Реферат: Стан поверхневих та підземних вод у басейні Дніпра протягом 2009 року Якісний стан поверхневих вод у басейні р. Дніпро

Стан поверхневих та підземних вод у басейні Дніпра

протягом 2009 року


Якісний стан поверхневих вод у басейні р. Дніпро

Моніторинг якості поверхневих вод, ведення якого покладено на Держводгосп, є складовою частиною державного моніторингу довкілля і здійснюється згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 №391.

Безпосередньо ведення моніторингу якості поверхневих вод за басейновим принципом здійснюють вимірювальні лабораторії, які є структурними підрозділами басейнових і регіональних управлінь водних ресурсів, обласних і районних управлінь водного господарства, гідрогеолого-меліоративних експедицій і партій.

Згідно з Програмою моніторингу поверхневих вод, затвердженою наказом Держводгоспу від 03.02.2009 №14, контроль якості поверхневих вод за фізичними та хімічними показниками здійснювався на 143 створах у басейнах річок, у тому числі річки Дніпро.

Аналіз якісного стану вод проведено за даними інструментально-лабораторних вимірювань проб води, виконаних в лабораторних підрозділах Держводгоспу протягом 2009 року. У таблиці 1 представлено дані про якість поверхневих вод в окремих створах питних водозаборів басейну та на графіках рис. 1-6 зміни протягом останніх років середньорічні показники якості у окремих створах басейну Дніпра, де спостерігалося перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) вмісту забруднюючих речовин.

Дніпро - найбільша річка України, яка є основним джерелом водопостачання великих промислових центрів у межах басейну, а також півдня і південного сходу країни. Площа водозбірного басейну в межах України становить 291,4 тис. км2.

За даними лабораторних служб Дніпровського БУВР, гідрохімічний стан водосховищ Дніпровського каскаду та водотоків басейну протягом 2009 року по більшості показників, що визначались, знаходився на задовільному рівні, без різких коливань і характеризувався дещо кращим станом, ніж у 2008 році. Епідеміологічних порушень та надзвичайних ситуацій на водних об’єктах басейну Дніпра у зонах, які мають негативний вплив АЕС, протягом року зафіксовано не було.

У відповідності з тимчасовою скороченою програмою моніторингу довкілля у 2009 році було відібрано та проаналізовано 698 проб для гідрохімічного аналізу та 279 проб для радіологічного аналізу.

Виходячи з результатів щомісячних досліджень можна зробити висновок що значних змін у гідрохімічному стані водосховищ каскаду та основних водотоків басейну не відбулося.

У верхів’ї р. Дніпро (на кордоні з Білорусією) як і у 2008 році, спостерігались високі показники ХСК та заліза, що пояснюється морфологією порід у місцях його течії. Кольоровість води була на рівні 26-68 градусів.

Нижче за течією значний вплив на якісний стан Київського водосховища та верхньої частини Канівського водосховища здійснюють води р. Прип’ять, куди потрапляє основна частина забруднення із заболочених територій Білоруського Полісся. В 2009 році органічне забруднення води було значно більшим, що і вплинуло на якість води Київського водосховища.

Гідрохімічний стан верхніх водосховищ та їх приток значною мірою впливає на якість води середніх водосховищ, особливо Кременчуцького, де акумулюється основна частина забруднення. Тут відмічається зростання вмісту марганцю, заліза загального та спостерігається високе органічне забруднення води. У 2009 році якість води Кременчуцького водосховища на всіх його водозаборах, а особливо в м. Корсунь-Шевченківський залишилась на рівні минулого року.

Аналіз спостережень 2009 року засвідчив, що якість води водосховищ та приток Дніпровського басейну дещо погіршився у порівнянні з минулим роком. Відбулося підвищення показників кольоровості, ХСК, азоту амонійного, марганцю та загального заліза.

У Київському водосховищі біля м. Вишгорода (водозабір м. Києва) гідрохімічний стан води протягом року залишався майже без змін, за винятком збільшення показників: кольоровості, амонію сольового та заліза загального.

На якість води р. Ірпінь перед її впадінням у Київське водосховище, вирішальний вплив мають води притоки р. Кізки, де через скиди недостатньо очищених стічних вод з каналізаційно-очисних споруд (КОС) ВАТ «Комплекс Агромарс» спостерігається забруднення води. В результаті цього, вода гирлової частини р. Ірпінь має підвищене органічне забруднення.

