Реферат: Орієнтири інноваційного розвитку позашкільної освіти на сумщині Пшенична Л. В

орієнтири інноваційного розвитку позашкільної освіти на сумщині


Пшенична Л.В., начальник управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації


Процеси реформування в Україні обумовлюють необхідність докорінних змін у справі навчання, виховання та розвитку громадян нової генерації, здатної до інноваційного типу життя, адекватного реагування на зміни й активної діяльності в новому середовищі, постійного самовдосконалюватися.

У контексті зазначеного позашкільна освіта має бути спрямована на розв’язання сучасних освітніх проблем: розвиток ключових компетентностей вихованців, формування в них нового стилю мислення.

Життя вимагає розглядати цей процес не лише в контексті гуманізації освіти, виховання творчої особистості, її соціалізації, а й розроблення та практичного запровадження новітніх педагогічних технологій.

Вищезазначене спонукає педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів області працювати над створенням і вдосконаленням як власних систем навчання та виховання зокрема, так і системи позашкільної освіти району в цілому.

Порядок денний конференції – прогностичні орієнтири інноваційного розвитку позашкільної освіти. Але для того, щоб визначити правильність, пріоритетність першочерговість завдань, виконання яких зумовлять інноваційний розвиток позашкільної освіти, необхідно спочатку глибоко проаналізувати стан справ у цій освітній галузі.

Упродовж останніх трьох років питання збереження мережі позашкільних навчальних закладів, їхньої життєдіяльності та розвитку, співпраці із загальноосвітніми, професійно-технічними навчальними закладами розглядалося на засіданнях колегії управління освіти і науки обласної державної адміністрації і знаходиться на постійному контролі облдержадміністрації.

С
Позашкільні заклади Сумщини
таном на 01.11.2010 року в області функціонує 48 позашкільних навчальних закладів. Це 25 комплексних (будинки, палаци, центри дітей та юнацтва, дитячо-юнацької творчості, естетичного виховання тощо), 23 профільні (6 станцій юних натуралістів, 7 станцій, центрів юних техніків, 3 станції юних туристів, 2 підліткові клуби, школа мистецтв, художня школа, центр військово-патріотичного виховання, центр соціального партнерства і творчості). Станом на 1 листопада 2010 року в цих закладах навчалося понад 43 тисячі вихованців, що становить 42,7 відсотка від загальної кількості дітей шкільного віку. У порівнянні з 2008 роком показник охоплення дітей позашкільною освітою збільшився на 10 відсотків.

Проведення у 2008 році на Сумщині Року позашкільної освіти, виконання розпорядження голови облдержадміністрації щодо забезпечення діяльності та розвитку позашкільних навчальних закладів сприяло тому, що охоплення позашкільною освітою дітей та учнівської молоді області є найбільшим в Україні (загальнодержавний показник – 35,5 відсотка).

О
^ Охоплення дітей позашкільною освітою
рганізовано роботу 2943 гуртків за основними напрямами позашкільної освіти. Приділяється увага залученню дітей з сільської місцевості до організованих форм гурткової роботи. Позашкільною освітою охоплено 7168 сільських дітей і підлітків, що становить 16,6 відсотка від загальної кількості вихованців позашкільних навчальних закладів і 23 відсотки від кількості дітей, які проживають у сільській місцевості.

Ураховуючи демографічну ситуацію, а в області лише за останній рік кількості дітей шкільного віку зменшилася майже на 4000 осіб, показник охоплення дітей і підлітків позашкільною освітою є сталим.

Найвищі показники охоплення дітей та учнівської молоді позашкільною освітою в Лебединському (майже 90 %), Кролевецькому (88 %), Путивльському (75 %), Ямпільському (72 %), Тростянецькому (71 %) районах, місті Шостка (61 %).

У позашкільних навчальних закладах триває робота з модернізації змісту та форм навчально-виховної роботи з дітьми, розроблення освітніх моделей організації роботи творчих об’єднань за початковим, основним і вищим навчальними рівнями.

