Реферат: Методичні вказівки до написання

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ
НАУКОВИХ РОБІТ


для студентів

факультету журналістики


спеціалізація

“Журналістська робота на радіо”

і “Журналістська робота та телебаченні”


Львів

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка

2003

Рекомендувала до друку

кафедра радіомовлення і телебачення

Протокол № 2 від 9 жовтня 2002 р.


Уклав ^ Андрій Юраш, канд. політ. наук


Відповідальний за випуск Василь Лизанчук, д-р філол. наук


Редактор Михайло Коперсако


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ для студентів факультету журналістики (спеціалізація “Журналістська робота на радіо" і "Журналістська робота та телебаченні”)


Підп. до друку 2003. Формат 60х84/16. Папір друк. № 3.

Друк. на різогр. Умовн. друк. арк. 1,8. Обл.-вид. арк. 1,9.

Тираж 100. Зам.


Видавничий центр Львівського національного університету ім. Івана Франка.

79000 Львів, вул. Дорошенка, 41.
Зміст 1. Вступні зауваги…………………………….………………………………..…4 1.1. Типи студентських наукових робіт та головні вимоги до них………….…4 1.1.1. Курсова робота (ІІІ курс навчання)…………………………………4 1.1.2. Наукова робота бакалаврського рівня - студентів ІV курсу……....7 1.1.3. Дипломна робота (для студентів 5-го курсу навчання)……………7 1.1.4. Магістерська праця…………………………………………………..8 1.2. Рівень самостійності та оригінальності наукових робіт студентів………...9 1.3. Формальні вимоги до підготовки студентських наукових робіт…………10 1.4. Посторінкові примітки та бібліографія…………………...………………..10 1.4.1. Опис окремих видань………………………………………………11
1.4.2. Аналітичний опис творів друку……………………………………13
1.5. Мотиваційні моменти щодо вибору проблематики та написання студентських наукових робіт………………………………………..14 1.6. Вибір тем…………………………………………………………………..…15


2. Структура студентської наукової роботи…………………………………15 2.1. Зміст…………………………………………………………………………..16 2.2. Перелік умовних скорочень…………………………………………………16 2.3. Вступ. Основні елементи вступу……………………………………………16 2.3.1. Актуальність теми та загальний опис дослідницької проблеми …………………………………………………………………...16 2.3.2. Огляд наукової літератури………………………………………….17 2.3.3. Мета і завдання……………………………………………………...19 2.3.4. Об’єкт та предмет…………………………………………………...20 2.3.5. Методи дослідження………………………………………………..22 2.3.5.а Методологія емпіричних досліджень……………………..23 2.3.5.б Методологія наукового аналізу…………………………....23 2.3.6. Новизна наукової роботи…………………………………………...24 2.3.7. Обґрунтування структури роботи………………………………….25 2.3.8. Наукове та практичне значення результатів дослідження……….25 2.4. Виклад основного змісту наукового дослідження…………………………26 2.5. Висновки……………………………………………………………………...27 2.6. Список використаної літератури……………………………………………27 2.7. Додатки……………………………………………………………………….28 2.8. Анотація………………………………………………………………………29 3. Особливості стилю…………………………………………………………....30 4. Апробація результатів наукової праці студента………………………….30


^ 1. ВСТУПНІ ЗАУВАГИ

Науково-дослідницька робота студента, найголовнішим виявом якої є підготовка і написання курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських праць, є важливою, невіддільною від інших складових частиною цілісного навчального процесу і однією з головних підстав отримання відповідної кваліфікації (бакалавр, спеціаліст, магістр).

Повновартісна з точки зору змісту і побудови наукова робота – є однією із найяскравіших форм інтелектуального самовираження студента, важливим документом, що засвідчує рівень професійної та інтелектуальної зрілості студента, завершує процес його становлення як фахівця у практичній та теоретичній журналістській ділянці, а також є визначальним кваліфікаційним свідченням відповідності студента чи випускника певному освітньому рівневі.

Навчаючись на факультеті журналістики, студенти мають нагоду вияви-ти свої дослідницькі здібності під час підготовки та написання наукових робіт, починаючи з ІІІ курсу, тобто від часу розподілу їх за спеціалізаціями: ІІІ курс – відповідна курсова робота; IV курс – бакалаврська робота; V курс – дипломна робота, яка підтверджує рівень спеціаліста; для магістрантів – магістерська робота.