У районі Кайдаківського водозабору м. Дніпропетровська, розташованого на берегах Дніпровського водосховища, протягом року гідрохімічний стан води був стабільним. Рівні забруднення води у цьому регіоні дещо зменшились по таким показникам: ХСК, БСК5, амоній сольовий, залізо загальне.

Якість води у річці Рось в 2009 році погіршилась через скиди недостатньо очищених стічних вод. В результаті цього, вода гирлової частини р. Рось має підвищені показники загального заліза, азоту амонійного, марганцю. Вміст розчиненого кисню у воді протягом року був стабільно в межах норми, без зменшення до критичних значень.


^ Графіки зміни показників якості поверхневих вод в окремих створах річки Дніпра та її приток



Рис 1. Динаміка змін показника кольоровості на питних водозаборах р. Дніпро за період 2005-2009 роки (ГДК 35 град ПКШ)



Рис. З. Динаміка змін показника кольоровості на питних водозаборах р. Рось за період 2005-2009 роки (ГДК 35 град ПКШ)



Рис.4. Динаміка змін показника ХСК на питних водозаборах р. Рось

за період 2005-2009 роки (ГДК 15 мг/дм3)




Рис.6. Динаміка змін показника ХСК на питних водозаборах р. Десна за

період 2005-2009 роки (ГДК 15мг/дм3)



Таблиця 1

^ Дані про якість поверхневих вод в окремих створах питних водозаборів басейнів річок,

де ведеться моніторинг у системі Держводгоспу України за 2009 рік (середні значення)


№ п/п

Назва показників

 

Вміст речовин, мг/дм3

Кольо-ровість, град

Суль-фати

Сухий залишок

Хлориди

БСК-5

Нітрати

Нітрити

Фосфат-іони

ХСК

Залізо

Марганець

Мідь

Нафтопродукти

 

^ Гранично-допустима концентрація (ГДК), Санитарные правила и нормы охраны поверхнеостных от загрязнения (СанПиН 4630-88) Москва, 1988

35

500

1000

350

3

45

3,3

3,5

15

0,3

0,1

1

0,3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

 

^ Басейн річки Дніпро

1

р.Турія, права притока р.Прип'ять, питний водозабір (в/з) м.Ковель, 125,0 км

5,00

23,70

358,40

16,00

3,60

5,33

0,07

0,18

8,70

0,59

0,03

0,05

-

2

р.Іква, права притока р.Стир, технічний в/з м.Кременець, 85,0 км

15,50

19,60

350,60

12,90

2,60

4,73

0,09

0,10

12,80

0,40

0,04

0,01

-

3

р.Горинь, права притока р.Прип'ять, техн.в/з м.Вишнівець, 639,0 км

12,10

24,30

375,50

14,20

3,00

4,85

0,10

0,16

15,70

0,29

0,05

0,01

-

4

р.Прип'ять, права притока р.Дніпро, м.Чорнобиль, 26 км

141,30

29,10

280,00

18,70

2,40

1,43

0,04

0,20

38,20

0,99

0,02

0,00

0,00

5

р.Гнилоп'ять, права притока р.Тетерів, питний в/з м.Бердичів, 59,0 км

31,30

42,00

387,50

45,80

3,80

1,65

0,03

0,13

40,70

0,38

0,04

0,02

0,00

6

р.Ірша, ліва притока р.Тетерів, питний в/з м.Малин, 31,0 км

30,8

101,7

281,3

27,3

2,9

2,008

0,017

0,044

28,8

0,376

0,035

0,022

0,002

7

р.Тетерів, права притока р.Дніпро, питний в/з м.Житомир , 259,0 км

30,8

50

287,5

29

3,1

1,754

0,017

0,057

31,2

0,423

0,042

0,035

0,002

8

Київське водосховище н/б'єф Київської ГЕС, питний в/з м.Києва, 897,0 км

115,8

23,5

255

17,3

1

2,964

0,026

0,205

29,7

0,297

0,037

0

0,013

9

р.Дніпро Кременчуцьке водосховище, с.Сокірне, питний в/з м.Черкаси , 678,0

45,1

23,7

269,8

20,8

2,7

3,024

0,043

0,366

28,6

0,343

0,019

0

0

10

р.Дніпро Кременчуцьке водосховище, правий берег, питний в/з м.Світловодськ, 580,0 км

