі робочої програми з дисципліни і містять наступні розділи: мета і задачі курсового проектування; тематика курсових проектів; організація курсового проектування; структура, зміст, об'єм пояснювальної записки; оформлення пояснювальної записки; рекомендації по виконанню окремих частин курсового проекту; додатки.


Відповідальний за випуск А.Т. Ашеров


Рецензент: Г.І. Сажко, канд. пед. наук, доц.


© Шеховцова В.І.

© УІПА


ЗМІСТ


1. Мета і задачі курсового проектування 4

2. Тематика курсових проектів 5

3. Організація курсового проектування 5

3.1. Обов’язки кафедри, керівників, консультантів та виконавців в період

курсового проектування 5

3.2. Організація роботи над проектом 6

4. Рекомендована структура та зміст пояснювальної записки до курсового проекту 7

5. Зміст розділів курсового проекту 8

6. Оформлення пояснювальної записки 18

7. Підготовка до захисту курсового проекту 19

ДОДАТКИ 20


1. Мета і задачі курсового проектування

Проектування АСОУ є еврістично-творчим методом навчання студентів і має на меті:

Систематизацію, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань із проектування автоматизованих систем організаційного управління (АСОУ) із використанням сучасних інформаційних технологій на основі аналізу економіко-інформаційного середовища предметної області;

Розвиток навичок ведення самостійної роботи і розроблення проектних рішень з інформаційного, технологічного і програмного забезпечення АСОУ;

Використання сучасних інформаційних технологій при підготовці курсового проекту: електронних таблиць, текстових процесорів, графічних редакторів, засобів анімації, мультимедіа;

Розробку і реалізацію проекту у вигляді організаційних діаграм структури системи управління з використанням комплексу автоматизованих робочих місць.

В процесі проектування у студентів формуються такі навички та уміння:

Будувати логічну структуру проекту;

Аналізувати об’єкт керування;

Аналізувати економіко-інформаційне середовище предметної області та визначати структуру і взаємозв’язок з іншими компонентами інформаційного простору;

Розробляти організаційну структуру предметної області;

Класифікувати існуючі АСОУ і визначати напрямки створення АСОУ;

Аналізувати інформаційні потоки, систематизувати документообіг, визначати рівень автоматизації завдань і склад автоматизованих і неавтоматизованих робіт;

Аналізувати особливості автоматизації процесів збору, реєстрації і передачі первинної інформації;

Використовувати економіко-математичні моделі й алгоритми оптимізації процесу керування предметної області;

Використовувати алгоритми розподілу обчислювальних робіт і інформаційних масивів по вузлах локальної мережі на основі методик організації розподіленої багаторівневої обробки інформації;

Аналізувати існуючий ринок апаратного і програмного забезпечення;

Проектувати базову топологію локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) предметної області з використанням сучасних технологій;

Проектувати технологію, яка забезпечує своєчасний збір, реєстрацію, передачу, обробку, модифікацію, збереження, аналіз, захист і видачу необхідної інформації всім підрозділам;

Виконувати організацію баз даних, нормативно-довідкової і оперативної інформації автоматизованої системи управління.

Важливим елементом курсового проектування є придбання навичок логічно і виважено презентувати матеріал у письмовій формі, стилістично чітко висловлювати власні думки. Під час захисту курсового проекту має чітко та лаконічно доповідати про виконану роботу, вести діалог з опонентами та наполегливо відстоювати свою позицію.

Досвід, який студенти отримують в процесі курсового проектування, матиме суттєвий вплив на розвиток творчих здібностей виконавця, формування його проектної культури та стане добрим підґрунтям до успішного виконання дипломного проекту за спеціальністю.


^ 2. Тематика курсових проектів


Теми курсовий робіт розробляються викладачем та затверджуються на засіданні кафедри. Тематика курсового проектування містить в собі:

- розробку програмних засобів автоматизованих систем організаційного управління підприємствами;

- розробку програмних засобів автоматизованих систем організаційного управління навчальними закладами;

- розробку інформаційних технологій рішення задач економічного керування та прийняття управляючих рішень;

- теми, що пов’язані з науковими дослідженнями кафедри в області нових інформаційних технологій та інформаційних систем управління.

