Реферат: Прикладні аспекти урахування ризику окремих видів економічної діяльності маркетингові ризики І методи їх урахування



ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ

УРАХУВАННЯ РИЗИКУ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


Маркетингові ризики і методи їх урахування

Маркетингова діяльність за своєю суттю спрямована на визначення, аналіз і урахування факторів, які впливають на процеси виробництва продукції і її просування на ринку. В її основі лежить детальний і об'єктивний аналіз ринку за обра­ними напрямками і точна інтерпретація його результатів. Спираючись на результати роботи маркетингових підрозділів керівництво підприємства приймає рішення про вибір страте­гії і тактики розвитку, планує виробничо-збутову і фінансову діяльність. При цьому практично неможливо з повною досто­вірністю стверджувати, що виконано аналіз всієї необхідної інформації, що враховані всі фактори, які чинять вплив на ро­звиток кон'юнктури конкретних товарних ринків і економіки країни у цілому. З іншого боку, реалізація маркетингових за­ходів проходить у ринковому середовищі, стан якого безперер­вно змінюється під впливом множини різноспрямованих фак­торів, які у своїй більшості є незалежними від дій конкретного підприємства. З цих причин важливі маркетингові рішення приймаються на основі неповної, неточної та суперечливої ін­формації, тобто в умовах ризику і його необхідно належним чином оцінювати і враховувати.

Однак відсутність єдиних поглядів на систему маркетинго­вих ризиків ускладнює їх аналіз, можливе як подвійне урах­ування ризику, так і не врахування окремих його видів. І те й ін­ше є неприйнятним, оскільки приводить, відповідно, до перео­цінки чи недооцінки ризику конкретних видів маркетингової діяльності і не дозволяє розробити адекватну систему заходів, спрямованих на запобігання, зниження чи компенсацію ризику.

Загалом під ризиком у маркетингу слід розуміти загрозу понесення збитків або недоотримання прибутків у результаті реалізації конкретних рішень чи видів виробничо-збутової діяльності, що спираються рекомендації маркетингу .

Аналіз методологічних і теоретико-методичних підходів до систематизації маркетингових ризиків, показав, що існуючі класифікації в ос­новному виділяють маркетинговий ризик як одну зі складових господарського (підприємницького) ризику. В інших у складі маркетингових ризиків окремо виділяють конкурентний ри­зик, ризик неприйняття продукції споживачами, ризик неаде­кватної оцінки місткості ринку, ризик прийняття невірних маркетингових рішень, ризик, пов'язаний зі змінами ситуації на ринку у період між його аналізом і прийняттям маркетинго­вих рішень, що спираються на результати аналізу тощо.

Маркетингові ризики проявляються у вигляді не реалізації чи зменшенні обсягів реалізації продукції і цін на неї, наслід­ком чого є недоотримання прибутку або збитки і, загалом, спричиняються наступним:

1. Невідповідністю техніко-економічних параметрів продук­ції запитам споживачів. Прикладом може служити високо вартісний комп'ютер PCJR виробництва IBM, який мав незручну клавіатуру і повільний процесор. Це була з найбільших невдач IBM, яка принесла збитки у розмірі близько 40 млн. доларів. Завищеними цінами або іншими недоліками цінової стра­тегії. Так сівалка, яка виготовляється AT "Охтирсільмаш" (Сумська обл.), перевершуючи за якістю більшість товарів конкурентів, програє їм за відношенням ціна-якість.

^ Неефективною системою збуту, яка не відповідає ринко­вим реаліям. Наприклад, розтягнутий термін виконання замовлення і пов'язане з цим невиконання умов постачання.

^ Неадекватною цільовому ринку системою стимулювання збуту .


Як приклад ,можна навести відому телевізійну рекламу питної води з альпійських джерел "Блакитна вода", назва якої вітчизняним телебаченням озвучувалася англійською мовою у досить неблагозвучному з погляду української мови виразі(blue water).

