Реферат: Модель Горлівського нвк «зош І – ІІІ ст. №14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» Школи діалогу культур Зміст освіти

Модель Горлівського НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» - Школи діалогу культур


Зміст освіти

Загальна середня освіта у у Горлівському НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» - це цілеспрямований процес оволодіння культурними зразками з різних аспектів життя ( знань про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво) засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є прогрес у розвитку інтелектуальної, соціальної і фізичної культури особистості та успішна її соціалізація у подальшому житті.

Загальна середня освіта спрямована на забезпечення відповідного рівня розвитку моральних якостей особистості, її всебічного розвитку шляхом опрацювання та переосмислення культурних зразків.

Ідея школи. Учень має навчатися у полікультурному просторі, побудованому на міжкультурному діалозі. У зв’язку з цим модель Горлівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 14- багатопрофільний ліцей «Лідер» як школи діалогу культур спрямована на реалізацію нових підходів до організації системи загальної освіти, органічною складовою якої є принцип культуровідповідності; на створення відповідних умов для формування культурної особистості на основі індивідуальної культуротворчої практики.

Тому він передбачає:

перегляд змісту освіти та форм його реалізації з урахуванням принципів мислення сучасної людини.

створення нової освітньої практики, що інтегрує процеси навчання, виховання й розвитку на засадах культуровідповідності;

створення умов для ефективного та продуктивного впровадження ідей акмеології щодо формування сучасного учня та вчителя;

підвищення рівня педагогічної культури та культури управління навчальним закладом;

створення умов для оволодіння культурними цінностями, що вже існують, у їх діалогічній взаємодії з сучасними культурними традиціями;

створення умов, що забезпечать індивідуальну культуротворчу діяльність, розкриття здібностей особистості і формування її нового мислення через діалог культур.


Місія закладу. Формування творчо розвиненої, культурної, гуманної і толерантної особистості, патріота своєї Вітчизни, що володіє високими моральними якостями, здатного до самовизначення, самовираження і проектування успішної життєвої стратегії.


^ Модель висококультурної особистості Школи діалогу культур





Філософія закладу


Освіта не просто є частиною культури, а грає в ній стрижневу роль. Це культуроформуючий і культуророзвиваючий процес.

Школа є центром духовного, патріотичного, естетичного й етичного виховання учнів, це цілісне духовно – матеріальне середовище, що відтворює модель реального соціокультурного простору.

Змістом процесів розвитку людини (освіти і виховання) є реальна зміна її місця у світі та самого цього світу.

Справжній духовний розвиток людини можливий лише в результаті активного духовного життя.

Моральні норми закладаються не шляхом моралей, а в активній моральній практиці.

Гуманна людина може бути вихована такою лише при гуманному вихованні. Тільки тоді діяльність учня в школі здобуває статус внутрішньо вільної і творчої.

Лише небайдужий, діяльний, компетентний, творчий педагог може виховати по –справжньому культурну людину.

Впровадження інноваційних форм і методів організації навчально-виховного процесу – не данина моді, а вимога часу, що допомагає виховати творчу і самостійно мислячу особистість.

Рефлексія є невід'ємною частиною культурної людини. Формування і розвиток рефлексивних навичок і вмінь – основа продуктивної інноваційної навчально-виховної діяльності.

Високий рівень самосвідомості учнів можна виховати лише при глибокому вивченні національних традицій і національної історії.

Усвідомлення цінностей національної і світової культури можливе лише у випадку активного включення учнів у процес відтворення культурних цінностей.

Розвиток тісних партнерських відносин з батьками учнів є запорукою успіху у формуванні гармонійної особистості.

Створення умов для успішної соціалізації і позитивної культурологічної практики учнів можливе при налагодженні партнерських взаємин і з державними і громадськими організаціями, іншими навчальними закладами.

Високий рівень освіченості і культури учнів – запорука успішного професійного й особистісного самовизначення в майбутньому.



