Реферат: Виступ Міністра освіти І науки України професора Івана Вакарчука на нараді

Виступ Міністра освіти і науки України професора Івана Вакарчука на нараді "СУЧАСНА ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА І НАУКА: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ" 30 жовтня 2008 року, м. Київ
Шановні колеги!
Шановні пані та панове!


Прагнення людини пізнавати навколишній світ викликане не лише природною цікавістю, а й потребою забезпечити собі необхідні умови для життя. Якість життя людини є у прямій залежності від рівня використання наукових здобутків. Серед фундаментальних наук особливу роль відіграє така інтелектуальна діяльність людини, як математика зі своєю універсальною та всеохопною силою і фізика, яка, починаючи з ХVII століття, а повною мірою у ХІХ-ХХІ століттях, продемонструвала свою приголомшливу роль у радикальній зміні життя людства, коли на успіхах фізичної науки лідери держав приймали політичні рішення.

Україна має підстави пишатися своїми науковими школами, своїми визначними математиками й фізиками, які зробили видатний внесок у світову науку. Але впродовж останніх років дедалі частіше виявляються тривожні чи навіть загрозливі тенденції.

Погіршення якості викладання фізики та математики в середній і вищій школах, скорочення і навіть зникнення курсу фундаментальної фізики у технічних університетах значною мірою призвели до втрати суспільного престижу цих основоположних наук. Це може мати згубні наслідки для інноваційного розвитку країни, врешті-решт і для національної безпеки України.

Сьогодні ми зібралися для того, щоб спільно виробити заходи щодо виправлення ситуації. Для початку зробимо концептуальний аналіз сучасного стану вивчення математики та фізики у середній та вищій школах.


^ ПРО ШКІЛЬНУ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНУ ОСВІТУ

Вивчення математики та фізики у сучасних умовах є важливою складовою освітньої підготовки молодої людини, частиною загальнолюдської культури.

Посилення уваги суспільства до шкільної фізико-математичної освіти виявляється у:

розумінні необхідності фізико-математичної освіти для всіх учнів;

прагненні включити загальноосвітні курси математики до навчальних планів всіх рівнів освіти;

диференціації фізико-математичної підготовки учнів старшої школи (тепер 10-11 класи, з 2010 року – 10-12 класи).

Нині в школах широко впроваджують поглиблене та профільне навчання фізико-математичних предметів. У 2007/2008 навчальному році воно було впроваджене у 1700 школах (майже 0,5 млн. учнів). Окремо математику за профільними програмами вивчали у 700, а фізику – у 34 навчальних закладах.

Вдалося зберегти мережу навчальних закладів із поглибленим вивченням математики та фізики. У 2007/2008 навчальному році функціонувало 1147 навчальних закладів, що складає третину від усіх закладів із поглибленим вивченням, із них 18% розташовані у сільській місцевості.



Діаграма 1. Кількість учнів, які навчаються в профільних навчальних закладах (класах)
і закладах із поглибленим вивченням фізики та математики


Як учні ставляться до предметів фізико-математичного циклу?

Частина учнів позитивно ставиться до предметів природничо-математичного циклу. За результатами дослідження Центру моніторингу столичної освіти рівня навчальних досягнень із математики київських дев’ятикласників, більшість вчителів математики (70%), які працюють у цих класах, оцінюють рівень зацікавленості учнів предметом як середній, 12% вважають його високим, 17% – низьким.

Зацікавленість у вивченні фізики та математики, впевненість у своїх силах позитивно вплинули на результати зовнішнього незалежного оцінювання. Учні, які захоплюються цими предметами, розуміють їх цінність і значення. Вони мають високий рівень навчальних досягнень: 85% опитаних школярів вважають, що математика їм потрібна, щоб продовжити навчання у вищому навчальному закладі; 80% вбачають потребу у вивченні математики та фізики для отримання бажаної роботи.

Які кроки за неповний рік вже зробило міністерство для формування мотивації щодо вивчення математики та фізики?

