Реферат: У парламентських комітетах

№ 10 (317) 8-12 листопада 2010 року


СЬОМА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ШОСТОГО СКЛИКАННЯ


У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 1

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 33

П'ятнадцяте засідання
Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом 40

телеграми 44



У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земель оборони.

Під час засідання голова Комітету Г.Калєтнік зазначив, що метою проекту (реєстр. №6644) є "створення можливості для реалізації на аукціонах об'єктів, включених до затверджених Кабінетом Міністрів, нерухомого військового майна разом із земельними ділянками".

Відповідні зміни пропонується внести до Земельного кодексу та Закону "Про використання земель оборони", які на законодавчому рівні дозволяють закріпити такі норми. Зокрема, Кабінету Міністрів надаються повноваження щодо прийняття рішень про зміну цільового призначення земель оборони, їх продажу, а також встановлення порядку продажу земель оборони. Згідно із документом, повноваження щодо продажу земельних ділянок під час відчуження нерухомого військового майна надаються центральним органами виконавчої влади, які здійснюють управління військовими формуваннями, у порядку реалізації нерухомого військового майна, встановленому Кабінетом Міністрів.

Законопроектом передбачено, що кошти, отриманні від продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають продажу, спрямовуватимуться до Державного бюджету та їх використовуватимуться виключно на потреби оборони.

Народні депутати зазначили також, що реалізація надлишкового нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких воно розташоване, має стати суттєвим джерелом поліпшення фінансування Збройних Сил України.

* * *

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняли за основу законопроект про внесення змін до Закону "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" (щодо розміру ставки збору).

Проектом закону (реєстр. №7270) пропонується збільшити з 1 до 1,5% ставку збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Заплановано також, що закон набуде чинності з 1 січня 2011 року.

Як зазначалося під час засідання Комітету, прийняття документа забезпечить поліпшення умов для надання вітчизняним виноградарським, садівничим та хмелярським господарствам державної підтримки на найближчі чотири роки, підвищить їх конкурентоздатність на внутрішньому та зовнішніх ринках, створить умови для прискореного розвитку виноградарства, садівництва та хмелярства в Україні, збільшить зайнятість працездатного населення.

Водночас учасники засідання звернули увагу на те, що проектом Податкового кодексу, поданим Кабінетом Міністрів, який прийнято Верховною Радою у першому читанні, пропонується продовжити дію Закону "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" до 2014 року, проте не передбачається підвищення ставки зазначеного збору.

* * *

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією заслухав питання про практику застосування законів з питань боротьби з організованою злочинністю у діяльності державних органів, їх посадових осіб.

На засіданні було заслухано звіти першого заступника Міністра внутрішніх справ - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю С.Черниха і першого заступника начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України В.Козлова щодо здійснюваних заходів по виконанню вимог Закону "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

Члени Комітету зазначали, що вимоги законів "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про прокуратуру", інших законодавчих актів виконуються не в повному обсязі. На думку народних депутатів, спеціально створені державні органи для боротьби з організованою злочинністю "занадто повільно реагують на реальні загрози організованої злочинності, насамперед транснаціональної".

Народні депутати наголошували, що не сформовано загальнодержавну систему організації виконання Конвенції Організації Об'єднаних Нації проти транснаціональної організованої злочинності, якій у листопаді поточного року виповнюється десять років, Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію.

Залишається нескоординованою, вважають парламентарії, діяльність державних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, та щодо їх взаємодії з іншими державними органами, насамперед, що мають контрольні повноваження.

За підсумками обговорення Комітет ухвалив рішення "вважати недостатнім стан реалізації вимог законодавчих актів України з питань боротьби з організованою злочинністю спеціально створеними державними органами для боротьби з організованою злочинністю". Комітет зазначає, що "діяльність державних органів і установ, на які Законом "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" покладено обов'язок щодо участі у боротьбі з організованою злочинністю, все ще носить децентралізований і фрагментарний характер".