Індивідуальні теми курсових проектів розраховані на одного студента та виконуються ним у повному обсязі самостійно.

Комплексні теми курсових проектів можуть бути єдиними для декількох студентів і, як правило, дуже складні і великі за обсягом. Вони мають містити загальну частину і декілька самостійних частин, що поєднані цією загальною частиною. Кожна самостійна частина має бути оформлена відповідно до цих методичних вказівок. Кожному із студентів викладач чітко розмежує завдання. Автор загальної частини комплексного проекту призначається старшим і узгоджує роботу інших виконавців.

Реальні теми курсових проектів мають на меті не тільки навчальні цілі, але і впровадження їх результатів у навчальний процес, наукові дослідження чи практику роботи окремих підприємств і організацій. Виконання реальних курсових проектів покладає на виконавця додаткову відповідальність. Програмний продукт, отриманий в результаті виконання реальної теми, повинен строго дотримуватись вимог ЄСПД, а саме вміщувати добре відпрацьовану супроводжувальну документацію (інструкцію користувача, опис програми та бази даних, формуляр, зразки документів тощо). Програма повинна бути випробувана, опротестована та прийнята до експлуатації. Як правило, теми реальних проектів видаються студентам, які працюють у наукових гуртках і вже мають певний досвід у темі проекту. В реальних проектах у більшій мірі, ніж в інших, проявляється творча активність студента. Тут частіше приймаються нові не стандартні рішення, проявляється творча здатність особистості та формується проектна культура майбутнього фахівця. В багатьох випадках результати, одержані при виконанні реальних курсових проекті, можуть бути використані у подальшій навчальній діяльності студента, навіть у дипломному проектуванні.

Тема проекту може бути скорегована на етапі видачі завдання студенту з урахуванням його індивідуальних здібностей та рівня підготовки. Деякі теми можуть бути видані як обов’язкові. В деяких випадках тема курсового проекту може бути запропонована власне студентом. При цьому її треба узгодити із завідуючим кафедри і після цього видати дану тему студентові.


^ 3. Організація курсового проектування


3.1. Обов’язки кафедри, керівників, консультантів та виконавців в період курсового проектування

При організації робіт з курсового проектування кафедри, керівник, консультант, співробітники ОЦ та виконавець (студент) відповідають за виконання певних обов’язків, а саме:

КАФЕДРА

призначає керівника та, за необхідністю, консультанта курсового проекту;

затверджує та сповіщає через дошку оголошень кафедри розклад консультацій з курсового проектування викладачами кафедри;

складає і подає до навчальної частини закладу освіти заявку на створення розкладу занять в аудиторіях ОЦ для виконання курсових проектів;

затверджує склад комісії по захисту курсових проектів;

призначає терміни захисту курсових проектів;

затверджує результаті захисту.

КЕРІВНИК

- видає завдання на курсовий проект;

- організовує установчі консультації;

- розглядає та затверджує календарний графік роботи над проектом;

- узгоджує дні та години консультацій, а також терміни проміжного контролю;

- доводить до відома студентів розклад занять в аудиторіях ОЦ для виконання курсового проекту;

- проводить консультації у встановлені терміни;

- здійснює проміжний контроль якості та обсягів роботи;

- перевіряє повноту і якість виконання курсового проекту;

- уточнює терміни захисту проектів;

- перевіряє і допускає курсовий проект до захисту;

- проводить у складі комісії захист курсового проекту.

КОНСУЛЬТАНТ по окремим розділам або питанням курсового проекту

- проводить установчу бесіду із студентами;

- узгоджує терміни консультацій;

- проводить консультації у встановлені терміни;

- присутній при захисті курсового проекту.

