Реферат: Електромонтером допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та одержали посвідчення про наявність кваліфікаційної групи з електробезпеки

________________________________________________________________

Повне найменування установи закладу освіти із зазначенням підпорядкованості


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ__________________

(посада роботодавця і найменування

___________________________

установи, закладу освіти)

___________________ № _____

(число, місяць, рік)

М.П. _____________________

(Підпис)


ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ №

для електромонтера


1. Загальні положення


1.1. До роботи електромонтером допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та одержали посвідчення про наявність кваліфікаційної групи з електробезпеки.

1.2. Електромонтер, якого приймають на роботу, повинен пройти вступні інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, бути ознайомле­ний під розпис з умовами праці, правами та пільгами щодо роботи в шкід­ливих та небезпечних умовах праці, з правилами поведінки при виникненні аварій.

1.3. До початку роботи безпосередньо на робочому місці електромон­тер повинен отримати первинний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки.

1.4. Після первинного інструктажу електромонтер повинен протягом 2-15 днів

( залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого, кваліфікованого електромонтера, який при­значається наказом (розпорядженням) по організації.

1.5. Електромонтер повинен працювати в спецодязі: костюм бавовняний, черевики шкіряні, рукавиці комбіновані. Крім того, на зовнішніх робо­тах взимку - додатково куртка і штани бавовняні на утеплювальній підкла­дці, валянки.

1.6. Електромонтери, які обслуговують електроустаткування, повинні користуватися такими засобами захисту: діелектричними рукавичками, килимками і діелектричними калошами або ботами, а також інструментами з ізольованими ручками.

1.7. Усі захисні засоби повинні мати клеймо з позначкою дати наступ­ного іспиту та напруги, при якій потрібно користуватися цим засобом.

1.8. Гумові захисні засоби повинні зберігатися у закритих шафах або ящиках окремо від інструменту. Необхідно запобігати впливу мастил, бен­зину й інших речовин, що руйнують гуму. Гумові захисні засоби перед їх застосуванням повинні бути оглянуті та очищені від бруду, а при зволожен­ні поверхні їх треба ретельно витерти і висушити.

1.9. Забороняється застосовувати засоби, які мають проколи і тріщини.

1.10. Електромонтеру забороняється користуватися захисними засоба­ми, які не пройшли встановлених випробовувань, а також такими, у яких минув строк чергового випробування.

Періодичні випробування захисних засобів проводяться в такі строки:

- 1 раз в 2 роки - ізолюючі кліщі для установок з постійним черговим персоналом:

- 1 раз на 6 місяців - діелектричні рукавиці,

- 1 раз на рік - діелектричні калоші,

- 1 раз на 3 роки - ізолюючі підставки (огляд).

1.11. Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і при­строях ( або поблизу від них), а також роботи по приєднанню і роз'єднанню проводів електромонтер повинні виконувати за умови знятої напруги.

1.12. Заміну перегорілих запобіжників електромонтери повинні здійс­нювати при знятій напрузі.

1.13. Забороняється встановлювати або замінювати під напругою елек­тричні лампи.

1.14. Електромонтер при ремонті й обслуговуванню електроустатку­вання повинен застосовувати ручні переносні світильники.

1.15. Для переносних світильників при ремонті електрообладнання на­пруга повинна бути не вищою 42 В, а в особливо небезпечних місцях (шах­ти, колодязі, металеві резервуари, котли) - не перевищувати 12 В.

1.16. Забороняється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних..

1.17. Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах з напругою 12 і 42 В, забороняється використовувати у мережах з великою номінальною напругою.

1.18. Штепсельні з'єднання на 12 і 42 В повинні мати колір, який різко

відрізняється від кольорів штепсельних з'єднань на напругу вищу 42 В.

.1.19. Електроінструмент, переносні лампи, понижуючі трансформато­ри електромонтер повинен перевіряти 1 раз на місяць на відсутність зами­кання на корпус, на цілісність заземляючого проводу, справність ізоляції живлячих проводів.

1.20. Електромонтер повинен включати у мережу електродвигуни, електроінструменти, прилади електричного освітлення за допомогою

призначених для цього апаратів і приладів ( кнопок, рубильників, вимикачів автоматичних, пускачів магнітних).