Упродовж навчання студент має нагоду написати дві (якщо навчання завершується отриманням бакалаврського ступеня) або три (якщо студент оволодіває кваліфікацією “спеціаліст” чи вчиться за маґістерською програ-мою) повноцінні наукові роботи. Утверджуючи себе як професіонали, студен-ти мають змогу системно попрацювати і в науковій ділянці, відшліфовуючи потенційні аналітичні здібності на всіх базових щаблях системи інтелектуального удосконалення.

Беручи до уваги цю системність в апробуванні наукового потенціалу студентів, можна говорити про універсальні характеристики і особливості не тільки наукової діяльності студента загалом, а й про закономірні спільні риси конкретних форм вираження наукової праці – студентських наукових робіт.

1.1. Типи студентських наукових робіт
та головні вимоги до них


Перед тим, як запропонувати універсальну схему написання студент-ської наукової роботи, зупинимося на специфіці та особливостях наукової студентської творчості на кожному з етапів навчання.


1.1.1. Курсова робота (ІІІ курс навчання)

Наукова робота, яку студент готує, свідомо обравши спеціалізацію, є лише пробою наукового потенціалу. Закономірно, що вона носить здебільшого емпіричний, а інколи (залежно від реального та потенційного дослідницького хисту студента) – аналітичний характер.

Теми курсових робіт на ІІІ і ІV курсах сформульовані переважно таким чином, що дають змогу вирішити поставлене перед студентом наукове завдання у формі поглибленого реферування кількох важливих джерел чи зіставлення декількох наукових концепцій. Тобто, аналітично-концеп-туалістичний рівень таких робіт свідомо занижується з метою відшліфування практичних базових дослідницьких навичок (якісне реферування спеціальних праць з проблематики, робота з джерелами, відшукування вторинної інфор-мації, порівняння кількох феноменів, відстеження базових чи заданих потоків інформації тощо).

Традиційний обсяг таких курсових робіт не перевищує 20-30 сторінок стандартного друку. Вирішення наукових завдань ґрунтується на застосуванні фактологічно-аргументаційної вторинної моделі (акумуляція, порівняння, рідше – інтерпретація, коментар), а не первісних моделей синтезу нових концепцій чи будь-яких інших оригінальних логічних побудов. Надзвичайно продуктивними можуть і повинні стати курсові роботи, зорієнтовані на акумулювання та систематизацію різної статистичної інформації, а також присвячені здобуванню та інтерпретації соціологічних даних.

Саме у такий спосіб вирішується більшість студентських наукових робіт у закордонних вузах. Закономірно, що цей підхід призвичаює студента уважно ставитись до фактів, вчить ці факти здобувати, систематизувати, типологізувати та інтерпретувати, без чого просто не буває аналітики вищого рівня, зорієнтованої на продукування високих теорій у руслі свідомого парадигмального мислення (мислення найвищими категоріями у контексті системного чи цілісного підходу до явищ чи окремих сегментів дійсності).

Власне, ця модель курсової роботи на ІІІ курсі має стати домінуючою. Важливо, що перед тим, як практично культивувати науково-інтелектуальний синтез найвищого аналітичного рівня, треба навчити студентів застосовувати елементарні дослідницькі прийоми і методи та розуміти суть і принципи методології наукової праці як такої, чітко розмежувавши її з іншими сферами та формами інтелектуального самовираження.

Таким чином, визначальні риси наукових студентських робіт на ІІІ курсі такі:

орієнтація на провадження емпіричних досліджень та здійснення кількіс-ного аналізу отриманих даних;

включення у структуру наукових робіт елементів якісного аналізу;

переорієнтація від стихійного розуміння та реалізації науковості до усвідомленого і методологічно чіткішого здійснення наукової стратегії у роботі.

Уже з третього курсу студент має змогу вибирати між двома типами курсової роботи, які він має право реалізувати на факультеті журналістики: теоретичною науково-дослідницькою роботою і кваліфікованим, науково осмисленим і обґрунтованим представленням якісного власного творчого доробку, який автор супроводжує необхідними теоретичними положен-нями та коментарями, тобто творчим захистом.

Для робіт першого типу дослідницький елемент – це визначальний і домінуючий компонент, який складає їх суть і визначає фактологічне та аргументаційне наповнення. Натомість у творчих захистах дослідницька частина є лише своєрідним аргументаційним матеріалом, який має сприяти чіткішому виявленню творчої особистості та осмисленню запропонованого доробку, засобом розкриття власної стилістики чи певного творчого підходу під час осмислення форми або змісту представлених студентом творчих напрацювань. При цьому якість власного доробку та певна ідея, пов’язана із творчістю самого студента, становлять головну цінність.

Тобто, творчий захист виконує два завдання одночасно – демонструє творчі досягнення студента і перетворює їх у предмет дослідницької уваги самого ж суб’єкта творчості.