38,7

26,2

254,3

19,3

2,7

1,451

0,096

0,465

29,6

0,274

0

0

0

11

р.Дніпро Кременчуцьке водосховище, с.Власівка,лівий берег, питний в/з м.Кременчук, 578,0 км

52,8

32,5

275,1

22,3

2,4

1,589

4,238

0,324

34,9

0,239

0,052

0,013

0,03

12

р.Рось, права притока р.Дніпро, с.Глибочиця, питний в/з м.Б.Церква, 218,0 км

53,3

24,8

393,3

32,6

2,9

2,012

0,125

0,361

27,8

0,091

0,039

0

0,005

13

р.Рось, права притока р.Дніпро, питний в/з м.Богуслав , 118,0 км

64,7

31,3

429,6

37,6

2,8

3,136

0,158

0,572

32,8

0,181

0,038

0

0,002

14

р.Рось, права притока р.Дніпро, питний в/з м.Корсунь-Шевченківський, 64,0 км

39,3

34,3

417,5

38,4

2,8

3,532

0,062

0,728

32,3

0,232

0,042

0

0

15

р.Сула, ліва притока р.Дніпро, питний в/з м.Лубни , 106,0 км

68

55,8

544,5

49,8

3,5

1,398

0,035

0,663

42,9

0,375

0,095

0,01

0,029

16

р.Дніпро Дніпродзержинське водосховище, питний в/з м.Верхньодніпровськ, 480,0 км

55,3

34,5

252,8

21,5

3,1

2,075

0,048

0,268

26

0,093

0,055

0,001

0,03

17

р.Дніпро Дніпродзержинське водосховище, с.Аули, питний в/з міст Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ, 462,0 км

50,2

35,4

258,9

22,8

2,4

1,492

0,026

0,208

23,8

0,035

0,067

0,001

0,033

18

р.Дніпро Дніпродзержинське водосховище, питний в/з м.Комсомольськ, 550,0 км

53,6

33,6

269,9

23,1

2,8

0,656

0,045

0,266

36,6

0,25

0,061

0,016

0,031

19

р.Псел, ліва притока р.Дніпро, с.В.Чернетчина, више питного в/з м.Суми, а/д міст, 480,0 км

27,7

41,1

416,8

19,7

3,2

3,125

0,033

0,728

21,2

0,21

0,092

0

0

20

р.Ворскла, ліва притока р.Дніпро, с.Клементове,а/д міст, вище питного в/з м.Охтирка , 273,0 км

28,8

76,2

506,8

57,9

3

3,167

0,056

0,697

26,1

0,153

0,144

0

0

21

р.Дніпро Дніпровське водосховище, м.Дніпропетровськ, правий берег, Кайдацький питний і техн в/з, 426,0 км

53,2

36,1

259,3

22,3

2,3

1,767

0,068

0,208

23,7

0,029

0,056

0

0,032

22

р.Дніпро Дніпровське водосховище, м.Дніпропетровськ, питний і техн в/з Придніпровської ТЕС, 400,0 км

55

60,5

311,6

31,6

2,4

1,675

0,052

0,199

26,3

0,055

0,042

0

0,043

23

р.Дніпро Дніпровське водосховище, питний в/з смт Солоне, 358,0 км

70,8

46,3

297,5

28

4,1

1,025

0,03

0,13

24,9

0

0,045

0,001

0,043

24

р.Дніпро Дніпровське водосховище, в/б'єф Дніпровської ГЕС, питний в/з м.Запоріжжя, 328,0 км

51,1

42,5

286,3

27,1

2,5

1,631

0,046

0,383

21,8

0,143

0,028

0

0,007

25

р.Дніпро Каховське водосховище, питний в/з м.Марганець, 245,0 км

52,5

55,5

304,8

34,5

3

2,05

0,008

0,217

23

0,1

0,06

0

0,038

26

р.Дніпро Каховське водосховище, питний в/з м.Нікополь, 228,0 км

53,5

59,3

323,3

37,5

3,9

2,6

0,06

0,223

26,6

0,015

0,028

0

0,045

27

р.Дніпро Каховське водосховище, питний в/з м.Орджонікідзе, 201,0 км

41

56,3

315,3

37,3

2,1

1,775

0,01

0,21

21,4

0,023

0,028

0

0,042

28

Канал Дніпро-Кривий Ріг, питний в/з м.Зеленодольск, 20,0 км

51,3

61,8

327,8

39,5

2,5

1,45

0,035

0,225

23,1

0

0,02

0

0,05

29

Канал Дніпро-Кривий ріг, питний в/з м. Кривий Ріг, Південне вдсх., 5,0 км

42,3

67,5

333

33,3

2,7

1,2

0,008

0,27

24,6

0

0,018

0,002

0,043

 