Наказом міністерства про завершення навчального року у січні 2008 року в 11-му класі відновлено державну підсумкову атестацію з математики для всіх напрямів навчання, окрім суспільно-гуманітарного, філологічного і художньо-естетичного.

Важливе значення для підвищення мотивації до вивчення фізико-математичних дисциплін мають предметні олімпіади, конкурси, турніри, конкурс Малої академії наук. Минулого навчального року майже 70% школярів було охоплено різними видами змагань із природничо-математичних предметів. Високими є також результати участі українських школярів і в міжнародних олімпіадах із математики та фізики.

Проте зараз ми постали перед викликом: у громадськості формується думка про погіршення якості шкільної фізико-математичної освіти. Чи відповідають такі песимістичні настрої дійсності?

Національні моніторингові дослідження якості математичної освіти випускників початкової школи, результати участі школярів країни у міжнародному дослідженні якості природничо-математичної освіти TIMSS, дослідженні регіональних центрів моніторингу дають підстави для висновку: 50-70% учнів 4-х, 8-х, 9-х, 11-х класів мають середній та достатній рівень навчальних досягнень із математики.

Результати зовнішнього оцінювання також засвідчили, що випускники загальноосвітніх навчальних закладів, які брали участь у тестуванні, засвоїли навчальний матеріал із фізики та математики переважно на середньому та достатньому рівнях навчальних досягнень. Наприклад, як показано на діаграмі, середній та достатній рівні навчальних досягнень із математики мали 74,8% учасників тестування.



Діаграма 2. Розподіл результатів учасників зовнішнього оцінювання 2008 року з математики
за рівнями навчальних досягнень (у відсотках).


Аналіз річних оцінок із математики цьогорічних випускників свідчить про те, що достатній (7-9 балів) і високий (10-12 балів) рівні навчальних досягнень з алгебри мають 50% учнів звичайних шкіл; серед випускників класів фізико-математичного профілю таких учнів 73%; 85% серед тих, що вчилися у класах із поглибленим вивченням математики (діаграма).





Діаграма 3. Результати річного оцінювання випускників 2008 року з алгебри


Результати тестування як державну підсумкову атестацію зараховано:

- з фізики 37% випускників;

- з математики 51% учнів, у яких математика не є обов’язковим предметом для атестації;

- 58 % учнів універсального профілю;

- 63 % учнів фізико-математичного профілю;

- 74 % учнів класів із поглибленим вивченням математики.

Водночас порівняльний аналіз даних дослідження, річного оцінювання та державної підсумкової атестації дає підстави стверджувати про невідповідність результатів оцінювання.


За підсумками дослідження Центру моніторингу столичної освіти, лише 50% протестованих дев’ятикласників, які у школі мали високий рівень навчальних досягнень з математики, підтвердили бали річного оцінювання. Бали річного оцінювання та державної підсумкової атестації, як це показано на гістограмі, значно відрізняються.




Чому такі розбіжності? Одна з причин - вчителі часто завищують своїм учням оцінки, тобто не завжди об’єктивно оцінюють результати їх навчальної діяльності.

Розглянемо чинники, які негативно впливають на якість шкільної фізико-математичної освіти.

Педагогічна громадськість досить часто вказує на зменшення годин для вивчення цих предметів.

Ми про це вже говорили на підсумковій колегії, але ще раз нагадаю. Звичайно, у 50-х роках минулого століття на вивчення математики та фізики відводилося значно більше годин, проте сьогодні відбулися суттєві зміни у соціально-економічній сфері, у житті загалом, відповідно з’явилася потреба вивчати нові предмети.

Окрім того, якщо порівнювати Україну з іншими державами, які мають високі досягнення у міжнародних дослідженнях (Сінгапур, Тайвань, Корея), на вивчення фізики та математики у нас відведено стільки ж, як і в них, чи навіть більше годин.

Результати державної підсумкової атестації учнів класів філологічного та суспільно-гуманітарного профілів, для яких математика не є обов’язковим предметом для атестації, практично не відрізняються від показників учнів універсального профілю, для яких математика є обов’язковим предметом і на її вивчення відводиться більша кількість годин. Отже, насправді важливим є не те, скільки часу затрачає вчитель та викладач на вивчення теми, а те, як він це робить.