^ ВИКОНАВЕЦЬ (СТУДЕНТ)

- своєчасно отримує та оформляє завдання на курсове проектування, подає на затвердження до керівника;

- розробляє календарний план роботи над проектом та подає його на затвердження керівнику;

- розробляє у встановлені терміни окремі питання завдання на курсовий проект;

- своєчасно подає керівнику оформлену пояснювальну записку на допуск до захисту;

- готовить доповідь та захищає розроблений проект перед комісією.


^ 3.2. Організація роботи над проектом


3.2.1. Етапи роботи.

Роботу студента над курсовим проектом розділяють на три етапи: 1) підготовка, 2) розробка проекту; 3) оформлення та підготовка до захисту.

На першому етапі студент одержує тему проекту і завдання на проектування (додаток А). Керівник при цьому проводить установчу консультацію, роз’яснює мету і задачу проектування, визначає обсяг необхідної роботи, вимоги до графічних і текстових матеріалів. За необхідністю вказується додаткова література. Студент опановує поставлену задачу, знайомиться з літературою та розробляє календарний план робіт над проектом. Внаслідок цього студент подає керівнику на затвердження „Технічне завдання на розробку автоматизованої системи організаційного управління” (надалі ТЗ) і календарний план виконання проекту. Форма календарного плану та приклад його заповнення наведені у додатку Б.

На другому етапі здійснюється робота над проектом та отримання основних результатів (чернетки тексту, графіків, схем алгоритмів, діаграм, тощо).

На третьому етапі проводиться чистове оформлення пояснювальної записки , графічного матеріалу, відлюдка та доведення програмного продукту, оформлення програмної документації.

Одночасно здійснюється підготовка доповіді, а потім - захист проекту.

3.2.2. Етап 1.

Завдання на проектування видається керівником заздалегідь під час установчої консультації та оформлюється студентом згідно додатку 3. воно має вміщувати 4-6 пунктів, що розкриваються під час проектування. У встановлений керівником термін студент подає на затвердження оформлене завдання і календарний план роботи (додаток Б). Керівник контролює роботу студента, вимагаючи від нього надалі чернетки матеріалів і відмічаючи в календарному плані реальні терміни виконання запланованих робіт. Головним результатом першого етапу є „Технічне завдання на розробку автоматизованої системи організаційного управління”.

3.2.3. Етап 2.

Другий етап роботи над курсовим проектом є найбільш складним і відповідальним. Студент, перед усе, повинен освідомити сутність поставленої перед ним задачі, в загальних рисах уявити її зміст, взаємозв’язок окремих частин, передбачати результати, важливість і обсяг кожного окремого питання. Для цього необхідно ознайомитись з рекомендованою літературою, чітко з’ясувати початкові дані, зрозуміти, які результати мають бути одержані, оцінити можливі шляхи рішення поставленої задачі. Важливо визначити необхідність у залученні додаткових матеріалів (літератури, програмних пакетів, вже існуючих наробок з розглядаємої проблеми, тощо).

Надалі необхідно провести аналіз організаційної структури підприємства згідно з завданням та розробити бізнес-модель організації, визначити функції, що виконуються окремими підрозділами на кожному рівні управління. Детальний аналіз бізнес-функцій дозволить визначити основні функції менеджменту (управління) та розподіл функцій за організаційними ланками; інформаційні потоки, що функціонують на підприємстві, рівні відповідальності за прийняття рішень. Наступним кроком має бути побудова функціональної схеми підприємства та матриці розподілу відповідальності структурних підрозділів за бізнес-процеси і функції компанії.

Інформаційна система організаційного управління, що проектується повинна мати складові види забезпечення свого функціонування (організаційне, інформаційне, математичне, програмне, технологічне, лінгвістичне, технічне, правове), які розробляються автором проекту. Склад окремих частин проекту диктується їх призначенням і цільовими установками.

3.2.4. Етап 3.

Виконавець подає пояснювальну записку та програмний продукт на перевірку керівникові та, після перевірки, або отримує допуск до захисту, або корегує чи доповнює певні розділи проекту.

