Реферат: Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Данила Галицького





ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ

ECTS

МЕДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Вступ


Європейська система перезарахування кредитів (ECTS)

Що таке ECTS?

Європейська комісія ставить за мету сприяти міжуніверситетській кооперації як засобу покращення якості освіти на благо студентів і вищих навчальних закладів, а програму обміну студентами визначено як вагомий елемент такої міжуніверситетської співпраці та покращення можливостей зростання їх навчальної і професійної кар’єри, працевлаштування через визнання дипломів. Реалізація програм міжуніверситетської співпраці доводить, що навчання за кордоном дає цінний досвід не лише на шляху до пізнання інших країн, культур, мов та поглядів, але й має значний вплив на формування наукової та професійної кар’єри.

Визнання періодів навчання, академічних успіхів студентів за кордоном і дипломів іноземних навчальних закладів є невід’ємною умовою створення „Європи без кордонів” у галузі освіти, де студенти і викладачі могли б пересуватися без обмежень. Тому в експериментальному проекті, організованому в рамках Програми „Еразмус”, було розроблено Європейську систему перезарахування кредитів (ECTS) як засіб покращення визнання освіти для навчання за кордоном. Зовнішнє оцінювання ECTS продемонструвало потенціал системи і Європейська комісія включила ECTS до своєї програми „Сократес”, зокрема до розділу 1 про вищу освіту („Еразмус”). Сьогодні ECTS розвивається у напрямку від обмеженої вузької експериментальної стадії до ширшого використання, як елементу європейського масштабу у вищій освіті.

ECTS (European Credit Transfer System) – Європейська кредитно-трансферна система – система, що базується на обліку обсягу навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння завдань (цілей) програми навчання. Цілі формулюються у вигляді результатів навчання та компетенцій. В основу ECTS покладено принцип, згідно з яким загальний обсяг роботи (навчальне навантаження) студента протягом року дорівнює 60 кредитам. Завданням ECTS є збільшення прозорості систем навчання в різних країнах та сприяння студентським обмінам в країнах Європи шляхом надання можливості студентові здійснювати трансфер (перезарахування) та накопичення кредитів.

ECTS є інструментом, що будує мости між навчальними закладами і розширює можливості вибору для студентів. Система сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів навчальними закладами через використання загальнозрозумілої системи оцінювання – кредитів та оцінок, а також забезпечує засоби інтерпретації національних систем вищої освіти.

ECTS базується на трьох ключових елементах: інформації (щодо навчальних програм і здобутків студентів), взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) і використанні кредитів ECTS (визначають навчальне навантаження для студентів)


^ Складові ECTS


Система ECTS базується на трьох основних елементах, якими є: інформація (про навчальні програми та досягнення студентів), взаємна згода (між освітнім закладом та студентом) і оцінювання кредитів ECTS (для обліку обсягу роботи, виконаної студентом). Ці три ключові елементи ECTS приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакету, анкети (заяви) студента / навчального контракту та переліку оцінок з дисциплін.

Перш за все ECTS використовується студентами, викладачами і навчальними закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освіти студента. За своєю суттю ECTS самостійно не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це питання якості, яке визначається і узгоджується самими вищими навчальними закладами при укладенні двосторонніх чи багатосторонніх угод про співпрацю. Система ж ECTS являє собою інструмент для відображення умов навчання та зарахування дисциплін у партнерському навчальному закладі, дозволяє забезпечити прозорість і сприяє визнанню освіти.

Повне визнання освіти в рамках міжнародних програм означає, що період навчання за кордоном (включаючи іспити чи інші форми оцінювання) відповідає порівнюваному періоду навчання в „рідному” університеті (включаючи іспити чи інші форми оцінювання), хоча зміст погодженої програми навчання може відрізнятися.

Використання ECTS є добровільним і базується на взаємній довірі та переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів. Кожен університет сам обирає своїх партнерів.