Переструктурування навчального матеріалу між основною та старшою школами, запровадження профільного навчання забезпечили збереження або збільшення кількості годин на вивчення математики та фізики.

З історії відомо, що у країнах із тоталітарним режимом на вивчення математики відводиться багато годин. У таких державах одинадцятирічну дитину можна було змусити щодня протягом трьох місяців додавати і віднімати дроби з різними знаменниками. Сучасним же дітям необхідно пояснити, з якою метою вивчається та чи інша тема.

Обсяг і зміст навчального матеріалу постійно перебувають у суперечність із необхідністю розвантаження школярів, прагненням відібрати для вивчення матеріал, найбільш важливий для життя.

Інша проблема - забезпечення підручниками спеціалізованих навчальних закладів фізико-математичного профілю.

Другим чинником, що визначає рівень шкільної фізико-математичної освіти, є кваліфікація вчителів і викладачів. Система підготовки кадрів та підвищення їх кваліфікації потребує модернізації. На спільній нараді начальників управлінь освіти і науки та ректорів інститутів післядипломної педагогічної освіти, яка відбулася на Івано-Франківщині 23-24 жовтня цього року, ми обговорили питання щодо поліпшення кваліфікації вчителів.

Якими ж є основні вади теперішньої фізико-математичної освіти?

Результати участі учнів 4-х та 8-х класів у міжнародних порівняльних дослідженнях природничо-математичної освіти виокремлюють недоліки в організації фізико-математичної підготовки учнів. Зокрема, невміння школярів застосовувати набуті знання та вміння до реальних ситуацій, характерних для повсякденного життя. Ці недоліки зберігаються практично до закінчення школи, про що свідчить аналіз виконання випускниками завдань зовнішнього незалежного оцінювання. Відтак випускник не готовий до використання фізико-математичних знань у реальному житті.

Однією з причин є те, що вчителі традиційно орієнтуються на запам’ятовування певних абстрактних алгоритмів дій, а не на організацію пошукової діяльності учнів.

Існує чітка залежність між якістю виконання завдань учнями та кількістю навчального часу, який відведено учителеві на проведення експериментальної діяльності на уроці та вдома.

Завдання з фізики відкритого типу для перевірки вміння учнів формулювати гіпотези дослідження, постановки дослідів і спостережень, оформлення їх результатів значно краще виконали ті восьмикласники, які в анкеті вказали, що майже на кожному уроці вони працюють у малих групах, проводять спостереження або дослідження. Натомість третина восьмикласників, які брали участь у дослідженні, навіть не намагалися виконувати вказані завдання. Зверніть увагу! Не те, що не зуміли, а навіть не намагалися!

Такі результати можуть бути зумовлені різними чинниками. Наприклад, невиконанням у повному обсязі практичних та експериментальних робіт, передбачених навчальними програмами чи неефективною організацією навчального процесу на уроці.

Лише чверть опитаних школярів пов’язують те, що вивчають на уроках фізики та математики, із повсякденним життям і самостійно ухвалюють рішення щодо виконання складних завдань. Тобто результати навчання зорієнтовані не на здійснення пошукової діяльності учнів, формування предметних та життєвих компетенцій.

Третім чинником, що негативно впливає на стан фізико-математичної освіти, є недостатнє забезпечення навчальних закладів відповідним обладнанням.

Вивчення фізики передбачає оволодіння експериментальними методами дослідження природи. За даними анкетування, майже половина вчителів фізики демонструють явища або роблять експериментальні дослідження приблизно на половині уроків. Вражає той факт, що понад 2% вчителів фізики (близько 800 осіб) ніколи не проводили експериментів або досліджень, незважаючи на те, що виконання лабораторних робіт є обов’язковою складовою навчальної програми.

З метою поліпшення ситуації з оновленням матеріально-технічної бази Міністерство освіти і науки передбачило комплекс заходів щодо відтворення системи забезпечення шкіл. Закупівля навчального обладнання для кабінетів математики, фізики проводиться цього року за рахунок коштів, передбачених проектом "Рівний доступ до якісної освіти в Україні", що реалізується Україною спільно зі Світовим банком.

