Реферат: У парламентських комітетах

№ 19 (344) 6-10 червня 2011 року


ВОСЬМА СЕСІЯ

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ШОСТОГО СКЛИКАННЯ


У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ 1

ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 23

Науково-практична конференція в Інституті законодавства Верховної Ради України з питань боротьби з корупцією 39

Повідомлення Відділу з питань звернень громадян 41

Нарада-семінар: "Про взаємодію місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування в соціально-економічному та культурному розвитку регіону" 43

ПРИВІТАННЯ 44



^ У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти у другому читанні та в цілому законопроект про Державний земельний кадастр.

Законопроектом (реєстр. №8077), зокрема, пропонується встановити, що аналіз поданої документації та внесення усіх відомостей про земельну ділянку вносяться виключно районними (міськими) територіальними органами центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів.

Законопроект містить також положення про механізм врегулювання порядку обміну інформацією між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно. Зокрема, передбачається, що інформація про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сформовану земельну ділянку разом з її кадастровим планом у електронному (цифровому) вигляді надходить до органу, який здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Останній, у свою чергу, надсилає до Державного земельного кадастру інформацію про те, що право на земельну ділянку зареєстровано за певною особою. Передбачається також, що органи ведення кадастру надаватимуть органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання ними своїх повноважень у галузі земельних відносин.

Законопроектом також передбачено, що, починаючи з 2013 року, державні акти на право власності на земельні ділянки не видаватимуться.

Під час підготовки законопроекту до другого читання у Комітеті опрацьовано більше 200 поправок. Члени Комітету, зокрема, погодилися із пропозицією народного депутата Романа Ткача вилучити з тексту законопроекту положення, відповідно до якого планувалося встановити, що до 01 січня 2020 року ведення Державного земельного кадастру в місті Києві має здійснюватися виконавчим органом Київської міської ради.

* * *

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про житлово-комунальні послуги" (щодо вдосконалення системи управління житловим фондом та вирішення окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг).

Законопроектом (реєстр. №8391) пропонується надати право власникам житлових та нежитлових приміщень у будинку самостійно обирати спосіб управління будинком, визначати виконавців житлово-комунальних послуг та вирішувати інші питання шляхом впровадження механізму прийняття рішень загальними зборами таких власників та визначити статус виконавця послуг з управління будинком, його права та обов'язки, пов'язані із наданням послуги з управління будинком.

Проектом також передбачається закласти засади формування конкурентного середовища у сфері житлово-комунальних послуг з одночасним збереженням існуючої інфраструктури, із забезпеченням рівних умов для діяльності суб'єктів господарювання усіх форм власності, які працюють на ринку житлово-комунальних послуг.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого дозволить вдосконалити механізм регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та сформувати передумови для стимулювання реформування та розвитку житлово-комунальної галузі, зокрема створити умови для формування конкурентного середовища у сфері житлово-комунального господарства та залучення довгострокових інвестиційних ресурсів у галузь.

На думку народних депутатів, прийняття законопроекту також сприятиме впровадженню енергозберігаючих заходів, вдосконаленню системи управління та утримання житлового фонду, наданню інших житлово-комунальних послуг.

* * *

Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про особливості перетворення комунальних унітарних підприємств, які провадять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, в господарські товариства.

Законопроектом (реєстр. №8356), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується визначити особливості перетворення комунальних унітарних підприємств, які діють у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, в господарські товариства. Зокрема, передбачається закріпити на законодавчому рівні процедуру та умови здійснення перетворення на господарські товариства комунальних підприємств, що провадять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, а також чітко визначити можливі організаційно-правові форми перетворення комунальних підприємств, визначити умови та можливі підстави використання комунального майна, що не підлягає приватизації, яке використовувалося комунальним підприємством, що перетворюється на господарське товариство.

Законопроект містить положення, якими передбачається забезпечити дотримання інтересів територіальної громади в процесі такого перетворення.