^ Прозорість системи перезарахування кредитів


ECTS гарантує прозорість системи зарахування періодів навчання через такі засоби:


Кредити ECTS – одиниця виміру („вартість”) середнього обсягу (часу) роботи, необхідного студентам для оволодіння компетенціями, визначеними освітньо-кваліфікаційною характеристикою. Кредит є узагальненою величиною, яка відображає повні витрати часу студента на засвоєння навчального матеріалу з метою досягнення необхідних результатів навчання. Кредити відображають обсяг роботи, якої вимагає кожен блок курсу відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання, тобто лекції, практичні роботи, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна та індивідуальна робота – в бібліотеці чи вдома та екзамени чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. ECTS, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами (годинами контакту). Кредити ECTS – це відносне, а не абсолютне мірило навчального навантаження студента, що лише визначає, яку частину загального річного навчального навантаження займає одна дисципліна. У ECTS 60 кредитів становить навчальне навантаження на один навчальний рік і, зазвичай, 30 кредитів на семестр або 20 кредитів на триместр.




Інформаційний пакет - дає письмову інформацію студентам і викладачам про навчальні заклади, факультети, організацію та структуру навчання та дисциплін.




Навчальний контракт - стосується навчальної програми, яка буде вивчатися, і кредитів ECTS, які будуть присвоюватися за успішне її завершення, є обов’язковим як для місцевого і закордонного закладів, так і для студентів.




Перелік оцінок з дисциплін – всебічно і загальнодоступно показує здобутки студентів у навчанні та легко використовується у всіх навчальних закладах.



Студентам, які навчаються за кордоном надається можливість вибору занять з повного діапазону дисциплін, що вивчаються на факультеті / в університеті, створюються умови для участі студентів у регулярних заняттях з дисципліни, а не у спеціально підготовлених для них заняттях (не варто позбавляти студентів можливості виконувати вимоги, необхідні для одержання ступеня чи диплома закордонного закладу).

ECTS окрім цього, дає можливість продовжувати навчання за кордоном. З ECTS студент не обов’язково повернеться до попереднього навчального закладу після періоду навчання за кордоном, а може віддати перевагу подальшому навчанню у закордонному університеті, аби здобути ступінь, або, навіть перейти до третього навчального закладу. До компетенції університетів належить вирішувати прийнятне це, чи ні і які умови студент повинен виконати, щоб одержати диплом чи реєстрацію перезарахування. Навчальні здобутки студентів, оцінка яких допоможе навчальним закладам приймати відповідні рішення, подаються у переліку оцінок з дисциплін.


^ Присвоєння студентам кредитів ECTS


Студенти, які беруть участь у програмі ECTS отримують кредити про зарахування програми навчання у партнерському університеті. Ці кредити можуть трансферуватись з одного навчального закладу до іншого, якщо між університетами-учасниками заздалегідь було укладено відповідну угоду про співпрацю.

Студенти можуть брати участь у програмі ECTS за умови наявності місць у партнерському навчальному закладі та за згодою університету, де вони навчаються.

Здебільшого студенти, які беруть участь у програмі ECTS виїжджають на навчання у закордонний університет на певний, передбачений угодою термін, а потім повертаються у свій навчальний заклад. У ситуації, коли студент виконав програму навчання, що була узгоджена обома навчальними закладами, відбувається перезарахування кредитів. Завдяки цьому студент може продовжити навчання без будь-якої втрати часу чи кредитів. Якщо студент вирішить залишитись у закордонному навчальному закладі і отримати там диплом, то він змушений буде пристосувати свою програму навчання до вимог відповідної країни, університету, факультету.