Пріоритетні завдання

Вони визначені в 4 ключових напрямках:

в області навчання:

Забезпечити:

досягнення учнями достатнього рівня освіченості і розвитку ключових компетентностей, що відповідало би ступеню навчання, потенціалові дитини і рівневі її особистісного розвитку;

індивідуальний розвиток учнів, надати можливості для найбільш повного задоволення їхніх інтересів, схильностей і талантів.

Розширити уявлення учнів:

про поняття «культура», познайомити їх зі структурою та функціями складових культури;

про основні культурологічні концепції, пов’язані з сучасними науковими дисциплінами та з сучасними культурними процесами;

про культуру, традиції та історію українського народу, сприяти формуванню самосвідомості школярів на основі культурної національної спадщини.

Сформувати навички та вміння:

орієнтуватись у механізмах та процесах формування та розвитку культури (національної, професійної, особистісної);

виділяти теоретичні, прикладні та ціннісні аспекти культурологічного знання, використовувати їх для обгрунтування практичних рішень у повсякденному житті та при моделюванні своєї майбутньої професійної діяльності.

Вміння та навички культурного, безконфліктного спілкування.

Створити сприятливі умови для культуротворчої діяльності, основою якої служить партнерство рівноправних учасників освітнього і культуротворчого процесу учнів, учителів, батьків, державних та громадських організацій.


- виховання:

Сприяти формуванню в учнів:

моральних, етичних і соціальних понять, необхідних для діяльності в інтересах суспільства, філософії досягнення особистого успіху;

гуманістичної системи цінностей;

шанобливого ставлення до Батьківщини як до мірила своєї національної та культурної аутентичності;

стійкої моральної та культурної норми про цінність людського життя та необхідність ведення здорового способу життя;

здатності відтворювати моральні цінності, властиві особистості з духовною спрямованістю, уміння протистояти проявам соціальної моралі, що суперечать моральності і загальнолюдським цінностям.

Створити умови для розвитку найкращих особистісних якостей школярів, надати їм можливість через виховну систему закладу отримати практичний етичний досвід та співставити його з суспільними та сімейними системами цінностей;


- психологічного розвитку, фізичного і морального здоров'я:

Створити психологічно комфортні умови для учасників навчально-виховного процесу з метою збереження їх фізичного та морального здоров'я;

познайомити учнів із психологічними аспектами комунікативної культури як запоруки успішної їх адаптації у майбутньому професійному середовищі;

Сприяти формуванню:

позитивної «Я- концепції», яка спрямована на визначення особистої індивідуальності та неповторності;

психологічних навичок позитивної інтеграції у суспільстві (у групі товаришів, класному колективі, шкільному колективі, родині, при встановленні контактів із незнайомими людьми, при моделюванні своєї майбутньої професійної діяльності);

рефлексивних навичок та вмінь як невід ‘ємної складової реалізації культурологічного підходу до організації навчально-виховного процесу.

здатність протистояти маніпуляціям, спрямованим на особистість, та розвивати навички подолання психологічно негативних наслідків такого втручання у внутрішній світ індивідума.

Зберегти та зміцнити здоров’я дітей педагогічними засобами навчання та медико-профілактичними заходами.


- в області соціалізації:

Створити на базі закладу:

через учнівське самоврядування продуктивну модель громадського управління державою, сприяти формуванню суспільної культури учнів;

єдиний творчий простір з державними і громадськими організаціями, іншими навчальними закладами і позашкільними установами міста й області з метою розвитку соціальної компетентності учнів і створення умов для соціально- культурної практики.

Сприяти розвитку:

інформаційного простору школи та його змістовної взаємодії з оточуючим середовищем як бази для розвитку інформаційної компетентності учнів;

соціальної активності учнів як необхідної умови їх майбутньої успішної соціалізації;

Активно впроваджувати в практику роботи закладу проектну технологію як форму соціалізації школярів та базу для формування ключових, предметних та міжпредметних компетентностей учнів, ідеї акмеології щодо формування сучасного учня та вчителя, проблемно – діалогічне навчання.



Процеси осягнення культурних зразків грунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах: культурологічності, культуровідповідності, комплексності, диференційованості, аксеологічності, багатоаспектності, послідовності і на принципі особистісно інтегрованого підходу до учня:

^ Культурологічний принцип припускає процес активного цілеспрямованого розвитку та саморозвитку школярів у напрямку осягнення, відтворення та примноження культурних цінностей.


