Реферат: Приложение Національні (державні) статистичні класифікації (класифікатори) www ukrstat gov ua

приложение 1 стр.


Приложение 1. Національні (державні) статистичні класифікації (класифікатори) www.ukrstat.gov.ua


Національні (державні) статистичні класифікації (класифікатори) призначені для групування та систематизації інформації про поняття, об’єкти, явища, тощо в стандартний формат, що допомагає визначити їх подібність.

Відповідно до положень чинного законодавства, національні класифікатори прирівнюються до національних стандартів України, які, в свою чергу, ототожнюються з державними стандартами України, що прийняті центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації та мають бути доступними для широкого кола користувачів. Таким чином, державні класифікатори одночасно є національними класифікаторами.


Термін "класифікація" теж застосовується неоднозначно. Наприклад, в міжнародній статистичній практиці класифікацією прийнято називати вичерпний і структурований набір описаних категорій, які найчастіше представлені у вигляді ієрархії за допомогою цифрових та літерних кодів (Стандартні статистичні класифікації: основні принципи. – Статистична комісія ООН (30-та сесія), 1999).

В національному законодавстві розрізняють поняття "класифікація" та "класифікатор". У цьому контексті класифікатор – це документ, в якому відповідно до прийнятих ознак класифікації та методів кодування об’єкти класифікації розподілені на угруповання і цим угрупованням та об’єктам класифікації надано коди (ДСТУ 1.0:2003 Національна стандартизація. Основні положення). Класифікація – це розподілення множини об’єктів на підмножини на підставі їх схожості чи несхожості (ДСТУ 1.10:2005 Національна стандартизація. Правила розроблення, побудови, викладання, оформлення, ведення національних класифікаторів).

В той же час, у вітчизняній статистичній науці класифікатори та класифікації (або номенклатури) розрізняють залежно від того, що класифікується: об'єкт чи явище. Класифікатором є систематизований перелік об’єктів (продукції, адміністративно-територіальних одиниць тощо), кожному з яких надано певний код. Відповідно, класифікацією є систематизований перелік явищ, (наприклад, видів економічної діяльності), кожному з яких надано певний код. (Парфенцева Н. – Міжнародні статистичні класифікації в Україні: впровадження й використання. Навчальний посібник. – К.: Основи, 2000. -351 с.).

Отже, в національній статистичній практиці документ, який використовується для групування та кодування інформації про об’єкти та явища, може бути як класифікатором, так і класифікацією.


^ Типологія статистичних класифікацій залежить від:

- сфери їх застосування;

- предметної області;

- ступеню гармонізації;

- рівня розповсюдження тощо.

 

Так, у державній статистичній діяльності класифікації застосовуються в системі ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та статистичних реєстрів, статистиці національних рахунків, інших галузях статистики.

 

Щодо предметної області класифікації розподіляються на економічні (Класифікація видів економічної діяльності, Класифікація інституційних секторів економіки, Номенклатура продукції промисловості), соціальні (Класифікатор професій), юридичні (Класифікація організаційно-правових форм господарювання), географічні (Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України).

 

За ступенем гармонізації розрізняють класифікації модельні (довідкові), похідні та пов’язані.

^ Модельні (довідкові) класифікації – це класифікації, які отримали широке призначення та офіційну згоду, а також схвалені та рекомендовані у якості моделей для розроблення чи перегляду відповідних класифікацій відносно структури, характеру та визначення категорій. Так, міжнародні статистичні класифікації – це модельні класифікації, схвалені Статистичною комісією ООН або іншими компетентними міжнародними організаціями, такими як Всесвітня митна організація, Міжнародний валютний фонд або Міжнародна організація праці, залежно від предметної області.

^ Похідні класифікації базуються на відповідних модельних (довідкових) класифікаціях. Групи в похідних класифікаціях створюються шляхом переміщення та/або деталізації (дезагрегації) позицій однієї чи більше модельних класифікацій.