^ Низькою конкурентоспроможністю продукції, методів її збуту і підприємства-товаровиробника (продавця) взагалі . Са­ме з цих причин фактично зійшли з ринку вітчизняні вироб­ники аудіо - та відеотехніки.

Детальний аналіз окремих маркетингових ризиків, а також факторів, що їх спричинюють, слід виконувати, виходячи із за­дач і функцій маркетингу, які, однак, є різними для стратегіч­ного й оперативного маркетингу.

Перший пов'язаний з розробкою місії підприємства, вста­новленням довгострокових стратегічних цілей, дослідження ринкових позицій підприємства і визначення основних на­прямків його розвитку. Другий спрямований на просування товарів (виробів чи послуг) на визначених товарних ринках чи їх сегментах. Тобто, перший більшою мірою співвідноситься з аналізом і визначенням стратегічних перспектив розвитку підприємства, другий - заходами активного впливу на спожи­вачів, посередників, товари, ринки тощо.

Крім того, при виділенні видів маркетингових ризиків слід враховувати, що вони спричиняються як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами (рис. 10.1).

Розглянемо виділені види ризику детальніше.








^ Об'єктивні (зовнішні) маркетингові ризики спричиня­ються факторами, які впливають на підприємство ззовні. Вони спричиняються діями факторів макро - та мікро середовища господарювання. До перших належать:

^ Економічні ризики. Зміни економічної ситуації в країні чи світі може призвести до втрати конкурентоспроможності про­дукції. Наприклад, у 1998-1990 pp. багато вітчизняних това­ровиробників втратили ринок у Росії внаслідок того, що, не­зважаючи на обвальне падіння курсу російського рубля від­носно долара в 1998 р. (228%), ціни в Росії за цей період зро­сли всього на 24%, а значно менша девальвація гривні (59,9%)
призвела до подорожчання українських товарів на російсько­му ринку і втрати їх конкурентоспроможності.

^ Політико-правові ризики проявляються у вигляді можли­вих змін політико-правового середовища господарювання. Прикладом може служити скандал на світовому металургій­ному ринку, коли законодавці США, які лобіюють інтереси
американських бізнесменів, "підвели" українських і російсь­ких товаровиробників – експортерів металу під антидемпінгове законодавство.

^ Соціально-демографічні ризики спричиняються різницею інтересів різних соціальних груп населення, а також змінами цих інтересів. Як приклад, можна назвати фактичний провал маркетингових стратегій українсько-корейського СП "Авто-
3A3-DAEWOO", автомобілі якого позиціювалися як товар для середнього класу у класичному Західному розумінні, хоча український середній клас, який зароджується, не відповідає таким критеріям.

^ Екологічні ризики проявляються як можливі втрати, викли­кані негативним впливом підприємств і їх продукції на навко­лишнє середовище. Наслідки таких впливів зазвичай поклада­ють на виробників (продавців).

Наприклад, викиди забруднюючих речовин у атмосферу сумськими підприємствами ВАТ "Хімпром", ВАТ "Центро-літ", ВАТ "СМНВО ім. М. В. Фрунзе" та іншими позначають­ся на ефективності їх діяльності - понаднормативні викиди різко збільшують екологічні платежі.

5 ^ Технологічні ризики спричиняються змінами у технологіч­ному середовищі і, як правило, ініціюються НТП. Класичним прикладом такого ризику є кінокамера з миттєвим проявлен­ням плівки фірми "Поляроїд". її виведення на ринок співпало у часі з розвитком відеокамер, які також фіксували рухоме зобра­ження, але більш ефективним з погляду споживачів способом. У результаті кінокамера виявилася непотрібна споживачам.

Зменшити дію маркетингових ризиків, пов'язаних зі впливом макросередовища, можна шляхом диверсифікації виробництва і збуту, ретельним вибором напрямків і видів діяльності таким чином, щоб у максимальному ступені використовувати сприят­ливі можливості і мінімізувати дію деструктивних факторів.

