Реферат: Відомості про

Відомості про авторів

Задорожня Наталія Петрівна, учитель вищої категорії,

вчитель-методист Лебединського НВК № 1, керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів

Бондар Антоніна Михайлівна, учитель вищої категорії Лебединського НВК № 2

Вербівська Тетяна Іванівна,учитель І категорії

Шполянської гімназії № 3

Діхтяренко Олександр Петрович, учитель вищої категорії, вчитель-методист Васильківського НВК

Кавун Валентина Михайлівна, методист райметодкабінету,учитель вищої категорії, вчитель-методист Мар’янівського НВК

Книгиницька Марія Петрівна, учитель вищої категорії, старший учитель загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 м.Шполи

Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист Топилянського НВК

Косянчук Галина Євгенівна, учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей»м. Шполи

Нечипоренко Варвара Борисівна, учитель вищої категорії, вчитель-методист Сигнаївського НВК

Тимошенко Валентина Григорівна, учитель вищої категорії, навчально- виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» м. Шполи

^ Чекмак Інна Іванівна, учитель вищої категорії навчально- виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» м. Шполи



Анотація


Факультативний курс «Лексика української мови» має сприяти засвоєнню уч­нями лексики рідної мови відповідно до норм сучасної української літературної мови, формувати вміння й навички доречно й пра­вильно вживати слова в мовленні з урахуванням їхніх стилістичних особливостей; збагачувати словниковий запас школярів.

Факультативний курс розраховано на викладання в 7 класі протягом навчального року.

Посібник містить програму (рекомендовану листом Міністерства освіти і науки України від 09.022006 №1/11-608, укладачі:^ Олександра Глазова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання української мо­ви та літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, завідувач лабораторії методики на­вчання української мови Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка; Юрій Кузнецов, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, доктор філологічних наук, професор, директор видавництва "Педа­гогічна преса", заслужений працівник освіти України.), календарно-тематичне планування та розробки занять курсу.

Даний посібник допоможе учителям-словесникам у проведенні факультативних занять.


Відповідальні за випуск: Н.П.Задорожня, В.М.Кавун

Зміст

Лексика української мови.Програма факультативного курсу для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів………………………………6-14

Орієнтовне календарно-тематичне планування занять курсу…………………………………………………………………………………………………….14-16

В.П.Коваленко. Заняття № 1.Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови…………………………………….16-24

І.І.Чекмак. Заняття №2.Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова………………24-28

О.П.Діхтяренко. Заняття № 3.Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія)………………………………………………28-34

О.П.Діхтяренко. Заняття № 4.Типи перенесення значень. Метафора ………………………………………………………………………………………… 34-39

О.П.Діхтяренко. Заняття № 5.Типи перенесення значень. Метонімія. Зв’язок між значеннями слова…………………………………39-45

Г.Є. Косянчук. Заняття №6.Омоніми. Джерела омонімії. Словник омонімів.Міжмовні омоніми…………………........................45-53

Г.Є.Косянчук. Заняття №7.Омонімія та полісемія. Омоформи, омографи, омофони…………………………………………………………………………54-66

І.І.Чекмак. Заняття № 8.Пароніми. Словник паронімів………67-73

В.П.Коваленко. Заняття № 9.Синоніми. Синонімічний ряд. Джерела синонімії. Словник синонімів………………………………………73-83

В.П.Коваленко. Заняття № 10.Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та контекстуальні синоніми. Стилістичне використання синонімів……………………………………………………………………………………………84-95

В.П.Коваленко. Заняття № 11.Синонімія і полісемія. Евфемізми. Перифрази………………………………………………………………………………………95-106

А.М.Бондар. Заняття № 12.Антоніми. Основи антонімічної протиставлення слів. Словник антонімів………………………………106-113

А.М.Бондар. Заняття № 13.Загальномовні та контекстуальні антоніми. Стилістичне використання антонімів. Оксюморон. Антитеза …………………………………………………………………………………………114-119

В.М.Кавун. Заняття № 14-15.Власне українська лексика. Лексичні засвоєння із слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'янізми, їх стилістична роль…………………………………119-131