Кабінетові Міністрів рекомендовано вивчити питання і підготувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань боротьби з організованою злочинністю, зокрема, в частині координації дій спеціально уповноважених державних органів та визначити конкретні напрями діяльності державних органів щодо участі у боротьбі з організованою злочинністю та державних органів, що мають контрольні повноваження, а також керівні принципи і процедури звітності щодо цієї діяльності та оцінки її ефективності.

Уряд має також визначити комплекс організаційно-практичних заходів, спрямованих "на докорінне поліпшення діяльності по протидії торгівлі людьми та людськими органами, незаконній міграції, наркоторгівлі та вживанню наркотиків, незаконному обігу вогнепальної зброї та культурних цінностей, незаконному видобутку природних ресурсів та крадіжкам нафтопродуктів, виготовленню та реалізації контрафактної продукції, кіберзлочинності, зокрема, крадіжкам персональних даних та дитячій порнографії, виходячи з того, що стратегічним напрямом є протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" тощо.

* * *

Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією підтримує проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо скасування податкової міліції.

Законопроектом (реєстр. №7073) пропонується ліквідувати податкову міліцію.

На засіданні Комітету зазначалося, що Державна податкова адміністрація України є цивільною службою, що не належить до правоохоронних структур, тому належність до її складу податкової міліції є нелогічним.

Ліквідація податкової міліції, вважають народні депутати, сприятиме зменшенню кількості та оптимізації структури податкових і правоохоронних органів і, відповідно, зменшенню рівня корупції.

Зокрема, законопроект передбачає ліквідацію спеціальної податкової міліції шляхом внесення відповідних змін до Закону "Про державну податкову службу в Україні" та інших законів України.

Пропонується передати функції податкової міліції в частині оперативно-розшукової та кримінально-процесуальною діяльності, розслідування та провадженням у справах про адміністративні правопорушення відповідним правоохоронним органам. При цьому підслідність у справах про злочини, передбачені статтями 192, 200, 202, 203, 205, 213, 215, 219, 220, 221, 222, 358 Кримінально-процесуального кодексу України, передається до МВС, а щодо статті 208 "Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків" - до СБУ. Інші функції податкової міліції здебільшого передаються до звичайної міліції.

Законопроект передбачає, що після ліквідації податкової міліції буде збережено гарантії пенсійного забезпечення її колишніх працівників та членів їхніх сімей, згідно законів "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".

На думку членів Комітету, прийняття проекту сприятиме: оптимізації системи податкових та правоохоронних органів; покращенню умов для підприємницької діяльності; зменшенню рівня корупції в Україні.

* * *

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді прийняти у другому читанні проект Житлового кодексу України.

Заступник голови Комітету Валерій Баранов, доповідаючи законопроект (реєстр. №2307-д), зазначив, що Кодексом пропонується врегулювати питання щодо забезпечення реалізації права громадян на житло, управління житловим фондом, його утримання та збереження, правовідносини фізичних і юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування у житловій сфері.

Народний депутат нагадав, що для доопрацювання проекту Житлового кодексу було створено робочу групу. Під час підготовки нової редакції проекту Житлового кодексу було опрацьовано та більшою частиною враховано зауваження та пропозиції в першу чергу Головного юридичного управління та всіх суб'єктів законодавчої ініціативи. За словами В.Баранова, до Комітету надійшло 504 зауваження та пропозиції, з яких 300 було враховано повністю, 117 - редакційно, 25 - частково, 62 - відхилено, внесено редакційних правок - 144.

На думку членів Комітету, підготовлена редакція є більш досконалою, оскільки врегульовує ключові проблеми з житлових питань, а саме:

збереження зобов'язань держави по відношенню до тих громадян, які знаходяться на квартирній черзі;

удосконалення умов створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та кооперативного будівництва;

складові частини плати за житло: плата за найм житла, за утримання та управління житлом та прибудинковими територіями, за комунальні послуги, відрахування на капітальний ремонт;

створення конкурентного ринку виконавців послуг з управління житлом, що включає утримання житла, проведення ремонтів, облаштування благоустрою, надання житлово-комунальних послуг;

удосконалення державного контролю і нагляду у житловій сфері шляхом надання додаткових функцій Державній житлово-комунальній інспекції.

