Реферат: Створеною відповідно до розпорядження №408 від 04. 09

Підготований робочою групою

створеною відповідно до розпорядження № 408 від 04.09.07


СТАТУТ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

МІСТА ЛЬВОВА



ЗМІСТ


ПРЕАМБУЛА

3

РОЗДІЛ І

Загальні положення

3

РОЗДІЛ ІІ

Місцеве самоврядування в місті Львові

7

^ РОЗДІЛ ІІІ

Територіальна основа організації та діяльності громади Львова

9

РОЗДІЛ ІV

Участь членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування

10

РОЗДІЛ V

Органи та посадові особи місцевого самоврядування в місті Львові

14

^ РОЗДІЛ VI

Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування

19

РОЗДІЛ VII

Відкритість в діяльності органів місцевого самоврядування Львова

24

^ РОЗДІЛ VIII

Охорона культурної спадщини міста Львова

26

РОЗДІЛ IX

Відносини територіальної громади міста Львова з іншими суб’єктами

28

РОЗДІЛ Х

Гарантії місцевого самоврядування

30

^ РОЗДІЛ XI

Заключні положення

32

Додаток 1

Описи Герба та Великого Герба Львова і хоругви Львівської міської Ради народних депутатів


34

Додаток 2

Положення „Про загальні збори громадян у місті Львові”


38

Додаток 3

Положення „Про місцеві ініціативи в місті Львові”


44

Додаток 4

Положення «Про громадські слухання в місті Львові»


50

Додаток 5

Положення «Про звітування міського голови, виконавчих органів, депутатських комісій та депутатів міської ради»


60

Межі міста Львова та приміської зони

63



Преамбула


Львівська міська рада, як представницький орган місцевого самоврядування, виражаючи волю і інтереси територіальної громади міста Львова, усвідомлюючи свою відповідальність за його соціально-економічний та культурний розвиток, прагнучи створення гідних умов життя в місті, дотримання прав і свобод, поваги до честі та гідності львів’ян, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди та забезпечення соціальної стабільності у місті, керуючись положеннями Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Загальної декларації прав людини, Європейської Хартії про місцеве самоврядування, Європейської Хартії міст та іншими нормативно-правовими актами і загальновизнаними міжнародно-правовими стандартами щодо місцевого самоврядування, враховуючи вікові історичні, національно-культурні та соціально-економічні традиції місцевого самоврядування у місті Львові,

приймає Статут територіальної громади міста Львова (далі – Статут).


^ РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Правова основа Статуту


1. Статут територіальної громади міста Львова (далі – Статут) є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, визначає правові, організаційні і фінансові засади здійснення місцевого самоврядування в місті Львові, а також статус територіальної громади міста і її членів, особливості територіального устрою міста, принципи участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування.

2. Статут має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування в місті Львові. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування в місті Львові повинні видаватись на основі положень чинного Статуту та не суперечити їм.

3. Предметом правового регулювання Статуту є основні аспекти здійснення місцевого самоврядування в місті Львові:

3.1 система органів місцевого самоврядування в місті, їх функції та повноваження;

3.2 права та обов'язки членів територіальної громади, посадових осіб місцевого самоврядування;

3.3 форми участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення;

3.4 принципи, на яких базується діяльність територіальної громади в майновій та фінансовій сферах, механізми та порядок реалізації органами місцевого самоврядування гарантованого Конституцією та законами України права комунальної власності;

3.5 порядок здійснення контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування, застосування інших механізмів їх відповідальності перед територіальною громадою.


Стаття 2. Загальна характеристика міста


1. Місто Львів лежить у верхів‘ях Полтви, притоки Західного Бугу, на пограниччі трьох географічних країв – Поділлі, Розточчя та Волині, кожному з яких притаманні своєрідні риси.

Географічні координати міста – 49 51 північної широти та 24 02 східної довготи. Найвища точка біля Львова – Чортівська скеля у Винниках (418 над рівнем моря), а у самому місті – гора Високий Замок (413 над рівнем моря). Найнижча точка в місті – 245 м над рівнем моря.

Розташування Львова на лінії головного європейського вододілу, його однакова відстань у 600 км від Балтійського та Чорного морів та відсутність великої ріки визначають континентальне положення міста.

2. Місто Львів є обласним центром Львівської області, має статус міста обласного значення і згідно з адміністративно-територіальним поділом України належить до Львівської області.


