Реферат: Використання елементів інтенсивного навчання читання як провідний фактор свідомого успішного навчання

Гайова Людмила Олександрівна,

вчитель початкових класів

Енергодарського навчально-виховного комплексу №5,

спеціаліст вищої категорії,

«Старший вчитель»


тема: Використання елементів інтенсивного навчання читання як провідний фактор свідомого успішного навчання


Згідно з національною доктриною розвитку освіти, в Україні необхідно створити умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя. Особистісна орієнтація освіти, формування національних і загальнолюдських цінностей, постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, пропаганда здорового способу життя, розширення україномовного освітнього простору, запровадження освітніх інновацій є складовими пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти.

Одне із протиріч нашого часу: знати і вміти треба набагато більше, ніж раніше, а функціональні можливості організму людини не покращуються. Що робити? Адже всі батьки хочуть, щоб їх діти виросли здоровими, розумними, добрими, щасливими, навіть, якщо природа не наділила їх богатирським здоров’ям, а оточуюче середовище суворе і скупе на життєві блага. Як бути? Думаю, що звичайні, але не байдужі вчителі та допитливі батьки завжди знайдуть засіб допомогти дитині відчути радість пізнання, самоутвердження, отримувати позитивні емоційні заряди, які подарує цікава гра. Це реальність, перевірена тисячами прихильників унікальної методики М.О. Зайцева.

Для розв’язання цієї проблеми на уроках навчання грамоти (читання) пропоную використання елементів методики інтенсивного навчання, що сприятиме збереженню психічного здоров’я дитини і буде корисним для її фізичного розвитку. Це не диво. Дитина щаслива: вона може, вона перемагає у змаганнях, у неї з’являються нові навички.

Наявні привілеї є шляхом такого навчання, яке орієнтоване на розвиток, де знання, уміння і навички розглядаються не як засіб розвитку учнів, а є однією з перших сходинок формування у дітей ключових компетентностей, що є безпосередньою найважливішою метою навчання.

Сучасна школа, проголосивши актуальну мету й стратегію розвитку, поки що не має достатніх засобів їх реалізації. Нові програми і підручники не завжди сприяють формуванню основних, ключових компетентностей – уміння вчитися, бо орієнтовані, головним чином на репродуктивну роботу, а не на створення систем понять.

^ Провідною науковою ідеєю є створення умов, за яких в процесі навчання читання формується навчальна діяльність, що сприяє перетворенню дитини в суб’єкта, зацікавленого в навчанні й саморозвитку, який буде здатен застосувати знання, уміння та навички у нових ситуаціях.

Таблиця 1. Компетентнісний підхід на початковому етапі навчання читання

№ п/п

Складові компетентнісного підходу

^ Характеристика зазначених складових

1

2

3

1.

Наукові визначення компетентності

Компетентність – сукупність знань і вмінь, необхідних для

ефективної професійної діяльності, вміння аналізувати,

передбачати наслідки діяльності, використовувати інформацію.

2.

Навчальна компетентність як складова ключових (життєвих) компетентностей

Процес оволодіння знаннями і вміння їх використовувати у

змінюваних ситуаціях є основним критерієм навчальної компетентності.

3.

Провідний фактор успішного навчання

Організаційні навички і вміння, які забезпечують швидке включення дітей у навчання:

Здатність діяти цілеспрямовано

Орендування в часі

Здатність обдумувати послідовність і способи виконання завдань

4.

Початковий етап формування навчальної компетентності в період навчання читання (з використанням елементів методики Зайцева М.О.)

4.1. Особливості організації роботи

4.1.1. Елементи підготовчої роботи вчителя

добір раціональних шляхів знайомства дитини з новими об’єктами (теоретичними, практичними)

формування вміння дитини організовувати:

своє робоче місце;

орієнтуватися в часі та берегти його;

планувати свої дії;

доводити свою роботу до кінця.

4.1.2. Формування практичних навичок роботи:

з таблицями;

кубиками;

абеткою;

аудіоматеріалом, тощо…

5.

Шляхи формування навчальної компетентності молодших школярів в процесі навчання читання

Запобігання можливим помилкам під час формування вмінь та навичок;

ускладнення низки завдань у певній послідовності;

створення умов для розуміння учнями мети й об’єктів роботи;

формування первинних навичок контролю та самоконтролю;

пропедевтика труднощів у процесі виконання самостійної роботи;

планування й впровадження спеціальних ускладнень у тренувальні вправи з метою підвищення гостроти уваги, уникненню штампа дій.

