Реферат: Практичний словник синонімів української мови

Святослав Караванський

ПРАКТИЧНИЙ
СЛОВНИК СИНОНІМІВ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Близько 15000 синонімічних рядів

Українсько-канадське
спільне підприємство «Кобза»

Київ 1993


СПИСОК СКОРОЧЕНЬ


анал. – аналогічне поняття

в інших культурах

анат. – анатомія

бар. – барбаризм /варваризм/

бз. – безпідставно занедбане слово

біб. – біблійний вжиток

бібл. – бібліотечний термін

біол. – біологія

бот. – ботаніка

буд. – будівництво, архітектура

бук. – буквально

від., відпов. – відповідно

вій. – військовий термін

вул. – вуличне /вульгарне/ слово

г. – слово галицького варіанту

геог. – географія

геол. – геологія

гір. – гірництво

грам., грм.– граматичний термін

д. – діалектизм

див. – дивись!

·дип. – дипломатія

дит. – дитяча мова

дієс. – дієслово

док. – доконана форма дієслова

ев. – евфемізм
ек. – економіка, фінанси

ел. – електрика

ест. – вставне слово

етн. – етнографізм

ж. – жартівливе слово
жін. – жіночий рід, жіночого роду

жм. – з живої мови

жрг. – жаргон /у т. ч. й тюремний/

з. – забуте слово

зай. – займенник

зал. – залізничний транспорт

зап. – запозичення

зб. – збірне поняття

зв. – звертання

зн. – зневажливо

зст. – застаріле /архаїзм/

з. п. – заступає поняття

ід. – ідіоматичний зворот
ім. – іменник
ір. – іронічно
іст. – історія
кн. – книжне або штучне слово
кул. – кулінарія
лай. – лайливе слово
лінг. – лінгвістика, мовознавчий термін
літ. – літературознавство
май. – майбутній час
мат. – математика
мед. – медицина
мет. – метеорологія
мин. – минулий час, минулого часу
мист. – мистецтво
міт. – мітологія /також народна/
мн. – множина
мож. – можливий, можливе, можливі
мор. – морський термін
муз. – музичний термін
н. – наприклад
нак. – наказовий спосіб
нег. – негативне забарвлення
недок.– недоконана форма дієслова
неос. – неособове дієслово
нст. – наступний, наступне, наступні
обр. – образно

од. – однина
од. зб. – однина збірного поняття
ок. – вжито оказійно, новотвір

орн. – орнітологія
ос. – особа /1, 2 або 3/
п. – переносне значення
поб. – побутовий вжиток
поет. – поетична мова
пор. – порівняй!
пох. – похідний, -дне, -дні
ппр. – попередній, -дня, -днє, -дні
пр. – прислівник
пр. сл.– присудкове слово

пре. – переважно
приб. – приблизно
прий. – прийменник
прик. – прикметник

р. – рідко
рад. – радіо

рел. – релігія

с, г. – сільське господарство, агрономія

сил., с. – підсилений ефект

сл. – слово, слова, словом, словами

сов. – совєтизм

сп. – сполучник

спрт. – спорт

суч. – ближче до сучасності

теат.– театральний термін

текс. – текстильний термін

тех. – сфера техніки

тлк. – тільки

у фр.– у реченнях і фразеологізмах
укр. – український еквівалент

ур. – урочисто

фам. – фамільярно
фіз. – фізика
філ. – філософія
флк. – фольклор
фот. – фотографія
хім. – хімія
цер. – церковний вжиток
ч. – частка
чис. – числівник
чол. – чоловічий рід чоловічого роду
шк. – шкільний побут
юр. – юридичний термін

(!) – вигук

(?) – у питальних реченнях
& – за цим значком іде перелік варіантних

(здрібнілих, пестливих тощо) форм гніздового слова
/ – / – знак /риска/ заступає у курсивних дужках слово про
/ – –– / – знак /тильда/ заступає гніздове слово




пр.сл.– присудкове слово у фр.– у реченнях і фразеологічних
р. – рідко словосполученнях
рад. – радіо фам. – фамільярно
рел. – релігія фіз. – фізика
с.г. – сільське господарство, агрономія філ. – філософія
шл.с. – підсилений ефект флк. – фольклор
сл. – слово, слова, словом, словами фот. – фотографія
сов. – совєтизм хім. – хемія
сп. – сполучник цер. – церковний вжиток
спрт. – спорт ч. – частка
суч. – ближче до сучасності чис. – числівник
теат.– театральний термін чол. – чоловічий рід чоловічого роду
текс. – текстильний термін шк. – шкільний побут
тех. – сфера техніки юр. – юридичний термін
тлк. – тільки (!) – вигук
ур. – урочисто (?) – у питальних реченнях
укр. – український еквівалент
& – за цим значком іде перелік варіантних (здрібнілих, пестливих тощо) форм
гніздового слова
/–/ – знак /риска/ заступає у курсивних дужках слово про
/--/ – знак /тильда/ заступає гніздове слово




^ УКРАЇНСЬКА АБЕТКА


А а

Б б

В в

Г г

Ґ ґ

Д д

Е е

Є є

Ж ж

З з

И и

І і

Ї ї

Й й

К к

Л л

М м

Н н

О о

П п

Р р

С с

Т т

У у

Ф ф

Х х

Ц ц

Ч ч

Ш ш

Щ щ

Ю ю

Я я



А

АБАТ, АБАТИСА; абатство, див.

