Реферат: Навчально-методичний комплекс львів 2010 Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет

імені Івана Франка

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра політології


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС


ЛЬВІВ 2010


Бланк Робочої програми навчальної дисицпліни


Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___


Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра політології


“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи


___________________________

“______”_______________20___ р.

^ РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Політичні конфлікти


(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки політологія 7.040301 шифр галузі 0403 (шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності політологія 7.040301 (шифр і назва спеціальності)

спеціалізації теорія та історія політичної науки, політичні інститути та процеси

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософський факультет

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу


^ Політичні конфлікти

Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету


за напрямом підготовки: політологія 7.040301, спеціальністю політологія 7.040301, 2010 р. - __ с.


Розробники: Поліщук М. В., завідувач кафедрою політології філософського факультету ЛНУ ім. І.Франка


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________


_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


 Поліщук М. В., 2010

 Поліщук М. В., 2010


Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, – 2

Галузь знань

0403 Політологія

(шифр, назва)

Нормативна

(за вибором студента)

^ Професійно орієнтована

Модулів – 1

Напрям

політологія 7.040301

(шифр, назва)

^ Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

Спеціальність (професійне спрямування)

Політологія

4-й

-

Курсова робота 0

Семестр

Загальна кількість годин – 82

8-й

-

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної та індивідуальної роботи студента - 8

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр

12 год.

- год.

^ Практичні, семінарські

10 год.

- год.

Лабораторні

- год.

- год.

^ Самостійна робота

26 год.

год.

ІНДЗ: 24 год

Вид контролю:

залік



Навчально-методичний комплекс з дисципліни

^ ПОЛІТИЧНІ КОНФЛІКТИ


Укладач:
Поліщук М.В.


ЗМІСТ


Передмова

Зміст лекційних занять

Плани семінарських занять

Питання для повторення

Тематика курсових робіт, есе, робіт

рефератів, контрольних

Список додаткової літератури

до курсу

ПЕРЕДМОВА


Перехід до демократії різко посилив дію конфліктогенних факторів в усіх без винятку життєво важливих сферах і соціальних інститутах. Загострилася боротьба за статус і ресурси, права і вплив найрізноманітніших суб'єктів: регіонів-центру, суб'єктів і галузей, підприємців і трудових колективів, профспілок, партій і суспільних рухів, великих і малих національних спільнот, соціальних груп і особистостей, різних гілок влади. Деякі з цих конфліктів вилилися в збройні зіткнення і навіть у воєнні дії. Однак конфлікт має і безліч позитивних функцій, про це свідчать дослідження Г. Гегеля, Г. Зіммеля, P. Дарендорфа, Л. Козера. Конфлікт запобігає стагнації, є основою соціальних і персональних змін, виступаючи в ролі медіатора, за допомогою якого формулюються проблеми, знаходяться їхні рішення.

Усе це коло проблем становить предмет конфліктологічних досліджень. Конфліктологія - міждисциплінарна наука про причини, форми, динамік соціальних конфліктів і шляхах їх попередження і вирішення.

Феномен влади в тій чи іншій формі присутній в кожнім конфлікті. Аналізуючи погляди Р. Дарендорфа на природу соціального конфлікту, А. Здравомислов відзначає, що центральний конфлікт у будь-якій системі суспільних відносин безумовно пов'язаний з визначенням самої влади, що є сукупністю соціальних позицій, які дозволяють одній групі людей розпоряджатися діяльністю інших людей. Ознака участі чи неучасті у владі має першорядне значення для формування конфліктів1

С. Ліпсет вважає, що стабільна демократія вимагає прояву конфлікту, при якому б існували боротьба за владу, конкуренція правлячим партіям, а також зміна влади. Але без компромісу між тими, хто має владу, і тими, хто в опозиції, що дозволяє не доводити справу до силових методів, не може бути демократії. Конфлікт, якщо він легітимний, сприяє інтеграції суспільства і політичних організацій. Консенсус, заснований на нормах терпимості, прийнятих суспільством, часто розвивається як результат конфлікту2.

Політична конфліктологія займається виявленням основних структурних елементів і параметрів політичних конфліктів як постійно діючої форми боротьби за владу в суспільстві. Конфлікт як технологічно вимірна величина є різновид (і результат) конкурентної взаємодії двох і більш сторін (індивідів, груп, держав), що намагаються відібрати одне в одного владні повноваження чи ресурси .