^ Стаття 3. Історична довідка


Місто засноване королем Галицько-Волинської держави Данилом і назване ім'ям його сина Лева. Перша письмова згадка про Львів у Галицько-Волинському літописі датована 1256 роком.

Завдяки вдалому географічному розташуванню протягом своєї історії місто завжди перебувало на чільних позиціях у Європі, незалежно від того в складі яких держав перебувало. Сюди на запрошення Данила, Лева і їх нащадків з'їжджаються німці, вірмени, угорці, сарацини, євреї, чехи й представники інших національностей, засновують власні громади, будують святині.

В кінці 13 ст. Львів отримав магдебурзьке право.

1356 р. Львову було повторно надано магдебурзьке право, місто перетворилося на один з провідних центрів розвитку ремесла й торгівлі, зокрема зі Сходом, у Європі. Місто карбує власну монету. Тут діють три єпископства: православне, католицьке й вірменське.

Протягом 1387-1772 рр. Львів перебував у складі Речі Посполитої. У Львові виникло перше в Україні братство, статут якого 1586 р. підтвердив патріарх, а за кілька років воно отримало право ставропігії (церковної автономії). Воно заснувало власні школу, шпиталь, друкарню, стало загальноукраїнським центром освіти, науки й культури. Тут працювали А. Еласонський, П. Беринда, навчалися брати Зизанії, Петро Могила. Католики пишалися заснованою на поч. 17 ст. Єзуїтською колегією, у якій викладав Б. Гербест, вчилися відомі діячі, в т. ч. й українці - гетьман Б. Хмельницький, славний мандрівник Григорович-Барський. Вірмени Львова по-праву гордилися першим писемним зводом законів, власною академією і банком.

У 16-17 ст. - Львів - найбільше місто України, удвічі більше за Київ. У цей період у Львові з'явилася перша в Україні друкована книга - «Апостол» І. Федорова (1574), пошта (1629) та один з найстаріших університетів у Центрально-Східній Європі (1661 р.). Італійські зодчі будують шедеври архітектури - Успенську церкву й вежу Корнякта, монастирі Бернадинців, Єзуїтів і Кармеліток, ансамбль площі Ринок

З 1772 по 1918 рр. Львів перебував у складі Австрійської (пізніше Австро-Угорської) імперії. Місто стало політичним і адміністративним центром провінції, яка офіційно називалася Королівство Галичини й Володимирії. Тут діяв Галицький сейм. Львів перетворюється на великий осередок культурного життя українців, поляків, вірмен, євреїв, австрійців, данців, французів. Місто стає епіцентром взаємодії культур Сходу і Заходу.

У цей період у Львові збудовали два театри європейського значення: Скарбківський (ім. М. Заньковецької) і Великий (Опери та балету), реорганізовали університет, заснували Політехніку, консерваторію. Розвивалася видавнича справа, зокрема 1776 рік побачила світ перша в Україні газета - "Gazette de Leopol". У Львові народжувалися технічні й наукові винаходи, впроваджувалися передові технології. Саме тут вперше у світі було запущено повітряну кулю на рідкому паливі (1784 р.) та винайдено гасову лампу (1853 р.). Також у цей період у місті було відкрите залізничне сполучення (1861 р.), з'явився міський телефон (1884 р.), почала діяти лінія електричного трамваю (1894 р.), впроваджено електричне освітлення вулиць (1900 р.).

У 1870 році у Львові було запроваджено місцеве самоврядування, закріплене у статуті міста.

Для українців Львів став центром культурного, економічного, наукового й політичного життя. Тут 1848 р. вийшла перша газета українською мовою «Зоря Галицька», діяли українські товариства «Просвіта», Наукове товариство ім. Шевченка, «Сільський Господар», банк «Дністер». Тут жили й творили видатні українці І.Франко, М.Грушевський, С.Крушельницька, Л.Курбас, поляки С.Ґощинський, А.Ґроттґер, К.Шайноха, А.Фредро, євреї М.Балабан, Ш.Алейхем, австрійці Й.Лізґаніґ, Ф.-К. Моцарт, А.ШІмзер, француз А.М.Пер'є, голландець Я. де Вітте, італієць П.ФІліппі та багато інших.

У 1918 р. Львів був проголошений столицею Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Під час німецької окупації (1941-1944 рр). 30 червня 1941 р. в будинку «Просвіти» у Львові було проголошено Акт відновлення Української Держави.

