Реферат: Підготовлено до друку

Роз’яснюють фахівці

Державної податкової адміністрації

у Запорізькій області


АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ


ОПОДАТКУВАННЯ ПОДАТКОМ


НА ПРИБУТОК


Запоріжжя - 2007


Підготовлено до друку

Управлінням масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян Державної податкової адміністрації у Запорізькій області


Брошура платнику податків

«Актуальні питання сплати податку на прибуток» Запоріжжя: ДПА у Запорізькій області– 2007– 26 с., наклад 200 прим.

Адреса веб-сайту ДПА України www. sta. gov. ua

Адреса веб-сайту ДПА у Запорізькій області: www.dpa.qov. ua

Електронна адреса: zmi@dpa-zp.gov.ua


Шановні платники податків!


Державною податковою адміністрацією в Запорізькій області постійно аналізуються ваші усні та письмові звернення з питань практичного застосування податкового законодавства.

Ця робота проводиться з метою визначення тематики семінарів, сеансів телефонного зв’язку «гаряча лінія», видання друкованої продукції для вас тощо.

У цій брошурі узагальнено практичні питання суб’єктів господарювання - юридичних осіб стосовно обчислення і сплати податку на прибуток.

Сподіваємося, що брошура стане вам у пригоді при визначенні податкового зобов’язання з податку на прибуток.


Управління масово-роз’яснювальної роботи та

звернень громадян ДПА у Запорізькій області


Юридична адреса підприємства знаходиться в житловому будинку за місцем проживання засновника і директора. Чи вправі підприємство відображати валові витрати за користування телефоном на виробничі потреби, пов’язані з діяльністю підприємства (абонентська плата, міські та міжміські переговори), якщо для особистих потреб використовується “домашній” телефон?


Житлові будинки та їх частини (квартири) призначені для постійного у них проживання. Виробничими приміщеннями, які використовуються для виробничих потреб, є спеціально призначені будинки та споруди, тобто виробниче використання зумовлює переведення житлових будинків у спеціально призначені, тобто нежитлові.

Відповідно до норм статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та Житлового кодексу України від 30.06.83 №5464, житлові будинки та їх частини (квартири), які не переведені до нежитлового фонду, не є виробничими приміщеннями, спеціально призначеними для виробничого використання, тобто такі житлові приміщення визначаються як невиробничі фонди.

Порядок податкового обліку операцій з невиробничими фондами визначається пунктом 8.1.4 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Враховуючи наведене, оскільки використання житлового приміщення (приватної квартири) для цілей податкового обліку не вважається виробничим використанням, то витрати пов’язані з оплатою телефонних переговорів та абонентською платою за телефон до складу валових витрат не відносяться.

Відповідно до пункту 7.4.1 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається, зокрема, із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку у зв’язку з придбанням або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Податок на додану вартість сплачений у послугах за користування телефоном (абонентська плата та оплата рахунків за телефонні переговори) до складу податкового кредиту не включається, оскільки, як зазначено вище такі витрати не пов’язані з виробничим використанням.


Приватне підприємство придбало для відпочинку працівників квартиру на морському узбережжі. Як відображається в податковому обліку така операція?


Придбана квартира для відпочинку працівників, для цілей податкового обліку, кваліфікується як невиробничий фонд, що не використовується в господарській діяльності платника податків (пункт 8.1.4 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями)).

У момент придбання такої квартири, валові витрати не змінюються і балансова вартість основних фондів 1-й групи не збільшується. Крім того, усі витрати, зв'язані з придбанням і поліпшенням квартири (ремонт, реконструкція, модернізація) у податковому обліку не відображаються, а здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування.

Зміни в податковому обліку підприємство покаже тільки в момент продажу такої квартири.

У цьому випадку валові доходи збільшаться на суму продажу квартири та інших невиробничих фондів, що знаходяться в ній (меблі, побутова техніка, ін.), якщо квартира продається обладнаною.

До складу валових витрат підприємство може віднести суму, сплачену при придбанні квартири, витрати, зв'язані з її поліпшенням (ремонт, реконструкція, модернізація), а також вартість придбаних меблів, побутової техніки, якщо квартира продається разом з ними.

Важливо відзначити, що квартира, придбана для відпочинку працівників, оприбутковується як невиробничих фонд, і як наслідок, знос нараховується тільки в бухгалтерському обліку, і не впливає на податкові наслідки операцій з такими невиробничими фондами.
^ Як підприємству відобразити в податковому обліку виплату дивідендів?