У призначений час виконавець курсового проекту демонструє керівнику (консультанту) робото спроможність створеного програмного продукту, готує доповідь до захисту і захищає свою роботу перед комісією з 2-3 осіб.


^ 4. Рекомендована структура та зміст пояснювальної записки до курсового проекту


Титульний аркуш

Завдання на курсове проектування

Анотація

Коротке викладання сутності курсового проекту. За обсягом не більше 1 сторінки. Вказується призначення розробленої автоматизованої системи організаційного управління, рекомендації щодо її використання. Анотація повинна дати можливість читачу уявити в загальних рисах сутність виконаної роботи і отриманих результатів.

Зміст

Вступ

Аналітична частина


Організаційна структура й об’єкт керування

Техніко-економічна характеристика предметної області.

Організація предметної області.

Економічна сутність комплексу економічних інформаційних завдань.

Загальні відомості про завдання.

. Обґрунтування проектних рішень з автоматизованого розв’язання економіко-інформаційних завдань

Обґрунтування вибору завдань, що входять у комплекс.

Обґрунтування необхідності використання обчислювальної техніки і створення АРМ для розв’язання даного комплексу завдань.

Обґрунтування проектних рішень з інформаційного забезпечення комплексу завдань.

Обґрунтування проектних рішень за технологією збору, передачі, обробки і видачі інформації.

Обґрунтування проектних рішень з програмного забезпечення комплексу завдань.

Проектна частина

Інформаційне забезпечення комплексу завдань

Характеристика вхідної інформації.

Нормативно-довідкова інформація.

Вхідна оперативна інформація.

Характеристика результативної інформації.

Організація технології збору, передачі, обробки і видачі інформації. Формалізація розрахунків (алгоритми розрахунку і розв’язання завдань).

Технологічне забезпечення

Програмне забезпечення комплексу завдань.

Опис програмних модулів.

Схема взаємозв’язку програмних модулів та інформаційних файлів.

Апаратне забезпечення комплексу завдань.

Обґрунтування економічної ефективності проекту

Вибір і обґрунтування методики розрахунку економічної ефективності проекту.

Розрахунок показників економічної ефективності проекту.

Висновок

Список використаної літератури

Додатки


^ 5. Зміст розділів курсового проекту


Вступ

Вступ повинен містити загальні відомості про проект. У ньому необхідно відобразити актуальність обраної теми, мету і завдання, вирішувані в проекті, суб’єкти (конкретне підприємство), об’єкт (економіко-інформаційні процеси, що відбуваються на даному підприємстві), методики, які використовуються, практичну значущість отриманих результатів. Метою проекту може бути: побудова (розроблення) АСОУ на основі аналізу економіко-інформаційного середовища; застосування нових технічних засобів збору, передачі, обробки і видачі інформації; удосконалення інформаційної бази предметної області на основі нових методик і концепцій; нові автоматизовані розв’язки комплексів управлінських і економічних завдань. Також необхідно визначити питання, що будуть розглянуті в проекті, та виділити питання, що передбачається вирішити практично. При цьому потрібно продумати новизну розроблення і викласти перспективи розвитку об’єкта керування і проектованої АСОУ, також можна навести логічну структуру проекту.

^ Аналітична частина

Техніко-економічна характеристика предметної області повинна містити стислу характеристику техніко-економічних аспектів об’єкта керування. Такими аспектами є організаційна структура підприємства, об’єкт керування, тип виробництва, номенклатура готової продукції, матеріалів і т.п., етапи підготовки виробу. Розгляд ієрархічних зв’язків об’єктів має виконуватися від загального до окремих. Характеризуючи підприємство, необхідно акцентувати увагу на тих його структурних компонентах, що мають використовувати результати курсового проектування, даючи докладний опис предметної області. Так, якщо предметною областю є бухгалтерські завдання, то необхідно зазначити, як будується робочий план рахунків, які форми обліку використовуються для ведення облікових реєстрів, чи передбачена в штатному розкладі центральна бухгалтерія, чи використовується централізована форма обліку на підприємстві. Також необхідно охарактеризувати облікову політику підприємства, відобразивши організаційний і методичні аспекти обліку. Розглядаючи організаційну структуру бухгалтерії, необхідно зазначити, які сектори (групи, відділи) виділені, які завдання розв’язує кожна конкретна група і які з перелічених завдань будуть розглянуті у курсовому проекті.

