Реферат: Вступ 3 розділ І. Загальна правова характеристика товарних знаків

ЗМІСТ
ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. Загальна правова характеристика товарних знаків

1.1. Поняття, правовий зміст та функції товарного знака 12

1.2. Сутність права на товарний знак 22

1.3. Класифікація товарних знаків 34


Висновки до розділу І 49

РОЗДІЛ ІІ. Умови надання правової охорони товарним

знакам в міжнародній практиці та в

законодавстві України


2.1. Розрізняльна здатність як умова надання

правової охорони товарним знакам 50

2.2. Товарні знаки та права третіх осіб 73

2.3. Відповідність товарного знака нормам

моралі та громадському порядку 104


Висновки до розділу ІІ 118

^ РОЗДІЛ ІІІ. Законодавче забезпечення набуття, використання, припинення та
захисту прав на товарні знаки: досвід України

та міжнародно-правове регулювання


3.1. Юридичні підстави виникнення та припинення

правової охорони товарних знаків 119

3.2. Зміст права на товарний знак 135

3.3. Цивільно-правовий захист права власності на

товарний знак 153


Висновки до розділу ІІІ 174


ВИСНОВКИ 175
^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 190


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з основних умов інтеграції України до міжнародного співтовариства як рівноправного суб’єкта є відповідність її національного законодавства загальноприйнятим міжнародним вимогам та стандартам. На даному етапі пріоритетні напрямки вдосконалення вітчизняного законодавства з метою його гармонізації з міжнародно-правовими нормами визначені на законодавчому рівні і зумовлені прагненням України вступити до Європейського Союзу та Світової організації торгівлі. До таких пріоритетних сфер віднесено і законодавство про охорону об’єктів інтелектуальної власності, в тому числі знаків для товарів і послуг (товарних знаків). З огляду на зобов’язання, взяті Україною за відповідними міжнарод-ними договорами та угодами, гармонізація вітчизняного законодавства про охорону товарних знаків з міжнародно-правовими нормами, на думку автора, має проводитись в трьох напрямках.

Передусім необхідно переглянути правові положення тих угод, які стали частиною законодавства України. Йдеться насамперед про Паризьку конвенцію про охорону промислової власності 1883 р. Незважаючи на те, що основні нор-ми цього міжнародного документа знайшли своє відображення в законодавстві України, деякі важливі правові питання, вирішення яких залишено Конвенцією на розсуд держав-учасниць, як і раніше, залишаються неврегульованими.

Іншим важливим напрямком вдосконалення вітчизняного законодавства про товарні знаки є його гармонізація з правом Європейського Співтовариства (ЄС), зокрема, з нормами Директиви Ради ЄС по зближенню законодавств держав-членів ЄС про товарні знаки 1988 р. (далі – Директива ЄС про товарні знаки). Необхідність зближення законодавства України з європейським правом обумовлена зобов’язаннями, що передбачені Угодою про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами.

Система правової охорони товарних знаків в Україні потребує вдосконалення також у зв’язку з наміром нашої держави набути членства у Світовій організації торгівлі (СОТ), яка висуває певні вимоги до країн, що прагнуть стати її членами. Зокрема, для участі у СОТ Україна повинна привести своє законодавство у відповідність до норм Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS) 1993 р., яка є одним з основних правових документів цієї організації. Без запровадження чітких заходів щодо виконання Угоди TRIPS Україна не зможе претендувати на членство у СОТ, що, в свою чергу, гальмуватиме процес її інтеграції до міжнародного співтовариства.