^ Пов’язані класифікації – це класифікації, які забезпечують сукупність організованих категорій для тих самих змінних (змінної), що і у відповідних модельних класифікаціях, але в яких категорії можуть лише частково відноситися до категорій, визначених в модельних класифікаціях, або вони можуть бути пов’язані з модельною класифікацією лише на певних рівнях структури.

 

За рівнем розповсюдження класифікації бувають міжнародні (класифікації ООН), регіональні (класифікації ЄС), національні (класифікації України або інших держав).

 

У міжнародній статистичній практиці основні статистичні класифікації видів економічної діяльності, продукції та товарів поєднані у взаємопов’язану систему. В Україні систему національних класифікацій розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. № 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики". З огляду на це, для забезпечення можливості порівняння статистичних даних, при створенні основних національних статистичних класифікацій видів економічної діяльності, продукції, товарів у якості базових були використані похідні європейські класифікації у незмінному вигляді, а деталізація (дезагрегація), що враховує національні особливості, здійснена на нижчих рівнях класифікації. Такий підхід забезпечив єдину інтерпретацію національних класифікацій з міжнародними, стандартизацію термінів, визначень, пояснень.

 

Разом з цим, у державній статистичній діяльності застосовуються статистичні класифікації без статусу. Це так звані локальні довідники, які створюються безпосередньо структурними підрозділами Держкомстату для вирішення окремих конкретних завдань  оброблення статистичної інформації державних статистичних спостережень.

 

Варто також зауважити, що система національних статистичних класифікацій не є статичною, незмінною структурою і потребує постійного супроводження та удосконалення. Зміни у чинному законодавстві, перегляд міжнародних модельних статистичних класифікацій, виникнення нових потреб у вивченні певних об'єктів та явищ потребують внесення відповідних змін до класифікацій.

 

Нижче наведено перелік національних (державних) статистичних класифікацій (класифікаторів), які використовуються органами державної статистики, а також термінологія, яка застосовується у контексті класифікацій:

 

№ п/п

Назва класифікації (класифікатора)

Абревіатура

Інформація щодо гармонізації

Організація з ведення

^ Класифікації, які використовуються в системі ведення ЄДРПОУ та статистичних реєстрів

1

^ Класифікація видів економічної діяльності

КВЕД

Гармонізовано з NACE

(Rev. 1.1, 2002)

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

2

^ Класифікація організаційно-правових форм господарювання

КОПФГ

Х

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

3

^ Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України

КОАТУУ

Х

Головне міжрегіональне управління статистики у м. Києві, Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

4

^ Класифікація органів державного управління

КОДУ

Х

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

5

^ Класифікація держав світу

КДС

Гармонізовано з міжнародним стандартом ISO 3166:1997

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

6

^ Класифікація валют

КВ

Гармонізовано з міжнародним стандартом ISO 4217:2001

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

^ Класифікації системи національних рахунків

7

Класифікація інституційних секторів економіки України

КІСЕ

Відповідає міжнародному стандарту Системи національних рахунків (СНР'93)

Держкомстат (департамент макроекономічної статистики)

8

Класифікація індивідуального споживання за цілями

КІСЦ

^ СОІСОР HBS, 2003

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень разом з департаментами обстежень домогосподарств та статистики цін)

Інші національні (державні) класифікації (класифікатори), які використовуються у державній статистичній діяльності

9

^ Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності

Центральна статистична класифікація

Гармонізовано з NACE таCPA

Держкомстат (департамент планування та організації статистичних спостережень)

10

^ Державний класифікатор продукції та послуг

ДКПП

Гармонізовано з CPA

Розроблено Державним науково-дослідним інститутом “Система” (ДНДІ “Система”) Держстандарту України. Організацію з ведення класифікатора не визначено