Оподаткування дивідендів податком на прибуток регулюється пунктом 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Емітент корпоративних прав, який прийняв рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) зобов'язаний нарахувати і сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 25 %, нарахованої на суму дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів (пункт 7.8.2 статті 7).

Отже підприємство, яке виплачує дивіденди зобов’язане нарахувати на їх суму авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25% та перерахувати зазначений платіж до бюджету до або одночасно з виплатою дивідендів.

При цьому обов’язок щодо нарахування та сплати авансового внеску визначений для будь-якого підприємства, незалежно від того чиє є воно платником податку на прибуток, чи ні.

Сума сплачених авансових внесків відображається в рядку 13.5 додатка К6 до Декларації з податку на прибуток підприємств (зокрема, в рядку 13.5.1 – та частина, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку на прибуток). У складі показника рядка 13 (разом із вартістю придбаних торгових патентів, що припадають на звітний період) ця сума зменшує нараховану суму податку, відображену в рядку 12 декларації.

Крім того, сума авансових внесків відображається в рядку 20 Декларації.

Разом з тим, відповідно до пункту 7.8.5 статті 7 зазначеного Закону, авансовий внесок при виплату дивідендів не справляється у разі їх виплати у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих (випущених) підприємством, яке нараховує дивіденди, за умови, що така виплата ніяким чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді підприємства-емітента, незалежно від того чи були такі акції (частки, паї) належним чином зареєстровані (відображені у зміні до статутних документів) чи ні, а також у разі виплати дивідендів на користь інститутів спільного інвестування.

У разі порушення умов виплати дивідендів відповідно пункту 7.8.2 статті 7 (несплати авансового внеску), застосовуються штрафні санкції передбачені пунктом 17.1.9 статті 17 Закону України “Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями)- у подвійному розмірі від суми таких зобов’язань. Крім того на посадових осіб підприємства накладається адміністративний штраф за статтею 163-2 Кодексу про адміністративні правопорушення.


Підприємство одному із засновників виплачує дивіденди автомобілем. Як оподатковується податком на прибуток і ПДВ зазначена операція?


Оподаткування дивідендів податком на прибуток регулюється пунктом 7.8 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Емітент корпоративних прав, який прийняв рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) зобов'язаний нарахувати і сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 25 %, нарахованої на суму дивідендів, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів (пункт 7.8.2 статті 7).

У разі якщо дивіденди виплачуються у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами (абзац другий пункту 7.8.2 статті 7).

Таким чином, при виплаті дивідендів у негрошовій формі авансовий внесок потрібно нараховувати виходячи з вартості такої виплати, розрахованої за звичайними цінами, тобто вартість активів, призначених для виплати дивідендів у натуральній формі, зокрема, вартість легкового автомобіля, визначається на рівні звичайної ціни, відповідно до пункту 1.20 статті 1 зазначеного Закону.

Сума сплачених авансових внесків відображається в рядку 13.5 додатка К6 до Декларації з податку на прибуток підприємств (зокрема, в рядку 13.5.1 – та частина, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку на прибуток). У складі показника рядка 13 (разом із вартістю придбаних торгових патентів, що припадають на звітний період) ця сума зменшує нараховану суму податку, відображену в рядку 12 декларації. Крім того, сума авансових внесків відображається в рядку 20 Декларації.

Відповідно до пункту 1.19 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, виплата дивідендів у натуральній формі визначається як бартерна операція.

При здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій, на підставі пункту 7.1.1 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, виникають валові доходи з податку на прибуток та податкові зобов’язання з ПДВ, розраховані за звичайними цінами.

Отже при виплаті дивідендів легковим автомобілем необхідно відобразити валовий дохід та податкові зобов’язання з ПДВ, розраховані з вартості такого автомобіля на рівні звичайних цін.


Підприємство замовило проектну документацію для реконструкції цеху. Чи можливо витрати, пов’язані з оплатою такого проекту включити до складу валових витрат?


Відповідно до пункту 5.3.2 статті 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно зі статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Підготовка проектної документації стосовно модернізації, модифікації, добудові, дообладнанню, реконструкції тощо, збільшує первісну вартість основних засобів та рахується як захід щодо поліпшення об’єкта основних фондів, оскільки призведе до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання такого об’єкта (пункт 14 П(С)БО 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92).