6.

Елементи практичного застосування

Алгоритм порівняння:

уважно розглянути проблеми;

виявлення ознаки кожного предмета;

зіставлення відповідних (знайти однакові, подібні, відмінні);

узагальнення результатів порівняння.

7.

Відповідність сучасним вимогам

Впровадження компетентністного підходу початкового етапу навчання

є одним з ефективних інструментаріїв реалізації завдань національної доктрини розвитку освіти.


На мою думку, впровадження методики М.О. Зайцева сприяє оптимізації процесу навчання читання першокласників. Саме вона створює умови для розвитку й самореалізації особистості, збереження і поліпшення її психоемоційного стану у процесі навчання, бо побудована ця методика на корінних засадах «нервової організації» та часовому розташуванні психічних актів у свідомості, що пояснюється розподіленням моментів сприяття на окремі ланцюжки шляхом рухомих реакцій.

Метод «Кубиків Зайцева» - пряма практична реалізація сучасних вимог до навчання молодших школярів: сенсорний потік чітко дробиться на своєрідні «кванти інформації», операції з ними супроводжуються ритмічними рухами з періодичними моторно – емоційними акцентами. Плюс вільна модель поведінки, зручність обраної дитиною пози, ігрова ситуація, що постійно змінюється, елементи змагання і радість від наявних і швидких досягнень.

Вивчаючи методику навчання читання як механізм для формування ключових компетентностей учнів, я спиралася на фундаментальні відомі низки вчених та сучасні досягнення в цьому напрямку, зокрема на роботи (див. перелік посилань).

Сталі позитивні емоції – прекрасний фон для нормалізації і активації всіх функціональних систем організму дитини, це – справжній шлях до здоров’я. Мова йде не лише про нервову систему.

Друга група оздоровлюючих факторів - це ритмизация діяльності. Вона проявляється і в основному – складовому принципі навчання, і в ритмічному пред’явленні звукових подразників з боку вчителя, і в ритмічних рухах руки дитини (покачування кубиків) для впізнання «залізних», «дерев’яних», «золотих» кубиків. Ритми, синхронізуючи нервово – психічні процеси, ніби «розгойдують» мозок і сприяють своєрідному функціональному резонансу, полегшують сприйняття та діяльність. Цю важливу особливість нервової системи корисно використовувати при навчанні дітей з різними дефектами розвитку психіки.

Нарешті, важливі достоїнства навчальних прийомів М.О. Зайцева – це формування правильної осанки, високий рівень загальної рухової активності, поліпшення дикції, правильна фіксація погляду і ще немало додаткових факторів, пов’язаних з можливістю активного проявлення індивідуальних здібностей дитини.

Мета і завдання досвіду

Метою досвіду є висвітлення наступних аспектів:

шляхи підвищення зацікавленості читанням, створення умов, за яких дитина зацікавиться читанням з перших уроків навчання;

шляхи підвищення ефективності навчання читання з використанням сучасного ППД.


Завдання:

створити умови для розвитку дитини, при якому в ігровій формі вона набуває необхідних знань умінь і навичок, що сприятимуть розвитку дитини, формуванню в неї ключових компетентностей, що є безпосередньою найважливішою метою навчання;

сприяти підвищенню зацікавленості читанням, створити умови, за яких дитина зацікавиться читанням з перших уроків навчання;

створити умови на уроках, за яких дитина почуває себе особистістю, повноцінним учасником процесу навчання.

Основні цілі зумовлюють добір і формування таких завдань:

застосування форм роботи, де вчитель є організатором навчальної діяльності, організатором обставин, у яких учень, спираючись на всі спільні нароби, веде самостійний пошук, виявляє і конкретизує способи дії, застосовує їх для розв’язання нових навчальних завдань, обґрунтовує свої дії;

створення умов роботи, за яких діяльність іде від дитини, а сам процес надбання знань має характер навчальної діяльності;

створення на уроках ситуацій, спрямованих на організацію навчального дослідження, що за своєю природою колективне і припускає критичне зіставлення різних позицій, методів, результатів;

застосування групово – дискусійної та парно – дискусійної форм колективно розподіленої діяльності учнів на уроках.

Наукова новизна досвіду:

Розробка і застосування власних методичних прийомів з використанням основних елементів методики М.О. Зайцева та методичних посібників з навчання читання інших авторів.

Підготовка методичних рекомендацій щодо використання елементів методики М.О. Зайцева у масовій школі.