Виявлення загальних закономірностей у політичних конфліктах і їхньому порівняльному аналізі дають можливість прогнозувати виникнення і розвиток конфлікту, визначати ефективні форми його врегулювання, що запобігають насильницьким формам подальшого розвитку конфлікту. Саме наявність загальних характеристик у різних політичних конфліктах і можливість їхнього виділення дозволяють говорити про самостійну галузь наукових досліджень. Політологія (поряд з історією, психологією, правознавством, теорією управління, філософією, етнографією, соціологією й іншими науковими дисциплінами) визначає обличчя цієї нової галузі. Саме в їхній взаємодії і взаємовпливі, при провідній ролі політичної науки, склався науковий напрямок з вивчення політичних конфліктів і їх врегулювання.

Використовуючи різні методи аналізу політичних конфліктів, студенти поступово освоюють наступні розділи дисципліни.

Предмет і методи політичної конфліктології.

Політична наука про конфлікти в суспільстві (ранні і сучасні уявлення).
Типологія конфліктів. Особливості політичних конфліктів. Політичні конфлікти в Україні.

Методологія аналізу політичних конфліктів. Конфліктологічна експертиза. Причини політичних конфліктів. Сторони конфлікту, характер і етапи розвитку. Особливості інституалізації політичних конфліктів. Етнополітичні конфлікти і їх специфіка в Україні. Міжнародні конфлікти. Психологія конфлікту

4. Управління політичними конфліктами (конфліктний менеджмент). Попередження конфлікту. Переговорний процес, організація діяльності медіатора.

У підсумку освоєння курсу студенти повинні:

знати основні етапи розвитку конфлікту;

володіти найважливішими поняттями і термінами конфліктології;




вивчити специфіку виникнення і розвитку політичних і етнополітичних
конфліктів, у тому числі в Україні та країнах-сусідах (Росія, Кавказ, Балкани
тощо);

уміти застосовувати на практиці теоретичні знання з врегулювання
конфліктів.





^ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ







п.п.

Тематика занять

Лекції,

год.

Прак­тичні заняття, год.

Само­стійна робота, год.

1

Предмет і метод теорії конфліктів

4

4

1

2

Генеза уявлень про конфлікт

6

6




3

Конфлікт як явище соціального життя

4

6




4

Особливості виникнення політичних конфліктів і методи їхнього вивчення

4

4

2

5

Типологія, динаміка, структура і функції політичних конфліктів

4

6




6

Попередження й ініціювання політичних конфліктів

2

4

2

7

Інституалізація політичних конфліктів

2

2

4

8

Політичні конфлікти в сучасній Україні

4

6




9

Особливості виникнення і розвитку етнополітичних конфліктів у сучасному світі й в Україні.

6

6




10

Насильство в політичних конфліктах

2

2

4

11

Теоретичні напрямки дослідження і практична діяльність із врегулювання конфліктів

2

4

4

12

Третя сторона у врегулюванні конфлікту

4

6




13

Переговори як засіб врегулювання конфліктів

4

6




14

Технології державного врегулювання конфліктів у демократичному суспільстві

2

2

4

Усього:

50

64

21

^ Тема 1. Предмет і методи науки про конфлікти

Об'єкт і предмет науки про конфлікти. Поняття і сутність конфлікту; можливі дефініції. Основні завдання теорії конфліктів як науки: вивчення конфліктів, попередження і врегулювання конфліктів на практиці, поширення конфліктологічних знань у суспільстві. Теорія конфлікту і прикладна конфліктологія.

Міждисциплінарний характер конфліктологічних знань. Основні підходи до вивчення конфліктів. Системний підхід. Методологія і методи теорії політичних конфліктів. Методологічні принципи дослідження конфліктів. Об'єктивні і суб'єктивні методи. Рівні вивчення конфліктів: фундаментальний-теоретичний, "теорії середнього рівня", емпіричний. Емпіричні методи дослідження конфліктів. Універсальна схема опису конфлікту. Етапи аналізу конфліктів. Програма конфліктологічного дослідження.

Становлення конфліктології у сучасній Україні: проблеми і перспективи.

Методи чні рекомендації

Мета лекції - сформувати уявлення про об'єкт, предмет, методи теорії політичних конфліктів. При цьому теорія політичних конфліктів розглядається як комплексна дисципліна, що використовує досягнення різних галузей гуманітарного знання. Акцентується увага на структурі теорії політичних конфліктів, співвідношенні теоретичних і прикладних завдань, методологічних принципах і основних методах вивчення конфліктів, становленні конфліктологічної науки в Україні і тих практичних завданнях, які вона повинна вирішувати.


