Реферат: Дилема ув’язнених

«Дилема ув’язнених" – це приклад гри двох осіб з ненульовою сумою. У теорії ігор дилема в'язня (ДВ) — гра з ненульовою сумою, в якій гравці прагнуть одержати вигоду, співробітничаючи один з одним або зраджуючи. Як у всій теорії ігор, передбачається, що гравець («в'язень») максимізував свій власний виграш, не піклуючись про вигоду інших. Поводячись окремо раціонально, разом учасники приходять до нераціонального рішення: якщо обидва зрадять, вони одержать в сумі менший виграш, ніж якби співробітничали (єдина рівновага в цій грі не веде до Парето-оптимального рішення). У цьому і полягає дилема

^ Aкcioмa рефлексивності – це коли при наявності 2-ох однакових наборів благ споживач вважає, що будь-який не гірший один одного.

Агрегування – це процес поєднання даних про г-кі одиниці з метою визначення механіхмів та тенденцій розвитку більш крупних структурных утворень.

^ Аксіома (гіпотеза) ненасиченості: це коли при інших рівних умовах споживач надає перевагу більшій кількості даного блага меншій його кількості.

Аксіома незалежного споживача – задоволення споживача залежить лише від кількості благ, що він споживає та не залежить від кількості благ, що споживають інші.

^ Аксіома повної упорядкованості – це коли при наявності 2-ох різних наборів благ споживач завжди надає перевагу одному з них або визнає їх рівноцінними.

Аксіома транзитивності – якщо споживач надає перевагу набору А у порівнянні з набором В, набір В є переважнішим ніж набір С, то набір А є переважнішим ніж набір С.

^ Асиметрія інформаційна – ситуація, коли при здійсненні г-ої трансакції деякі з г-их агентів мають більш детальну та достовірну інформацію щодо предмету угоди порівняно зі своїми контрагентами.

^ Бар’єри входження – сукупність факторів, що не дозволяють певній фірмі стати учасником певного ринку і які є однією з причин недосконалості конкуренції.

^ Блага Гіффена – блага, споживання яких спадае (зростає) із зниженням (підвищенням) ціни.Займає значне місце у видатках споживача і для якого не виконується закон попиту.

Блага-компліменти – товари, які не функціонують один без одного (машина-бензин; зубна паста - зубна щітка; фотоапарат - фотоплівка),завжди споживаються разом у постійній пропорції(правий-лівий черевик).

Блага-субститути – товари, що виконують ті самі функції, як, наприклад, масло і маргарин, олівець і ручка.Тобто, якщо споживач готовий замінити один товар іншим у постійній пропорції(пшениця-жито).Криві байдуж.мають постійний нахил.

Благо вищої якості – блага, для яких із зростанням доходу спостерігається збільшення обсягу споживання. (суперіорне).

^ Благо нижчої якості (інферіорне) – блага, для яких із зростанням доходу спостерігається зменшення обсягу споживання.

Бюджетна лінія – лінія, всі точки якої показують можливі кількісні комбінації 2-ох благ,що є доступними для споживача при заданому бюджеті.

^ Бюджетне обмеження при врахуванні вільного часу – визначається як добуток погодинної ставки зарплати на робочий час, що в свою чергу вимірюється як різниця між загальним періодом часу і вільним часом: , де - дохід, - ставка зарплати, - загальний період, - вільний час.

В умовах досконалої конкуренції Р = МС, тому L = 0. Чим більше відхилення Р від МС, тим більшим є індекс Лернера. Не завжди в галузі можна визначити , тоді можна замінювати на :

Вартість (цінність) граничного продукту дорівнює величині граничного продукту ресурсу в фізичній формі, помноженій на ціну продукту, що виробляється з цього ресурсу: .

Виробництво – процес перетворення в-ничих ресурсів(факторів) на ек-ні блага(продукти).

^ Виробнича ф-ція – сукупність технічно-ефективних планів в-цтва,яка показує залежність між макс-но можливим обсягом випуску та обсягом ресурсів.

Виробнича ф-ція – сукупність технічно-ефективних планів в-цтва,яка показує залежність між макс-но можливим обсягом випуску та обсягом ресурсів.