11

^ Номенклатура продукції промисловості

НПП

При розробці використані ДКПП, CPA-2002, PRODCOM-2000

Держкомстат (департамент статистики виробництва), НТК статдосліджень

12

^ Державний класифікатор будівель та споруд

ДК БС

Гармонізовано з CC

ДНДІАСБ Держбуду

13

^ Номенклатура продукції будівництва

НПБ

Гармонізовано з CC

Держкомстат (департамент статистики виробництва), НТК статдосліджень

14

^ Класифікатор відходів

КВ

Гармонізовано з КВЕД та ДКПП

Мінприроди України

15

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності

УКТЗЕД

Гармонізовано з HS, CN

Держмитслужба

16

^ Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності

КПЗЕД

КВЕД

Держкомстат (департамент статистики торгівлі), НТК статдосліджень

17

^ Класифікатор професій

КП

Гармонізовано з ISCO-88

ДУ НДІ соціально-трудових відносин

18

^ Класифікація видів науково-технічної діяльності

КВНТД

В основу покладено принцип розподілу класів 73.10 та 73.20 КВЕД

Ведення здійснюється НТК статдосліджень на підставі рішень МОН, ВАК, НАНУ

19

^ Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку

КСПОВО

Гармонізовано з міжнародними стандартами ISO 31:1992 ISO 1000:1992

ДП "УкрНДНЦ" Держспоживстандарту України

 

Термінологія

 

Ведення класифікації; актуалізація класифікації – науково-методичне, організаційне та інформаційне забезпечення робіт з підтримання у достовірному стані класифікації, охоплюючи розроблення, узгодження та затвердження змін до класифікації.


^ Класифікаційне угруповання – підмножина об’єктів, яка утворилась в результаті класифікації.


Код – знак (символ) чи сукупність знаків (символів), прийнятих для позначення об’єкта класифікації та (чи) класифікаційного угруповання.


Кодування – надання унікального коду об’єкту класифікації та (чи) класифікаційному угрупованню.


^ Об’єкт класифікації – елемент множини, що класифікується.


Ознака класифікації – властивість чи характеристика об’єкта, відповідно до якої здійснюється класифікація.


^ Організація з ведення класифікації – організація, яка здійснює науково-методичне, організаційне та інформаційне забезпечення робіт з підтримання у достовірному стані класифікації, охоплюючи розроблення, узгодження та затвердження змін до класифікації.


^ Позиція класифікації – код класифікаційного угруповання та (чи) об’єкта класифікації і його назва.


Рівень класифікації – логічне і змістовне об’єднання класифікаційних угруповань одного рівня деталізації (наприклад, ”клас” в КВЕД), властиве класифікації в цілому.


 

^ Класифікації, які використовуються в системі ведення ЄДРПОУ та статистичних реєстрів 1)

 

Класифікація видів економічної діяльності 2)

 

Національний класифікатор ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" (КВЕД), розроблений на заміну державного класифікатора ДК 009:96 "Класифікація видів економічної діяльності", прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.2005р.

Метою розроблення КВЕД (другої редакції) є приведення її у відповідність до нової редакції базової міжнародної статистичної Класифікації видів діяльності NACE (Rev.1.1 – 2002), з якою гармонізована КВЕД, та здійснення перегляду певних позицій національного рівня КВЕД.

Зміну № 1 до КВЕД прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 26.02.2007 № 40.

Ступінь гармонізації: КВЕД є ідентичною NACE (Rev.1.1 – 2002) на рівні класу.

Об’єктами класифікації в КВЕД є види економічної діяльності статистичних одиниць (юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців тощо), які на вищих рівнях класифікації групуються у галузі.

За методологічними засадами, принципами побудови та призначенням КВЕД є статистичною класифікацією, створеною як інструментарій для систематизації та групування економічної та соціальної інформації у стандартний формат, який дає змогу обробляти та аналізувати значні обсяги інформації. У разі використання класифікації в адміністративних цілях треба враховувати це первісне та переважне призначення КВЕД, оскільки принципи побудови класифікації, тип використовуваних одиниць статспостережень, порядок визначення та зміни їх основного виду економічної діяльності тісно пов’язані з метою статистичної діяльності.