відпов. ігумен, ігуменя і монастир.
АБЕТКА, азбука, альфабет, алфавіт;
букви, літери; & абеточка.
АБЕТКОВИЙ, азбучний, поазбучний,
альфабетний, абетний, абетковий;

(– істину) елемент­арний, початковий,

загальновідомий.
АБЕТКУВАТИ, реєструвати /сортувати,
класифікувати/ за абеткою.
АБЕТНИК, альфабетний покажчик
/індекс, реєстр/.
АБЗАЦ, відступ, новий рядок; (уривок
тексту) уступ.
АБИ сп., (не чути) аби тільки, аби но,
тільки б, якби тільки; (дати дорогу)
щоб, щоби, для того, щоб, сов. з тим,
щоб, р. абись.
АБИДЕ пр., (байдуже де) будь-де, де-
будь, хоч де, хай /там/ де, ід. де при-
пало; Р. де-небудь, десь.
АБИКОЛИ пр., (байдуже коли) будь-ко-
ли, коли-будь, хоч коли, хай /там/ коли;

^ Р. колись, коли-небудь.
АБИКУДИ пр., (байдуже куди) будь-
куди, куди-будь, хоч куди. хай куди;
Р. куди-небудь, кудись.
АБИ-ТО пр., як-небудь, недбало, абияк;
так собі.
АБИХТО зай., будь-хто, хто-будь, хоч
хто, хай /там/ хто; Р. хто-небудь, хтось.
АБИЧИЙ зай., будь-чий, чий-будь, хай
чий, хоч чий; ^ Р. чий-небудь, чийсь.
АБИЩИЦЯ, дрібниця, дрібничка,
дурниця, дурничка, витребенька.
АБИЩО зай., (байдуже що) будь-що,
що-будь, хоч що, хай /там/ що; Р. що-
небудь, щось; ^ ЯК ІМ. дрібниця, дур-

ниця, нісенітниця; (хто) ніщо, нікче-
ма; ід. не абищо, не хвіст собачий.
АБИЯК пр., (байдуже як) будь-як, як-
будь, хай як, як-небудь, сяк-так; (роби-
ти) недбало; (шити) на живу нитку.
АБИЯКИЙ, (байдуже який) будь-який,
який-будь, перший-ліпший, хоч який,
хай /там/ який, який-небудь, сякий-та-
кий; (– людину) неавторитетний, зви-
чайний, без ваги; (– міру вияву) нез-
далий, поганий, неякісний.
АБІТУРІЄНТ, (школи) випускник,
г. матурант; (який вступає до вишу)
вступник.
АБО сп., чи, чи то, д. альбо, р. а то /н.
пришлю, а то сам привезу/; (з нст.
сл. інакше) тобто, інакше кажучи;
ЯК Ч. ЖМ. хіба /н. Або я знаю?/.
АБОРИГЕН, тубілець, автохтон, корінний
житель, жм. старожил, як ім. місцевий,
тутешній.
АБОРИГЕННИЙ, тубільний, автохтон-
ний, тутешній, корінний, місцевий.
АБОРТ, передчасні пологи; (природний)
викидень.
АБОЩО, чи що, чи там що, чи то
ще що н. купити козу, абощо/.
АБРАКАДАБРА, див. АБСУРД.
АБРИКОСА, жерделя, мореля.
АБРИС, контур, обрис, обвід, окреслення,
конфігурація, г. закрій; (губ) лінія.
АБСОЛЮТИЗМ, самодержавство,

монархізм, автократія, сил. тиранія,

деспотія, деспотизм; (не монархічний)

тоталітаризм, диктатура.
АБСОЛЮТНИЙ, (чемпіон) цілковитий,
повний; (монарх) необмежений; (прин­цип)

безумовний, всеосяжний, всеохопний,

тотальний, безвідносний.

АБСОЛЮТНО пр., цілком, цілковито,
зовсім, геть чисто, чисто тобі, повністю,
до кінця, дощенту, до ноги; (панувати)
тотально; пор. абсолютний.
АБСОРБУВАТИ, всмоктувати, вбирати,
всотувати; (сили) поглинати.
АБСТРАКТНИЙ, не конкретний; (під-
хід) далекий /відірваний/ від життя;
(образ) нереальний, уявний, (– мис-
лення) теоретичний, метафізичний,
непрактичний, кн. умоглядний.
АБСУРД, безглуздя, нісенітниця, нон-
сенс, несусвітнність, безглуздість, нісе-
нітність, неподобність, недоладність,
обр. на вербі груші, сон рябої кобили,
таке, що й купи не держиться; (сло-
весний) бридня, абракадабра, глупство,
дурниця, чортзна-що, чортибатька-що,
маячня; (у поведінці) ідіотизм, дурість;
(невідповідність) парадокс; (що збуд-
жує сміх) анекдота, анекдотичність,
сов. анекдот.
АБСУРДНИЙ, безглуздий, нісенітний і
всі мож. пох. від абсурд, обр. ні в
кут, ні в двері, ні те, ні се; (здогад)
дикий.
АБСЦЕС, гнояк, нарив, чир, чиряк,
фурункул, карбункул; (дія) нагноєння,
запалення.
АВАНГАРД, перший ешелон, передова
частина, мн. передовики, перші лави;
(суспільства) еліта, вершки, сметанка.
АВАНГАРДНИЙ, передовий, з перших
лав; елітарний.
АВАНС, завдаток ід. авансом пр.,
наперед, заздалегідь.
АВАНТУРА, (ризикований замір) афера;
(шахрайська) дурисвітство, пройдисвіт-
ство, р. оборудка; П. шахрайство, ошу-
канство, обман; ЖМ. пригода, халепа;
У ФР. ризик, небезпека.
АВАНТЮРНИЙ, ризикований, небезпеч-
ний, пригодницький, авантурницький;
пройдисвітський; пор. авантура.
АВАНТУРНИК, авантюрник, авантурист,

авантюрист, аферист; пройдисвіт, дурисвіт;

шахрай, ошуканець; ризикант, відчайдух,

урвиголова, шукач пригод, б.з. знайдибіда.