^ Відмови ринку – ситуація, коли ринок не в змозі ефективно здійснювати свої ф-ції, тобто забезпечувати ефективне розміщення благ та ресурсів, прийнятний для суспільства розподіл доходів та майна, ек-ну стабільність та динаміку.

^ Внутрішні витрати (неявні або імпліулітні) – витрати фірми на використання власних ресурсів.Вказують на недотримані підприємством доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ресурсів.Відносять:нормальний прибуток-мін.плату,необхідну для отримання підприємця в певній сфері бізнесу.

^ Внутрішні витрати (неявні або імпліулітні) – витрати фірми на використання власних ресурсів.Вказують на недотримані підприємством доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ресурсів.Відносять:нормальний прибуток-мін.плату,необхідну для отримання підприємця в певній сфері бізнесу.

^ Вхідні бар’єри – це бар’єри, які блокують входження у монополізовану галузь, завдяки чинникам, що створюють несприятливі умови для фірм-новачків порівняно з фірмою яка вже працює у галузі.

^ Гіпотеза пристосування цін – сформульоване Вальрасом, використовується при аналізі стабільності ринкової рівноваги. Згідно з якою, напрям пристосування ціни залежить від співвідношення обсягів попиту і пропозиції: , де dp/dt – ступінь зміни ціни за даний проміжок часу, G ( ) – ф-ція надлишкового попиту.

^ Глобальна рівновага – це ситуація на ринку, коли рівновага досягається при будь-яких відхиленнях цін від рівноважної.

Гранична виручка від граничного продукту – додатковий загальний дохід (TR), отриманий підприємством при реалізації того обсягу продукції, у виробництві якого брала участь додаткова одиниця змінного ресурсу за незмінних обсягів інших ресурсів. .

^ Гранична виручка – зміна величини виручки фірми внаслідок збільшення випуску певного виду продукції на одну нескінченно малу одиницю. Для конкурентної фірми MR =AR=p, для недосконалого конкурента MR AR=p.

^ Гранична корисність – зміна або приріст загальної корисн. при збільшенні споживання блага на одну одиницю (MU= TU / Q).

Гранична норма заміщення – блага А благом В показує наскільки можна скоротити споживання блага А при збільшенні споживання блага В на одиницю, не змінюючи ступінь задоволення потреб. (MRSBA = - Qa/Qb = MUB/MUA).

^ Гранична норма продуктової трансформації – показує від якої кількості в-цтва одного продукту треба відмовитися для того,щоб збільшити обсяг випуску іншого на одну одиницю за даних в-ничих ресурсів та технічно ефективного в-цтва,тобто MRT=-dx2/dx1.

^ Гранична норма технологічного заміщення (MRTS) – величина,на яку можна зменшити обсяг ресурсу за рахунок використання додаткової одиниці іншого ресурсу за незмінного обсягу випуску.

^ Гранична норма технологічного заміщення (MRTS) – величина, на яку можна зманшити обсяг ресурсу за рахунок використання додаткової одиниці іншого ресурсу за незмінного обсягу випуску.

^ Граничний дохід – приріст загального доходу при збільшенні обсягу реалізації продукції на 1одиницю.

Граничний продукт – приріст загального обсягу випуску продукції, здобутий завдяки збільшенню використання змінного фактора вироб-ва на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів вироб-ва або зміна величини сумарного продукту за рахунок введення у в-цтво 1-ї додаткової одиниці будь-якого змінного ресурса.

^ Граничний продукт (МР) – зміна величини сумарного продукту за рахунок введення у в-цтво 1-ї додаткової одиниці будь-якого змінного ресурса.

Граничний фізичний продукт змінного ресурсу (МР) – приріст сукупного продукту одержаний від застосування додаткової 1 змінного фактору.

^ Граничний фізичний продукт змінного ресурсу (МР) – приріст сукупного продукту одержаний від застосування додаткової 1 змінного фактору.

Граничні витрати – це витрати, котрі додатково потрібні для виробництва кожної одиниці продукту понад визначений обсяг.

^ Граничні витрати (МС) – приріст витрат на в-цтво ще однієї одиниці продукції MC=ΔTC/ΔQ.

Граничні факторні витрати – додаткові загальні витрати, що зумовили приріст обсягу виробництва, завдяки збільшенню на 1 одиницю даного фактору, за незміннго обсягу всіх інших факторів:

^ Дві криві попиту на ринку монополістичної конкуренції: перша показує залежність обсягу попиту від ціни, коли певне підприємство змінює ціни, а його конкуренти залишають ціни незмінними; друга показує залежність обсягу попиту від ціни, коли всі продавці змінюють ціни.