Львівський

національний медичний університет

імені Данила Галицького


вул. Пекарська 69

79010 м.Львів

Україна




^ Керівництво університету


Ректор

Академік Академії наук Вищої школи України

Професор, доктор фармацевтичних наук

Борис ЗІМЕНКОВСЬКИЙ

Тел.: +380 (32) 260 30 66

Факс: +380 (32) 276 79 73

e-mail: zimenkovsky@meduniv.lviv.ua


Перший проректор з науково-педагогічної роботи

Член кореспондент Академії медичних наук України

Професор, доктор медичних наук

Мечислав ГЖЕГОЦЬКИЙ

Тел.: +380 (32) 260 32 44

Факс: +380 (32) 260 32 44

e-mail: gzhegotsky@meduniv.lviv.ua


Проректор з наукової роботи

Професор, доктор медичних наук

Олександр ЛУЦИК

Тел.: +380 (32) 275 59 47

Факс: +380 (32) 275 59 47

e-mail: lutsyk@meduniv.lviv.ua


Проректор з науково-педагогічної роботи

Професор, доктор біологічних наук

Анатолій МАГЛЬОВАНИЙ

Тел.: +380 (32) 275 77 02

Факс: +380 (32) 275 59 47

e-mail: mavrpror@meduniv.lviv.ua


Проректор з лікувально-профілактичної роботи

Професор, доктор медичних наук

Олексій ЛУКАВЕЦЬКИЙ

Тел.: +380 (32) 275 77 53


Історія та сучасність університету


Історія Львівського медичного університету сягає середини ХVІІ ст., коли привілеєм короля Польщі Яна Казимира від 20 січня 1661 р. єзуїтський колегіум у Львові було піднесено до рангу Академії з присвоєнням титулу Університету, до складу якого увійшли теологічний, правничий, філософський та медичний факультети. В силу різних причин медичний факультет проіснував лише два роки. 16 листопада 1784 року діяльність факультету відновилася. Впродовж 1892-1898 р.р. були збудовані і почали функціонувати нові корпуси і клінічні бази медичного факультету, які зайняли великий комплекс будівель по вул. Пекарській: анатомії та фізіології, патології, хімії, пізніше - акушерства і гінекології, хірургії, внутрішніх хвороб, дерматовенерології, оториноларингології та інші. У цей період медичний факультет об’єднав ряд видатних вчених з Кракова, Відня, Гейдельберга, а потім і сам став джерелом наукових кадрів для новоорганізованих медичних факультетів Варшави, Вільно, Познані та інших. За час існування до 1939 р. у Львівському університеті титул доктора медицини отримали 3027 лікарів, а магістра фармації – 518 провізорів.

У 1940 році, після об’єднання Західноукраїнських земель з радянською Україною медичний факультет реорганізовано у Львівський державний медичний інститут, якому у 1996 р. було надано статус університету, а з 2003 р. університет має статус національного.

Сьогодні

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького є одним з найбільших вищих медичних навчальних закладів України. Підготовка лікарів і провізорів здійснюється на семи факультетах, де навчається понад п’ять тисяч студентів (у тому числі понад 700 іноземців з 44 країн світу), а на факультеті післядипломної освіти - 10 тисяч лікарів і провізорів щорічно. З 1962 року започатковане і динамічно розвивається навчання іноземних студентів (у 1997 р. відкрито англомовне відділення), що не лише розширює освітні можливості університету, а й сприяє інтеграції університету у світову спільноту. Навчальна та наукова робота університету провадиться на 78 кафедрах (з них 49 клінічних кафедр), в Інституті клінічної патології, у Центральній науково-дослідній лабораторії та лабораторії промислової токсикології. Львівський медичний університет – це сучасний багатопрофільний заклад з потужною матеріально-технічною базою, яка налічує 16 навчальних корпусів, 45 клінічних баз, навчально-виробничу аптеку, студентську стоматологічну поліклініку. Клінічні кафедри розташовані в обласних, міських, залізничній лікарнях, диспансерах і лікувальних центрах міста Львова. Філії факультету післядипломної освіти працюють також на базах медичних закладів міст Луцька, Рівного, Хмельницька та на курорті Трускавець. В анатомічному, патологоанатомічному та судово-медичному музеях зібрано понад 2500 унікальних експонатів. Фонд університетської бібліотеки налічує понад 536 тисяч томів навчальної та наукової медичної літератури. Рідкісна колекція лікарських та інших корисних рослин Ботанічного саду університету, колекція зразків лікарської рослинної сировини різних кліматичних зон, гербарій флори Поділля та Карпатського регіону (налічує 3,5 тисячі зразків) є прекрасною базою для науково-дослідницької роботи студентів та викладачів.

Науковці університету виконують 50 науково-дослідних тем у різних напрямках медицини і фармації. Вчені університету займаються підготовкою і виданням підручників, навчальних посібників. За останні роки науково-педагогічним колективом університету підготовлено та опубліковано 345 найменувань підручників і навчальних посібників опубліковано 597 монографій. За участю науковців університету, при його підтримці видається 12 наукових журналів. В університеті активно працює Рада молодих вчених та студентське наукове товариство. Результати досліджень, проведених студентами заслуховуються на щорічних наукових студентських конференціях.