В.Г.Тимошенко. Заняття № 16.Інтернаціональна лексика у складі української літературної мови……………………………………131-135

В.Г.Тимошенко. Заняття № 17.Кальки…………………………………136-139

В.Б.Нечипоренко. Заняття № 18.Застарілі слова. Архаїзми…………………… ………………………………………………………………….139-145

В.Б.Нечипоренко. Заняття № 19.Застарілі слова. Історизми ..………………………………………………………………………………………………………145-149

В.Б.Нечипоренко. Заняття № 20.Стилістичне використання застарілих слів ……………………………………………………………………………149-154

І.І.Чекмак. Заняття № 21.Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях ………………………………………………154-159

І.І.Чекмак. Заняття № 22.Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях …………………………………………………159-163

В.Г.Тимошенко.Заняття №23.Лексика міжстильова і співвідносна з певними стилями ……………………………………………………………………163-167

В.Г.Тимошенко. Заняття № 24.Розмовна і книжна лексика. Суспільно - політична лексика ………………………………………………168-172

В.Г.Тимошенко. Заняття № 25.Наукова лексика. Терміни. Виробничо-професійна лексика ……………………………………………172-176

Н.П.Задорожня. Заняття № 26.Офіційно-ділова лексика

………………………………………………………………………………………………………..176-182

Н.П.Задорожня. Заняття № 26.Канцеляризми. Штампи

………………………………………………………………………………………………………….182-189

Г.Є.Косянчук.Заняття № 28.Лексика загальновживана і лексика обмеженого вжитку ……………………………………………………………………189-198

Г.Є.Косянчук.Заняття № 29.Вузьковживана лексика. Діалектизми. Професійні слова. Жаргонізми ………………………………………………198-209

Т.І.Вербівська.Заняття № 30.Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилями ……………………….209-215

Т.І.Вербівська.Заняття № 31.Нейтральна та емоційно забарвлена лексика ………………………………………………………………………………………….216-221

М.П.Книгиницька. Заняття № 32.Лексикологічний розбір ……...................................................................................................221-228

М.П.Книгиницька. Заняття № 33. Лексикологічний розбір ……………………………………………………………………………………………………………228-236

Н.П.Задорожня. Заняття № 34.Підсумкове заняття у формі гри «Найрозумніший» ………………………………………………………………………236-253



^ ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Програма

факультативного курсу

для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Рекомендовано листом Міністерства освіти і науки України від 09.022006 №1/11-608

Укладачі:

Олександра Глазова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання української мо­ви та літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, завідувач лабораторії методики на­вчання української мови Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка;

^ Юрій Кузнецов, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, доктор філологічних наук, професор, директор видавництва "Педа­гогічна преса", заслужений працівник освіти України.

Рецензенти:

Ю.І.Ковбасенко, кандидат філологіч­них наук, доцент кафедри зарубіжної літератури Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка; Н.Д.Порало, учитель-методист Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка; Н.М.Гладченко, учитель-методист ліцею №198 "Еко" м. Києва.

^ Пояснювальна записка

У комунікативне спрямованому навчанні рідної мови одне з провідних місць посідає освоєння відомостей з лексикології. Чим ба­гатший і різноманітніший словник мовця, тим точніше висловлює він свої думки і краще розуміє інших людей. Збагачення активного слов­ника учнів, удосконалення граматичної будови їхнього мовлення, опанування українського мовленнєвого етикету значною мірою може й повинно здійснюватися засобами української лексикології.

Питому українську лексику впродовж багатьох десятиліть на­вмисне витісняли зі сфер суспільного життя, виробництва й побу­тового мовлення. Наслідком цього стало недостатнє розуміння учнями самобутності рідної мови, що утруднює виховання націо­нальне свідомого громадянина.

Пропонована програма передбачає послідовне докладне вивчення слова як основної одиниці мови й дослідження словникового складу мови, а саме: основних типів лексичних значень слів, їх структурно-семантичних розрядів; історичних змін у лексичному складі мови; української лексики за її походженням та особливостями вживання в різних стилях мовлення.

