Реферат: Робоча програма навчальної дисципліни «Етика» напряму підготовки 0201 культура для спеціальності «Культурологія» 02101; 02101; 02101) Кредитно-модульна система

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Філософський факультет


Кафедра теорії та історії культури


«Затверджую»

Проректор з науково-педагогічної роботи

____________________________________

«_____»_______________________2010 р.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


«Етика»


напряму підготовки 0201 - культура


для спеціальності «Культурологія» (6.02101; 7.02101; 8.02101)


Кредитно-модульна система


організації навчального процесу


2010-2011


Етика. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів 2 к. за напрямом підготовки 0201 «Культура», спеціальністю «Культурологія», 2010 р. - ____с.


Розробник: кандидат філософських наук,

доцент кафедри теорії та історії культури

Ярошенко Тетяна Миколаївна


Робоча програма затверджена до друку вченою радою філософського факультету Львівського університету імені Івана Франка (протокол № 106/7 від 21.11.2008 р.)


Завідувач кафедри _______________________________________Мельник В. П.


Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки 0201 «Культура»

Протокол № від «___»__________________20___р.


«___»______________________20____р. Голова_______________(___________)


^ Опис навчальної дисципліни

«Етика»


Найменування показників

Галузь знання, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

^ Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів – 4

Галузь знань –

Гуманітарні науки

Фундаментальна та професійно орієнтована

Модулів – 3

Напрям – 0201 «Культура»

^ Рік підготовки

Другий, третій


Загальна кількість годин – 144

Спеціальність: «Культурологія»

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи – 5

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Семестр: четвертий

Лекцій – 35 год.

Семінарських занять – 35 год.

^ Самостійна робота – 74 год.

ІНДЗ:

Вид контролю: іспит



Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна «Етика» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», базовою в системі вивчення філософії, культурології (філософсько-гуманітарних дисциплін). Передумовою вивчення «Етики» є знання з таких дисциплін, як «Психологія», «Філософія», «Історія філософії», «Основи культурології», «Історія культурології», «Релігієзнавство», «Морфологія культури».


^ Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета і завдання. Використовуючи сучасні філософсько-культурологічні

теорії, міждисциплінарний підхід сформувати у майбутніх культурологів знання

про специфіку етики як філососько-гуманітарної науки, її основну проблематику,

базові поняття та категорії, індивідуальні різновиди, з»ясувати її значення для

сучасного життя людини, суспільства, світу.

Розглянути місце етики в системі філософського знання, культури,

виявити можливість різних підходів до її вивчення, акцентувати на науковій,

релігійній та філософській моделях етичного знання, вказати на тісний

взаємозв»язок між етикою, психологією та релігією у сучасну добу

кризи. Застосовуючи методи єдності та багатоманітності

(комунікативний, інтегративний), окрему увагу приділити,

персоналістичним, соціальним, історичним та просторовим моделям етики та

моральної культури.

Оволодіння студентами знаннями про специфіку етичного знання,

основні поняття, категорії, структуру етики; про природу та феномени добра і зла, їх сучасні різновиди; про сутність та зміст моралі, її основні принципи та поняття, структуру, функції і закономірності, що пояснюють еволюцію та механізм дії моралі у житті людини, суспільства, світу; народів.

^ Вимоги до знань та вмінь. Студент повинен:

Знати механізми формування і функціонування моральної культури на рівнях свідомості, діяльності, моральних відносин

Зміст понять: добро і зло, моральна норма, свобода і відповідальність, честь і гідність, совість і обов»язок, щастя і насолода, страждання і співстраждання, альтруїзм, толерантність.

Вміти застосовувати їх на практиці, у повсякденному житті, діловому спілкування, побуті, виробити власну модель моральної поведінки, слідуючи найкращим, найбільш переконливим і сприйнятним для нього зразкам моральної поведінки

^ Практичні навички: моральний характер, розуміння себе (своїх потреб і вищого покликання) та інших, довіра, повага і терпимість до чужої індивідуальності (толерантність); здатність розрізняти добро і зло, моральну, аморальну та іморальну поведінку; засвоєння основ і творчої природи етичного мислення, культури; культура морального діалогу (спілкування), людяність. У студента повинні сформуватись знання про необхідність морально-етичного вдосконалення, активної життєвої позиції, творчого мислення з метою покращення власного життя, життя суспільства, світу.