Цей підхід повністю узгоджується із твердим переконанням щодо рівноправності та можливості апробування на факультеті журналістики обох способів інтелектуально-дослідницького самовиявлення студентів - традицій-ної наукової роботи та творчого захисту (відповідно до природних схильностей).

Незважаючи на подібності між роботами, є між ними й суттєві відмінності. Зокрема, при використанні форми творчого захисту як зміст роботи, так і її побудова стають менш формальними.

Оскільки структура рекомендованої до апробування студентської наукової роботи буде детально обговорена нижче, то зараз зупинимося детальніше на специфіці методу і форми творчого захисту. Як і кожна наукова робота, він має містити вступ із зазначенням усіх необхідних елементів. Об’єктивною і вмотивованою вимогою є й те, що курсова (пізніше – бакалаврська, дипломна чи магістерська) робота у формі творчого захисту повинна складатися не менше, ніж з трьох розділів, присвячених викладу основного змісту праці (оскільки поділ на розділи є справою досить умовною, то більш вмотивовано говорити про три структурні елементи, окрім вступу та висновків):

- перший розділ має теоретичний характер (тобто, з наукової точки зору висвітлює проблему, якій присвячений творчий доробок студента чи у контексті якої цей доробок створений);

- другий розділ має на меті розкрити методику творчої лабораторії студента, специфіку його індивідуальних журналістських прийомів та особливостей роботи над певною проблематикою, жанром тощо;

- у третьому розділі студент подає власні матеріали: газетні публікації, тексти теле- чи радіопередач, а також відео- чи аудіокасету (творчий доробок), на підставі яких, власне, і була написана наукова праця.

Логічним завершенням будь-якого творчого захисту мають бути виснов-ки, в яких студент підкреслює особливості власного стилю (доробку) та головні з теоретичних висновків та спостережень.


^ 1.1.2. Наукова робота бакалаврського рівня - студентів ІV курсу

У своїх найзагальніших рисах ця наукова робота продовжує, розвиває та закріплює ті дослідницькі та початкові аналітичні навички, які були вироблені студентами роком раніше. Водночас зазначимо, що від попередньої курсової роботи наукова робота, що засвідчує і відповідає рівневі бакалавра, відрізняється:

більшим обсягом;

поглибленою аналітичністю;

складністю проблеми, яка розглядається;

свідомим застосуванням дослідницьких методів;

ґрунтовним знанням наукової літератури з конкретної проблематики, свідченням чого є кваліфіковано зроблений у вступі чи у першому методоло-гічному розділі огляд спеціальної літератури.

Загалом обсяг бакалаврської роботи визначається характером проблеми, яка розробляється, але він не може бути меншим, ніж 35-45 друкованих сторінок.

Такий же обсяг повинна мати також бакалаврська робота у формі творчого захисту, яка від роботи, що її можна було писати на попередньому курсі, мала б відрізнятися більшою досконалістю і вагомістю запропонованого доробку, поглибленим теоретичним викладом та глибиною авторських критичних (теоретичних) міркувань, що об’єктивно мали б виникнути під час осмислення власних журналістських напрацювань.


^ 1.1.3. Дипломна робота (для студентів 5-го року навчання)

Апробованою та цілком виправданою є практика, згідно з якою студенти п’ятого року навчання в університеті мають нагоду репрезентувати свій інтелектуальний доробок, як це вони могли робити, починаючи ще з третього курсу, у двох видах: традиційної наукової роботи та критичного (з елементами теоретичного аналізу) наукового осмислення власних матеріалів (творчого захисту). Роботи обох типів, які є основним документальним підтвердженням для отримання кваліфікації “спеціаліст”, виконують фактично функцію традиційного дипломного дослідження. Тому, зберігаючи власну специфіку та вже обговорені чи ті, що будуть запропоновані нижче, закони побудови наукової роботи, вони мають відповідати ще вищим стандартам, ніж навіть бакалаврська наукова робота.

Студент повинен чіткіше формулювати та глибше вирішувати наукове завдання, яке він ставить перед собою. Підвищення стандартів та вимог стосовно цих робіт відображається передусім у збільшенні обсягу робіт (таке дослідження вимагає не менше 50 стандартних друкованих сторінок).

Коли йдеться про творчий захист, то на цьому етапі вже буде недостатньо лише загального та принагідного обговорення певної теоретичної проблеми, пов’язаної із творчим доробком студента. Виникає необхідність осмислити його на ширшому науково-аналітичному тлі, застосувавши кілька наукових методів, які, принаймні у масштабах спеціального розділу (чи кількох теоретичних розділів), повинні скласти самостійну і повноцінну, хоч і відносно невелику наукову розвідку, пов’язану із тим колом проблем, які закономірно виникають при системному вивченні студентом власного твор-чого доробку.