^ Тема 2. Генеза уявлень про конфлікт

Конфлікти в історії людства. Ранні уявлення про конфлікт: Конфуцій, Геракліт, Епікур, Платон, Демокріт. Природа людини і конфлікт у концепції Аристотеля. Уявлення про конфлікту середні віки: Климент Олександрійський, Аврелій Августин, Тома Аквінський. Розвиток уявлень про конфлікт в епоху Відродження: Н.Макіавеллі, Е. Роттердамський.

Активізація інтересу до дослідження конфліктів у Новий час. Теоретичні і прикладні аспекти вивчення конфліктів у філософії Ф. Бекона. "Теорія суспільного договору": суспільство, держава і конфлікти. "Природний стан" суспільства - мир чи війна? Гегель про позитивну роль конфліктів у розвитку суспільства. Розвиток суспільства у XIX ст. і зміна поглядів на конфлікт. Теорія Т. Мальтуса і "соціальний дарвінізм": конфлікти в контексті боротьби за існування.

Вивчення конфліктів у період становлення соціології. Роль конфліктів у соціологічній теорії К. Маркса. Конфліктологія і марксизм. Проблематика конфлікту в соціології М. Вебера. Конфлікт і девіантна поведінка у соціології Е.Дюркгейма. "Соціологія конфлікту" Г.Зіммеля. Розгляд конфліктів у "теорії еліт" (В.Парето, Г.Моска). "Чиказька школа" і її внесок у вивчення конфліктів.

Сруктурно-функціональний підхід (Т.Парсонс): конфлікт як "соціальна патологія". Становлення конфліктологічної парадигми вивчення суспільства. Теорія "функціонально-позитивного конфлікту" Л.Козера. Р.Дарендорф і його погляди на конфлікт. "Загальна теорія конфлікту" К.Боулдінга. Сучасні концепції вивчення конфліктів.

Методичні рекомендації

Мета лекції - сформувати уявлення про те, як змінювалися погляди на конфлікт у різні епохи, яка роль приділялася конфлікту в тих чи інших філософських системах. Особлива увага приділяється періоду другої половини XIX — XX вв., коли сформувався науковий підхід до дослідження конфліктів, відбулося становлення конфліктологічної парадигми вивчення суспільства. Більш розгорнуто розглядаються концепції таких мислителів, як К. Маркс, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Г. Зіммель, Т. Парсонс, Л. Козер, Р. Дарендорф.


^ Тема 3. Конфлікт як явище соціального життя

Соціальна природа конфлікту. Конфлікт і протиріччя. Об'єктивні фактори виникнення конфліктів. Організаційно-управлінські, соціально-психологічні й особистісні причини конфліктів. Виникнення конфлікту і стадії його розвитку. Передконфліктна стадія. Конфліктна ситуація. Інцидент, розвиток і ескалація конфлікту. Врегулювання конфлікту і післяконфліктна стадія.

Сторони (учасники) конфлікту, їхній ранг і ресурси. "Навколишнє середовище" і її вплив на конфлікт. Структура і функції конфлікту. Позитивні і негативні функції. Основні види конфліктів і сфери їхнього виникнення. Проблеми класифікації і типології конфліктів. Концепції типології конфліктів. Типологія конфліктів Р.Даля. Типологія конфліктів К.Боулдінга. Типологія конфліктів А. Раппопорта.

Соціальні конфлікти в умовах сучасного українського суспільства.

Методичні рекомендації

Мета лекції - дати уявлення про конфлікт як про соціальний феномен, іцо грає значну роль у процесі розвитку суспільства. Акцентується увага на причинах виникнення конфлікту і стадіях його розвитку. Розглядаються різні типології конфліктів, зокрема, типологія А. Раппопорта (гра - суперечка — війна) і типологія К.Боулдінга (конфлікт уявляється як вид соціальної взаємодії, у якому сторони усвідомлюють своє протистояння і своє ставлення до нього). Виділяються позитивні і негативні функції конфлікту і їхнє співвідношення в тих чи інших конфліктних ситуаціях. Аналізуються типи і функції конфліктів, що відбуваються в сучасній Україні.