^ Басейн річки Десна

30

р.Десна, ліва притока р.Дніпро, питний в/з м.Чернігів, 200,0 км

58,00

38,10

279,70

13,90

2,10

1,03

0,04

0,37

25,40

0,27

0,06

0,00

-

31

р.Десна, ліва притока р.Дніпро, Деснянський питний в/з м.Києва, 3,0 км

69,10

22,80

279,90

13,50

1,70

2,92

0,03

0,30

18,30

0,29

0,03

0,00

0,03

32

р.Єзуч, ліва притока р.Сейм, с.В'язове, питний в/з м.Конотоп, а/д міст, 30,0 км

30,8

27,1

487,3

15,1

5,2

2,017

0,078

0,487

28,8

0,527

0,14

0

0

Примітки: БСК-5 - біологічне споживання кисню











































ХСК - хімічне споживання кисню








































Радіологічний стан води Дніпровського басейну за 2009 рік не зазнав суттєвих змін. Вміст радіонуклідів у річках басейну в межах контрольованої території був без відхилень від значень, зафіксованих у попередньому році.

У 2009 році на водосховищах басейну Дніпра спостерігалось зниження середньорічних показників вмісту 137Cs та 90Sr у водах вниз по каскаду.

У рамках міжнародних програм у басейні Дніпра здійснювався контроль якості води по радіологічним показникам річок Десна, Снов, Судость, Ірпа, Клевень, Сейм, Псол, Ворскла, Цата і Ревна. Вміст радіонуклідів 137Cs та 90Sr у водах річок на всіх прикордонних створах протягом 2009 року був значно нижчим за допустимі рівні.

Басейн річки Десна

У 2009 році державний моніторинг поверхневих вод проводився в 20 створах на річках: Дніпро, Сож, Десна, Снов, Судость, Сейм, Остер, Ірпа, Ревна, Цата, Стрижень, Білоус, Удай.

Було відібрано 122 проби поверхневої води, проведено 4636 вимірювань по 38 показникам.

Гідрохімічні показники якості поверхневих вод у створах спостереження не зазнали значних змін у порівнянні з 2008 роком.

Проаналізувавши дані гідрохімічних вимірювань показників якості поверхневих вод за 2009 рік можна зробити наступні висновки:

1) найпоширенішими забруднюючими речовинами є залізо загальне, марганець, фосфати, амоній сольовий, БСК5;

2) перевищення заліза загального та особливо марганцю у водах річок відбувається внаслідок їхнього вимивання з кристалічних порід українського щита та проходженням річкових водних об’єктів по заболоченій і лісистій місцевості;

3) забруднення фосфатами та, іноді, амонієм сольовим пов’язано з антропогенними джерелами забруднення, якими є підприємства комунального господарства, промислові і сільськогосподарські підприємства;

4) кисневий режим впродовж року був задовільним.

Якість води у р. Десна контролювалась у 6 створах, починаючи з кордону з Російською Федерацією (573 км, 569 км) і закінчуючи кордоном з Київською областю (55 км). Кисневий режим у всіх створах впродовж 2009 року був задовільним. У порівняні з 2008 роком, гідрохімічна якість поверхневих вод у створах р. Десна не зазнала значних змін. Спостерігались поодинокі коливання концентрацій заліза загального, фосфатів та марганцю.

Концентрації інших гідрохімічних показників знаходились в межах норм ГДК. За комплексною оцінкою якості на основі ІЗВ води річки Десна можна віднести до ІІ класу якості «чиста».

Гідрохімічний стан води р. Стрижень біля м. Чернігів у порівнянні з 2008 роком залишається практично таким же. Впродовж 2009 року спостерігалось перевищення норм ГДК: по фосфатам, БСК5, залізу загальному, марганцю, амонію сольовому.

У створі р. Білоус у порівнянні з 2008 роком якісний стан води майже не змінився. Вміст розчиненого у воді кисню в середньому становив 7,8 мгО2/дм3.

Гідрохімічний стан р. Стрижень і р. Білоус, який характеризується як помірно-забруднений та забруднений, не справляє помітного впливу на якість води у річці Десна, завдяки її достатній природній здатності до самоочищення, що підтверджується даними лабораторних вимірювань.