Зокрема, згідно із проектом, до основних засад державної житлової політики належить:

створення умов, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду;

розроблення, затвердження та виконання Загальнодержавної житлової програми;

забезпечення соціальним житлом громадян, які потребують соціального захисту і не мають власного житла;

сприяння забезпеченню житлом громадян, на яких поширюються державні соціальні та трудові гарантії;

розвиток житлового законодавства;

запровадження механізму участі громадян, органів місцевого самоврядування та держави у фінансуванні будівництва житла;

запровадження державних житлових соціальних стандартів, державних соціальних житлових гарантій забезпеченості громадян житлом;

заохочення власників (співвласників) житла до вибору найбільш ефективних та конкурентних способів управління житловим фондом (житлом), які забезпечать його експлуатацію і ремонт відповідно до встановлених нормативів, норм, стандартів та правил;

створення умов набуття громадянами та юридичними особами у власність (співвласність) або у користування земельних ділянок, призначених для будівництва житлових будівель та необхідних для їх обслуговування будівель чи споруд;

сприяння розвитку на конкурентних засадах ринку житла, що передається у найм;

сприяння розвитку індивідуального будівництва житла та будівництва житла товариствами забудовників і житлово-будівельними кооперативами, членами яких є громадяни, які потребують поліпшення житлових умов;

сприяння розробленню та впровадженню нових методів у житловому проектуванні, будівництві, виробництві енергозберігаючих, екологічно безпечних будівельних матеріалів та обладнання, забезпечення їх доступності для громадян;

стимулювання інвестиційної діяльності у сфері житлового будівництва та надання житлово-комунальних послуг;

стимулювання населення до ощадливого використання енергетичних та інших відновлюваних ресурсів, забезпечення енергетичної ефективності житлового фонду (житла);

захист права на житло, прав споживачів, які беруть участь у фінансуванні житлового будівництва, отримують або мають намір отримувати житлово-комунальні послуги, послуги з управління житлом;

залучення громадськості до формування та реалізації державної житлової політики;

налагодження міжнародної співпраці з метою запозичення позитивного досвіду щодо реалізації житлових прав громадян.

Документом передбачено, що право на безоплатне одержання житла в користування на умовах найму (оренди) з державного або комунального житлових фондів мають громадяни України, які потребують соціального захисту, та інші категорії громадян, визначені цим Кодексом та іншими законами.

* * *

Постійно діючу Робочу групу з питань впровадження Європейської Хартії місцевого самоврядування в Україні створено при Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Таке рішення було прийнято на засіданні Комітету 10 листопада. Як наголошувалося під час засідання, групу створено на виконання рекомендацій комітетських слухань на тему "Впровадження Європейської Хартії місцевого самоврядування в Україні", які відбулися 4 жовтня 2010 р., та відповідно до пунктів 5, 6, 8 частини першої статті 15 Закону "Про комітети Верховної Ради України".

Планується, що Робоча група має підготувати пропозиції щодо можливої ратифікації Верховною Радою нових правових інструментів Ради Європи у галузі місцевої та регіональної демократії: Протоколу №3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владами (CETS 206) та Додаткового протоколу до Європейської Хартії місцевого самоврядування (CETS 207).

Робочій групі також доручено підготувати пропозиції щодо Стратегії законодавчого забезпечення реалізації реформи місцевого самоврядування в Україні та подати їх на розгляд Комітету.

Як підкреслили учасники засідання. Робоча група має постійно здійснювати моніторинг впровадження в Україні Європейської Хартії місцевого самоврядування, а також реалізації Резолюції 123 (2001) та Рекомендації 102 (2001) Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи щодо стану місцевої та регіональної демократії в Україні.