Шлях розвитку і становлення досвіду

Близько п’ятнадцяти років тому мені і кільком моїм колегам поталанило пройти курси інтенсивного навчання за методикою М.О. Зайцева, які читав сам автор цієї унікальної методики. З того часу почала індивідуально працювати з дітьми 4 – 5 років, навчаючи кожного з них правильного читання в досить стислий термін (від двох тижнів до двох місяців, в залежності від індивідуальних особливостей і здібностей дитини). На сьогоднішній день вмію навчити кожну дитину читати з легкістю. Здобула навички використовування ефективних методичних прийомів і дібраного, протягом багатьох років, дидактичного матеріалу для роботі з першокласниками, навчилася застосовувати свої практичні вміння в роботі з цілим класом.

Працюючи з дітьми шестирічного віку, із задоволенням навчаю їх читання, а діти, в свою чергу, навчаються читати з великим захопленням. Хочу передати надбання, зібраного протягом багатьох років, методичного досвіду колегам.

Таблиця 2. Теоретичні засади досвіду

№ п/п

Структурні елементи

Зміст

1

Національна доктрина розвитку освіти про пріоритетні напрямки розвитку освіти.

Вважаю, що впровадження елементів методики М.О. Зайцева сприяє формуванню загально – людських цінностей, підвищенню якості початкової освіти, оновлення форм організації НВП. Розробка і проведення занять українською мовою створює умови для розширення україномовного простору.

2

Концептуальні засади технологій раннього навчання М.Зайцева

Комплекс оригінальних методичних прийомів, технологій М.О. Зайцева базується на відкриттях і теоретичних узагальненнях про психічні особливості розвитку людини, російських учених – фізіологів Івана Сеченова (1829 – 1905); Івана Павлова (1849 – 1936); Олексія Ухтомського (1875 – 1942); неврополога, психіатра, психолога Володимира Бехтерєва (1857 – 1927); психолога Олексія Леонтьєва (1903 – 1979).

3

Принципові положення технології

Одночасний розвиток мовлення дітей з навчанням їх читання розглядається не як умова «прискореного розвитку», а як процес оволодіння новою мовною реальністю – письмовим мовленням.

4

Оздоровчі фактори.

Ритмізація діяльності, що виявляється під час навчання грамоти у ритмічних звукових подразненнях, у дозованих за певним правилом моторно – емоційних акцентах, у ритмічних руках кисті дитини.

Формування правильної постави

Висока загальна рухова активність

Робота над фіксацією погляду

5

Результативність.

Формування ключових компетентностей з читання.

Діти навчаються читати правильно і з задоволенням.

Самостійно вчать вірші, знають багато загадок.

Психологічний комфорт учнів, готовність до подальшого навчання.

6

Методичне забезпечення.

Зайцев Н.А. Письмо. Чтение. Счёт. – СПб: «Лань». 1997

Розробник Біла Е.П. «Навчаємо читання українською мовою за методикою М.О. Зайцева – Київ, 2008»

Кубики

Таблиці

Дидактичний матеріал для тренінгових вправ.

^ 1 Мотивація, методи та особливості технології навчання читання молодшого шкільного віку

Василь Сухомлинський писав, що «читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе».

У світовій практиці читання вважається головною формою засвоєння найрізноманітнішої, змістової та емоційної інформації, особливим засобом розумового і духовного розвитку особливості. Читання активно впливає на мовний, естетичний розвиток дитини, залучає її до читання книжок. Уміти читати – означає оволодіти технікою читання, усвідомлено сприймати те, що читаєш, орієнтуватися в художній, науково пізнавальній і довідковій літературі. Уміння читати – це наявність інтересу до читання, до книг, як джерела пізнання.

Та навчитися по-справжньому добре читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами й прийомами.


Таблиця.3. Концептуальні засади ефективних технологій читання з використанням кубиків М.О. Зайцева

№

п/п

Елементи технології

Характеристика елементів технології

1

Методи навчання

наочні (демонстрація);

словесні;

практичні (індивідуальні та групові ігри та вправи); репродуктивні;

проблемні.

2

Роль педагога

Педагог починає навчання без словесних настанов, відразу залучаючи

дітей до діяльності, пов’язаної з об’єктом, що вивчається. Внутрішньо

він готовий до інтелектуальної і фізичної та напруженої праці,

володіє необхідними для розвитку дитини методичними

рішеннями, засновуючи її пізнавальну діяльність на

грі.