Основним підходом до вивчення лексикології є вивчення слов­никового запасу рідної мови з погляду стилістичного вживання та призначення слів у мовленні. Таке вивчення розділу має виразно практичне спрямування й допомагає учням оволодіти багатством рідної мови, відповідально ставитися до вибору й уживання кожного слова, розуміти його виражальні можливості, свідомо вдоскона­лювати свою мовленнєву культуру.

Для засвоєння програми важливим є формування вмінь і нави­чок не лише культури мовлення, а й грамотного письма, тому про­грама пропонує повторення деяких правописних і граматичних правил. У процесі засвоєння знань з лексикології передбачається оволодіння нормами сучасної української літературної мови: лек­сичними, стилістичними, морфологічними та правописними.

Основна мета факультативного курсу - сприяти засвоєнню уч­нями лексики рідної мови відповідно до норм сучасної української літературної мови, формувати вміння й навички доречно й пра­вильно вживати слова в мовленні з урахуванням їхніх стилістичних особливостей; збагачувати словниковий запас школярів.

^ Завдання факультативного курсу:

дати ґрунтовні й систематичні знання про слово як одиницю

мови лексичне значення слова, групи слів за значенням;

дати уявлення про склад української лексики за її

походженням, а також про історичні зміни у складі лексики сучасної української літературної мови;

поповнити, уточнити й активізувати словниковий запас учнів,

сфор­мувати вміння користуватися лінгвістичними словниками та довідниками;

навчити доречно, правильно вживати слова рідної мови з

урахуван­ням мети й ситуації спілкування, сприяти оволодінню учнями ук­раїнським мовленнєвим етикетом;

забезпечити дотримання вимог культури мовлення;

виховувати потребу у вивченні рідної мови, в удосконаленні

власно­го мовлення.

Факультативний курс розраховано на викладання в 7-му класі протягом навчального року (34 год, одне заняття на тиждень).

^ Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів

34 год, 1 год на тиждень

Пор.

№

К-сть год

^ Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня підготовки учнів

1

1

Вступ

Лексикологія як розділ лінгвістики. Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови.

^ Учень:

знає предмет вивчення лексикології;

розуміє специфіку слова як одиниці мови;

пояснює зв'язок лексикології з іншими розділами науки про мову.

2

4

Слово як одиниця мови

Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово й поняття. Лексичне значення слова. Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова(полісемія). Типи перенесення значень: метафора, метонімія. Зв'язок між значеннями слова. Загальномовні й індивідуально-стилістичні метафори. Використання багатозначних слів у художніх творах.

Міжпредметні зв'язки

Художні засоби: метафора, метонімія, синекдоха (література).

^ Учень:

знає особливості слова як одиниці мови;

вміє пояснити лексичне значення слова;

розрізняє лексичне та граматичне значення слова; витлумачує різні лексичні значення багатозначних слів; розрізняє пряме та переносне значення слова; витлумачує переносне значення слова в контексті;

знає типи перенесення значень слова;

розрізняє метафору й метонімію;

оцінює вдале і невдале використання слів у переносному значенні у власному й чужому мовленні.

3

8

Типи слів за значенням

Омоніми. Джерела омонімії. Словники омонімів. Прості(або повні) омоніми. Міжмовні омоніми. Омоформи, омографи, омофони. Омонімія та полісемія. Пароніми. Утворення паронімів. Словник паронімів. Уживання паронімів та омонімів для створення каламбурів, словесної гри. Синоніми. Синонімічний ряд Джерела синоніми. Словник си нонімів. Абсолютні (повні) та не повні синоніми. Вільні (лексичні загальновживані) та контексту альні синоніми. Стилістичне вико­ристання синонімів. Синонімія й полісемія. Евфемізми.

Антоніми. Основа антоніміч­ного протиставлення слів. Різно-кореневі й однокореневі антоніми Загальномовні та контекстуальні антоніми. Словник антонімів. Сти­лістичне використання антонімів Оксюморон.

Відомості з орфографії. Пра­вопис слів іншомовного похо­дження.