АВАРІЯ, /нещасний/ випадок, інцидент,
сил. катастрофа; ПОБ. невдача,
нещастя, прикра пригода, халепа, біда,
лихо, шкода; (машини) пошкоджен-
ня, зіпсуття, несправність, сов. непо-
ладки.
АВДИТОРІЯ, аудиторія (приміщення) зала,

клас, кімната; (коло присутніх) слухачі,
слухацтво, глядачі, глядацтво.
АВДІЄНЦІЯ, аудієнція (у достойника)

приняття, сов. прийом; (у лікаря) розмова,

зустріч.
АВЕНЮ, див. ВУЛИЦЯ.
АВЖЕЖ/!/ пр., аякже, звичайно, певно,
певна річ, ясна річ, звісно, безперечно,
безумовно, кн. розуміється, ід. нема слб-
ва /сумніву/, годі й казати, а так, а так,
що правда, то правда; ^ ЯК Ч. так, еге, ага,
атож; IP. якраз! отож!
АВІОНОСЕЦЬ, авіоматка, літаконосець.
АВІАТОР, повітроплавець, аеронавт,
(водій літака) пілот, летун, літун, сов.
льотчик, (вищої кваліфікації) ас.
АВІАЦІЯ, повітроплавання, повітроплав-
ство, аеронавтика, г. летунство; (військ­ова)

повітряні сили, повітряний флот /флота/.
АУКЦІОН, /публічний/ торг, /публічні/
торги, /публічний/ випродаж; (за вироком
суду) продаж з торгів /торгу/, г. ліцитація.
АВРАЛ, див. ТРИВОГА.
АВТЕНТИЧНИЙ, (документ) справж-
ній, правдивий, справдешній, непідроб-
ний; (текст) ориґінальний, оригінальний,

першоджерельний.
АВТОДАФЕ, (привселюдне спалення)
живоспалення, смерть на вогнищі; П.

страта, вирок смерті.
АВТОКЕФАЛЬНИЙ цер., самокерований,
самостійний, незалежний, непідлеглий,
непідпорядкований.
АВТОКРАТІЯ, див. АБСОЛЮТИЗМ.
АВТОМАТ, автоматичний механізм
/пристрій, прилад, апарат, машина/,
ок. саморух; (хто) робот, істукан;
ВІЙ. пістоль-кулемет.

АВТОМАТИЧНИЙ, (рух) машинальний,
несвідомий; НЕҐ. бездушний; (що сам
діє) саморушний, сов. самодіючий.
АВТОМОБІЛЬ, авто, автомашина, маши-
на, г. самохід ок. самотяг, ж. самопер.
АВТОНОМІЯ, самоврядування; (універ-
ситетська) самостійність, незалежність,
непідпорядкованість.
АВТОПСІЯ, (тіла) розтин, секція.
АВТОР, (твору) творець, ур. сотвори-
тель; (винаходу) винахідник, (проек-
ту) проектувальник; (словника) укладач,
упорядник; (поезій) поет, зн. віршомаз
(прози) письменник, зн. писака.
АВТОРИТАРНИЙ, (лад) диктаторський,
самодержавний, автократичний, монар-
хічний, тоталітарний, тоталітаристичний,
сил. деспотичний, тиранічний.
АВТОРИТЕТ, (фірми) престиж, репута-
ція, вага, значення, вплив; (хто) зна-
вець, фахівець, спеціаліст, спец, ерудит;
У ^ ФР. повага, довіра /н. мати авторитет/.
АВТОРИТЕТНИЙ, (зарекомендований)
престижевий, сов. престижний; (голос)
впливовий, поважний, ваговитий; (спец)
ерудований, кваліфікований, що знає
діло; (тон) упевнений.
АВТОХТОН див. відпов. абориген.
АГНЕЦЬ, ягня; ягнятко.
АГОВ! агу! агей! гей! ей! галльо! увага.
АГОНІЯ, (перед економ) конання, мука,
укр. передсмертя; (повільна) умирання.
АГЕНТ, (розвідки) шпигун, шпиг, роз-
відник, розвідач, розвідувач; ЖМ. до-
нощик, інформатор, г. конфідент, жм.
нюхало, стукач, фіскал, сексот; (серед
підпілля) провокатор; (фірми) пред-
ставник, репрезентант, службовець,
/спів/працівник; (комерційний) комі-
вояжер; (фізичний) чинник, фактор,
причина.

АГЕНТСТВО, г. агенція; (відділ фірми)
філія, відділок, сов. відділення; (уста-
нова) бюро, заклад контора.

АГІТАТОР, пропагандист, пропагатор;
^ НЕҐ. скоробреха, підбрехач, окозами-
лювач.
АГІТУВАТИ, (кого) умовляти, перекону-
вати; (за що) проповідувати що, зак-
ликати до.
АГРЕСИВНИЙ, напасницький, загар-
бницький, нападницький, войовничий,
завойовницький, г. здобувчий; (рух)
наступальний; (акт) ворожий.
АГРЕСІЯ, напад, вдертя вломлення,
вторгнення, інвазія, експансія; пор.
війна.
АГРЕСОР, загарбник, завойовник, г. здо-
бувець, іст. конкістадор, р. вломник;
пор. окупант.
АДАПТУВАТИ, пристосовувати, припа-
совувати, приладжувати, прилаштову-
вати; (рослини) акліматизувати, при-
натурювати; (текст) спрощувати-ско-
рочувати.
АДВЕНТИСТИ, суботники; (категорія
вірян) сектанти, жм. штунди.
АДВОКАТ, юрист, правник, іст. присяж-
ний повірений, з. повірник; (у суді)
оборонець, захисник; ЖМ. заступник.
АДЕКВАТНИЙ, /цілким/ відповідний,
тотожний, рівнозначний, рівний з,
(в усім) жм. точнісінький, такий самий,
достотний, достеменний, обр. викапа-
ний, бко-в-око.
АДЕПТ, прибічник, прихильник, послі-
довник, визнавець; (мілітаризму) за-
хисник, оборонець, сил. ревнитель.
АДМІНІСТРАЦІЯ, (штат) керівництво,
провід, начальство, керівники, провід-
ники, начальники, зверхники, ше-
фи, зб. апарат; (орган) управа, управ-
ління, уряд, (військова) командування;
(дія) урядування, адміністрування.
АДРЕСАТ, (хто дістає пошту) сов.
одержувач, г. відборець.
АЕРОДРОМ, г. летовище; (разом з
вокзалом) аеропорт.
АЕРОНАВТ, див. АВІАТОР.
АЕРОПЛАН, літак, літальний апарат;
(безмоторний) планер; (одномотор-
ний) моноплан, (двомоторний) біплан;
(вертикального злету) вертоліт, гелі-