Члени Комітету, підтримавши урядовий законопроект, відзначили, що прийняття цього закону та подальше впровадження закріплених у ньому норм дозволить створити належну законодавчу основу перетворення на господарські товариства комунальних підприємств, що провадять діяльність у сфері централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, забезпечити внесення комунального майна та майнових прав до статутного капіталу перетворених підприємств за їх реальною вартістю та підвищити ефективність управління комунальними підприємствами та комунальним майном.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Земельного та Лісового кодексів України щодо збереження лісів.

Законопроект (реєстр. №8489) спрямований на вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у зв'язку з реалізацією органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування своїх повноважень щодо розпорядження землями лісового фонду.

Відповідні зміни пропонується внести до статей 122 та 149 Земельного кодексу України, а також до статей 27, 31 та 32 Лісового кодексу України. Ці зміни передбачають перерозподіл повноважень між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями щодо передачі земельних ділянок у власність та у постійне користування, вилучення земельних ділянок державної власності, а також уточнюють сферу застосування повноважень сільських, селищних, міських рад, органів виконавчої влади щодо розпорядження землями до розмежування земель державної і комунальної власності.

Прийняття проекту, вважають народні депутати, має сприяти збереженню лісів, обмеженню вилучення земельних ділянок, на яких знаходяться ліси.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту направити на доопрацювання проект закону про внесення змін до Закону "Про захист прав споживачів" (щодо уточнення визначення термінів та положень закону стосовно прав споживачів).

Законопроектом (реєстр. №2714) пропонується внести зміни до Закону "Про захист прав споживачів", спрямовані на узгодження його положень з відповідними нормами законів "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", "Про карантин рослин", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" та Угод СОТ "Про санітарні та фітосанітарні заходи" і "Про технічні бар'єри в торгівлі".

Під час обговорення члени Комітету акцентували увагу на висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. В ньому, зокрема, йдеться про те, що експерти не підтримують запропоновану проектом заміну термінів "нормативно-правовий акт" та "нормативний документ" на "закон" та "технічний регламент", оскільки згідно з ст. 1 Закону "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" технічним регламентом є закон або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів. Крім цього, звернуто увагу на те, що термін "нормативно-правові акти" застосовується також у законах "Про безпечність та якість харчових продуктів" та "Про ветеринарну медицину". Тому, наголошувалося на засіданні, що така заміна не відповідає меті проекту щодо узгодження положень Закону "Про захист прав споживачів" з вказаними законами.

Під час розгляду проекту було висловлено й інші зауваження до нього.

* * *

Комітет з питань економічної політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо залучення інвестицій житлово-будівельних кооперативів у масове житлове будівництво).

Законопроектом (реєстр. №3545) пропонується включити житлово-будівельні кооперативи в механізм інвестування у житлове будівництво, вдосконаливши при цьому регулювання питання права власності на квартиру в ньому та порядок ліквідації кооперативів.

Зокрема, у Законі "Про інвестиційну діяльність" передбачається, що об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, житлово-будівельні кооперативи, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості.

* * *

Комітет з питань європейської інтеграції визнав таким, що не суперечить праву Європейського Союзу та зобов'язанням України в рамках СОТ, проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення належного державного контролю (нагляду) за харчовою продукцією).

Законопроектом (реєстр. №8459) передбачається: розмежування наглядових функцій та усунення дублювання між органами виконавчої влади: Державною санітарно-епідеміологічною службою, Державною ветеринарною службою та Державною службою технічного регулювання, закріплюючи конкретні повноваження згідно з вимогами Конституції України, та недопущення втрати державою наглядових функцій за безпечністю харчової продукції з метою захисту прав споживачів. Передбачається також чітке приведення термінології, зокрема, термінів "стандарт" та "технічний регламент", у відповідність до чинного законодавства та до вимог Угоди про технічні бар'єри в торгівлі і Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів Світової організації торгівлі.

Зокрема, зазначалося на засіданні, положення законопроекту щодо вимог до санітарного та фітосанітарного контролю не суперечать статті 5 Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, а запропоновані зміни щодо обов'язковості зазначення вимог до маркування, складу інгредієнтів, характеристик виробу та певних застережень щодо споживання харчового продукту певними категоріями громадян - статті 2 Директиви 2001/95/ЄС щодо загальної безпеки продукції.