Найближчим часом такі кабінети надійдуть до навчальних закладів 32-х опорних шкіл шести пілотних областей (Житомирська область – Черняхівський район, Рівненська область – Сарненський район, Закарпатська область – Хустський район, Львівська область – Сокальський район, Чернігівська область – Менський район, Херсонська область – Новотроїцький район).

Сучасний етап розвитку освіти характеризується активним впровадженням у навчальний процес комп’ютерних технологій. Зокрема, у фізичному експерименті вони можуть бути засобом вимірювання, обробки результатів дослідження, джерелом інформації для проектування дослідницько-пошукової діяльності, з їх допомогою можна створити віртуальний світ для експериментального пізнання фізичних явищ і процесів.

За статистикою, з комп’ютерною технікою вміють працювати майже 80% педагогічних працівників, але досить мало вчителів використовують комп’ютер на уроці. І це при тому, що в школах країни апробують більше десяти назв програмно-педагогічних засобів із фізики і стільки ж із математики. 65% учителів звертають увагу на недостатню кількість комп’ютерної техніки, що значно впливає на процес вивчення природничо-математичних дисциплін.

У межах проекту міністерства та Світового банку "Рівний доступ до якісної освіти" за дев'ять місяців 2008 року вже 275 шкіл забезпечені навчально-комп’ютерними комплексами і ще 252 школи отримають їх до кінця цього року.

З метою поліпшення якості шкільної фізико-математичної освіти належить:

1. Міністерству освіти і науки АР Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти, ректорам педагогічних та класичних університетів до 1 вересня 2009 року забезпечити підвищення кваліфікації (щонайменше тижневе) вчителів математики та фізики, які працюють чи працюватимуть у профільних класах та класах із поглибленим вивченням цих предметів.

Спрямувати підготовку вчителів на навчання школярів використовувати набуті знання та вміння до реальних життєвих ситуацій; на формування умінь інтерпретувати кількісну інформацію, що представлена у вигляді таблиць, діаграм та графіків реальних залежностей; на розвиток просторових геометричних уявлень в учнів; на навчання школярів самостійно отримувати необхідну інформацію, аналізувати її, виконувати обчислення та вибирати оптимальне рішення.

2. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів взяти під контроль виконання навчальної програми з фізики, проведення дослідів, експериментальних, практичних та лабораторних робіт.

3. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти спільно з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти:

– у 2009/2010 навчальному році запровадити у 9-х класах державну підсумкову атестацію з математики (інтегрований іспит з алгебри та геометрії);

– організувати упродовж 2009-2011років розроблення якісної навчальної літератури з природничо-математичних дисциплін на основі компетентісного підходу до вивчення предметів у старшій профільній школі;

– у 2009 році організувати проведення національного моніторингового дослідження рівня володіння комп’ютером учнями 10-х класів;

– до квітня 2009 року організувати розроблення оновленого Переліку засобів навчання та обладнання для кабінетів фізики;

– у 2010 році організувати проведення апробаційних міжнародних моніторингових досліджень якості природничо-математичної освіти учнів 4-х та 8-х класів (TIMSS), а в 2011 році – участь у міжнародних моніторингових дослідженнях якості природничо-математичної освіти учнів 4-х та 8-х класів (TIMSS);

– протягом наступного року забезпечити відродження випуску науково-популярної літератури для дітей і навчального телебачення, які б популяризували науку та її досягнення.

4. Міністерству освіти і науки АР Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів організувати передплату науково-методичних журналів "Математика в школі", "Фізика та астрономія у школі", "Інформатика та інформаційні технології у навчальних закладах", науково-популярних журналів "Світ фізики", "Світогляд", "Математичної газети".

5. Департаменту економіки та фінансування передбачити з 2010 року бюджетне фінансування поділу класу на групи при проведенні практичних робіт у класах із поглибленим вивченням математики та фізики і можливість матеріального заохочення вчителям, які проводять апробацію нових підручників та навчального обладнання.


^ ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВІТА У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Сьогодні в Україні у галузі знань "Фізико-математичні науки" підготовка фахівців із вищою освітою здійснюється за напрямами "Фізика", "Прикладна фізика", "Математика", а в галузі знань "Системні науки та кібернетика" – за напрямом підготовки "Прикладна математика". За такими ж спеціальностями здійснюється підготовка кадрів вищої кваліфікації згідно з Переліком спеціальностей Вищої атестаційної комісії.

Підготовка фахівців з напряму "Математика" здійснюється в 15 вищих навчальних закладах, "Прикладна математика"  у 44, "Фізика"  у 22, "Прикладна фізика"  у 13.

Обсяги прийому за напрямами "Математика" і "Фізика" останніми роками зменшувалися, що викликано об’єктивним станом фундаментальних наук у країні і відповідною потребою у кадрах.

Кажучи про "погані" знання студентів із фізики та математики, не треба також забувати, що на фізико-математичних факультетах часто навчаються діти, які не вступили на престижні тепер спеціальності, особливо з економіки та юриспруденції. Коли даємо оцінку якості шкільної фізико-математичної освіти, слід ураховувати "відплив" тих, хто добре готувався до іспиту з математики.


Діаграма 4. Динаміка прийому за напрямами підготовки 6.040201 “Математика”(1)
та 6.010103 “Педагогіка і методика середньої освіти. Математика”(2)




Діаграма 5. Динаміка прийому за напрямами підготовки 6.040203 “Фізика” (1)
та 6.010103 “Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика” (2)


Водночас колишні педагогічні університети, набуваючи статусу класичних, почали трансформувати окремі відгалуження напряму педагогічної освіти у класичні.

На думку багатьох практичних працівників вищої школи, однією з причин складної ситуації у вищій школі, яка сьогодні обговорюється, стало зменшення обсягу часу на вивчення математики і фізики.

Аналіз галузевих стандартів відповідних напрямів підготовки показав, що обсяг професійно-орієнтованих дисциплін відповідних напрямів коливається у межах 53-60% від загальних обсягів годин на підготовку бакалаврів.

У конкурентній боротьбі за хоч "яких-небудь" абітурієнтів багато вищих навчальних закладів скасували вступні екзамени з математики та фізики, незважаючи на те, що до їхніх навчальних планів фізика і математика входять як обов’язкові предмети фундаментальної підготовки. Як наслідок, попит на якісну шкільну фізико-математичну підготовку зменшився. Вступ на фізико-математичні факультети університетів і до технічних вищих навчальних закладів став можливим із більш низьким рівнем підготовки. Тому окремі прогалини в знаннях шкільного матеріалу доводиться компенсувати за рахунок частини циклу фізико-математичних дисциплін вищої школи.

Для відновлення належного рівня фізико-математичної освіти у країні необхідно суттєво збільшити частину шкіл, де у старшій школі вивчення фізико-математичних дисциплін буде профільним. Всі майбутні абітурієнти вищих навчальних закладів, де фізика і математика є фундаментом фахової підготовки, повинні мати можливість здобувати середню освіту саме в закладах фізико-математичного профілю.

Вищі навчальні заклади ще недостатньо активно проводять профорієнтаційну роботу у загальноосвітніх закладах профільного навчання, а ця робота може забезпечити відповідну якість знань абітурієнтів та якість освіти майбутніх фахівців і професіоналів фізико-математичних спеціальностей.

Не менш важлива фізико-математична освіта для фахівців інших напрямів, де вона є основним інструментом засвоєння фахових дисциплін та майбутньої професійної діяльності. Зокрема, природничі, економічні, соціальні, інформаційні, гуманітарні науки, які вимагають ґрунтовного володіння основами статистичного аналізу, розуміння принципів математичного моделювання.

Особливо важливою фізико-математична наука є для фахівців інженерно-технічного профілю. Доведено, що при вивченні цієї науки у будь-якого фахівця закладається не тільки методологічний, але й психофізіологічний фундамент системного, логічного та критичного мислення, що є життєво необхідним.