коптер; (малих розмірів) оса, муха,
блоха.
АЖ сп. /ч., (сумно) навіть, г. ажень;
(світає) коли це /раптом/, як ось,
раптом.
АЖ сп., (він спить) коли ж; поки, доти,
поки /н. чекай, аж я прийду/.
АЖ-АЖ-АЖ ч., дуже, страшно, страшен-
но /н. солодкий, що аж-аж-аж/.
АЖІОТАЖ, збудження, хвилювання, га-
рячка, сил. лихоманка.
АЖУРНИЙ, прозорий, просвітчастий,
прозористий, ґратчастий, мереживний;
(майстерно виконаний) тендітний, делі-
катний, тонкий, витончений; & ажуровий.
АЗБУКА, див. АБЕТКА; (перша книж-
ка) буквар, граматка; (знань) початки, ази.
АЗБУЧНИЙ, альфабетний, алфавітний,
абетковий, абетний; (– істину) еле-
мен­т­арний, початковий, загальновідомий.
АЗИ, (наук) основи, початки, елементи,
засади, аксіоми; Я. як ім. загальновідоме.
АЇР бот., аєр, лепеха, татарське зілля.
АЙЗБЕРҐ, льодова /крижана/ гора;
^ П. колос, моноліт; У ФР. небезпека.
АКОРД, співзвуччя, співзвучність,

милозвучність, У ФР. гармонія; ЗСТ.
угода; Р. злагода.
АКСЕСУАР прв. мн., (неодмінний)

ознака, деталь, причандал, предмет;

(у творі) атрибут; (на сцені) предмет
бутафорії.
АКСІОМА, (бездоказова істина) пос-
тулат; П. очевидність, ок. очевидь;
ЖМ. правило, закон.
АКТ, дія, подія, вчинок, акція, процес,
процедура; (державний) указ, грамота,
постанова, ухвала, універсал; (доку-
мент) жм. папір, бар. бомага; (полі-
ційний) протокол, запис.
АКТИВНИЙ, діяльний, беручкий, не-
посидющий, невтомний, енергійний,
моторний, ініціативний, зарадний, сил.
завзятий, заповзятий, наполегливий

завзятущий, обр. що лізе в усі дірки;
(– участь) живий, жвавий, дійовий.
АКТОР, артист, лицедій, комедіант, вико-
навець, іст. скоморох, (масових сцен)
статист; ^ П. кривляка, придурок.
АКТОРКА і АКТРИСА, артистка, лице-
дійка, комедіантка, виконавиця.
АКТУАЛЬНИЙ, (твір) злободенний, су-
часний, ід. на часі; (– проблему) важ-
ливий, пекучий, болючий, сов. животре-
петний.
^ АКУЛА, П. хижак, ненажера, ненаси-
тець, жаднюга, сил. визискувач, експлу-
ататор.
АКУМУЛЮВАТИ, призбирувати, нагро-
маджувати, накопичувати, складати, зо-
середжувати, збирати.
АКУРАТ пр., точно, саме, якраз, в акурат,
в самий раз, достеменно, достоту.
АКУРАТИСТ, любитель точності, сил.
педант; (зовнішністю) чепурун, чис-
тьоха, чистюля, чистун, чистюк, сов.
чистоплюй.
АКУРАТНИЙ, охайний, чепурний, р.

кукібний; (у діях) точний, пунктуальний,

сил. педантичний; (на службі) старанний,

ретельний, жм. справний.
АКУШЕРКА, жм. повитуха, баба-повиту-
ха, баба, бабка, сповитуха, баба-сповиту-
ха, пупорізка, баба-пупорізка.
АКЦЕНТ, наголос, наголошення, наголо-
шування, жм. притиск; (чужий) вимо-
ва; (на чому) підкреслення чого.
АКЦЕНТУВАТИ, наголошувати, підкрес-
лювати, робити акцент /наголос/, звертати
увагу.
АКЦЕПТУВАТИ, (чек у банку) прийма-
ти, погоджуватися платити; (що) П.
схвалювати, санкціонувати, благослов-
ляти, визнавати, погоджуватися на.
АКЦІЯ, ДІЯ; (військова) операція; (ге-
роїчна) подвиг, діло, пор. акт; ЕК.
цінний папір.
АЛЕ сп., та, проте, однак, одначе, а, а
втім, а проте, але ж, аж, тільки, коли ж.
АЛЕГОРИЧНИЙ, (вираз) образний, пе-
реносний, езопівський, ід. на здогад бу-
ряків.

АЛЕГОРІЯ, інакомовлення, ок. іномов-
лення, обр. мова Езопа, езопівська мова.
АЛЕЯ, з. просад; (парку) доріжка,
р. хідник; (посеред вулиці) бульвар
& алейка.
АЛІМЕНТИ, (на дітей) утримання.
АЛЛАХ, див. БОГ.
АЛМАЗ, діамант, (оброблений) брильянт;
(скляра) склоріз; пор. самоцвіти.
АЛФАВІТ і АЛФАВІТНИЙ, див.
абетка і абетковий.
АЛЮРА, (хода коня) крок, хода,
похід, ступа, сов. алюр.
АЛЯРМ, тривога, ґвалт, сполох, сил. па-
ніка, шок, переполох; (сигнал) перес-
торога, сирена, дзвін, сигнал тривоги,
мор. сос; П. неспокій, метушня, га-
лас, крик.
АЛЬБОМ, див. КНИГА; (рукописний)
книга пам’ятних записів.
АЛЬКОВ, (у стіні) ніша, заглиблення.
АЛКОГОЛІК, пияк, пияка, п’яниця, пи-
воріз, брагун, сов. жрг. алкаш.
АЛКОГОЛЬ, спирт, горілка, як ім.
спиртне; обр. хміль, зелений змій,
флк. мед-горілка, мед-вино, зн. отрута.
АЛЬМАНАХ, (поезії) збірка, антологія;
(щорічний) річник, щорічник, (квар-
тальний) квартальник, (щомісячний)
місячник, журнал.
АЛЬТЕРНАТИВА, (перед ким) вибір,

(на два шанси) дилема, ід. або-або, з
двох одне, одно.
АЛЬФАБЕТ, див. АБЕТКА.
АМАЗОНКА, вершниця, жінка-верхівець,
жінка-верніннк; (одяг) сукня амазонки.
АМАЛЬГАМА, (металів) стоп; П. су-
міш, мішанина, обр. вінегрету сов.
вінегрет.
АМАТОР, любитель, дилетант, як ім.
охочий до; У ФР. нефахівець, непро-
фесіонал.
АМБА! кінець! смерть. каюк!
капут! шабаш! край! амінь!
АМБАСАДА г., посольство, представниц-
тво, сов. повпредство.