1.21. Забороняється вмикати електродвигуни, електроінструмент та прилади електричного освітлення до електромережі шляхом скручування проводів.


^ 2. Вимоги безпеки перед початком роботи


2.1. Електромонтер перед початком роботи повинен одягти спецодяг і при потребі спеціальне взуття та засоби індивідуального захисту, перевіри­вши строк їх користування.

2.2. Перевірити справність електрообладнання, стан ізолюючих під­ставок, решіток, пускових приладів, заземлення та ін.

2.3. Перевірити справність ручного інструменту:

- держаки кусачок і плоскогубців повинні бути ізольовані;

- робоча частина викрутки має бути правильно заточена, а держак міц­но насаджений та ізольований;

- гайкові ключі мають бути справні і відповзати розміру гайок.

2.4. Забороняється застосовувати прокладки та подовжувати ключі трубами.

2.5. Ручний інструмент слід зберігати в переносному ящику або спеці­альній сумці для інструменту.

2.6. Одержати завдання-наряд або усне розпорядження на наступну роботу. Усне розпорядження на наступну роботу необхідно записати в опе­ративний журнал.

При цьому зазначається, хто дав розпорядження, місце і найменування роботи, строк її виконання. Проглянути записи в журналі про несправності, порушення охорони праці за попередню зміну(день).

2.7. Переконатися у справності вмикаючих і вимикаючих приладів, си­гналізації та блокувань.

2.8. Перевірити справність освітлювальних приладів, електропроводки та світильників, ламп. Відрегулювати місцеве освітлення так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не сліпило очей.

2.9. Для підготовки робочого місця при роботах з частковим або пов­ним зняттям напруги необхідно виконувати такі технічні заходи:

- провести необхідні відключення та вжити заходів, що перешкоджа­ють подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового або довільного 20 .

вмикання комутаційної апаратури ( встановити механічний запір приводів вимикачів, рубильників та роз'єднувачів, ізоляційні прокладки в рубильни­ках);

- вивісити плакат "Не включати - працюють люди", "Не включати -робота на лінії", "Не відкривати - працюють люди", а при потребі встанови­ти загородження;

- приєднати переносне заземлення до заземлюючого пристрою;

- перевірити відсутність напруги на струмоведучих частинах, на яких повинно бути накладене заземлення;

- накласти заземлення на струмоведучі частини ( безпосередньо після перевірки відсутності напруги), ввімкнути заземляючі ножі або, якщо їх немає, накласти переносне заземлення;

- обгородити робоче місце і вивісити плакати: "Стій - висока напру­га!", "Не влізай - уб'є!", "Працювати тут";

- при потребі обгороджувати струмоведучі частини, що залишилися під напругою.

2.10. Перевірити покажчиком напруги або переносним вольтметром відсутність напруги в електроустановках до 1000 В.

2.11. Перевірити справність покажчика напруги на відсутність напру­ги. При цьому користуватися діелектричними рукавицями.

2.12. Перевірити наявність заземлення електроустановок при напрузі 500 В і вище ( змінного і постійного струму - у всіх випадках) корпусів електрообладнання, встановлених у приміщеннях з підвищеною небезпе­кою, в особливо небезпечних і в зовнішніх установках з номінальною на­пругою вище 42 В змінного струму і 11.0 В постійного струму, а також вста­новлених у вибухонебезпечних приміщеннях.

2.13. В електроустановках, конструкція яких така, що накладання за­землення небезпечне або неможливе ( наприклад, у деяких розподільних ящиках, контрольно-розподільних пристроях окремих типів тощо), при підготовці робочого місця необхідно вжити таких заходів охорони праці:

- замикати на замок привід роз'єднувача;

- обгородження ножів або верхніх контактів роз'єднувачів здійснювати гумовими ковпаками або жорсткими накладками з ізоляційного матеріалу.

2.14. До частини, які підлягають заземленню, належать:

- корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників;

- приводи електричних апаратів;

- вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

- каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитів і шаф;

- металеві конструкції розподільних пристроїв;

- металеві кабельні конструкції;

- металеві корпуси кабельних муфт;

- металеві оболонки та броня контрольних і силових кабелів;

- металеві оболонки проводів;

- стальні труби електропроводки та інші конструкції, зв'язані встано­вленням електрообладнання;

- металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів.