^ Принцип культуровідповідності передбачає співставлення культурних зразків, що аналізуються, та створенних у межах закладу за критеріями гармонії, культурної значущості та моральності.


^ Принцип комплексності базується на розробці особливого підходу до викладання предметів інваріантної та варіативної частин навчального плану з урахуванням культурологічного аспекту, а також створення цілісного освітнього простору (школа, державні і громадські організації, інші навчальні заклади міста й області, позашкільні установи), у якому відбувалося б становлення особистості, здатної до культурної творчості.


^ Принцип диференціації припускає диференціацію задач, засобів і планованих результатів в освоєнні національної і світової духовної спадщини, у визначенні доступних дітям способів творчої діяльності. Диференціація повинна проходити, по-перше, з урахуванням віку, по-друге, рівня духовного й інтелектуального розвитку, по-третє, сімейних і національних особливостей.


^ Принцип аксеологічності вимагає формування в учнів стійких світоглядних уявлень про загальнолюдські цінності як невід'ємну складову будь-якого демократичного суспільства.


^ Принцип багатоаспектності реалізується у сполученні культурологічних, соціальних, психологічних, освітніх, виховного аспектів.


Принцип послідовності передбачає, що цілі і завдання системи навчання і виховання у закладі повинні бути розділені на стратегічні та поточні, і на кожнім етапі можливість реалізації поставлених цілей і задач повинна підтримуватись відповідним ресурсним забезпеченням.


^ Принцип особистісно інтегрованого підходу до розвитку учня вимагає урахування специфіки його емоційно-психічного і духовного життя та реалізації індивідуального підходу при організації навчально-виховного процесу.

Провідним з визначених принципів є культурологічний, який не тільки розкриває змістовну складову концепції, але і методологічну, демонструючи з іншими шістьма підходи до формування дійсно культурної людини.

Ключовим підходом до організації навчально-виховного процесу у Горлівському НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» є діалогічність, яка полягає у тому, що учні повинні не тільки знаходити свої, особливі шляхи вирішення культурних проблем, а й порівнювати їх з представленими «культурними зразками» як певним етичним і естетичним критерієм. Цим створюється можливість для їх адекватного емоційного сприйняття і означення шляхів аналізу даних зразків, створення власних. Такий підхід дозволяє наблизити власний особистісно-історичний досвід учнів до суспільно-історичного, вирішуючи тим самим головну мету освіти.

Таким чином, зміст освіти Школи діалогу культур представляє із себе цілий ряд взаємопов'язаних компонентів: когнітивно-інформаційного, індивідуальноопераційного, емоційного та індивідуальнотворчого.

^ Структура змісту освіти Школи діалогу культур




Де культуропізнавальна діяльність - це сума навичок та вмінь учнів, спрямованих на аналіз вже наявних культурних зразків і їх порівняння зі своїм культурним досвідом. «Культурний шок» - прояв емоційно-ціннісного ставлення до досліджуваних культурних зразків. Він сприяє емоційному переживанню культурного зразка, активізації творчої уяви школяра. Моделювання представленого культурного зразка або створення на його основі свого.

В основі організації навчально - виховного процесу в Школі діалогу культур лежить принцип діалогізації, який базується на твердженні, що «... спроба« внести »у свідомість дитини моральні норми, ігноруючи його власну діяльність з освоєння культурного досвіду, руйнує основи виховання, а також розумового і навіть фізичного розвитку дитини». Тому складовими уроку-діалогу є наступні:











Структура уроку діалогу культур




В основі такого уроку лежать різні види діалогів.