Робота, спрямована на гармонізацію законодавства України про товарні знаки з міжнародно-правовими нормами, значно ускладнюється внаслідок майже повної відсутності в нашій державі теоретичних досліджень та комплексних наукових розробок із зазначеної проблематики. Окремі аспекти правової охорони товарних знаків в Україні розглядались у роботах Г.О. Андрощука, В.О. Жарова, І.Ю. Кожарської, М.В. Паладія, О.А. Підопри-гори, О.О. Підопригори та інших, а також у дисертаціях О.М. Мельник “Проблеми правової охорони знаків для товарів і послуг в Україні” (Харків, 1999 р.) та О.Ю. Кашинцевої “Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні” (Київ, 2000 р). Однак, на даному етапі в Україні відсутні спеціальні комплексні дослідження, спрямовані на визначення основних шляхів та перспектив гармонізації законодавства України про товарні знаки з міжнародними нормами. Це є додатковим аргументом нагальної потреби глибокого наукового осмислення проблемних питань правової охорони товарних знаків в Україні саме з точки зору встановлення факту відповідності чи невідповідності вітчизняного законодавства основним міжнародним стандартам в цій сфері. Отримані в результаті такого дослідження науково-теоретичні висновки та практичні рекомендації сприятимуть виконанню Україною своїх зобов’язань за вказаними вище міжнародними договорами та угодами, що стане підґрунтям для успішного економічного та політичного співробітництва нашої держави з розвинутими країнами світу.
Принципові підходи до визначення загальнотеоретичних аспектів гармо-нізації законодавства закладені у наукових розробках Л.А. Луць, В.П. Нагре-бельного, В.Ф. Опришка, Б.М. Топорніна, Ю.С. Шемшученка. Крім цього, теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців з питань загальної теорії цивільного права дореволюційного, радянського та сучасного періоду, а також наукові розробки українських та іноземних дослідників в сфері правової охорони інтелектуальної власності в цілому та її окремих об’єктів, зокрема, товарних знаків. Істотне значення для підготовки дисертації мали наукові дослідження М.М. Агаркова, Г.О. Андрощука, І.А. Безклубого, М.І. Брагінського, М.В. Венецької, В.В. Вітрянського, С.О. Горленко, В.П. Грибанова, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Н.С. Кузнєцової, О.С. Іоффе, Л.Л. Кірій, Л.Г. Кравець, О.О. Красавчикова, П.Г. Меггса, Д.І. Мейєра, В.М. Мельникова, В.В. Орлової, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, Й.О. Покровського, Ю.І. Свядосца, О.С. Сєргєєва, К.І. Скловського, Є.О. Суханова, Ю.К. Толстого, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шерше-невича. А також вчених-юристів Франції: Ж. Азема, А.Р. Бертрана, Н. Борен, Ж.-Ж. Бюрста, Ж.-К. Галлу, Ж. Годеме, Ж. Дасса, Е. Жез, Ф.Зенаті, К. Крієф-Вербайєр, Г.Л.Ж. Мазо, І. Марто-Ружу де Бубе, П. Мателі, М.-А. Перо-Морель, П. Руб’є, А. Франсона, Ф. Шабаса, А. Шаванна, Ж. Шмідт-Залєвскі та інших учених.
^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною планової тематики відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Зокрема, тем науково-дослідних робіт “Роль і значення цивільного права в регулюванні майнових і особистих немайнових відносин в сучасній Україні” (номер державної реєстрації RK 0101U001005) та “Проблеми імплементації норм європейського права в галузі промислової власності в законодавство України” (номер державної реєстрації RK 0102U001600).

^ Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є визначення рівня відповідності законодавства України про товарні знаки загально-прийнятим міжнародним вимогам та стандартам в цій сфері, а також розробка науково-теоретичних засад та практичних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняної системи правової охорони товарних знаків та гармонізації її основних положень з міжнародними нормами.

Для досягнення поставленої мети основна увага в дисертації приділена вирішенню наступних завдань:

дослідження правової природи та основних функцій товарного знака;

з’ясування сутності права на товарний знак;

визначення особливостей правової охорони позначень в залежності від форми їх виразу, кола користувачів та ступеня відóмості;

розкриття змісту основних умов надання правової охорони товарним знакам в міжнародній практиці та законодавстві України;

вивчення проблемних питань стосовно законодавчого забезпечення набуття, використання, припинення та захисту прав на товарні знаки з огляду на міжнародний та вітчизняний законодавчий і доктринальний досвід, а також судову практику;

визначення основних напрямків гармонізації законодавства України про товарні знаки з міжнародно-правовими нормами;

формулювання наукових висновків та пропозицій щодо вдосконалення системи правової охорони товарних знаків в Україні і приведення її у відповідність до міжнародних стандартів та вимог.

^ Об’єктом дослідження є цивільно-правові відносини, що складаються з приводу отримання, використання, припинення та захисту прав на товарні знаки в Україні та зарубіжних країнах.

^ Предметом дослідження є вітчизняні та зарубіжні наукові розробки з проблем правової охорони товарних знаків, а також відповідні міжнародні договори та угоди, законодавство і судова практика України та іноземних країн з цього питання.

^ Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ. Зокрема, в основу дослідження покладено діалектичний метод із системно-структурним підходом до вивчення матеріалу та одержаних в результаті висновків. Використання історичного методу дозволило автору виявити ті зміни, що відбувались в процесі становлення законодавства про товарні знаки в Україні, а, отже, визначитись з основними тенденціями і напрямками його розвитку та вдосконалення в майбутньому. Шляхом застосування порівняльного методу досліджено різноманітні підходи до вирішення одних і тих самих питань у вітчизняному та зарубіжному законодавстві, судовій практиці та юридичній доктрині. За допомогою прийомів формальної логіки (аналіз, синтез, аналогія, узагальнення, індукція, дедукція) виявлено прогалини, неточності і суперечності, що існують на сьогодні в законодавстві України про товарні знаки та вироблено пропозиції щодо вдосконалення чинної нормативно-правової бази з цього питання. Тематика роботи зумовила також необхідність використання в процесі дослідження окремих соціологічних методів.

^ Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням, в якому визначені та теоретично обґрунтовані основні напрями гармонізації законодавства України про товарні знаки з міжнародно-правовими нормами.

Відповідно до одержаних в процесі дослідження результатів, автор виносить на захист наступні положення, що містять наукову новизну:

1. Обґрунтовується необхідність запровадження єдиного термінологіч-ного підходу до визначення товарного знаку в законодавстві України, а саме застосування до всіх позначень, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб, єдиного терміну – знаки для товарів і послуг.

2. Пропонується юридичне визначення колективного та сертифікаційного знаків, а саме:

колективний знак – це позначення, що дозволяє споживачеві ідентифікувати джерело походження маркованого продукту; належність особи, що виробляє товари чи надає послуги, до певного об’єднання;

сертифікаційний знак – це позначення, яке є юридичною гарантією певного рівня якості, безпеки або екологічної чистоти маркованого ним товару чи послуги.