2.15. Необхідно постійно стежити за надійністю приєднання та справ­ністю заземлюючого пристрою.

2.16. Забороняється використовувати для заземлення будь-які провід­ники, не призначені для цієї мети, а також приєднувати заземлення скрут­кою.

2.17. При веденні робіт на відключеній частині електроустановки зазе­млення накладається на струмоведучі частини фаз з усіх боків, звідки може бути подана напруга, включаючи і зворотну трансформацію.

2.18. Накладати заземлення треба безпосередньо після перевірки від­сутності напруги.

2.19. При користуванні переносним заземленням перед його перевір­кою на відсутність напруги воно повинне бути розміщене біля місць накла­дання заземлення і приєднане до затискача "земля".

2.20. Затискачі переносного заземлення на заземлюванні струмоведучих частин Необхідно накладати за допомогою штанги з ізоляційного мате­ріалу, одягнувши при цьому діелектричні рукавиці

2.21. Закріплювати затискачі дозволяється цією ж штангою або безпо­середньо руками, але при цьому необхідно обов'язково користуватися діе­лектричними рукавицями.

2.22. Зняття переносного заземлення із застосуванням штанг та діелек­тричних рукавиць необхідно проводити зворотним порядком, тобто спочат­ку зняти його зі струмоведучих частин, а потім від'єднати від заземлюючого пристрою.

2.23. Накладення і зняття переносного заземлення в установках напру­гою вище 1000 В повинні проводити 2 електромонтери з кваліфікаційною групою не нижче 4, які ознайомлені з схемою електроустановки.

2.24. Приступаючи до роботи на стовпі, необхідно прив'язатись до нього запобіжним поясом і працювати, стоячи на обох ногах. Забороняється влізати на опору та злазити з неї без кігтів. Зазначені роботи виконують не менше як двоє електромонтерів.


^ 3. Вимоги безпеки під час роботи


3.1. Дозволяється ведення робіт без зняття напруги в електроустанов­ках напругою 500 В і нижче. Ці роботи повинні виконувати не менше як 2 електромонтери. При цьому необхідно:

- працювати в діелектричних калошах або, стоячи на ізолюючій основі (ізолюючій підставці);

- користуватись інструментом з ізольованими держаками (викрутки, крім того, повинні бути з ізольованими стержнями ). При відсутності такого інструменту необхідно застосовувати діелектричні рукавиці;

- обгородити сусідні струмоведучі частини під напругою, до яких мо­жливий випадковий дотик ізолюючими накладками (гумовими матами, електрокартоном та ін.);

'- працювати з опущеними і застебнутими біля кистей рук рукавами одягу та в головному уборі.

3.2. При веденні робіт на струмоведучих частинах, які знаходяться під напругою, за допомогою основних захисних ізолюючих засобів( оперативні та вимірювальні штанги, покажчики напруги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі та інструктора.) необхідно:

- користуватися тільки сухими ізолюючими засобами з непошкодженим лаковим покриттям;

- тримати ізолюючі засоби за держаки-захвати не далі обмежувального кільця;

- розміщувати ізолюючі засоби так, щоб не виникала небезпека пере­криття по поверхні ізоляції між струмоведучими частинами 2 фаз або на землю.

3.3. Забороняється при роботі під напругою застосування ножівок, на­пилків і металевих метрів.

3.4. Замінювати плавкі вставки запобіжників при наявності рубильника слід при знятій напрузі, при неможливості зняття напруги (наприклад, на групових щитах, зборках) заміна плавких вставок запобіжників допускаєть­ся під напругою, але із зняттям навантаження; остання вимога не стосується запобіжників із закритими плавкими вставками.

3.5. Замінювати плавкі вставки запобіжників під напругою електромо­нтер повинен у захисних окулярах та діелектричних рукавичках, користую­чись ізолюючими кліщами.

3.6. Замінювати плавкі вставки запобіжників може електромонтер із кваліфікацією не нижче 3 групи, а при заміні на висоті з приставних драбин електромонтерів, один з яких повинен мати кваліфікаційну групу не нижче третьої.