Педагог відбудовує навчальний процес на засадах природо

відповідного розвитку дитини, через відношення і діяльність,

всебічно активізуючи пізнавальний потенціал дитячого мозку.

3

Особливості технології

- максимальна наочність у навчанні;

нескладні дидактичні посібники;

- звільнення дитини від регламентованої поведінки;

- ритмізація діяльності (ритмічні звукові подразнення, ритмічні рухи кисті дитини);

- навчальна діяльність дітей насичена цікавими ігровими ситуаціями з елементами змагання;

- одночасний розвиток мовлення дітей з навчанням їх читання;

- шлях до читання через письмо (від письма кубиками до читання);

- складовий принцип навчання читання, відмова від фонемного принципу;

- поєднання навчання зі співом (запам’ятовування складів у формі коротких складових пісеньок, які використовують як фонетичну розминку і супроводжують рухами);

- використання всіх видів пам’яті: звукової, моторної, зорової, кін естетичної (просторово-рухової);

- нормалізація та активізація всіх функціональних систем організму дитини завдяки стійким позитивним емоціям;

- навчання дистанцийоване від вербально-логічного спрямування;

- формування правильної постави, висока загальна рухова активність (не обов’язкове сидіння за столами).


Спираючись на теоретико-практичний опис досвіду, пропоную наступний порядок дій під час навчання читання:

Алгоритм процесу навчання читання




^ Переваги інструментаріїв М.О. Зайцева у навчанні читання і грамотного письма

Посібники М.Зайцева універсальні для будь-якої аудиторії (віку, рівня розвитку, кількості учасників, поставлених задач і т.д.).

Система дає можливість не відмовлятися відразу від прийнятих методик тим, кому це важко, а використовувати посібники як доповнення для розвитку наявних програм.

Посібники впливають на багато органів почуттів: колір їх яскравий, тонко і точно підібраний, не дратує око; текст великий і видний здалеку; розташований у різних місцях приміщення, тренує м’язи очного яблука на дальність зору; відхід від червоно-синьо-зелених сполучень кольорів у символіці звуко-буквеного аналізу дозволив уникнути колірної «роздратованості» слів при зоровому сприйнятті; кубики видають звуки різного тембру і висоти, і педагог буде багато разів озвучувати їх сам (називати) і використовувати сольне і хорове виконання – усе це дозволить створювати музично – емоційні естетичні асоціації; часто знаходячись у руках дітей, посібники різного розміру будуть впливати на дрібну мускулатуру рук, що саме по собі найсильнішим чином впливає на розвиток інтелекту; якщо посібники грамотно розміщені, уздовж стін по всьому приміщенню і вище рівня ока, можна назавжди забути про потенційну загрозу сколіозу, гіподинамії і дидактичній перевантаженості в результаті занять, надані дітям у вільне користування дозволяють розвиватися у власному темпі й у перспективі виходити на жагучу самоосвіту.

За найменшу фонематичну одиницю мови беззастережно прийнятий склад. На думку М.О. Зайцева, передумови для усвідомленого розподілу на букви і звуки з’являються набагато пізніше, ніж ми і зможемо скористатися на наступному «витку» розвитку інтелекту. А поки набагато легше й цікавіше спілкуватися з грамотно викладеною системою української мови, радісно мимоволі запам’ятовувати її і наповнити змістом текст. Вся ігротека буде спрямована на це.

Можливість кожному навчатися читати найбільш зручним для нього способом. Багатьом здається: якщо дитина вивчить літери, то обов’язково одразу ж і почне читати. Проте дитина не читає. Вона намагається прочитати назви улюблених дитячих журналів, старанно вимовляючи літери: «ем-а-ел-я-те-ка-о», «ес-о-ен-я-ша-ен-и-ка». Що вийшло? «емаелятекао», «есоеняшаеника». Спробуйте здогадатись, що ці слова означають «малятко» та «соняшник». Після таких невдалих спроб дитина відчуває відразу до читання.

Абетки з малюнками, якими користуються батьки та педагоги, навчаючи дітей, не допомагають, а , навпаки, ускладнюють процес навчання: зображення літер у свідомості дитини пов’язуються з малюнками, яких згодом доводиться позбавлятись.

Із зебри, акули, йоржа, цапа та індика чомусь повинно утворитися слово «зайці», а при читанні слова «бабуся» уявляється бегемот, антилопа, білка, удав, слон та ящірка.

