Реферат: Реалізація та обґрунтування економічної моделі конкурентоспроможності гірничо-збагачувальних комбінатів України





Реалізація та обґрунтування економічної моделі конкурентоспроможності гірничо-збагачувальних комбінатів України


В дисертації досліджено гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) України, що працюють в галузі «відкритий видобуток руд чорних металів», виконують економічну діяльність «відкритий видобуток залізної руди»: ВАТ «Північний ГЗК», ВАТ «Південний ГЗК», ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «Інгулецький ГЗК» та ВАТ «Полтавський ГЗК». В роботі розглянутий період 2004-2007 рр.

Даний період (4 роки) та кількість підприємств (5) дозволяє сформувати статистично-значиму вибірку, і результати розрахунку матимуть високий ступінь статистичної надійності.

Згідно із наведеною в розділі 2 методикою, схематично зображеною на рис. 2.2, після того, як були зібрані всі дані, необхідно розрахувати показники конкурентоспроможності гірничо-збагачувальних підприємств.

Показники конкурентоспроможності гірничо-збагачувальних комбінатів розраховані із застосуванням формул 2.3-2.17 та рекомендаціями у додатку А. Загальна початкова кількість факторів – 53. Результати розрахунків наведені в табл. додатку Б.

Як було вказано у попередньому розділі, кожний з визначених показників впливає на конкурентоспроможність підприємства із різною силою. Для того, щоб визначити вагові коефіцієнти кожного фактору та тип залежності, необхідно виконати перевірку гіпотез.

Для проведення кореляційно-регресійного аналізу та визначення вагових коефіцієнтів показників, необхідно, щоб були відомими значення факторів і відповідні їм значення рівня конкурентоспроможності підприємства. Але на цьому етапі дослідження значення незалежної змінної (рівень конкурентоспроможності) є невідомим. Таким чином, неможливо визначити вплив на показник, який невідомий. Відповідно до запропонованої в даній роботі методики, суперпозицію функцій необхідно співвіднести із показником, який, з точки зору ринково-орієнтованого підходу, враховує сутність конкуренції і відображає рівень конкурентоспроможності підприємства. Даний показник запропонований в п.2.2. – показник ринкової конкурентної позиції підприємства.

Значення даного показника для гірничо-збагачувальних комбінатів України визначено за формулою (2.20).

Необхідно враховувати, що залізорудні гірничо-збагачувальні підприємства України реалізують 3 види продукції: товарний концентрат, обкотиші та агломерат – дана продукція значно відрізняється за своїми характеристиками і, відповідно, має різну ціннісну пропозицію.

Дані про обсяги реалізації залізорудної продукції гірничо-збагачувальними комбінатами України і про середній вміст заліза в кожному виді продукції наведені в табл. 3.1.

Також при аналізі ціннісної пропозиції продукції гірничо-збагачувальних комбінатів необхідно враховувати, що концентрат, обкотиші та агломерат мають різни фізичні властивості і певні обмеження у використанні.

В рамках дисертаційного дослідження була проведена експертна оцінка і визначені характеристики, які відображають обмеження у використанні залізорудної продукції в металургійному виробництві. В даному випадку проведення оцінки є необхідним, адже інформаційна база щодо ціннісної пропозиції продукції ГЗК України відсутня.


Таблиця 3.1

^ Обсяги реалізації та вміст заліза в залізорудній продукції ГЗК України


Підприємство

Продукція

2003

2004

2005

2006

2007

Fe%

Обсяг реалізації (тис.тон)

Fe%

Обсяг реалізації (тис.тон)

Fe%

Обсяг реалізації (тис.тон)

Fe%

Обсяг реалізації (тис.тон)

Fe%

Обсяг реалізації (тис.тон)

ЦГЗК

концентрат

65,63

2064

66,86

2604

67,35

3077

68,19

3278

68,2

3594

обкотиші

61,56

2033

62,58

2130

64,68

2136

65,02

2217,3

65,05

2241

ІнГЗК

концентрат

63,83

13724

63,73

13825

64

13324

65,2

13014

65,2

13670

ПівнГЗК

концентрат

65,23

1185

65,3

1472

65,64

2491

65,73

1228,7

65,77

1606

обкотиші

60,62

5898

60,79

6832

61,72

7536

60,37

10107

60,45

11060

ПівдГЗК

концентрат

65,21

1586

65,22

1625

65,36

730

67,5

615,6

67,7

3659

агломерат

58,04

3292

53,98

3919

54,23

4123

54,8

4652

54,8

5130

ПГЗК

обкотиші

62,34

7021

62,28

7227

62,54

7545

65

8550,2

65,02

9072,3



Експертне оцінювання проводилось в рамках проекту бенчмаркінгу, який проходив на Північному, Центральному та Інгулецькому ГЗК в період 01.11.2007 – 31.03.2008 рр. (довідка від 23.06.08).