Основні фактори, які слід ураховувати при аналізі кожно­го з виділених видів ризику макросередовища господарюван­ня, наведено у табл. 10.1.

Однак, якщо для зниження рівня маркетингових ризиків підприємства фактори макросередовища можна тільки врахо­вувати, але не впливати на них, то на мікро рівні можливостей впливу значно більше.

Розглянемо основні ризики, спричинені факторами мікро-середовища.

^ Конкурентні ризики ,пов'язані з діями конкурентів. Ці ризики особливо значні для високоприбуткових ринків і галузей , що розвиваються. На цьому привабливому "полі" най­більш слабкі і нестійкі до конкурентного тиску товаровироб­ники змушені


виходити з ринку. Так у конкурентній боротьбі програв і був ліквідований Сумський пивзавод.

2.^ Постачальницькі ризики, пов'язані з порушенням умов поста­вок вихідних

сировини і матеріалів. Рівень таких ризиків досить високий для підприємств , які

використовують дефіцитну сиро­вину , або отримують її від обмеженого кола

постачальників. Наприклад,

Таблиця 10.1 Фактори маркетингового макросередовища


Політико-правові

Екологічний

Економічні

Соціально-демографічні

Технологічні

Політична система економічне за­конодавство Трудове зако­нодавство Система опо­даткування Ступінь корум-пованості влади Форми лобізму Вплив суспіль­них організацій Ступінь інте­грованості у світову еконо­мічну систему Митні тарифи

Стан довкілля Забезпеченість ресурсами Кліматичні умови Економіко-географічний регіон

Рівень інфляції Рівень безро­біття Валютний курс Рівень доходів населення Темпи розвит­ку економіки Структура економіки Попит-пропо-зиція Рівень ділової активності Бар'єри Власники

Рівень освіти Рівень наро­джуваності і смертності Розподіл насе­лення за віком і статтю Рівень життя Національний склад населення Релігії Суспільні тра­диції і норми поведінки Захист спожи­вачів Соціальна ста­більність Щільність на­селення

Темпи НТП Рівень розвит­ку науки і тех­ніки Технічна і технологічна орієнтація еко­номіки інноваційна діяльність Механізація і автоматизація виробництва і побуту Захист інте­лектуальної власності

рівень постачальницького ризику є достатньо високим для Сумського Ват "Хімпром", яке для виробництва фосфатних добрив використовує імпортні апатити (своїх Україна не має).

^ Торгівельно-збутові ризики , пов'язані з діями торговель­них і збутових посередників (змінами умов взаємодії ) . Основ­ну загрозу становить те , що

підприємство ,яке реалізує свою продукцію через посередників ,частково втрачає контроль за подальшою долею товару і у випадку виходу посередників з бізнесу може частково чи повністю втратити ринок.

^ Споживацькі ризики , пов'язані зі змінами смаків і уподо­бань споживачів. Так , сьогодні все більшу популярність отри­мують текстильні та ламіновані покриття для підлоги ,а тому очікується спад споживання лінолеуму, що призводить до зростання ризику його виробників, пов'язаного з не реалізацією продукції.

5. контактні ризики, пов'язаний з погіршенням відносин з представниками контактних аудиторій (кредитно-фінансових установ, органів державної і місцевої влади, засобами масової інформації, громадськими організаціями тощо).

Ці-види маркетингових ризиків чинять найбільший вплив на підприємства. Для зниження їх рівня підвищують ступінь обізнаності (поінформованості) про


економічних контраген­тів і можливі дії у конкретних ринкових ситуаціях, прово­дять диверсифікацію постачальників, посередників і спожива­чів, що розробляють заходи, спрямовані на підвищення конкурен­тоспроможності, застосовують елементи паблік рілейшнз і пропаганди для формування сприятливого іміджу в очах кон­тактних аудиторій та економічних контрагентів тощо.