Таким чином, витрати пов’язані з оплатою вартості проектних робіт по модернізації, модифікації, добудові, дообладнанню, реконструкції цеху враховуються відповідно до пункту 8.7.1 статті 8 зазначеного Закону, як поліпшення основних фондів 1 групи.

Звертаємо увагу, що віднесенню до складу валових витрат або збільшенню балансової вартості основних фондів, підлягають витрати, пов’язані з оплатою вартості проектної документації відповідно до пункту 8.7.1 статті 8 у разі фактичного здійснення поліпшення об’єктів основних фондів та складання форми ОЗ-2 “Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів”, затвердженого наказом Мінстату України від 29.12.95 №352.

Тобто до фактичного здійснення реконструкції виробничих будівель зазначені витрати не відображаються у податковому обліку.


Підприємство за договором безоплатної позички отримує основні фонди. Як відобразити в обліку таку операцію, чи можливо відображати ремонти таких фондів?


Відповідно до статті 827 Цивільного Кодексу України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає іншій стороні (користувачу) річ для користування протягом встановленого строку.

Отже за договором позички право власності на переданий об’єкт не переходить і плата за використання майна не передбачається.

На підставі пункту 7.9.1 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) майно, залучене за цивільно-правовими договорами, що не передбачають переходу права власності на таке майно, до складу валового доходу не включається.

Як визначено пунктом 5.3.2 статті 5 вказаного Закону витрати, зокрема, на реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів до складу валових витрат платника податку не включаються.

Такі витрати на всі види поліпшень основних фондів відображаються у податковому обліку відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 статті 8 зазначеного Закону, в залежності від прав власності на об’єкт основних фондів.

Щодо основних фондів, які використовуються на правах договорів оперативного лізингу (оренди), то відображення вартості ремонту у складі валових витрат або на збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів (створення відповідної групи) здійснюється, у разі коли такий договір оперативного лізингу (оренди) зобов’язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об’єкта оперативного лізингу (оренди) (пункт 8.8.1 статті 8).

Отже, відображення у податковому обліку всіх видів поліпшень основаних фондів здійснюється тільки за договорами оперативного лізингу (оренди), та за умови якщо такий договір передбачає здійснення орендарем ремонтних робіт.

Таким чином, відображення вартості ремонтів за договорами позички окремого індивідуально визначеного майна у податковому обліку не відображається і здійснюється за рахунок власних джерел.


Підприємство-платник податку на прибуток придбало принтер вартістю 550 грн. Як відобразити таку операцію в податковому обліку?


Як визначено пунктом 8.2.1 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.97 №227/97-ВР (зі змінами та доповненнями), матеріальні цінності, які призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів від дати введення їх експлуатацію та вартість яких не перевищує 1000 гривень, для податкового обліку визначаються як товари, і як наслідок, витрати на придбання таких матеріальних цінностей включаються до складу валових витрат в загальному порядку та перераховуються за п.5.9 статті 5 Закону.

Вищезазначені матеріальні цінності, що мають ознаки основних фондів, але внаслідок вартісної ознаки в податковому обліку таким не вважаються, відображаються у рядку А7 Додатка К1/1 “Розрахунок проросту (убутку) балансової вартості запасів”.

Отже при оприбуткуванні МНМА їх балансова вартість збільшить залишки запасів на кінець звітного періоду (графа 5) по рядку А7 додатку К1/1.

Формування валових витрат, пов’язаних з придбанням МНМА залежить від облікової політики підприємства, оскільки відповідно до пункту 27 П(С)) БУ 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом МФУ від 27.03.2000 №92 (зі змінами та доповненнями) амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решта 50% вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100% його вартості.

Таким чином, якщо підприємство відповідно до своєї облікової політики застосовує 50% норму амортизаційних відрахувань малоцінних необоротних матеріальних активів, то в податковому періоді введення їх в експлуатацію, убуток балансової вартості такого об’єкту визначається у розмірі 50%, а решту 50% підприємство відобразить в періоді повного списання МНМА з балансу.

У разі, якщо підприємство застосовує 100% норму амортизації МНМА, то убуток балансової вартості МНМА розраховується на всю вартість в період введення їх в експлуатацію.