3. Пропонується визначення товарних знаків з високим ступенем відóмості, які класифікуються на загальновідомі та знамениті.

^ Загальновідомий знак – це позначення, відоме дуже широкому колу зацікавлених осіб, які мають відношення до виробництва, торгівлі або використання маркованих ним товарів і послуг, що охороняється незалежно від реєстрації чи використання в країні, де зацікавлені особи звертаються за його захистом.

^ Знаменитий знак - це позначення, відоме значній частині широкого загалу населення, що сприймається незалежно від маркованих ним товарів і послуг та охороняється стосовно неоднорідної продукції у випадку, якщо його використання третіми особами здатне призвести до одержання останніми незаконного прибутку від розрізняльного характеру чи високої репутації такого знаку, або послабить його розрізняльний характер, або може спричинити шкоду інтересам власника.

4. Доводиться доцільність забезпечення правової охорони відомих за часів СРСР товарних знаків, які використовувались різними підприємствами однієї галузі для маркування однорідної продукції, виходячи з факту їх добросовісного використання.

5. Пропонується передбачити в законодавстві України про товарні знаки правовий наслідок недобросовісності заявника при подачі ним заявки на реєстрацію знака у вигляді скасування проведеної реєстрації.

6. Зроблено висновок про те, що правове регулювання заборонних можливостей власника товарного знаку у вітчизняному законодавстві не відповідає загальноприйнятим міжнародним стандартам у цій сфері. В зв’язку з цим обґрунтовується необхідність внесення до Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” відповідних доповнень щодо:

визначення кола заборонених до використання розрізняльних позначень, а також товарів і послуг, стосовно яких може здійснюватись така заборона;

закріплення переліку дій, вчинення яких може бути заборонено власником товарного знака (такий перелік не повинен носити вичерпного характеру);

встановлення меж здійснення заборонних можливостей власника товарного знака.

7. До випадків, коли використання товарного знака третьою особою не повинно визнаватись порушенням прав його власника, пропонується віднести: вúчерпання прав власника товарного знака, використання третьою особою власного імені або описових даних, використання чужого товарного знаку в порівняльній рекламі, позбавлення власника права заборони внаслідок пропущення строку для заперечення проти використання належного йому позначення третьою особою (мовчазна згода власника товарного знака на використання належного йому позначення третьою особою).

8. Аргументується необхідність законодавчого визначення доменного імені як нового розрізняльного позначення, що застосовується в мережі Інтернет і дозволяє ідентифікувати суб’єкти господарювання та вирізнити їх товари і послуги з-поміж однорідної продукції.

Наукову новизну дослiдження складають також сформульованi i теоретично обґрунтованi (викладенi автором у висновках) конкретнi пропозицiї щодо вдосконалення законодавства України про товарнi знаки з метою його гармонізації з міжнародно-правовими нормами.

^ Теоретичне та практичне значення одержаних результаті^ IV. Матеріали судової практики України



Постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” / Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні виплати: нормативні акти, роз’яснення, коментарі / Відп. редактор П.І. Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 334-339.

Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України від 29.02.96 № 02-5/96 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з відшкодуван-ням моральної шкоди” / Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні виплати: нормативні акти, роз’яснення, коментарі / Відп. редактор П.І. Шевчук. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С. 848-851.

Матеріали справ Вищого арбітражного суду України №№ 1/11 (об’єднана із справою № 7/8), 14/3, 14/8, 24/7, 63/6А (Т.1-6), 103/7 за 1997 рік // Архів Вищого господарського суду України.

Матеріали справ Вищого арбітражного суду України №№ 8/2, 8/6, 8/7, 27/6, 36/6, 44/6, 58/6, 59/6 за 1998 рік // Архів Вищого господарського суду України.

Матеріали справ Вищого арбітражного суду України №№ 3/58, 5/92 за 1999 рік // Архів Вищого господарського суду України.

Матеріали справ Вищого арбітражного суду України №№ 5/60, 5/61, 5/62, 5/63, 5/64, 5/65, 5/94, 5/95, 5/96, 5/128, 6/17, 8/130, 8/153 за 2000 рік // Архів Вищого господарського суду України.

Матеріали справ Вищого господарського суду України №№ 2/44, 2/45, 6/38, 6/39, 6/40, 8/46, 8/53, 8/54, 8/60, 9/19, 9/20, 9/21 за 2001 рік // Архів Вищого господарського суду України.

Матеріали справи арбітражного суду м. Києва № 12/46 за 1999 рік // Архів господарського суду м. Києва.

Матеріали справи арбітражного суду Одеської області № 17-4-7-19/463 за 2000 рік // Архів господарського суду Одеської області.

Матеріали справи арбітражного суду Рівненської області № 2р/164-м-2 за 2000 рік // Архів господарського суду Рівненської області.

Матеріали справи Шевченківського районного суду м. Києва № 2-59/2000 за 2000 рік // Архів Шевченківського районного суду м. Києва.