Фактори, які слід ураховувати при аналізі ризиків мікро-середовища господарювання, подано у табл. 10.2.

Далі розглянемо суб'єктивні (внутрішні) ризики, які мо­жуть виникнути у процесі прийняття маркетингових рішень. їх рівень визначається особливостями діяльності служби мар­кетингу підприємства.

Ризики ринкових досліджень, які розділяються на:

\)\ризики вибору напрямків досліджень ринку - виникають у випадку помилок при виборі напрямків ринкових досліджень, - у цьому випадку, рішення, прийняті на основі отриманої інфор­мації, з)можуть не відповідати реаліям ринку;

^ 2)ризики збору маркетингової інформації - виникають внас­лідок рішень, прийнятих на основі неповної, неточної або супе­речливої інформації, яка зібрана у ході ринкових досліджень, або внаслідок недоліків методик збору маркетингової інформа­ції, що застосовуються, чи неправильного їх застосування);

3) ризики аналізу маркетингової інформації - виникають як наслідок вибору неадекватних методів аналізу маркетинго­вої інформації;

Таблиця 10.2 Основні фактори мікросередовища маркетингу


Споживачі

Конкуренти

Посеред­ники

Постачаль­ники

Контактні аудиторії

Цільові групи Характеристи­ки споживачів Мотиви пове­дінки Система запи­тів Купівельна спроможність Ступінь забез­печеності това­рами

Характеристи­ки конкурентів Частка ринку Рівень конку­ренції Стійкість у конкуренції Конкурентні стратегії кон­курентів Основні види-продукції

Тип Характеристи­ки посередни­ків Умови співро­бітництва Основні види продукції з якими вони працюють Ринки і спожи­вачі, яких вони обслуговують

Тип Характеристи­ки постачаль­ників Умови поста­чання Обсяги поста­вок Основні види продукції і їх характеристика Основні спо­живачі їх про­дукції

Внутрішні Місцеві Фінансові Державні уста­нови ЗМІ Групи гро­мадської дії Лідери гро­мадської думки Відносини під­приємства 3 представника­ми контактних аудиторій


4) ризики інтерпретації результатів аналізу - виникають при неадекватній чи необ'єктивній інтерпретації результатів аналізу.

Ризики прийняття і реалізації неадекватних страте­гічних маркетингових рішень:

Ризики вибору місії і цілей підприємства – при змінах зовнішнього середовища доведеться переглядати занадто вузьку місію , а занадто широка місія викличе

ускладнення при фор­мулюванні цілей підприємства;

^ Ризики вибору напрямків розвитку – обумовлені можли­вими помилками і


недоліками при обґрунтуванні напрямків розвитку підприємства (видів діяльності ,

ринків),а також стратегій розвитку;

^ Ризики вибору варіантів номенклатурної політики - про­являються внаслідок помилок при формуванні (модифікації) портфеля бізнес - проектів.

Ризики розробки і реалізації неадекватного ринковим умо­вам і особливостям підприємства комплексу маркетингу, поді­ляються на:

товарний ризик –прорахунки і недоліки при розробці товару ;

ціновий ризик – недоліки при формуванні ціни і розроб­ці цінових стратегій;

збутовий ризик - помилки при формуванні системи збуту;

комунікаційний ризик –прорахунки при розробці захо­дів комплексу

маркетингових комунікацій.

Суб'єктивні ризики є керованими, їх дію можна мінімізу­вати шляхом підвищення кваліфікації кадрів служби марке­тингу, залученням до її роботи досвідчених фахівців, вивчен­ням досвіду діяльності у минулому, ретельним контролем за ходом маркетингової діяльності тощо.