^ Методи контролю


Система контролю знань та умови складання екзамену. Оцінювання студентів здійснюється на основі модульно-рейтингової системи за шкалою від 0 до 100 балів. Остаточний рейтинг складається з рейтингу роботи студента впродовж семестру та його рейтингу на іспиті. Рейтингова оцінка знань студентів з вказаної дисципліни визначається за сумою балів, отриманих студентами на семінарських заняттях, за інші види контролю протягом семестру та за іспит. Це відповідно 50 балів за роботу в семестрі та 50 балів за екзамен.

^ Поточний контроль знань

Лекції: Передбачають систематичний і послідовний виклад навчального матеріалу, а також інтерактивні форми участі студентів в обговоренні дискусійних питань. Відвідування лекцій для студентів є бажаним.

^ Семінарські заняття: Відвідування та активна участь студентів у роботі семінарських занять є обов’язковою умовою успішного складання курсу. Пропонуються наступні форми роботи на заняттях: усна презентація самостійно опрацьованого фрагменту навчальної дисципліни або порівняльний аналіз ціннісних світів різних культурних територій, народів, особливостей їх ментальності, етно-національних характеристик, самостійна домашня робота у вигляді письмової презентації/есе на задану тему, участь у дискусії. Студенти заохочуватимуться до критичного аналізу праць українських та зарубіжних філософів, культурологів з проблем культурного регіоналізму, до розвитку навичок логічного мислення, інтерпретації та операціоналізації понять. Будуть підтримуватися наукові дискусії та обговорення, презентації власних ідей і точок зору, постановка проблемних питань і пошук відповідних розв’язань. Найвище будуть поціновуватися самостійні творчі виступи з елементами компаративістики, оригінальні за характером письмові есе, вміння науково коректно аналізувати і зіставляти різні погляди та доказово обстоювати свою власну позицію.

^ Принципи оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях. Оцінювання знань студентів на семінарському занятті проводиться в декілька етапів. На підготовчому етапі викладач інформує студентів про форми роботи та про необхідність обрання власної теми презентації (усної чи письмової), надає старості групи форму для заповнення, в якій студентами робляться відповідні записи стосовно теми їхнього вибору. Кожне семінарське заняття передбачає вступне слово викладача з виокремленням основних проблем теми заняття. Студенти за заздалегідь заданим планом готують усні презентації фрагментів першоджерел на задану тематику або письмові роботи у вигляді есе з їхнім наступним розглядом на занятті. В обговоренні презентацій під час дискусії приймають участь усі студенти групи, що мають заздалегідь ознайомитися із зазначеними текстами першоджерел, які розміщені в читанці до курсу. Сумарно за свою презентацію та участь у дискусіях студент може одержати 20 балів. Кожен студент зобов’язаний проявити активну участь не менше як на одній третині семінарських занять, проведених у групі впродовж семестру. При цьому відсутність студента на занятті без поважної причини враховується при визначенні рейтингової оцінки за семестр. Пропущене з поважних причин заняття студент може «відпрацювати» у формі, обраній викладачем та кафедрою. При цьому виставлення оцінки не передбачається, але це відпрацьоване заняття не впливатиме на рейтингову оцінку студента.

^ Модульний контроль. Упродовж семестру будуть проведені дві модульні контрольні, кожна з яких оцінюватиметься за 15-бальною системою. Максимальна кількість балів за цей вид роботи – 30 балів.

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю протягом семестру студент отримав менше 31 бала, то він не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з даної дисципліни. Такий студент має змогу складати екзамен за талоном № 2, але для цього він повинен виконати передбачене кафедрою завдання.


^ Розподіл балів, що присвоюється студентам

Таблиця 1

Оцінювання участі студентів у навчальних заняттях



№

Форма участі студента у навчальних заняттях

Максимальна кількість балів

1.

Модульне тестування (двічі протягом семестру, письмово)

15 балів х 2 = 30 балів

2.

Презентація (усно) або письмове реферування

10 балів

3.