^ V. Судова практика Європейського Суду та іноземних країн



Arrêt du 23 mai 1978 // Annales de la propriété industrielle, 1978-119.

Arrêt du 3 décembre 1981 // Annales de la propriété industrielle, 1981-263.

СJCE, 16 juill. 1998 // Propriété industrielle – Bulletin documentaire (РIBD), 1998-ІІІ-483.

Cass. Com., 18 juin 1969 // РIBD, 1970-ІІІ-13.

OLG Cologne, WPR, 1978.556.

TGI (Tribunal de grande instance) Paris, 26 janv. 1984 // РIBD, 1984-III-173.

TGI Paris, 10 mai 1990 // PIBD, 1990-III-648.

TGI Paris, 3e ch., 22 mai 1992, FS c/FP // РIBD, 1992-III-496.

Commentaire de “Re While You Wait” Federal Patent Court 30 may 1995 (1996) 4 EIPR D-102.

CA (Cour d’appel) Paris, 4-e ch. A, 17 janv. 1996 // Gazette du Palais. – 1996. – 2, Somm. – р. 519.

CA Paris, 4-e ch. A, 20 nov. 1996 // Gazette du Palais. – 1997. – 1, Somm. – р. 254.

“In re Le Sorbet” 228 USPQ 27.

“Thompson Medical v/Pfizer” 753 F2 d.208, 1985.

“Weiss Noodle Co. v/Golden Craknel” 290 F.2d 845 (CCPA 1961).



VI. Спеціальна література


Авдонина О.В. Исчерпание прав на товарный знак. 91.12.20. // Изобретательство. Патентное дело. Патентная информация. Реферативный сборник. – 1991. - № 12. – С. 33-34.

Агарков М.М. Проблема злоупотребления правом в советском гражданском праве // Известия АН СССР. Отделение экономики и права. – 1946. - № 6. – С. 427-430.

Андреева А.А. Охрана товарных знаков и параллельный импорт США и ЕЭС // Патенты и лицензии. – 1993. - № 7-8. – С. 25-29.

Андрощук Г. Знаки для товарів і послуг: деякі аспекти термінології та застосування законодавства // Інтелектуальна власність. – 2001. - № 8. – С. 15-19.

Андрощук Г., Кислий Т. Правова охорона товарних знаків у Німеччині // Інтелектуальна власність. – 2000. - № 6-7. – С. 17-19.

Аносова Н.Н. Франция: регулирование столкновений товарных знаков и адресов в Интернет. 99.06.08. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1999. - № 6. – С. 26-31.

Ариевич Е.А., Асламова В.Ф., Григорьев А.Н., Трифонов Б.В. Методические рекомендации для разработчиков товарных знаков. – М.: ВНИИПИ, 1985. – 48 с.

Arnaud E. Le principe de territorialité de droit des marques face au noms de domaines: une jurisprudence inachevée (Trib. gr. inst. Nanterre, 18 janvier 1999) // Les petites affiches. – 7 janvier 2000. - № 5. – Р. 14-16.

Avis du Comité économique et social sur “épuisement des droits conférés par la marque déposée”, du 24 janvier 2001 // Propriété industrielle – Bulletin documentaire. – 2001. - № 724-І-53-56.

Банніков В., Левічева О. Знак для товарів і послуг – фактор успіху в умовах ринку // Інтелектуальна власність. – 1999. - № 1. – С. 15-17.

Beaurain N., Jez E. Les noms de domaine de l’Internet. Aspects juridiques. – Paris: Litec, 2001. – 157 р.

Безух О. Захист прав на знаки для товарів і послуг: судова та адміністратив-на практика в Україні / Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. – 1996. - № 4. – С.297-300.

Beier La territorialité du droit des marques et les échanges internationaux. – Clunet, 1971.

Bertrand A.R. Le droit des marques et des signes distinctifs. – Paris: Cedat, 2000. – 840 p.

Bertrand A.R. Le nouveau droit français des marques et les marques constituées par un terme descriptif dans une langue étrangère // Revue du droit de la propriété intellectuelle. – 1994. - № 53. – р. 11.

Bertrand A. Requiem pour la “contrefaçon partielle” et la “contrefaçon par adjonction” en matière de marques // Revue du droit de la propriété intellectuelle. – Mars 2001. - № 121. – Р. 11-17.

Бирюков И.Е. Опасность превращения знаменитого товарного знака в родовое понятие. 89.05-06.04. // Изобретательство. Патентное дело. Патентная информация. Реферативный сборник. – 1989. - № 5-6. – С. 11.

Blakeney M. Les marques notoires // La propriété industrielle. – 1995. - № 582-ІІ-27, 28.

Бобровски Й. Развитие международного законодательства по товарным знакам // ИС. Промышленная собственность. – 2001. – № 2. – С. 2-9.

Bonet G. L’usage de la marque d’autrui dans la publicité / Le nouveau droit des marques en France. - Paris: Litec, 1991. – р. 109-121.

Борохович Л., Монастырская А., Трохова М. Ваша интеллектуальная собственность. – СПб.: Питер, 2001. – 416 с.

Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения: Изд. 2-е, испр. – М.: “Статут”, 2000. – 848 с.