З 1939 р. до 1991 р. місто перебувало у складі УРСР. Місто стало серцем підпільної боротьби, виник рух дисидентів (В. Чорновіл, брати Горині, подружжя Калинців). Разом з тим саме в цей час у місті виникло багато наукових і технічних підприємств. Львівський автобусний завод у 1951 р. випустив перші в Україні автобуси, з'явилися тролейбуси. У 1960-ті -70-ті рр. у Львові виробляли кращі в СРСР пиво, цукерки, телевізори («Електрон»), 1971 р. засновано перший в Україні музей під відкритим небом "Шевченківський гай", у якому є 6 старовинних церков. Такої кількості культових споруд немає в жодному музеї світу. У 1981 засновано «Арсенал» - єдиний в Україні музей зброї.

Львів постійно був центром українського національно-визвольного руху, що відіграло важливу роль у проголошенні державної незалежності України. 17 вересня 1989 року у Львові відбулася стотисячна демонстрація за відродження української незалежності і Греко-Католицької Церкви. З квітня 1990 року над львівською Ратушею замайорів синьо-жовтий стяг. Львів першим в Україні відновив давній міський герб, затвердив міську хоругву.

У 1998 році ансамбль історичного центру Львова і Собор святого Юра були визнані ЮНЕСКО об'єктами світової культурної спадщини.

27 червня 2001 р. у Львові відбулася акція за участі найбільшої кількості людей в історії України: на Літургії у візантійському обряді, яку відслужив Папа Римський Іван Павло II на львівському іподромі були присутні близько півтора мільйона осіб.


^ Стаття 4. Територіальна громада міста Львова


1. Територіальну громаду міста Львова складають мешканці міста-львів‘яни, які об’єднані проживанням в адміністративних межах Львова.

Члени територіальної громади – це львів‘яни, які зареєстровані у відповідних органах влади як постійні мешканці міста.

2. Територіальна громада міста Львова є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень

3. Територіальна громада міста Львова здійснює місцеве самоврядування як безпосередньо, так і через Львівську міську раду, її виконавчі органи та посадових осіб Львівської міської ради, а також через Львівську обласну раду, яка представляє спільні інтереси усіх сіл, селищ і міст Львівської області.

4. Територіальна громада міста Львова має право вирішувати усі питання місцевого значення, які пов'язані з життєдіяльністю членів територіальної громади міста, а також розвитком Львова, що віднесені Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування.


^ Стаття 5. Мета та завдання територіальної громади міста


1. Територіальна громада міста Львова сприяє зміцненню суспільної злагоди, забезпеченню прав і свобод людини та громадянина, збільшенню соціального капіталу міста, утворенню в місті Львові гідних людини умов життя, праці та відпочинку.

2. Визнання, дотримання і захист конституційних прав і свобод людини та громадянина - обов'язок територіальної громади і всіх інших суб'єктів місцевого самоврядування.

3. Завданнями територіальної громади міста Львова є:

3.1 створення кожному львів'янину безпечного для життя і здоров'я умов проживання;

3.2 задоволення духовних і матеріальних потреб львів’ян, забезпечення їхнього добробуту, права на гідне і заможне життя;

3.3 забезпечення соціально-економічного та культурного розвитку міста, розбудова місцевої промисловості на рівні найсучасніших досягнень людської цивілізації, сприяння залученню інвестицій, активізації підприємницької діяльності;

3.4 зберігання і реставрація історичних пам'яток і споруд, розвиток якісної сучасної архітектури, формування естетичного зовнішнього вигляду міста;

3.5 створення системи гарантованої соціальної підтримки сім‘ї та малозабезпечених, комунальної мережі закладів охорони здоров'я, дошкільного виховання і початкової освіти;

3.6 розширення пільгових, доступних для різних категорій населення форм користування соціально-культурними, спортивними закладами, спорудами міста;

3.7 забезпечення в межах своїх повноважень високої якості житлово-комунальних послуг, зокрема утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, тощо;

3.8 створення умов для працевлаштування львів’ян та їх матеріально-фінансової самостійності;

3.9 забезпечення достатньої пропозиції та вибору доступного за ціною житла, будівництво об’єктів соціально-культурного призначення;

3.10 розвиток у місті ефективних комунальної, виробничої, транспортної систем;

3.11 забезпечення різноманітного асортименту доступних та якісних послуг і товарів;

3.12 надання підтримки в розвитку національних, вікових, фахових, культурних, релігійних та інших груп населення, створення умов для їх діяльності і мирного співіснування, участі в них широкого кола міських жителів;

3.13 створення умов для діяльності засобів масової інформації в місті;

3.14 оптимізація використання природних ресурсів в інтересах сьогодення і майбутнього львів’ян;

3.15 збереження добросусідських стосунків з іншими територіальними громадами України, налагодження партнерських зв’язків з іноземними містами та країнами, залучення їхнього позитивного досвіду.