3.7. Включення і відключення, які проводяться на розподільних щитах, у внутріцехових і зовнішніх мережах з приставних драбин і риштувань, а також там, де ці операції через місцеві умови утруднені, повинні виконува­ти двоє електромонтерів, з яких один повинен мати кваліфікаційну групу не нижче третьої.

3.8. В разі, коли відключення електрообладнання для проведення яки­хось робіт, проводилось за усною заявкою персоналу наступне ввімкнення цього обладнання може бути виконане за вимогою особи, яка дала заявку на відключення, особи, що замінила її, або ж уповноваженого, який у цей час її заміняє; перед пуском обладнання, тимчасово відключеного за заявкою персоналу, оперативний персонал повинен його оглянути, переконатись у готовності до прийняття напруги і попередити тих, хто працює на ньому, про ввімкненням.

3.9. При виявленні замикання на землю забороняється наближатись до місця замикання на відстань меншу як 4-5 м у закритих і меншу, як 8-10 у відкритих розподільчих пристроях.

3.10. Щоб не допустити трансформації напруги з низької сторони на високу, необхідно вимкнути вимірювальні трансформатори низької сторо­ни.

3.11. При виявленні несправностей в електричних пристроях (іскріння, спалахів, пошкодження ізоляції електропроводів, кабелів, а також про за­лишені необгородженими струмоведучі частини електромонтер повинен повідомити майстра.

3.12. У приміщеннях з підвищеною небезпекою необхідно застосувати додаткові заходи, безпеки, які визначають особи, що видають наряд або дають розпорядження.

3.13. У небезпечних щодо пожежі приміщення усіх класів необхідно застосовувати;

- електропроводки тільки захищені, (наприклад, проводом марки ВРГ, кабелем або проводом ПР та ПВ у стальних трубках);

- переносні світильники тільки закритого виконання. Скляний ковпак має бути захищений сталевою сіткою.

3.14. Освітлювальну арматуру (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини тощо) і лампи всіх видів освітлення слід очищати у такі строки:

- 4 рази на місяць у приміщеннях із значними виробничими виділен­нями пилу;

- 2 рази на місяць у приміщеннях із незначними виробничими виділен­нями пилу:

- 2 рази на рік у зовнішніх установках.

3.15. Пил всередині електрообладнання слід видаляти у такі строки:

- 2 рази на рік - для електричних машин з нормальним іскрінням час­тин;

- 1 раз у 2-3 місяці - для електрообладнання, встановленого на механі­змах, які зазнають трясіння, вібрації тощо;

- 1 раз на рік - для решти обладнання.

3.16. Забороняється під час роботи у вибухонебезпечних установках: .

- ремонтувати електрообладнання та мережі, що перебувають під на­пругою;

- експлуатувати електрообладнання при несправному блокуванні кри­шок апаратів;

- вмикати електроустановку, що автоматично відключилася, не з'ясу­вавши і не усунувши причин її відключення;

- перевантажувати понад номінальні параметри вибухозахищене елек­трообладнання, проводи і кабелі;

- підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші апа­рати і кола, які не входять у комплект цього приладу;

- залишати навстіж відчинені двері приміщень і тамбурів, які відокре­млюють вибухонебезпечні приміщення від інших приміщень;

- замінювати перегорілі електричні лампи у вибухонебезпечних світи­льниках іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розрахований світильник;

- замінювати захист (теплові елементи, запобіжники, розчіплювачі) електрообладнання іншими видами захисту або захистом з іншими номі­нальними параметрами, на які це електрообладнання не розраховане,

- експлуатувати електрообладнання із заниженим рівнем масла.

3.17. При роботі на висоті, на стовпах повітряної лінії електропередачі або з драбин чи риштувань, що проводиться-при відключенні напруги, не­обхідно переконатись у відсутності напруги на лінії, а також у міцності стовпа.

3.18. При роботі на драбинах слід користуватись легким і міцними пе­реносними драбинами. Східці мають бути прямокутні, врізні. Забороняється застосовувати драбини, збиті цвяхами, без врізних східців і без стяжки тя­тив болтами, а також без гострих металевих шипів (при роботі на м'якій підлозі) та гумових наконечників (при роботі на твердій підлозі).

3.19. Драбина не повинна прогинатись під вагою електромонтера. Роз­сувні драбини мають бути міцно з'єднані міжсобою гаками, що не допус­кають довільного розсування під час роботи.