^ Код виду економічної діяльності є одним з основних показників стратифікації статистичної сукупності для організації суцільних та вибіркових статистичних спостережень і основним його призначенням є забезпечення:

- статистичного обліку підприємств і організацій за видами економічної діяльності у ЄДРПОУ і статистичних реєстрах;

- проведення статистичних обстежень економічної діяльності та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною шляхом застосування єдиної статистичної термінології, статистичних одиниць статспостережень та принципів визначення і зміни видів економічної діяльності підприємств.

 

Класифікація організаційно-правових форм господарювання

 

Державний класифікатор ДК 002:2004 “Класифікація організаційно-правових форм господарювання” (КОПФГ) прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 р. № 97.

КОПФГ розроблена на заміну державного класифікатора ДК 002-94 “Класифікація організаційно-правових форм господарювання”.

Зміну № 1 до КОПФГ прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 30.05.2005 № 133, Зміну № 2 - наказом Держспоживстандарту України від 05.11.2007 № 297.

Об’єктами класифікації в КОПФГ є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів: філій, представництв, а також фізичних осіб-підприємців, які не мають статусу юридичної особи.

Класифікація призначена для використання органами державного управління та іншими користувачами для обліку, збирання й оброблення статистичної та адміністративної інформації, аналізу та узагальнення результатів економічної діяльності суб’єктів господарської (зокрема підприємницької) діяльності, ведення державних реєстрів: ЄДРПОУ й Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР), тощо.

 

Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України

 

Державний класифікатор ДК 014-97 "Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України" (КОАТУУ) затверджено та введено в дію наказом Держстандарту України від 31.10.97 № 659.

КОАТУУ є наступником раніше діючого “Общесоюзного классификатора “Система обозначений объектов административно-территориального деления Союза ССР и союзных республик, а также населенных пунктов” (СОАТО)”. Введення в дію КОАТУУ припинило чинність СОАТО в Україні.

Зміни до КОАТУУ затверджено та введено в дію такими наказами:

Зміну № 1 – наказ Держстандарту України від 26.03.99 № 163;

Зміну № 2 – наказ Держстандарту України від 09.11.2001 № 546;

Зміну № 3 – наказ Держстандарту України від 29.11.2002 № 19;

Зміну № 4 – наказ Держспоживстандарту України від 28.01.2005 № 23.

Об’єктами класифікації в КОАТУУ є: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища міського типу, селища, села тощо.

Уся сукупність об’єктів класифікації розподілена за територіальною ознакою та адміністративною підпорядкованістю на чотири ієрархічні класифікаційні рівні. До кожного рівня класифікації входять об’єкти, що підпорядковані об’єктам попереднього рівня.

КОАТУУ призначено для забезпечення достовірності, цілісності, зіставленості даних у ході проведення автоматизованої обробки та під час поширення інформації у різних територіальних розрізах.

 

Класифікація органів державного управління4)

 

Класифікацію органів державного управління (КОДУ) розроблено на заміну Системи позначень органів державного управління (СПОДУ),  затверджено і  надано  чинності  наказом Держкомстату  від 30.03.2007 р. № 103.

Об’єктами класифікації КОДУ є:

центральні органи виконавчої влади (міністерства, державні комітети), урядові органи державного управління (департаменти, інспекції тощо), центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, інші державні органи та установи, що забезпечують здійснення повноважень Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, органи судової влади та прокуратури, Національний банк України, Рахункова палата;

громадські, самоврядні організації, державні установи (Національна Академія наук, галузеві академії, творчі спілки, тощо), на які відповідними нормативними актами покладено функції з управління державним майном у визначеній сфері.

місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

^ КОДУ призначена для використання у системі ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) для класифікації приналежності суб’єктів державного сектора економіки до сфери управління уповноваженого органу державної влади згідно з відповідним розпорядчим документом.

Підставою для актуалізації класифікації є нормативні акти Кабінету Міністрів України, Укази Президента України чи інші законодавчі акти щодо створення, реорганізації чи ліквідації органів державного управління.