Участь у дискусіях

10 балів

^ РАЗОМ протягом семестру 50 балів

Оцінка за іспит 50 балів

ЗАГАЛОМ 100 балів



Шкала перерахування оцінок

^ Оцінка в балах

Оцінка за іспит

Код оцінки

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за залік

90–100

відмінно

5

А

Зараховано

81–89

дуже добре


4

B

Зараховано

71–80

добре

C

61–70

задовільно


3

D

Зараховано

51-60

достатньо

E


31–50










^ Допускається до здачі заліку (іспиту)

До 30

(за роботу в семестрі)

незадовільно

(оцінка автоматично виставляється у відомість)


2


FХ


Не зараховано

Сума балів після здачі по талону №1, 2

(0-50)


незадовільно



2


FХ


Не зараховано

Сума балів після здачі по талону «К»

(0-50)


незадовільно



2

F

Не зараховано




Код курсу




Назва курсу

Етика

Лектор

Ярошенко Тетяна

Наук.ступінь,

вчене звання

Канд.філософ. наук., доцент

ECTS

144 години /4 кредити

Факультет

Філософський (філософія, культурологія, психологія, політологія), культури і мистецтва

Рівень

Бакалавр

Навчальний

семестр

1 (психологи), 2 (політологи), 4,5 (філософи, культурологи)

Кількість год./

Тиждень

1 (політологи), 2 (культурологи), 3 (філософи)

Метод викла

дання

Лекції, семінарські заняття, самостійна робота студентів

Додаткові ме

Тоди

Наук. доповіді, есе, дискусії, проблемні запитання, аналіз, по

рівняння, моделювання.

Опис курсу

^ Мета і завдання курсу – сформувати знання про специфіку

етики як сфери філософсько-гуманітарного знання, її вузлову проблематику; проаналізувати можливість різних

методологічних підходів до вивчення етики , розкрити

морфологію етики та моралі; розкрити місце і роль етики у

сучасному житті людини і суспільства. Зосередити увагу на гуманістичних проблемах етики кризової доби. Сприяти

розвитку (пробудженню, формуванню і спонуканню)

морально-етичної рефлексії, активної морально-етичної

особистості.

^ Теоретичні знання. Вчення про вище благо та шляхи його

досягнення. Знання про релігійну, наукову, філософську

моделі етики; про зміст, критерії, цінності та феномени

Добра і Зла. Поняття моралі: сутність, зміст, структура,

функції. Поняття моральна норма, моральний принцип,

моральний ідеал, моральний характер. Розрізнення понять

«мораль та моральність», «людина-моралі», «моральна

людина» та етична особистість.

Морфологія етики та моралі: історичні та регіональні моделі.

Знання основних понять та категорій етики: добро і зло, сенс

життя, обов»язок і совість, честь і гідність, свобода і

відповідальність, закон і справедливість.

Знання про морально-ціннісну природу культури. Знання

моральних основ (норм, принципів) ділового спілкування.

Категорії : мораль, норма, табу, “добро і зло”, «благо»,

“обов”язок”, “совість”, ”відповідальність”, «толерантність»,

“альтруїзм”.

^ Практичні навички: розуміння себе і інших, довіра, повага і

терпимість до чужої індивідуальності (толерантність),

здатність визначати і розрізняти добро і зло, моральну,

аморальну, іморальну поведінку, засвоєння моральних основ

культури, культура морального діалогу, людяність; готовність до альтруїстичних дій; морально-етична рефлексія, моральний самоконтроль, відповідальне ставлення до обов’язку.

Обов’язкова

Література

Гільдебранд Д. Етика. Львів, 2002;Гусейнов А.А., Апресян

Р.Г. Этика: Учебник. - М.,1998; Дробницкий О.Г. Моральная философия. - М.,2002; Золотухина-Аболина Е.В. Современная этика. - М.,2003; Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. - К., 2004; Мовчан В. С. Етика : Курс лекцій. – Львів, 2009. Нападиста В. Г. Історія етики в Україні

(друга половина ХІХ- початок ХХ ст.): Навч. посібник. – К., 2004; Этика. Учебник /Под общ.ред. А.А.Гусейнова и Е.Л. Дубко. - М.,1999.

Умови зараху

вання

Курсу


Форма звіт

ності –

Виконана навчальна програма: набрана необхідна кількість балів, виконані всі контрольні роботи; успішна здача модулів-контролю; знання програми курсу, індивідуальний творчий підхід до проблем етики, практичні навички.


залік, іспит.

Мова викладання

Українська



^ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

( за навчально-методичною розробкою

ШЕНДРИКА С. М., ЯРОШЕНКО Т. М.

«КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА КУРСУ «ЕТИКА»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФІЛОСОФСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ – Львів, 2002, 2008.