Кількість годин на вивчення математики і фізики за такими напрямами підготовки фахівців із вищою освітою коливається від 90 до 648 годин математики та від 90 до 540 годин фізики.

Діаграма 7. Обсяги фізико-математичної підготовки за напрямами


Загрозливого зниження обсягів часу на вивчення математики не відбулося, а за окремими напрямами вони навіть зросли.


Діаграма 8. Обсяги навчального часу викладання математики (інженерно-технічні напрями, 1990/1998 роки)


Така ж ситуація і з годинами на вивчення фізики.

Обсяг навчального часу, що відводиться на вивчення математики та фізики в "нематематичних" напрямах освіти, переважно не менший, ніж в інших країнах.






Діаграма 9. Порівняння обсягів навчального часу на вивчення математики та фізики


Йдеться про те, що при формуванні навчальних планів у вищих навчальних закладах або свідомо йдуть на порушення встановлених нормативних показників, або передають частину навантаження на випускаючі кафедри у вигляді різного роду спецкурсів. Виправдовується це тим, що їх фахівцям окремі теми з математики чи фізики читати "не потрібно", бо, мовляв, вони не використовуються у спеціальних курсах. Особливо це стосується курсу фізики.

При цьому забувають, що математика і фізика, як і кожна дисципліна, мають свою логіку викладання. І таке перекроювання навчальних планів є одним із факторів погіршення якості освіти.

Тому просимо вас, шановні ректори, розпочати роботу з перегляду робочих навчальних планів із метою відновлення "статусу-кво" математики і фізики як за їх місцем у структурно-логічних схемах, так і за обсягами викладання цих дисциплін у блоці нормативних дисциплін.

Контроль за цією роботою та її супровід покладаю на департамент вищої освіти.

У системі вищої освіти підготовка вчителів фізико-математичного спрямування здійснюється у 16 вищих педагогічних університетах за напрямами підготовки "Математика" (6.040201) та "Фізика" (6.040203).


Випускникам класичних університетів за спеціальностями "Фізика" та "Математика" може присвоюватися кваліфікація вчителя фізики та математики за умови виконання психолого-педагогічної, методичної та практичної складової відповідного галузевого стандарту педагогічної освіти.

З метою подальшого підвищення якості фізико-математичної підготовки педагогічних працівників сьогодні здійснюється перегляд та вдосконалення змісту освіти відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Аналіз структури і обсягів підготовки фахівців напряму виявив, що за останні 30 років спостерігаються певні позитивні тенденції щодо професійної підготовки вчителів математики і фізики, зокрема, значно збільшено обсяги часу та розширено перелік навчальних дисциплін.

Обсяги професійної фізико-математичної методичної підготовки та фізико-математичної підготовки зросли на 1000 годин. Водночас обсяги практичної підготовки скоротилися майже вдвічі.

Особливо турбують такі негативні тенденції: необґрунтоване скорочення практичної та психолого-педагогічної підготовки вчителів у класичних університетах, скорочення обсягів дисциплін "Методика навчання фізики (математики)", "Методика застосування комп’ютерної техніки при викладанні фізики (математики)". Це, звісно, можна пояснити недостатнім забезпеченням вищих навчальних закладів сучасним лабораторним обладнанням для проведення лабораторних і практичних занять. Але наслідком такої політики є слабка педагогічна підготовка вчителів, що водночас зумовлює зниження інтересу учнів до цієї чудової дисципліни.

У зв’язку з упровадженням у школах профільного навчання потребують також істотних змін освітньо-професійні програми галузевих стандартів вищої освіти з підготовки вчителів фізики і математики.

Гострою є проблема підготовки педагогічних працівників фізико-математичного профілю за поєднаними спеціальностями та спеціалізаціями з наданням додаткових кваліфікацій. Наприклад, "Математика і фізика", "Фізика і астрономія", "Математика і інформатика".

На часі формування докорінно нового змісту педагогічної освіти з принциповими змінами в структурі та змістовному наповненні фундаментальної, психолого-педагогічної, методичної, практичної, гуманітарної та соціально-економічної підготовки вчителів.