Тема 4. Особливості виникнення політичних конфліктів і методи їх налізу

Конфлікти і влада. Політична стабільність і конфлікт. Роль і місце конфлікту в політичних відносинах. Поняття і сутність політичного конфлікту. Джерела виникнення політичних конфліктів. Розходження інтересів, цінностей і цілей як передумови конфлікту. Потреби людей у політичних конфліктах. Проблеми ідентичності і політичні конфлікти. Особливості політичної комунікації і політичні конфлікти. Ідеологічні аспекти конфлікту. Конфлікти як інструмент політики.

Методологія вивчення політичних конфліктів: загальне й особливе. Конкретно-історичний і культурно-цивілізаційний підходи до вивчення конфліктів. Структурно-функціональний підхід. Порівняльний аналіз політичних конфліктів. Соціологічні і психологічні методи.

Методичні рекомендації

Мета лекції - визначити специфіку політичних конфліктів, які відіграють особливу роль у житті сучасного суспільства. Розглядаються проблеми влади і її вплив на перебіг різних конфліктів, а також; питання про владу як предмет політичного конфлікту. Особлива увага приділяється передумовам виникнення політичних конфліктів, їхній ідеологічній природі. Формується уявлення про методологічні особливості вивчення політичних конфліктів.


^ Тема 5. Типологія, динаміка, структура і функції політичних конфліктів

Типологія політичних конфліктів. Внутрішні і міжнародні конфлікти. "Горизонтальні" політичні конфлікти в рамках існуючого політичного режиму. "Вертикальні" політичні конфлікти: статусно-рольові і "режимні". Антагоністичні і неантагоністичні конфлікти. Конфлікти цінностей, конфлікти інтересів, конфлікти політичних культур.

Етапи розгортання політичного конфлікту. Проблема легітимності в політичному конфлікті. Політичні конфлікти і політичні кризи.

Специфіка і закономірності політичної боротьби, її структура. Форми і методи політичної боротьби. Політична влада як предмет конфлікту. Технології досягнення й утримання політичної влади. Сторони і тло політичного конфлікту. Учасники політичних конфліктів: держави, етноси, політичні партії й еліти. Громадська думка як фактор розвитку політичного конфлікту. Роль ЗМІ у політичному конфлікті. Функції політичних конфліктів.

Методичні рекомендації

Мета лекції - конкретизувати специфіку політичних конфліктів за допомогою вивчення особливостей їх типології, розвитку, складу учасників і виконуваних функцій. Особливе місце приділяється ролі конфлікту в процесах політичної боротьби, перерозподілу й утримання влади. Вивчаються основні учасники політичних конфліктів, особливе.

конфлікті. Зачіпається проблема співвідношення політичного конфлікту і кризи, виходу з кризових ситуацій.


Тема 6. Попередження політичних конфліктів

Стратегія попередження політичних конфліктів. Конфліктний моніторинг. Прогнозування і "рання діагностика" конфліктів. Часткове і повне запобігання конфлікту. Раннє попередження і вирішення конфлікту. Встановлення і підтримка миру як основа врегулювання конфлікту. Превентивна дипломатія в міжнародних конфліктах.

Технології ініціювання і стимулювання політичних конфліктів як один з елементів соціального управління. Конфлікт і підтримка згуртованості організації. Сприятлива ситуація і провокування конфліктів однією із сторін.

Методичні рекомендації

Мета лекції - сформувати уявлення про різні типи політичних ситуацій, що вимагають чи запобігання, навпроти, стимулювання конфлікту. Вивчаються проблеми конфліктного моніторингу, зокрема, створення мережі центрів ранньої діагностики конфліктів. Розглядаються питання ініціювання політичних конфліктів, їхнього впливу на життя різних груп і організацій. Особлива увага приділяється питанню про конфлікт як спосіб соціального управління, що може використовуватися політичними структурами поряд зі стратегією суспільної згоди.

^ Тема 8. Політичні конфлікти у сучасній Україні

Вітчизняна традиція політичних конфліктів: особливості виникнення конфліктних ситуацій і виходу з них. Конфліктний потенціал сучасної Українию Співвідношення позитивних і негативних аспектів впливу конфліктів н політичний процес. Трансформація суспільно-політичної системи і динамік "осьового" політичного конфлікту. Конфлікти в період перебудови (1986-199 p.). Конфлікт "гілок влади" і їх вирішення: причини й уроки.

Перехід до ринкової економіки і політичні конфлікти: боротьба олігархічних угруповань. Конфлікти інтересів, цінностей і цілей. Конфлікти структурі центр-регіони.

Співвідношення конфлікту і консенсусу в українській політиці. Прогнозування перспектив розвитку сучасних політичних конфліктів.