де СRп — індекс концентрації п продавців (в %); — част­ка продажу і-того продавця в обсязі реалізації ринку (%); п — кількість економічних суб'єктів на ринку.

Диференціація продукції – якщо товари, що пропонуються на даному ринку, не мають, з точки зору споживачів, ідентичних властивостей.

^ Дефіцит на ринку – ситуація, за якої покупці готові купити більший обсяг товару за певною ціною, ніж підприємці готові виробити за цією ціною, тобто Q попиту > ніж Q пропозиції.

Диверсифікація – проникнення спеціалізованих фірм (промислових, транспортних, будівельних) до інших галузей виробництва, сфери послуг та ін.; у процесі диверсифікації виникають багатогалузеві комплекси. 2. Розширення асортименту виготовлення виробів, надання послуг.

^ Диференціація продукту – ситуація, коли покупці оцінюють ідентичну продук-цію конкуруючих виробників як схожу,

але не як цілковито взаємозамінну. Напр., машини різних марок тощо.

^ Довгостроковий період (LTC) – час, достатній для того,щоб змінити обсяги використання всіх без инятку ресурсів,які потрібні фірмі для випуску продукції.

Довгостроковий період (LTC) – час, достатній для того,щоб змінити обсяги використання всіх без инятку ресурсів,які потрібні фірмі для випуску продукції.

^ Дохід – це різниця між валовим Д. і затратами матеріальних ресурсів.

Другий закон Госсена: раціональний споживач в умовах обмеженості бюджету так здійснює свій вибір, щоб кожний товар, який він придбає, приніс йому однакову граничну корисність пропорційну ціні товару.

Дуополія – це тип ринкової структури, при якому існує тільки 2 постачальники певного товару і між ними повністю відсутні монополістичні угоди про ціни, ринки збуту та інше.

Егалітаризм – утопічна теорія, що проповідує усунення соціальних відмінностей та соціальної нерівності шляхом загальної зрівняльності.

Економічна модель – спрощене відображення економічних явищ та процесів за допомогою рівнянь та графіків, які відображають взаємозалежності різних економічних змінних. Система взаємозв.між ек. Зміннми, яка дає змогу прогнозувати результат.

Економічне благо – засіб задоволення економічних потреб, невід’ємною рисою якого є обмеженість.

^ Еластичність випуску від масштабу – показує на скільки відсотків змінюється обсяг випуску при збільшенні масштабу виробництва на 1%.

Еластичність випуску по змінному фактору – показує на скільки % зміниться випуск якщо обсяг використаного ресурсу зміниться на 1%.

^ Еластичність випуску по змінному фактору – показує на скільки % зміниться випуск якщо обсяг використаного ресурсу зміниться на 1%.

Еластичність по змінному фактору:

Еластичність попиту перехресна – показує на скільки % зміниться обсяг попиту на благо А при збільшенні ціни на благо В на 1%.

^ Еластичність попиту по доходу – показує на скільки % зміниться обсяг попиту при збільшенні доходу на 1%.

Еластичність пропозиції по ціні – показує наскільки зміниться обсяг пропозиції при зміні ціни на 1%.

^ Еластичність пропозиції – залежність зміни обсягів пропозиції у 1% при зміні ціни на 1%

Еластичніть випуску від масштабу – показує на скільки % змінюється обсяг випуску при збільшенні масштабу в-цтва на 1%.

^ Еластичніть випуску від масштабу – показує на скільки % змінюється обсяг випуску при збільшенні масштабу в-цтва на 1%.

Еластичшсть попиту по доходу – показує наскільки змінюється обсяг попиту при збільшенні доходу на 1%.

^ Ефект доходу – зміна в обсязі попиту на певне благо,що виникає в наслідок заміни реального доходу домог-ва після певної динаміки цін на нього.

Ефект заміщення – зміна в обсязі попиту домог-ва,що викликане заміною одного блага на інше в наслідок зміни цін на перше при незмінному рівні корисності або доходу.

^ Ефект масштабу – зменшення АТС при зростанні масштабу виробництва.