Комітет також підкреслив, що положення законопроекту щодо обов'язковості зазначення інформації про вміст у харчовому продукті та/або його складових (інгредієнтах) понад 0,9 відсотка зареєстрованих в установленому порядку генетично модифікованих організмів (ГМО) відповідає регламентам Європейського Парламенту та Ради №1829/2003 про генетично модифіковані продукти харчування і корми та №1830/20003 щодо відстеження та маркування генетично модифікованих організмів і відстеження продуктів харчування та корму, виготовлених із генетично модифікованих організмів.

Окрім того, зауважив Комітет, положення проекту закону щодо особливостей проведення перевірок виробників, суб'єктів господарювання сфери роздрібної та оптової торгівлі і послуг не суперечить статті 8 Директиви 2001/95/ЄС щодо загальної безпеки продукції, а щодо накладення на виробників, суб'єктів господарювання сфери роздрібної та оптової торгівлі і послуг певних стягнень - статті 6 цієї ж Директиви.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави.

Законопроектом (реєстр. №8490), поданим Кабінетом Міністрів, пропонується посилити відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю та порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Зокрема, передбачається посилити штрафні санкції у ст.ст. 212-2 та 212-5 КУпАП в 10-20 разів.

Під час обговорення члени Комітету звернули увагу на дані моніторингу, які засвідчили неефективність практики застосування передбачених статтями 212-2, 212-5 КУпАП санкцій. Згідно з цими даними, минулого року за результатами перевірок стану охорони державної таємниці в органах державної влади, установах, організаціях і на підприємствах виявлено понад 9 тис. порушень вимог законодавства, до адміністративної відповідальності притягнуто понад 1,1 тис. осіб.

На засіданні Комітету зазначалося, що за останні 3 роки кількість випадків притягнення до адміністративної відповідальності осіб за порушення законодавства про державну таємницю майже не зменшилась (2008 рік - 1 004 особи, 2009 рік - 1 164, 2010 рік - 994), а кількість випадків притягнення до відповідальності за розголошення конфіденційної інформації, що є власністю держави, суттєво збільшилась (2008 рік - 137 осіб, 2009 рік - 146, 2010 рік - 206).

Одним з основних чинників, що обумовлює таку ситуацію, на думку народних депутатів, є неналежне ставлення керівництва органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій до здійснення контролю за забезпеченням охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, на підпорядкованих підприємствах, а також недбале виконання службових обов'язків посадовими особами, відповідальними за охорону інформації з обмеженим доступом.

Члени Комітету підтримали законопроект, прийняття якого сприятиме підвищенню виконавської дисципліни у сфері обігу інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, а також запобіганню вчинення нових правопорушень у цій сфері.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів і одурманюючих засобів

Законопроекті (реєстр. №8357), внесеним Кабінетом Міністрів, передбачається посилити санкції за вчинення окремих адміністративних правопорушень та злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та встановити кримінальну відповідальність за використання коштів, здобутих від незаконного обігу отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів.

Зокрема, зміни до статті 44 Кодекс України про адміністративні порушення передбачають, що "Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах -

тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи від двадцяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб".

Згідно із змінами до статті 305 Кримінального кодексу, "Розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах або використання таких коштів для придбання об'єктів, майна, що підлягають приватизації, чи обладнання для виробничих чи інших потреб, або використання таких доходів (коштів і майна) з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією майна".

Зміни до статті 307 Кримінального кодексу передбачають, що "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -

караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років".

Під час розгляду законопроекту членами Комітету висловлено низку критичних зауважень щодо його окремих положень, які, на думку народних депутатів, можуть бути усунені в ході підготовки до другого читання.

* * *

Комітет з питань науки і освіти підтримує проект закону про внесення доповнення до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за підроблення документів про освіту.

Законопроектом (реєстр. №8171) пропонується ввести до Кримінального кодексу окрему статтю 358-1, яка встановлює кримінальну відповідальність за підроблення документа про освіту, виготовлення з метою збуту, збут або використання завідомо підроблених документів про освіту.

