Реферат: Як організувати роботу учнівського самоврядування?

Як організувати роботу учнівського самоврядування?


ЯК ОРГАНІЗУВАТИ РОБОТУ УЧНІВСЬКОГО
САМОВРЯДУВАННЯ



Що таке „учнівське самоврядування”?

Самоврядування − спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті і виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей. Воно є методикою залучення учнів до організації спільної діяльності.

^ Учнівське самоврядування − це педагогічна технологія, яка сприяє розвитку громадянських якостей дитини в системі демократичних взаємин виховного колективу на принципах самореалізації, самодіяльності, самоорганізації та самодостатності особистості.

До структури учнівського самоврядування входять: організації, органи, особисте управління (лідерство), тимчасові (ситуативні) управлінські структури.

До пріоритетних напрямів діяльності органів самоврядування слід віднести:

навчальну роботу, виховну роботу (зокрема нетрадиційні форми проведення спільних справ, дозвілля; спортивно-туристичні і пошуково-краєзнавчі заходи − збирання оповідань, казок, оформлення альбома, вивчення традицій та історії своєї сім’ї; правове виховання тощо);

інформаційно-методичну роботу, зокрема участь у роботі районних, міських зльотах шкільних об’єднань.

^ Які функції учнівського самоврядування?

Соціалізуюча:

симулювання інтересу до навчання, трудової і суспільно корисної діяльності;

створення оптимальних умов для виявлення і розвитку творчих здібностей, організаційних навичок;

створення умов для самореалізації особистості;

вільний розвиток учнів;

свідомий вибір соціальних цінностей.

Допоміжна організаційно-практична:

регулювання взаємин всередині загальноосвітнього закладу.

Компенсаційна:

самодіяльність і самоорганізація у різних видах діяльності за неможливості задовольнити потреби учнів.

Інноваційна:

внесення позитивних змін у організаційно-управлінську структуру навчального закладу;

розширення діапазону учнівського самоврядування.

Які основні передумови розвитку
учнівського самоврядування?

Зацікавленість у розвитку самоврядування педагогічного колективу та більшості учнів.

Чіткий розподіл обов’язків між тими, хто здійснює керівництво органами самоврядування.

Оптимальна структура з урахуванням специфіки навчального закладу.

Чітка система роботи в масштабах школи.

^ З досвіду роботи органів учнівського самоврядування
Бучацького історико-філософського колегіуму
ім. св. Йосафата

Розвитку демократизації шкільного життя й гуманізації на її основі відносин між учнями, педагогами, іншими працівниками колегіуму слугує організація учнівського самоврядування.

Учнівське самоврядування побудоване у формі учнівського парламенту. Щорічно учні таємним голосуванням обирають свого Прем’єр-міністра, який формує кабінет міністрів колегіуму. До складу кабінету міністрів колегіуму входять віце-прем’єр (представник з кожного класу), Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство культури, Міністерство соціальної служби.

Міністерство охорони здоров’я стежить за санітарно-гігієнічним станом.

Міністерство освіти слідкує за навчанням ліцеїстів.

Міністерство внутрішніх справ контролює порядок, дисципліну, працю.

Міністерство економіки відповідає за стан матеріального забезпечення.

Міністерство культури організовує культмасові заходи, відає бібліотекою.

Міністерство соціальної служби забезпечує соціально-психологічний клімат.

Кабінет міністрів колегіуму спільно з адміністрацією навчального закладу розробив Положення, яке визначає мету, головні завдання та діяльність учнівського самоврядування.

Педагогічний колектив історико-філософського колегіуму ім. св. Йосафата м. Бучача прагне, щоб колегіум став закладом, де учні не лише вчаться, а й живуть повноцінним духовним та соціальним життям. У колегіумі ведеться значна робота щодо відродження в учнівських колективах народних традицій, звичаїв, обрядів, глибокого вивчення історії рідного краю, прилучення школярів до духовних скарбів рідного народу. На думку спадають слова В.Сухомлинського: „Школа − це тонкий і чутливий музичний інструмент, який творить мелодію людської гармонії, що впливає на думку кожного вихованця, але творить лише тоді, коли цей інструмент добре настроєний”. Тому виникла ідея створення такого освітнього простору, який сприяє вільному розвитку всіх здібностей учня, формує у нього потребу неосяжного інтелектуального, духовного, культурного розвитку, філософського погляду на життя. Ця ідея втілилася в учнівському самоврядуванні, гуртках, спортивних секціях.