Загальна корисність – сума корисностей всіх одиниць даного блага,які є в наявності у споживача(ТU=f(Q)).

^ Загальна ринкова рівновага – стан рівноваги, за якого всі ринки перебувають у стані рівноваги.

Загальний дохід – сума грошей,що отримує фірма після реаліаціїї певного обсягу продукції за ринковими цінами.

^ Загальний дохід – сума грошей,що отримує фірма після реаліаціїї певного обсягу продукції за ринковими цінами.

Загальний обсяг продукції (ТР) – загальна кількість продукції,яка вироб. за певний період часу.

^ Загальний обсяг продукції (ТР) – загальна кількість продукції,яка вироб. за певний період часу.

Загальні витрати (TC) – сума постійних(фіксованих) і змінних витрат.

Закон Вальраса – визначає залежність між окремими ринками за умов досконалої конкуренції: сума вартостей надлишкового попиту на всіх ринках має =0.

^ Закон спадної граничної продуктивності – зростання загального обсягу в-цтва при збільшенні обсягу споживання в-ого ресурсу супроводжується зменшенням граничного продукту даного ресурсу. При постійному збільшенні Q використання 1-ого ресурсу та незмінному Q інших ресурсів загальний Q випуску продукції при зміні Q виробничої продукції.

^ Закон спадної граничної продуктивності – принцип, згідно з яким зростання загального обсягу в-цтва при збільшенні обсягу споживання вир-ого ресурсу супроводжується зменшенням граничного продукту даного ресурсу.

^ Змінні витрати (TVC) – витрати на змінні затрати.Залежать від обсігів в-цтва-чим більше продукції виробляється,тим більша величина витрат,і навпаки.

Змінні витрати (TVC) – витрати на змінні затрати.Залежать від обсігів в-цтва-чим більше продукції виробляється,тим більша величина витрат,і навпаки.

Змова – попередня домовленість, яка не оголошується, між кількома учасниками економічних операцій діяти певним чином в особистих інтересах і на шкоду інтересам інших економічних суб'єктів. Як правило, змова має протиправний, протизаконний характер і шкодить інтересам держави або третьої сторони.

^ Зовнішні витрати (явні або експліцити) – витрати на оплату ек-их ресурсів,постачальники яких не є власниками фірми(витрати на придбання сировини,палива).

^ Зовнішні витрати (явні або експліцити) – витрати на оплату ек-их ресурсів,постачальники яких не є власниками фірми(витрати на придбання сировини,палива).

^ Зовнішні (екстерн альні) ефекти – будь-які дії суб’єктів, що впливаючи на інші господарські суб’єкти, не регулюються ціновим механізмом.

Зростаюча віддача від масштабу – збільшення обсягу продукції більш швидкими темпами, ніж збільшення обсягу всіх використаних для виробництва ресурсів.Н-д, призростанні витрат ресурсів на 20% обсяг виробництва зросте на 30%.

Ізокванта – сукупність технічно ефективних способів в-цтва певного обсягу продукції або це лінія, що являє собою різні сполучення чинників в-цтва, витрат, за яких може бути вироблений заданий обсяг випуску продукції.

Ізокванта – сукупність технічно ефективних способів в-цтва певного обсягу продукції або це лінія, що являє собою різні сполучення чинників в-цтва, витрат, за яких може бути вироблений заданий обсяг випуску продукції.

Ізокоста-множина всіх комбінацій ресурсів,що можуть бути придбані підприємством при певній сумі грошових витрат.

Ізокоста-множина всіх комбінацій ресурсів,що можуть бути придбані підприємством при певній сумі грошових витрат.

Ізопрофіта – геометричне місце точок різних комбінацій обсягів випуску та витрат ресурсів, що забезпечують рівновеликий прибуток. Математично ізопрофіта це:

Ізопрофіта-залежність обсягів випуску при зміні факторів.

Індекс концентрації ринку (англ. СR — concentration ratio) визначається як процентне відношення реалізації продукції певною кількістю великих продавців до загаль­ного обсягу реалізації на певному товарному ринку.

Індекс Лернера – індикатор монопольної влади, який визначається за формулою:

Індекс Лернера – показник рівня монопольної влади на ринку:

Індекс Херфіндаля-Хіршмана обчислюється як сума квадратів часток ринку всіх фірм (), які продають на ньому свою продукцію:

Індивдуальний попит – попит окремої г-ої одиниці.