АМБІТНИЙ, самолюбний, гоноровитий,
гордий, честолюбний, гонористий; Р.
діткливий, уразливий.
АМБІЦІЯ, амбітність, самолюбство, гоно-
ровитість, честолюбство, гонор.
АМБОНА і АМВОН, (у храмі) катед-
ра, підвищення, р. казальниця; П.
трибуна
АМБРАЗУРА, (у стіні) отвір, приріз;
(у мурі фортеці) бійниця, стрільниця.
АМБРОЗІЯ, (ароматна) нектар, обр.
їжа богів; ОК. натирання.
АМБУЛАТОРІЯ, див. ЛІКАРНЯ.
АМНІСТІЯ, (для в’язнів) помилування,
прощення, дарування /забуття/ провини.
АМНІСТУВАТИ, милувати, прощати, да-
рувати, звільняти від кари.
АМОРАЛЬНИЙ, неморальний, розпус-
ний, розбещений; (вчинок) непохваль-
ний, безчесний, безсовісний, несправед-
ливий, сил. безпринципний.
АМОРФНИЙ, безформний, розпливчас-
тий, нечіткий, обр. ні риба, ні м’ясо.
АМПУТУВАТИ, (руку) відтинати відрі-
зувати, відсікати, (орган) вирізувати,
видаляти.
АМУЛЕТ, див. ТАЛІСМАН.
АМУНІЦІЯ, (військова) спорядження
споряд; (рибалки) причандали, жм. справа.
АМУРИ, фіґлі-миглі, любування, жени-
хання, залицяння, любовні пригоди.
АНАЛИ, (історії) літописи, хроніки, за-
писи, ур. скрижалі.
АНАЛІЗА, аналіз, розгляд, обдумування,
обмірковування, (в гурті) обговорення;
(крові) дослідження, вивчення; & сов. аналіз.
АНАЛІЗУВАТИ, розглядати, обміркову-
вати, обр. крутити на всі боки; обго-
ворювати; досліджувати, вивчати,
студіювати.
АНАЛОГІЯ, схожість, подібність, подоба;
У ФР. паралель, (з чим) відповідність
до чого; (цілковита) тотожність.
АНАЛЬФАБЕТ г., як ім. неписьменний,
неграмотний; П. неук, невіглас, про-
фан, неотеса, як ім. неотесаний сил.

бовдур, туман; обр. ні бе, ні ме /ні кукуріку/.

АНАРХІЧНИЙ, хаотичний, безладний,
недисциплінований, стихійний, неорга-
нізований, безсистемний; безвладний;
беззаконний.
АНАРХІЯ, хаос, безладдя, стихійність,
недисциплінованість, неорганізованість;

(у країні) безвладдя, беззаконня; (ба-
гатовладдя) отаманія.
АНАТЕМА, анафема, відлучення /від Церкви/;
У ФР. прокляття; П. засудження, таврування.
АНАТОМУВАТИ, (труп), препарувати,
розтинати.
АНАХОРЕТ, відлюдько, самітник, від-
людник; (на релігійному ґрунті) пус-
тельник, печерник, аскет, схимник,

^ НЕГ. фанатик.
АНАХТЕМСЬКИЙ, проклятий, засудже-
ний, відлучений, затаврований; П. не-
людський, сатанівський, сатанинський,
чортів, диявольський, гаспидський.
АНГЕЛ, (Божий) посланець, вісник, (ви-
щого рангу) архангел, Серафим, херу-
вим; (добрий) охоронець, ангел-хоро-
нитель; (хто) небесне сотворіння, обр.
хто й мухи не зачепить; ангол, янгол.
АНГАЖУВАТИ, (акторів) запрошува-
ти, пропонувати працю; П. вербувати,

залучати.
АНЕКДОТА, сміховинка, смішна /ку-
медна/ історія, жарт, ст. анекдот;
(щось кумедне) комедія, комедія,

кумедна історія, сміхота, сміх, ід.

сміх та й годі.

АНЕКДОТИЧНИЙ, кумедний, смішний,
сміху гідний, сміховинний; (епізод)
веселий.
АНЕКСІЯ, (земель) приєднання, загар-
бання, ір. воз’єднання; пор. окупація.
АНЕКСУВАТИ, (силою) приєднувати,
загарбувати, (землю) окупувати.
АНЕМІЯ, недокрів’я; П. безсилість, без-
силля, слабість, кволість, умлівання.
АНЕСТЕЗІЯ, знечулення, знеболення.
АНІ МУР-МУР пр.сл., анітелень, ані-
чичирк, ід. ні пари з уст. ні словечка

нi ч., аж нічого, зовсім нічого.
АНІТЕЛЕНЬ, див. АНІ МУР-МУР.
АНІТРОХИ /НЕ/ пр., нітрохи /не/,
зовсім /не/, абсолютно /не/, жодною
мірою /не/, аж ніяк /не/.
АНІЧИЧИРК, див. АНІ МУР-МУР.
АНІЯК /НЕ/ пр., ніяк /не/, жодним
способом /не/, ніяким чином /не/, аж
ніяк /не/, зовсім /не/, абсолютно /не/.
АНІЯКИЙ, ніякий, жодний, жоден; ні
один, ані один.
АНКЕТА, питальник, запитальник; (чис-
та) бланк, бланок; П. характеристика.
АНОМАЛІЯ, відхилення, неправильність,
ненормальність, анормальність; (в ор-
ганізмі) патологія.
АНОМАЛЬНИЙ, незвичний, дивний,
неприродний, ненормальний, сил. чу-
дернацький; патологічний.
АНОНІМ, не знати хто, ікс, жм. хтоцька,
як ім. невідомий; пор. інкогніто.
АНОНІМНИЙ, (лист) не підписаний, не
знати ким писаний; (відвідувач) безі-
менний, таємний, секретний, засекрече-
ний, невідомий; (твір) без авторства.
АНОНСУВАТИ, афішувати, оголошува-
ти, повідомляти, сповіщати.
АНОТАЦІЯ, (до книги) коротка довідка
/характеристика, резюме/; (усна)відгук.
АНСАМБЛЬ, (виконавців) група, колек-
тив, (співаків) капела, хор, (музик)
оркестр; ( у грі) узгодженість, злагодже-