Стаття 6. Символіка територіальної громади міста Львова


1. Територіальна громада міста Львова має власний герб, хоругви та інші символи (далі – місцева символіка), що відображають історичні, культурні, духовні та інші особливості і традиції міста (додаток № 1 ).

До місцевої символіки належать також назви чи зображення архітектурних та історичних пам'яток Львова.

2. Використання місцевої символіки з комерційною метою (у назвах підприємств, товарних знаках, назвах продукції тощо) допускається тільки за наявності дозволу на використання місцевої символіки та за умови сплати збору у встановленому порядку.

Зміст, перелік місцевої символіки та порядок отримання дозволу на використання місцевої символіки визначаються окремим Положенням, яке затверджується міською радою.

3. Міський голова, міська рада та її виконавчі органи мають свої бланки із зображенням герба міста і своїм найменуванням.


Стаття 7. День міста та інші святкові дні


1. Свято міста Львова відзначається у першу неділю травня кожного року і присвячується до дня Святого Юрія – патрона і покровителя міста.

День міста – загальноміське свято, яке супроводжується урочистостями та масовими заходами.

2. Проявляючи повагу до історичних традицій міста, турбуючись про їх збереження і збагачення за рішенням міської ради можуть встановлюватись і інші загальноміські свята.


Стаття 8. Почесні відзнаки територіальної громади міста


1. Львів‘яни та інші особи, які відзначились самовідданим служінням Львову або доброчинною діяльністю задля блага громади, зробили значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, підвищення добробуту львів’ян, примноження культурних, духовних надбань та інших цінностей громади міста, зміцнення місцевого самоврядування і демократії, нагороджуються почесними відзнаками територіальної громади міста Львова.

2. Згідно з Положенням про почесні відзнаки територіальної громади м. Львова, яке затверджується міською радою, та за рішенням міської ради львів'яни та інші особи можуть бути нагороджені однією з наступних відзнак:

2.1 почесний громадянин міста Львова

2.2 львів’янин року

2.3 шляхетна львівська родина

3. Кожному нагородженому вручається диплом, а факт нагородження відзнакою територіальної громади міста заноситься до Книги пошани міста Львова

4. Підстави та порядок нагородження, а також статус нагороджених осіб визначається Положенням про почесні відзнаки територіальної громади міста Львова.


^ РОЗДІЛ II. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В МІСТІ ЛЬВОВІ


Стаття 9. Поняття та особливості місцевого самоврядування в місті Львові


1. Місцеве самоврядування у місті Львові – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

2. Органи і посадові особи державної влади на території територіальної громади не мають права втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

3. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення територіальною громадою належних їй повноважень.

4. Організаційно-правові форми здійснення самоврядування у місті Львові встановлюються Конституцією, законами України, чинними міжнародно-правовими актами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

5. На момент прийняття даного Статуту у місті Львові відсутні районні ради як окремі суб’єкти місцевого самоврядування і міська рада є єдиним представницьким органом територіальної громади міста.

Члени територіальних громади міста Винник, селищ Брюховичі і Рудно мають право на самоврядування, що реалізується ними відповідно до Конституції, законів України і інших нормативно-правових актів та до моменту законодавчого врегулювання одночасно є членами територіальної громади міста Львова.

Особливості окремих сфер місцевого самоврядування у місті Львові відображено у відповідних розділах даного Статуту.


Стаття 10. Система місцевого самоврядування у Львові


1. Система місцевого самоврядування у місті Львові включає:

1.1 Територіальну громаду міста Львова;

1.2 Львівську міську раду;

1.3 Міського голову Львова;

1.4 Виконавчі органи Львівської міської ради;

1.5 Органи самоорганізації населення.

2. Львівська міська рада, її виконавчі органи, міський голова Львова діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених Конституцією і законами України, цим Статутом та рішеннями міської ради.