^ Методичні рекомендації

Мета лекції - сформувати уявлення про основні типи політичних конфліктів у сучасній Україні, їхню динаміку і сучасний стан. Вводитьс поняття "осьовий конфлікт". Вивчаються найбільш важливі конфлікт сучасної України, аналізується їх розвиток і результат. Особлива уваг приділяється "вертикальним конфліктам" у системі взаємодії центру регіонів. Дається прогноз розвитку політичних конфліктів на найближчу більш віддалену перспективу.


^ Тема 7. Інституалізація політичних конфліктів

Інституалізовані і неінституалізовані конфлікти. Встановлення чіткої процедури врегулювання конфлікту. Нормативні передумови інституалізації конфліктів. Підвищення ступеня керованості конфлікту.

Політична інституалізація конфлікту, її особливості. Упорядкування претензій і вимог учасників конфлікту. Здійснення принципу "максимального знання". Динаміка процесу політичної інституалізації конфлікту: від стихійного стану до організованого. Протиріччя політичної інституалізації конфліктів, її позитивні і негативні наслідки.

Методичні рекомендації

Мета лекції - проаналізувати роль і функції інституалізації політичних конфліктів. Позитивні функції інституалізації, зазвичай, бачаться в розширенні можливостей впливу на конфлікт і управління ним. Однак, вивчаючи суперечливий характер політичної інституалізації, ми бачимо і її негативні риси, зокрема, імовірність підміни інтересів суспільства інтересами окремого політичного угруповання, гио може відігравати негативну роль у процесі врегулювання конфлікту.


^ Тема 9. Особливості виникнення і розвитку етнополітичних конфліктів у сучасному світі і Україні.

Поняття етнополітичного конфлікту. Етнос як суб'єкт політики. Підходи до ивчення етносу в контексті конфліктології. Націоналізм і його вплив н процеси міжетнічної взаємодії. Причини виникнення і фактори розвити етнополітичних конфліктів, їх динаміка. Типи етнополітичних конфлікті: Складність врегулювання конфліктів з етнічним компонентом. Основі концепції інтерпретації етнополітичних конфліктів. Роль етнополітични конфліктів у сучасному світі.

Передумови виникнення міжнаціональних конфліктів у СРСР. Етнополітичні конфлікти на пострадянському просторі. Етнічний фактор процесах суверенізації. Протиріччя державної політики в сфері регулювань міжетнічних відносин.

Історичні передумови виникнення конфліктів. Етнічна строкатість $ потенційна передумова етнополітичних конфліктів. Релігійний фактор конфліктах. Розгляд конфліктів у руслі концепції С. Гантінгтона. Сепаратизм зовнішньополітичні фактори в конфліктах. Загальне й особливе етнополітичних конфліктах: порівняльний аналіз.

Методичні рекомендації

Мета лекції — проаналізувати особливості етнополітичних конфліктів як найбільш складного для вирішення виду. Розкриваються різні значення і зміст таких термінів, як "етнос", "нація", "національність", "націоналізм". Розглядаються можливі ииіяхи врегулювання етнополітичних конфліктів. Акцентується увага на проблемах етнополітичних відносин в Україні на сучасному етапі, їхньому конфліктному потенціалі.


^ Тема 10. Насильство в політичних конфліктах

Природа насильства: основні підходи. Насильство в політичних взаємодіях. Межі застосування примусу в державній політиці. Сила, насильство і терор як засоби політичного протиборства. Війна і військова сила в політичних конфліктах. Застосування примусу при врегулюванні конфліктів. Співвідношення цілей і засобів.

Механізми обмеження насильства в політичних конфліктах. Філософія ненасильства (Л. Толстой, М. Ганді).

Методичні рекомендації

Мета лекції - розглянути питання, пов'язані із застосуванням насильницьких методів як форми політичної боротьби. Здійснюється порівняльний аналіз насильницької і ненасильницької парадигм у політиці. Особлива увага приділяється питанню використання сили в процесі державного управління та у міждержавних відносинах. Розглядається питання про обмеження силових дій у конфліктах.

^ Тема 12. Третя сторона у врегулюванні конфлікту

Поняття "третя сторона у врегулюванні конфлікту", "посередництво", "надання "добрих послуг", "спостереження за ходом переговорів", "арбітраж". Основні завдання і засоби впливу третьої сторони. Еволюція третьої сторони при врегулюванні конфліктів. Труднощі і проблеми при здійсненні посередницьких послуг. Вимоги до посередника. Методологія, методика і процедури медіації конфліктів.

