Реферат: Єс – це однозначно вибір молодих, переконують соціологічні опитування

прес-реліз
ЄС – це однозначно вибір молодих, переконують соціологічні опитування


Що означає жити в європеїзованій країні та чому це добре для українців, обговорювали українські та міжнародні фахівці під час експертної толоки «Аргументи європеїзації. Довідник для українця», приуроченої до саміту Україна-ЄС. Експерти навели аргументи якісних змін від європеїзації та представили результати дослідження її наслідків у різних суспільних сферах, намагаючись пояснити складні терміни «копенгагенських критеріїв» звичайними та зрозумілими прикладами для пересічної людини.


«Підвищення добробуту українського народу, безмитний доступ до найбільшого у світі ринку, поліпшення доступу на ринки третіх країн та кращий внутрішній інвестиційний клімат», - такими, на думку Вероніки Мовчан, наукового директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, є переваги створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС і Україною.

Питання безвізового режиму з Європейським Союзом експерти вважають тією сходинкою європейської інтеґрації, сенс і переваги якої може відчути кожен активний громадянин. «Якщо українці зможуть вільно подорожувати і бачити, як живуть громадяни в інших державах, то зможуть виставити владі суворіший рахунок, вимагаючи від неї чесності, прозорості та відкритості у системі управління. Адже на сьогодні 85% українців ніколи не бували в іншій, не пострадянській Європі і не бачили, як на практиці діють принципи правової держави, повноцінної демократії та захисту прав людини», - інформує Ірина Сушко, координатор консорціуму «Європа без бар’єрів».


«Приєднання України до Договору Енергетичного Співтовариства як повноправного члена означає початок енергетичної інтеграції, а саме: що з часом, залежно від міри імплементації положень європейського законодавства в національну законодавчу та нормативно-правову базу, в енергетичному секторі та загалом в економіці буде формуватися конкурентне середовище, коли споживач матиме право вибирати собі постачальника, а постачальник, відповідно, вибирати коло споживачів енергії», - пояснює Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру «Номос».

На думку експертів, екологічна політика і законодавство ЄС становлять зразок ефективності для України. Тридцять одна екологічна Директива, що, згідно з Угодою про Асоціацію, має адаптувати Україна, дасть змогу наблизитися до стандартів ЄС, а їх впровадження – реально поліпшити стан довкілля. Екологічне благополуччя також дає споріднені вигоди – поліпшення здоров’я людей і зменшення смертності, економічні зиски і нові можливості.

Важливим для України є підписання ^ Угоди про Спільний авіаційний простір (САП), від якої найбільше виграють пасажири. Угода означає забезпечення європейських стандартів безпеки польотів, рівня обслуговування пасажирів, збільшення кількості рейсів і маршрутів, а також розширення цінового діапазону послуг авіаперевезень.
«Членство в ЄС виразно впливає на внутрішній політичний розвиток держави. Так, у жовтні уряд Словаччини подав у відставку через відмову парламенту схвалити план розширення Європейського фонду фінансової стабільності. Такого раніше не було», - вважає словацький експерт Григорій Месежніков, президент Інституту громадських справ.

«Усе, що Польща зробила у керунку до євроінтеграції, було пов’язане з політичною волею її керівництва. На початку у суспільстві існували соціальні страхи, люди боялися змін, подорожчання продуктів та послуг, але згодом все оплатилося. У 2004 році ЄС передала Польщі 50 млрд. євро, за вступ до європейської спільноти Польща заплатила 20 млрд. євро, і у результаті отримала 30 млрд.євро як компенсацію за ті реформи, які вона зобов’язалася виконати», - розповіла Ельжбета Каса, експерт Інституту справ публічних (Польща).
Під час заходу також було презентоване соціологічне опитування стосовно ставлення населення України до членства в ЄС, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» та фірмою Ukrainian Sociology Service, за даними якого «в Україні сформувалася досить стабільна громадська думка, де переважає позитивне ставлення до вступу України в Європейський Союз». «ЄС – це однозначно вибір молодих», - переконана Ірина Бекешкіна, директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. «Молодь Донбасу й Криму, у якої загалом переважає негативне ставлення до членства у ЄС, не відрізняється від своїх ровесників з інших регіонів України: у віковій групі 18-29 років у цьому регіоні членство у ЄС підтримують 51%, не підтримують – 22%», - підкреслюється у дослідженні.
На експертній толоці також був представлений паспорт Угоди про Асоціацію (УА) як коротка довідка про те, що УА означає для України, процедура її укладання, що варто і чого не варто очікувати від цього документу.

Експерти переконані, що наразі критичним для України є розуміння необхідності європеїзуватися - не для ЄС, не для міжнародного іміджу й навіть не задля здобуття членства. Європеїзація передусім потрібна кожному з українців.


Ініціатор заходу: ^ Громадська експертна Рада при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Інформаційні партнери: «Телекритика», Бізнес радіо, «Асоціація європейських журналістів».

Діяльність Громадської експертної ради здійснюється в рамках 2 проектів:  "Платформи аналізу євроінтеграційної політики України", що реалізується в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), який виконується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), і "Створення платформи аналізу євроінтеграційної політики України в рамках діяльності Громадсько-експертної ради при УЧК " за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Контакти за тел. 067 232 69 23, або e-mail: youkraine.eu@gmail.com