Оцінка проводилась методом експертного опитування за класичною методикою [22]:

шляхом опитування експертів були визначені різні характеристики залізорудної продукції, яки є важливими для споживачів. Дані характеристики повинні бути характерними для всіх видів товарної продукції;

були обрані характеристики, які найчастіше зустрічалися в експертних звітах;

були визначні вагові коефіцієнти обраних характеристик (сума вагових коефіцієнтів дорівнює 1);

методом експертної оцінки дані характеристики були оцінені з урахуванням особливостей металургійних підприємств (бал від 0 до 1);

значущість отриманих оцінок була перевірена за допомогою визначення середньоквадратичного відхилення.

Використання класичної методики експертного опитування дозволяє зменшити рівень суб’єктивності оцінки. Було проведено опитування 20 експертів, які працюють на Північному, Центральному та Інгулецькому ГЗК. Дані про компетенцію експертів наведені в додатку В.

Підбір експертів різної кваліфікації дозволяє розглянути об’єкт оцінки з різних ракурсів і сформувати адекватну оцінку характеристик різних видів товарної продукції виробництва ГЗК України. Той факт, що в основному, всі експерти мають технічну освіту обумовлений тим, що оцінювались технологічні особливості залізорудної продукції і можливість застосовувати її на металургійних підприємствах різного типу.

В результаті експертного оцінювання були визначені наступні характеристики, які відображають обмеження у використанні залізорудної продукції в металургійному виробництві :

мінімум додаткових витрат на металургійному переділі ;

тривалість зберігання залізорудної продукції;

можливість тривалого транспортування.

Дані експертного оцінювання приведені в табл. В.2. додатку В.

Методом середньої арифметичної було інтерпретовано результати оцінок і визначено експертну оцінку середньогалузевих характеристик для кожного виду товарної продукції.

Таблиця 3.2

^ Експертна оцінка характеристик які відображають обмеження у використанні залізорудної продукції в металургійному виробництві

Характеристика

Питомий коефіцієнт

Обкотиші

Агломерат

Концентрат

мінімум додаткових витрат на металургій-ному переділі

0,5

1

1

0,3

тривалість зберігання

0,25

1

0,8

1

можливість тривалого транспортування

0,25

1

0,8

1

Оцінка




1

0,9

0,65


Слід зазначити, що максимальне середньоквадратичне відхилення від середнього значення експертної оцінки дорівнює 0,06. Це відхилення є незначним, свідчити про відсутність аномальних значень, і підтверджує статистичну значущість отриманих результатів.

Для розрахунку показника ринкової конкурентної позиції підприємства також необхідно визначити показники фінансової стійкості ГЗК та економічної стійкості інтегрованої компанії, до складу якої воно входить.

Таблиця 3.3

^ Значення показнику фінансової стійкості українських ГЗК

Підприємство

Рік

2003

2004

2005

2006

2007

ВАТ «ПівнГЗК»

0,33

0,46

0,69

0,82

0,71

^ ВАТ «ЦГЗК»

0,17

0,33

0,44

0,68

0,67

ВАТ «ІнГЗК»

0,53

0,55

0,59

0,75

0,72

ВАТ «ПівдГЗК»

0,62

0,56

0,60

0,57

0,72

^ ВАТ «ПГЗК»

0,56

0,64

0,64

0,76

0,86

Що стосується економічної стійкості інтегрованих компаній, то джерелом для розрахунку його значення є інформація з офіційних галузевих аналітичних оглядів та публікації на сайті www.ugmk.info.

Зауважимо, що значення індексу економічної стійкості належать діапазону [0;1], але входження ГЗК до складу інтегрованої компанії повинно підвищувати його конкурентоспроможність. Згідно з цим пропонуємо для показника конкурентної позиції підприємства на ринку використовувати наступне значення: , таким чином, значення належатиме діапазону [1;2]. Якщо підприємство не входить до складу інтегрованої компанії, економічна стійкість його дорівнює 1.

Таблиця 3.4

^ Значення індексу економічної стійкості інтегрованих компаній, до складу яких входять українські ГЗК

Підприємство

Рік

2003

2004

2005

2006

2007

ВАТ «ПівнГЗК»

-

1

«Метінвест Холдинг»

1,2

«Метінвест Холдинг»

1,6

«Метінвест Холдинг»

1,7

«Метінвест Холдинг»

1,88

^ ВАТ «ЦГЗК»

-

1

«Метінвест Холдинг»

1,2

«Метінвест Холдинг»

1,6

«Метінвест Холдинг»

1,7

«Метінвест Холдинг»

1,88

ВАТ «ІнГЗК»

-

1

Смарт-груп

1,2

Смарт-груп

1,35

Смарт-груп

1,5

«Метінвест Холдинг»

1,88

ВАТ «ПівдГЗК»

-

1

Група «Приват»

1,2

Група «Приват»

1,35

Група «Приват»

1,5

«Евраз Холдинг»

1,95

^ ВАТ «ПГЗК»

-

1

«Ферроекспо»

1,2

«Ферроекспо»

1,3

«Ферроекспо»

1,45

«Ферроекспо»

1,55


За формулою 2.20 розраховано значення показника ринкової конкурентної позиції ГЗК України. Результати розрахунку представлені в табл. 3.5.