За роки свого існування колегіум став для наших учнів Храмом науки і освіти, рідною домівкою. Адже у нас школярі навчаються й живуть 24 години на добу, розвиваються, пізнають себе, формують взаємини з однолітками та дорослими. Діти зобов’язані бути кожного ранку на Божественній літургії, мають можливість у будь-яку хвилину звернутися за допомогою до духовних наставників, вчителів.

Вже з першого вересня школярі переконуються, що в новій сім’ї про них піклуються, їх люблять. Завжди знайдеться місце для новачка, який зануриться у світ традицій навчального закладу, здивовано відкриє очі на те, що працювати, добре вчитися, творити − це престижно.

Кожен учень має можливість перевірити себе і в ролі лідера, і в ролі підлеглого, виконувати ту справу, в якій почувається впевнено.

Хочеш готувати свята? Будь ласка, поле діяльності величезне: „Перший” і „Останній” дзвоники, „Тиждень колегіуму”, „День колегіуму”, Різдвяні аукціони і атракціони, турніри, святкові концерти.

Заняття у гуртках і клубах ґрунтуються на принципах добровільності. Виховна стратегія має на меті створення для школярів ситуацій вибору щодо їхньої участі у різних видах діяльності. Ми прагнемо уникнути одноманітності виховних заходів і спираємось на єдність раціонального, емоційного і діяльнісного компонентів розвитку особистості. Така система виховної роботи дозволяє охопити велике коло інтересів вихованців, сприяє особистому становленню, творчому, морально-етичному і духовному розвитку, соціальній адаптації і національному вихованню школярів.
^ Члени учнівського парламенту
Членами учнівського парламенту можуть бути учні 10-11 класів історико-філософського колегіуму ім. св. Йосафата м. Бучача, починаючи від дня прийняття Статуту і до дня закінчення навчального закладу.

2. Член учнівського парламенту може вибути з учнівського парламенту за власним бажанням.

З. За вчинки, несумісні із Статутом учнівського парламенту, член учнівського парламенту за рішенням колективу може бути виключений з його складу.

4. Члени учнівського парламенту не мають права:

пропускати уроки без поважних причин;

ображати, зневажати, принижувати один одного;

пропускати Божественну літургію;

обманювати вчителів, батьків, товаришів;

брати чужі речі, їжу без дозволу.

5. Члени учнівського парламенту мають право:

брати участь у зборах учнівського парламенту;

брати участь у всіх заходах, які проводяться учнівським парламентом;

захищати свою позицію під час розв’язання будь-якого питання в учнівському парламенті;

вносити пропозиції з метою поліпшення роботи учнівського парламенту.

6. Члени учнівського парламенту зобов’язані дотримуватись вимог Статуту.

Статут Учнівського парламенту

Загальні положення

1. Учнівський парламент − самостійне, добровільне об’єднання учнів історико-філософського колегіуму ім. св. Йосафата м. Бучача.

2.У своїй діяльності парламент керується даним Статутом.

3. Основною метою діяльності учнівського парламенту є захист прав та інтересів своїх членів, об’єднання зусиль для добрих і корисних справ.
^ Завдання та діяльність учнівського парламенту
Завдання та діяльність учнівського парламенту спрямовані на:

розвиток інтелектуально-творчої особистості школярів;

сприяння гармонійному розвитку особистості кожного учня;

забезпечення виконання вихованцями своїх обов’язків;

сприяння навчальній, науковій, творчій, спортивній діяльності;

сприяння створенню відповідних умов для навчально-виховного процесу;

створення молодіжних об’єднань, товариств та клубів за інтересами;

проведення наукових, творчих, спортивних заходів, свят;

сприяння профорієнтації вихованців колегіуму.

Органи учнівського самоврядування використовують різноманітні форми роботи, спираючись на запити, інтереси, творчість та ініціативу учнів та педагогів.
^ Рада колегіуму



Засідання учнівського парламенту

Вищим керівним органом учнівського самоврядування є загальні збори учнівського парламенту.