Крім того, подальшого розвитку потребує кожен із напрямів удосконалення студентських наукових робіт, які були відзначені вище при окресленні специфіки бакалаврських праць. Тобто, є підстави твердити, що, приділивши належну увагу кожному із цих напрямів (визнання пріоритетності аналітичного підходу, перехід від фактологізму та емпірики до наукового синтезу, свідоме застановлення над проблемами, які поки що не мали будь-якого чи належного вирішення, започаткування методологічно досконалішої наукової творчості, залучення та обговорення значного кола спеціальних праць та нових – ексклюзивних джерел) студент має змогу написати серйозну та багатовимірну роботу, яка стане належним завершенням всього навчального процесу і підставою для отримання звання “спеціаліст”.


^ 1.1.4. Магістерська праця

В ієрархії студентських наукових робіт ця робота є найскладнішою та найвідповідальнішою. Оскільки в маґістратуру зможе потрапити після відповідних випробувань тільки незначне число з тих, хто починав навчання, то, відповідно, й вимоги до наукових праць, які завершуватимуть навчання в маґістратурі, будуть найсерйознішими.

Повною мірою це стосується як традиційних наукових робіт, так і творчих захистів. Якщо студенти-магістранти мають на меті обрати роботу другого типу, то вони повинні усвідомлювати, що основою таких праць можуть стати лише творчі напрацювання найвищого ґатунку. Окрім того, студентам слід орієнтуватися на те, щоб у їхніх журналістських доробках домінував аналітичний спосіб викладу (тобто, журналістські матеріали, створені на основі застосування аналітичних, оглядових та художньо-публіцистичних методів пізнання дійсності). Власне журналістська аналітика повинна стати основою чи відправною точкою для поглиблених чи розширених наукових пошуків, без яких неможливо уявити повноцінну та досконалу маґістерську працю (навіть у формі творчого захисту). Теоретико-аналітична частина магістерських робіт у формі творчого захисту повинна становити не менше половини загального обсягу праці, тобто обіймати щонайменше 40 друкованих сторінок (повний обсяг наукового дослідження повинен мати не менше 80 сторінок).

Коли ж говорити про специфіку власне наукових робіт традиційного типу, то треба відзначити, що вони мали б стати повноцінним і якісним наукових продуктом, створеним на основі попереднього досвіду написання студентських наукових робіт та доведеним до належного рівня за час інтенсивної праці в маґістратурі. Обсяг таких робіт повинен бути не меншим 80 друкованих сторінок, а його внутрішнє наповнення мають визначати ті обов’язкові елементи грамотно побудованого дослідження, які детально описані нижче.

Студенти також повинні пам’ятати, що магістерська праця вимагає обов’язкового включення у свою структуру ще одного елемента, якого могло не бути у роботах, написаних на ІІІ і IV курсах, - реферату-анотації обсягом 2-3 сторінки, написаної англійською чи німецькою мовами (детальніше обґрунтування суті та призначення анотації буде подано нижче).

Знаючи та чітко усвідомлюючи зазначені вище відмінності студентських наукових робіт на різних курсах навчання, значно легше орієнтуватися та практично застосовувати ті спільні риси, які визначають будь-яке наукове дослідження (його у жодному випадку не можна плутати із журналістським дослідженням чи розслідуванням) та кваліфікований науковий виклад.


1.2. Рівень самостійності та оригінальності
наукових робіт студентів

Важливою особливістю будь-якої наукової роботи студентів є їх свідоме ставлення до виконання завдань, які перед ними об’єктивно постають у контексті проведення наукового дослідження та написання наукової роботи. Свідомість у зазначеному вище сенсі означає і реалізується у кількох виявах.

1.Максимальне стимулювання студентів до самостійного формулювання тем.

2. Прагнення до вмотивованості у певний спосіб, а не випадковості чи стихійності у виборі студентом теми наукової праці із того списку, який підготовлений і затверджений кафедрою. Ця вмотивованість означає і передбачає:

логічне продовження теми (чи тем), над якою студент працював (пишучи попередні наукові роботи чи працюючи над певною тематикою реферативно) протягом попередніх років;

зв’язок обраної теми із усім комплексом проблем, над яким працює чи планує працювати студент;

оперативне інтелектуальне реагування на складні та суперечливі проблеми сучасності, які ще не знайшли належного наукового осмислення;

зв’язок обраної теми із дослідницькою проблематикою кафедри чи конкретного викладача, з яким студент співпрацює чи збирається співпрацювати.