Відомості з пунктуації. Роз­ділові знаки при однорідних чле­нах речення.

Міжпредметні зв'язки. Слова із суфіксами зменшувально-пестли­вого значення та із значенням згру­білості в художніх творах (літерату­ра). Використання слів, близьких або протилежних за значенням, для точного опису предметів, явищ і подій (історія, ботаніка, географія).


^ Учень:

розуміє джерела омонімії;

розрізняє омоформи, омографи, омофони;

відрізняє омонімію від полісемії;

вміє визначати пароніми;

розрізняє лексичні значення паронімів;

уміє використовувати омоніми та пароніми для створення каламбурів;

знає визначення синонімів;

уміє утворювати синонімічні ряди;

розрізняє повні й неповні вільні й контекстуальні сино­німи;

відрізняє синонімію від полі семії;

знає визначення антонімів; уміє утворювати антонімічн пари;

доцільно використовува­ти антонімію, зокрема оксюмо-рон;

розуміє роль і значення си­нонімів і антонімів у мовленні; оцінює вдале і невдале викори­стання синонімів та антонімів у власному й чужому мовленні;

уміє користуватися словника­ми омонімів; паронімів, си­нонімів, антонімів;

уміє записати речення (текст) що містить синоніми, антоніми омоніми, пароніми відповідно до правописних норм.


4

4

^ Склад лексики сучасної

української літературної мови

за її походженням

Власне українська лексика. Ле­ксичні засвоєння зі слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'я­нізми, їхні стилістичні функції, 'нтернаціональна лексика в складі української літературної мови. Кальки. Особливості вживання за­позичених слів у науковій і ху­дожній літературі. Українська мо­ва як джерело лексичних запози­чень для інших мов.

Відомості з орфографії. Пра­вопис слів іншомовного похо­дження.

Відомості з граматики. Незімінні іменники іншомовного походження.


^ Учень:

знає походження української лексики;

розрізняє власне українську лексику, лексичні засвоєння з інших мов;

вирізняє в реченнях (текстах) старослов'янізми, пояснює їх­ню стилістичну роль;

уникає використання в мов­ленні кальок з інших мов; розуміє особливості вживання в мовленні запозичених слів;

вміє користуватися тлумач­ним, етимологічним та іншими словниками;

уміє записати речення (текс­ти), що містять іншомовні сло­ва, відповідно до літературних норм.


5

5

^ Склад лексики сучасної

української літературної мови

за активністю вживання

Поняття активного й пасивно­го словника. Застарілі слова: арха­їзми та історизми. Неологізми, способи їх творення. Загально-мовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях. Стилістичне вико­ристання застарілих і нових слів.

Відомості з орфографії. Пра­вопис складних слів (сонцебарвний, струнобровий, червонорутяний, юшкоїд).

Міжпредметні зв'язки. За­старілі слова й неологізми в науко­вих текстах і художніх творах (історія, література).


^ Учень:

знає причини змін у лексиці; визначає в реченнях (текстах) застарілі слова та неологізми;

розрізняє історизми та архаїз­ми; загальномовні та авторські неологізми;

розуміє роль і значення вико­ристання застарілих слів і нео­логізмів у текстах різних стилів;

оцінює вдале і невдале викоритання застарілих слів і неоло­гізмів у власному й чужому мовленні;

уміє користуватися тлумач­ним словником, словником за­старілих слів.


6

9

^ Склад лексики сучасн
Орієнтовне календарно-тематичне планування занять курсу

Пор.

№

Зміст програмового матеріалу

К-сть год

Дата




ВСТУП (1ГОД)







1

Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови.

1







СЛОВО ЯК ^ ОДИНИЦЯ МОВИ (4 год)







2

Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і понят­тя. Лексичне значення слова.

1




3-5

Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія). Типи перенесення значень: метафора, ме­тонімія. Зв'язок між значеннями слова.

3







ТИПИ СЛІВ ^ ЗА ЗНАЧЕННЯМ (8 год)







6-7

Омоніми. Джерела омонімії. Словник омонімів. Міжмов­ні омоніми. Омонімія та полісемія. Омоформи, омографи, омофони.

