Реферат: Березіна О. О. Творчий розвиток у старості як фактор збереження життєдіяльності особистості

Березіна О.О.

Творчий розвиток у старості як фактор збереження життєдіяльності особистості

Період геронтогенезу має свої особливості, однак зміни, що відбуваються у звичному житті індивіда у зв'язку з виходом на пенсію, не означають регресивних змін, що неминуче торкаються всіх сфер його життя. Більше того, при правильному підході до старіння пізня дорослість може стати періодом розвитку й творчого розквіту.

Збереженню високої життєздатності й працездатності людини, як у літньому, так й у похилому віці, сприяє ряд складових: рівень освіченості, рід занять, зрілість особистості та ін. При цьому особливо підкреслюється роль творчої діяльності, як чинника, що протистоїть інволюції людини в цілому.

Люди, які досягли постпенсійного віку, відмовляючись від активного життя, нерідко приймають ролі, що нав'язує соціум, непрямо підтверджуючи цим очікування, які пред’являє суспільство до людей похилого віку. Ці очікування ґрунтуються не на реальних фактах, а на застарілих поняттях про період пізньої дорослості винятково як часу регресу й занепаду, і розглядають інтелектуальні й соціальні можливості людей похилого віку через призму їхнього віку в рамках деструктивних інволюційних змін (стереотипизація, сприйняття осіб постпенсійного віку як суспільного баласту, домінування у свідомості працездатних громадян вузько біологічного підходу до проблеми старіння тощо).

Незважаючи на інволюційні зміни, які відбуваються в осіб періоду пізньої дорослості, що впливають на якість їхнього життя, багато чоловіків та жінок, що досягли пенсійного віку, показують високу збереженість здоров'я й інтелектуально-мнестичних функцій.

З метою вивчення особливостей розвитку осіб літнього й похилого віку нами була розроблена анкета, присвячена вивченню соціально-побутових потреб та інтересів людей постпенсійного періоду. В анкетуванні взяли участь 244 чоловік (111 чоловіків й 133 жінки). Ряд поставлених питань був спрямований на вивчення творчої активності осіб літнього й похилого віку. Так, потребу в самовираженні (писати вірші, малювати, щось вивчати та. ін.) відчувають 73,7% людей (49,4% чоловіків й 50,6% жінок). Постійно така потреба виникає в 19,7% респондентів (47,9% чоловіків й 52,1% жінок), часто – 20,9% (64,7% чоловіків й 35,3% жінок), іноді – в 18,0% (36,4% чоловіків й 63,6% жінок). На питання «Ви зберігаєте позитивний життєвий настрой?» 80,3% чоловік відповіли позитивно (48,5% чоловіків й 51,5% жінок). Серед всіх опитаних респондентів (49,2% чоловіків, 50,8% жінок) відзначили, що позитивний життєвий настрой мають постійно – 24,2%, часто – 20,9% (43,1% чоловіків, 56,9% жінок) і рідко – 35,2% (51,2% чоловіків, 48,8% жінок). Отримані результати свідчать про досить високий рівень психологічної адаптації особистості й потреби до творчого самовираження серед осіб періоду пізньої дорослості.

Особи літнього й особливо похилого віку, прагнуть підтримувати прийнятну для себе ступінь життєвої активності, однак люди, що не бояться смерті, ведуть більш активне життя (44,0% від загальної кількості респондентів), що говорить про їх кращу фізичну й психічну збереженість і адаптованість до періоду пізньої дорослості.

Вмикання захисних психологічних механізмів в осіб постпенсійного віку є, насамперед, спробою пристосування особистості до умов, що змінюються, до існування у новому соціальному статусі та інших змін, що стосуються фізичної й психологічної сторони існування індивіда.

З метою підвищення творчих здібностей нами був розроблений й апробований «Тренінг особистісного зростання в період пізньої дорослості», який дозволяє активізувати творчі здібності осіб періоду пізньої дорослості, впливати на розвиток мислення, з метою збільшення обсягу пам'яті, уваги, стимулювати пошук конструктивних виходів із кризових ситуацій та креативних рішень творчих завдань.

Порівняльна характеристика одержаних даних первинного, проміжного та заключного тестувань, що проводилися у процесі тренінгу, надала можливість відслідковувати динаміку психологічних змін членів групи та дозволила визначити ефективність тренінгового курсу в цілому (див. таблиця №1).

^ Таблиця №1

Порівняльне та заключне тестування учасників тренінгу

Методики

Бали

Різниця у %

до

після

(+,-)

Методика "Пам'ять на образи"

421

596

+29,4

Оперативна пам'ять

2733

3396

+19,5

Короткочасна пам'ять

422

573

+26,4

Тест на увагу (Мюнстенберга)

1714

1950

+12,1

Методика "Розміщення чисел"

770

1011

+23,8

Методика Вартега "Кола"

1177

2100

+44,0

Логічне мислення

1097

1400

+21,6


Творчий розвиток особистості в період пізньої дорослості приводить до активізації адаптаційних механізмів особистості й зниження впливу негативних чинників на процеси старіння. Саме ступінь зближення ціннісних орієнтацій соціуму й літньої людини, рівень засвоєння групових норм, еталонів і стереотипів суспільства є важливим критерієм соціальної адаптації в постпенсійному віці. Іншими словами, від того, наскільки індивід ототожнює себе з певними групами (віковою, культурною, соціальною, національною), залежить якість його соціальної й психологічної адаптації.

Продовження активної життєдіяльності, спрямованої на самовдоскона-лення й творчий розвиток, робить період пізньої дорослості продуктивним і насиченим. Відповідно до отриманих нами даних, значне число осіб літнього й похилого віку не втратили інтерес до нових видів діяльності й позитивно оцінюють свої можливості. Так, на запитання: «Чи є, на Вашу думку, такі області діяльності, у яких Ви ще могли б реалізуватися?», позитивну відповідь дали 58,8% чоловіків й 34,2% жінок. Отримані дані свідчать про потенційні можливості й резерви особистості людей похилого віку.

Тільки завдяки кропіткій роботі, спрямованій на переоцінку життєвих орієнтирів, вироблення нових цінностей, підвищення самооцінки особистості й усвідомлення своєї причетності до громадського життя, як нового суб'єкту соціуму, можна досягти гармонії й рівноваги, необхідних для повноцінної адаптації особистості до періоду пізньої дорослості.


Література

Ермолаева М. Практическая психология старости.- М.: ЭКСМО-Пресс, 2002.– 318 с.

Холостова Е.И. Социальная работа с пожилыми людьми.- М., 2003.– 296 с.

Психотерапевтическая энциклопедия (под ред. Б.Д.ºКарвасарского).– СПб.: изд-во «Питер», 2000.– 1024 с.