Реферат: Національний банк України Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Національний банк України

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку


Щодо розкриття банківської таємниці

при наданні звітності (адміністративних даних)

комерційними банками-торговцями

цінними паперами

Відповідно до статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» (далі – Закон № 2121) банківською таємницею визнається інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта банку, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. Зокрема, до банківської таємниці віднесено інформацію про операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди ( п. 2 частини 2 статті 60 Закону № 2121).

Комерційні банки відповідно до ст. 2 Закону № 2121 та на підставі ліцензії Національного банку України мають виключне право здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. В той же час, на підставі ліцензій Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР) банки мають право здійснювати професійну діяльність на фондовому ринку, у тому числі діяльність з торгівлі цінними паперами.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі – Закон про державне регулювання) від 30.10.1996 р. № 448/96/ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – ДКЦПФР). Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема. у таких формах:

- прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;

- регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;

- встановлення порядку складання адміністративних даних учасників ринку цінних паперів відповідно до чинного законодавства України віднесено до повноважень ДКЦПФР.

Положення про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами, у тому числі комерційних банків, затверджене рішенням ДКЦБФР від 08.04.2004 № 279(у редакції рішення ДКЦПФР від 27.12.2007 №2380), та встановлює обов’язкове надання інформації про договори, укладені торговцем цінними паперами, у тому числі з своїми клієнтами, а також передбачає розкриття інформації щодо найменування клієнта, цінних паперів, що є предметом договору, суми, на яку укладено договір, тощо.

Підстави для отримання інформації, що містить банківську таємницю та вичерпний перелік суб’єктів владних повноважень, які можуть звертатися з вимогою про отримання такої інформації, передбачені пунктами 1 - 4 частини першої ст. 62 Закону №2121. В цьому переліку ДКЦПФР не зазначена.

Таким чином подання торговцем цінними паперами (в тому числі банком) до ДКЦПФР інформації про договори, які були укладені та виконані на користь чи за дорученням клієнта може бути протлумачено як розкриття банківської таємниці.

Крім того, відповідно до пункту 1 глави 2 Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, затверджених рішенням ДКЦПФР від 26 травня 2006 р. N 346, юридична особа, може здійснювати професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами відповідно до отриманої ліцензії тільки за умови вступу до щонайменше однієї саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку. Такою саморегулівною організацією для торговців цінними паперами є Асоціація «Українські фондові торговці» (далі - Асоціація).

З метою виконання вимог п.5 розділу VI Положення про саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.02.09 №125, Асоціація встановила певні зобов’язання для своїх членів, одним з яких є надання адміністративних даних у тому ж обсязі, що встановлено ДКЦПФР. Надання даних до СРО регламентовано Положенням про звітність членів АУФТ, затвердженим Загальними зборами членів Асоціації (протокол від 28.07.2008) та погодженим в установленому законодавством порядку ДКЦПФР та Антимонопольним комітетом України.

До того ж і функції ДКЦПФР щодо збирання, узагальнення та аналітичного оброблення даних щодо провадження діяльності з торгівлі цінними паперами можуть бути делеговані саморегулівній організації, згідно зі статтею 49 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Враховуючи певну колізію у застосуванні норм законодавства, пов’язану з тим, що діяльність юридичних осіб – банків регламентується законодавством про банківську діяльність та законодавством про цінні папери та фондовий ринок просимо розглянути можливість надання спільного роз’яснення щодо правомірності надання банками як торговцями цінними паперами адміністративних даних до ДКЦПФР та до СРО АУФТ.


Президент Асоціації К.Отченаш