Bustillos D., Nagae J.E. Venezuela: confirmation par la Cour suprême d’une décision reconnaissant la marque Nintendo en tant que marque notoire // La propriété industrielle. – 1996. - № 608-ІІ-65.

Van Bunnen Aspects actuels du droit des marques dans le Marché Commun. - 1970. – p. 111.

Васильев Ю.С. Право государственной социалистической собственности: Учебное пособие. – М.: ВЮЗИ, 1984. – 76 с.

Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность. – М.-Л.: изд. и 1-я тип. Издательства Академии наук СССР в Ленинграде, 1948. – 840 с.

Véron P. Innovations apportées dans le contentieux de la propriété industrielle par le Règlement (CE) n° 44/2001 du Conseil du 22 décembre 2000 concernant la compétence judiciaire, la reconnaissance et l’exécution des décisions en matière civile et commerciale, par rapport à la Convention de Bruxelles du 27 septembre 1968 // Revue du droit de la propriété intellectuelle. – Mars 2001. - № 121. – Р. 4-10.

Verkade D.W.F. De nouveaux types de marques: une contribution des pays du Benelux // Propriété industrielle – Bulletin documentaire. – 2001. - № 715-ІІ-41, 42.

Vers une reconnaissance du concept de marque notoire par les juridictions israéliennes // La propriété industrielle. – 1997. - № 639-ІІ-149.

Willi C. Suisse: enregistrement d’une couleur à titre de marque // La propriété industrielle. – 1996. - № 616-ІІ-143.

Vilmart C. L’épuisement des droits de propriété intellectuelle. La jurisprudence française à la lumière des plus récentes décisions communautaires // Revue internationale de la propriété industrielle et artistique. – 2000. - № 201. – Р. 46-69.

Wheeldon R. Afrique du Sud: la décision “Mc Donald’s” est-elle juste? // La propriété industrielle. – 1996. - № 605-ІІ-34.

Völker S. Les couleurs désormais protégeables à titre de marque en Allemagne // Propriété industrielle – Bulletin documentaire. – 1999. - № 685-ІІ-163-164.

Восканян Р.С. Охрана товарных знаков при переходе к рыночным отношениям // Патенты и лицензии. – 1997. - № 11. – С. 5-7.

Восканян Р.С. Общеизвестные товарные знаки // Патенты и лицензии. – 1999. - № 11. – С. 27-28.

Гаврилов Э.П. Проект части III Гражданского кодекса Российской Федерации грозит катастрофой // Патенты и лицензии. – 2000. - № 10. – С. 13-18.

Galloux G.-C. Droit de la propriété industrielle. – Paris: Dalloz, 2000. – 508 p.

Gaudemet J. Droit privé romain, 2e éd. – Paris: Montchrestien, 2000. – 430 p.

Горленко С.А., Ложкина Н.В. Коллективные знаки: есть проблемы // Патенты и лицензии. – 2001. - № 6. – С. 10-15.

Горленко С.А. Международные соглашения и правоотношения в области товарных знаков // Патенты и лицензии. – 2000. - № 11. – С. 16-20.

Горленко С.А. Права третьих лиц и товарные знаки // Патенты и лицензии. – 1997. - № 11. – С. 21-26.

Гражданское право: В 2 т. - Том 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 1998. – 816 с.

Гражданское право / Н.Д. Егоров, И.В. Елисеев, А.А. Иванов и др., Ю.К. Толстой, А.П. Сергеев (ред.). – Санкт-Петербург: ТЕИС, 1996. – Ч. 1. – 552 с.

Гражданское право России: Курс лекций / О.Н. Садиков (ред.). – Ч. 1 / М.И. Брагинский, В.В. Залесский, Н.И. Клейн и др. – М.: Юридическая литература, 1996. – 304 с.

Гражданское право. Учебник. Часть І / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Проспект, 1998.- 632 с.

Гражданское право. Учебник. Часть ІІІ / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: Проспект, 1999.- 592 с.

Гражданское право. Часть первая: Учебник / Под ред. А.Г. Калпина, А.И. Масляева. – М.: Юристъ, 1997. – 472 с.

Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. Изд. 2-е, стереотип. – М.: Статут, 2001. – 411 с.

Griffiths M. La commission européenne se saisit de la question de l’épuisement international des droits de marque: des défis en perspective // La propriété industrielle. – 2000. - № 699-ІІ-79, 80.

Dassas G. Conditions et effets de la notoriété / Le nouveau droit des marques en France. - Paris: Litec, 1991. – р. 27-37.

Desbois H. La protection des marques notoires ou de haute renommée en l’absence de risque de confusion entre les produits (à propos de “l’affaire Mazda”). Mélanges D. Bastian. – Paris: Litec, 1974. – P. 13-26.

De Candé P. Protection des marques renommées en France depuis la loi du 4 janvier 1991 // Dalloz Affaires. – 26 novembre 1998. - № 140. – Р. 1886-1890.

De Haas Ch. La déchéance du nouveau droit français des marques en question // Revue du droit de la propriété intellectuelle. – Mars 2001. - № 121. – Р. 40-59.

Демченко Т.С. Міжнародна асоціація по охороні промислової власності // Юридична енциклопедія. В 6 т. / Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 2001. – Т. 3: К-М. – С. 646-647.