2




8

Пароніми. Словник паронімів.

1




9-11

Синоніми. Синонімічний ряд. Джерела синонімії. Слов­ник синонімів. Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та контекстуальні синоніми. Стилістичне використання синонімів. Синонімія і полісемія. Евфемізми. Перифрази.

3




12-13

Антоніми. Основа антонімічного протиставлення слів. Словник антонімів. Різнокореневі та однокореневі анто­німи. Загальномовні та контекстуальні антоніми. Сти­лістичне використання антонімів. Оксюморон. Антитеза.

2







СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЗА ЇЇ ПОХОДЖЕННЯМ (4 год)







14-15

Власне українська лексика. Лексичні засвоєння зі сло­в'янських і неслов'янських мов. Старослов'янізми, їхні стилістичні функції.

2




16-17

Інтернаціональна лексика у складі української літератур­ної мови. Кальки.

2







^ СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЗА АКТИВНІСТЮ ВЖИВАННЯ (5 год)







18-20

Застарілі слова: архаїзми та історизми. Стилістичне вико­ристання застарілих слів.

3




21-22

Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й худож­ньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях.

2







^ СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ 3 ПОГЛЯДУ СТИЛІСТИЧНОГО ВЖИВАННЯ (9 год)







23-25

Лексика міжстильова і співвідносна з певними стилями. Розмовна і книжна лексика. Суспільно-політична лекси­ка. Наукова лексика. Терміни. Виробничо-професійна лексика.

3




26-27

Офіційно-ділова лексика. Канцеляризми. Штампи.

2




28-29

Лексика загальновживана і лексика обмеженого вжитку. Діалектизми. Професійні слова. Жаргонізми.

2




30-31

Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилями. Нейтральна та емоційно забарвлена лексика.

2




32-33

Лексикологічний розбір слова.

2




34

Підсумкове заняття.

1






В.П.Коваленко

Заняття № 1

Тема.Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови

Мета. Поглибити знання учнів із розділу мовознавства «Лексикологія», вивченої у попередніх класах, розвивати логічне мислення, вміння користуватися

довідковою літературою (словниками); виховувати повагу до слова та бажання робити своє мовлення образним, багатим, змістовним.

Обладнання. Тлумачні словники, блок-схема «Лексикологія»

Епіграф

Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Т. Шевченко


^ Хід заняття

І. Мотиваційний етап.

ІІ.Повідомлення теми уроку.

Як пов’язати епіграф з темою заняття? (Учні за допомогою вчителя формують мету заняття)

ІІ. Операційно-пізнавальний момент.

Робота з текстом.

Виразне читання уривка статті Б. Харчука «Слово і народ»

«Слово, мова – не просто будматеріал, а твоє покликання. Вони – і совість, і правда, їх нема про будень і про свято. Вони – одні, єдині. Без них не дихнеш. Ти мусиш, ти повинен давати відповідь, як на суді честі».

Які розділи мовознавчої науки ви знаєте?

Як називається розділ мовознавства, що вивчає

слово, його значення?

Що ви розумієте під лексичним значенням слова?

Яким словником слід користуватися, якщо значення

слова незрозуміле?

Повторення відомостей про «Лексикологію» за допомогою блок-схеми. (Додаток 1, додаток 2.)

Словникова роботаКористуючись тлумачним

словником, записати значення слів: «лексема», «лексикологія», «лексика», «лексикон», «лексикографія».

^ Лексема – слово.

Лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови.

Лексика – словниковий склад, сукупність слів певної мови.

Лексикон – запас слів і висловів, характерних для певної особи чи якоїсь галузі людської діяльності.

Лексикографія – розділ мовознавства, що розробляє теоретичні принципи укладання словників.