Зокрема, у зазначеній статті пропонується визначити, що підроблення, виготовлення документа про освіту з метою його використання або збут такого документа карається штрафом до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Також, відповідно до зазначеної статті, використання завідомо підробленого документа про освіту карається штрафом до семиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

Окрім того, дії, передбачені частинами першою чи другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

Законопроектом також пропонується внести доповнення до ст.112 Кримінально-процесуального кодексу України, яка визначає підслідність.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги.

Як зазначалося під час засідання Комітету, документом (реєстр. №8602) визначаються: зміст понять "здоров'я", "заклад охорони здоров'я", "медична допомога", "медичне обслуговування", "пацієнт"; система стандартів у сфері охорони здоров'я, складовими якої є державні соціальні нормативи та галузеві стандарти.

При цьому, наголошувалося під час обговорення, передбачається, що державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров'я встановлюються відповідно до Закону "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", а галузеві стандарти у сфері охорони здоров'я (зокрема, стандарт медичної допомоги (медичний стандарт), клінічний протокол, табель матеріально-технічного оснащення, лікарський формуляр) розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Документ містить також положення, відповідно до якого медична допомога має надаватися безоплатно за рахунок бюджетних коштів закладами охорони здоров'я та лікарями, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, з якими укладені договори про надання такої допомоги. Відповідно до законопроекту, особливості укладання договорів про надання безоплатної медичної допомоги мають визначатися окремим законом.

Законопроектом пропонується також поділ медичної допомоги за видами: екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована), третинна (високоспеціалізована). Як зазначалося під час обговорення, новелою проекту є введення на законодавчому рівні поняття "паліативна допомога", яка надається пацієнтам на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань і включає комплекс заходів, спрямованих на полегшення їх фізичних та емоційних страждань, а також надання психосоціальної і моральної підтримки сім‘ям таких пацієнтів.

* * *

Комітет з питань охорони здоров'я рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві.

Проектом (реєстр. №8603) пропонується структурно-організаційне та фінансово-економічне розмежування закладів охорони здоров'я за видами надання медичної допомоги (первинної, вторинної, третинної та екстреної) шляхом створення центрів первинної медико-санітарної допомоги, спеціалізованих за профілем та інтенсивністю медичних закладів як складових госпітальних округів та високоспеціалізованих закладів охорони здоров'я або центрів з надання третинної медичної допомоги.

Документ також передбачає застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, що дозволить спрямувати бюджетні кошти за видами медичної допомоги з бюджетів відповідних рівнів, а також запровадити договори на медичне обслуговування.

Під час обговорення наголошувалося, зокрема, що основною відмінністю від діючої системи планування бюджетних видатків, яка пропонується у законопроекті, є концентрація коштів на первинну медичну допомогу на рівні бюджету району (міста), а на вторинну - на рівні бюджету області або. на рівні міського бюджету у місті Києві.

* * *

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва провів комітетські слухання на тему: "Стан впровадження законодавства спрямованого на спрощення умов ведення бізнесу".

В заході взяли участь народні депутати, представники міністерств і відомств, громадських організацій, підприємці.

Відкриваючи засідання, голова Комітету Наталія Королевська, зокрема, зазначила, що Комітет підготував низку законодавчих актів, спрямованих на спрощення ведення підприємницької діяльності.

Вони стосуються, насамперед, подальшого удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності і скорочення видів такої діяльності, які підлягають ліцензуванню, спрощення умов ведення бізнесу.

Н.Королевська наголосила на тому, що "спрощено процедури створення товариств з обмеженою відповідальністю шляхом зменшення вимог до статутного фонду. Статутний фонд встановлюється в розмірі, еквівалентному 1 мінімальній зарплаті, проти розміру 100 мінімальних заробітних плат, який діє на сьогодні".

За її словами, встановлено основні вимоги до термінів і порядку видачі документів дозвільного характеру: термін видачі складає 10 робочих днів; застосування принципу мовчазної згоди - отримання права на здійснення господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру; можливість суб'єкта здійснювати господарську діяльність у випадку, якщо дозвільний орган у встановлений законом термін не видасть або не направить йому документ дозвільного характеру або рішення про відмову в його видачі.