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту ухвалити в другому читанні і цілому законопроект про внесення змін до Закону України "Про об'єднання громадян" (щодо найменування).

Проектом документа (реєстр. №3312) пропонується запровадити законодавчу норму, відповідно до якої назва об'єднання громадян не може повторювати назв органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Під час підготовки законопроекту до другого читання до Комітету надійшло 4 поправки народних депутатів, які враховано повністю або частково.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту ратифікувати Угоду (у формі обміну листами) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку про внесення змін до Рамкової угоди між Україною та ЄБРР стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні.

На засіданні зазначалося, що законопроект (реєстр. №0190) передбачає внесення змін до Рамкової угоди між Україною і Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в частині збільшення внеску України з 50 до 104, 163 млн. доларів США.

Ратифікація Угоди, вважають народні депутати, забезпечить виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань та стимулюватиме інші країни - донори до активного наповнення ЧФУ необхідними додатковими внесками.

Відповідно до розділу 1 Рамкової угоди, Україна взяла на себе зобов'язання доповнити ЧФУ власними ресурсами в загальному обсязі 50 млн. доларів США (6,51% початкової оцінки вартості Плану заходів на об'єкті "Укриття" (ПЗУ) - 768 млн. доларів США).

Члени Комітету підкреслили, що ПЗУ, включаючи фінансові оцінки, був розроблений і прийнятий у 1997 році, виходячи з тогочасних уявлень про об'єкт "Укриття" та шляхи його перетворення на екологічно безпечну систему.

Зокрема, зауважувалося, що оцінки вартості не враховували всіх реальних умов виконання робіт, змін нормативної бази і регулюючих вимог протягом строку реалізації ПЗУ, роботи, виконання яких пізніше було визнано необхідним, а також зростання вартості робочої сили, енергоносіїв, матеріалів.

Станом на червень 2009 року інтегрований бюджет ПЗУ оцінювався у 1600 млн. доларів США. З метою спонукання донорів до пошуку додаткових внесків до ЧФУ для завершення ПЗУ, делегація України на засіданні Асамблеї донорів 7 липня 2009 року проголосила про свій додатковий внесок до ЧФУ у сумі 54,163 млн. доларів США, зберігаючи незмінною частку внеску України - 6,51%.

На думку членів Комітету, закріплення у Рамковій угоді проголошеного додаткового внеску України до ЧФУ забезпечить виконання Україною своїх міжнародних зобов'язань та стимулює інші країни-донори до активного наповнення ЧФУ необхідними додатковими внесками.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ціноутворення (щодо вдосконалення контролю за цінами на споживчому ринку).

На засіданні Комітету зазначалося, що законопроект (реєстр. №7264) спрямований на забезпечення оперативності реагування органів виконавчої влади на зміни цінової ситуації, що відбувається в умовах економічної кризи, підвищення відповідальності посадових осіб суб'єктів господарювання за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, поширення його дії на фізичних осіб-підприємців.

Зокрема, статтю 188-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується викласти в наступній редакції: "невиконання законних вимог посадових осіб уповноважених органів з державного контролю (нагляду) за цінами щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування цін, надання недостовірних даних, ненадання документів органам державного контролю за цінами та створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

В Законі "Про ціни і ціноутворення" пропонується також передбачити, що сфера його дії поширюється на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, які провадять діяльність на території України.

Передбачається також Закон "Про захист від недобросовісної конкуренції" доповнити статтею 11-1 такого змісту:

"Стаття 11-1. Схилення постачальника до вчинення правочину (правочинів) на невигідних умовах щодо обігу продукції і товарів, на які встановлені державні фіксовані та регульовані ціни.