Модель формування культурологічних знань та культурознавчих цінностей у Школі діалогу культур




Вивчення культурного потенціалу особистості


Виявлення культурної, духовно – моральної та інформаційно - культурологічної проблеми, культурного дисонансу в особистому культурному досвіді учня







Інтеграція компонентів у єдиній, колективній, культурознавчій проблемі


Формування уявлень про актуальність запропонованої проблеми








Розвиток на основі сучасних форм і методів навчання навичок і вмінь, особистісних якостей, необхідних для компетентного аналізу культурного зразка






Естетичного смаку


Моральності




Об'єктивності


Грамотності


Вироблення власної духовно – моральної та інформаційно-культурологічної позиції в культурному діалозі










Захист своєї культурної позиції в міжособистісному діалозі, її коригування










Рефлексія і взаємооцінка культуропізнавальної та культуротворчої діяльності




Виявлення здатності до прояву духовно – моральних якостей особистості





Здібності до творчої розробки культурознавчого матеріалу

Потреба добре вчитися


Потреба в постійній самоосвіті й самовдосконаленні

Прагнення до дотримання етико – естетичних норм спілкування з дітьми










Формування зацікавленості в подальшій культуротворчій діяльності






^ Система загальної середньої освіти Горлівського НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер»


Система загальної середньої освіти Горлівського НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» багатоаспектна.

У зв'язку з тим, що в контексті навчально - виховного процесу змінюються акценти, підвищується роль самоосвітньої діяльності та відповідних умов для її організації, а також міжкультурного діалогу вчителів - учнів, учителів - батьків учнів, батьків - дітей, вчителів - учнів - їх батьків, розширюється культурний досвід і культурні уявлення учнів, структура Школи діалогу культур представляє взаємодію таких ключових компонентів, як урочна система, парк відкритих студій, соціокультурне середовище:


^ Особливості структури навчального процесу Школи діалогу культур





Ця модель побудована з урахуванням таких необхідних складових формування світосприйняття, як вплив на дитину не тільки школи, але і держави, суспільства, родини, однолітків, засобів масової інформації. І всі ці складові знаходяться в постійній взаємодії. Тому, розглядаючи модель Школи реалізації культурологічного підходу до навчання і виховання учнів, доцільно розглянути парадигму взаємодії всіх складових.

Горлівський НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер» складається з комплексу «Школа І ступеня – дитячий садок», школи ІІ ступеня, до якої входять загальноосвітня школа (5 – 7 класи), та 8-9 ліцейні класи допрофільної підготовки та загальноосвітні класи допрофільної підготовки, школа ІІІ ступеня (10 – 11 класи) – профільні ліцейні класи.


^ Загальна структура Горлівський НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер»





^ Школа І ступеня – дитячий садочок


Діяльність школи І ступеня спрямована на підготовку дитини до вірного емоційного та поведінкового сприйняття оточуючого світу і себе.

Ціль. Сформувати в учня, вміння позитивно сприймати естетичні та етичні культурні зразки, аргументовано висловлювати своє ставлення до них та виявляти бажання будувати свої стосунки з оточуючими за критеріями культуровідповідності.

Завдання:

Сформувати в учнів:

достатній рівень знань з базових предметів;

уявлення про культуру як основу людського життя та людських взаємин;

навички культурного спілкування з учителями, однолітками, батьками;

стійке переконання про цінність людського життя;

навички самоосвітньої діяльності;

стійку мотивацію до дотримання правил культури життя та особистої гігієни.

Виховати:

інтерес та повагу до національної культури;

повагу до інших;

високі моральні якості особистості.

Створити умови для розвитку:

навчальної культури школярів, їх індивідуальних схильностей;

впровадження форм та методів акметехнології у навчально-виховний процес.

Познайомити учнів з поняттям «культура» та з її різними видами.

Організувати роботу:

предметних та загально розвиваючих гуртків на основі ігрової діяльності.

з надання психолого-педагогічні рекомендації щодо розвитку нахилів та здібностей учнів;



Модель учня школи І ступеня

Школа діалогу культур

Учень школи І ступеня





Ключові моральні якості:

чесність

доброзичливість,

чуйність

охайність

Сформовані навички та вміння:

вміння бачити, емоційно відгукуватись та усвідомлювати красу, естетичні якості різноманітних явищ і об’єктів навколишнього світу;

навички:

ведення культурного діалогу з однолітками, учителями, батьками;

дотримання культури навчальної діяльності;

дотримання правил особистої гігієни;

сприймання, оцінки художнього образу в творах мистецтва, здатності до співпереживання (емпатії).