Див. Шендрик С. М., Ярошенко Т. М. Комплексна програма курсу «Етика» для студентів філософського факультету»// «Культурологія: навчально-методичний комплекс: напрям підготовки 0201-культура, спеціальність культурологія (6.020101; 7.020101; 8.020101): Навч.-методич. Посібник /Упоряд..: В. П.Мельник, М.В. Кашуба, А. В. Яртись та ін., / За ред.. д-ра філос. Наук, проф.. В. П. Мельника. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008 р. – С. 108-131.


Структура курсу


Лекції


Розділ 1. Етика як філософська теорія моралі. Мораль як об»єкт етики


Тема 1. 1. Предмет і завдання етики 2 год.

Тема 1.2. Поняття моралі, її сутність, структура, функції 2 год.

Тема 1. 3. Культурно-історичний зміст моралі 2 год.


Розділ 2. Історія етики


Тема 2. 1. Етична думка стародавнього Китаю та Індії 2 год.

Тема 2. 2. Антична етика 4 год.

Тема 2.3. Особливості християнської етики та її місце в

історії етичних вчень. Етика

західноєвропейського середньовіччя 2 год.

Тема 2.4. Європейська етика Нового часу 2 год.

Тема 2. 5. Етика ХХ ст.. 2 год.

Тема 2. 6. Основні лінії розвитку української етичної думки 2 год.


Розділ 3. Загальні моральні поняття


Тема 3. 1. Добро та зло 2 год.

Тема 3. 2. Обов»язок та совість 2 год.

Тема 3. 3. Справедливість 1 год.

Тема 3. 4. Свобода і відповідальність 2 год.

Тема 3. 5. Доброчинність 1 год.


Розділ 4. Моральне життя людини


Тема 4.1. Щастя і страждання 2 год.

Тема 4. 2. Проблема сенсу людського життя 2 год.

Тема 4. 3. Милосердя і любов 2 год.

Тема 4. 4. Моральне удосконалення людини 1 год.

Тема 4. 5. Моральна культура спілкування 2 год.


Розділ 5. Мораль. Культура. Суспільство.


Тема 5.1. Мораль і національна культура 1 год.

Тема 5. 2. Економіка, політика і моральність

сучасного цивілізованого суспільства 1 год.


Семінари

Тема 1. Етика як філософська наука 2 год.

Тема 2. Поняття моралі: сутність, структура, функції 2 год

Тема 3. Особливості морального розвитку людства

1. Моральні вчення релігійних вчителів людства 6 год.

2. Історичні типи моральності 4 год.

Тема 4. Європейська етика: особливості становлення та

розвитку 8 год.

Тема 5. Українська етична думка: історія та сучасність 2 год.

Тема 6. Основні категорії етики 4 год.

Тема 7. Аксіологічні виміри морального життя людини 4 год.

Тема 8. Культура морального спілкування 2 год.


Список підручників та навчальних посібників


Адорно Т. Проблемы философии морали. – М., 2000.

Гусейнов А. А., Апресян Р. Этика. М., 1998.

Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая теория этики. - М., 1987.

Дробницкий О. Г. Моральная философия. – М., 2002.

Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія: підручник. – К., 1999.

Зеленкова И. Л. Основы этики. – Минск, 1998.

Зеленкова И. Л., Беляева Е. В. Этика. – Минск, 2000.

Зеленкова И. Л. Этика: тексты, комментарии, иллюстрации. – Минск, 2001.

Золотухина-Аболина Е. В. Современная этика: Учебное пособие для студентов вузов – 2-е изд., перераб. и доп. – М., 2003.

Иванов В. Г. История этики древнего мира. – СПб, 1998.

Иванов В. История этики средних веков. Л., 1989.

Лук М. І. Етичні ідеї в філософії України другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. – К., 1993.

Малахов В. Етика: Курс лекцій. Навч. Посібник. – К., 2006.

Мовчан В. Етика: Навч. посібник. – Львів, 2007.

Нападиста В. Г. Історія етики в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст..): навч. Посібник. – К., 2004.

Сінькевич О. Б. Етика. Курс лекцій. Львів, 1999.

Степаненко В. Ф. Етика в проблемних і аналітичних задачах: Навч. Посібник. К., 1998.

Етика Навч. Посібник /Т. Г. Аболіна, В.В Єфименко та ін. – К., К., 1992.