У пункті «Економічна сутність комплексу економічних інформаційних завдань» необхідно подати загальні відомості про завдання і зазначити, що являє собою даний клас завдань, у чому полягає його економічна сутність і чому даному класу завдань варто приділяти увагу. Далі наводяться декомпозиція комплексу завдань і коротка характеристика кожного з них. При цьому необхідно розглянути особливості, які пов’язані з даним класом завдань.

Розкриваючи економічну сутність і зміст розглянутого в проекті комплексу завдань, доцільно дотримуватися такого плану:

Поняття про об’єкт керування і його характеристика;

Функціональні завдання керування;

Характеристика системи первинних економічних показників;

Організація інформаційного обслуговування органу керування;

Методика реалізації функції керування;

Перспективи удосконалення.

Далі розглядаються характеристики й особливості проблемної області, що обумовлюють необхідність розроблення експертної системи. Ідентифікація сфери застосування експертної системи (ЕС) здійснюється на основі аналізу вузьких місць функціонування проблемної області. Наприклад, недосконалого маркетингу, великих матеріальних і трудових витрат, низької ритмічності виробництва і т. ін. Сфера застосування ЕС повинна чітко ідентифікувати ділянку діяльності експертів і класи об’єктів і ситуацій, на які ця ділянка поширюється. Наприклад, «Оцінка матеріальних ресурсів підприємства», «Формування бюджету регіону», «Прогнозування збуту продукції в галузі» і т. ін. У цих формулюваннях фіксується і клас вирішуваних проблем: аналіз (інтерпретація), оцінка (діагностика), прогнозування, планування, проектування чи комплекс функцій.

Необхідність розроблення ЕС для виділених сфер застосування може бути зумовлена:

Недостатнім досвідом експертів;

Нестачею трудових ресурсів для розв’язання простих інтелектуальних завдань;

Формалізацією неавтоматизованої практики ухвалення рішень;

Вимогами інтеграції різноманітних джерел знань;

Висуванням і перевіркою різних гіпотез;

Оптимізацією ухвалення рішень.

Ідентифікація проблемної області містить у собі визначення сфери застосування експертної системи, виділення ресурсів, постановку і параметризацію розв’язуваних завдань. Потім описуються обмеження:

На технічні та програмні засоби, які використовуються на об’єкті проектування;

На кваліфікацію працівників і досвід експлуатації обчислювальної техніки;

На фінансові ресурси і строки розроблення ЕС.

Обґрунтування проектних рішень з автоматизованого розв’язання економіко-інформаційних завдань містять обґрунтування вибору завдань, що належать до комплексу, обґрунтування необхідності використання обчислювальної техніки і створення АСОУ для розв’язання даного комплексу завдань, обґрунтування проектних рішень з інформаційного, технологічного і програмного забезпечення комплексу завдань.

На основі розглянутої декомпозиції завдань варто зробити обґрунтований вибір завдань, які будуть розглядатися у даному курсовому проекті. При цьому необхідно зазначити, чому з усього списку завдань обрані тільки ці (наприклад, тому що дані завдання мають спільну інформаційну базу, спільну нормативно-довідкову інформацію і т. ін.). Крім того, необхідно пояснити, чому інші завдання не ввійшли до роботи. Зазначити, у чому виявляється їх відокремленість від обраних завдань, і розглянути доцільність автоматизації даних завдань.

При розгляді недоліків, що є в роботі підприємства, доцільно акцентувати увагу на тих із них, усунення яких передбачається здійснити в проекті.