Учнівський парламент складається з делегованих та обраних осіб. До складу загального учнівського парламенту входять: старости учнівських колективів, делеговані особи від кожного учнівського колективу. Загальні збори учнівського парламенту відбуваються, як правило, один раз на навчальний рік.

Діяльність органів самоврядування в колегіумі сприяє згуртуванню учнівського колективу, розвитку соціальної компетенції та є ефективним засобом формування особистісної позиції вихованців у всіх видах суспільно-корисної діяльності.

Учнівське самоврядування − це спосіб, принцип організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний виховний вплив на учнів, залучення їх до усвідомленої, систематичної участі у справах колегіуму, класу, роботи в приміщенні спільного проживання, до розв’язання важливих питань життя навчального закладу. Органи самоврядування забезпечують організаційну цілісність колективу, налагоджують спільну діяльність його членів, регулюють особисті стосунки, які виникають між учнями, підтримують нормальну робочу дисципліну, порядок, забезпечують захищеність особистості.

Рада парламенту збирається в п’ятницю кожного тижня. Під час зібрання проводиться підсумок роботи та складається план на наступний тиждень. Раз в місяць відбуваються збори, на яких члени ради звітують про роботу кабінету міністрів. Свою роботу парламент відображає в інформаційному віснику „Учнівський парламент інформує”, у рубриці газети „Цвіт нації”. Члени учнівського парламенту відповідають за самоврядування в колегіумі: слідкують за навчанням учнів, прибиранням приміщення, дисципліною, стежить за гігієнічним станом, матеріальним збереженням, організовують культурний відпочинок та дозвілля.

^ Міністерство охорони здоров’я
(стежить за санітарно-гігієнічним станом)

В історико-філософському колегіумі від початку його заснування запроваджено самообслуговування. Вихованці колегіуму самі розносять обіди, прибирають в їдальні, класах, коридорах, кімнатах. Один раз на тиждень організовують генеральне прибирання в приміщенні і на закріпленій території.

Міністерство стежить за порядком в класах, кімнатах, коридорах; контролює стан збереження підручників, шкільного майна, озеленення класних кімнат; проводить рейди-перевірки:

зовнішнього вигляду учнів;

стану підручників;

стану шкільних меблів;

чергування в класах;

Представники Міністерства охорони здоров’я звітують на лінійках „Як ми чергуємо”, на яких усно повідомляють про організацію і проведення чергування в класах, приміщеннях; щорічно готують лінійку „Нам без книги ніяк не можна”; організовують регулярні зустрічі за „круглим столом” на тему „Наш досвід роботи”.

^ План роботи Міністерства охорони здоров'я
№ з/п
Назва Зміст роботи Дата
1

Перевірка дотримання санітарно-гігієнічних норм в кімнатах.

Перевірка наявності санітарно-гігієнічних засобів.

Дотримання чистоти в кімнатах.




2

Перевірка чистоти коридорів в навчально-житловому корпусі.

Обов’язкове складання звіту про чистоту в корпусі.

Щотижневе звітування.

3

Контроль за хворими.

Щодення перевірка кількості хворих.

Складання графіку кількості хворих.

Прогнозування кількості хворих.

Щоденний звіт.

Щотижневий графік.

Міністерство внутрішніх справ

(контроль за порядком, дисципліною, працею)

Міністерство внутрішніх справ слідкує за порядком і поведінкою ліцеїстів під час перерв і в позаурочний час. Щоденно перевіряється присутність учнів на Божественній літургії, піднятті державного прапора, самопідготовці. Представники міністерства домагаються хорошої та зразкової поведінки на уроках; співпрацюють з вчителями-предметниками у вивченні питання дисципліни учнів та їх уваги на уроках як одного із найважливіших факторів ефективності навчальних занять та якості засвоєння учнями програмового матеріалу. Про результати проведеної роботи повідомляють на лінійках: про поведінку учнів на уроках, наводять конкретні приклади. Міністерство співпрацює з клубом "Закон і підліток".

^ План роботи міністерства внутрішніх справ на тиждень
1. Щоденно слідкувати за порядком і поведінкою ліцеїстів у позаурочний час.

2. Перевіряти присутність ліцеїстів під час піднімання державного прапора, на самопідготовці.

3. Провести санітарну перевірку у кімнатах, спільно з Міністерством охорони здоров'я ліцею.