Індивідуальна пропозиція праці – функціональна залежність між обсягом пропозиції праці та факторами, що на неї впливають, - порядком уподобань, цінами споживаних благ, ставкою зарплати , величиною нетрудових доходів , тобто: .

Кардиналктська концепція корисності – вимірність корисності числом; в основі лежить гіпотеза про можливість співставлення корисностей різних благ(на основі 2-ого закону Госсена «умова рівноваги або оптимальний план споживача»).

^ Карта ізоквант – сукупність ізоквант,де кожна з них показує макс-но можливий обсяг продукції,який можна отримати,використовуючи різні комбінації вхідних ресурсів.Це альтернативний спосіб опису в-ої ф-ції.Кожна ізокванта відповідає рівному рівню в-цтва,який зростає у міру просування на графіку вгору і вправо.

^ Карта ізоквант – сукупність ізоквант,де кожна з них показує макс-но можливий обсяг продукції,який можна отримати,використовуючи різні комбінації вхідних ресурсів.Це альтернативний спосіб опису в-ої ф-ції.Кожна ізокванта відповідає рівному рівню в-цтва,який зростає у міру просування на графіку вгору і вправо.

Картель – ситуація на олігополістичному ринку, за якої учасники укладають угоди щодо планових обсягів реалізації для кожного учасника або єдиних цін.

^ Картель – це організаційна форма підпр-в , шляхом укладення угод, що сприяє монополізації.

Коефіцієнт концентрації – визначає % продажу продукції фірми від загального обсягу продажу на ринку.

Конгломерат – одна з форм багатогалузевого об'єднання підприємств і фірм різної виробничої орієнтації (не пов'язаних між собою технологічно) на умовах широкої автономії економічної діяльності і децентралізованого управління.

^ Контрактна крива – показує сукупність точок оптимального розміщення благ або ресурсів. Крива утворена в: еджворта коробці точками дотику, байдужості кривих або ізоквант в-ничих ф-цій.

^ Концентрація фірм – характеристика ринку, що дозволяє визначити ступінь переваги одного або декількох підприємств або це фактор що спричиняє загострення конкуренції між дедалі бальшими підпр-вами.

^ Коригуюча субсидія – субсидія виробникам або споживачам, яка дорівнює граничним зовнішнім вигодам МЕВ і дає змогу збільшити виробництво товарів та послуг з позитивним зовнішнім ефектом

^ Коригуючий податок – податок на випуск продукції, який дає змогу збільшити граничні витрати виробників до рівня граничних суспільних витрат.

Корисність – спроможність ек-ого блага задовольняти людські потреби.

^ Короткостроковий період (STC) – це коли фірма може збільшувати обсяги в-цтва за рахунок зростання змінних затрат (ресурсів) та інтенсивності використання постійних.

Корпорація – товариство, спілка, об'єднання юридичних чи фізичних осіб навколо спільних професійних або комерційних інтересів, як правило, на акціонерних засадах зі спільним керівництвом (радою, правлінням). Це ефективно діючі структури з багатогалузевим підприємницьким профілем діяльності.

Корпорація – це правова форма фірми , в якій відповідальність власників за борги фірми обмежена сумою яку вони заплатили при купівлі акцій фірми.Діє як самостійна одиниця (юридична особа).

^ Крива «дохід-споживання» – сукупність точок оптимальных планів споживання домог-ства, які мають місце при варіації доходу за даних вподобань та цін.

Крива «ціна-споживання» – крива, яка показує функціональну залежність між обсягом споживання блага та його ціною.

Крива байдужості – лінія однакової корисності,усі точки якої характеризують набори товарів,які забезпечують споживачеві однаковий рівень корисності U-U.

^ Крива виробничих можливостей – графічне зображення такої комбінації благ I та II (або двох різних товарів чи товарних груп), за якої неможливо збільшити в-цтво одного блага, не зменшивши обсяг в-цтва іншого блага за даного технологічного рівня в-цтва.

^ Криві Енгеля – криві, що відображають залежність між грошовим доходом споживача та кількістю благ, що купляється.