Демченко Т.С. Недобросовісне набуття права на товарний знак: поняття та правові наслідки / Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 13. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 291-298.

Джермакян В. Противоречие общественным интересам как основание для отказа в регистрации товарных знаков // Интеллектуальная собственность. – 1997. - № 5-6. – С. 11-16.

Дзера О.В. Розвиток права власності громадян в Україні: Монографія. – К.: Вентурі, 1996. – 272 с.

Дмитриев С., Рузакова О. Доменные имена: проблемы российского и зарубежного законодательства // ИС. Авторское право и смежные права. – 2001. - № 6. – С. 15-24.

Дозорцев В.А. Права на результаты интеллектуальной деятельности. – М.: Де-Юре, 1994.

Dreyfus-Weill N. Conflits entre les noms de domaine Internet et les marques: pour une évolution de la jurisprudence (Trib. gr. inst. Draguignan, 21 août 1997) // Les petites affiches. – 9 mars 1998. - № 29. – Р. 16-19.

Dreyfus-Weill N. Droit frauduleux de noms de domaine: le transfert au profit du titulaire légitime se précise (Trib. gr. inst. Nanterre, 16 septembre 1999) // Les petites affiches. – 13 janvier 2000. - № 9. – Р. 18-22.

Dubouis L., Gueydan C. Grands textes de droit de l’Union européenne; Traités – Droit dérivé – Jurisprudence, 5-e édition. – Paris: Dalloz, 1999. – 1151 p.

Dusolier R. Les marques collectives et les marques de qualité dans l’ancien droit et dans le droit moderne. Mélanges D. Bastian. - Paris: Litec, 1974. – Р. 27-38.

Еременко В. Содержание и природа исключительных прав (интеллектуальной собственности) // Интеллектуальная собственность. – 2000. - № 4. – С. 28-38.

Gielen C. Benelux: protection des marques sonores (“Shield Mark B.V. c. J. Kist”, Cour d’appel de La Haye, 27 mai 1999) // Propriété industrielle – Bulletin documentaire. – 2000. - № 689-ІІ-4.

Gilpin B.G. Les marques dans le Cyberespace: se conformer à l’obligation d’ «usage» par le biais d’un usage sur Internet (Etats-Unis) // La propriété industrielle. – 1997. - № 639-ІІ-146, 147.

Girard P.-F. Manuel de droit romain. – Paris, 1929. – T.1.

Johannes H. Jaune et noir: l’appropriation des couleurs nationales de l’Autriche impériale sous le règne des Habsbourg (Allemagne) // Propriété industrielle – Bulletin documentaire. – 2001 - № 724-ІІ-114.

Законодательство зарубежных стран о товарных знаках. – М.: ВНИИПИ, 1991. - 152 с.

Заремба С.А. Регистрация товарного знака и общественный порядок. 98.11-12.14. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1998. - № 11-12. – С. 38.

Зеленина Е.А. Вопросы права и практика решения споров об имени домена. 01.06.08. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 2001. - № 6. – С. 42-46.

Zénati F. Les biens. – Paris: Presse universitaires de France, 1988. – 397 р.

Зобов’язальне право: теорія і практика. Навчальний посібник для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та ін. / За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.

Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика. – Науч.-практ. изд.: В 4 т. / Под общ. ред. А.Д. Святоцкого. – К.: Ін Юре, 1999.

Интеллектуальная собственность: Основные материалы: В 2-х ч.: Ч.1.: Пер. с англ. – Новосибирск.: ВО “Наука”. Сибирская издательская фирма, 1993.

Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”, 2000. – 777 с.

Italie: noms de domaine et contrefaçon de marques // La propriété industrielle. – 1998. - № 651-ІІ-61.

Carty H. Les marques jouissant d’une renommée méritent-elles une protection particulière? // La propriété industrielle. – 1998. - № 653-ІІ-79, 80.

Casparie-Kerdel S. La dilution “déguisée”: le concept de dilution s’est-il infiltré dans les lois européennes sur les marques? // Propriété industrielle – Bulletin documentaire. – 2001. - № 727-ІІ-137-139.

Кашинцева О. Визначення правового статусу громадянина-підприємця як суб’єкта права на знак для товарів і послуг // Предпринимательство, хазяйство и право. – 1999. – № 1. – С. 54-56.

Kiminou R. De l’épuisement des droits de propriété industrielle de l’OAPI (Organisation Africaine de la Propriété Intellectuelle) // Revue du droit de la propriété intellectuelle. – Mars 2001. - № 121. – Р. 18-39.

Кирий Л.Л. Интернет и товарные знаки // Патенты и лицензии. – 2000. - № 11. – С. 25-29.

Кирий Л.Л. Охрана интеллектуальной собственности в национальных доменах Интернета // Патенты и лицензии. – 2001. - № 7. – С. 33-40.

Кожарська І. Вплив міжнародної системи охорони промислової власності на законодавство України про охорону прав на знаки для товарів і послуг та промислові зразки // Інтелектуальна власність. – 2000. - № 10-11. – С. 9-11.

Кононенко Ю.В. Рассмотрение дел, связанных с неиспользованием товарных знаков // Патенты и лицензии. – 2002. - № 1. – С. 26-29.