Міністерство культури

(організовує культмасові заходи, відає бібліотекою)

Культура перекладається із латинської як обробіток або покращення ґрунту. Саме під таким гаслом працює Міністерство культури, яке намагається покращити і відновити народні традиції, звичаї, обряди. Працівники даного міністерства сприяють глибокому вивченню історії рідного краю, прилученню ліцеїстів до духовних скарбів рідного народу. Так, за сприяння міністерства культури в ліцеї були проведені такі вечори: "Настроєний життям як скрипка", присвячений дню народженню Богдана Лепкого; "Свято вервиці"; вечір, присвячений п'ятій річниці заснування історико-філософського ліцею ім. св. Йосафата; "Благослови, Боже, в нове тисячоліття"; Святковий вечір, присвячений 56-ій річниці відходу у вічність слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького, літературна композиція, присвячена 130 річниці Лесі Українки "Зорій довіку поміж нас"; вистава "Ісус"; вечір пам'яті "Дзвони Чорнобиля"; брейн-ринг; КВК. Пропонуємо вашій увазі сценарій до вечора св. Йосафата.

^ Міністерство економіки

(стан матеріального забезпечення)

Міністерство економіки висуває на перший план одне із найважливіших завдань - адаптація підростаючого покоління до життя у системі ринкових відносин. Представники Міністерства економіки допомагають вирішувати широкий комплекс навчальних, розвиваючих та виховних завдань; сприяють формуванню загальної економічної культури учнів; стимулюванню їх пізнавальної активності та творчого підходу до справи; вихованню якостей "ділової людини" (відповідальності, спроможності самостійного вибору сфери діяльності). Ліцеїсти допомагають один одному практично засвоювати сучасні форми організації трудової діяльності, вільно проявляти себе як особистість.

Кожного тижня проходять засідання, на яких педагог, який виконує функції консультанта-фахівця, надає допомогу дітям, обговорює разом з ними підсумки роботи, розглядає позитивні і негативні моменти їхньої діяльності, консультує зі складних питань, розбирає усі пропозиції дітей.


План роботи Міністерства економіки


1. Зібрати з кожного ліцеїста по гривні на потреби ліцею.

2. Перевірити технічний стан речей ліцею.

3. Перевірити забезпечення ліцеїстів мийними засобами.


Міністерство соціологічної служби

(забезпечення соціально-психологічного клімату)

Соціологічна служба зосереджує увагу на найбільш болючих питаннях, що стосуються соціальної адаптації учнів, попередження відхилень у становленні особистості, запобігання негативного впливу соціального середовища на молодь. Показанням для здійснення даної роботи є ті процеси, які характерні для молодіжного середовища загалом, а саме: зростання кількості суїцидних спроб серед молоді, випадки сексуального насильства, тенденція до зниження вікових меж початку вживання алкоголю та наркотичних речовин, збільшення кількості асоціальних проявів поведінки. Серед найбільш значущих у формуванні збоченої поведінки відокремлюються такі проблеми особистісного розвитку школярів, як труднощі досягнення успіхів у навчанні і соціальній адаптації, висока тривожність, невротичні скарги, конфліктність, неадекватна самооцінка, наявність дисгармоній внаслідок недоліків у сімейному вихованні, відсутність тісних емоційних контактів на рівні мікросоціуму та ін.

Міністерство соціологічної служби провело захід "Наркоманії та СНІДу оголошуємо бій ", сценарій якого додається.


^ Міністерство освіти

(слідкує за навчанням ліцеїстів)

Основне завдання Міністерства освіти - працювати над покращенням навчання учнів ліцею, сприяти розвиткові інтересів учнів до вивчення усіх навчальних предметів, передбачених програмою, а також додаткових відомостей з різних навчальних предметів, виховувати в учнів почуття відповідальності за своє навчання. Представники Міністерства освіти виконують такі завдання:

1. Співпрацюють з адміністрацією школи, учителями-предметниками та класними керівниками.

2. Проводять рейди-перевірки виконання учнями письмових домашніх завдань, результати рейдів повідомляють на загальношкільних лінійках.

3. Слідкують за успішністю учнів школи, приділяють першочергову увагу учням, які отримують низькі бали.

4. Встановлюють контроль за станом навчання учнів з низькою успішністю.