До основних суб'єктивних факторів ризику слід віднести:

кваліфікацію і досвід керівників , фахівців і робітників (загальні й у вибраній

галузі діяльності відповідно до профілю підприємства );

освіту і систему перепідготовки кадрів;

розподіл кадрів за віком;

мотивацію праці та ступінь узгодженості інтересів влас­ників , керівників і

робітників;

структуру управління, її гнучкість;

систему управління якістю;

трудову і технологічну дисципліну;

стан обладнання;

використовувані технології;

ступінь резервування виробничих потужностей і вироб­ничих площ, їх

гнучкість;

• місце розташування підприємства, наближеність до транспортних вузлів,

джерел сировини і комплектуючих;

форму господарювання і форму власності;

фінансову стійкість;

забезпеченість ресурсами;

імідж підприємства в очах економічних контрагентів і широких кіл

громадськості тощо.

Виконана систематизація маркетингових ризиків і визна­чення факторів, що їх спричиняють, надають принципову мо­жливість розробки процедур цілеспрямованого їх аналізу з ме­тою розробки заходів, спрямованих на запобігання зменшення чи компенсацію ризику різних видів маркетингової діяльно­сті. Це передбачає попередню їх оцінку та факторний аналіз.

Для оцінки ризиків, спричинених діями макросередовища, можуть бути застосовані відомі методики за якими визнача­ють ризик підприємництва у конкретній країні, наприклад, методика агентства "Юніверс" (Росія).

Оцінку ризиків, спричинених факторами мікросередовища, можна вести за відомою методикою, яка дозволяє оцінити сту­пінь надійності і ризику взаємодії з економічними контрагент­ствами підприємства .


Оцінка за цією методикою виконується у наступній послі­довності.

На першому етапі визначають набір оціночних критеріїв , проводять їх

аранжування , наприклад , методом попарного порівняння , ранги переводять у

вагомості.

На другому етапі будують таблицю оцінки надійності взає­модії з кожним з економічних контрагентів окремо за кожним із всього їх комплексу критерієм

Далі визначають відносну оцінку кожного з економічних контрагентів окремо за кожним з виділених критеріїв. Оцінка визначається за формулою (4.22 п. 4.6).

3.На третьому етапі виконують комплексну критеріальну оцінку кожного з економічних контрагентів. Фрагмент оцінки надійності і ризику взаємодії з економічними контрагентами , виконаний комерційно-виробничою фірмою "ФТТ"

згідно з розглянутим методичним підходом, наведено у табл. 4.10




п. 4.6. Самі оціночні критерії і їх вагові характеристики визна­чені методом експертних оцінок фахівцями фірми. Вагові ха­рактеристики зазначені в табл. 4.10 у дужках у рядках з назва­ми відповідних критеріїв.

У клітинках табл. 4.10 проти кожного з критеріїв запису­ють результати добутку відносних оцінок економічних контр­агентів, розрахованих за формулою 4.22, на вагові характери­стики відповідних критеріїв.

Як слідує з табл. 4.9, досить надійними є економічні кон­трагенти (ризик взаємодії з ними прийнятний), які отримали інтегральну (сумарну) оцінку, як мінімум, більшу 0,5.

Аналіз табл. 4.10 показує, що за цим критерієм надійність взаємодії з більшістю економічних контрагентів фірми "ФТТ" є недостатньою, за виключенням 4-го. Необхідно з'ясувати причини цього і розробити заходи, спрямовані на підвищення надійності і зменшення ризику.

Інтегральну оцінку надійності і ризику взаємодії з усім комплексом економічних контрагентів знаходять як середньо­зважену (Я).

Шкала переведення оцінок надійності у оцінки рівня ризи­ку представлена на рис. 10.2 [7].


Рис. 10.2 Схема оцінки надійності та, відповідно, ризику взаємодії з економічними контрагентами

Для оцінки суб'єктивних маркетингових ризиків можна застосувати методику автора [16].

Розглянемо її основні положення.

1.Оцінку кожного з елементарних ризиків (див.рис.10.1)пропонується

проводити за схемою: сутність ризику - можливі наслідки - фактори ризику.