Körner E., Gründig-Schnelle K. Droit des marques et protection des produits par la marque à trois dimensions (Allemagne) // Propriété industrielle – Bulletin documentaire. – 2000. - № 689-ІІ-2, 3.

Корчагин А.Д., Алексеева О.Л. От чего зависят сроки экспертизы? // Патенты и лицензии. – 1999. - № 3. – С. 2-5.

Кравец Л.Г. Влияние сертификационных знаков на инновации и торговлю. 98.03.12. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1998. - № 3. – С. 28-30.

Кравец Л.Г. Вторичное значение брэндов и Интернет. 99.03.19. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1999. - № 3. – С. 39.

Кравец Л.Г. Китай: как трактовать “фальсификацию наоборот”?. 99.04.19. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1999. - № 4. – С. 52-53.

Кравец Л.Г. Международные сообщения (товарные знаки) 98.07-08.44. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1998. - № 7-8. – С. 79-82.

Кравец Л.Г. Отчет Комитета по законодательству о товарных знаках AIPLA. 99.09.11. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1999. - № 9. – С. 30-33.

Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с.

Krief-Verbaere C. Recherches sur la possession en droit des sûretés réelles // Thèse pour le doctorat de l’Université Paris XII. – Paris, 1994. – 505 р.

Кудаков А.Д. Кто прав в вопросе об исчерпании прав? // Патенты и лицензии. – 2002. - № 3. – С. 25-28.

Cooper D. Canada: la reproduction d’une marque notoire n’implique pas automatiquement l’existence d’un risque de confusion // La propriété industrielle. – 1998. - № 662-ІІ-174.

Кутумина О.А. Параллельный импорт товаров, маркированных товарными знаками, в Австралию. 89.05-06.65. // Изобретательство. Патентное дело. Патентная информация. Реферативный сборник. – 1989. - № 5-6. – С. 104-106.

Ladas S. Transformation d’une marque de fabrique en nom générique // La propriété industrielle. – 1965. - № 3. – р. 62-65.

Lee P. Suède: les marques sonores désormais susceptibles d’enregistrement // Propriété industrielle – Bulletin documentaire. – 1999. - № 678-ІІ-101.

L’enregistrement d’un nom de domaine ne constitue pas un “usage commercial” d’une marque (Etats-Unis) // La propriété industrielle. – 1998. - № 651-ІІ-60.

L’enregistrement d’un nom de domaine ne peut, à lui seul, conférer des droits sur le fondement du droit des marques (Etats-Unis) // Propriété industrielle – Bulletin documentaire. – 2001. - № 719-ІІ-75.

Les marques notoires // La propriété industrielle. – 1995. - № 582-ІІ-27, 28.

Lexique des termes juridiques. 12e édition. - Paris: Dalloz, 1999. – 562 р.

Лобач Б.А. Как суд “исчерпал” права ОРТ // Патенты и лицензии. – 2001. - № 3. – С. 2-8.

Loiseau G. Nom de domaine et Internet: turbulences autour d’un nouveau signe distinctif // La propriété industrielle. – 2000. - № 692-ІІ-22, 23.

Lovenworth S.J., Dittrich K.P. La protection des marques notoires en Chine // La propriété industrielle. – 1996. - № 619-ІІ-170.

Lynde S. Controverse autour de l’épuisement du droit de marque // Petites affiches. – 5 decembre 2000. – № 242. – P. 4-8.

 Marteau-Roujou de Boubée I. Les marques deceptives. Droit français. Droit communautaire. Droit comparé. – Paris: Litec, 1992. – 392 p.

Mathély Р. Le nouveau droit français des marques. – Vélizy: Editions J.N.A., 1994. – p. 385-389.

Mathély Р. Marques collectives et de certification. Mélanges A. Chavanne. – Paris: Litec, 1990. – p. 241-245.

Mazeaud H.L.J., Chabas F. Leçons de droit civil. Introduction à l’étude du droit, t.1, vol.1, 10ème éd. 1991.

Мейер Д.И. Русское гражданское право. В 2-х ч. / Е.А. Суханов и др. – Репр. изд. 1902 г. – М.: Статут, 1997. – Ч. 1. – 290 с.; Ч. 2. – 455 с.

Мельник О. Товарний знак та його ознаки // Право України. – 1999. - № 2. – С. 22-24, 29.

Мельников В. Защита обозначений: звук, запах, цвет // Интеллектуальная собственность. – 1997. - № 5-6. – С. 16-23.

Мельников В.М. Нарушение прав на интеллектуальную собственность в Интернете // Патенты и лицензии. – 2001. - № 2. – С. 51-53.

Мельников В. Национальная и религиозная символика в товарных знаках // Интеллектуальная собственность. – 1997. - № 7-8. – С. 36-41.

Мельников В.М. Нетрадиционные виды товарных знаков. 96.12.11. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1996. - № 12. – С. 21-23.

Мельников В.М. Обонятельный товарный знак // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 2000. - № 7. – С. 22-24.

Мельников В.М. Охраноспособность форм товаров и их упаковок // Патенты и лицензии. – 1997. - № 2. – С. 26-31.