5. Проводять індивідуальну роботу з учнями, які отримують низькі бали. Вивчають їх режим дня і допомагають спланувати їм свій робочий день з метою створення найбільш сприятливих умов для навчання. Всебічно вивчають позакласні інтереси учнів, їх зайнятість позакласною роботою з метою надання їм ефективної допомоги у покращенні навчання.

6. Проводять роботу по збільшенню в ліцеї кількості учнів з високим рівнем знань.

7. Співпрацюють з учителями-предметниками у підготовці та проведенні місяців наук.

8. З метою гласності у питаннях навчання як головного обов'язку учнів школи представники Міністерства виступають на лінійках з інформацією про кращих учнів.


(Відомості про авторів: Рекіс Н.М. - заступник директора з навчально-методичної роботи Бучацького історико-філософського ліцею ім. св. Йосафата; Пулик О.С. - психолог ліцею.)


^ Організація гімназійного самоврядування

в Заліщицькій державній гімназії

(Аналіз та тенденції розвитку)


Вступ

Проблеми створення моделі сучасної молодіжної організації, яка б об'єднувала всі ланки життя молоді, виникла у середині вісімдесятих років. Саме в той час піонерська та комсомольська організації вичерпали свої можливості реально впливати на молодь і формувати певні виховні ідеали. На мій погляд, вони не зуміли вчасно переорієнтуватись на інший, більш прагматичний ідеал, і не змогли позбутися формального підходу при вирішенні завдань, які пов'язані із формуванням згаданого ідеалу.

Почалось масове створення клубів за інтересами, так званих "неформальних" об'єдань.

Вони, власне, йшли не в ногу із діяльністю навчальних закладів, а існували за велінням часу і часто супроти напрямків роботи школи. Такі об'єднання не були позбавлені недоліків, а саме: дещо однобоке бачення проблем, часто відсутність розвиваючого ідеалу, формування юнацького абсолютизму, що заперечував та руйнував, та не створював. Діяльність таких об'єднань внесла свої проблеми у молодіжний рух, але часто, не розв'язавши їх, розпадалися, зайшовши в тупик.

І знову пріоритетною проблемою став ідеал: національний чи космополітичний, реальний чи ідеалістичний, деполітизований чи аполітичний, розвиваючий чи догматичний. Адже всі програмні документи, якими керуються у своїй роботі навчальні та позашкільні заклади освіти -"Освіта: XXI століття", "Програма національного виховання", статути загальноосвітніх закладів тощо - визначають завдання та мету, котрих повинна досягти освіта у роботі з молоддю.

Отже, потрібно, по-перше, знайти методи, які допоможуть сформувати виховні ідеали у молоді, по-друге, вони мають бути реальними та оптимальними, по-третє, слід враховувати інтереси учнів, по-четверте, мати можливість щоразу удосконалювати методику формування виховних ідеалів, тобто методика повинна бути динамічною.

Розглядаючи фактори, які містить навчальний процес, слід зауважити, що бажання дітей навчатись із переходом з класу в клас послаблюється, єдиним переважним стимулом є бажання вступити до вищого навчального закладу, а ті, хто очікує від батьків підтримки у майбутньому, взагалі не переймаються проблемами навчальне процесу.

Такий стереотип формувався близько двадцяти років, набув стійкої тенденції до поширення та закріплення, призвів до падіння престижності знань.

Щодо сформування виховного ідеалу, то проблеми тут і ще гостріші, оскільки у переважної більшості молодих людей такий ідеал не визначений, не конкретний. Учні не завжди уявляють та знають якими вони повинні бути, але не хочуть бути такими, якими їх прагнуть виховати вчителі та наставники. Звичайно, така проблема не є глобальною, але вона дуже відчутна на теренах освіти і тому потребує розгляду та вирішення.

Часто учні діють за таким принципами: те, що пропонують дорослі, нецікаве; чого хочемо самі - не знаємо, але братись за щось нове не бажаємо, бо не хочемо чи боїмось відповідальності. Ось ця безвідповідальність, байдужість до всього нового часто не дає можливості там, де є згадані вище проблеми, рухатись вперед у вихованні молоді, створивши, наприклад, якесь молодіжне товариство, організацію. Адже певна організація обов'язково ставить перед собою мету - виховати особистість з цілим комплексом духовних, моральних якостей. Член організації обов'язково осмислює свою моральну, громадянську позицію, а тому має відповідну уяву про свій духовний ідеал, прагне самореалізуватись, проявити риси того ідеалу.