3.20. Драбини, приставлені до трубопроводів, повинні мати на верхніх кінцях спеціальні гаки для захвату за трубу.

3.21. Забороняється для підставок використовувати випадкові предме­ти (ящики, бочки тощо). Необхідно користуватись підставками типової конструкції.

3.22. При роботі з ручним інструментом не можна класти його на елек­тропроводи та електрообладнання.

3.23. Електрифікований інструмент (дриль, гайкокрути, шліфувальні машини та інші.) застосовувати за умови повної його справності та при напрузі не більшій, як 220 В, а в приміщеннях з підвищеною небезпекою не більшій як 42 В.

3.24. Корпус електроінструменту, що працює при напрузі понад 42 В (незалежно від частоти струму, має бути заземлений. При роботі з елект­роінструментом необхідно користуватись гумовими рукавицями.

3.25. Електромонтер не повинен вмикати сторонніми предметами ру­бильники та кнопки пускачів і визначити дотиком руки температуру нагріву електричних машин і трансформаторів.

3.26. Забороняється знімати плакати, заземлення та обгородження без дозволу керівника робіт.

3.27. Електричні проводи слід захищати від механічних пошкоджень та від дотику до сталевих канатів, гарячих поверхонь, шлангів газополуменевої апаратури, масел та кислот, які руйнівно впливають на ізоляцію. У вогких приміщеннях їх слід підвішувати на підставках.

3.28. Зрощувати живильні кабелі і проводи слід тільки гарячим паян­ням, зварюванням або з'єднувальними муфтами з ізоляцією місць зрощу­вання, рівноцінною непошкодженій ізоляції кабелів і проводів.

3.29. Світильники з люмінесцентними лампами при напрузі 220 В до­зволяється встановлювати на висоті не меншій як 2,5 м. На меншій висоті можна встановлювати тільки за умови недоступності їхніх контактних час­тин для випадкового дотику.


^ 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи


4.1. По закінченню роботи електромонтер повинен прибрати інстру­мент, прилади, пристрої.

4.2. Забороняється знімати плакати, заземлення та обгородження без дозволу керівника робіт.

4.3. Зняти спецодяг, захисні засоби і пристрої, очистити від пилу та іншого бруду і віднести у відведене для зберігання місце;

4.4. Вимити обличчя і руки водою з милом.

4.5. При передачі зміни повідомити змінника та керівника про всі по­мічені недоліки та заходи вжиті по їх усуненню.


^ 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях


5.1. При виникненні аварійних ситуацій електромонтер повинен не­гайно вимкнути струм у разі;

- пожежі в зоні роботи;

- травми, що трапилась з колегами з обслуговуючого персоналу;

- ураження електричним струмом.

5.2. Помітивши загоряння, електромонтер повинен негайно приступи­ти до гасіння пожежі наявними засобами і повідомити керівника.

5.3. Для гасіння пожежі в електроустановках електромонтер повинен застосовувати вуглекислотні вогнегасники, сухий пісок, азбестову або гру­бошерсту тканину.

Якщо погасити пожежу своїми силами неможливо, необхідно негайно викликати пожежну команду.

5.4. При ураженні електричним струмом електромонтер повинен не­гайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення відтягти його від струмоведучих частин за одяг, або застосувавши підруч­ний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу електромонтер повинен зробити йому штучне дихання і непрямий масаж серця.


___________________________ ____________ ___________________

(посада керівника підрозділу / організації / розробника) (особистий підпис) (прізвище, ініціали)


УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст ) служби

охорони праці установи, закладу освіти _____________ ______________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Заступник директора _____________ ______________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Голова профкому _____________ ______________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)


________________________________________________________________

Повне найменування установи закладу освіти із зазначенням підпорядкованості


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ__________________

(посада роботодавця і найменування

___________________________

установи, закладу освіти)

___________________ № _____

(число, місяць, рік)

М.П. _____________________

(Підпис)

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ №______

для сторожа


1. Загальні положення


1.1. До роботи допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спе­ціальне навчання, вступний та первинний на робочому місці інструктажі з охорони праці.

1.2. Працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

- особисто вживати заходи щодо, усунення небезпечної ситуації;

- виконувати вимоги інструкцій.