^ Подорож у «Поселення слів»

Уявіть собі, що словниковий склад української мови — це велика країна, яку називають Лексикою. У ній безліч жителів-слів. І мешкають вони не поодинці, а родинами. Зробімо уявну подорож у країну слів і побуваймо хоча б в одній родині. Ось ми ступаємо на землю району, названого словом Рослина. Він має кілька поселень-слів, зв'язаних між собою тематично. Завітаємо до одного з них на ім'я Дерево. Воно розкішне, вражає свіжістю повітря, всіма відтінками зелені. Розлогі садиби, де проживає роди­на Дуба, Верби, Явора, Ясена, Берези та багатьох-багатьох інших, своєрідно оформлені, стрічають вас музикою — ше­лестом листя. З таким же успіхом ви можете побувати в інших поселеннях. Наприклад, там, де живуть назви почуттів або процесів праці.

То, як бачите, слова пов'язані між собою тематично.

За лексичним значенням назвіть слова, запишіть їх до клітин фігури. Якої теми вони стосуються?

1.Центральне небесне світило. 2.Передавати своє теп­ло.

3. Висока температура повітря в гарячу літню пору. 4. Більший або менший рух повітря. 5. Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру. 6. Розноситись, ширитись у повітрі.





Відповіді. 1. Сонце. 2. Гріти. 3. Спека. 4. Вітер. 5. Шквал. 6. Віяти. – Погода

Пошуково-вибіркова робота.Подані

словосполучення записати у дві колонки: 1 - слова з прямим значенням; 2 - слова з переносним значенням.

Пташині крила, крила літака;

стальна сокира, стальна воля;

гострий ніж, гостре слово;

світлі ночі, світлі думи;

холодна вода, холодна зустріч;

соковита груша, соковита осінь.

Учитель. Підсумуйте, будь ласка, які слова називають пряме значення, а які – переносне.

^ Робота в групах. Завдання на картках.

Визначити, у яких парах словосполучень вжито:

1 група – омоніми

2 група – синоніми

3 група – антоніми

4 група – пароніми.

Широка площа, широкий майдан.

Щира людина, лицемірна людина.

Передовий досвід, вдалий дослід.

Збагнути істину, зрозуміти істину.

Літня людини, літня спека.

Громадянський обов’язок, громадський інспектор.

Веселий настрій, сумний настрій.

Глибока балка, сталева балка.

Знялася хуртовина, знялася завірюха.

10.Водяна пара, пара черевиків.

11.Зазнати щастя, зазнати горя.

12.Бронзовий пам’ятник, літературна пам’ятка.

Лідер команди зачитує вибрані словосполучення, дає пояснення і визначення.

Учитель.Підсумовуємо за нашою блок-схемою.

Закінчіть речення: за лексичним значенням слова поділяються на такі групи: …. (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми).

Повідомлення учня «Лексика за її походженням і вживанням»

Завдання для допитливих. Самостійна робота.

Підібрати до слів іншомовного походження український відповідник.

Орфографія. Лінгвістика. Екземпляр. Міраж. Екзамен. Екстрений. Аналогічний. Ерудований. Ідентичний. Віртуозний. Демократія. Дистанція.

Довідка. Правопис. Мовознавство. Відстань. Марево. Народовладдя. Іспит.Примірник. Начитаний. Обізнаний. Подібний, схожий. Однаковий, тотожний. Високомайстерний. Терміновий.

ІІІ. Підсумок заняття.

Мовний диктант. Закінчити речення.

Словниковий склад певної мови…… (лексика).

Словниковий запас людини …. (лексикон).

розділ мовознавства, що розробляє теоретичні

принципи укладання словників … (лексикографія).

Розділ лінгвістики, який вивчає лексику …

(лексикологія).

Здатність слова мати одночасно кілька значень …

(полісемія)

Слова, які мають одне лексичне значення …

(однозначні).

Слова, однакові за звучанням і написанням, але

різні за значенням … (омоніми).

Слова, які позначають одне і те ж, але з різними

відтінками значення … (синоніми)

Слова, близькі за звуковим складом і вимовою,

але різні за значенням і написанням … (пароніми).

10.Слова, які вживаються лише в мові людей певної місцевості … (діалектні).

11.Слова, що вживаються людьми певної професії … (професійні).

12.Слова, що називають певні наукові поняття … (терміни).