3. Ініціювання та свідоме самостійне провадження студентом усіх етапів підготовки наукової роботи, узгоджуючи та консультуючись з викладачем щодо методики та технічних моментів реалізації роботи. Викладач має бути не співавтором студентської наукової праці, який є дотичним до започаткування та зреалізування кожного елементу цієї роботи, а лише консультантом та порадником.

^ 1.3. Формальні вимоги до підготовки студентських наукових робіт

Обсяг:

про конкретні обсяги наукових робіт вже йшлося, коли були обговорені специфічні особливості науково-дослідницької праці студента на всіх етапах (курсова робота на ІІІ курсі – 20-30 сторінок, бакалаврська праця – 35-45 сторінок, робота, яка відповідає рівневі спеціаліста – не менше 50 сторінок, маґістерська робота – 80 і більше сторінок). Говорячи про кількість сторінок, з яких має складатися робота, маємо на увазі т. зв. стандартну сторінку, що “надрукована машинописним способом чи за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203х288 до 210х297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату А3” (Бюлетень ВАК України, 2000 р., ч. 2, с. 32).


^ Форма подачі роботи:

робота приймається тільки віддрукованою на друкарській машинці чи на принтері із дотриманням усіх необхідних вимог щодо оформлення титульної сторінки (зразок правильного оформлення титульної сторінки можна отримати на кафедрі).


^ Терміни подачі:

робота може бути прийнятою до розгляду та оцінювання, якщо вона надійшла на кафедру у терміни, визначені кафедрою та завчасно повідомлені студентам. Усі наукові роботи, що надійшли після офіційно встановленого терміну, можуть бути прийняті тільки за спеціальним розпорядженням завідувача кафедри чи за умови встановлення додаткових термінів здачі, які також визначає кафедра.


^ 1.4. Посторінкові примітки та бібліографія

Їх слід подавати, дотримуючись усіх вимог практикованої у Україні традиції бібліографування та чинних вимог ГОСТу. Правила бібліографування і цитування детально обговорені у працях:

Нечиталюк М. Ф. Бібліографічна робота журналіста. – Навч. посібник для студентів спеціальності “Журналістика”. – К.: ІСДО, 1995. – 100 с.;

Романюк М. М. Загальна і спеціальна бібліографія: Навчальний посібник для студентів спеціальності “видавнича справа та редагування”. – Львів, 2002. – 112 с.

З ласкавого дозволу автора останньої праці нижче подаємо найпоширеніші зразки бібліографічного опису творів друку, використовуючи схему та приклади (за винятком останнього прикладу, що стосується опису електронних носіїв інформації), представлені у цьому ж виданні.


^ 1.4.1. Опис окремих видань

Опис багатотомних видань

Франко І. Зібрання творів : У 50 т. / Редкол.: І. Басс, М. Бернштейн, Г. Ве-рес та ін. – К.: Наук. думка, 1976-1986.


Шевченко Т. Твори : В 5 т. / Вступ ст. Б. Олійника; Прим. Л. Кодацької. –

К. : Дніпро, 1884-1985.

Т. 1 : Поетичні твори (1837-1847). – 1984. – 351 с.

Окремий том

Федькович Ю. А. Твори : У 2 т. – Т. 1 : Поезії / Упорядкував., передм і прим. М. Ф. Нечиталюка. – К : Дніпро, 1984. – 463 с.

Опис монографій

Романюк М. М. Українська преса Північної Буковини (1870-1918 рр.) / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики. – Львів, 1998. – 200 с.

Опис збірників, статей, документів, матеріалів

Україна в ХХ столітті, 1900-2000: Зб. док. і матеріалів: Навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закладів / Упоряд. А. Г. Слюсаренко та ін. – К.: Вища шк., 2000. – 350, [1] с.: іл., табл. – Текст: укр., рос. – Бібліогр. у кінці ст.


Опис навчальних посібників та підручників

Корнєйчик І. І. Історія української бібліографії : Дожовтневий період : (Нариси). – Х. : Кн. палата УРСР, 1971. – 371 с.

Опис семінаріїв

Козира Є. В. Українська та зарубіжна культура : Навч. посібник для студентів вищ. мед. закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації. – К. : Здоров’я, 2001. – 245, [2] с.: іл. – Бібліогр. : с. 242-246 (114 назв).

^ Опис наукових вісників, міжвідомчих наукових збірників

Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед. словника / За ред. М. М. Романюка; НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики. – Вип. 7. – Львів, 2000. – 488 с. – Імен. покажч.: с. 439-479.