Якщо МНМА придбаваються і вводяться в експлуатацію в одному і тому ж податковому кварталі, їх вартість за пунктом 5.9 статті 5 не перераховується.


Торгівельним підприємством закуплено партію побутової техніки для подальшої реалізації. За рішенням керівника кілька комплектів побутової техніки (вартість менше 1000 грн.) передані у відділи підприємства. Як відобразити в податковому обліку цю операцію?


Придбавши товар для подальшої реалізації, торговельне підприємство за правилами першої події формує валові витрати і за наявністю податкової накладної податковий кредит, оскільки здійснює господарську діяльність.

Якщо в подальшому товар передається для невиробничого використання, в податковому обліку необхідно провести відповідне коригування.

Таке коригування здійснюється через перерахунок за пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Тобто підприємству необхідно вартість товарно-матеріальних цінностей, переданих для невиробничого використання, відобразити в графі 4 таблиці 1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємств.

У підсумку вартість ТМЦ, що не будуть використовуватися в господарській діяльності, виключаються з перерахунку і не попадають у валові витрати.

Крім того, передавши товар для невиробничого використання, підприємству необхідно нарахувати податкові зобов'язання з податку на додану вартість виходячи з ціни не нижче звичайної (пункт 4.2 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04 97 №168/97-ВР (зі змінами і доповненнями).

Якщо ж товар придбавали у постачальника, який не мав статусу платника ПДВ і підприємство-покупець не формувало податковий кредит, а включало всю вартість товару до складу валових витрат, то передаючи надалі товар для невиробничого використання, керуючись пунктом 4.2 статті 4 також необхідно нарахувати ПДВ з урахуванням звичайних цін, виписавши відповідну податкову накладну.


Підприємство продає основний фонд 2-й групи, що обліковується як невиробничий (раніше був придбаний як виробничий). Які податкові наслідки цієї операції?


Податковий облік продажу невиробничих основних фондів (тобто капітальних активів, що не використовуються в господарській діяльності платника) визначається пунктом 8.1.4 статті 8 Закону України «Про оподатковування прибув підприємств» у редакції Закону від 22 05.97 №283/97–ВР (зі змінами і доповненнями).

Керуючись цим пунктом підприємство повинне включити до складу валових доходів доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до складу валових витрат, суму витрат, пов’язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням.

Тобто, у податковому обліку вартість невиробничих фондів відображається тільки в момент їх продажу.

При цьому, розглядаючи зазначену ситуацію, потрібно враховувати особливість обліку основних фондів 2-4 груп.

При переведенні об'єктів виробничих фондів груп 2-4 до складу невиробничих, балансова вартість відповідної групи не змінюється, оскільки пооб’єктний облік по цих групах не ведеться, так як не передбачається нормами зазначеного Закону (пункт 8.4.6 статті 8).

Тобто змін у балансовій вартості конкретної групи 2-4 не відбувається, амортизація продовжує нараховуватися і на вартість переведених у невиробничі фонди об'єктів, зменшуючи тим самим оподатковуваний прибуток.

Таким чином, здійснюючи продаж невиробничих фондів 2-4 груп, що спочатку обліковувались як виробничі основні фонди, підприємство в момент продажу збільшує тільки валовий доход, без відображення валових витрат.

Це пов’язано з тим, що, відобразивши валові витрати, підприємство збільшить валові витрати по тому самому об'єкту двічі - один раз через амортизацію, а другий – при продажу.


^ Підприємство у зв’язку з виробничою необхідністю здійснило чистку каналізаційного колодця дворового колектору та часткову заміну труб.
Чи можливо відповідно акта виконаних робіт, всю суму віднести до складу валових витрат?


Як визначено пунктом 5.3.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) витрати, пов’язані з реконструкцією, модернізацією, ремонтом та іншим поліпшенням основних фондів, відображаються відповідно до статті 8, і не включаються до складу валових витрат.

Відповідно до пункту 8.1.2 статті 8 зазначеного Закону амортизації підлягають, зокрема, витрати на проведення платником всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Водночас згідно з пунктом 8.7.1 статті 8 платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

Первинним документом обліку витрат під час проведення ремонту, реконструкції і модернізації основних фондів є форма №ОЗ-2 "Акт прийому здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів", що оформляється відповідно до норм, встановлених наказом Мінстату "Про затвердження форм первинного обліку" від 29.12.95 №352.
Здійснення чистки каналізаційного колодця дворового колектору та часткова заміна труб збільшує первісну вартість основних засобів та рахується як захід щодо поліпшення об’єкта основних фондів, оскільки призведе до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання такого об’єкта (пункт 14 П(С)БО 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92).
Таким чином, зазначені витрати, враховуються відповідно до пункту 8.7.1 статті 8 зазначеного Закону як поліпшення основних фондів 1 групи.