Моделі формування особистості в певній організації, колективі представляла педагоги минулого, такі як А.С. Макаренко з його школою формування громадянина, робітника-професіонала, людини, що добивається поставленої трудової мети, О.Сухомлинський, котрий дбав про розвиток високих духовних якостей, почуттів через «школу радості» та інші.

Таким чином, користуючись досвідом роботи попередників у педагогіці, та на основі реалій сьогодення им спробуємо накреслити модель молодіжної організації, яка покликана вирішувати проблеми виховання юні, об'єднувати учнів школи та працівників позашкільних закладів.

^ Виклад основних поглядів щодо створення організації під умовною назвою "Молодіжний український ГАРТ"


Отже, які ж основні напрямки роботи повинні бути охоплені для того, щоб підготувати грунт для створення організації під умовною назвою, яку ми обрали, "Молодіжний український ГАРТ".

По-перше, слід психологам активніше і цілеспрямовано провести науково-соціальні дослідження серед учнівської молоді, які б мали своєю метою встановити коло ідеалів та інтересів молоді.

По-друге, створити інфмаційно-координуючі центри, а також визначити напрямки їхньої діяльності щодо залучення учнівської молоді в організації.

По-третє, провести кадрову роботу, тобто підібрати таких людей (педагогів, соціальних педагогів, спеціалістів педагогів), яких можна залучити до роботи при створенні певних організаційних структур, а також, пізніше, під час роботи з молоддю.

По-четверте, розробити план кошторисних витрат та знайти можливість його реалізувати за допомогою, можливо, спонсорських організацій.

По-п'яте, спробувати моделювати шляхи взаємодії школи, позашкільних закладів, визначити сторони цієї взаємодії та на базі цього побудувати структуру організації, яка утвориться .

По-шосте, визначити чіткі обов'язки взаємодіючих сторін щодо можливих шляхів формування виховного ідеалу.

У обраній нами назві також криється розшифрування напрямків діяльності, мети та завдань організації. Так слово молодіжний вказує на те, що дівчина чи хлопець у членами організації може стати дівчина чи хлопець учнівського чи студентського віку. Слово "український" вказує на те, що дана організація є національною організацією української молоді. Слово "ГАРТ" за своїм значенням вказує на те, що члени організації проходять в ній таку моральну підготовку, котра дозволить їм бути впевненими у своїх вчинках та діях в теперішній та майбутній діяльності на благо рідного народу. Але, крім того, слово "ГАРТ" розшифровується як громадсько-активне регіональне товариство, що вказує на роль організації у суспільстві та приналежність її членів до українського національного менталітету.

Мета організації: формувати різнобічну розвинуту особистість (з пріоритетним визначенням певного профільного виду діяльності, який відповідає інтересам особистості) з високим рівнем культури та національної самосвідомості.

Структура поєднує в собі клуби (об'єднання). Вони можуть організовуватися і в навчальних закладах, і в мікрорайоні(вулиці).

Завдання тих структур: об'єднати молодь за інтересами.

Аналізуючи можливості фахових шкіл, ми приходимо до висновку, що оптимальний вік молоді, які формують ці об'єднання - 14-20 років.


Напрямки діяльності клубів

Спортивно-туристичний.

Національно-патріотичний.

Художньо-естетичний.

Бізнес-ігри.

Комп'ютерні об'єднання.

Технічно-прикладна діяльність.


Як похідні цих видів діяльності, існують два види, які організовуються спільними зусиллями клубів:

інтелектуально-розважальний;

культурно-масовий(організація дозвілля).


Можна, враховуючи сучасні економічні умови, створювати їх на базі профільних закладів( музичних шкіл, ЦНТШ, будинку школяра, художніх та спортивних шкіл).

Вони звичайно повинні відрізнятися від звичайних гуртків тим, що опиратимуться на інтереси дітей, а не на програму, по-друге, дитина повинна бачити шлях до самореалізації та самовдосконалення.

Ці профільні клуби мають керівника, голову та заступників. Керівники створюють координаційно-консультативний центр, в який входять і голови клубів з дорадчим голосом.