Різноманіття видів посередництва. Офіційне посередництво держав і міждержавних організацій і його роль у сучасному світі. Форми офіційного посередництва. Дискусія про роль ООН у врегулюванні конфліктів. Посередницька діяльність регіональних організацій (ОБСЄ, ОАЄ, СНД і ін.). Можливості й обмеження офіційного посередництва.

Зростання ролі неофіційного посередництва в сучасному світі. Форми неофіційного посередництва. Можливості й обмеження в діяльності неофіційних посередників. Проблема взаємодії двох видів посередництва. Специфіка фасилітації.

Методичні рекомендації

Мета лекції - проаналізувати поняття "третя сторона конфлікту" і розглянути різноманітні аспекти її участі в конфлікті. Особлива уваго приділяється посередництву як необхідному фактору при врегулювання, більшості конфліктів. Вивчаються різні види посередництва, діяльність посередницьких організацій у міжнародних і внутрішньодержавних конфліктах. Зачіпається питання про функції посередників і вимоги до них.


^ Тема 11. Теоретичні напрямки дослідження і практична діяльність із врегулювання конфліктів

Співвідношення науки і практики врегулювання конфліктів. Поняття "врегулювання конфліктів", "вирішення конфліктів", "управління конфліктами", "попередження конфліктів".

Держави і локальні конфлікти. Міжнародні урядові і неурядові організації і локальні конфлікти.

Рівні конфліктного протистояння.

Методичні рекомендації

Мета лекції - сформувати уявлення про основні поняття, що використовуються при аналізі проблем впливу на конфлікт. Розглядаються теоретичні передумови врегулювання конфліктів і питання про використання науково-теоретичних розробок на практиці. Виділяються різні типи організацій, що беруть участь у процесі врегулювання конфліктів на різних рівнях.

^ Тема 13. Переговори як засіб врегулювання конфлікту

Переговори як наукова і практична проблема. Теоретичні роботи з переговорного процесу. Тенденції у вивченні переговорів. Закордони дослідницькі центри. Розвиток вітчизняних досліджень із переговорів застосування на практиці наукових розробок.

Структура і функції переговорів. Переговори в конфлікті і при співробітництві сторін. Переговорні стратегії, їхня розробка і застосування на практиці. Стадії переговорного процесу. Підготовка переговорів. Стилі тактика ведення переговорів. Прийоми, використовувані в рамках спільного вирішення проблеми. Співвідношення тактичних прийомів і функцій.

Рівні переговорів. Багатосторонні переговори і їхні особливості. Переговори на вищому рівні.

Методичні рекомендації

Мета лекції - дати уявлення про переговори як особливому типі взаємодії спрямованому на врегулювання і вирішення конфліктної ситуації. Аналізується накопичений досвід у сфері міжнародних переговорів і можливості його.

застосування при врегулюванні інших видів конфліктів. Вивчаються стадії переговорного процесу, різні стратегічні і тактичні установки договірних сторін. Особлива увага приділяється тактичним прийомам, які найчастіше застосовуються у переговорному процесі.


^ Тема 14. Технології державного врегулювання конфліктів у демократичному суспільстві

Конкуренція в демократичному суспільстві і принцип "рівних умов". Стратегії компромісу і консенсусу в державній політиці. Правова держава як арбітр і гарант справедливості при врегулюванні конфліктів. Правові методи врегулювання конфліктів. Компроміс як спосіб досягнення згоди.

Вибори і референдуми як засіб вирішення конфліктів. Вибори: конфлікт із нульовим чи з ненульовим результатом? Гарантії прав меншості і підтримка політичної стабільності. Модель громадянської демократії у роботі А.Лійпхарта "Демократія в багатоскладних суспільствах".

Методичні рекомендації

Мета лекції - сформувати уявлення про особливості врегулювання конфліктів у демократичних державах. Розкриваються питання правового забезпечення гарантій прав меншості, можливості застосування методів прямої демократії як засобу створення плюралістичної суспільної думки. Розглядається модель громадянської демократії А.Лійпхарта як один з варіантів підтримки стабільності в суспільствах, що не мають усталених демократичних традицій.

^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Тема 1. Предмет і методи конфліктології


Предметна сфера конфліктології. Поняття конфлікту.

Становлення конфліктології як науки, її основні поняття і категорії.

Методика, техніка і процедура конфліктологічних досліджень.

Контрольні питання і завдання

Визначте, що є об'єктом і предметом науки про конфлікти?