За комплексною оцінкою якості води на основі ІЗВ більшість водотоків, що контролювались, можна віднести до ІІ класу «чиста» та ІІІ класу «помірно забруднена».

Додатково до Програми державного моніторингу довкілля на 2009 рік проводились спостереження в створах еталонних річок: Турчанка, Борзенка, Смолянка, де було відібрано 52 проби і виконано 1456 вимірювань по 28 показникам. Спостерігалось перевищення ГДК по залізу загальному, марганцю, фосфатам та амонію сольовому. На річках Борзенка, Турчанка спостерігалось також перевищення БСК5.

Результати радіологічних аналізів з визначення 137Cs та 90Sr свідчать, що вміст контрольованих радіонуклідів у воді впродовж 2009 року, знаходився значно нижче встановлених норм.

ВИСНОВКИ

Дані моніторингу якості поверхневих вод свідчать про те, що впродовж 2009 року забезпечено в цілому стабільне водопостачання населення і галузей економіки водою у необхідній кількості і належної якості. Оскільки якість води в природних джерелах належить за чинною методикою екологічної оцінки відповідно до КНД 211.1.1.106-2003 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод» у більшості створів до IІІ-IV класів (помірно забруднена і забруднена), то перед подачею споживачам природна вода потребує очистки та належної підготовки, про що відповідним органам юридичним і фізичним особам надаються відповідні рекомендації та настанови.


^ Стан підземних вод у басейні р. Дніпро

Прогнозні ресурси підземних вод (далі – ПРПВ), експлуатаційні запаси і якість підземних вод (зумовлена природними чинниками).

За результатами регіональної оцінки, проведеної у 1975–1980 рр., прогнозні ресурси підземних вод в басейні Дніпра складають 35536,5 тис. м3/добу з них: 91% - з мінералізацією до 1 г/дм3; 6% - з мінералізацією від 1,0 до 1,5 г/дм3; 3% - з мінералізацією від 1,5 до 3,0 г/дм3. Обсяг прогнозних ресурсів підземних вод в басейні р. Дніпро складає 61% їх загальної кількості в Україні. Підземні водні ресурси розподілені по території басейну нерівномірно. Найбільша їх кількість зосереджена в таких адміністративно-територіальних одиницях, як: Сумська, Рівненська, Київська, Полтавська та Чернігівська області. Області, що розташовані на півдні басейну Дніпра, мають обмежені прогнозні ресурси питних підземних вод. Найменшою кількістю прогнозних ресурсів в межах окремих адміністративно-територіальних районів характеризуються Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська області. Розподіл прогнозних ресурсів підземних вод у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України та стан їх використання в басейні р. Дніпро охарактеризовані у таблиці 2.

Загальна кількість розвіданих в басейні Дніпра експлуатаційних запасів підземних вод становить 71343,38 тис. м3/добу (20% від ПРПВ), у тому числі по сумі запасів категорій А+В+C1 – 6614,83 тис. м3/добу. В північній частині басейну розвідано близько 20% прогнозних ресурсів, що обумовлено значною кількістю останніх і значними об’ємами використання для централізованого водопостачання поверхневих вод. У південній і центральній частинах басейну Дніпра рівень розвіданості прогнозних ресурсів досягає 27% від їх загальної кількості. Інформація щодо експлуатаційних запасів питних підземних вод у розрізі адміністративно-територіальних одиниць України та стану їх використання в басейні Дніпра наведена у таблиці 2, 3.

^ Використання підземних вод для господарсько-питного водопостачання.

Видобуток підземних вод в басейні Дніпра, як і по всій Україні, за останні 10 років щорічно зменшується, що обумовлено скороченням промислового і сільськогосподарського виробництва за рахунок зменшення кількості діючих свердловин, їх продуктивності та часу роботи.