ність; (архітектурний) комплекс,

композиція.
АНТАГОНІЗМ, (расовий) ворожнеча, во-
рогування; (вічний) боротьба, проти-
борство; (крайній) непримиренність;
(у колективі) антипатія, неприязнь,
сил. ненависть.
АНТАГОНІСТИЧНИЙ, ворожий, непри-
миренний та всі мож. пох. від анта-
гонізм.
АНТИДОТ, протиотрута; лік, засіб.
АНТИМОНІЯ, балаканина, пустомель-
ство, марнослів’я, базікання, теревені,
ляпання, патякання, розпатякування.
варнякання.

АНТИПАТИЧНИЙ, неприємний, відво-
ротний, огидний, відразливий, гидкий,
бридкий, несимпатичний, гидозний,
ід. не до вподоби; пор. одіозний,
осоружний.
АНТИПАТІЯ, неприхильність, відраза,
неприязнь, огида, сил. нелюбов; осо-
руга.
АНТИСЕМІТ, юдофоб.
АНТИСЕМІТИЗМ, юдофобія, юдо-
фобство.
АНТИСЕПТИКА, знезараження,
асептика
АНТИТЕЗА, протилежність, супротив-
ність, протиставлення; заперечення.
АНТИХРИСТ, сатана, диявол, нечиста
сила, дідько; ^ ЛАЙ. безбожник, неві-
ра, анафема, беззаконник; & антихрист.
АНТИЧНИЙ, (–культуру) давньогрець-
кий, давньоримський; П. стародавній,
давній, старовинний, давноминулий,
бозна-колишній; (– мови) класичний.
АНТОЛОГІЯ, (поезії) збірка, р. добірка;
пор. альманах.
АНТОНІВ ОГОНЬ, зараження крові,
гангрена, некроза; укр. вогнець.
АНТРАКТ, (на виставі) перерва,
ЖМ. пауза, передих.
АНТРЕСОЛЬ, півповерх; ЖМ.
комірчина.
АНТРОПОФАГ, людожер, людоїд,
канібал.
АНТУРАЖ, оточення, довкілля, /навко-
лишнє/ середовище, обставини, обста-
нова, сов. обстановка.
АНУ! анумо! ануте! ану бо! ану-ну! ну!
нумо! нуте! ну бо!
АНУ Ж пр., раптом, а раптом; а що, як,
а що, коли; р. ачей, ачень.
АНУЛЮВАТИ, (угоду) скасовувати, ка-
сувати, визнавати недійсною, г. уневаж-
нювати.
АНЦИБОЛОТ, див. ДІДЬКО.
АНШЛЮС, приєднання, воз’єднання,
злука.
АОРТА, див. АРТЕРІЯ.
АПАРАТ, механізм, прилад, пристрій;
(державний) адміністрація, /керівні/

органи, номенклатура.

АПАРАТУРА зб., обладнання, устатку-
вання; механізми, прилади, машинерія.
АПАРТАМЕНТ, квартира, мешкання,
помешкання; мн. апартаменти, (ко-
ролівські) хороми, палати, покої.
АПАТИЧНИЙ, байдужий, байдужний,
млявий; (сонний) неживий, жм. оспа-
лий, (погляд – ще) безживний, сил.
мертвотний; пор. інертний, безді-
яльний, пасивний.
АПАТИЧНО пр., знехотя, холодком, з хо-
лодком, обр. як неживий, як мертвий;
байдуже і всі мож. пох. від апатич-
ний.
АПАТІЯ, байдужість, млявість, відсут-
ність життя і всі мож. пох. від апатич-
ний.
АПЕЛЮВАТИ, (до кого) звергатися;
(проти вироку) оскаржувати що;
пор. просити.
АПЕЛЯЦІЯ, (до кого) звернення, петиція,
просьба, прохання, клопотання, скарга.
АПЕТИТНИЙ, смачний, смаковитий;
(– жінок) привабливий, принадний,
спокусливий; пор. смачний.
АПЛОДИСМЕНТИ, оплески, (з вигука-
ми) овації.
АПЛОДУВАТИ, оплескувати, плескати
/ляскати, ляскотіти, бити/ в долоні
АПЛЬОМБ, апломб, самовпевненість,
самоповність, безапеляційність.
АПОГЕЙ, (розвитку) П. зеніт, вершина,
верх, вершок, найвища точка, вихід,
кульмінація, зліт, злет, розквіт.
АПОЛОГЕТ, (мілітаризму) оборонець,
захисник, кн. ревнитель; прославитель.
АПОЛОГІЯ, захист, оборона; вихваляння.
АПОСТОЛ, проповідник, пророк; (прав-
ди) світоч, сіяч, поборник; (свободи)
ревнитель; (науки) основоположник,
засновник, ок. батько.
АПОТЕОЗА, КН. звеличування; (у вис-
таві) заключний акт; П. кінець, нас-
лідок, результат, підсумок

АПРІОРІ пр. кн., без перевірки, на віру,
наперед.
АПРОБАЦІЯ, (діяльності) затверджен-
ня, схвалення, санкція на, г. апробата.
АПТЕКАР, д рецептар, (кваліфікова-
ний) провізор, (дипломований) фарма-
цевт.
АРАП, мурин, негр, як їм чорношкірий,
чорний.
АРБІТР, посередник, /третейський/ суддя.
АРБІТРАЖ, див. суд.
АРГОНАВТ, див. МОРЕПЛАВЕЦЬ.
АРҐО, жаргон, сленг, жм. суржик,
(злодійське) блатна мова.
АРҐУМЕНТ, аргумент, (у полеміці) до­каз,