Этика: Учебник для студентов философских вузов /А. А. Гусейнов, Е. Л. Дубко, С. Ф. Анисимов и др. – М., 1999.

Этика. Энциклопедический словарь /Под ре. Р. Г. Апресяна и А. А. Гусейнова. – М., 2001.

^ РОБОЧА ПРОГРАМА


ЕТИКА
2-3 курс філософського факультету

Спеціальності «Філософія», «культурологія»

Автор – кандидат філософських наук, доцент Т.М. Ярошенко


Загальна кількість годин: 106 год.

Аудиторні заняття: 89 год

Лекції 52 год.

Семінарські заняття 36 год.

Консультації 7 год)

Залік: 2 год.

Іспит 9 год.

Протягом семестру – 50 балів

Залік, іспит – 50.

Оцінювання знань за брошурою «Методичні рекомендації щодо організації навчального процесу на філософському факультеті». – Львів, 2007. Контрольна робота - 5; тестування - 5; есе- 5; аналітична робота – 5, наукова доповідь – 5, творча активність на заняттях - 2-3 бали (доповнення, запитання, участь в обговоренні, наукова дискусія).


^ Навчально-методичне забезпечення


Список навчальної літератури

(бібліотека в кабінеті мистецтв)


Підручники, посібники,

Читанка


Малахов В. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. (3 підр., кабінет мистецтв) .

Мовчан В. Етика: Навч. посібник. – Львів, 2005. – (5 підр., кабінет мистецтв).

Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія: Підручник. – К., 1999. (2 підр., кабінети мистецтв і філософії).

Гусейнов А.А., Апресян Р. Этика. – М., 1998. (1 підр., кабінет мистецтв).

Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987. (2 підр., кабінет мистецтв)

Зеленкова И. Л., Беляева Е. В. Этика. – Минск, 2000. – (2 підр., кабінет мистецтв)

Гільдебранд Д. Етика. – Львів. Видавництво УКУ, 2002. – 445 с. (2 підр., кабінет мистецтв).

Этика: Учебник / Под общ. ред. А.А. Гусейнова и Е.Л. Дубко. – М., 1999. (2 підр., кабінет мистецтв).

Шендрик С. М., Ярошенко Т. М.. Комплексна програма з курсу «Етика» для студентів філософського факультету. – Львів. Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 35 с.

Шендрик С. М., Ярошенко Т. М.. Плани семінарських занять з курсу «Етика» для студентів філософського факультету. – Львів. Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 25 с.

Читанка «ЕТИКА» / доц. Ярошенко Т.М. (1)

Шендрик С. М., Ярошенко Т. М. Комплексна програма курсу «Етика» для студентів філософського факультету»// «Культурологія: навчально-методичний комплекс: напрям підготовки 0201-культура, спеціальність культурологія (6.020101; 7.020101; 8.020101): Навч.-методич. Посібник /Упоряд..: В. П.Мельник, М.В. Кашуба, А. В. Яртись та ін., / За ред.. д-ра філос. Наук, проф.. В. П. Мельника. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008 р. – С. 108-131.



1. 2-3 курсу філософського факультету (спеціальність «філософія»,

«культурологія») з дисципліни “Етика”


1-а частина. Теорія етики та моралі.

а) лекційні заняття:

- Теми: Етика як філософсько-гуманітарна наука; предмет і завдання. Мораль як поняття та феномен.

- Завдання. Виділення предмету, проблемних питань, базових понять, категорій, завдань етики; визначення місця етики в системі філософсько-гуманітарного знання; аналіз різних методологічних підходів до етики; виділення спільного і відмінного

б) семінарські заняття:

- з’ясування специфіки етики як науки і філософської науки; її основного

понятійно-категоріального апарату, центральної проблематики, мети і завдань; з’ясування можливості різних методологічних підходів до вивчення етичної проблематики; виділення місця етики в системі культури.

- визначення специфіки моралі як поняття та феномену; з’ясування морфологічних аспектів моралі (структурно-функціональний аналіз); розкриття співвідношень «мораль і моральність», «мораль і звичай», «мораль і право», «мораль і релігія», «мораль і політика».

- контрольні роботи по темам “ Предмет і завдання етики», «Етика в системі філософсько-гуманітарного знання» (Т. 1)

- контрольне тестування по темі “ Особливості моральної регуляції»
(Т. 2)

в) самостійна робота

- вивчення і опрацювання першоджерел Т. 1, 2.