Схиленням постачальника до вчинення правочину (правочинів) на невигідних умовах щодо обігу продукції і товарів, на які встановлені державні фіксовані та регульовані ціни є спонукання постачальника замовником, безпосередньо або через посередника, до вчинення:

правочинів, істотні умови яких суперечать змісту типових договорів, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за погодженням з Антимонопольним комітетом України щодо обігу продукції і товарів, на які встановлені державні фіксовані та регульовані ціни;

та/або надання постачальником певних переваг замовнику без достатніх на те підстав, які порушують співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляють постачальника того, на що він розраховував до вчинення правочину (правочинів)".

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції визнав низку законопроектів такими, що не суперечать законодавству Європейського Союзу.

Зокрема, Комітет розглянув проект закону про внесення змін до Закону "Про Митний тариф України" (реєстр. №7280), який розроблено з метою приведення у відповідність товарної номенклатури Митного тарифу України до Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2007 року та виконання тарифних зобов'язань, досягнутих у переговорному процесі зі вступу України до СОТ, які зафіксовано у Протоколі про вступ України до СОТ на 2011 рік.

На засіданні зазначалося, що проект закону за предметом правового регулювання належить до сфер митного права та податків, включаючи непрямі, які у Європейському Союзі регулюються Регламентом Ради (ЄЕС) №2658/87 щодо тарифної та статистичної номенклатури і Спільного Митного Тарифу.

Члени Комітету підкреслили, що положення законопроекту не суперечать праву ЄС та зобов'язанням України в рамках СОТ.

Також Комітет розглянув проект закону про внесення змін до Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (щодо строків зарахування валютної виручки) (реєстр. №7214), яким пропонується збільшити термін зарахування валютної виручки резидентів України при здійсненні експортно-імпортних операцій зі 180 до 360 календарних днів.

Комітет зазначив, що у Європейському Союзі питання, які належать до сфери правового регулювання законопроекту (законодавства про компанії) регулюються Рішенням Ради 94/800/ЄС про укладення від імені Європейського Співтовариства, в межах його компетенції, угод, досягнутих під час Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів.

Члени Комітету зазначили, що законопроект не суперечить законодавству Європейського Союзу та зобов'язанням України в рамках СОТ.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції провів "круглий стіл" на тему: "Правова уніфікація законодавства України про банкрутство: конкурсне право України в європейському та глобальному контексті".

У заході, організованому спільно із Асоціацією правників України, взяли участь представники міжнародних інституцій, суддівського корпусу, науковці та юристи-практики.

На засіданні обговорювалися питання щодо адаптації законодавства України до права Європейського Союзу та норм СОТ (парламентський вимір), уніфікації законодавства про банкрутство у контексті розробки і впровадження Женевської конвенції про цінні папери, а також стосовно вибору концепції реформування чинного законодавства України про банкрутство та уніфікації законодавства про банкрутство у Європейському Союзі (сучасний стан і перспективи для України).

Вітаючи учасників "круглого столу", голова Комітету Борис Тарасюк підкреслив, що Комітет традиційно надає свій майданчик для науковців, експертів права. Він також зазначив, що Комітет завжди підтримує прагнення експертів, наукового середовища "допомагати в роботі Комітету щодо удосконалення законодавства про приведення його у відповідність до законодавства Європейського Союзу".

Б.Тарасюк зауважив, що "законодавство про банкрутство напряму не регулюється правом Європейського Союзу, це є сфера регулювання кожної країни-члена ЄС, але воно має ідентичності у європейському законодавстві". Зокрема, він зазначив, що законодавство про компанії Європейського Союзу має відношення безпосередньо до питань банкрутства.

Під час обговорення учасники "круглого столу" нагадали, що Україна взяла на себе міжнародні зобов'язання з наближення національного законодавства до норм і стандартів Європейського Союзу. Серед нормативних документів, що визначені як необхідні для розробки, є положення для внесення змін до чинного законодавства щодо транскордонних аспектів банкрутства.