^ Стаття 11. Основні засади матеріально-фінансового забезпечення місцевого самоврядування в місті


1. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи бюджету міста Львова, інші кошти, рухоме і нерухоме майно, земля та інші природні ресурси, підприємства, організації, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також об’єкти права спільної власності територіальних громад Львівської області.

2. Матеріально-фінансове забезпечення місцевого самоврядування в місті відбувається на засадах:

2.1 стимулювання процесів економічного та соціального розвитку міста шляхом:

2.1.1 підтримки підприємництва, захисту вітчизняних та місцевих виробників товарів і послуг;

2.1.2 створення належних умов для залучення інвестицій та розвитку інвестиційної діяльності в місті;

2.1.3 встановлення місцевих податків та зборів, що відповідають потребам територіальної громади міста і не створюють надмірного навантаження на їх платників;

2.1.4 формування системи соціального забезпечення населення, притаманної ринковій економіці;

2.2 планування надходження і використання фінансових ресурсів з метою першочергового забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благополуччя її членів;

2.3 застосування новітніх технологій у здійсненні фінансового менеджменту та використання широкого спектру фінансових інструментів, притаманних ринковій економіці

2.4 регулярного інформування львів’ян щодо проектів бюджету та інших стратегічних документів територіальної громади шляхом оприлюднення останніх через засоби масової інформації та організації громадських обговорень;

2.5 поєднання інтересів територіальної громади з інтересами держави та іншими учасниками господарської діяльності.


^ Стаття 12. Принципи сталого розвитку міста


1. Стратегія та основні напрямки розвитку територіальної громади базуються на концепції сталого розвитку усіх сфер соціально-економічного, політичного та культурного життя територіальної громади.

2. Сталий розвиток ґрунтується на принципах:

2.1 вирівнювання якості та стандартів життя львів‘ян усіх територій та районів територіальної громади;

2.2 стабілізація і покращання економічної, соціальної, екологічної ситуації на території міста;

2.3 розробка та запровадження механізмів пом'якшення впливу економічної кон'юнктури на розвиток територіальної громади;

2.4 оперативне реагування на виникнення елементів соціальної кризи;

2.5 забезпечення участі територіальної громади у процесах регіонального та державного планування;

2.6 збільшення потенціалу для вирішення проблем територіальної громади шляхом запровадження функціональної реформи, застосування механізмів децентралізації процесів прийняття та реалізації рішень;

2.7 поступове пристосування до ринкових умов системи комунального господарства, реформування його структури та запровадження сучасних механізмів управління та розвитку об'єктів комунальної власності;

2.8 запровадження сучасних механізмів фінансового менеджменту;

2.9 застосування нових підходів формування системи соціального захисту львів‘ян;

2.10 розширення обсягів залучення наукової інформації та консультативної допомоги з визначених напрямків розвитку територіальної громади;

2.11 розробка перспективних планів розвитку територіальної громади;

2.12 розбудова на території міста сучасної ринкової інфраструктури, системи інформаційних потоків;

2.13 встановлення тісних ділових та культурних стосунків з іншими територіальними громадами, зарубіжними муніципальними утвореннями, використання досвіду партнерів та здійснення спільних проектів.


Стаття 13. Система сталого розвитку

1. Сталий розвиток територіальної громади забезпечується шляхом розробки програми стратегічного розвитку територіальної громади, а також щорічних планів соціально-економічного розвитку територіальної громади.

2. Міська рада кожного скликання не пізніше, ніж на другій сесії, розглядає і, при необхідності, вносить зміни в діючу програму стратегічного розвитку міста або приймає нову програму стратегічного розвитку територіальної громади на період, не менший за термін повноважень міської ради відповідного скликання.

3. Затверджені довгострокові програми розвитку, реформування тієї чи іншої галузі суспільного життя територіальної громади, тривалість яких виходить за межі терміну повноважень міської ради відповідного скликання, зберігають чинність до закінчення і є обов’язковими до виконання для міської ради всіх наступних скликань.

4. Виконавчі органи ради територіальної громади в своїй діяльності реалізовують основні напрямки програм та планів соціально-економічного розвитку територіальної громади.


^ РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДИ ЛЬВОВА


Стаття 14. Територія міста


1. Територія міста – визначений законодавством України простір, у межах якого територіальна громада міста Львова безпосередньо або через Львівську міську раду та її виконавчі органи здійснює місцеве самоврядування.