- написання наукових доповідей, есе.

- домашня аналітична робота: виділення основної проблематики, понять, порівняльний аналіз поглядів на предмет і завдання етики (Аристотель, І.Кант, М. Бердяєв, Адорно, Е. Фром, К. Войтила).


^ Модуль –контроль 1. Теорія етики та моралі.

Час проведення 7-8 тиждень.


2-а частина. МОРФОЛОГІЯ ЕТИКИ ТА МОРАЛІ

а) лекційні заняття:

- Культурно-історичний зміст моралі (Т. 1.3; 2.1)

- Етичні вчення традиційного Сходу ( китайська, індійська, японська, арабо-
мусульманська моделі)(Т. 2.1)

- Історія морально-етичного розвитку Європи (2.2 - 2.5).

Основні акценти:

сучасні аспекти історії етичних вчень та моралі;

виділення проблемних питань сучасності та можливих шляхів їх розв’язання в просторових та часових моделях етики та моралі.

б) семінарські заняття:

з’ясування особливостей релігійних, наукових, філософських, часових та регіональних моделей етики та моралі;

порівняльний аналіз різних етичних шкіл, напрямків, традицій, представників; виділення спільного і відмінного;

контрольні роботи по темам “Моральні вчення великих вчителів людства»

(Т. 3.1), «Історичні типи моральності» (Т. 3.2), Європейська етика: особливості становлення та розвитку.

контрольне тестування по блоку тем «Релігійні моделі етичних вчень та моралі» та «Історія європейської етики та моральної культури» (Т. 3.1; 3.2; 4)

в) самостійна робота

- вивчення і опрацювання першоджерел Т. 3, 4.

- написання наукових доповідей, есе.

- домашня аналітична робота: виділення основної проблематики, понять, порівняльний аналіз релігійного та світського, наукового, філософського та релігійного типів етики та моралі.


^ Модуль 2. Просторові та часові моделі етики та моралі.

Час проведення: останній тиждень першого навчального семестру.


3-а частина. ЕТИЧНІ ПОНЯТТЯ, КАТЕГОРІЇ, ЦІННОСТІ МОРАЛЬНОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ.

а) лекційні заняття:

- основні моральні поняття та категорії; об’єктивні та суб’єктивні аспекти (Т. 3.1-3.5);

- особливості морального життя людини; поняття моральної цінності, морального вибору, моральної відповідальності, культури морального діалогу. ( Т. 4.1- 4.5, 5.1-5.2)

б) семінарські заняття:

контрольні роботи по темам “Основні поняття та категорії етики», «Аксіологічні виміри морального життя людини», «Культура морального спілкування»( Т. 6-8)

контрольне тестування по блоку тем «Моральні цінності людського життя» та «Культура морального діалогу», « Особливості етики та моралі ділового спілкування» ( Т. 6-8)

в) самостійна робота

- вивчення та опрацювання першоджерел Т. 3, 4, 5.

- написання наукових доповідей, есе.

- домашня аналітична робота: виділення прикладних аспектів загальних

норм, принципів, ідей в повсякденному житті людини (службова,

приватна, побутова сфери ).


Модуль 3. Моральне життя людини. Моральна культура ділового спілкування.

Час проведення – середина другого семестру


^ РОБОЧА ПРОГРАМА


1 курс філософського факультету

Спеціальність «Політологія»

з дисципліни “Етика”.

Автор – кандидат філософських наук, доцент Т.М. Ярошенко.


^ Загальна кількість годин: 40 год.

Аудиторні заняття: 36 год

Лекції 18 лекцій

Семінарські заняття 18 семінар.

Консультації 2 год)

Залік: 2 год.

Протягом семестру – 50 балів

Залік (сесія)– 50.


Оцінювання знань за брошурою «Методичні рекомендації щодо організації навчального процесу на філософському факультеті». – Львів, 2007.

Контрольна робота – 5; тестування – 5; есе- 5; аналітична робота – 5, наукова доповідь – 5, творча активність на заняттях - 2-3 бали (доповнення, запитання, участь в обговоренні, наукова дискусія).