Всі ці питання також обговорювали на спільній нараді начальників управлінь освіти облдержадміністрацій та ректорів інститутів післядипломної педагогічної освіти на Івано-Франківщині. Ми плануємо провести на початку грудня спільну нараду з начальниками обласних управлінь освіти, ректорами класичних і педагогічних університетів.

Важливими є також питання методології, формування змісту освіти та якості освіти, теоретичних засад моделювання навчального середовища, науково-методичного забезпечення розвитку освіти.

У зв’язку з цим ректорам вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку за педагогічними спеціальностями протягом 2009 року, необхідно:

– докорінно оновити зміст вищої педагогічної освіти та внести принципові структурні зміни у підготовку вчителя;

– вжити заходів щодо створення нових та підвищення ролі діючих наукових шкіл, реалізації інноваційних підходів у педагогічній освіті, зв’язку наукових досліджень університету з потребами регіону.

Водночас Інститут інноваційних технологій і змісту освіти із залученням провідних фахівців педагогічної освіти має негайно приступити до розроблення сучасних державних стандартів вищої педагогічної освіти, розпочати роботу щодо адаптації Переліку напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників до вимог Болонської декларації, зокрема, підготовки педагогічних працівників за програмою "інтегрованого" магістра. Цю роботу необхідно завершити у 2009 році.

Відомо, що якість фізико-математичної освіти в навчальних закладах значною мірою залежить від постійного і системного підвищення професійного рівня педагогічних працівників.

Професійне зростання викладачів фізико-математичних дисциплін вищих навчальних закладів вимагає створення обґрунтованої системи підвищення їх професійного рівня з урахуванням національних напрацювань і традицій.

Без сумніву, ключовим питанням є забезпечення вищих навчальних закладів підручниками державною мовою.

Аналіз ситуації показує, що забезпеченість підручниками і навчальними посібниками державною мовою сьогодні становить: соціально-гуманітарний напрям – 91%; економічний напрям – 84%; природничо-математичний напрям – 62%, інженерно-технічний – лише 55%.

Однією з причин цього стану є незадовільне фінансування видання навчальної літератури для вищої школи. Якщо у 2004 році на ці цілі виділялося 11 млн. грн., у 2007 р. – 6,6 млн. грн., то в поточному – жодної гривні, оскільки Верховна Рада не ухвалила зміни до бюджету.

Враховуючи це, міністерство до 1 листопада завершило формування програми "Підручник вищої школи".

Наразі у вищій школі вирішення цієї проблеми значною мірою залежить від активності самого навчального закладу. Створення підручників нового покоління повинно стати справою кожного професора, кожного доцента. Міністерство готове прийняти рішення, що однією з основних умов здобуття цих наукових звань повинна стати підготовка підручника або навчального посібника державною мовою.

Одним із складних питань є викладання у вищих навчальних закладах державною мовою.

Хочу ще раз нагадати, що, за умовами Болонського процесу, комунікація рідною мовою є однією з основних умов формування змісту навчання. При цьому йдеться про цивілізований, коректний, академічний підхід до розв‘язання цієї проблеми, і насамперед – шляхом створення комунікативного поля серед професорсько-викладацького складу та студентів.

Зважаючи на те, що за останні десять років матеріально-технічна база вищих навчальних закладів оновлюється дуже повільно, загальний стан забезпечення сучасним демонстраційним і лабораторно-практичним обладнанням навчання дисциплін фізики та математики досить низький. Це зумовлено рівнем моральної та фізичної застарілості навчального обладнання, що унеможливлює проведення лабораторних робіт і практикумів на належному рівні, а використання навчального лабораторного обладнання займає більш, ніж 50% навчального часу.

Пояснюється це зростаючим розривом між сучасними вимогами освіти і динамікою розробок, виробництва, сертифікації та постачання засобів навчання й обладнання до навчальних закладів. Централізовані поставки засобів навчання й обладнання здійснювалися з періодичністю (в середньому) у 10 років.