1.3. Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, не пов'язаної з його прямими обов'язками, якщо створилась небезпечна для його життя чи здоров'я ситуація, або для людей, які його оточують, і навко­лишнього середовища

1.4. Працівник повинен дотримуватися вимог правил внутрішнього трудового розпорядку:

- дотримуватися дисципліни;

- утримувати в чистоті робоче місце, територію навчально-виховного закладу;

- періодично проходити медичне обстеження;

- дотримуватися вимог особистої гігієни.

1.5. За порушення вимог інструкцій працівник притягається до відпо­відальності згідно із законодавством України.


^ 2. Вимоги безпеки перед початком роботи


2.1. Сторож, черговий по школі зобов'язаний:

- завчасно прийти на роботу;

- оглянути територію навчального закладу та всі споруди (чи немає пошкоджень, несправностей).

2.2. Заступаючи на чергування, перевірити:

- справність телефонного зв'язку, наявність засобів пожежогасіння;

- справність газо-, водосистеми, чергового освітлення;

- наявність всіх ключів у сейсЬі, чи зачинені на ключ всі кабінети, клас­ні кімнати.

2.3. У разі виявлення порушень або несправностей, вжити заходи щодо їх усунення, а при необхідності - повідомити директора "школи або його заступника.


^ 3. Вимоги безпеки під час роботи


3.1 Сторож, черговий по школі відповідає за збереження шкільного майна та споруд на території навчально-виховного закладу, запобігає про­никненню в школу сторонніх осіб під час виконання своїх службових обов'язків.

3.2. Забороняється:

- спати під час чергування;

.- виходити за межі території навчального закладу, палити, вживати спиртні напої;

- передоручати свою роботу іншим особам.

3.3. Сторож, черговий по школі зобов'язаний постійно мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів.


^ 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи


4.1. Наприкінці чергування працівник перевіряє приміщення та тери­торію навчально-виховного закладу, чи нема пошкоджень, несправностей.

4.2. Упорядкуйте своє місце чергування.


^ 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях


5.1. При виявленні пожежі працівник зобов'язаний негайно викликати пожежну частину за телефоном 01;

5.2. Повідомити керівника установи або його заступника, вжити захо­ди для евакуації згідно з планом евакуації.

5.3. При наявності запаху газу викличте аварійну службу за телефоном 04.

5.4. Уміти надавати першу (долікарську ) допомогу потерпілому.


(посада керівника підрозділу / організації / розробника) (особистий підпис) (прізвище, ініціали)


УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст ) служби

охорони праці установи, закладу освіти _____________ ______________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Заступник директора _____________ ______________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Голова профкому _____________ ______________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)


________________________________________________________________

Повне найменування установи закладу освіти із зазначенням підпорядкованості


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ__________________

(посада роботодавця і найменування

___________________________

установи, закладу освіти)

___________________ № _____

(число, місяць, рік)

М.П. _____________________

(Підпис)

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ №______

для персоналу котелень


^ 1. Загальні положення


1.1. Працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці;

- особисто вживати посильні заходи щодо усунення небезпечної виро­бничої ситуації;

- виконувати вимоги інструкції підприємства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створи­лася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

1.2. До роботи у котельнях допускаються особи не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд, спеціальне навчання і мають посвідчення кваліфікаційної комісії на право обслуговування котлів, пройшли вступний та первинний на робочому місці інструктажі з охорони праці.

1.3. Працівник повинен дотримуватись вимог правил внутрішнього трудового розпорядку:

- дотримуватись технологічної дисципліни;

- дбайливо ставитись до устаткування, інструменту, пристроїв, ма­теріалів, спецодягу та інших засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), передба­чених для цієї спеціальності, зберігати їх у спеціально відведених місцях;

- утримувати в чистоті робоче місце та територію біля котельні.

1.4. На робочому місці не дозволяється палити, вживати спиртні напої та інші речовини, що справляють наркотичну дію на організм людини. Па­лити дозволяється тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях.