Додаток 1,2







Використана література

Грищенко А.П. та інші. Сучасна українська мова. –

К.: Либідь, 1991. – С. 67-71

Культура української мови: Довідник / С.Я.

Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина-Мельник та ін.; за ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – С. 39-40

Передрій Г., Карпенко Т. У світі звуків і слів. Цікаві

завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173.


І.І.Чекмак

Заняття №2

Тема. Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова

Мета. Сформувати поняття про функцію слова, його лексичне значення, ознайомити з поняттям „словниковий склад мови”, формувати навички використання тлумачного словника; збагачувати словниковий запас, формувати увагу до слова; розвивати усне й писемне мовлення

Обладнання. Схеми

Хід заняття

^ I.Актуалізація опорних знань.

Проаналізуйте висловлювання вчених про

слово. Спробуйте дати визначення, що таке слово.

У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме

пізнання механізму мови. Ця одиниця – слово. Це щось центральне в механізмі мови (Фердинанд де Соссюр).

Слово – наше найрізкіше око, наймогутніша сила.

Через слово людина пізнає те, що недоступно було безпосередньому сприйманню (І.Вихованець).

Слова ... несуть у мозок інформацію і впливають на

його формування, розбудову процесів мислення (І.Білодід).

У слові, як у краплі води океан, відображена вся

система мови.

^ II.Оголошення теми, мети заняття.

III.Вивчення нового матеріалу.

Пояснення учителя.

Слово – одна з основних одиниць мови. Усі слова, наявні в мові, становлять її словниковий склад. Отже, одиницею лексики є слово. Зовні воно сприймається як звук або сукупність звуків. Проте не кожен звук, не кожне поєднання звуків можна назвати словом. Слово – це звук, абак комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мові як самостійне ціле. У цьому визначенні слова береться до уваги його подвійна природа. Зовнішній бік слова – його звукова оболонка, внутрішній бік – значення слова. Без зовнішньої оболонки слово не може бути почуте, без внутрішнього наповнення воно буде незрозумілим. Звукова оболонка – форма, значення слова – його зміст. Тож слово існує завдяки єдності форми ф змісту.

^ IV. Вправи на закріплення.

Прочитайте текст. Назвіть функцію слова в мові.

У чому полягає узагальнююча роль слова?

За допомогою слів людина називає предмети і явища навколишньої дійсності, їхні ознаки, дії, стан, тощо. Тому основна функція слова в мові – називна або номінативна.

Одна з найважливіших рис людського мислення – здатність до узагальнення, до абстрагування.

Абстрагування – це виділення найістотніших ознак, властивості предметів і явищ навколишньої дійсності.

Спостерігаючи безліч однотипних речей та об’єктів, скажімо дерев, людина помічає, що незважаючи на низку відмінностей (у зеленому покрові, у розмірах, у видах і способах плодоносіння), між усіма деревами є щось спільне, яке підлягає визначенню: „багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону”. Так завдяки абстрагуванню в людському мисленні утворилися поняття.

Поняття – це форма людського мислення, в якій узагальнюються суттєві ознаки речей і явищ об’єктивної дійсності.

Наприклад, слово картина є спільною назвою однорідних предметів, воно ж і називає будь-який одиничний предмет з цього ряду. (О.Пономарев)

Дослідження–спостереження. З’ясуйте, чи є

схожість між формою слова (звуковою або писемною) і його змістом. Інакше кажучи, чи можна дати відповідь на питання, чому саме дане поєднання звуків має такий зміст?

Щоб дати правильну відповідь, поміркуйте над таким фактором: українському слову гуляти відповідає російське слово гулять, німецьке spasieren, французьке se promener, англійське to wolk. Тобто, з різними звуковими формами поєднується одне і те ж значення.

^ Зя’суйте, слово є безпосередньою назвою

предмета чи назвою нашого уявлення, поняття про предмет.

Щоб дати правильну відповідь, поміркуйте над таким питанням. Чи одне і те ж саме буде означати слово земля для малої дитини і для вченого-геолога або географа? Порівняйте, що люди думали про будову Землі в давнину і тепер.

^ Як ви розумієте слова відомого письменника

М.О.Рубакіна?