Назвіть найбільш розповсюджені визначення конфлікту. Чим пояснюєтьс? таке різноманіття визначень і підходів?

Використовуючи термінологічний словник, проаналізуйте основні категорі науки про політичні конфлікти.

Коли і де були створені перші конфліктологічні центри?

Охарактеризуйте основні напрямки вивчення конфліктів в Україні.

Яке теоретичне і прикладне значення конфліктології?

Які методологічні підходи до вивчення конфліктів ви знаєте? У чому їхні розходження і подібність?

Які методи, на ваш погляд, найбільш ефективні для дослідженні конфліктів?

Рекомендована література

Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведения переговоров, разрешени:
конфликтов. М., 1995.

Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. М., 2000.

Дмитриев А. В., Кудрявцев В. Н., Кудрявцев С. В. Введение в общую теорик
конфликта. М, 1993.

Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. М., 1996.

Зеркин Д. П. Основы конфликтологии. Ростов н/Д, 1998.

Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. - К.,1996.

Ішмуратов А.Т. Суперечність і конфлікт. -
http://www.geocities.com/Athens/Academy/8474/co002.zip

Козырев Г.И. Введение в конфликтологию. М, 1999.

Конфликтология / Под ред. A.C. Кармина. СПб., 1999.

Конфликтология. Учебная база данных. -
http://www.geocities.com/Athens/Academy/8474/co.htm

Конфликты в современной России (проблемы анализа и регулирования) / Под реї
Е.И. Степанова. М, 2000.

Мацієвський Ю. Конфліктологія: що та як вивчати // Людина і політика, 2000, № 1.
http://www.icai.org.Ua/lip/n/100/7.html

Мацієвський Ю. Теорія конфлікту: історико-політологічний аналіз. Дисертація на
здобуття вченого ступеня кандидата політичних наук. - Львів, 1996.

Преториус Р. Теория конфликта// Политические исследования. 1991. №5.

Словник-довідник термінів з конфліктології / Під ред. проф. M.I. Пірен, проф. Г.Е
Ложкіна. - Київ-Чернівці, 1995.

Чумиков А. Н. Конфликтология социальных отношений как комплексная научная
дисциплина//Социологические исследования. 1997. №7.

Чумиков А. Н. Управление конфликтом и конфликтное управление как новые
парадигмы мышления и действия // Социологические исследования. 1995. №3.

. 18. Шайхутдинов Р. Конфликтология: программа построения гуманитарной дисциплины // Кентавр. 1993. №2.

Bar-Tal D. et.al. Stereotyping and Prejudice. - 1989; Fisher RJ. The Social Psychology of
Intergroup and International Conflict Resolution. - Spingler-Vedag Publishers, 1990.

Bernard J. Where is The Modern Sociology of Conflict? // American Journal of
Sociology. - 1950. - Vol.LVI. - №1; Kriesberg L. The Sociology of Social Conflicts. -
New Jersey, 1973.

Boulding K. Conflict and Defence. A General Theory. - New York, 1963.

Burton J. Preface the Series. Introduction // Conflict: Human Needs Theory. - London
1990.

Fine C.F. Some Conceptual Difficulties in the Theory of Social Conflict // Journal of
Conflict Resolution. - 1968. - Vol. XII. - №4.

Fisher R.J. Needs Theory, Social Identity and Eclectic Model of Conflict // Burton J.
Conflict: Human Needs Theory. - London, 1990. - PP. 89-112.

Freund S. Polemologie, Science des Conflicts // Studies Polemologiques, Revue Franceise
de Polemologie. - 1972. - Vol. IV.

Obershall A. Theories of Social Conflicts // Annual Review of Sociology. - 1978. - № 4.

The Institute for International Mediation and Conflict Resolution. On Line Library. -
http://216.247.169.167/library/searchresuit.asp


Тема 2. Генеза уявлень про конфлікт


Ранні уявлення про конфлікти (від Стародавньої Греції до
Середньовіччя).

Уявлення про конфлікти в епоху Відродження й у Новий час.

Сучасні теорії конфліктів.

Виникнення конфліктології як науки.

Проводиться ділова гра у вигляді семінар-круглого столу по темі: "Чим є конфлікт: нормою чи патологією?". Ціль: тренінг уміння виділяти основні підходи і уявлення про конфлікти, що існували й існують у філософії, соціології і політології.