Таблиця 2

^ Прогнозні ресурси та видобуток питних і технічних підземних вод басейну Дніпра


Адміністративно-територіальна одиниця України

*Прогнозні ресурси підземних вод, тис.м3/добу

**Видобуток підземних вод, тис.м3/добу

Використання,тис.м3/добу

Скид без використання

Всього

Господарсько-питні

Виробничо-технічні

Зрошення

Промисловий розлив

2

3

5

6

7

8

9

10

11

Вінницька

38,6

4,42

4,40

4,22

0,18







0,02

Волинська

2017,8

131,96

131,96

120,44

11,52










Дніпропетровська

1092,6

54,9

42,31

30,88

10,42

0,55

0,46

12,59

Донецька

495,9

199,75

28,39

9,34

19,05







171,36

Житомирська

628,6

61,81

47,01

34,82

12,19







14,8

Запорізька

641,1

175,2

54,34

47,85

6,18

0,29

0,02

120,86

Київська

4185,9

408,18

406,44

321,88

84,46

0,08

0,02

1,74

Кіровоградська

212,1

82,22

11,28

8,17

3,04

0,07




70,94

Львівська

448

7,03

7,03

5,57

1,46










Миколаївська

86,0

24,5

24,50

24,43

0,06




0,01




Полтавська

4288,9

258,44

258,44

201,08

54,16

2,9

0,3




Рівненська

3602,5

152,06

127,25

108,07

19,18







24,81

Сумська

3432,2

146,76

146,74

138,62

8,06




0,06

0,02

Тернопільська

324,6

5,91

5,91

5,25

0,66










Харківська

1018,2

26,06

25,27

17,49

1,17

6,61




0,79

Херсонська

2312,6

303,84

209,57

178,67

7,96

22,81

0,13

94,27

Хмельницька

860,4

107,94

101,62

96,19

4,15




1,28

6,32

Черкаська

1523,8

102,89

95,09

85,16

9,93







7,8

Чернiгiвська

8326,7

158,67

158,66

140,98

17,68







0,01

Всього

35536,5

2412,53

1886,21

1579,11

271,51

33,31

2,28

526,32


Примітки: * - дані регіональної оцінки 1975 - 1980 рр., ** - видобуток з водозабірних споруд продуктивністю понад 300 м3/добу


У 2009 році видобуток підземних вод становив 2412,53 тис. м3/добу (таблиця 2). Видобуток підземних вод з експлуатаційних запасів році склав 1069,46 тис. м3/добу (таблиця 3). Із 436 ділянок родовищ підземних вод в експлуатацію введено 221 або близько 51%, експлуатаційні запаси більшості з яких використовуються не в повному обсязі.

Із загального видобутку питних підземних вод в обсязі 2412,53 тис. м3/добу використано 1886,21 тис. м3/добу, в тому числі:

- на господарсько-питне водопостачання - 1579,11 тис. м3/добу;

- на виробничо-технічні потреби - 271,51 тис. м3/добу;

- на зрошення земель - 33,31 тис. м3/добу;

- на промисловий розлив - 2,28 тис. м3/добу.

Без використання їх скинуто 526,32 тис. м3/добу, переважно у вигляді кар’єрного та шахтного водовідливів (таблиця 2).

^ Якість підземних вод.

Підземні води на території басейну Дніпра мають задовільну якість, що дозволяє їх використовувати для господарсько-питних потреб. У межах басейну в експлуатації знаходиться 221 ділянка розвіданих родовищ підземних вод. Більшість з цих ділянок працює в сталому гідродинамічному та гідрохімічному режимі без перевищення розрахункових величин. Проте незважаючи на більшу, у порівнянні з поверхневими водами, природну захищеність підземних вод, в окремих водоносних горизонтах має місце формування локальних зон забруднення внаслідок надходження техногенних сполук, в першу чергу, рідких стоків та повітряних викидів. За наявними даними кількість водозаборів підземних вод із ознаками забруднення в межах басейну Дніпра становить 42 (таблиця 4).

Аналіз параметрів та динаміки змін вмісту забруднюючих речовин у воді родовищ питних вод дозволяє виділити родовища з ознаками забруднення, у яких перевищення нормованих компонентів пояснюється природними чинниками, а також ті, які зазнають техногенного і комплексного – природно-техногенного забруднення.

Порівняно з минулим роком кількість водозаборів з ознаками забруднення залишилась без змін, але вміст забруднюючих речовин зменшився. Так, на водозаборах Хмельницької області, що експлуатують підземні води сеноманських відкладів верхньої крейди вміст заліза зменшився з 4,8 мг/дм3 до 1,44 мг/дм3, при ГДК – 0,3 (ділянка «Кам‘янка» Шепетівського водозабору), вміст амонію по експлуатаційних свердловинах Чернелівського водозабору зменшився майже втричі і становив 1,5 мг/дм3, при ГДК – 1,0.

Найбільш складна гідрохімічна обстановка зберігається у Херсонській області, де внаслідок інтенсивної та тривалої експлуатації Херсонського родовища спостерігається збільшення мінералізації підземних вод верхньосарматських відкладів неогену з 300-1000 мг/дм3 до 1500-3000 мг/дм3 та понад 3000.