2. Територію міста утворюють усі землі, розташовані в межі міста.

Межа міста — зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель інших адміністративно-територіальних одиниць і фіксується в Генеральному плані міста.

Межа міста встановлюються і змінюються Верховною Радою України відповідно до чинного законодавства

3. Генеральний план як офіційний документ, що фіксує міську межу та межі районів в місті, визначає принципи розвитку, планування, забудови й іншого використання території міста, підлягає коригуванню не рідше одного разу на п'ять років.

4. Зміна межі міста чи утворення районів в місті здійснюється з ініціативи територіальної громади в особі міської ради в порядку, визначеному Конституцією України і чинним законодавством України.


Стаття 15. Адміністративно-територіальний устрій міста


1. Адміністративно-територіальний устрій міста – це внутрішній поділ території міста на певні частини з урахуванням її економічних, містобудівних та інших особливостей, які є основою організації ефективної роботи міської ради та її органів.

Розподіл території міста на такі частини здійснюється з метою організації оптимальної системи управління у місті, наближення владних органів до мешканців, розширення можливостей вирішення питань місцевого значення з урахуванням думки мешканців районів у місті.

2. Територія міста поділена на шість частин - районів в місті: Галицький, Залізничний, Личаківський, Сихівський, Франківський, Шевченківський.

Територія міста Винники віднесена до Личаківського району, селища Рудно – Залізничного району, селища Брюховичі – Шевченківського.

3. Зміна меж районів в місті здійснюється міською радою в порядку, визначеному Конституцією України і чинним законодавством України.


Стаття 16. Приміська територія


1. Приміською територією міста Львова вважається територія, що прилягає до міської межі з її зовнішнього боку і складається із земель, які використовуються для задоволення потреб територіальної громади Львова та територіальних громад приміських населених пунктів.

2. Межі приміської території (зони) визначаються генеральним планом міста у відповідності до чинного законодавства України за результатами громадського обговорення.


^ РОЗДІЛ ІV. УЧАСТЬ ЧЛЕНІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ЗДІЙСНЕННІ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Стаття 17. Статус членів територіальної громади міста Львова


1. Кожному члену територіальної громади міста забезпечується право на участь у самоврядуванні територіальної громади як безпосередньо, так і через міську раду та її виконавчі органи або в інших формах, передбачених чинним законодавством.

2. Члени територіальної громади в порядку, які передбачені чинним законодавством України та даним Статутом мають право:

2.1 на персональний прийом посадовими особами міської ради та її виконавчих органів;

2.2 на службу у міській раді та її виконавчих органах;

2.3 бути обраними депутатами чи посадовими особами міської ради;

2.4 бути присутніми на відкритих засіданнях міської ради та її виконавчих органів;

2.5 одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність міської ради, її виконавчих органів і посадових осіб, знайомитися у встановленому порядку з документами й іншими матеріалами міської ради;

2.6 одержувати копії правових актів міської ради, її виконавчих органів і посадових осіб;

2.7 подавати індивідуальні та колективні звернення (скарги, заяви, пропозиції) органам і посадовим особам міської ради й одержувати на них відповіді у встановлені законом терміни;

2.8 брати участь у здійсненні контролю за діяльністю міської ради і її посадових осіб у встановлених законом і цим Статутом формах;

2.9 брати участь у створенні і діяльності органів самоорганізації населення (за місцем проживання), громадських організацій, місцевих осередків політичних партій, професійних і творчих спілок;

2.10 приймати рішення про дострокове припинення повноважень відповідного органу самоорганізації населення;

2.11 інші права, визначені чинним законодавством України та цим Статутом.

3. Члени територіальної громади міста Львова, які згідно із законами України володіють виборчим правом на міських виборах, крім вищевказаних прав, мають право:

3.1 безпосередньо брати участь у здійсненні самоврядування територіальної громади в різноманітних формах прямого волевиявлення (загальні збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання тощо);

3.2 обирати депутатів міської ради та міського голову;

3.3 брати участь у місцевому референдумі;

3.4 ініціювати збір підписів під вимогою про призначення місцевого референдуму;

3.5 ініціювати питання про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень міського голови, міської ради;

3.6 приймати на зборах виборців рішення щодо внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради та брати участь у здійсненні процедури відкликання депутатів міської ради;

4. Здійснення права на участь у самоврядуванні територіальної громади її членами не повинно порушувати права та свободи окремих осіб, права територіальної громади загалом.