1.5. Щоб запобігти травмуванню і виникненню травмонебезпечних си­туацій, дотримуйтесь таких вимог:

- не залишайте обладнання котельні без нагляду і не допускайте до ро­боти на ньому осіб, які не пройшли навчання;

- приміщення котельні, котли і все її устаткування слід тримати у справному стані і чистоті. Забороняється захаращувати приміщення ко­тельні або зберігати у ньому матеріали та речі. Проходи у приміщенні ко­тельні і виходи з нього завжди повинні бути вільними. Двері для виходу з котельні повинні легко відчинятись;

- не виконуйте роботи, яка не входить у ваші обов'язки;

- при виявленні несправностей повідомте безпосереднього керівника або ліквідуйте їх власними силами, якщо це входить у ваші обов'язки.

1.6. Умійте надавати першу (долікарську) допомогу при кровотечах, переломах, порізах, ураженні електричним струмом, раптовому захворю­ванні.

Отримавши травму, повідомте про це безпосереднього керівника самі або через іншу особу.

1.7. Дотримуйтесь вимог особистої гігієни:

- верхній одяг, головний убір, вуличне взуття, особисті речі залишайте в гардеробній;

- роботу виконуйте в чистому спецодязі;

- вживайте їжу в кімнаті для вживання їжі.

1.8. Вивчіть правила користування первинними засобами пожежо­гасіння,, протипожежним інвентарем, знайте місця їх розташування.

1.9. За порушення вимог інструкції працівник притягається до дис­циплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством України.


^ 2. Вимоги безпеки перед початком роботи


2.1. Одягніть спецодяг, спецвзуття, захисні окуляри.

2.2. Заступаючи на чергування, персонал котельні зобов'язаний озна­йомитися із записами у змінному журналі і перевірити справність котлів та їхнього устаткування, а також справність аварійного освітлення та сигналізації для виклику адміністрації.

2.3. Не дозволяється приймати і здавати чергування під час ліквідації аварій у котельній.

2.4. Перед розпалюванням котла слід старанно перевірити:

а) справність топки і газоходів, запірних та регулювальних пристроїв;

б) справність контрольно-вимірювальних приладів, арматури, живиль­них пристроїв, димососів та вентиляторів, а також природної тяги;

в) заповнення котла водою до позначки нижчого рівня, а при наявності водяного економайзера - заповнення його водою;

г) чи утримується рівень води у котлі, чи немає пропуску її через люки, фланці та арматуру;

д) чи немає заглушок перед і після запобіжних клапанів, на паро-, мазуто-, і газопроводах, на живильній, спускній та продувальній лініях;

е) відсутність у топці і газоходах людей або сторонніх предметів.

2.5. Безпосередньо перед розпалюванням котла необхідно продути то­пку і газоходи протягом 10-15 хв. (залежно від конструкції котла) відкриванням дверець топки, піддувала, шиберів для регулювання подачі повітря, заслінок природної тяги, а при наявності димососів і вентиляторів їх вмиканням.

2.6. При виявленні несправностей, повідомте про них безпосереднього керівника і без його дозволу до роботи не приступайте.


^ 3. Вимоги безпеки під час виконання роботи


3.1. До початку будь-яких робіт всередині котла, з'єднаного з іншими працюючими котлами загальними трубопроводами (паропровід, живильні, дренажні, випускні лінії і т. д.), а також перед оглядом або ремонтом елементів, що працюють під тиском, при наявності небезпеки опіку людей парою або водою, котел треба відділити від трубопроводів заглушками.

3.2. Відкривати люки і люки, а також ремонтувати елементи котлів дозволяється тільки при повній відсутності тиску. Перед відкриттям люків і люків, розміщених у межах водяного простору, воду з елементів котлів та економайзерів необхідно повністю видалити.

3.3. Виконання робіт всередині топок і газоходів котла допускається тільки при температурі, що не перевищує 50-60 градусів Цельсія при наяв­ності письмового дозволу (наряду-допуску) завідуючого котельнею, напи­саного після відповідної перевірки місця роботи. Термін перебування однієї і тієї ж особи всередині котла чи газоходу за цих температурних умов не повинен перевищувати 20 хв.

3.4. На вентиляторах, засувках і заслінках при відключенні ділянок трубопроводів і газоходів, а також на пускових пристроях димососів, дуттьових вентиляторів та живильників палива необхідно вивішувати плакати "Не вмикати, працюють люди". Одночасно на пускових пристроях димососів, дуттьових вентиляторів і живильників палива необхідно зняти плавкі вставки. Установка та зняття заглушок виконуються у відповідності з нарядом-допуском.