Найбільш поширеними недоліками є:

Неможливість розрахунку показників, які необхідні для керування об’єктом, через складність обчислювань чи надмірний обсяг інформації;

Велика трудомісткість обробки інформації;

Низька оперативність, що знижує якість керування об’єктом;

Невисока вірогідність результатів розв’язання завдання через дублювання потоків інформації;

Недосконалість організації збору і реєстрації вихідної інформації;

Недосконалість процесів збору, передачі, обробки і видачі інформації.

Формуються основні користувальницькі вимоги до інтерфейсу з ЕС, часу реакції на запити. Як джерела розроблення ЕС зазначаються використовувані методичні матеріали, технічні звіти, аналогічні розроблення, публікації в пресі, описуються підрозділи об’єкта проектування, що виступають у ролі експертів для розроблювальної системи. Описуються мета експертизи, можливі результати розв’язання завдань (гіпотези), використовувані вихідні дані й обмеження, проміжні поняття (підцілі). Визначаються також особливості застосування знань і методів розв’язання завдань, до яких належить детермінований чи нечіткий (імовірний) характер знань, статичний (монотонний) чи динамічний (немонотонний) характер експертизи.

Будується поведінкова (функціональна) модель проблемної області, що описує умови здійснення просторово-часових і причинно-наслідкових відносин об’єктів. На абстрактному рівні зв’язки різних ситуацій відображаються за допомогою дерев-цілей і дерев-рішень.

^ Проектна частина

Інформаційні особливості. Інформаційна модель і її опис припускає моделювання вхідних, проміжних і результатних інформаційних масивів предметної області та їх характеристики. Необхідно детально показати, як на основі вхідних документів і нормативно-довідкової інформації відбувається обробка з використанням масивів оперативної інформації і формування вихідних даних. Характеризуючи вхідну і результатну інформацію, на кожен інформаційний масив нормативно-довідкової і оперативної інформації складають опис. Необхідно зазначити призначення і застосування кожного документа, тобто для оформлення яких операцій призначений даний документ і коли він застосовується. Особливу увагу варто приділити проектуванню форм результатних документів. При цьому необхідно навести приклади вихідних форм, розділивши їх на довідкові, контрольні, регламентовані та запитальні.

При розгляді внутрішньо машинної реалізації комплексу завдань необхідно розглянути алгоритми розрахунку і розв’язання, що поділяються на алгоритми з виконання робіт для одержання результатної інформації і безпосередньо на формули розрахунку економічних показників, та розглянути послідовність проведення розрахунків.

При розробленні структури діалогу необхідно спроектувати роботу з первинними документами, формування вихідних відомостей, реорганізацію інформаційної бази, передбачивши можливість коректування ввідних даних, перегляду введеної інформації, роботу з файлами постійної інформації, протоколювання дій користувача, а також допомогу на всіх етапах, відповідність допоміжних рішень основним, а також можливість горизонтального і вертикального переходів на графі діалогу залежно від контексту завдання.

Обґрунтування проектних рішень за технологією збору, передачі, обробки і видачі інформації містять характеристику існуючої технології і підготовку пропозицій з її удосконалення та відображають:

Вибір способу збору вхідної інформації на основі аналізу доцільності використання технічних засобів збору (реєстраторів, датчиків, лічильників і т. д.);

Обґрунтування методів передачі інформації в АСОУ (кур’єром, у формі документів, по каналам модемного зв’язку, по оптичним каналам ЛВС, з використанням виділених каналів, дискретним способом, стримерами, оптичними носіями і т. ін., в інтерактивному режимі);

Обґрунтування методів забезпечення вірогідності інформації (верифікація, розрахунковий контроль і т. д.);

Обґрунтування технологій видачі інформації користувачеві (централізована, децентралізована, розподілена і т. д., на принтер, на екран монітора, у файл).

Проектні рішення з інформаційного забезпечення обґрунтовуються з погляду поза машинного і внутрішньо машинного забезпечення і вміщують такі питання:

Основні принципи проектування інформаційного забезпечення комплексу завдань;

Обґрунтування складу і змісту результатних масивів і вихідних документів;

Обґрунтування складу, форми подання вхідної інформації в первинних документах і на машинних носіях;

Обґрунтування вимог до систем класифікації і кодування інформації.