Значна увага приділяється організації естетичного і фізичного виховання студентів. Великою популярністю користується народний естрадний ансамбль “Медикус”, народна хорова капела “Музи Гіпократа”, Народний танцювальний ансамбль “Горицвіт”, який є лауреатом багатьох національних і міжнародних фестивалів та конкурсів. В університеті працюють 33 спортивні секції і 10 спортивних клубів з 24 видів спорту. Серед студентів університету - 15 майстрів спорту міжнародного класу і 39 майстрів спорту України.

Міжнародна діяльність Львівського медичного університету спрямована на подальшу інтеграцію у європейські та світові медичні структури з метою вивчення та запровадження передового досвіду у галузі вищої медичної і фармацевтичної освіти та подальшого розвитку наукових досліджень. Укладено угоди про міжнародну співпрацю університету з 69 університетами Європи, Північної Америки та Азії. Серед почесних докторів Львівського національного медичного університету – 19 відомих у світі вчених, в т.ч. 1 Лауреат премії Нобля.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького є базовим медичним вищим навчальним закладом з координації робіт щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної, фармацевтичної освіти і науки України.

Відповідно до рішення Державної Акредитаційної Комісії Міністерства освіти і науки України від 19.05.2005 р. Протокол №55 (Наказ МОН України від 27.04.2005 р. №853-Л) Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького визнано акредитованим за статусом вищого закладу освіти IV (четвертого) рівня (Сертифікат про акредитацію Серія РД- IV № 141622).


Факультети


І. Медичний факультет №1


Напрям навчання МЕДИЦИНА:

Спеціальності:

^ ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА – 6-річна програма навчання за денною формою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, кваліфікації: лікар.

МЕДИКО-ПРОФІЛАКТИЧНА СПРАВА - 6-річна програма навчання за денною формою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, кваліфікації: лікар.


Керівники деканату:

Декан доцент Богдан Дибас

Заступники декана:

доцент Ігор Танчин

доцент Валерій Сєргєєв

Адреса деканату:

вул. Пекарська 69

79010 м.Львів, Україна

тел. +380(32) 2755936

тел. +380(32) 2786603


ІІ. Медичний факультет №2


Напрям навчання МЕДИЦИНА:

Спеціальності:

^ ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА – 6-річна програма навчання за денною формою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, кваліфікації: лікар.

ПЕДІАТРІЯ - 6-річна програма навчання за денною формою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, кваліфікації: лікар.


Керівники деканату:

Декан професор Юрій Кривко

Заступники декана:

доцент Ігор Дац

доцент Олександр Личковський

Адреса деканату:

вул. Пекарська 69

79010 м.Львів, Україна

тел. +380(32) 2757724

тел. +380(32) 2786447

тел. +380(32) 2786417


ІІІ. Стоматологічний факультет


Напрям навчання МЕДИЦИНА:

Спеціальність:

СТОМАТОЛОГІЯ – 5-річна програма навчання за денною формою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, кваліфікації: лікар-стоматолог.


Керівники деканату:

Декан професор Ростислав Ступницький

Заступники декана:

доцент Володимир Синиця

доцент Роман Огоновський

Адреса деканату:

вул. Пекарська 69

79010 м.Львів, Україна

тел. +380(32) 2757612


ІV. Фармацевтичний факультет


Напрям навчання ФАРМАЦІЯ:

Спеціальності:

^ ФАРМАЦІЯ – 5-річна програма навчання за денною формою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, кваліфікації: провізор.

КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ – 5-річна програма навчання за денною формою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, кваліфікації: провізор клінічний.


Керівники деканату:

Декан професор Роман Лесик

Заступники декана:

доцент Андрій Дацко

доцент Оксана Лопатинська

Адреса деканату:

вул. Пекарська 69

79010 м.Львів, Україна

тел. +380(32) 2757734

e-mail: Pharmdep@meduniv.lviv.ua


V. Факультет заочного навчання


Напрям навчання ФАРМАЦІЯ:

Спеціальність:

ФАРМАЦІЯ – 5,5-річна програма навчання за дистанційною формою для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня: спеціаліст, кваліфікації: провізор.