3.5. Під час роботи у котлі, на його площадках та в газоходах для елек­троосвітлення застосовується напруга, що не перевищує 12В.

3.6. Перед закриттям люків і лазів необхідно перевірити, чи не зали­шились всередині котла люди або сторонні речі, а також перевірити на­явність і справність пристроїв, які встановлюються всередині котла.

3.7. Котли розпалюють тільки при наявності розпорядження начальни­ка (завідуючого) котельнею або особи, яка заступає його, записаного у змінному журналі. У розпорядженні повинна бути вказана тривалість запо­внення котла водою і її температура. Персонал котельні має бути попере­дженим про час розпалювання котла.

3.8. Котли розпалюються протягом часу, встановленого адміністра­цією, при слабкому вогні, зменшеній тязі, закритому паровому вентилі і відкритому запобіжному клапані або вентилі (крані) для випуску повітря. Під час розпалювання котла необхідно забезпечити рівномірне прогрівання його частин і заздалегідь ввімкнути пристрій для підігрівання води у ниж­ньому барабані котла.

Застосування під час розпалювання котла, що працює на твердому па­ливі, легкозаймистих матеріалів (бензин, гас та ін.) не допускається.

3.10. Якщо з відкритого запобіжного клапана або повітряного вентиля почне виходити пара, необхідно закрити запобіжний клапан або повітряний вентиль за пароперегрівачем.

3.11. Підтягування болтів лазів, люків під час розпалювання котла тре­ба виконувати з великою обережністю, тільки нормальним ключем, без застосування подовжуючих важелів і у присутності осіб, відповідальних за котельню.

Для котлів з робочим тиском до 6 кгс/см2 підтягування болтів, лазів і люків допускається при тиску не більшому, як 50% робочого тиску, від 6 до 60 кгс/см2 - при тиску не більшому, як 3 кгс/см2, понад 60 кгс/см2 - при тиску не більшому, як 5 кгс/см2.

3.12. Під час розпалювання необхідно контролювати за переміщенням елементів котла при тепловому розширенні, за показниками переміщення (ролерами). \

3.13. Перед ввімкненням котла в роботу необхідно виконати:

а) перевірку справності дії запобіжних клапанів, водовказівних прила­дів, манометра і живильних пристроїв;

б) перевірку показів знижених показників рівня води за показниками рівня води прямої дії;

в) перевірку і ввімкнення автоматики безпеки, сигналізаторів і апара­тури автоматичного керування котлом;

г) продувку котла.

Забороняється вмикати в роботу котли з несправною арматурою, жи­вильними пристроями, автоматикою безпеки і засобами протиаварійного захисту та сигналізації.

3.14. Ввімкнення котла у паропровід повинно здійснюватись повільно, після старанного прогріву і продувки паропроводу. Під час прогрівання необхідно уважно стежити за справністю трубопроводу, компенсаторів, опор і підвісок, а також за рівномірним розширенням паропроводу. При виникненні вібрації або різких ударів необхідно припинити прогрівання до усунення виявлених дефектів.

3.15. При ввімкненні котла в працюючий паропровід тиск у котлі по­винен дорівнювати або бути дещо меншим (не більш 0, 5 кгс/см2 від тиску в паропроводі, при цьому горіння у топці слід зменшити.

Якщо при цьому в паропроводі виникатимуть поштовхи або гідравліч­ні удари, необхідно негайно припинити ввімкнення котла і збільшити про­дування паропроводу.

3.16. В міру збільшення навантаження котла продування пароперегрівача зменшується, а після досягнення приблизно половини нормального навантаження - припиняється.

3.17. Час початку розпалювання і ввімкнення котла в роботу записує­ться у змінний журнал.

Робота котла

3.18. Під час чергування персонал котельні повинен стежити за справ­ністю котла і всього устаткування котельні та суворо дотримувати встанов­леного режиму роботи котла.

Виявлені в процесі роботи устаткування несправності необхідно запи­сати у змінний журнал. Персонал повинен негайно вживати заходи по усу­ненню несправностей, які загрожують безпечній та безаварійній роботі устаткування. Якщо усунути