У даному розділі також необхідно приділити увагу обґрунтуванню методів організації інформаційної бази. Варто розглянути такі питання:

Обґрунтування вибору форми збереження даних (база даних чи сукупність локальних файлів);

Обґрунтування вибору моделі логічної структури бази даних (бази мережі, ієрархічної, реляційної);

Обґрунтування методів організації інформаційних масивів.

Також необхідно розкрити питання:

Зміни в змістовній постановці комплексу завдань в умовах застосування обчислювальної техніки;

Зміни у функціях органу керування, пов’язаних зі збором, обробкою і видачею інформації;

Джерела оперативної і постійної інформації;

Характеристика розрахунків, виконуваних на ЕОМ;

Коротка характеристика результатів;

Схема зв’язку з іншими завданнями функціональної підсистеми АСУ;

Періодичність розв’язання комплексу завдань.

Програмне забезпечення. Програмне забезпечення комплексу завдань містить загальні положення, що відображають стандарти використання і можливості розробленого автоматизованого робочого місця (АРМ) для розв’язання обраного комплексу завдань, а також вимоги до апаратних і програмних ресурсів для успішної експлуатації інформаційної системи та АРМ. Схема взаємозв’язку програмних модулів та інформаційних файлів відображає взаємозв’язок програмного й інформаційного забезпечення комплексу завдань.

Обґрунтування проектних рішень із програмного забезпечення комплексу завдань полягає у формуванні вимог до системного, спеціального і прикладного програмного забезпечення. Доцільно:

обґрунтувати вибір відповідного інструментального засобу і середовища, в якому передбачається використання розроблюваної АСОУ

визначити мету проектування раціональної внутрішньомашинної технології обробки на основі обраних інструментальних засобів (наприклад, мінімізація витрат на розроблення і подальший супровід; забезпечення надійності інформаційної системи і захист інформації і т. ін.);

розкрити сутність методів проектування раціональної внутрішньомашинної технології (наприклад, скорочення кількості сортувань, використання ефективних методів пошуку інформації, процедурно-орієнтованих підходів до виділення модулів і т. ін.);

визначити функції керуючої програми;

обґрунтувати, наявність яких режимів обробки даних доцільна в проектованій АСОУ; за яких обставин буде використовуватись пакетний режим, у яких випадках – діалоговий і т. ін.;

виробити вимоги до оформлення екранних і друкованих форм, ергономіки програмного забезпечення.

Характеризуючи програмне забезпечення для створення й експлуатації АСОУ, необхідно аргументувати, чим дане програмне забезпечення краще подібних систем, що існують на ринку. Вибір одного з варіантів внутрішньомашинної технології обробки даних тісно пов’язаний з його обґрунтуванням, при проведенні якого в курсовому проекті доцільно виходити зі специфіки проектованого процесу.

Останнім часом широко використовуються пакетний і діалоговий режими обробки даних, причому останній не є альтернативою першого, а може розглядатися як його розвиток. Вибір того чи іншого режиму залежить від особливостей кожного з них і особливостей розв’язуваного завдання.

Характеризуючи пакетний режим обробки даних, необхідно зазначити такі його характерні риси. Введення потоку завдань здійснюється з локальних пристроїв вводу. Виконання режиму містить три фази обробки: підготовку, виконання і завершення процесу. При цьому перша фаза потребує визначення послідовності дій і введення вихідних даних. Друга фаза передбачає логічне перетворення вихідних файлів, створення й упорядкування робочих файлів, обробку інформації і формування вихідних даних з одночасним здійсненням контролю результатів рішення. На завершальній фазі матеріали друкуються. Ці особливості необхідно розглянути у зв’язку зі специфікою функціонального завдання.