Традиційно навчально-виховний процес здійснюється за художньо-естетичним, декоративно-ужитковим, еколого-натуралістичним, туристсько-краєзнавчим, технічним, соціогуманітарним, науково-дослідницьким, соціально-реабілітаційним, фізкультурно-спортивним та іншими напрямами позашкільної освіти.

Аналіз діяльності позашкільних навчальних закладів свідчить про те, що переважна більшість педагогічних колективів працюють цілеспрямовано на конкретний результат, створюючи для вихованців територію успіху.

Такою територією успіху для дітей та учнівської молоді є Білопільський центр дитячої та юнацької творчості, на базі якого постійно проводяться засідання обласних методичних об’єднань і семінари-практикуми; Лебединський районний будинок дитячої та юнацької творчості, робота якого характеризується найбільшим в області відсотком охоплення дітей позашкільною освітою; Тростянецький районний палац дітей та юнацтва, Путивльський районний центр позашкільної роботи, Ямпільська станція юних натуралістів, Ямпільський районний центр дитячої та юнацької творчості, Сумський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, що стали своєрідними візитівками позашкілля області, базовими для проведення обласних і всеукраїнських методико-педагогічних заходів і заходів для дітей та учнівської молоді.

Сьогодні можна констатувати той факт, що заклади позашкільної освіти технічного напряму тримають передові позиції на всеукраїнському рівні: Глухівський міський центр дитячої та юнацької творчості, результатом діяльності педагогів і вихованців якого лише за декілька останніх місяців цього року є перемога в обласних змаганнях із ракетомодельного спорту, Чемпіон в особистому заліку на Всеукраїнських змаганнях з ракетомодельного спорту, ІІ командне місце у Всеукраїнських змаганнях із судномодельного спорту, диплом І ступеня у Всеукраїнському конкурсі юних фотоаматорів; Кролевецька районна, Шосткинська міська станції юних техніків, де традиційно на високому рівні проводяться змагання з технічних видів спорту обласного і всеукраїнського рівнів.

Плідно працюють позашкільні навчальні заклади туристсько-спортивного напряму. Вони стали призерами Чемпіонату України зі спортивних походів (три других місця), Кубку України з туризму серед працівників навчальних закладів (третє загальнокомандне місце).

На конкретний результат спрямовують роботу педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів міст Суми, Шостка, Охтирка, Ромни, Конотоп.

Слід також відзначити роботу позашкільних навчальних закладів Глухівського, Липоводолинського, Недригайлівського, Шосткинського, Роменського, Сумського районів, що працюють на сільську дитину. Попри труднощі, зумовлені специфікою роботи закладів районного рівня, вони цілеспрямовано працюють над створенням у районах креативного виховного простору. Педагоги цих закладів забезпечують результативність участі вихованців практично в усіх обласних заходах. І це при тому, що в Сумському, Роменському, як до речі і в Охтирському районах, заклади позашкільної освіти не мають власних приміщень. Позицію відділів освіти щодо цього питання можна трактувати як бездіяльність і невиконання розпоряджень голови облдержадміністрації з питань розвитку позашкільних навчальних закладів.





Позашкільні навчальні заклади є координаторами виховної, культурно-просвітницької, організаційно-масової роботи для навчальних закладів усіх типів у здійсненні позаурочної, позакласної діяльності.

Для набуття навичок і практичного досвіду, стимулювання та самоствердження вихованців проводяться області масові заходи. Щорічно близько 20 тисяч дітей і підлітків мають можливість реалізувати свої таланти й здібності, беручи участь у цих заходах. Слід зазначити, що їхня кількість порівняно з 2007 року збільшилася у два рази (2007 р. – 45 заходів, 2009–2010 н. р. – 93 заходи). З кожним роком зростає рівень виконавської майстерності вихованців творчих об’єднань різних профілів і напрямів позашкільної освіти. У позашкільних навчальних закладах працюють 40 колективів, які мають звання «Зразковий», «Народний».