Критерій Бергсона-Самуельсона – компенсійний. Полягає в тому, що стан У означає потенційне зростання суспільного добробуту проти ситуації Х, якщо крива споживчих можливостей, на якій знаходиться точка, що відповідає У, завжди пролягає справа від кривої споживчих можливостей, що відповідає Х. Тобто перехід до нового суспільного стану можна зробити лише тоді, коли криві споживчих можливостей, що відповідають різним станам суспільного розміщення, не перетинаються.

^ Критерій Калдора Хікса – компенсаційний. Полягає в тому, що стан У є кращим за Х, якщо при переході від Х до У ті, що виграють, у змозі компенсувати втрати тим, що програють, і при цьому досягти більш високого рівня корисності.

^ Критерій Парето – ек-ий критерій, за допомогою якого здійснюється порівняння різних розміщень рідкісних ресурсів і згідно з яким робиться висновок про необхідність вибору кращого з них.

^ Критерій Скітовського – компенсаційний. Полягає в тому, що стан У є кращим за Х, якщо подвійне тестування за Калдора-Хікса критерієм дає однозначний результат.

Лідерство в цінах – форма координації цінової поведін­ки олігополістів, за якої один з них отримує визнаний іншими статус цінового лідера, що встановлює ціну про­дукції, а всі інші олігополісти приймають її як задану. Є три форми лідерства в цінах: домінуюча фірма; "замість відкритої змови" та барометричне лідерство.

Лідерство в цінах – це такий спосіб олігополістичного ціноутв-я при якому домінуюча фірма визначає ринкову ціну і свій обсяг випуску а всі інші фірми встановлюють лише обсяг випуску.

Лобізм- будь-який спосіб взаємодії зацікавлених груп суспільства з представниками у законодавчих органів з метою прапогування своїх вимог та їх реалізації.

Логроллінг – практика «торгівлі голосами», що має місце серед членів законодавчих органів влади. Кожен законодавець прагнучи виконати свої передвиборні обіцянки, воліє реалізувати свій законопроект, для чого треба набрати певну кількість голосів колег. Досягти необхідної кількості голосів на підтримку можливо лише тоді, коли даний депутат дає обіцянку голосувати за законопроекти інших законодавців. Л.є однією з причин неефективності діяльності д-ви.

^ Локальна рівновага – рівновага, встановлена на окремо взятому ринку.

Мінімально ефективний розмір підприємства (МЕS) – це той найменший обсяг в-цтва за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

^ Мінімально ефективний розмір підприємства (МЕS) – це той найменший обсяг в-цтва за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

Модель Бертрана – модель олігополістичної поведінки, коли кожна фірма визначає не обсяг випуску, а ціну пропозиції до даних уявлень щодо цін, які оберуть інші. Кожен учасник ринку шукає такі цілі, які дають йому змогу отримати максимальний прибуток за даної ціни конкурента.

^ Модель Курно – це модель поведінки фірм-олігополістів, коли фірми обирають обсяг випуску, що максимізує їхній прибуток, припускаючи при цьому, що обсяг реалізації конкурентами є фіксованим.

^ Модель медіанного виборця – модель, яка характеризує існуючу в рамках прямої демократії тенденцію, згідно з якою прийняття рішень відбувається в інтересах виборця-центриста.

^ Модель Штакельберга – модель олігополістичної поведінки фірми, за умови неоднакової ек-ої сили конкурентів, що дозволяє взяти ф-цію лідеру на ринку найсильнішому.

Монополія - ринок, на якому існує лише однин постачальник продукції при атомістичному(представленому багатьма дрібними споживачами) попит.

Монополія – це тип ринкової структури, коли лише одна фірма пропонує весь ринковий обсяг блага, для якого не існує близьких замінників.

^ Монопольна влада – здатність фірми призначати ціну вищу ніж граничні витрати.

Монопсонія – це така ситуація, за якої має місце багато продавців товару на ринку і один-єдиний покупець пред’являє попит на цей товар.

Монопсонія – це тип ринкової структури при якому існує монополія одного покупця товару.

^ Надлишок (виграш) виробника – виграш, який мають виробники, якщо продають свою продукцію згідно з ринковими цінами. Він відповідає величині прибутку, що що отримується підприємствами галузі, оскільки різниця між сумою реалізації за ринковою ціною та граничними витратами і є сукупний галузевий прибуток.