Присутні наголосили на необхідності продовжувати вдосконалення чинного законодавство про банкрутство з урахуванням взятих Україною на себе міжнародних зобов'язань. Також підкреслювалося, що важливим аспектом такого удосконалення є розробка положень щодо міжнародних аспектів регулювання відносин неспроможності.

Окрім того, доречним визнано надання експертної оцінки розробленим пропозиціям з метою їх максимального доведення до існуючої доктрини у сфері приватного права, приведення розроблених пропозицій до міжнародних і європейських стандартів та найкращої світової практики у сфері застосування існуючих правових засобів розв'язання проблем у сфері транскордонних банкрутств.

Було також висловлено пропозиції щодо проведення наукової експертизи на відповідність ключової термінології, що використана у міжнародних документах, існуючій специфіці юридичних понять у зазначеній сфері та практики нормопроектування. Також пропонується перевірити розроблені пропозиції на відповідність чинному законодавству (матеріально-правовому регулюванню і процесуальному законодавству), визначити положення чинного законодавства, які необхідно змінити для уникнення створення конфліктів як у тексті основного у сфері банкрутства закону, так і між окремими законами.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції визнав низку законопроектів такими, що не суперечать законодавству Європейського Союзу.

Зокрема, Комітет розглянув проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення доступу осіб з вадами слуху до інформації (реєстр. №6618), яким пропонується визначити частку добового телевізійного мовлення програм (передач), доступних для сприйняття особами з вадами слуху, а також встановлюються нові вимоги для отримання ліцензії на мовлення.

Члени Комітету підкреслили, що за предметом правового регулювання законопроект належить до сфери захисту прав споживачів, яка у Європейському Союзі регулюється Директивою 89/552/ЄЕС Європейського Парламенту та Ради про узгодження певних положень, визначених законами, підзаконними актами та адміністративними положеннями у державах-членах стосовно надання аудіовізуальних медіа-послуг.

За висновками Комітету, положення законопроекту відповідають ст.3 Директиви 89/552/ЄЕС, в якій зазначено, що держави-члени заохочують постачальників медіа-послуг , що знаходяться під їхньою юрисдикцією, до забезпечення того, щоб їхні послуги послідовно ставали доступними для людей з проблемами зору та слуху.

Також було розглянуто проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заборони вживання тютюнових виробів (реєстр. №6457), яким пропонується доповнити перелік заборонених місць для паління тютюнових виробів в місцях скупчення людей, а також доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 175-2, передбачивши відповідальність неповнолітніх за вживання тютюнових виробів.

Члени Комітету зазначили, що у Європейському Союзі правовідносини, що належать до сфери правового регулювання законопроекту (охорона здоров'я та життя людей, тварин та рослин) регулюються Рамковою конвенцією ВООЗ з боротьби проти тютюну від 21 травня 2003 року та Рекомендацією Ради від 30 грудня 2009 року про вільні від куріння місця.

За висновками Комітету, положення законопроекту не суперечать законодавству Європейського Союзу.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проект закону про внесення доповнення до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування відповідальності за провадження господарської діяльності із застосуванням принципу мовчазної згоди.

Законопроектом (реєстр. №6339), поданим народним депутатом Н.Королевською, пропонується скасувати адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності із застосуванням принципу мовчазної згоди.

Автор законопроекту обумовила необхідність внесення такої зміни тим, що з 30 грудня 2009 року в Україні запроваджено принцип мовчазної згоди, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Н.Королевська нагадала, що статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. Проте, вказана стаття не враховує запроваджений принцип мовчазної згоди, і таким чином, за роботу по такому принципу може наступати адміністративна відповідальність.

Члени Комітету, проаналізувавши проект, підтримали його. На їхню думку, прийняття законопроекту сприятиме скасуванню відповідальності за провадження господарської діяльності із застосуванням принципу мовчазної згоди, і як наслідок реальному впровадженню цього принципу у дозвільній системі.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо повноважень посадових осіб Військової служби правопорядку у Збройних Силах України).