Справа значно полегшується, якщо звернутися до методики М.О. Зайцева На кубиках, призмах і таблицях діти бачать одиниці мовлення (склади і літери, які вони «приспівують» і згодом складатимуть з них слова). Самостійне складання слова з кубиків (спочатку з майже непомітною допомогою дорослих) – це відкриття, справжнє диво – перетворення літер у слово. Дитина легко ділить слово на склади. Можливість їх побачити викликає інтерес. Показали склади МА – МА, ТА – ТО, ЛІ – ТО, усе зрозуміло! Діти бачать ці склади, чують, як вони вимовляються, та відрізняють їх від інших, виділяють, співають, легко складають з ними різні слова.

Кожен кубик, кожна клітина в таблиці – це конкретний образ. Кубики (чи призми) тримаємо в руках, повертаємо, складаємо з них слова. По таблицях водимо указкою, можемо нею «писати» слова, диктанти. Не варто перевтомлювати дітей, можна гратися з ними двічі або тричі на тиждень. З малюнками краще працювати по три хвилини п’ять разів, ніж протягом п’ятнадцяти хвилин одноразово. Із старшими – не більше двадцяти хвилин. Якщо дитина захоплюється грою, не будемо переривати заняття, поки вона сама не припинить гру.

Як працювати? З чого починати? Звичайно ж з імені дитини. КА – ТЯ два кубики. Але дитина може складати їх по різному: ТЯ – КА, ТЮ – КА, КО – ТЯ…….. Сімдесят дві комбінації утворюються з двох кубиків. «Куди сховалось твоє ім’я? Пошукаємо його.» - так починається гра, під час якої дитина знайомиться з одиницями мовлення (складами і літерами, засвоює їх. Далі складаємо слова МА – МА, ТА – ТО, БА – БУ – СЯ, ДІ – ДУ – СЬ, імена братика, сестрички, згодом – найбільш близькі та зрозумілі дитині слова –ПО- таблиці указкою, допомагаємо дитині. Незабаром вона захоче все це зробити самостійно.

Навчаючи дітей читання, обов’язково треба поєднувати запропоновані прийоми й методи в різних комбінаціях. Не варто дозволяти дітям довго сидіти. Нехай вони рухаються, підходять до таблиць, складають з кубиків слова. Обов’язково хваліть їх за старанність та успіхи, це необхідна умова успішного результату. Навчання має проводитися у вигляді гри, змагання, без будь якого примусу з боку педагога. Це можуть бути різноманітні вправи, ігри, вони не набридають. Діти не втомлюються, не втрачають інтерес до занять. Вони рухаються, міркують, уявляють себе «чарівниками», відгадують загадки, роблять свої «дослідження» та «відкриття».

Багаторічний досвід роботи доводить, що діти, навчаючись за цією методикою, швидше опановують мовлення, «чистіше беруть звуки» (за словом автора методики), успішніше розвиваються.

Методикою М.О. Зайцева цікавляться психологи, медичні працівники (зокрема офтальмологи, ортопеди), дефектологи, відзначаючи позитивний вплив таких занять на інтелектуальний, фізіологічний розвиток дітей, на їх психіку.

^ Поетапність формування ключових компетентностей з читання

Курс навчання читання за методикою М.О. Зайцева, зміст і сутність яких пропоную розглянути у таблиці .

№ п\п

Етап

^ Об’єкт уваги

Примітка

1.

Ознайомлення з кубиками і таблицями, вивчення слайдів

Знайомство з кубиками. Показ наповнювачів. Проспівування складів і літер. Проспівування складів за таблицею. Ігри з кубиками.

Вживання термінології:

«золоті» кубики – для голосних

«залізні» й «дерев’яні» (великі й маленькі) – для приголосних та їх сполучень з голосними, з м’якими знаком та апострофом.

2.

Читання окремих слів

2.1. Читання слів, що називають предмети. Читання імені дитини, імен родичів, назв частин тіла, елементів будинку, домашньої обстановки тощо.

2.2 Введення слів, що називають дії. Наступна група слів містить дієслова.

2.3. Введення слів, що називають ознаки предметів. Пізніше пропонують прикметники.

Перші 15 слів, які пропонують дитині для читання, повинні бути найзнайомішими і найприємнішими для неї.

Кожне слово супроводжується дією, яке воно означає.

Діти не тільки читають, а й «записують» слова за допомогою кубиків, складових таблиць.



3.

Читання словосполучень, текстів

3.1. Читання словосполучень чергуємо з їх написанням. Вводимо правило «Перенос слів»

3.2. Читання й «запис» простих речень.

3.3 Читання й «запис» поширених речень.