Тобто, до складу валових витрат може бути віднесено вартість вищезазначених робіт лише у розмірі 10% від сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.


Підприємство здійснило передоплату на придбання вантажного автомобіля. Чи має право підприємство нараховувати амортизаційні відрахування на такий автомобіль, адже фактичні витрати на придбання понесені?


Відповідно до пункту статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Як визначено пунктом 8.1.1 статті 8 Закону, під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів (пункт 8.3.5 статті 8).

Згідно з пунктом 8.3.1 статті 8 Закону, сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Норми пункту 11.2.1 статті 11 Закону визначають дату збільшення саме валових витрат і не регулюють дату збільшення балансової вартості груп основних фондів.

Таким чином, для основних фондів груп 2, 3 та 4 нарахування амортизації здійснюється з кварталу, наступного за кварталом їх оприбуткування, незалежно від фактичного здійснення розрахунків за такі основні фонди.


Підприємство для виробничої необхідності здійснює будівництво капітального складу. Як обліковувати таку операцію?


Відповідно до пункту 8.2.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, вартість яких перевищує 1000 грн. i поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Оскільки об’єкти незавершеного будівництва до введення їх в дію (експлуатацію) не використовуються у господарській діяльності, то такі об’єкти не визначаються як основні фонди і як наслідок, витрати на будівництво, до введення таких об’єктів в експлуатацію амортизації не підлягають.

Всі документально підтверджені витрати, пов’язані з будівництвом об’єкта незавершеного будівництва та введенням його в експлуатацію, формують балансову вартість такого об’єкта для подальшої амортизації.

Отже, амортизація витрат на будівництво та введення в експлуатацію об’єкта незавершеного будівництва (цеху), здійснюється після введення цього об’єкта в експлуатацію.

Звертаємо увагу, що законом України від 24.12.02 №349-IV запроваджено підвищені норми амортизаційних відрахувань для основних фондів.

Разом з тим, відповідно до пункту 45 статті 80 Закону України від 27.11.03 №1344-IV "Про Державний бюджет України на 2004 рік” підвищені норми амортизації поширюються лише на амортизацію витрат, здійснених платником податку після 01.01.04 у зв'язку з придбанням (виготовленням) нових основних фондів груп 1, 2, 3, які використовуються у виробничій діяльності платника податку та раніше не були в експлуатації.

Тобто встановлено порядок нарахування податкової амортизації витрат на придбання основних фондів залежно від року, в якому такі витрати понесені, а також від перебування основних фондів в експлуатації.

Отже, до витрат незавершеного будівництва (складу), за рахунок яких було сформовано балансову вартість об’єкта станом на 01.01.04, застосовуються норми амортизації, що діяли до 01.01.04, а саме - 1,25 %;

Щодо витрат на будівництво та введення в експлуатацію об’єкта незавершеного будівництва, які були понесені платником податку після 01.01.04, то до таких витрат застосовуються підвищені норми амортизації – 2 %.


Чи оподатковується дотація з місцевого бюджету, отримана благодійною організацією на здійснення статутної діяльності?


Дотації та субсидії, отримані на фінансування конкретних заходів, програм і проектів, є коштами цільового фінансування та цільових надходжень, що зобов'язує підприємства відповідно вимогам бюджетного законодавства, використовувати такі кошти виключно за цільовим призначенням.

Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) визначена категорія платників, у яких дотації та субсидії з метою оподаткування не включаються до складу валових доходів.

Як визначено пунктом 7.11.3 статті 7 зазначеного Закону, від оподаткування податком на прибуток звільняються доходи, отримані установами і організаціями, що мають статус неприбуткових, зокрема, у вигляді дотацій або субсидій, отриманих з державного та місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У “Податковому звіті про використання коштів неприбутковим установами й організаціями”, затвердженому наказом ДПА України в редакції від 03.04.03 №153, такі суми відображають у першій частині у рядку 2.5

Виняток становлять дотації на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно законодавства, з метою зниження рівня таких цін. Стосовно таких коштів не передбачено звільнення від оподаткування. Суми таких доходів неприбуткові організації відображають у другій частині Звіту у рядку 10.