Таблиця 3

^ Експлуатаційні запаси та видобуток питних та технічних підземних вод басейну Дніпра


Адміністративно-територіальна одиниця України

Експлуатаційні запаси підземних вод, тис. м3/добу

Видобуток підземних вод, тис.м3/добу

Використання,тис.м3/добу

Скид без використання

Всього

Господарсько-питні

Виробничо-технічні

Зрошення

Промисловий розлив

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Вінницька

24,51

1,64

1,64

1,64













Волинська

267,34

70,15

70,15

63,12

7,03










Дніпропетровська

693,99

11,0

11,

10,62

0,36




0,02




Донецька

131,96

0,9

0,73




0,73







0,17

Житомирська

205,8

15,72

15,72

9,87

5,85










Запорізька

208,3

34,43

29,9

24,81

5,09







4,53

Київська

1887,03

312,19

311,39

272,05

39,25

0,08

0,01

0,8

Кіровоградська

43,52

0,12

0,11

0,11










0,01

Львівська

1,56






















Миколаївська

























Полтавська

808,96

115,53

115,53

112,35

2,87




0,31




Рівненська

442,31

90,1

90,1

79,81

10,29










Сумська

585,31

96,74

96,74

95,62

1,12










Тернопільська

9,00






















Харківська

82,62

4

3,21

3

0,21







0,79

Херсонська

743,45

128,06

125,54

120,74

4,44

0,23

0,13

2,52

Хмельницька

224,72

82,68

82,68

82,68













Черкаська

189,90

7,68

7,02

6,04

0,98







0,66

Чернiгiвська

584,1

98,52

98,51

95,07

3,44







0,01

Всього

7134,38

1069,46

1059,97

977,53

81,66

0,31

0,47

9,49

У теперішній час водопостачання центральної та більшості частин міста здійснюється некондиційними водами, з мінералізацією понад 3000 мг/дм3 та вмістом нітратів та амонію, що перевищує ГДК. Перевищення ГДК спостерігалося по окремих свердловинах на ділянках: Кіндійська-I - мінералізація 2800-4300 мг/дм3, нітрати – 37-142 мг/дм3, амоній - 42,8 мг/дм3, Кіндійська-ІІ - мінералізація до 4500 мг/дм3, нітрати – 119 мг/дм3, амоній – 3,7 мг/дм3. Внаслідок тривалого перевищення видобутку підземних вод над затвердженими запасами на ділянці Кіндійська-1 хімічний склад підземних вод змінився з гідрокарбонатно-хлоридного магнієво-натрієвого до хлоридно-сульфатного натрієво-магнієвого.

Головними чинниками забруднення грунтових вод на більшій частині території басейну Дніпра залишаються комунальні стоки, стоки тваринницьких комплексів, мінеральні добрива, продукти сільгоспхімії, використання для поливу ненормованої кількості забруднених поверхневих вод тощо.

Забруднення міжпластових підземних вод носить локальний характер. Ділянки забруднення напірних підземних вод знаходяться, переважно, в зоні впливу поверхневого комплексу утилізації дренажних вод гірничодобувних робіт, невпорядкованих складів зберігання промислових відходів, мінеральних добрив та отрутохімікатів, тваринницьких комплексів, нафтопереробних заводів та інших локальних об’єктів, що впливають на стан підземних вод. Найбільшими забруднювачами напірних підземних вод є витоки із фільтруючих накопичувачів промислових та сільськогосподарських відходів.

Внаслідок концентрації місць захоронення відходів, обумовленої, в свою чергу, концентрацією промисловості та населення, спостерігається осередковий розвиток областей промислового забруднення підземних вод (промислова зона Західного Донбасу та Кривбасу - Дніпропетровська та Запорізька області). Використання мінеральних і органічних добрив та пестицидів при освоєнні сільськогосподарських угідь в південних областях України також призводить до погіршення якості підземних вод. Таким чином, значне техногенне навантаження на територію призводить до формування стійких осередків забруднення підземних вод, кількість яких збільшується з північного заходу басейну на південь і становить 89. На північному заході території басейну (Волинська, Рівненська, Житомирська, Сумська та Чернігівська області) кількість ділянок забруднення підземних вод становить 15, основними забруднювачами є азотні сполуки, вміст яких в декілька разів перевищує граничнодопустимі концентрації.