^ Надлишок (виграш) споживача – виграш, що його мають споживачі, якщо вони в змозі купувати споживчі блага згідно з ринковими цінами конкурентного ринку.

Надлишок виробника – це різниця між ціною, за якою продається товар, і тією, за якою даний обсяг товару готовий продати виробник.

Невизначеність – це ситуація, в якій невідома ймовірність здійсненя подій.

^ Нетрудові доходи – доходи, які суб’єкт отримує не від продажу власної праці (%, рента, доходи з акцій).

Неявні витрати (альтернативні) – доходи,які могла б отримати фірма за власні ресурси,якби використовувала їх не сама,а надавала за ринкову плату іншим господарюючим суб’єктам.

^ Неявні витрати (альтернативні) – доходи,які могла б отримати фірма за власні ресурси,якби використовувала їх не сама,а надавала за ринкову плату іншим господарюючим суб’єктам.

^ Однорідна в-нича ф-ція – в-нича ф-ція,у якої еластичність масштабу в-цтва для будь яких значень h(зміни масштабу)та вихідного обсягу ресурсів постійно.

Однорідна в-нича ф-ція – в-нича ф-ція,у якої еластичність масштабу в-цтва для будь яких значень h(зміни масштабу)та вихідного обсягу ресурсів постійно.

Олігополія – панування невеликої кількості фірм і компа-ній у виробництві певних товарів і на ринку їх збуту.

^ Оптимальний план споживання – максимальна кількість блага,які може придбати споживач при заданому бюджеті.

Ординаліська концепція корисності – полягає в тому,що визначається віддавання переваги одним наборам товарів перед іншими наборами.

^ Павутиноподібна модель – одна з моделей механізму ринкової рівноваги за умов досконалої конкуренції, яка інтерпретує індивідуальну поведінку в ситуації ринкової нерівноваги та в динамічному аспекті.

^ Парадокс голосування – найважливіший з механізмів розміщення суспільних благ, який одночасно слугує засобом з’ясування переваг індивідів щодо суспільних благ. За умов прямої демократії шляхом голосування вирішується питання щодо конкретного обсягу в-цтва та фінансування суспільного блага. За непрямої демократії індивіди спочатку голосують за програми політиків, що відстоюють їх інтереси в парламенті, а вже ті приймають рішення щодо конкретного обсягу суспільних благ, що їх треба фінансувати з д-ого бюджету.

^ Перехресна еластичність попиту – еластичність, що показує на скільки % зміниться обсяг попиту на благо А при збільшенні ціни на благо В на 1% (ЕАВ >0 - субститути; <0 - компліменти; =0 - однакові).

^ Перший закон Госсена – із збільшенням обсягу споживання певного блага загальна корисність індивіда зростає,а гранична зменшується.

Платіжна матриця – показує вигр. або прогр. учасника, на її основі визначається стратегія гравців.

Попит – бажання та здатність придбати певну кількість товарів за певну кількість коштів,яка є у людини в певний момент часу.

^ Постійна віддача від масштабу – коли обсяг ресурсів зростає такою ж мірою,якою зростає обсяг випуску.

Постійна віддача від масштабу – коли обсяг ресурсів зростає такою ж мірою,якою зростає обсяг випуску.

^ Постійні витрати (FC) – витрати на постійні затрати.Не залежать від обсягу в-цтва продукції,величина залишається незмінною

Потреби – бажання людини, пов’язані з намаганням їх виконати. П.задоволюняються благами, які ств-ють корисність для індивіда.

^ Пошук політичної ренти – намагання певної фірми за допомогою уряду домогтися збільшення виручки за чужий рахунок.

Правило випуску – принцип згідно з яким визначається план в-цтва фірми за умов технологій,що припускає можливість взаємної заміни ресурсів, і який характеризує короткострокову рівновагу виробника.

^ Правило випуску – принцип згідно з яким визначається план в-цтва фірми за умов технологій,що припускає можливість взаємної заміни ресурсів, і який характеризує короткострокову рівновагу виробника.

^ Правило найменших витрат – положення за яким витрати в-цтва на певний обсяг продукту мінімізуться,коли відношення граничного продукту кожного фактора в-цтва до ціни цього фактора є однаковий для всіх факторів.

Прибуток – це різниця між загальним доходом та заг витратами певного обсягу продукції.

Природна монополія – офіційно