Слово являє собою вкрай своєрідну посудину, яка хоч і наповнена змістом, але так ним наповнена, що ніхто ніяким чином не може одержати її і випити: його доводить самим творити, стараючись вникнути в нього, але творити з власних елементів і за своїм образом і подобою.

Під час пояснення скористайтеся поняттями зміст, форма, значення, смисл.

^ Порівняйте пари слів. Які з них мають конкретніше

значення, а які – загальніше?

Біле море – море, береза – дерево, рослина – дерево, тварина –істота, продукт – сир, сир – сир голландський, сонячна система – всесвіт.

Яке із слів є найзагальнішою назвою?

^ Робота над схемою.

Слова




Повнозначні Неповнозначні

(самостійні) (службові)




Мають лексичне Не мають лексичного

значення значення

За поданим лексичним значенням знайдіть і запишіть слова.

Спокійна, досить широка поверхня води річки або

ставу.

Відбиття звуку від будь-якої перешкоди; відгомін.

Такий самий, який збігається з чимось.

Розрізати тканину або шкіру на шматочки визначеного

розміру і форми для виготовлення одягу або взуття.

Початкові літери імені, по батькові та прізвища.

Довідка: плесо, луна, тотожний, кроїти, ініціали.

Попереджувальний диктант. З’ясуйте лексичне

і граматичне значення виділених слів. При потребі зверніться до тлумачного словника.

Моя любов, квітуча Україно! Мов білий легіт вишень

навесні, люблю я слово й пісню солов’їну, що предок в спадок залишив мені (І.Турчин).

Де гарцювали яничари, дзвенять на сонці лемеші

(І.Турчин)

Розгляньте моделі. Яке лексичне явище вони відображають?

1^ . ФОРМА = ФОРМА 2. ФОРМА = ФОРМА

ЗМІСТ = ЗМІСТ ЗМІСТ = ЗМІСТ

Довідка. 1. Синонімія. 2. Антонімія.

V.Підсумки заняття.

Бесіда

Що таке слово?

Яку функцію воно виконує?

Як пов’язане слово і поняття, слово і предмет?

Яке значення слова називається лексичним?

Які слова не мають лексичного значення?

Який словник допоможе з’ясувати лексичне значення

слова?


О.П.Діхтяренко

Заняття № 3

Тема.Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія)

Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати слова з урахуванням стилістичних особливостей; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;виховувати бажання опановувати український мовленнєвий етикет; виховувати національно свідомого громадянина

Обладнання. Словники, картки, роздруковані завдання

^ Хід заняття

І.Організаційний момент. Створення емоційного настрою.

Учитель пропонує учням заримувати слова „багатозначність” та „обачність” і скласти двохрядковий вірш. Після колективних зусиль це може мати такий вигляд:

^ Будемо сміливими, проявимо й обачність,

Вивчимо сьогодні ми багатозначність.

ІІ.Перевірка засвоєння раніше вивченого матеріалу.

На попередньому занятті розглядалася тема „Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова”. Пригадаємо вивчене і спробуємо відповісти на запитання коротко – „Так” чи „Ні”.

Учитель роздає учням картки . Читає запитання. Учні у табличці ставлять позначки „Так” (+), „Ні” ( - ).


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

+

-

+

...





























































^ Правильних відповідей







Чи є слово найменшою самостійною одиницею

мови, що складається із відокремленої сукупності звуків та пов’язаного з ним значення ?(Так, слово є найменшою самостійною одиницею мови. Воно складається із відокремленої сукупності звуків та пов’язаного з ним значення).

Чи потрібно мовцеві в процесі мовлення

утворювати нові слова ?(Ні, не потрібно. Слово в пам’яті мовця існує в готовому вигляді).

Чи є звучання чи написання слова , яке

зберігається в пам’яті мовця, його граматичною формою?(Так, граматичною формою слова є його звучання чи написання, яке зберігається в пам’яті мовця).

Чи є початковою формою іменника його клична

форма?(Ні, початковою формою іменника є слово

в називному відмінку чоловічого роду однини).

Чи є різн