Мета центру

Реалізація проектів.

Розробка фахових навчальних програм.

Організація та технічне забезпечення дозвілля молоді.

Можливість обмінюватися досвідом з іншими містами та країнами.

У кожному клуб повинні бути консультанти, які б давали оцінку фахову створених програм, їх діяльності і рекомендували реалізацію цих проектів. Це в значній мірі допомогло б розвивати творчість клубу.

Розуміючи важливість при підготовці спеціалістів майбутнього, потрібно сприяти обдарованим дітям знайти себе і досягти певних успіхів.

Які документи потрібно для цього? На державному рівні вони є. Програми, які в певній мірі підтримують творчу особистість, але їх дія закінчується на рівні обласних центрів. На превеликий жаль, у районних центрах немає бажань, коштів підтримувати творчу молодь, а, якщо навіть і є, то дістати їх коштує таких значних зусиль, що наступні рази просто людина не витримає.

Ідеал - поняття змінне. І коли у клубу (групі, гуртку) існують певні типові ідеали, то можна утворити нову групу на певний час для розв'язання певної творчої проблеми.


Права і обов'язки члена клубу:

розвивати свої здібності у відповідності до своїх потреб;

вільно створювати творчі групи для реалізації своїх творчих задумів;

вимагати від координаційно-консультативного центру шукати шляхів для реалізації своїх проектів;

пропонувати свої форми, методи і зміст програм, які б мали консультативний (рекомендаційний) характер;

має право на вільний вступ і вихід з клубу.


Обов'язки:

власна творчість повинна відповідати моральним принципам суспільства;

своєю діяльністю не загрожувати життю і здоров'ю іншим членам клубу;

поважати і примножувати національне;

з розумінням ставитись до діяльності товариша інших об'єднань;

дотримуватися високої культури у спілкуванні з товаришами, керівниками.


Керівник клубу несе відповідальність за:

визначення першочергових проектів;

здійснення експертної оцінки;

постійне самовдосконалення кожного члена клубу;

підвищення власного професіоналізму;

пошук коштів, спонсорів, осіб, які зацікавлені у діяльності клубу;

підготовку конкурсів, змагань, а також учасників на обласні і республіканські конкурси;

підготовка належного забезпечення конкурсних змагань;

розробку навчальних програм, форм, методів для їх реалізації;

вільний розвиток кожного члена клубу;

пропозиції про виділенні стипендій, нагород, відзнак членам клубу.


Координаційно-консультативний центр має право законодавчої ініціативи в межах району, регіону, яке дає змогу розвивати діяльність клубу.

Координаційно-консультативний центр пропонує клубам план своїх засідань.

Координаційно-консультативний центр має право позбавляти членства керівника клубу і звільняти його з цієї посади у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків простою більшістю.

Координаційно-консультативний центр має право на власність на засоби поліграфії, комп'ютерну техніку, право на власність мають також і клуби - на спільно придбане майно, яке придбалось за спільні зібрані кошти, а також було подароване спонсорськими організаціями. Центр - юридична особа, яка підзвітна у використанні коштів перед організаціями і особами, які вкладають їх на розвиток, має свій рахунок в банку.

Клуби повинні мати свої субрахунки, використання коштів з яких не повинно перевищувати загальної суми на рахунку.


Центр несе відповідальність за:

нереалізовані проекти перед клубами;

неналежну організацію дозвілля молоді;

пріоритетне фінансування тільки одного клубу, без належного на те обґрунтування;

недотримання належної фінансової дисципліни;

пряму образу клубу, його членів, а також утиски щодо вільного розвитку особистості;

за матеріальне забезпечення клубів при погодженні з ними напрямку діяльності;

за підбір керівників клубів, з обов'язковою щорічною програмою їх діяльності і звітами за проведену роботу;

за нагородження клубу та його членів, преміювання, виділення стипендій.


Рішення центру мають рекомендаційний характер, який приймається до уваги клубами на загальних зборах клубу і не суперечать їх поглядам щодо розвитку особистості та програм діяльності.

Клуб може мати декілька груп, які можуть поділятися за стійко визначеними інтересами, члени яких не визначилися у своїх інтересах.

Ці об'єднання не виключають в собі групи з наукових досліджень, тому що цим напрямом роботи займаються належні товариства, які створюються на базі навчальних закладів.