чесність



Понятійне культурологічне коло:

культура; українська народна культура, культури народів Росії та Англії; художня культура, культура спілкування; культура особистої гігієни; культура навчальної діяльності



^ Структура комплексу «Школа І ступеня – дитячий садочок»


До комплексу «Школа І ступеня – дитячий садочок» входить початкова ланка (1 – 4 класи) Горлівського НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. № 14 – багатопрофільний ліцей «Лідер». Взаємозв’язки будуються на принципах широкого співробітництва, взаємодопомоги та пропедевтичного підходу до формування майбутнього школяра. Вони реалізуються у таких формах:


Проведення занять для майбутніх першокласників учителями школи.

Проведення психолого – педагогічного діагностування дітей;

Проведення психолого-педагогічних консультацій для батьків майбутніх школярів;

Організація роботи спільного консультпункту «Ми готуємось до школи».

Проведення спільних свят та заходів;

Використання вихователями дитячих садочків народно-етнографічної бази закладу для проведення занять з народознавства.



Школа І ступеня


Структура навчально-виховного процесу.

З метою реалізації вказаної цілі та завдань до структури Школи І ступеня входять:

Предметні та загальнорозвиваючі гуртки, предмети та курси за вибором: «Бальні танці», «Хореографія», «З бабусиної скриньки (цікава етимологія)», «Сходинки до інформатики», «Українська мова», «Російська мова», «Математика»;

«Уроки дива»

Школа культурних школярів та їх батьків;

Предметні олімпіади, конкурси, змагання;

Шкільні свята;

Педагогічно-просвітницькі діалоги між батьками та вчителями «Є проблема».


Поле соціально-культурної практики школярів складають:

Дитяча музична, художня та спортивна школи;

Палац дитячої та юнацької творчості;

Музеї міста;

Дитячий ляльковий театр;

Школа юного отамана;

Міські, обласні, конкурси та змагання;

Шкільні акції «Створи добро», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто»;

«Культурні діалоги» між учнями, їх батьками та вчителями у межах Школи культурних школярів та їх батьків;

Спільні свята школи та дитячих садочків № 13, 14.


Школа ІІ ступеня

Діяльність школи ІІ ступеня спрямована на формування навичок культурної продуктивної взаємодії учня з оточуючим середовищем.

Ціль. Сформувати в учня стійке уявлення про культуру як основу буття людини, достатній рівень навчальної культури, навичок самоаналізу та самоосвіти як складових навчальної культури.

Завдання:

Сформувати в учнів:

вищий за достатній рівень знань з базових предметів;

навичок самоосвіти та рефлексивних вмінь як складових навчальної культури;

уявлення про культуру повсякденності, відпочинку та фізичного розвитку;

навички культури праці;

вміння протистояти негативним психологічним впливам суспільства на особистість.

Виховати:

толерантність;

повагу до гуманістичної системи цінностей;

шанобливе ставлення до Батьківщини;

стійке переконання про неповторність та цінність людського буття.

Познайомити учнів:

зі структурою та функціями складових поняття «культура»;

із ключовими підходами та психологічними аспектами встановлення продуктивних взаємовідносин «Я і світ».

Сприяти розвитку:

уявлень про культуру, традиції та історію українського народу та формування самосвідомості школярів на основі культурної національної спадщини;

культури праці та відпочинку школярів;

стійких моральних норм;

культури взаємодії учнів із соціально-культурним середовищем.

Організувати роботу з:

впровадження форм та методів акметехнології, проблемно-діалогічного навчання;

впровадження психолого-педагогічної системи О. В. Киричука «Універсал»;

розробки психолого-педагогічні рекомендації з розвитку нахилів та здібностей учнів;

складання планів самоосвітньої діяльності з обдарованими школярами;

активного впровадження інформаційної та проектної технологій;

з учнівськими портфоліо.