Підприємство у грудні поточного року повертає орендоване приміщення внаслідок закінчення договору оренди. Відповідно умов договору під час оренди ми здійснювали ремонт приміщення. Як відобразити в обліку таке повернення?


Відповідно до пункту 8.8.1 статті 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), у разі фактичного здійснення поліпшень орендованого фонду 1 групи, про що обумовлено в договорі, орендар має право такі витрати в межах 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду, включити до складу валових витрат. Витрати, що перевищують зазначений ліміт обліковуються у складі 1 групи основних фондів окремо, з нарахуванням амортизаційних відрахувань.

При цьому, як визначено пунктом 8.8.2 статті 8 зазначеного Закону, у разі повернення орендарем об’єкта оперативного лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового (орендного) договору, такий орендар користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 статті 8 для заміни основних фондів.

Отже, керуючись пунктом 8.4.8 статті 8 підприємство у податковому періоді повернення орендованого об’єкта 1-ї групи (в даному випадку у ІУ кварталі 2006 року), вартість поліпшень включає до складу валових витрат, а балансову вартість такого об’єкта в цілях нарахування амортизації прирівнює до нуля і станом на 01.01.07 не відображає в балансовій вартості основних фондів.

При цьому, в податковому періоді передачі поліпшень (тобто в ІУ кварталі 2006 року), вони враховуються в балансовій вартості основних фондів з метою нарахування амортизаційних відрахувань, оскільки згідно з пунктом 8.3.1 статті 8, сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Таким чином, якщо в процесі експлуатації здійснювалось поліпшення орендованого приміщення і з цих витрат був сформований об’єкт 1-ї групи, то після закінчення договору оренди за результатами податкового періоду (ІУ кварталу поточного року) недоамортизовану частину такого об’єкта орендар відносить до складу валових витрат, а балансову вартість цього об’єкта станом на 01.01.07 року прирівнює до нуля.

Такий порядок податкового обліку застосовується при передачі поліпшень без компенсації орендодавцем понесених витрат орендаря.


Підприємство за зовнішньоекономічним договором у вересні отримало передоплату і відвантажило продукцію, але фактичний перетин території України і оформлення ВМД відбулось у жовтні. Як в податковому обліку відобразити таку операцію?


При здійсненні операцій з продажу товарів (робіт, послуг) платник податку формує валові доходи за правилом першої події на підставі пункту 11.3.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97 №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), тобто за датою зарахування коштів на банківський рахунок в оплату товарів; або за датою відвантаження товарів.

Отже при отриманні передоплати, за правилом першої події підприємству необхідно відобразити валові доходи.

При цьому, як визначено пунктом 5.9 статті 5 зазначеного Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Перерахунок за пунктом 5.9 статті 5 полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідно уточненні або валових доходів (у рядку 01.2 Декларації у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 Декларації у разі убутку запасів).

При цьому, при здійсненні зазначеного перерахунку, на убуток запасів платника податків – продавця не впливає вартість запасів, оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) (абзац 3 пункту 5.9 статті 5).

Для цілей податкового обліку приросту (убутку) оцінка балансової вартості запасів, зокрема і тих, що вибувають, визначається за правилами бухгалтерського обліку.

Враховуючи наведене, балансова вартість запасів не знятих з обліку за нормами бухгалтерського обліку, не визначається як убуток балансової вартості таких запасів.

При списанні зазначених запасів за правилами бухгалтерського обліку, їх балансова вартість включаються до складу валових витрат (рядок 04.2 Декларації з податку на прибуток підприємств, як убуток балансової вартості запасів).

Таким чином, при здійсненні експортних операцій валові витрати, як убуток балансової вартості запасів, підприємство може відобразити тільки у періоді фактичного списання цих запасів у бухгалтерському обліку, незалежно від оформлення вантажної митної декларації і фактичного вивезення (експортування) продукції за межі митного кордону України.

Отже у разі фактичного відвантаження продукції і списання її у бухгалтерському обліку у вересні, підприємство показує вартість такої відвантаженої продукції у валових витратах за підсумками діяльності 9-ти місяців через рядок 04.2 Декларації з податку на прибуток підприємства, як уб