Для кожного з елементарних ризиків проекту формують структуру (модель), що


поєднує фактори ризику (атрибути структури) і можливі наслідки впливу їх різних комбінацій. Ці моделі можуть бути реалізовані у вигляді дерева рішень, та­блиці, сукупності правил логічного виведення [21].

Елементарні ризики рекомендується розраховувати як рівнодіючі факторів ризику, що розглядаються як свідчення ,які підтверджують чи заперечують можливість реалізації не­ сприятливої події.

Для оцінки свідчень (впливу конкретних факторів ризи­ку)запропоновано використовувати ймовірності, або коефіці­єнти впевненості. При цьому, більша ймовірність, які більше за модулем негативне значення коефіцієнта впевненості свід­чить про більший вплив відповідного фактору .Комбінування свідоцтв виконується за відомими правилами :формулами Байєса - якщо свідоцтва (фактори ризику) оцінюють ймовір­ностями, чи правилами комбінування коефіцієнтів упевне­ності – якщо свідоцтва оцінюють упевненостями. При цьому врахування г+1 свідчення (z'+l фактора ризику) виконується на основі і попередніх свідоцтв. У такий спосіб здійснюється
комбінування свідоцтв , якщо вони незалежні .Кожне наступне свідчення уточнює інтегральну оцінку елементарного ризику. Для цього після комбінування двох свідчень отриману оцінку комбінують з наступним свідченням тощо до вичерпання усього

їхнього набору.Оцінку дії чинників ризику (свідчень) рекомендується ви­конувати на підставі наявного досвіду проведення аналогіч­них робіт у порівнянних умовах. За відсутності ретроспектив­них даних таку оцінку варто виконувати методом експертних оцінок.

4. Отримані оцінки елементарних суб'єктивних ризиків {Оі) в межах кожної з трьох їх виділених груп (див. рис. 10.1) об'єднують за формулою

Оо = (О1 v O2 v ... v Кп) = тах(Оь О2,..., Оп). (10.1)

Це цілком справедливо, оскільки дія кожного з елементар­них ризиків може привести до помилок на етапах прийняття маркетингових рішень. Таким чином отримують оцінки ступе­ня ризику (можливі прояви ризику див. вище), викликаного суб'єктивними факторами на етапах проведення ринкових досліджень, прийняття стратегічних рішень, розробки і реалі­зації заходів комплексу маркетингу.

За результатами оцінки приймають рішень про внесення коректив у процес підготовки і прийняття відповідних марке­тингових рішень з метою зниження ступеня їх ризику і підви­щення шансів на успіх.

Для цього може бути застосована наступна таблиця рішень (табл. 10.3). Вона побудована для випадку, коли ступінь ри­зику оцінюється коефіцієнтами впевненості. Аналогічна табли­ця може бути побудована для ймовірностей.

Таблиця 10.3

Таблиця рішень про інтерпретацію результатів оцінки ризику (варіант)


^ Значення оцінки

Рішення про інтерпретацію результатів оцінки ризику

О0<-0,8

Майже напевне негативний результат

-0,6 > О0 > -0,8

Значні шанси отримання негативного результату

-0,3 > О0 > -0,6

Незначні шанси отримання негативного результату

-0,3 < О0 < +0,3

Ситуація невизначеності

+0,3 < О0 < +0,6

Незначні шанси отримання позитивного результату

+0,6 < О0 < +0,8

Значні шанси отримання позитивного результату

О0 > +0,8

Майже напевне позитивний результат



Вартісна оцінка ризику розраховується як добуток мо­жливих втрат при реалізації ситуації ризику на інтегральний коефіцієнт упевненості, чи інтегральну ймовірність (залежно від вибраної системи оцінки).

Приклад 10.1.

Необхідно виконати аналіз ризику проекту, що передбачає розробку і виведення нового товару (модифікацію існуючого виробу) на ринок. Загальний ризик проекту розглядається як рівнодіюча комплексу елементарних ризиків на етапах його реалізації.