Учасники круглого столу готують виступ "від імені" якого-небудь мислителя (Арістотель, Гобс, Бекон і ін.) за таким планом:

Сутність конфлікту.

Хто бере участь у конфлікті?

До чого веде конфлікт?

Чи можливе зникнення конфліктів, чи вони закладені в природі
людини і суспільства?

Після виступу учасників дискусії усі намагаються виділити основні напрямки розгляду конфліктів, знайти однодумців, об'єднатися в "конфліктологічні школи" на основі зазначених критеріїв.

У грі також можуть брати участь експерти, що оцінюють якість виступів і правомірність об'єднання різних підходів до розгляду конфліктів.

Рекомендована література

Аристотель. Политика. Афинская полтггия. М., 1997.

Вебер М. Избранные произведения. М., 1990.

Гоббс Т. Избранные произведения: В 2 т. М., 1965.

Зайцев А. К. Социальный конфликт. М., 2000.

Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. М., 1996.

Козер Л. Функции социального конфликта. М., 2000.

Локк Дж. Избранные философские произведения. М., 1960

Маціевський Ю. Конфліктологія: що та як вивчати // Людина і політика, 2000, №1. -
http://www.icai.org.Ua/lip/n/100/7.html

Мацісвсі.кий ІО. Теорія конфлікту: історико-політологічний аналіз. Дисертація на
здобуття вченого ступеня кандидата політичних наук. - Львів, 1996.

Монтескье Ш. О духе законов. М., 1955.

Основы конфликтологии / Под ред. В.Н. Кудрявцева. М., 1997.

Платон. Государство // Соч.: В 3 т. М., 1972. Т.З.Ч.1.

Реале Дж., Антисерп Д. Западная философия от истоков до наших дней: В 4 т. СПб.,
1995.

14.Фельдман Д.М. Политология конфликта. М., 1998.

Bar-Tal D. et.al. Stereotyping and Prejudice. - 1989; Fisher R.J. The Social Psychology ol
Intergroup and International Conflict Resolution. - Spingier-Verlag Publishers, 1990.

Bernard J. Where is The Modern Sociology of Conflict? // American Journal ol
Sociology. - 1950. - Vol.LVI. - №1; Kriesberg L. The Sociology of Social Conflicts. New Jersey, 1973.

Boulding K. Conflict and Defence. A General Theory. - New York, 1963.

Burton J. Preface the Series. Introduction // Conflict: Human Needs Theory. - London
1990.

Fine C.F. Some Conceptual Difficulties in the Theory of Social Conflict // Journal о
Conflict Resolution. - 1968. - Vol. XII. - №4.

Fisher R.J. Needs Theory, Social Identity and Eclectic Model of Conflict // Burton J
Conflict: Human Needs Theory. - London, 1990. - PP. 89-112.

Freund S. Polemologie, Science des Conflicts // Etudes Polemologiques, Revue Franceisf
de Polemologie. - 1972. - Vol. IV.

Obershall A. Theories of Social Conflicts // Annual Review of Sociology. - 1978. - № 4.

The Institute for International Mediation and Conflict Resolution. On Line Library. -
http://216.247.169.167/library/searchresult.asp


Тема З. Конфлікт як явище соціального життя


Сутність конфлікту і його структура.

Сфери прояву конфлікту.

Стадії розвитку конфліктів.

Типологія і класифікація конфліктів.

Контрольні питання і завдання

У чому подібність і розходження понять "протиріччя" і "конфлікт"? Яке місце займають конфлікти в структурі соціальних взаємодій? Які складові включають звичайно в структуру соціального конфлікту?

Назвіть основні сфери прояву конфліктів. Що загального й особливого між конфліктами в різних сферах громадського життя?

Сформулюйте необхідні і достатні умови для виникнення конфлікту.

Охарактеризуйте основні стадії конфлікту і механізми переходу від однієї стадії до іншої.

Вкажіть недоліки і переваги існуючих типологій конфлікту. Які з них, на ваш погляд, є найбільш значимими?

У чому практичне значення типології конфліктів?

Рекомендована література

Ішмуратов Л.Т. Конфлікт і згода. - К.,1996.

Ішмуратов AT. Суперечність і конфлікт. -
http://www.geocities.com/Athens/Academy/8474/co002.zip

Конфликтология. Учебная база данных. —
http://www.geocities.com/Athens/Academy/8474/co.htm

Маціевський ІО. Конфліктологія: що та як вивчати // Людина і політика, 2000, №1. -
http://www.icai.org.Ua/Iip/n/100/7.html
<