Застосування пакетного режиму дозволяє зменшити втручання оператора в процес розв’язання завдання, потребує тільки попереднього введення даних, виключає можливість втручання користувача і, таким чином, зміни послідовності виконуваних дій. Однак внаслідок цього відбувається більш повне завантаження устаткування, що починає працювати за графіком. У деяких випадках для розв’язання завдання здійснюється також паралельна обробка даних. Пакетний режим більш тісно пов’язаний із паперовою технологією.

Діалоговий режим, навпаки, дозволяє активне втручання користувача в процес роботи комплексу й орієнтацію на без паперову технологію. У ході його використання відсутня заздалегідь визначена послідовність операцій обробки даних і їх додаткового введення.

У процесі вирішення завдання зручність діалогового режиму повною мірою виявляється в процесі спілкування з базою даних. Серед іншого можна відзначити:

- можливість перебору різних комбінацій пошукових ознак у запиті;

- забезпечення більш швидкого пошуку даних;

- поліпшення характеристик вихідних даних шляхом оперативної корекції запиту з термінала;

- можливість розширення чи звуження, зміни напрямків пошуку після одержання результатів;

- множинність точок доступу;

- швидкий доступ до порівняно мало використовуваної інформації;

- оперативний аналіз одержуваних відомостей.

Наближення користувача до процесу обробки даних спричинило багато проблем, і одна з них – це проблема діалогу кінцевого користувача й ЕОМ. У наш час ця проблема вирішується за двома альтернативними напрямками: створенням меню-орієнтованих систем і систем, заснованих на використанні мов програмування, близьких до природних. Тому при обґрунтуванні вибору діалогового режиму необхідно зупинитися і на цьому питанні.

Меню-орієнтовані системи застосовуються тоді, коли кількість переборів варіантів розрахунків відносно невелика. Звичайно, в меню з п’ятирівневою ієрархією вже настає комбінаторний вибух. При необхідності підвищення гнучкості діалогу більш зручною буде та мова, яка близька до природної, однак реалізація цього завжди складна.

Програмне забезпечення системи вміщує настроювану систему і програмовану оригінальну частини. Варто описати використовувані стратегії введення, пояснення інформації, організації діалогу і здійснювані параметричні настроювання відповідних систем. Побудована система оцінюється з позиції точності роботи і корисності. Тестується правильність висновків, адекватність бази знань проблемної області, відповідність методів вирішення проблем експертним шляхом, легкість і природність взаємодії із системою, надійність, продуктивність та адаптивність.

^ Апаратна забезпечення. Необхідно зазначити, апаратне забезпечення якого класу буде задіяне для розв’язання даного комплексу завдань, та обґрунтувати економічну доцільність використання обчислювальної техніки.

У теперішній час у розвитку обчислювальної техніки намітилася тенденція до розосередження обчислювальних потужностей у межах обчислювальних систем. Все більшого поширення набувають обчислювальні системи, у яких застосовується розподілена обробка даних із використанням міні-ЕОМ. Цьому сприяло широке поширення мікрокомп’ютерів, що характеризуються:

- низькою вартістю і малими габаритами;

- гарним співвідношенням «вартість – продукТема:________________________________________________________

_____________________________________________________________

Термін здачі закінченого проекту ______________________________


Етапи виконання складових курсового проекту

Перелік задач для реалізації (визначається разом з викладачем після проведення студентом самостійного аналізу діяльності підприємства)

Назва етапу

Форма звіту

Дата звіту

Примітка

1. Аналіз господарської діяльності

Документ Word







2. Структурна схема підприємства

Документ Visio







3. Організаційна діаграма співробітників підприємства

Документ Visio







4. Діаграми потоків даних найактуальніших задач (не менше 3-х процесів)

Документ Visio







5. Опис структур потоків даних, що вказані в діаграмах

Документ Visio







6. Форми документів, що вводяться; форми звітів

Документ Word







7. Алгоритм та математична модель обробки даних

Документ Word







8. Програма обробки інформації

електронна







9. Аналіз апаратного забезпечення АСОУ

Документ Word







10. Аналіз надійності