Законопроектом (реєстр. №7247), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується врегулювати порядок виконання повноважень посадовими особами Військової служби правопорядку у ЗС України під час затримання або складання протоколів стосовно військовослужбовців і військовозобов'язаних та резервістів, які проходять збори, а також працівників ЗС України, у разі здійснення ними адміністративних правопорушень. Проект також передбачає зміни до низки статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, що визначають правопорушення, відповідно до яких посадові особи Військової служби правопорядку у ЗС України мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та здійснювати адміністративне затримання.

Зокрема, пропонується пункт 4 частини другої статті 262 викласти в такій редакції:

"посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків незаконного виробництва, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних або психотропних речовин, дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і боєприпасів, дрібного розкрадання державного або колективного майна, у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи в громадських місцях у п'яному вигляді, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами".

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого, на їхню думку, надасть можливість посадовим особам Військової служби правопорядку у ЗС України ефективно та правомірно здійснювати виконання завдань щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців.

* * *

Комітет у закордонних справах рекомендує парламенту прийняти у другому читанні і в цілому проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення.

Законопроект (реєстр. №7010) передбачає внесення змін і доповнень до низки законодавчих актів України з метою імплементації статті 7 Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, яку було підписано від імені України 17 листопада 2005 року.

На засіданні зазначалося, що внесення запропонованих проектом змін до законодавства України має на меті запровадження обов'язку перевізників перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування.

Члени Комітету також підкреслили, що проектом пропонується підсилити відповідальність перевізників шляхом збільшення санкцій за невиконання або неналежне виконання зазначеного обов'язку, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів.

* * *

Голова Комітету у закордонних справах Олег Білорус провів зустріч з Головою Комітету з питань зовнішньої політики та євроінтеграції Скупщини Республіки Чорногорія Міодаргом Вуковичем.

З української сторони у зустрічі, яка відбулася на прохання чорногорської сторони, взяли участь голова підкомітету з питань глобальної безпеки і міжнародного співробітництва Комітету у закордонних справах Євген Добряк та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чорногорії Оксана Слюсаренко.

Сторони визначили пріоритетні напрямки українсько-чорногорських двосторонніх відносин, підкреслили важливість подальшого їх поглиблення на основі взаємовигідного співробітництва та наголосили на обопільній зацікавленості розвитку парламентської складової міждержавної співпраці з огляду на діяльність груп парламентського співробітництва законодавчих органів обох країн.

Голова Комітету Олег Білорус ознайомив членів делегації депутатської групи міжпарламентських зв'язків з Україною Скупщини Республіки Чорногорія із внутрішньополітичною ситуацією в Україні, розповів про роботу Комітету у закордонних справах, а також акцентував увагу на необхідності активізувати двосторонню співпрацю на політичному, економічному і гуманітарному рівнях.

Міодарг Вукович підкреслив важливість нинішнього візиту делегації до України. Зокрема, він зауважив, що парламентські контакти на рівні відповідних комітетів, а також груп з міжпарламентських зв'язків є надзвичайно важливими та поінформував парламентаріїв про створення та діяльність такої групи у парламенті Республіки Чорногорія.

Депутати Скупщини Республіки Чорногорія висловили сподівання, що цей візит сприятиме активізації двосторонньої співпраці на міжпарламентському рівні тощо.

* * *

Комітет з питань культури і духовності розглянув питання про виселення з території Києво-Печерського історико-культурного заповідника музеїв України.

На засіданні Комітету, керуючись статтями 11, 14, 24 Закону "Про комітети Верховної Ради України", було здійснено аналіз практики застосування Кабінетом Міністрів України, Міністерством культури і туризму України, їх посадовими особами законів "Про охорону культурної спадщини", "Про музеї та музейну справу" при вирішенні питання виселення з території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника суб'єктів господарювання, діяльність яких не пов'язана з його статутною діяльністю.

Окрім того, членами Коміте