Заслуговує на увагу робота позашкільних навчальних закладів щодо співпраці із сільськогосподарськими, промисловими та лісогосподарськими підприємствами, вищими навчальними закладами, громадськими організаціями, обласними осередками мистецьких спілок України. Результатом такої співпраці є проведення різноманітних еколого-природоохоронних, благодійних акцій і заходів, експедицій, постійно діючих семінарів, виставок, творчих майстерень тощо; організація роботи обласних профільних шкіл.


О
^ Кількість слухачів територіального відділення МАН
дним із важливих заходів позашкільної освіти є забезпечення інтелектуального та духовного розвитку учнівської молоді. В учнівських творчих об’єднаннях пошуково-дослідницького спрямування, наукових секціях Малої академії наук України, наукових товариствах учнів, обласних заочних профільних школах навчається близько 3000 учнів.

Упродовж останніх трьох років кількість наукових товариств учнів зросла з дев’яти до двадцяти трьох. У закладах позашкільної освіти працює 6 НТУ.


Це є свідченням цілеспрямованої роботи педагогічних колективів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів щодо залучення учнівської молоді до пошуково-дослідницької, експериментальної діяльності.

Так, за підсумками Всеукраїнського відкритого конкурсу моделей організації роботи наукових товариств учнів кращими були визнані моделі Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, Охтирського міського центру дитячої та юнацької творчості, НТУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 10 ім. Героя Радянського Союзу О. Бутка, Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді.

Переможцями обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу науково-методичну розробку з дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти фізико-математичного та технічного профілів були визнані слухачі Сумського територіального відділення Малої академії наук України, члени НТУ Роменської СЗОШ І-ІІІ ст. № 2 імені академіка Йоффе, НТУ Білопільського будинку дітей та юнацтва, НТУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 10 ім. Героя Радянського Союзу О. Бутка. Але детальний аналіз діяльності наукових товариств учнів свідчить про те, що майже 23 % з них працюють формально, епізодично.

Тому створення в області оптимальної мережі наукових товариств учнів, активізації їхньої діяльності є важливим завданням для педагогів, які працюють з обдарованою учнівською молоддю в загальноосвітніх і в позашкільних навчальних закладах.

Слід також наголосити на необхідність перегляду питання щодо залучення старшокласників до занять в обласних профільних школах Сумського територіального відділення МАН, зокрема школи техносервісу, навчальні сесії якої проводяться для учнів сільських шкіл на базі Сумського національного аграрного університету. До послуг старшокласників – сучасні лабораторії, майстерні. З учнями працюють провідні науковці. Але будь-яка хороша справа може звестись нанівець із-за недбалого ставлення відповідних осіб відділів освіти, які не бажають залучати старшокласників до навчання в цій школі.

О
Діяльність

Пересувного позашкільного навчального закладу

38833

35645

32712

29738

2600

2980

2300

2800
дним із шляхів створення умов для реалізації принципу рівного доступу до якісної позашкільної освіти є діяльність пересувного позашкільного навчального закладу, який три роки поспіль працює в структурі обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю. Педагоги цього закладу виконують важливе соціальне завдання, залучаючи дітей із сільської місцевості
2007

2008

2010
до організованих форм навчально-творчої діяльності в позаурочний час.

Р
загальна кількість дітей у сільських школах

кількість дітей з сільської місцевості,

охоплених позашкільною освітою

^ 2009

Умовні позначки:
обота за короткостроковими навчально-виховними програмами будується таким чином, що діти мають змогу вибрати заняття до душі; зорієнтуватися в можливості участі в обласних заходах.

За три роки діяльності пересувного позашкільного навчального закладу різними формами

навчально-виховної діяльності охоплено понад 7 тисяч школярів із сільської місцевості та шкіл-інтернатів. Проект пройшов апробацію в 16 районах області.

Результатом спільної діяльності педагогів закладу, учителів, учнів сільських шкіл є створення нових кімнат-музеїв, куточків, присвячених видатним землякам, розроблення освітньо-культурних проектів, екологічних стежок тощо.

Протягом 2009–2010 навчального року здійснено 19 виїздів у сільські школи 5 районів області. Майже 1600 школярів були залучені до роботи за різними напрямами позашкільної освіти. У цьому навчальному році понад 800 учнів Роменського, Краснопільського та Тростянецького районів беруть активну участь у гуртковій роботі.