Розглянемо послідовність оцінки одного з елементарних ризиків - ризику розробки неадекватної стратегії маркетингу за просуванням товару на ринку [10].

Модель ризику може виглядати наступним чином.

Сутність ризику - невідповідність фактичної структури, розмірів і поведінки цільового ринку прогнозованим, і відпо­відно, неадекватна маркетингова стратегія виходу на ринок.

Можливі наслідки - товар не знаходить споживача; невід­повідність характеристик товару потребам споживачів; пере­вищення наміченого бюджету маркетингових заходів.

Фактори ризику - неточний вибір принципів і факторів сегментації ринку, недооцінка конкурентів, неправильне пози­ціонування товару (набір факторів у приведеному прикладі обмежений).

Отримана структура представлена у вигляді табл. 10.4. Оцінки факторів ризику, що розглядаються як свідчення на користь або проти розвитку ситуації ризику, отримані на осно­ві аналізу минулої діяльності.

Імовірність негативного завершення робіт етапу Р(Н/С) при наявності свідоцтв (апостеріорна ймовірність) визначена послідовним комбінуванням імовірностей свідчень (факторів ризику) за формулою Байєса (див. п. 4.7, формулу 4. 23), зо­крема:

Таблиця 10.4 Оцінка суб'єктивних факторів ризику, ймовірність


^ Сутність ризику

Р(Н)

Фактор ризику

Р(С/Н)

Р(С/неН)

Р(Н/С)

Неадекватна маркетингова стратегія виходу на ринок

0,300

неточний вибір

принципів і факторів сегментації

ринку

0,090

0,150

0,254







недооцінка конкурентів

0,210

0,180










неправильне пози-ціювання товару

0,240

0,210

























Імовірності Р(С/Н) ,що при даному негативному резуль­таті Н діє фактор

ризику С;

Імовірності Р(С/неН ), що при позитивному результаті не спостерігається дія

фактора ризику ^ О,

апріорної імовірності Р(Н) результату Я.

Аналізуючи отримані результати слід зазначити, що ап­ріорна оцінка ризику негативного завершення робіт розгляну­того етапу (0,3 або ЗО %) після урахування впливу виділених факторів ризику була уточнена - оцінка імовірності невдачі зменшилася до 0,254 або 25,4%. Очікуване значення втрат на даному етапі складе

Е - 0, 254 ■ У,

де У- середній (при оптимістичній оцінці) або максимальний (при песимістичній оцінці) розмір утрат.

Аналогічним чином розраховують інші суб'єктивні марке­тингові ризики.

У практичній діяльності при оцінці конкретних маркетин­гових заходів необхідно враховувати як їх суб'єктивні, так і об'єктивні ризики.

У підсумку необхідно зазначити:

наведена класифікація маркетингових ризиків надає мо­жливість

систематизувати їх оцінку і виключити як недооцінку , так і подвійне урахування , що підвищує ступінь обґрунтованості маркетингових заходів;

визначення факторів ризику для кожного з виділених видів дозволяє провадити

їх багатофакторний аналіз , визначаючи при цьому вплив кожного з факторів, підвищує точність і ефективність управління маркетинговими ризиками ,надає змогу цілеспрямовано розробляти заходи , спрямовані на запобігання , зменшення чи

компенсацію ризику;

для кожного з визначених видів ризику поставлено відповідно методики їх

оцінки, запропоновано критерії прийняття управлінських рішень на основі оцінки ризику.


2. Екологічні ризики продуктових інновацій та їх оцінка


В останні десятиріччя в світовій економіці відбулися доко­рінні зміни в співвідношенні факторів економічного зростання, - на перше місце виходять інноваційні і їх частка зростає. Так, за даними Лондонського економічного інституту у економічно розвинених країнах частка інноваційних факторів у прирості ВВП складає 70% і більше. Інноваційні процеси, їх втілення у нових продуктах і технологіях, методах організації виробництва і збуту служать основою підвищення конкурентоспроможності як окремих підприємств, так і економік країн у цілому, створю­ють базу для прискорення їхнього економічного розвитку.