Керівники деканату:

Декан доцент Роман Дармограй

Заступник декана:

доцент Ігор Чабан

Адреса деканату:

вул. Пекарська 69

79010 м.Львів, Україна

тел. +380(32) 2768908


VІ. Факультет післядипломного навчання


Напрями навчання^ МЕДИЦИНА, ФАРМАЦІЯ

Керівники деканату:

Декан доцент Орест Січкоріз

Заступники декана:

доцент Василь Томків

доцент Віктор Дорецький

Адреса деканату:

вул. Пекарська 69

79010 м.Львів, Україна

тел. +380(32) 2769374

вул. Мечнікова 10

79010 м.Львів, Україна

тел. +380(32) 2754956

e-mail: dean_pge@meduniv.lviv.ua


VІ. Факультет іноземних студентів


Напрями навчання^ МЕДИЦИНА, ФАРМАЦІЯ

Керівники деканату:

Декан доцент Євген Варивода

Заступники декана:

доцент Олена Смолькова

доцент Марта Серветник

доцент Михайло Йонда

Адреса деканату:

вул. Пекарська 69

79010 м.Львів, Україна

тел. +380(32) 2767818

факс. +380(32) 2767818

тел. +380(32) 2755927

тел. +380(32) 2757541

e-mail: varyvoda@meduniv.lviv.ua


Координатор ECTS

від університету


Перший проректор

з науково-педагогічної роботи


Член кореспондент Академії медичних наук України

професор, доктор медичних наук


^ Мечислав ГЖЕГОЦЬКИЙ


Тел.: +380 (32) 260 32 44

Факс: +380 (32) 260 32 44

e-mail: gzhegotsky@meduniv.lviv.ua


адреса:

вул. Пекарська 69

79010 Львів

Україна


^ Навчальний відділ університету


Керівник

доцент Ірина Солонинко

e-mail: nv@meduniv.lviv.ua


адреса:

вул. Пекарська 69

79010 Львів

Україна

Тел.: +380 (32) 275 75 31

Факс: +380 (32) 275 75 31

Тел.: +380 (32) 278 64 12


^ Години прийому:

Понеділок-п’ятниця: 14.00 – 17.00


Міжнародний відділ


Керівник

доцент Євген Варивода

e-mail: varyvoda @meduniv.lviv.ua


адреса:

вул. Пекарська 69

79010 Львів

Україна


Тел.: +380 (32) 276 78 18

Факс: +380 (32) 276 78 18

Тел.: +380 (32) 275 59 27

Тел.: +380 (32) 275 75 41


^ Години прийому:

Понеділок-п’ятниця: 14.00 – 17.00


Медичний факультет

Спеціальність

„Лікувальна справа”


Адміністрація та науково-педагогічний колектив кафедр Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького радо вітає усіх студентів, зацікавлених вивченням медицини.

Навчальний план додипломної підготовки лікарів на медичному факультеті за спеціальністю „Лікувальна справа” побудовано за Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS), яка зорієнтована на можливість визнання навчальних досягнень студентів, незалежно від місця навчання. Нормативний термін реалізації навчального плану розрахований на 6 років навчання (360 кредитів ECTS). Після його успішного завершення студент одержує диплом лікаря.

Організація навчального процесу базується на кредитно-модульній системі., яка включає: вивчення дисциплін, структурованих на модулі; використання залікових кредитів ECTS як одиниці виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни; відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій; застосування під час контролю шкали оцінювання ECTS, яка є рейтинговою і може бути конвертована у прийняту в Україні систему оцінювання знань, вмінь та навичок студента. Усі лекції, семінари, практичні заняття викладаються в університеті трьома мовами: українською, російською, англійською.

Структура навчального плану є предметно інтегрованою і зорієнтована на дотримання логічної послідовності викладання дисциплін, які складають відповідні цикли підготовки: гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової та професійної.

Навчальний план включає два етапи додипломної підготовки лікаря: доклінічний і клінічний. Перші три роки навчання присвячені підготовці з фундаментальних дисциплін. Це передусім: „Анатомія людини”, „Гістологія, цитологія та ембріологія”, „Медична хімія”, „Фізіологія”, „Біоорганічна та біологічна хімія”, „Біологічна фізика”, „Мікробіологія, вірусологія та імунологія”. Ці дисципліни складають теоретичну основу клінічної медицини, з якою має справу лікар-практик. Починаючи з третього і до шостого року навчання вивчаються клінічні дисципліни.

Державна атестація студентів-випускників включає стандартизований тестовий та практично орієнтований державні іспити.