Найвищим правовим органом, який керує діяльністю клубу є збори. Вони збираються по потребі, але не рідше 1-2 разу в місяць.


^ Збори мають право:

обирати голову та заступників прямим відкритим голосуванням, коли за кандидатуру проголосувало не менше двох третин від загальної кількості членів клубу;

затверджувати рішення, які стосуються змін до діяльності клубу, вони носять обов'язковий характер для координаційно-консультативного центру і підлягають розгляду на його засіданнях;

розглядають поведінку членів, яка суперечить програмі і діяльності клубу;

розглядають питання щодо покращення роботи клубу, а також затверджують кандидатури для нагородження і відзначення. Подають їх на засідання центру;

розглядають творчі досягнення членів клубу і пропонують на розгляд засідань центру для поширення і реалізації;

розглядають діяльність керівника клубу , заслуховують його звіт про роботу за певний період і приймають рішення з цього питання.


Фінансування клубів і координаційно-консультативного центру


Фінансування складається з таких джерел:

меценати та спонсори;

державні кошти;

місцеві кошти;

зароблені діяльністю клубів.

При цьому слід враховувати, що ці кошти повинні використовуватися виключно клубом, який їх заробив.

Для торгівлі ідеями та товарами клубів створюється банк даних підзвітний центру та зборам клубів.

Вимога: не вводити різних додаткових структур, які б фінансувалися за рахунок коштів, які заробили клуби; крім тих, які є в даному Положенні.

Зміни до даного Положення можна вносити при умові, якщо за них проголосувало не менше двох третин всіх членів клубів, а також не менше двох третин на засіданні координаційно-консультативного центру.


^ Анотація до діяльності органу учнівського самоврядування Заліщицької державної гімназії


Гімназія як навчальний заклад нового типу відродив свою діяльність після піввікової перерви, яка спричинена політизацією суспільства і неприйняттям влади такої форми навчально-виховного закладу.

Діяльність же Заліщицька державна гімназія №613, яка діяла у місті на протязі 1933-1939 роках, підпорядковувалася польській владі. Вона не давала змоги активно розвивати національні ідеї і всі намагання реалізовувати їх натикалося на опір та протидію.

Ось чому, враховуючи такий історичний розвиток даної проблеми, гімназія постала перед вибором, яку форму потрібно ввести для того, щоб якомога повніше і різносторонньо розвивати самоврядування, а також здібності та творчі задатки кожного учня.

На підставі державних документів, положень, які дають змогу вибрати оптимальну форму самоврядування, були скликані загальногімназійні збори, де запропоновано створити з метою координування та здійснення контролю за діяльністю учнів гімназійний парламент.

Учні самі запропонували структуру, яка на протязі п'яти років довела свою ефективність. В її основу покладено розподіл обов'язків за сферами діяльності і умовно ділиться на контролюючу та ініціюючу. Це дає змогу виховувати як творчих особистостей, так і відповідальних.

Корисним виявився наступний крок, який полягав у створенні мережі клубів та студій, які мали формувати та закріплювати інтереси учнів, розвивати їх, а також осередку "Молодої Просвіти" - джерела національного та патріотичного виховання. Працюючи на розширенням сфер впливу, гімназисти ініціювали створення наукового гімназійного товариства "Пошук", яке намагається залучити вихованців до пошукової та наукової діяльності.

Всі ці структури тісно співпрацюють між собою, і це дає підстави для покращення навчально-виховного процесу у гімназії та залученні до неї більшості учнів.

Проводячи організаційну роботу, гімназійний парламент поставив перед собою завдання створити законодавчу базу для своєї діяльності.

Так було створено Статут гімназійного самоврядування, на підставі якого діє парламент. В ньому намагалися учні якнайповніше висвітлити свою діяльність у всіх сферах. При цьому враховувалися пропозиції і багатовекторність діяльності гімназії. Щоб посилити мотивацію гімназистів до активної їх діяльності, розроблені положення на кращий черговий, громадсько-активний, дисциплінований класи. Стимулом є преміювання класу, нагородження грамотами.

На кожен клас відводиться по одному місцю в парламент, а найактивнішим - по два. Та цим не обмежується участь гімназистів у роботі навчального закладу. На