Реферат: Вплив глобальної економічної кризи на патентну активність

Вплив глобальної економічної кризи на патентну активність

(статистичний аналіз)


Марина Шенкаренко, начальник відділу

економічного аналізу і статистики

Державне підприємство «Український інститут промислової власності»

Сучасна економічна криза є одним з найбільших викликів для світової економіки з часів закінчення Другої світової війни. На відміну від попередніх фінансових криз, які обмежувалися окремими регіонами, нинішня фінансова криза охопила практично всі країни світу. При цьому кризові явища торкнулися без винятку всіх сфер життя.

Як свідчить історичний досвід, у кризові періоди попит на права інтелектуальної власності завжди знижувався внаслідок скорочення можливостей фінансової підтримки інноваційного циклу. Не винятком є й нинішня криза. Різке падіння попиту та зменшення номінальної вартості активів у результаті кризи призвело до зменшення потоків готівкових коштів у балансах компаній. У той же час більш жорсткими стали умови фінансового ринку, обмежуючи можливості отримання кредитів. Це призвело до того, що більшість компаній були вимушені скоротити капіталовкладення в наукові дослідження й розробки, а також витрати на отримання патентів і підтримання їх чинності. Навіть фірми, які мали достатні резерви готівкових коштів і доступ до кредитного ринку, скоротили капіталовкладення в цю сферу. Крім того, компанії зіткнулися з невизначеністю щодо майбутніх перспектив зростання світової економіки. Внаслідок цього вони переглянули показники середньо- і довгострокової окупності вкладень у дослідження й розробки та отримання патентів і відповідним чином відкоригували пов’язані з цими процесами витрати.

За даними статистичного аналізу в переважній більшості країн світу у 2009 році відбулося зниження патентної активності, але, незважаючи на загальний спад, картина активності патентування не однакова в різних країнах. Слід мати на увазі, що, як правило, спостерігається часовий лаг приблизно в один рік між економічним спадом і його впливом на патентну активність.

У Таблиці 1 наведено дані щодо динаміки надходження заявок на винаходи до патентних відомств провідних країн світу, а також регіональних патентних відомств.


^ Таблиця 1. Надходження заявок на винаходи до національних та регіональних патентних відомств у 2005 – 2009 роках


^ Країна/

відомство

2005

2006

2007

2008

2009

2009 до 2008 (%)

Іспанія

3252

3352

3439

3783

3712

–1,9

Китай




210490

245161

289838

314573

+8,5

Корея

160921

166189

172469

170632

163523

– 4,2

Німеччина

60222

60585

60992

62417

59583

–4,5

Росія

23644

27884

27505

27712

25598

–7,6

Сполучене Королівство

26192

25745

24999

23379

22465

–3,9

США

381797

417453

439578

466258

457966

–1,8

Франція

17275

17245

17107

16707

16106

– 3,6

Японія

427078

408674

396291

391002

348596

–10,8

Європейське

патентне відомство


128709


135399


141423


146644


134542


–8,3

Євразійське патентне відомство

1940

2293

2692

3066

2801

–8,6


Як видно з наведених даних, у 2009 році практично в усіх країнах спостерігаєвлося зниження патентної активності заявників. Кількість заявок, поданих до національних і регіональних патентних відомств, порівняно з 2008 роком значно знизилася. Найбільш суттєве зниження їх кількості відбулося в патентних відомствах Японії (на 10,8 %), Росії (на 7,6 %); Європейському і Євразійському патентних відомствах (на 8,3 % й 8,6 % відповідно).

Найбільш підготовленою до кризи виявилася економіка Китаю, у якому на фоні рецесії найбільших світових економік відбулося зростання у 2009 році основних макроекономічних показників. Підвищилася в Китаї й патентна активність заявників: кількість заявок, які надійшли до національного патентного відомства КНР у 2009 році, збільшилася порівняно з 2008 роком на 8,5 %.