Динаміку значень показника ринкової конкурентоспроможності гірничо-збагачувальних комбінатів зображено на рис. 3.1.


^ Таблиця 3.5

Значення показнику ринкової конкурентної позиції ГЗК, тис. т

Підприємство

Рік

2003

2004

2005

2006

2007

ВАТ «ПівнГЗК»

362,44

975,99

1920,93

3599,95

4196,15

^ ВАТ «ЦГЗК»

3017,83

3779,78

4414,83

6204,75

7841,87

ВАТ «ІнГЗК»

1345,67

2637,44

6308,29

9237,41

9840,60

ВАТ «ПівдГЗК»

1482,95

993,45

1881,18

2192,61

5812,92

^ ВАТ «ПГЗК»

2451,06

3456,75

3925,91

6124,51

7609,46




Рис. 3.1. Динаміка показника ринкової конкурентної позиції ГЗК України


Даний показник відображає рівень конкурентоспроможності залізорудних гірничо-збагачувальних підприємств і його рекомендується використовувати надалі в кореляційно-регресійному аналізі для визначення остаточного виду суперпозиції функцій. Зазначимо, що до 2004 року українські ГЗК були підприємствами державної форми власності, тобто мали місце інші мікро- та макроекономічні умови.

Остаточний вигляд суперпозиції функцій конкурентоспроможності підприємства для періоду 2004-2007 рр. визначається за допомогою механізму багатоетапної перевірки гіпотез про регресійний тип економічної моделі, представленого на рис. 2.3. В роботі досліджено наступні класи регресійних моделей: лінійна, гіперболічна, параболічна, мультиплікативна.

Для прийняття попередньої гіпотези про тип регресійної моделі були побудовані графіки відповідності між зростанням значення показника ринкової конкурентної позиції підприємства та значень показників конкурентоспроможності за окремими групами. На даному етапі фактори не зважуються. Результати представлені в додатку Д. За результатами аналізу було прийнято попередню гіпотезу про лінійний тип регресійної моделі, адже за цими моделями лінії тренду мають найбільший коефіцієнт апроксимації.

Другий етап перевірки гіпотез пов'язаний із здійсненням кореляційно-регресійного аналізу багатофакторних залежностей. Адекватність отриманої залежності визначається шляхом розрахунку коефіцієнту детермінації . Якщо значення коефіцієнту детермінації попадає в діапазон [0,85;1], залежність є адекватною і існує тісний зв’язок між незалежною та залежними змінними.

Ступінь впливу факторів визначається на основі бета-коефіцієнтів (стандартизованих коефіцієнтів регресії) (2.22).

Статистична надійність регресійного рівняння в цілому оцінюється на основі F-критерію Фішера: перевіряється гіпотеза про невідповідність представлених регресійним рівнянням зв’язків реально існуючим.

З метою мінімізації трудовитрат при проведенні кореляційно-регресійного аналізу рекомендується використовувати універсальні статистичні програмні пакети (SPSS, Mіnіtab, Statgraphіcs, Statіstіca).

Результатом виконаного кореляційно-регресійного аналізу залежності конкурентоспроможності від сукупності факторів для умов гірничо-збагачувальних комбінатів України, є розрахунок значення показників детермінації, F-критерію Фішера для різних форм залежностей (табл. 3.6.).

Для лінійної регресії коефіцієнт детермінації є найвищим (близьким до 1), тобто багатофакторна регресія є статистично значимою.

Таким чином, гіпотеза про лінійний тип регресії підтвердилась в результаті кореляційно-регресійного аналізу.

Таблиця 3.6

^ Статистична значущість багатофакторних регресій

Форма залежності

Коефіцієнт детермінації

Перевірка статистичної значимості

Лінійна

0,864

Fp=5,57; Fт=4,28; Fp>Fт залежність є значимою

Гіперболічна

0,686

Fp=4,986; Fт=4,41; Fp>Fт залежність є значимою

Параболічна

0,552

Fp=2,568; Fт=3,55; Fp
Мультипліка-тивна

0,423

Fp=3,658; Fт=4,41; Fpт залежність не є значимою


Для остаточного прийняття гіпотези про тип залежності було побудовано графіки відповідності між зростанням значення ринкової конкурентної позиції підприємств значень показників конкурентоспроможності за окремими групами (з урахуванням результатів кореляційно-регресійного аналізу). Результати також представлені в додатку Д.