Мельников В.М. Охраноспособность цвета и его сочетаний в качестве товарных знаков // Патенты и лицензии. – 1997. - № 3. – С. 14-18.

Мельников В.М. Первое решение ВОИС по нарушению прав в Интернет // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 2000. - № 8 – С. 63-64.

Мельников В.М. Рассмотрение Федеральным патентным судом Германии дела о товарном знаке COSA NOSTRA 99.03.30. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1999. - № 3. – С. 67-68.

Мельников В.М. США: цвет признан товарным знаком. 96.01.22. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1996. - № 1. – С. 50-52.

Мельников В.М. Товарный знак HALLELUJAН (Великобритания). 96.06.22. // Патентное дело. Дайджест российской и зарубежной прессы. – 1996. - № 6. – С. 59-61.

Мельников В. Экспертиза обозначений, носящих описательный характер // Интеллектуальная собственность. – 1997. - № 11-12. – С. 47-52.

Мельников В.М. Экспертиза товарных знаков, противоречащих морали и религии // Патенты и лицензии. – 1997. - № 9. – С. 31-34.

Мещеряков В.А. Закон о товарных знаках: изменим к лучшему // Патенты и лицензии. – 2001. - № 6. – С. 2-10.

Микієвич М.М. Всесвітня організація охорони здоров’я // Юридична енциклопедія.– К.: Видавництво “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1998. – Т 1. – С. 527.

Могилевський В. Реєстрація знака для товарів і послуг на ім’я фізичної особи // Інтелектуальна власність. – 2002. - № 1. – С. 10-12.

Морозова Т. Международные непатентуемые наименования лекарств // Интеллектуальная собственность. – 1999. - № 3. – С. 28-31.

Мостерт Ф. Общеизвестные и знаменитые знаки: возможна ли гармония? // Патенты и лицензии. – 1997. - № 12. – С.23-39.

Мєггс П.Б., Сергеев А.П. Интеллектуальная собственность. – М.: Юристъ, 2000. – 400 с.

Наумов В.Б. Защита прав на интеллектуальную собственность в Интернете // Патенты и лицензии. – 2001. - № 4. – С. 20-26.

Ніколаєнко Л., Кожарська І. Охорона загальновідомих знаків – проблема міжнародна // Інтелектуальна власність. – 2000. - № 4. – С. 17-24.

Noms de domaines et droit des marques (Trib. gr. inst. Bordeaux, ord. réf., 22 juillet 1996) // Les petites affiches. – 25 août 1997. - № 102. – Р. 13-16.

Oostveen D.V. Le choix d’un nom: les noms de domaines, droits de marque et noms commerciaux // Rev.dr.aff.internationales. – 1998. - № 3. – Р. 277-283.

Орлова В.В., Кирий Л.Л. ВОИС: новое в охране товарных знаков // Патенты и лицензии. – 2000. – № 2. – С. 10-13.

Орлова В.В., Кирий Л.Л. Товарные знаки в Интернете // Патенты и лицензии. – 1999. - № 8. – С. 17-20.

Орлова В.В., Кирий Л.Л. Семинар в Женеве: охрана общеизвестных знаков // Патенты и лицензии. – 1999. - № 9. – С. 29-32.

Орлова В.В. Российский сегмент Интернета: политика использования // Патенты и лицензии. – 2001. - № 4. – С. 31-33.

Основи інтелектуальної власності. – К.: Ін Юре, 1999. – 578 с.

Pagenberg J. La détermination de la “rénommée” des marques devant les instances nationales et européennes. Mélanges J.-J. Burst. - Paris: Litec, 1997. – р. 409-426.

Паладій М. Перспективи розвитку державної системи охорони інтелекту-альної власності в Україні // Інтелектуальна власність. – 2001. - № 3. – С. 3-5.

Паладій М. Реалізація програми інтеграції України до ЄС у сфері охорони інтелектуальної власності // Інтелектуальна власність. – 2001. - № 12. – С.3-6.

Perot-Morel M.-A. La dégénérescence des marques par excès de notoriété. Mélanges D. Bastian. – Paris: Litec, 1974. – T.II. – p. 49-71.

Perot-Morel M.-A. Notoriété et renommée: unité ou dualité de concept en droit des marques? Mélanges J.-J. Burst. – Paris: Litec, 1997. – р. 463-477.

Петровский С. Исключительные права на доменное имя // ИС. Промышленная собственность. – 2001. - № 5. – С. 27-34.

Підопригора О.А. Окремі проблеми правової охорони інтелектуальної власності в Україні // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. - № 2. – С. 23-28.

Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 334 с.

Підопригора О. Правова культура в законодавстві України про інтелекту-альну власність // Інтелектуальна власність. – 2000. - № 8-9. – С. 6-12.

Підопригора О. Проблеми законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. – 2000. - № 3. – С.3-14.

Підопригора О.А. Стан і перспективи розвитку законодавства України про інтелектуальну власність // Вісник Центру комерційного права. – 2001. - № 1. – С. 8-9.

Підопригора О.О Законодавство України про інтелектуальну власність. – Харків: Консум, 1997. – 192 с.

Пиленко А.А. Право изобретателя. – М.: “Статут”, 2001. – 688 с.<