Актуалізація КОДУ здійснюється щомісячно.

 

Класифікація держав світу 3)

 

Класифікацію держав світу (КДС) затверджено і надано чинності наказом Держкомстату України від 08.07.2002 № 260.

КДС гармонізована з міжнародним стандартом ISO 3166:1997 та відповідає національному стандарту ДСТУ ISO 3166-1:2000 Коди назв країн світу.

КДС запроваджує міжнародні коди для позначення держав світу. Список держав світу ґрунтується на розробленому Статистичним відділенням ООН списку Стандартні коди ООН для держав та територій, що використовуються в статистиці. Назви держав світу відповідають наведеним у Термінологічному бюлетені ООН.

Зміну № 1 до КДС затверджено і надано чинності наказом Держкомстату України від 13.09.2005 № 264.

Зміну № 2 затверджено наказом Держкомстату України від 28.12.2007 № 476 і надано чинності з січня 2008 року.

^ Об’єктами класифікації в КДС є незалежні та залежні держави і деякі території, що мають особливий геополітичний статус.

КДС використовується для обліку та складання статистики, в тому числі щодо зовнішньоекономічної та валютно-фінансової діяльності, перевезення експортно-імпортних вантажів та в інших випадках, коли необхідно скористатися кодовою формою позначення держав світу, а також для обміну інформацією.

 

Класифікація валют 4)

 

Класифiкацію валют (КВ) затверджено і надано чинності наказом Держкомстату України від 08.07.2002 № 260.

КВ гармонізована з міжнародним стандартом ISO 4217:2001 "Коди для подання валют і фондів" та відповідає національному стандарту ДСТУ ISO 4217 "Коди для подання валют і фондів".

КВ запроваджує міжнародні коди для позначення валют.

^ Об'єктами класифікації в Класифiкації валют є національні валюти.

КВ використовується для обліку та складання статистики, в тому числі щодо зовнішній торгівлі, у банківській та фінансовій сферах у тих випадках, коли потрібно скористатися кодовою формою позначення валют, а також для обміну інформацією.

 

^ Класифікації системи національних рахунків

 

Класифікація інституційних секторів економіки України5)

 

Класифікацію інституційних секторів економіки (КІСЕ) прийнято та надано чинності наказом Держкомстату від 18.04.2005 № 96.

КІСЕ розроблено на виконання Програми розвитку системи національних рахунків на період до 2010 року, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 р. N 475. При цьому були використані методологічні принципи міжнародного стандарту Системи національних рахунків (СНР'93), прийнятого Комісією Європейських Співтовариств, Міжнародним валютним фондом, Організацією економічного співробітництва та розвитку, ООН та Світовим банком у 1993 році, Міжнародні рекомендації зі статистики праці, а також враховані особливості законодавства та економіки України.

Метою розроблення КІСЕ є удосконалення методології складання національних рахунків у напрямку запровадження розрахунків показників за підсекторами економіки.

Зміни до КІСЕ внесено та затверджено наказом Держкомстату від 12.07.2007 № 214.

Об'єктами класифікації в КІСЕ є інституційні одиниці, які, відповідно до міжнародного стандарту СНР'93, відносяться до певного сектору (підсектору) економіки.

Впровадження КІСЕ забезпечує:

- облік підприємств і організацій за інституційними секторами економіки у ЄДРПОУ та статистичних реєстрах;

- аналіз та поширення даних державних статистичних спостережень щодо економічної діяльності підприємств і організацій за інституційними секторами (підсекторами) економіки;

- можливість зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною;

- угрупування суб'єктів економіки за інституційними секторами (підсекторами) з метою здійснення на макрорівні оцінки результатів їхньої діяльності та фінансового стану.

 

Класифікації індивідуального споживання за цілями

 

Класифікацію індивідуального споживання за цілями (КІСЦ) прийнято та надано чинності наказом Держкомстату від 29.12.2007 № 480.