Опис тез наукових конференцій, симпозіумів

Голод-геноцид 1933 року в Україні : історико-політологічний аналіз соціально-демографічних та морально-психологічних наслідків : Міжнар. наук.-теорет. конф.; Київ, 28 листоп., 1998 р. : Матеріали / Редкол.: С. Куль-чицький (відп. ред.) та ін. – Київ; Нью-Йорк : Вид-во М. П. Коць; Логос,

2000. – 533, [1]с.: табл. – У надзаг.: Асоц. дослідників голодоморів в Україні, Ін-т історії України НАН України. – На тит. арк. та опр.: До 65-річчя голодомору. – Текст: укр., рос. – Бібліогр. у кінці доп.



^ Опис навчально-методичних матеріалів

(програми, методичні вказівки, тексти лекцій)

Дерев’янко С. М., Великочий В. С. Архівно-музейна практика: Метод. посіб. для студ. спец. “Історія”, “Правознавство”, “Релігієзнавство” / Прикарпат. ун-т ім. В. Стефаника. Каф. всесвіт. історії. – Івано-Франківськ : Плай, 2000. – Вип. 1. – 50 с.: табл. – Бібліогр.: с. 11, 12 (13 назв) .

Опис авторефератів дисертацій

Антонюк Н. В. Українське культурне життя в Генеральній Губернії (1939-1944 роки) : Автореф. дис. ... д-ра іст. наук / НАН України. Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича; Ін-т народознавства. – Львів, 1999. – 36 с. – Бібліогр.: с. 29-31 (21 назва).

^ Опис дисертацій

Романюк М. М. Українська преса Північної Буковини як джерело вив-чення суспільно-політичного життя краю (1870-1940 рр.) : Дис. ... д-ра іст. наук / НАН України. Ін-т укр. археогр. та джерелозн. ім. М. С. Грушевського: 07.00.06. – Захищена 25.01.2001; Зат. 13.06.2001. – К., 2001. – 413 с. – Бібліогр.: с. 317-413 (1259 назв).

Опис періодичних видань

а) газета

Рідний край : Незалежна газета: Два рази на місяць (1926), три рази на місяць (1927), щотижня (1928, 1930). – Чернівці, 1926-1930.

Окремий номер

Поступ: Щоденна газета / Відп. за вип. І. Мельник. – Львів, 2002. – 13-14 квіт. - № 55(912).

б) журнал

Пам’ять століть: Історичний науковий та літературний журнал / Гол. ред. А. В. Денисенко. – К., 1999.

Окремий номер

Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал : Двомі-сячник / Голов. ред. Л. П. Голечко. – К., 2001. - № 5(341).

Опис словників,

бібліографічних покажчиків, енциклопедій

Словники

Дей О. Словник українських псевдонімів та криптонімів (ХVІ-ХХ ст.). – К. : Наук. думка, 1969. – 559 с.

Бібліографічні покажчики

Іван Франко : Бібліографія творів, 1874-1964 / Склав М. О. Мороз. – К. : Наук. думка, 1966. – 447 с.

Енциклопедії

Енциклопедія Українознавства : Слов. частина : У 10 т. / Голов. ред.

В. Кубійович. – Мюнхен; Нью Йорк : Молоде життя, 1955-1984.


Окремий том

Енциклопедія Українознавства : Слов. частина. – Т. 1. – Перевид. в Україні / Авт. передм.: І. Гель, О. Романів. – Львів, 1993. – 400 с. – Репр. відтворення вид. 1955-1984 рр.


^ 1.4.2. Аналітичний опис творів друку

Опис твору або статті із зібрання творів одного автора

Франко І. Борислав : Картини з життя підгірського народу // Зібр. творів : У 50 т. – К., 1978. – Т. 14. – С. 175-239.

Опис статей з наукового збірника, вісника, енциклопедичного видання

Романюк М. М. Ардан Іван // Енциклопедія сучасної України. – К., 2001. – Т. 1. – С. 632.

Описи опублікованих тез та наукових доповідей

Дашкевич Я. Об’єктивне і суб’єктивне в просопографії // Український біографічний словник : Історія і проблематика створення : Матеріали наук.-практ. конф., Львів, 8-9 жовт. 1996 р. – Львів, 1997, - С. 40-47.

Опис газетних і журнальних статей

Городиський З. Бути собою за всяку ціну... // Самостійна Україна. – 1989. – Ч. 1.