^ Рис. 1. Динаміка надходження заявок на винаходи до національних патентних відомств провідних країн у 2005 – 2009 роках





Спад патентної активності відбувся також і на міжнародному рівні (Таблиця 2). Так у 2009 році кількість міжнародних патентних заявок, поданих до Міжнародного бюро ВОІВ за Договором про патентну кооперацію (РСТ), зменшилася на 4,5 %. На тлі цього показника більш серйозний спад спостерігався в поданні міжнародних заявок з таких промислово розвинених країн як Німеччина (–11,3 %) і Сполучені Штати Америки (–10,8 %). Така ж тенденція спостерігалася і в поданні заявок з Австралії (–9,9 %), Ізраїлю (–17,2 %), Канади (–1,7 %), Італії (–7,7 %), Швеції (–13,4 %), Сполученого Королівства (–3,4 %).

Разом з тим, незважаючи на важкі глобальні економічні умови, країни Східної Азії продемонстрували позитивне зростання патентної активності. Темпи зростання Японії, яка є другим найбільшим користувачем системи РСТ, сягнули рівня 3,6 %, Республіки Корея, яка є четвертим найбільшим користувачем системи, – 1,9 %. А Китай став п’ятим найбільшим користувачем РСТ з найвищими темпами зростання – на 29,1 %.


^ Таблиця 2. Подання міжнародних заявок на винаходи за Договором про

патентну кооперацію (РСТ) з 15 провідних країн у 2005 – 2009 роках


^ Країна/

відомство

2005


2006


2007


2008


2009


2009

до 2008 (%)


США

46858

51296

54044

51673

46079

-10,8

Японія

24870

27023

27749

28785

29807

3,6

Німеччина

15987

16734

17825

18854

16732

-11.3

Корея

4689

5946

7065

7900

8049

+1,9

Китай

2512

3937

5465

6126

7906

+29,1

Франція

5756

6264

6570

7073

7163

+1,3

Сполучене

Королівство

5096

5093

5539

5513

5326

-3,4

Нідерланди

4504

4550

4422

4341

4445

+2,4

Швейцарія

3294

3613

3814

3749

3673

-2

Швеція

2887

3334

3658

4136

3581

-13,4

Італія

2349

2702

2948

2885

2664

-7,7

Канада

2320

2573

2848

2913

2569

-11,8

Фінляндія

1893

1844

1994

2223

2133

-4

Австралія

2001

2003

2053

1946

1754

-9,9

Ізраїль

1461

1599

1747

1905

1577

-17,2

Інші

10277

11159

12216

13230

12442

-6

Усього

136754

149670

159957

163252

155900

-4,5


Рис. 2. Динаміка надходження заявок на винаходи до Міжнародного бюро ВОІВ і Європейського патентного відомства у 2005 – 2009 роках





Світова фінансова криза не могла не позначитися й на економіці України як держави, інтегрованої у світову економіку. Поглиблення кризових явищ спричинило прояв усіх проблем, накопичених у вітчизняній економіці за останні два десятиріччя, поставило на межу виживання більшість підприємств і організацій. Незважаючи на задекларований перехід національної економіки на інноваційну модель розвитку й прийняття з цього приводу низки законів і постанов, інноваційна активність вітчизняних підприємств не зростає, а національний дослідницький потенціал використовується не повною мірою.

Дані Держкомстату свідчать про тенденцію до скорочення чисельності науковців в Україні більше ніж утричі – з 313 тисяч вчених у 1990 році до 94,1 тисячі у 2008 році. Рівень інноваційної активності промислових підприємств у 2008 році становив 13,0 %. За цим показником Україна не досягла навіть рівня 2003 року.

Усе це призвело до зниження патентної активності в Україні і перш за все активності національних заявників, унаслідок чого у 2009 році до національного патентного відомства України надійшло на 15,5 % менше заявок на винаходи, ніж у 2008 році (Таблиця 2).


^ Таблиця 3. Надходження заявок на винаходи до Держдепартаменту інтелектуальної власності у 2005 – 2009 роках





2005

2006

2007

2008

2009

2009 до 2008 (%)

Надійшло заявок

5592

5930

6163

5697

4815

–15,5

від національних заявників

3535

3472

3440

2823

2436

–13,7

від іноземних заявників

2057

2458

2723

2874

2379

–17,2

у т.ч. за процедурою РСТ

1750

2142

2397

2548

2134

–16,2


Ситуація ускладнювалася входженням України до Світової організації торгівлі у 2008 році, у зв’язку з чим підвищилася сума зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти промислової власності. Поєднання двох негативних чинників – впливу економічної кризи на стан економіки й одночасне значне підвищення суми зборів у зв’язку з приєднанням України до СОТ – стало причиною суттєвого зниження кількості заявок на винаходи в Україні.