Приємно зазначити, що аналогічні заклади працюють в Тростянецькому, Лебединському, Охтирському районах. Проте, на жаль, в інших районах області чітких перспектив цієї роботи не визначено, не зважаючи на те, що розпорядженням голови облдержадміністрації від 02.06.2009 року № 301 «Про забезпечення діяльності та розвиток позашкільних навчальних закладів» передбачено впровадження цієї форми роботи.

Усвідомлюючи соціальні потреби суспільства, педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів приділяють значну увагу залученню до гурткової роботи дітей соціально вразливих категорій. Сьогодні в гуртках і творчих об’єднаннях навчається близько 3000 дітей-сиріт, дітей, які знаходяться під опікою, дітей із багатодітних, малозабезпечених сімей.

Актуальним для позашкільних навчальних закладів залишається питання надання якісних освітніх послуг дітям з особливими потребами. Освітні послуги в системі позашкільної освіти отримують 349 дітей цієї категорії.

Одним із факторів, що сприяє розвитку й популяризації позашкільної освіти, є послідовна робота щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення позашкільних навчальних закладів. Навчально-виховний процес забезпечують 1247 педагогів. Серед них 8 мають звання «Заслужений працівник освіти», «Заслужений працівник культури», 45 відмінників освіти України. Середній вік педагогів, які працюють в системі позашкільної освіти, – 40 років.




Важливим фактором підвищення рівня професійної майстерності педагогів є навчально-методична робота та післядипломна освіта. З цією метою організовано діяльність обласних методоб’єднань педагогів за напрямами позашкільної освіти, мобільних інформаційно-методичних консультпунктів з питань підвищення освітнього та кваліфікаційного рівня педагогів-позашкільників, постійно діючих семінарів-практикумів.

Уживаються заходи щодо вдосконалення змісту курсової перепідготовки. Її рівень значно підвищився завдяки інтеграції навчально-методичної роботи з кадрами, що здійснюється обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти та обласним центром позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю.

З метою морального та матеріального стимулювання педагогам позашкільних навчальних закладів, вихованці яких досягли високих результатів нараховуються надбавки до посадового окладу в розмірі від 10 до 30 відсотків.

Разом із тим проблемним упродовж останніх років залишається питання статусу педагога-позашкільника, що є нижчим за статус педагогів, які працюють в системі дошкільної, загальної середньої освіти за оплатою праці та тривалістю відпустки. Але це проблема загальнодержавна, над вирішенням якої працює Міністерство освіти і науки України. Ми сьогодні маємо говорити про розв’язання проблем, що входять до компетенції управлінь, відділів освіти. А це і укомплектування закладів позашкільної освіти педагогічними кадрами відповідно до Примірних Типових штатних нормативів, і вдосконалення професійної майстерності педагогів-позашкільників.

Забезпечення якості позашкільної освіти значною мірою залежить від науково-методичного супроводу навчально-виховного процесу. На виконання цього завдання працює обласний інформаційно-методичний банк, на обліку в якому нараховується понад 3 тисячі матеріалів. З метою вдосконалення системи науково-методичної роботи започатковано презентацію досвіду роботи педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів під час методико-педагогічних заходів. Ця робота здійснюється в контексті науково-методичних проблем, над розробленням яких працюють педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів.

Матеріали з досвіду роботи систематично друкуються в центральних і регіональних науково-педагогічних виданнях, методичному збірнику «Позашкільна освіта Сумщини: регіональний аспект».

Експериментальна та науково-методична робота з питань позашкільної освіти здійснюється в тісній співпраці з вищими навчальними закладами, науковими установами, зокрема Інститутом проблем виховання, Інститутом обдарованої дитини Академії педагогічних наук.

Про цілеспрямовану роботу органів управління освітою, педагогічних та учнівських колективів позашкільних навчальних закладів свідчить і той факт, що на теренах області у 2009–2010 роках проведено – один міжнародний, шість всеукраїнських методико-педагогічних заходів.