Опис рецензій

а) як окрему статтю у пресі (аналітично) з додаванням вставних слів: “Рец. на кн.”:

Мацько В. Свіжа думка, творчий пошук // Майбуття. – Хмельницький, 1997. - № 6. – С. 3. – Рец. на кн.: Романюк М. М. Українська преса Північної Буковини (1918-1940 рр.). – Львів : Фенікс, 1996. – 196 с.

б) у вигляді примітки до рецензованого твору:

Романюк М. М. Українська преса Північної Буковини (1918-1940 рр.). – Львів : Фенікс, 1996. – 196 с.

Рец: Мацько В. Свіжа думка, творчий пошук // Майбуття. – Хмельниць-кий, 1997. – № 6. – С. 3.

в) як окремі статті у пресі,

якщо подається кілька рецензій на одну книгу:

Романюк М. М., Галушко М. В. Українські часописи Коломиї (1865-1994 рр.) : Іст.-бібліогр. дослідж. / Передм. В. Качкана. – Львів, 1996. – 238 с.

Рец. Глаголюк В. Документальне джерело інформації // За вільну Україну. – Львів, 1997. – 16 жовт.; Дисак Ф. В центрі уваги – преса Коломиї // Дзвін. – Львів, 1998. – № 3. – С. 145, 146.

Опис глави або розділу книги

Грушевський М. Історія України-Руси : В 11 т., 12 кн.– К.: Наук. думка, 1991. – Т. 1 : До початку ХІ віку.

С. 1-20: Вступні замітки

або

Грушевський М. Вступні замітки // Грушевський М. Історія України-Руси : В 11 т., 12 кн.– К.: Наук. думка, 1991. – Т. 1 : До початку ХІ віку. – С. 1-20.

Опис опублікованих документів і матеріалів

Драгоманов М. Листи до Ів. Франка і инших (1887-1895) / Видав І. Фран-ко. – Львів, 1908. – 432 с.

Опис неопублікованих матеріалів (архівні джерела)

Дирекція поліції у Львові // Державний архів Львівської обл.– Ф. 350, оп. 1, спр. 2327.– Арк. 51-56.

Карбулицький І. Спомини з мого життя // Літературно-меморіальний музей О. Кобилянської (Чернівці). – Інв. № 3709-3730. – Рукопис.

Опис законів та нормативних документів

Про автономну республіку Крим : Закон України від 17.03.95. – Чинний з 21.03.95 // Урядовий кур’єр. – 1995. – 21 берез.

ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види : Терміни та визначення : Вид офіц. – К. : Держстандарт України, 1995.

Опис телерадіопередач

Молодь – майбутнє України : [Виступи під час телемарафону] // Архів Львів. обл. телебачення. – 2001. – 1 черв.

Сучасна політична ситуація в Україні : [Бесіда з І. Дусчуком] // Львів. радіо. – 2001. – 14 берез.

Опис електронних носіїв інформації

Фесенко В. Соціологічні рейтинги: політичний дрючок або інструмент вимірювання? // http://www.pravda.com.ua/archive/2003/january/27/4.shtml


1.5. Мотиваційні моменти щодо вибору проблематики та написання студентських наукових робіт
Головними мотиваційними моментами, які спонукують до продукування та реалізації цікавих наукових ідей та тем, є такі:

- пошук нових підходів та способів вирішення традиційних проблем у контексті застосування усталених парадигм (новітнє підтвердження та апробація уже існуючих підходів – пошук модерних аргументів для ствердження традиційного наукового дискурсу);

- зіставлення протилежних точок зору (концепцій, підходів) на предмет, який досліджується у роботі; такий компаративний підхід може передбачати звичайне порівняння точок зору без свідомого самоідентифікування дослід-ника з однією із них, але одночасно він може й призводити до вироблення студентом власної позиції, яка є цілком оригінальною чи збігається із однією з концепцій, яку він розглядав);

- заповнення прогалин у знаннях із конкретної проблеми (при такому підходові пошук чи збір фактів стає самоціллю та найвартіснішим елементом наукової роботи);

- розроблення нових концепцій, теорій та підходів (у рамках студентської наукової роботи виконати це завдання досить складно, однак не можна говорити про неможливість у принципі ставити питання саме так).


1.6. Вибір тем
Орієнтуючись на традиційні для журналістської ділянки теми та проб-леми, стратегічним орієнтиром при формулюванні тем студентських наукових робіт є стимулювання пошуку нових, оригінальних та нестандартних ідей та тем, які прямо дотичні до журналістики чи мають міждисциплінарний характер, тобто не підлягають під визначення в категоріях лише однієї дисципліни, а є виконаними на перетині двох чи навіть кількох дисциплін (журналістика обов’язково має бути однією із них). Роботи, які торкаються журналістики у її безпосередньому зв’язку та поєднанні із іншими дисцип-лінами (філологією, історією, політологією, філософією, релігієзнавством, соціологією, антропологією, педагогікою, психологією, культурологією, економічною наукою тощо) мають таку ж теоретичну та практичну вартість, як і наукові роботи, присвячені суто журналістським аспектам пізнання.