Однак, інновації і інноваційна діяльність пов'язані зі знач­ним ризиком, оскільки зміст інновацій складають зміни, які розглядаються як джерело доходу, а процеси і результати змін містять істотну частку елементів невизначеності і спричине­ного нею ризику. При цьому раціональна поведінка полягає в тому, щоб не ігнорувати ризик, а належним чином враховува­ти для обґрунтування заходів, спрямованих на його попере­дження, зниження чи компенсацію.

Аналіз проявів різних видів ризику інноваційної діяльно­сті свідчить ,що в останні роки різко зросла частка еколо­гічних ризиків, втрати від проявів яких в навколишньому при­родному середовищі (НПС) є особливо значними і ігноруван­ня


цього факту загрожує самому існуванню людської цивіліза­ції, крайньою мірою,

у її нинішньому вигляді.

^ Екологічний ризик інновацій - це загроза втрати ресурсів (зниження доходів чи збільшення витрат) суб'єктів інновацій­ного процесу внаслідок його екодеструктивного впливу.

Виконана з урахуванням цього класифікація екологічних ризиків за природою виникнення і основними ознаками про­яву має наступний вигляд (табл. 10.5).

За результатами досліджень ряду економістів вплив техно­логічного фактору на кризову екологічну ситуацію є вирішаль­ним (серед інших: чисельність населення, його екологічна куль­тура, рівень добробуту). Перш за все, об'єктами екологічного ри­зику стають екологічно-чутливі галузі - сільське господарство, туризм, риболовні промисли тощо. Але і суб'єктами і об'єктами екологічних ризиків можуть стати самі підприємства-забруднювачі. Так, на території підприємств хімічної галузі зберігається в середньому 5% від обсягу забруднюючих речовин, які вони "ви­робляють". Враховуючи обмежену територію підприємств не важко обчислити концентрацію цих речовин, дозу, яку отриму­ють робітники та ризик захворювань персоналу.

Для прикладу, на основі запропонованої класифікації роз­глянемо екологічні ризики насосного і компресорного облад­нання, як одного з основних видів продукції, які виробляють­ся підприємствами Сумської області [12].

Природно-екологічний ризик. Нині на господарську діяль­ність та життєдіяльність людини в цілому чинять вплив зміни клімату (наприклад, глобальне потепління), що спричинене,

^ Таблиця 10.5 Основні види екологічних ризиків інновацій



^ Природа виник­нення ризиків

Види екологіч­них ризиків

Основні ознаки

Зворотна реакція природи

Природно-екологічний

Зникнення рівноваги в НПС, зникнен­ня окремих видів флори і фауни, ре­сурсів, зміни у кліматі, у флорі і фауні, якості ресурсів, структурі грунтів , по­рушення цілісності ландшафтів тощо




Ризики катастроф

Забруднення та інші зміни в НПС в результаті техногенних або природ­них катастроф, аварій тощо

Розвиток техносфери

Техногенний

Забруднення та інші зміни в НПС внаслідок господарської діяльності лю­дини (досліджень космосу, військових випробувань тощо)

Правове поле в державі

Еколого-нормативний

Зміни в законодавчій і нормативній базі, прийняття все більш жорстких екологічних вимог

Суспільство

Соціально-екологічний

Екологічно спрямовані акції громадськості

Міжнародна спільнота

Населення

Еколого-політичний

Еколого-демографічний

Прийняття державних та регіональних екологічних програм

Збільшення кількості захворювань, погіршення здоров'я населення, збільшення смертності

Економіка країни

Еколого-економічний

Загострення в країні або її регіонах ресурсно-сировинного становища, проблеми фінансування природо­охорон
еще рефераты
Еще работы по разное