Процес розвитку сучасного суспільства поставив перед педагогами досить гострі питання і проблеми. Сьогодні важливим є переосмислення змісту форм виховання в контексті змін суспільних ідеалів. Освіта робить першочерговий акцент у напрямі виховання підростаючого покоління. У зв’язку з цим нагальним є питання подолання духовної кризи. І саме позашкільна освіта спроможна компенсувати недоліки у вихованні та розвитку дитини через систему заходів соціогуманітарного та національно-патріотичного, екологічного, пошуково-дослідницького спрямування «Міста і села рідного краю», «Материнські долі», «Мій рідний край, моя земля», «Перлини нашої душі», «Здорове життя – успіх буття» тощо.

О
Фінансування

позашкільних навчальних закладів
днією з основних проблем у роботі закладів позашкільної освіти залишається фінансове забезпечення. І хоча видатки на фінансування цієї освітньої галузі у порівнянні з 2009 роком збільшено на понад шість мільйонів гривень, однак ці кошти спрямовуються на оплату праці педагогів, комунальних послуг та енергоносіїв. На розвиток позашкільних навчальних закладів із запланованих у 2010 році коштів використано лише 10 %. Найвищий показник використання – майже 135 тисяч гривень – у м. Конотоп, найнижчий – 3 тисячі гривень – у м. Охтирка.


Попри всі труднощі, пов’язані з фінансовою кризою, стовідсотково фінансуються масові заходи, в яких беруть участь вихованці позашкільних навчальних закладів, як обласного, так і всеукраїнського та міжнародного рівнів.

Позашкільними навчальними закладами здійснюється робота щодо пошуку додаткових джерел їхнього фінансування, а саме: надання платних освітніх послуг, добровільні грошові внески юридичних і фізичних осіб.

Брак коштів є причиною недостатнього рівня комп’ютеризації закладів позашкільної освіти. На сьогодні в них для занять гуртків і секцій створено 17 комп’ютерних класів (160 комп’ютерів). До мережі Інтернет підключено 19 закладів.

Проблемним залишається питання охоплення позашкільною освітою дітей та учнівської молоді у Буринському (17,6 %); Краснопільському (17,4 %), Роменському (18%), Сумському (19,6 %) районах. Недопрацьовують у цьому плані і в інших містах і районах, де відсоток охоплення є нижчим за загальнообласний (дані подано в методичному збірнику «Позашкільна освіта Сумщини: регіональний аспект»).

Підсумовуючи вищезазначене, основними проблемами галузі позашкільної освіти є:

низький рівень охоплення позашкільною освітою дітей та учнівської молоді, особливо в сільській місцевості;

застаріла матеріально-технічна база;

недостатнє фінансування позашкільних навчальних закладів;

робота щодо укомплектування позашкільних навчальних закладів педагогічними кадрами і підвищення рівня їхньої професійної майстерності.

Вирішенню означених проблем мають сприяти регіональна, міські, районні програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року.

Зважаючи на реальну ситуацію, що склалася в позашкільній освіті області, враховуючи її здобутки та проблеми, органи управління освітою, педагогічні колективи позашкільних навчальних закладів мають спрямувати зусилля на модернізацію змісту позашкільної освіти, забезпечення якості надання освітніх послуг шляхом упровадження сучасних організаційно-педагогічних технологій; забезпечення максимального охоплення дітей та учнівської молоді позашкільною освітою шляхом розширення мережі та профілів гуртів і творчих об’єднань; запровадження клубних форм роботи з метою забезпечення права дітей і підлітків на здобуття якісної позашкільної освіти; організацію роботи пересувних позашкільних навчальних закладів з метою залучення до організаційних форм гурткової роботи дітей з сільської місцевості; зміцнення матеріально-технічної бази закладів позашкільної освіти; упровадження в навчально-виховний процес новітніх методик науково-дослідницької та дослідно-експериментальної роботи з обдарованою молоддю; забезпечення доступності освітніх послуг для дітей соціально вразливих категорій і дітей з особливими потребами.