Головні розділи курсу:

Теорія етики. лютий, березень

Моделі етичних вчень і моралі. березень, квітень

Моральне життя людини. травень

Прикладна етика. травень



Форми навчальної активності студентів, що підлягають оцінюванню:

- запитання, які допомагають більш повно розкрити тему, запитання-доповнення; виділення проблемних запитань;

порівняльний аналіз різних етичних шкіл, напрямків, традицій, представників; виділення спільного і відмінного;

здатність проводити аналогії, паралелі етики та моралі старих часів з моральними проблемами та етичними вимогами сьогодення, віднайти зв»язок з теперішніми часами;

вміння адаптувати теоретичний матеріал до практичного, повсякденного життя;

коротка наукова доповідь, здатність чітко формулювати думки і стисло їх викладати, відрізняти головне від другорядного;

контрольне опитування

тестування

творча, самостійна робота; есе.


Форми контролю:

усна презентація провідних питань (проблем) теми;

рецензія на усну презентацію;

підготовка наукових есе по проблемам етики;

контрольна робота;

контрольне тестування за комплексною програмою з курсу “Етика” для студентів філософського факультету

колоквіум

аналітична самостійна робота.





^ ЯРОШЕНКО Т. М. МОДУЛЬ 1.

Тема. Теорія етики та моралі.

Контрольні питання.



Дайте визначення етики.

Дайте визначення моралі.

Назвіть основні поняття та категорії етики.

Виділіть центральну проблематику етики.




Поясніть етимологію термінів «етика» та «мораль».

Система знання за Аристотелем та місце етики у ній.

Назвіть структурні компоненти етики.

Назвіть структурні компоненти моралі.




Що таке типологізація етичного знання та моралі?

Що таке «етична модель»?

Що таке «типологія моралі»?

Які типи етичних вчень Ви знаєте ?



Вікові особливості моралі; мораль молодого і зрілого покоління.

Гендерна класифікація моралі.

Історична класифікація європейської етики та моралі.

Типологічні особливості східної і західної моделі етики та моралі.



Особливості української моделі етики, культури, моралі; особливості українського етосу ( в контексті схеми «Схід-Захід»).




Розкрийте зміст, визначте сутнісне значення і співвідношення понять:

1.1 - етика і філософія; філософський тип етики; (1-й варіант)

1.2 - етика і наука; науковий тип етики; (2-й варіант)

1.3 - етика і культура; (3-й варіант)

1.4 - етика і релігія, релігійний тип етики;( 4-й варіант)



Назвіть праці і розкрийте особливості етичного пізнання за М. Бердяєвим.

Розкрийте науковий, філософський і релігійний підходи до етики за М. Бердяєвим.

Назвіть праці(ю), з»ясуйте предмет і завдання етики за поглядами К.Войтили.

Розкрийте предмет і завдання етики за поглядами А.Швейцера; назвіть праці.

У чому полягають гуманістичні засади етики за поглядами Е.Фрома; етика гуманістична і авторитарна.




Мораль і моральність.

Мораль і право.

Мораль і звичай.

Мораль і політика.




Моральні цінності.

Моральний ідеал

Моральні принципи і табу.

Моральні норми.



Назвіть основний етичний твір даосизму; виділіть основні моральні принципи даосизму та поняття.

Назвіть основний етичний твір Конфуція. Виділіть основні моральні принципи та поняття конфуціанства.

Назвіть основні літературні джерела традиційної індуїстської етики.

Назвіть основні поняття і принципи традиційної індійської етики.




«Лунь юй» як класичний етичний твір конфуціанства; головні ідеї, поняття, норми.

«Дао де цзин»; загальна характеристика; етичний аналіз.

Феномен самурая в історії моральної культури Японії; кодекс честі самурая (бусідо).



Модуль 2.

Тема. Історія етичних вчень (європейський вимір)

Контрольні питання.


Поняття «європейська етика».

Історична класифікація європейської етики.

Загальна характеристика античної етики.

Сократівський тип моралі.

Морально-етична своєрідність школи кініків.

Гедонізм як морально-етичний напрямок: представники, ідеї, практика.

Евдемонізм як характерна риса античної етики та моралі.

Назвіть праці Платона в яких розкривається філософський і морально-етичний зміст любові?

Що таке вище благо за Платоном і як його досягти?

Назвіть головні етичні праці Аристотеля.

У чому полягає мета морально-етичного виховання за поглядами Аристотеля?

Що таке «арете»?

Що таке «етос» в античному розумінні?

«Калокагатія» як філософський принцип античної етики.

Космологізм в системі античної моделі етики.

Міфологізм як типологічна риса