підстава, підпертя, обґрунтування, резон.
АРҐУМЕНТУВАТИ, (думку) обґрунтову-
вати, підпирати, мотивувати; (переконую-
чи) наводити арґументи.
АРЕАЛ кн., (розселення) територія,
терен, регіон, область, район.
АРЕНА, (цирку) манеж, кін, майданчик,
П (дій) поле, нива, сфера, царина,
фронт, театр, У ФР коло взаємин.
/н. на політичній арені = у колі полі-
тичних взаємин/
АРЕШТАНТ, тюряжник, кримінальник
острожник, сов зек, зека, г. кацетник,
суч в’язень, як їм ув’язнений, з. колодник,

(каторжанин) галерник, зн. сибі­ряка.
АРЕШТОВУВАТИ, ув’язнювати заа-
рештовувати, в’язнити, кн. ізолювати,
жм. брати, забирати, хапати, лапати,
в’язати, обр. голити лоба, брати під вар-
ту /арешт/, (на час) затримувати
АРИСТОКРАТ, поль. шляхтич, рос. дво-
рянин, іст. патрицій; (партійний)
вельможа.
АРИСТОКРАТИЧНИЙ, (– предків)
шляхетський, дворянський, родовитий,
(салон) великопанський, великосвіт-
ній, /велико/ світський; (смак) вишу-
каний, витончений.
АРИСТОКРАТІЯ, шляхта, дворянство
вищий світ, блакитна кров, світська
чернь, сов. знать, жм. вельможество,

панство, (придворна) придворні, П.
еліта, вершки.
АРИФМЕТИКА, арифметика (наука) лічба,

сов. арифметика, ЖМ. рахунок, рахуба.
АРІДНИК, див. ДІДЬКО.
АРІЯ, (невелика) арібзо, П мелодія;
пор. пісня.
АРКА, бук дуга, буд. вікно /двері/ у
формі дуги, (тріумфальна) брама.
АРКУШ, г. картка, (друкований) ТЕХ.
16 сторінок.
АРЛЕКІН, блазень, кльовн, паяц, комік,
іст скоморох, сов. клоун.
АРМАДА, (морська) ескадра, флот,
флота, флотилія; (– військо) могутня сила,
(борців) армія; ЯК ПР. багато.
АРМАТУРА, (електрична) обладнання,
(залізобетонна) каркас, (лицарська)
З. обладунок, риштунок.
АРМІЄЦЬ, як ім. військовий, г. війсь-
ковик, сов. військовослужбовець, пор.
солдат, вояк.
АРМІЯ, військо, збройні сили, ур. рать,
(учених) армада, П. маса, натовп.
АРОМАТ, пахощі, запах, пахощ, пахощі,

пах, пахи, пахучість, пахущість, запахущість,
пахтіння, пахкотіння, р пахіт, пахілля; (поезії)
дух, пор парфуми.
АРОМАТНИЙ, пахучий, пахущий, пах-
кий, запашний, запашистий, запахущий,
духмяний, р пахнючий, духовитий.
АРСЕНАЛ, (зброї) склад, база, (вироб-
ництво) зброярня, гарматня, г. зброїв-
ка, (знань) запас, У ФР актив, можли-
вість /н. в арсеналі поезії/.
АРТЕРІЯ, /кровоносна/ судина, жм.
жила, (головна) аорта.
АРТИЗМ, артистичність, майстерність,
сил віртуозністю Р. мистецтво.
АРТИКУЛ, (в законі) стаття, параграф,
розділ, пункт, точка.
АРТИЛЕРИСТ, гармаш, канонір, зст.
пушкар.
АРТИСТ, див. АКТОР, (у галузі маляр-
ства) мистець, маляр.
АРТИСТИЧНИЙ, майстерний, мистецький,
сил віртуозний; (– життя) богемний.

АРТИСТКА, див. АКТОРКА.

АРТІЛЬ, група, гурт, спідка, компанія,
товариство, братство, колектив, громада,
об’єднання.
АРТІЛЬНИЙ, спільний, гуртовий, колектив-
ний; (хто) компанійський, товариський.
АРХАЇЧНИЙ, стародавній, старовинний,
старожитній; (вираз) застарілий, (звичай)
віджилий, віджитий.
АРХІМАНДРИТ, див. ІГУМЕН.
АРХІПАСТИР, цер. єрарх, високий дос-
тойник /духівник/; (– папу) святий отець.
АРХІВ, (заклад) сховище, сховок; (чий)
рукописи, листи, записи, фото, світлини.
АРХІТЕКТ і АРХІТЕКТОР, будівничий.
АС, (повітряний) видатний пілот
/летун, літун/; П. майстер свого діла,
знавець.
АСАМБЛЕЯ, збори, засідання, форум,
конгрес, конвенція.
АСЕКУРАЦІЯ г., забезпечення, сов.
страхування, страховка.
АСЕНІЗАТОР, ір. золотар, золотовоз.
АСИГНАЦІЯ, банкнота, кредитка, /кре-
дитний/ білет.
АСИГНУВАТИ, (гроші) виділяти, приз-
начати, видавати, сов. відпускати.
АСИМІЛЮВАТИ, уподібнювати, робити
подібним, переробляти на свій лад;
(азот) засвоювати, поглинати, перет-
равлювати, абсорбувати; (людність)
денаціоналізувати, жм. нег. басурмани-
ти, яничарити.
АСИСТЕНТ, (лікаря) помічник, помагач,
спомагач; (у виші) викладач-помічник.
АСКЕТ, пустельник, печерник, схимник,
сов. подвижник; П. пуританин, спартанець.
АСКЕТИЗМ, відлюдництво, схима, (від-
повідна система вправ) аскеза; (у побу-
ті) здержливість, обмеження потреб,
пуританство, сил. спартанство.
АСОРТИМЕНТ, (товарів) добір, набір;
(широкий) вибір.