3.4. Читання й запис невеличких текстів.

Виконуємо тренінгові вправи.

Вивчаємо елементи граматики («Перенос слів», «Велика літера» тощо)

Доцільно працювати на матеріалі прислів’їв, скоромовок, загадок.

За бажанням можна складати твори – мініатюри (3 -5 речень).


3.2 Види вправ для кожного етапу формування ключових компетентностей з навчання читання.

На кожному етапі навчання читання доцільно використовувати дидактичні ігри та вправи, виконання яких відповідатиме завданням і змісту певного періоду навчання. Ігри, ускладнюючись, «переходять» за попереднього етапу навчання до наступного, а деякі «залишаються» на попередньому етапі, «виконавши» своє дидактичне завдання. Добираючи ігри, педагог обов’язково враховує індивідуальні особливості окремого учня, або групи учнів. Вчитель обирає найбільш ефективний і доцільний матеріал з метою інтенсифікації процесу навчання читання.

Поетапний перелік ігор приведений на рисунку 1.





















Щодо структури занять, то в позаурочний час доцільно використовувати динамічний план, особливо на етапі читання окремих слів. Діти з задоволенням пригадують улюблені види вправ і пропонують виконати їх своїм товаришам. Таким чином, заняття не повторюються за своєю структурою і, водночас, є можливість формування навичок. Пропоную розглянути орієнтовний план заняття з навчання читання, що схематично зображений на рисунку 2.

Якщо Ви використовуєте вправи, працюючи з цілим класом, діти також з превеликим задоволенням самостійно обиратимуть різні, вже знайомі, види роботи. Хочу звернути увагу, що таким чином, організовую роботу з дітьми різного рівня підготовки. Навчання дітей читання з використанням елементів методики М.О. Зайцева є особистісно орієнтованим.


Навчання читання

(види робіт)


Досвід роботи з дітьми в попередні роки показав, що ті учні які навчалися саме цією методикою легше сприймають навчання з усіх предметів, що викладаються у шкільній програмі, набагато краще адаптуються у розмаїтті нової інформації, яка щодня поступає до їх скарбнички знань. В дитині з’являється впевненість у своїй особистості, діти набагато легше будують свої стосунки з однокласниками та швидше розкривають свій потенціал.

Мій досвід, особисті спостереження та використання передового педагогічного досвіду допомагають мені досягати позитивних результатів та придають сили для продовження і вдосконалення даної системи навчання.


5 Перелік посилань.


Зайцев Н.А. Письмо. Чтение. Счет. – С.П.: «Лань», 1997 г.

Федин С.Н., Федина О.В. Как научить ребенка читать. – М.: «Рольф», 1999 г.

Пучина Н.Р., Шикова І.І. Навчаємо швидкого читання. Посібник. – Запоріжжя ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2007 р. - с.7-9,12-13,20-21,37

Біла Е.П. Навчаймо читання українською мовою за методикою М.Зайцева. – друге видання, Київ, 2008 р. - с.5-31, 54-61

Федієнко В.В. Ми готуємось до школи. – Харків: «Видавничий дім «Школа»

Нечволод Л.І. Рідна мова. Збірник диктантів. 1-4 класи. Вид.2-ге, зі змінами. – Харків: Торсінг плюс, 2008 р.

Едігей В.Б. Вчися читати, малюк! – Київ: «Гранд», 1993 р.

Цікава дидактика. Українська мова. 1-4 класи/ Автор-упорядник І.Є. Серпухова. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок». – 2003 р.

Зівако В., Непийвода С. Цікаві завдання з української мови в початковій школі. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009 р.

Воскресенська Н.О., Свашенко А.О. Сонечко (Буквар). Підручник для навчання грамоти. – Харків: Видавець СП ДФО БУРДОВ

Воскресенська Н.О., Свашенко А.О. Промінець (супутник букваря «Сонечко»): - Х.: СП ДФО Бурдов, 2004 р.

Бандоля В.О. Я читаю вільно, легко, з насолодою. Вправи та тренінги для учнів початкової школи. – Дніпропетровськ: «Ґенеза - Південь» - с.5-6,40-44

Макарова С. Щоб ротик був слухняний. Логопедичний практикум. Тернопіль: підручники і посібники, 2008 р.

Гісь О., Яцків О. В Країні Міркувань.: Посібник з розвитку логічного і творчого мислення для 1-4 кл. – Львів: Світ, 2001 р.

Компанець Н.М. Читанка - забавлянка, ПП «Компанія «Актуальна освіта»