^ Рис 3. Динаміка надходження заявок на винаходи до Держдепартаменту інтелектуальної власності у 2005 – 2009 роках





Водночас слід зазначити, що після скасування деклараційного патенту й розширення переліку об’єктів, які охороняються як корисні моделі, значна кількість вітчизняних заявників з метою мінімізації витрат на отримання патенту на винахід віддає перевагу поданню заявок на корисні моделі, що, з одного боку, штучно занижує кількість заявок на винаходи, а з іншого – негативно позначається на технічному рівні нововведення, оскільки реєстрація патенту на корисну модель здійснюється без проведення експертизи по суті.

Разом з тим, незважаючи на окремі негаразди, Україна впевнено йде шляхом подолання наслідків економічної кризи. Аналіз результатів роботи за сім місяців 2010 року свідчить про підвищення патентної активності заявників порівняно з відповідним періодом 2009 року (Таблиця 4).


^ Таблиця 3. Надходження заявок на винаходи до Держдепартаменту інтелектуальної власності за сім місяців 2010 року





7 місяців

2009

7 місяців

2010

2010 до

2009 (%)

Надійшло заявок

2832

3148

+11,2

від національних заявників

1444

1545

+7,0

від іноземних заявників

1388

1603

+15,5

у т.ч. за процедурою РСТ

1249

1457

+16,7


Протягом зазначеного періоду до національного патентного відомства надійшло понад 3,1 тисячі заявок на винаходи, що на 11,2 % більше проти аналогічного періоду минулого року, у тому числі від національних заявників – на 7 %, від іноземних заявників – на 15,5 %.


Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що криза негативно позначилася на показниках інноваційної діяльності більшості країн світу. Не є виключенням й Україна.

Низький рівень фінансування наукових та науково-технічних робіт в Україні є причиною падіння винахідницької активності й веде до згортання процесів комерціалізації в державі. Низька інноваційна активність промислових підприємств свідчить про те, що корпоративний сектор України відіграє незначну роль у становленні інноваційної системи в державі й технологічній реструктуризації промисловості. Головним завданням для великих промислових підприємств та представників середнього бізнесу в умовах кризи є скорочення витрат, а впровадження інновацій – процес високовитратний. Але слід зважати на те, що інновації дедалі більшою мірою розглядаються як важлива складова ефективної відповіді на виклики економічної кризи. Вони мають стати однією з ключових позицій для подолання наслідків економічного спаду й повернення країн на шлях стабільного зростання.

Інтелектуальна власність є одним з обов'язкових механізмів для перетворення знань на комерційні активи. Права інтелектуальної власності створюють надійні умови для інвестицій в інновації та забезпечують правову основу для торгівлі інтелектуальними активами. У пошуках стратегій для подолання економічної кризи й для забезпечення стійкого підйому після кризи важливе місце має відводитися як інвестиціям у створення знань, так і підтриманню надійної системи інтелектуальної власності. Саме ці кроки дозволять забезпечити належний баланс між потребами та інтересами виробників знань, інвесторів і суспільства. У вирішенні цього питання провідна роль відводиться державі, яка має створити належні умови для забезпечення продукування нових знань і постійного трансферту їх у виробництво.


Використані джерела:


PCT Yearly Review: The International Patent System in 2009. WIPO, 2010

Global Financial Crisis and Economic Outlook: Global Think Tank Summit. China Center for International Economic Exchanges (Beijing, July 3, 2009). – www.wipo.int

Статистичні дані патентних відомств

http://www.sipo.gov.cn/sipo2008/

http://www.deutsches-patentamt.de/

http://www.eapo.org/rus/ea/index.html

http://www.epo.org/

http://www.oepm.es/

http://www.prh.fi/

http://www.inpi.fr/

http://www.ipo.gov.uk/

http://www.uibm.gov.it/

http://www.jpo.go.jp/

http://www.kipo.go.kr/

http://www.rupto.ru/

http://www.uspto.gov/


4. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Стат. Збірник – К., 2009.