Голова Комітету акцентувала увагу й на тому, що передбачається відміна ліцензування тих видів господарської діяльності, здійснення яких не порушує основних принципів державної політики у сфері ліцензування, не загрожує життю і здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу і безпеці держави. Передбачено й впровадження практики видачі ліцензії на необмежений термін. Для окремих видів діяльності КМУ може встановлювати термін ліцензії, але не менше ніж 5 років.

Н.Королевська зазначила також про те, що прийнято закон, який спрямований на удосконалення процедур видачі документів дозвільного характеру. За її словами, ця процедура максимально наближається до європейського стандарту. Законом уточнюється і вводиться ряд термінів, уточнюється сфера дії Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Також вводиться чітка норма про видачу документів місцевими дозвільними органами виключно через дозвільний центр. Законом також врахована успішна практика видачі документів за принципом організаційної єдності. Закон включає і інші положення, що дозволяють ефективніше контролювати видачу документів дозвільного характеру. Таким чином, вважає народний депутат, підвищується відповідальність дозвільних органів і їх посадовців.

Голова Комітету також зазначила, що Законом "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування" встановлюється чотири етапи прискореного перегляду: створення загальних списків регуляторних актів, прийнятих місцевим самоврядуванням, проведення аналізу, підготовка пропозицій по його результатах і складання узагальнених висновків з подальшим контролем над їх приведенням у відповідність з принципами державної регуляторної політики.

Учасники засідання обговорили, зокрема, стан впровадження Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", питання організації роботи дозвільних центрів, забезпечення взаємодії державних адміністраторів та місцевих дозвільних органів,

Зокрема, зазначалося, що чинним законом запроваджено європейський принцип видачі дозвільних документів - принцип організаційної єдності, що передбачає створення в регіонах дозвільних центрів. Сьогодні створено та діє 681 таких дозвільних центрів. За результатами моніторингу, вони організаційно відповідають вимогам закону і спроможні здійснювати прийом заяв та видачу документів дозвільного характеру, надання консультацій. В Україні за час роботи дозвільних центрів у І кварталі 2011 році зареєстровано 125700 звернень суб'єктів господарювання; видано 65634 документів дозвільного характеру; надано 104672 консультацій; надійшло 3087 декларацій.

Однак, наголошувалося на засіданні, не всі дозвільні центри працюють в режимі, достатньому для забезпечення реалізації видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності - в окремих місцевих державних адміністраціях не призначені державні адміністратори, які організовують видачу дозвільних документів суб'єктам господарювання та забезпечують взаємодію місцевих дозвільних органів. Попередній аналіз показав, що у роботі дозвільних центрів не в повній мірі забезпечено участь тих представників дозвільних органів, які зосереджені виключно на обласному рівні, та не мають структурних підрозділів на рівні міста чи району. Більша частина документів дозвільного характеру (понад 70% від загальної кількості) видається обласними структурами: територіальними органами центральних органів виконавчої влади, структурними підрозділами обласних держаних адміністрацій), які не можуть забезпечити участь своїх представників в роботі усіх дозвільних центрів.

Йшлося й про те, що не запрацював у повну силу передбачений частиною дванадцятою ст. 4-1 закону механізм взаємодії щодо видачі регіональними дозвільними органами дозволів обласного рівня через дозвільні центри, створені міськими радами міст - обласних центрів через відсутність згоди міських голів.

Тому урядом подано до Верховної Ради проект закону про внесення змін до Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо розширення мережі дозвільних центрів) реєстр. №8463), яким пропонується запровадити видачу документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності на обласному рівні через обласні дозвільні центри при уповноваженому радою Міністрів АР Крим центральному органі виконавчої влади АР Крим та обласних державних адміністраціях. Документ прийнято парламентом за основу.