5. Будь-які обмеження права членів територіальної громади міста на участь у самоврядуванні територіальної громади в залежності від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними й іншими ознаками забороняється.


Стаття 18. Форми безпосереднього самоврядування територіальної громади


1. Формами безпосереднього самоврядування територіальної громади є:

1.1 місцеві вибори;

1.2 місцеві референдуми;

1.3 місцеві дорадчі опитування (консультативні референдуми);

1.4 мітинги, походи і демонстрації;

1.5 загальні збори громадян;

1.6 місцеві ініціативи;

1.7 громадські слухання;

1.8 консультативно-дорадчі органи при міській раді та її виконавчих органах;

1.9 звернення громадян;

1.10 органи самоорганізації населення;

1.11 інші форми, передбачені чинним законодавством України, цим Статутом та нормативно-правовими актами міської ради.

2. Порядок проведення місцевих виборів, місцевого референдуму, місцевих дорадчих опитувань, мітингів, походів і демонстрацій регулюються відповідними Законами України.


Стаття 19. Загальні збори

1. Загальні збори – це зібрання членів територіальної громади міста Львова для обговорення та прийняття рішень з найважливіших питань місцевого життя, напрацювання власних пропозицій, які враховуються міською радою, її виконавчими органами і посадовими особами в своїй діяльності.

2. Предметом Загальних зборів громадян за місцем проживання можуть бути:

2.1 обговорення проектів рішень ради та її виконавчих органів;

2.2 інформування населення про прийняті міською радою та її виконавчими органами рішення, хід їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої і виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади

2.3 заслуховування інформації міського голови, депутатів ради, керівників виконавчих органів ради, а також керівників підприємств, установ і організацій, що належать до власності територіальної громади;

2.4 створення органів самоорганізації населення, затвердження положень про них, внесення до них змін і доповнень, вирішення питання про дострокове припинення їх повноважень;

2.5 прийняття рішень щодо створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

2.6 розгляд питань про висування на посаду міського голови, представників до складу виборчих комісій по виборах міського голови та з місцевих референдумів;

2.7 розгляд питань про відкликання депутатів міської ради;

2.8 розгляд питань про внесення на розгляд міської ради пропозицій про проведення місцевого референдуму, дострокового припинення повноважень міського голови, міської ради;

2.9 розгляд питань про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів;

2.10 обговорення інших питань, які стосуються інтересів мешканців громади.

3. Рішення та рекомендації загальних зборів громадян підлягають обов’язковому розгляду міською радою та її посадовими особами з метою врахування в своїй діяльності.

4. Порядок скликання і проведення загальних зборів громадян регулюються Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання, що є невід‘ємною частиною Статуту (додаток № 2 ).


Стаття 20. Місцеві ініціативи


1. Місцева ініціатива – офіційна письмова пропозиція членів територіальної громади з будь-яких питань, які належать до відання місцевого самоврядування та мають важливе значення для територіальної громади міста, внесена до міської ради для розгляду та прийняття відповідного рішення в межах її компетенції.

2. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи питання, що суперечать Конституції та законам України, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України, органів державної виконавчої влади, а також питання, заборонені законом для винесення на місцевий референдум.

3. Місцева ініціатива, внесена в установленому порядку, підлягає обов’язковому розгляду на пленарному засіданні міської ради за участю представників ініціативної групи.

4. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд міської ради регулюються Положенням про місцевої ініціативи членів територіальної громади міста, що є невід‘ємною частиною Статуту (додаток № 3 ).


Стаття 21. Громадські слухання

1. Громадські слухання - зустрічі з депутатами міської ради, міським головою та іншими посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких мешканці територіальної громади можуть заслуховувати вказаних осіб, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.

2. Предметом обговорень на громадських слуханнях можуть бути будь-які питання, які стосуються здійснення місцевого самоврядування у місті або стосуються інтересів львів‘ян.

3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду міською радою чи відповідними посадовими особами, до прямої компетенції якого входить прийняття рішення по суті розглянутої проблеми.

4. Порядок організації та проведення громадських слухань регулюються Положенням про організацію та проведення громадських слухань в місті, що є невід‘ємною частиною Статуту (додаток № 4 ).


Стаття 22. Консультативно-дорадчі органи при міській раді


1. Міс