КІСЦ є однією з функціональних класифікацій системи національних рахунків СНР`93. КІСЦ гармонізована з модельною Класифікацією індивідуального споживання за цілями Європейського Cоюзу – Classification of Individual Consumption by Purpose (COICOP-НВS), 2003, і розроблена з метою гармонізації з основними статистичними класифікаціями Європейського Союзу для застосування в національній статистичній практиці.

Об’єктами КІСЦ є витрати населення на товари та послуги з метою задоволення споживчих потреб.

КІСЦ призначена для застосування в обстеженні умов життя домогосподарств, розрахунку індексу споживчих цін, розрахунку кінцевих споживчих витрат інституційного сектору домашніх господарств згідно з методологією системи національних рахунків (СНР), зокрема, міжнародних зіставлень валового внутрішнього продукту (ВВП) за категоріями витрат.

КІСЦ забезпечує зіставлення національних статистичних даних, зокрема даних щодо кінцевих споживчих витрат сектору домашніх господарств з відповідними даними країн Європейського Союзу та статистичних служб решти країн світу.

 

 

Інші національні (державні) класифікації (класифікатори), які використовуються у державній статистичній діяльності

 

Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності

 

Центральна статистична класифікація продукції за видами економічної діяльності (Центральна статистична класифікація) затверджена наказом Держкомстату від 26.02.2006 № 630.

Центральна статистична класифікація розроблена у рамках європейської гармонізації з метою запровадження основних статистичних класифікацій Європейського Союзу та їх застосування у всіх галузях статистики.

Центральна статистична класифікація складається з ^ Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД, ДК 009:2005), затвердженої наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 № 375, та Статистичної класифікації продукції (СКП), розробленої на базі модельної статистичної Класифікації продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (Statistical Classification of Products by Activities in the European Economic Community (CPA, 2002).

КВЕД та СКП складають основний блок у системі національних статистичних класифікацій.

^ Об'єктами класифікації в Центральній статистичній класифікації є види продукції (товарів та послуг), створені внаслідок економічної діяльності.

Центральна статистична класифікація забезпечує:

- гармонізацію з модельною Класифікацією продукції за видами економічної діяльності Європейського Союзу (СРА, 2002);

- основу для створення галузевих номенклатур продукції (товарів та послуг);

- опис видів економічної діяльності через відповідність "діяльність-продукція";

- визначення та кодування видів економічної діяльності за продукцією;

- проведення статистичних обстежень та аналізу статистичної інформації на макрорівні (складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу товарів та послуг відповідно до системи національних рахунків);

- зіставлення національної статистичної інформації з інформацією Статистичної Комісії Європейського Союзу (Євростату), ООН та статистичних служб інших країн;

- створення складового елементу підсистеми автоматизованого ведення класифікацій Держкомстату.

 

Державний класифікатор продукції та послуг

 

Державний класифікатор ДК 016-97 “Державний класифікатор продукції та послуг” (ДКПП) затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 30.12.97 № 822.

Введення в дію ДКПП припинило чинність в Україні «Общесоюзного классификатора промышленной и сельскохозяйственной продукции» (ОКП - К, ОКП - А).

Зміни до ДКПП затверджено і введено в дію такими наказами:

Зміна № 1 – наказ Держстандарту України від 17.08.2000 № 507;

Зміна № 2 – наказ Держстандарту України від 05.07.2002 № 402;

Зміна № 3 – наказ Держспоживстандарту України від 26.02.2007 № 40.

ДКПП на рівні "секція-підкатегорія" гармонізований з європейською Класифікацією продукції та послуг за видами діяльності (СРА), яка, у свою чергу, пов'язана з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (НS) й Комбінованою номенклатурою Європейського Співтовариства (СN).

Сьомий, восьмий та дев'ятий розряди цифрового класифікаційного коду складають національний рівень ДКПП. Виключення складають цифрові коди продукції для розділів 13 – 36, де сьомий та восьмий розряди відповідають кодам продукції за Номенклатурою збирання даних про виробництво Європейського Союзу (РRODСОМ, 1994).

^ Об'єкт