Учасники засідання акцентували увагу й на впровадженні принципів "мовчазної згоди" і "декларування" започаткування підприємницької діяльності. Зокрема, зазначалося, що Законом "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" визначено, що принцип "мовчазної згоди" - це принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови, якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено. У відповідності із частиною шостою статті 41 закону копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу. Норми зазначеного закону є нормами прямої дії та не потребують прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Крім того, сьогодні прийнято Закон "Про внесення змін до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування відповідальності за провадження господарської діяльності із застосуванням принципу мовчазної згоди".

Щодо практики застосування суб'єктами господарювання права на провадження певних дій започаткування господарської діяльності на підставі подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, то зазначалося, що змінами, внесеними до Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" суб'єкту господарювання надано право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів.

На реалізацію його вимог Постановою №725 затверджено Перелік певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства (яким визначено 91 вид документів дозвільного характеру, що охоплює 144 види робіт, послуг, видів господарської діяльності).

Водночас, на сьогодні є неоднозначне трактування цього закону, зокрема, в частині досягнення мети щодо більш широкого застосування декларативного принципу. А саме, норми щодо надання суб'єкту господарювання права вибору щодо отримання дозвільного документу, передбаченого законом, або реєстрація декларації. Вказане загострюється ще й тим, що статтею 164 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за роботу без дозволу.

Застосуванні чинного законодавства дозвільними органами, суб'єктами господарювання, державними адміністраторами, вважають учасники слухань, не дають бажаних результатів щодо спрощення започаткування суб'єктами господарювання підприємницької діяльності в частині запровадження декларативного принципу.

Держкомпідприємництво вважає, що більш дієвим механізмом розмежування об'єктів, робіт, видів діяльності, які потребують отримання дозволів та які можуть діяти на підставі декларації виписаний в редакції Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (від 11.02.2010 №1869). А саме: перелік певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, які можуть здійснюватися на підставі подання декларації, встановлюється Кабінетом Міністрів за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом.

За підсумками обговорення учасники слухань висловили низку пропозицій. Насамперед, було рекомендовано Верховній Раді прискорити прийняття проекту закону про внесення змін до Закону "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо розширення мережі дозвільних центрів) (реєстр. №8463).

Кабінету Міністрів, вважають виступаючі, необхідно привести свої нормативно-правові акти, зокрема, у відповідність із Законом "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру). Наголошувалося й на необхідності вжиття заходів щодо забезпечення впровадження електронного документообігу між місцевими дозвільними органами та дозвільними центрами, передбачивши додаткове фінансування в Державному бюджеті на 2011 рік цільових видатків, у тому числі на запровадження систем захисту інформації та захищених ліній зв'язку тощо.

* * *

Питання підвищення конкурентоспроможності підприємств гірничо-металургійного комплексу обговорено на слуханнях у Комітеті з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва.

Відкриваючи захід, голова Комітету Наталія Королевська, зокрема, зазначила, що металургійна галузь України є провідною галуззю промислового виробництва. На її частку припадає майже 12% ВВП, більше як 42% валютних надходжень. Високу вагомість, наголосила народний депутат, має і те, що завдяки діяльності підприємств чорної металургії, значною мірою забезпечується підживлення на внутрішньому ринку розрахунків грошовими коштами.

Н.Королевська вважає, що в умовах загальної світової фінансово-економічної кризи металургійна та хімічна галузі України постраждала чи не найбільше, в тому числі з причини їх високої експортної орієнтованості (більше як 70% виробленої хімічної та металопродукції експортується).

Голова Комітету наголосила також на необхідності проведення низки заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності підприємств гірничо-металургійного та хімічного комплексів. Це підтверджується й досвідом проведення економічного експерименту в ГМК, за якими вивільнені кошти б^ ЗАХОДИ ЗА УЧАСТЮ КЕРІВНИЦТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Нині є всі необхідні передумови для подальшого динамічного розвитку українсько-китайських взаємин і виведення їх на якісно новий рівень стратегічного партнерства.

Про це заявили Голова Верховної Ради України Володимир Литвин і Заступник Голови Постійного комітету Всекитайських зборів Народних представників Ван Чжаого під час зустрічі у понеділок.

"Для н