Хоча об’єктивно існує вмотивований традиціоналізм як у визначенні тем, так і в їхній розробці та вирішенні, але не викликає сумнівів, що домінування саме специфічного авторського підходу робить конкретну наукову роботу оригінальною, по-справжньому індивідуальною та вартісною як для самого початкуючого дослідника, так і для всієї сучасної медіально-наукової сфери.


^ 2. СТРУКТУРА СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Подаючи та обґрунтовуючи основні структурні елементи наукової праці, використовуватимемо ту схему, яка рекомендована (Бюлетень ВАК України, 2000 р., ч. 2) Вищою Атестаційною Комісією (ВАК) України, активно функціонує в українському науковому середовищі та різнобічно апробована на всіх рівнях наукового аналізу (від студентських праць до докторських дисертацій).

Нашим оригінальним доповненням до цієї різнобічно апробованої схеми стане спроба поєднати свідому традиційність (усталеність) форми із модерним наповненням, сучасними методологічними підходами, що були запропоновані та дістали довершеності у західній науковій традиції, а також дослідницькими парадигмами, що домінують у міжнародних загальноінте-лектуальних та наукових комунікаціях.


2.1. Зміст

Його доречно подавати на початку роботи, зазначаючи назви та номери початкових сторінок усіх структурних елементів праці. Такими структурними елементами наукової праці можна вважати усі її компоненти, які мають власну назву і здебільшого потребують того, щоб починатися з окремої сторінки. Крім назв розділів, підрозділів, а також (коли це необхідно) – параграфів чи пунктів, у змісті треба обов’язково відзначити вступ, висновки, перелік використаної літератури і додатки, якщо вони є.


^ 2.2. Перелік умовних скорочень

Такий перелік, зрозуміло, вміщують, якщо робота містить багато специфічних термінів та понять, а також маловідомих скорочень, символів, позначень, які слід було б пояснити та подати окремо. Згідно з усталеною традицією, список скорочень та їхню детальну розшифровку (у вигляді двох паралельних колонок за абеткою: ліва колонка – скорочення, права - пояснення) подають на початку праці ще перед вступом, оскільки у ньому вже можуть бути використані окремі із скорочень.


2.3. Вступ

Основні елементи вступу


2.3.1. Актуальність теми та загальний опис дослідницької проблеми

Кожну із запропонованих та обраних для глибшого аналізу та наукової інтерпретації тем слід співвіднести із змістом та характером сьогочасних процесів, тенденцій, які визначають розвиток суспільства на сучасному етапі, тобто вказати (віднайти й довести) на фактори та особливості праці, які визначають її актуальність.

У рамках обґрунтування актуальності теми дослідження (доведення сутнісної, неформальної співвіднесеності дослідницької проблематики із змістом сучасного моменту у відповідній суспільній ділянці) цілком вмотивованим та надзвичайно важливим із методологічної точки зору є короткий та чіткий, але переконливий виклад суті майбутньої наукової роботи. Ясна постановка проблеми від самого початку налаштовує на краще усвідомлення і сприйняття всього подальшого викладу – як його власне інтелектуальної, так і фактологічної частини.

Після цього короткого і найзагальнішого вступного викладу головної проблематики наукової роботи має бути представлена принципово важлива інформація про межі даного наукового дослідження, включаючи (якщо це необхідно) його хронологічні рамки.

Цілком доречним є й зіставлення дослідницької проблематики із ширшим загальнокультурним, політико-соціальним та якимось іншим (інколи можна говорити навіть про загальноінтелектуальну перспективу) контекстом. Тобто, йдеться про стисле змалювання загального фону (він може бути дуже різним – у залежності від специфіки та теми наукової роботи), на якому чи в рамках якого відбуваються процеси, які обрані до детальнішого осмислення. Саме це співвіднесення локальної проблеми та загального контексту дає змогу чіткіше та упевненіше продемонструвати важливість та актуальність теми, яка розробляється у дослідженні.

У цій же частині вступу можна зробити й усі необхідні додаткові зауваги, що мають принципове значення для вирішення наукових завдань, які ставить перед собою дослідник-початківець. Саме у такому контексті можна говорити про, до прикладу, міжди