Таблиця 4


^ Відомості про забруднення підземних вод на крупних водозаборах,

що працюють на затверджених запасах


Адміністративно-територіальна одиниця України

Кількість водозаборів з ознаками забруднення

Кількість забруднених водозаборів і основні забруднювачі:

Природного походження

Техногенного походження

Природно-техногенного походження

Дніпропетровська

3

3 (мінералізація, загальна жорсткість)

-

-

Житомирська

5

5 (залізо)

-

-

Запорізька

6

4 (мінералізація, загальна жорсткість, залізо)

-

2 (мінералізація, загальна жорсткість)

Київська

2

2 (залізо)

-

-

Полтавська

10

10 (мінералізація, залізо, SO4, Cl)

-

-

Рівненська

1

-

1 (формальдегід)

-

Сумська

1

1 (мінералізація, загальна жорсткість)

-

-

Харківська

3

3 (мінералізація, SO4)

-

-

Херсонська

4

-

4

(мінералізація, SO4, Cl, нітрати, амоній)

-

Хмельницька

3

2(амоній, залізо)

1 (мінералізація, загальна жорсткість, нітрати)




Чернігівська

4

4 (фтор)

-

-

Всього

42

34

6

2


У центральній частині (Хмельницька, Вінницька, Київська, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська області) кількість ділянок забруднення – 35, основними забруднювачами є азотні сполуки, нафтопродукти, хром, залізо тощо, вміст яких перевищує граничнодопустимі концентрації. На півдні басейну (Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області) кількість ділянок забруднення підземних вод становить 39. В підземних водах тут виявлений підвищений вміст нафтопродуктів, фенолів, марганцю, свинцю, азоту амонійного, миш‘яку, заліза, літію тощо, кількість яких перевищує граничнодопустимі концентрації (таблиця 5).

Таблиця 5

^ Основні осередки забруднення та водозабори із затвердженими запасами

підземних вод, на яких спостерігається забруднення


Адміністративно-територіальна одиниця України

Кількість осередків забруднення

Кількість водозаборів, де існує забруднення підземних вод

Основні забруднювачі

1

2

3

4

Вінницька

2

-

Мінералізація, загальна жорсткість, нафтопродукти

Волинська

2

-

Нітрати, пестициди, нафтопродукти

Дніпропетровська

21

3

Мінералізація, загальна жорсткість, хлориди, сульфати, нітрати, нафтопродукти, роданіди, ціаніди

Житомирська

1

5

Завислі речовини, хром

Запорізька

8

6

Мінералізація, загальна жорсткість, пестициди, нітрати, нафтопродукти

Київська

10

2

Нафтопродукти

Кіровоградська

3

-

Загальна жорсткість, залізо, пестициди, нітрати

Миколаївська

1

-

Нітрати, хлориди, кадмій

Полтавська

4

10

Мінералізація, хлориди, феноли, нафтопродукти

Рівненська

8

1

Нітрати, нітрити, залізо, сульфати, нафтопродукти

Сумська

3

1

Загальна жорсткість, мінералізація, залізо, нітрати, нафтопродукти, сульфати, аміак

Харківська

-

3

Мінералізація, хлориди, нітрати, нафтопродукти

Херсонська

9

4

Мінералізація, нітрати, нафтопродукти, марганець, амоній

Хмельницька

4

3

Мінералізація, загальна жорсткість, нітрати, амоній, нафтопродукти

Черкаська

12

-

Нітрати, нітрити, нафтопродукти, амоній, сульфати, хлориди.

Чернігівська

1

4

Нафтопродукти, фтор

Всього

89

42






Стійких тенденцій до змін режиму хімічного складу міжпластових напірних підземних вод, за винятком окремих ділянок локального забруднення, не виявлено.


^ Стан забруднення, у тому числі радіаційний, поверхневих вод басейну Дніпра.

Спостереження за забрудненням поверхневих вод в басейні Дніпра за гідрохімічними показниками проводились на мережі спостережень гідрометслужби у 2009 році на 39 річках і 6 водосховищах в 82 пунктах на 136 створах.

Узагальнення даних спостережень проводилось Центральною геофізичною обсерваторією (ЦГО).

Водність річки Дніпро та основних приток у 2009 році була дещо вище водності попереднього року, за винятком річок Тетерів і Рось, де водність була нижче, ніж в попередньому році і нижче середньої багаторічної.

Найбільш розповсюджен