Модель учня школи ІІ ступеня

Школа діалогу культур

Учень школи ІІ ступеня





Ключові моральні якості:

толерантність, чуйність, здатність до саморозвитку та самовиховання, відповідальність, самостійність, моральна стійкість

Сформовані навички та вміння:

емоційного сприйняття та аналізу культурних взірців, їх моделювання;

ведення культурного діалогу з однолітками, учителями, батьками, оточуючим середовищем;

дотримання культури навчальної діяльності та відпочинку;

ведення здорового способу життя;

рефлексії.






чесність



Понятійне культурологічне коло:

культурні епохи; культура повсякденності, відпочинку та фізичного розвитку; культура праці та відпочинку; культура фізичного розвитку.



^ Структура школи ІІ ступеня

Школа ІІ ступеня має двоступеневу структуру. І ступінь середньої ланки складається з 5-7 класів загальноосвітньої школи, ІІ ступінь (8 – 9 класи) – з класів базової допрофільної підготовки та ліцейних класів. класи доліцейної підготовки та загальноосвітні класи відрізняються рівнем поглиблення знань з профільних предметів. Прийом до ліцейних класів відбувається на рейтинговій основі.


І ступінь середньої ланки. 5 - 7 класи. Доліцейна підготовка.


Структура навчально-виховного процесу:

Предметні та загальнорозвиваючі гуртки, предмети та курси за вибором: «Бальні танці», «Хореографія», «Основи економіки»,«Українська мова», «Російська мова», «Математика»; «Баскетбол».

Школа культурних школярів та їх батьків;

Психологічні уроки з елементами тренінгу «Мій світ і Я. Шлях до взаєморозуміння»;

Предметні олімпіади, конкурси, змагання;

Шкільні свята;

Педагогічно-просвітницькі діалоги між батьками та учителями «Є проблема».

Літній профільний табір «Лідер»;

Індивідуальні консультації з предметів для обдарованих школярів;


Поле соціально-культурної практики школярів:

Дитяча музична, художня та спортивна школи;

Палац дитячої та юнацької творчості;

Музеї міста, області;

Дитячий ляльковий театр, міський театр «Юність»;

Робота в тимчасових шкільних творчих групах з розробки та реалізації шкільних проектів;

Міські, обласні, Всеукраїнські конкурси та змагання;

Шкільні акції «Створи добро», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто»;

«Культурні діалоги» між учнями, їх батьками та вчителями у межах Школи культурних школярів та їх батьків;

Літній профільний табір «Лідер», подорожі країною.


ІІ ступінь середньої ланки. 8 - 9 класи. Класи базової підготовки.


Ціль. Сформувати школяра, який буде мати достатній рівень знань з базових предметів та здатний будувати свою діяльність, міжособистісну комунікацію відповідно до критеріїв культуровідповідності.

^ Структура навчально-виховного процесу:

Предметні та загальнорозвиваючі гуртки, предмети та курси за вибором: «Українська мова», «Російська мова», «Математика», «Бальні танці», «Хореографія», «Баскетбол», «Рукопашний бій»;

Корекційні заняття;

Школа лідерів;

Психологічні уроки з елементами тренінгу «Мій світ і Я. Шлях до взаєморозуміння»;

Предметні олімпіади, конкурси, змагання;

Шкільні свята;

Педагогічно-просвітницькі діалоги між батьками та учителями «Є проблема».

Літній профільний табір «Лідер»;

Учнівські органи самоврядування, Рада отаманів.

Індивідуальні консультації з предметів для обдарованих школярів.


Поле соціально-культурної практики школярів:

Дитяча музична, художня та спортивна школи;

Палац дитячої та юнацької творчості;

Музеї міста, області;

Міський театр «Юність»;

Робота в тимчасових шкільних творчих групах з розробки та реалізації шкільних проектів;

Міські, обласні, Всеукраїнські конкурси та змагання;

Шкільні акції «Створи добро», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто»;

«Культурні діалоги» між учнями, їх батьками та вчителями у межах спільних круглих столів;

Літній профільний табір «Лідер», подорожі країною.


ІІ ступінь середньої ланки. 8 - 9 класи. Ліцейні класи.


Ціль. Сформувати школяра, який буде мати високий рівень знань з базових предметів та здатний будувати свою діяльність, міжособистісну комунікацію відповідно до критеріїв культуровідповідності, створювати культурні зразки, спираючись на зразок.