АСОЦІЮВАТИ, (поняття) пов’язувати,
зв’язувати, сполучати, злучати, з’єдну-
вати, об’єднувати.
АСОЦІАЦІЯ, об’єднання, товариство,
спілка, ліга, братство, артіль, органі-
зація, корпорація, (цехова) іст. гільдія,
цех; (аматорів) клюб, сов. клуб; (понять)
зв’язок, (молекул) сполучення, з’єднання;

(зірок) скупчення.
АСПЕКТ, погляд, кут зору, точка зору,
точка бачення; (справи) бік, сторона.
АСТЕРОЇД, див. ПЛАНЕТА.
АСТМА, дихавиця, ядуха, задуха,
г. задих, сов. задишка, ок. хекавка.
АСТРАЛЬНИЙ, (світ) зоряний, незем-
ний; (– мистецтво) абстрактний,
містичний, незбагненний, потой-
бічний.
АСТРОЛОГ, звіздар, ворожбит на зорях,
зорезнавець; пор. ворожбит.
АСТРОНАВТ, космонавт, зореплавець.
АСТРОНОМІЯ, космологія, зорезнавство,
світознавство.
АТАКА, (військ) напад, наступ, нас-
кок, наїзд, штурм перший удар;
(на фортецю) приступ; (психічна)
затуманення, дезорієнтація.
АТАКУВАТИ, навально наступати /нас-
какувати, нападати, штурмувати/, на-
валюватися; (питаннями) засипати,
приголомшувати; док. заатакувати,
(ворога) вдарити /розпочати атаку/ на.
АТЕЇЗМ, безвір’я, безбожжя, безбожність,
невір’я, богоборство, безбожництво;
рел. гересь, єресь, блюзнірство.
АТЕЇСТ, безвірник, безбожник, невіра,
сов. невіруючий, кн. богоборець, сил. бо-
гоненавидник; рел. боговідступник, ге-
ретик, єретик, блюзнір.
АТЕЛЬЄ, (митця) майстерня, студія,

робітня.
АТЕСТАТ, свідоцтво, диплом, посвідчен-
ня; ^ П. характеристика, рекомендація,
відгук /відзив/ про.
АТЕСТУВАТИ, характеризувати, оціню-
вати, рекомендувати; (духівника) вис-
вячувати; (фахівця) кваліфікувати;

(офіцера) надавати /давати/ звання кому.
АТЛЕТ, (втілення сили) силань, здоро-
вань, крем’язень, здоровило, як їм. ду-
жий, р. моцар, моцак, дужак, дужень,
жм. борець, акробат пор. спортсмен.
АТЛЕТИЧНИЙ, (вишкіл) спортивний,
спортовий, гімнастичний, (– тіло) ду-
жий, сильний, міцний, жилавий, (зов-
нішньо) стрункий, ставний, поставний,
статурний, кремезний, обр. як струна,
(гімнастично вправний) ок як в’юн.
АТМОСФЕРА, повітря; (найвіддаленіша
від землі) стратосфера, ^ У ФР небе-
са, небесна сфера, (взаємин) умови,
обставини, сов. обстановка, (ворожа)
довкілля.
А ТО /Б/ сп., /бо/ інакше, /бо/ в про-
тивному разі, /бо/ коли ні, /бо/ якби
ні, бо досі, а досі /н. сплю добре, а
то не міг/
АТО і АТОЖ ч, справді, так, авжеж.
ATOM, ^ ЖМ часточка, частинка, частка,
йота, дрібка, крихтиночка.
АТРАКЦІОН, (цирковий) трюк, видо-
вище, ефектний номер, (для дітей)
розвага.
АТРАКЦІЯ г., принада, привабливість,
притягання, потяг, обр. магніт.

АТРАМЕНТ, чорнило.


АТРИБУТ, (матерії) властивість, озна-
ка, (поезії) аксесуар; ГРАМ. означення.
АТРОФУВАТИСЯ, (– орган) зникати,
відмирати, (– чуття – ще) прив’ядати,
зав’ядати, зав’янути.
АФЕКТ, збудження, хвилювання прис-
трасть, У ФР раж, розпал, сил . істерика.
АФЕКТАЦІЯ, неприродне /штучне/
збудження, сил екзальтація.
АФЕРА і АФЕРИСТ, див. авантура
і авантурник, авантюра.
АФІША, оголошення, рекляма, реклама, плакат; & афішка, пор. листівка.
АФІШУВАТИ, оголошувати, рекламувати, виставляти /напоказ/, привертати увагу до, (товар) вихваляти, пор. анон­сувати.
АФОРИЗМ, крилатий вираз /вислів,
думка/, (народний) прислів’я, приказка, приповідка.
АФРОНТ, образа, зневага, ганьба,
знеславлення, знечещення.
АХ! ох! ой! йой! ой-йой! ай!
АЧ! бач! бачте! дивись! дивіться!
АЧЕЙ і АЧЕНЬ пр., ануж, може, мож-
ливо, мабуть, здається.
АЯЙ! аяй-яй! соромся! сором! який
сором! і не сором /соромно/?!
АЯКЖЕ пр., авжеж, д. ая; IP. овва!
сов. як би не так!


Б
БАБА, (мати батьків) бабуся, бабуня,
бабця, бабка, бабунця, бабусенька, бабу-
сечка, зн. бабера, бабище, бабисько,
ЗН. жінка, (із сл. моя) дружина, П.
ворожка, шептуха, баба-сповитуха,
(кам’яна) бовван; ТЕХ. довбня.
БАБІЙ, баболюб, залицяльник, зальот-
ник, донжуан, льовеляс, сов. ловелас;

джиґун.

БАБКУВАТИЙ, старкуватий; (– облич-
чя) зморшкуватий.
БАБРАТИ, див. бруднити.
БАБРАТИСЯ, порпатися, длубатися,

боблятися, баблятися; бруднитися
БАВИТИ, забавляти, розважати,

тішити; барити.
БАВИТИСЯ гратися, забавлятися, розва-
жатися, тішитися; ^ Р. баритися.

БАГАТИЙ, заможний, маєтний, грошо-
витий, забезпечений, зап. імущий;
(двір) жм. хазяйський; (урожай) рясний,

буйний, щедрий; (одяг) розкішний,

пишний, шикарний; (наук