Дослідження графіків та результатів попередніх етапів перевірки гіпотез надало можливість прийняти гіпотезу про лінійний характер залежності конкурентоспроможності підприємства від ендогенних та екзогенних факторів для умов гірничо-збагачувальних комбінатів України (для періоду 2004-2007 рр.).

Виконання кореляційно-регресійного аналізу адитивної залежності методом вилучення найменш впливових факторів дозволило вилучити показники, які здійснюють несуттєвий вплив, та визначити питому вагу факторів, які залишилися, в інтегральному показнику конкурентоспроможності підприємства. Розрахунок бета-коефіцієнтів (коефіцієнтів значимості) дозволив визначити, яким чином кожен фактор впливає на рівень конкурентоспроможності підприємства.

Результати розрахунку приведені в таблиці 3.7.


Таблиця 3.7

Значущість факторів (бета-коефіцієнти) економічної моделі конкурентоспроможності гірничо-збагачувальних комбінатів України

Група

Показник

Розрахункові коефіцієнти регресії





- коефіцієнт

FIN

11. Коефіцієнт рентабельності діяльності

4,458

0,167

0,064

0,283

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності

4,323

0,071

0,027

0,116

3. Коефіцієнт фінансової стійкості

0,245

0,773

0,294

0,072

4. Коефіцієнт маневр. власного капіталу

0,594

0,265

0,100

0,060

ORG

5. Частка витрат на збут

9,673

0,046

0,017

0,168

6 .Коефіцієнт стійкості економічного зростання

1,729

0,370

0,141

0,243

7. Коефіцієнт зносу основних засобів

2,088

0,413

0,157

0,327

8. Фондовіддача

0,035

1,408

0,535

0,019

ENT

9. Показник Бівера

0,524

0,389

0,148

0,077

10. Забезпеченість запасами руди (млрд т)

0,434

0,651

0,247

0,107

11. Обсяг реалізованої продукції (млрд грн)

0,270

1,703

0,647

0,174

12. Сума активів підприємства (млрд грн)

0,605

0,936

0,355

0,215

EMP

13. Середня заробітна плата (тис. грн)

0,104

5,295

2,011

0,208

14. Обсяг реалізації продукції на 1 грн. заробітної платні

0,005

4,516

1,715

0,009

ECL

15. Шкідливі викиди (т/тис.т)

1,138

0,439

0,167

0,190

16. Витрати на охорону навколишнього середовища (тис.грн/тис.т)

0,091

1,923

0,730

0,066

OF

17. Податкоємність продукції(без ПДВ)

9,752

0,027

0,010

0,099

18. Коефіцієнт економічних санкцій

0,196

1,408

0,535

0,105

19. Коефіцієнт цільового фінансування

4,539

0,108

0,041

0,187

20. Співвідношення амортизації до вартості основних засобів

0,462

0,252

0,096

0,044

21. Частка підприємства на ринку продукції (галузевому ринку)

16,027

0,034

0,013

0,209

22. Частка підприємства за експортом

4,264

0,185

0,070

0,299

З метою уникнення громіздких коефіцієнтів регресії (4-значні цифри), які можуть ускладнити сприйняття інформації, показники ринкової конкурентної позиції ГЗК України при розрахунку були використані у розмірності млн. тон.

Таким чином, середньоквадратичне відхилення результуючого показника ринкової конкурентної позиції підприємств в економічній регресійної моделі =2,63.

Коефіцієнт детермінації залежності (рис. 3.2) свідчить про те, що отримані стандартизовані коефіцієнти регресії дійсно відображають рівень впливу кожного фактору на рівень конкурентоспроможності ГЗК.

Дана суперпозиція в остаточному вигляді в подальшому використовується при визначенні рейтингів конкурентоспроможності підприємств (рис. 2.1).



Рис.3.2. Взаємозв’язок між фактичними та розрахунковими значеннями показників ринкової позиції ГЗК України (за даними 2004-2007 рр.).


Слід зауважити, що з урахуванням темпів змін, які відбуваються як в українській так і в світовій в економіці, екстраполювати дані, тобто використовувати визначений вид суперпозиції (табл. 3.7), рекомендується протягом 2-3 років. Після цього необхідно заново провести кореляційно-регресійний аналіз с новими даними про діяльність підприємств та новими значеннями показнику чистого приведеного заліза та визначити новий вигляд суперпозиції функцій.



1 Дана нумерація співпадає з нумерацією на графіках у Додатку Ж.
еще рефераты
Еще работы по разное