^ Структура навчально-виховного процесу:

Предметні та загальнорозвиваючі гуртки, предмети та курси за вибором: «Основи економіки», «Ділова активність», «Основи журналістики», «Бальні танці», «Хореографія», «Баскетбол», «Рукопашний бій»;

Індивідуальні заняття з підготовки учнів до предметних олімпіад;

Мала Академія Козацтва, шкільні інтелектуальні сесії.

Парк відкритих студій.

Школа лідерів;

Психологічні уроки з елементами тренінгу «Мій світ і Я. Шлях до взаєморозуміння»;

Предметні олімпіади, конкурси, змагання;

Шкільні свята;

Педагогічно-просвітницькі діалоги між батьками та учителями «Є проблема».

Літній профільний табір «Лідер»;

Учнівські органи самоврядування, Рада отаманів.

Індивідуальні консультації з предметів для обдарованих школярів;

Ярмарок професій.

Поле соціально-культурної практики школярів:

Дитяча музична, художня та спортивна школи;

Палац дитячої та юнацької творчості;

Музеї міста, області;

Міський театр «Юність», обласні театри;

Робота в тимчасових шкільних творчих групах з розробки та реалізації шкільних проектів;

Участь у розробці молодіжних проектів на міському, обласному, Всеукраїнському рівнях. участь у обласних молодіжних форумах «Молодь Донеччини».

Участь у міських та обласних органах учнівського самоврядування;

Міські, обласні, Всеукраїнські конкурси та змагання;

Шкільні акції «Створи добро», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто»;

«Культурні діалоги» між учнями, їх батьками та вчителями у межах спільних круглих столів;

Літній профільний табір «Лідер», подорожі країною;

Шкільна газета, шкільний Інтернет-сайт;

Євроклуб.

Школа ІІІ ступеня. (10 – 12 класи). Ліцейні класи


Діяльність школи ІІІ ступеня спрямована на підготовку школяра до активної взаємодії з соціокультурним середовищем на принципах культуровідповідності.

Школа ІІІ ступеня складається з профільних ліцейних класів: естетичного, математичного, економіко-правового.

Ціль. Сформувати творчо розвинену, культурну, гуманну і толерантну особистість, що володіє високими рівнем знань та етичної культури, здатну до самовизначення, самовираження і проектування успішної життєвої парадигми.

Завдання:

Забезпечити досягнення учнями достатнього рівня освіченості і розвитку ключових компетентностей, які відповідали б рівню особистісного розвитку школяра.

Сформувати:

вміння орієнтуватись у механізмах та процесах формування та розвитку культури (національної, професійної, особистої);

виділяти теоретичні, прикладні та ціннісні аспекти культурологічного знання, використовуючи їх для обґрунтування практичних рішень у повсякденному житті та при моделюванні своєї професійної діяльності;

здатність відтворювати моральні цінності, властиві особистості з духовною спрямованістю, уміння протистояти проявам соціальної моралі, що суперечать моральності і загальнолюдським цінностям;

позитивну «Я - концепцію», яка спрямована на визначення особистої індивідуальності та неповторності;

рефлексивні навички та вміння; здатність до самовизначення, саморозвитку, самовиховання і самоосвіти.

Виховати повагу до загальнолюдських цінностей та необхідність співставлення своїх вчинків, дій з етичними та естетичними загальнолюдськими нормами.

Сприяти розвитку здібностей та нахилів школяра, культури соціальної інтеграції учнів.

Організувати роботу з:

впровадження форм та методів акметехнології, проблемно-діалогічного навчання;

впровадження психолого-педагогічної системи О. В. Киричука «Універсал»;

розробка психолого-педагогічні рекомендації з розвитку нахилів та здібностей учнів;

складання планів самоосвітньої діяльності з обдарованими школярами;

активного впровадження інформаційної та проектної технологій;

з учнівськими портфоліо.



Модель учня школи ІІІ ступеня

Школа діалогу культур

Учень школи ІІІ ступеня





Ключові моральні якості:

визнання значимос