Розв‘язання цих проблем повинно стати пріоритетом програмних заходів різного рівня з питань підвищення якості природничо-математичної освіти, а використання засобів демонстрації фізичних ефектів при читанні лекцій та проведення лабораторних робіт у повному обсязі – обов’язковою умовою реалізації навчального процесу.

На виконання відповідної Комплексної програми міністерство здійснює закупівлю обладнання, кабінетів математики для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, зокрема, на закупівлю кабінетів математики для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації виділено близько 500 тис. грн., але, з погляду на загальний стан лабораторного обладнання, це дуже мало.

Одним із шляхів поліпшення якості фізико-математичної освіти є забезпечення доступу освітянам і науковцям до світових інформаційних ресурсів, надання можливості вільно використовувати в навчальному та дослідницькому процесах надбання світової науки.

Для цього міністерство провело відповідну роботу щодо наповнення науково-освітньої мережі “УРАН”, яка інтегрована до загальноєвропейської мережі GEANT, електронними ресурсами відомих світових бібліотек та наукових видавництв.



Мережа “УРАН”


Сьогодні проаналізовано перелік світових видавництв, які надають доступ до своїх електронних колекцій наукової періодики, та сформовано список із пріоритетних видавництв для існуючих та потенційних користувачів мережі "УРАН".

З 15 вересня цього року через мережу "УРАН" здійснюється програма тестового підключення до 2500 журналів з усіх галузей знань (видавництва Springer, Cambridge University Press, Royal Society of Chemistry, Nature Publishing Group, AAAS, Blackwell Publishing/Wiley, American Physical Society). Водночас це не виключає можливості (навіть необхідності) передплачувати університетським бібліотекам інші електронні журнали, які потрібні науковцям, викладачам і студентам.

Отже, тепер всі користувачі мережі "УРАН" на всій території України мають вільний доступ до зазначених ресурсів і можуть використовувати їх у своїй роботі. Така можливість сьогодні є безпрецедентним і дуже важливим кроком для України та її наукового потенціалу.

Переконаний, що всі ректори обов’язково мають скористатися нагодою і підключитися до цієї мережі.

Одним із головних важелів поліпшення стану фізико-математичної освіти є цілеспрямована праця щодо виявлення, розвитку та реалізації творчих здібностей студентів у галузі фізики та математики, посилення зацікавленості до наукової діяльності шляхом підготовки масових заходів і проведення інформаційно-просвітницької роботи.




Діаграми 10. Участь студентів у II етапі Всеукраїнської студентської олімпіади
з математики та фізики


Найбільш масовою формою пошуку і підтримки обдарованої студентської молоді є Всеукраїнські студентські олімпіади, Всеукраїнські конкурси наукових робіт студентів із природничих, технічних і гуманітарних наук.

Нині нагальним завданням стає створення гнучких і довготермінових освітніх програм для обдарованих дітей і молоді.

Як один із варіантів такої взаємодії може бути реалізована система неперервної фізико-математичної освіти, створення неперервного ланцюжка " школа – вищий навчальний заклад – аспірантура". Це дасть змогу ефективно координувати програми навчальних закладів різних рівнів, залучати учнів і студентів до наукової творчості та забезпечувати їм можливість спілкуватися з провідними науковцями.

Не варто забувати і про профорієнтаційну роботу, якість якої значною мірою може впливати на якісний склад абітурієнтів вищих навчальних закладів, особливо якщо такі програми реалізуються на ранніх етапах формування професійних інтересів молоді.

Ця проблема має знайти відображення в Умовах прийому до вищих навчальних закладів наступного року. При вступі абітурієнта на напрями підготовки, де фізика і математика є об’єктом чи інструментом майбутньої професійної діяльності, конкурсний відбір із цих предметів має бути обов’язковим.

Перед вищою фізико-математичною освітою постала низка викликів, зокрема, суперечність між сферою вищої освіти і ринком праці, проблемою кадрового забезпечення вищих навчальних закладів та їх недостатнім фінансуванням. Розв‘язання цих проблем вимагає системного, комплексного підходу.

Має бути передбачена реалізація ряду програмних заходів державного рівня на найближчий час і перспективу.

Наступного року Інститут інноваційних техно