Стандартизований тестовий державний іспит складається з двох тестових іспитів „Крок 1” і „Крок 2”. Тестовий іспит „Крок 1” є інтегрованим і проводиться після III курсу. Він вимірює показники якості фахової компоненти базової вищої освіти. Тестовий іспит „Крок 2” є складовою державної атестації випускників вищих медичних навчальних закладів і вимірює показники якості фахової компоненти повної вищої медичної освіти.

Практично-орієнтований державний іспит студенти складають з 5 дисциплін: „Внутрішні, професійні та інфекційні хвороби”, „Хірургічні хвороби з дитячою хірургією”, „Акушерство і гінекологія”, „Дитячі хвороби з дитячими інфекційними хворобами”, „Гігієна, соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я”. Цей іспит перевіряє готовність випускника здійснювати на реальному об’єкті майбутньої професійної діяльності (людина) або на моделі такого об’єкту (фантом, муляж, ситуаційне завдання тощо) виробничі функції, які неможливо оцінити методом стандартизованого тестування. Метою практично-орієнтованого державного іспиту є оцінювання якості вирішення випускником типових задач діяльності і демонстрації відповідних умінь та навичок в умовах, що наближені до реальних.

Іспит проводиться безпосередньо “біля ліжка хворого” та у спеціально обладнаних навчальних класах і оцінює вміння кожного випускника збирати скарги та анамнез, проводити об’єктивне обстеження хворих, складати план обстеження, оцінювати результати лабораторних та інструментальних досліджень, встановлювати та обґрунтовувати попередній клінічний діагноз, визначати тактику лікування, проводити експертизу працездатності.


^ Опис шкали оцінювання


Оцінювання - це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на статистичну достовірність оцінок. Тому при оцінюванні необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованій письмовій роботі, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних. За змістом необхідно оцінювати рівень сформованості вмінь та навичок, що визначені в Освітньо-кваліфікаційній характеристиці та відображені навчальною програмою відповідної навчальної дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за багатобальною (200 балів) шкалою.
^ 2. Оцінювання успішності навчання студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу
2.1. Кредитно-модульна система організації навчального процесу включає:

- вивчення дисциплін (проходження практик), структурованих на модулі, як задокументовану логічно завершену частину навчальної програми, що реалізуються відповідними формами організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем;

- впровадження залікових кредитів ECTS як одиниці виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;

Кредит (Credit) включає усі види робіт студента, передбачених у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів „Крок 1” і „Крок 2”, практично орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо.

-  відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, так як здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модулю навчальної дисципліни;

- паралельне застосування для оцінювання студентів абсолютної шкали оцінювання та шкали оцінювання ECTS, яка є рейтинговою.


2.2 Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.


2.3 Оцінювання поточної навчальної діяльності

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі, як приклад, таким чином:



„5”

3

5

6

9

10

12

15

18

„4”

2,5

4

5

7

8

10

12

15

„3”

2

3

4

5

6

8

9

12

„2”

0

0

0

0

0

0

0

0


Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі.


Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість, балів яку повинен набрати студент при вивченні модуля для допуску до підсумкового модульного контролю, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

^ Оцінювання індивідуальних завдань студента

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні та захисті. Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань залежить від їх об’єму та значимості, але не більше 10-12 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

^ Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому модульному контролі.


2.4. Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі, передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття, з дозволу деканату вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацьовувати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

Форми проведення підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.


2.5. Оцінювання дисципліни

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

За рішенням Вченої ради університету до кількості балів, яку студент набрав з дисципліни можуть додаватися заохочувальні бали за публікації наукових робіт, отримання призових місць на олімпіадах за профілем дисципліни до початку ранжування. Загальна кількість балів не може перевищувати 200.


2.6. Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалою ECTS та за 4-ри бальною (традиційною) шкалою

Бали з дисциплін незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:


^ Оцінка ECTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10 % студентів

В

Наступні 25 % студентів

С

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

E

Останні 10 % студентів


Ранжування з присвоєнням оцінок „А”, „В”, „С”, „D”, „Е” проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю і успішно завершили вивчення дисципліни. Студенти, які одержали оцінки FX, F (“2”) не вносяться до переліку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модулю. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал „Е”.

Оцінки з дисципліни FX, F (“2”) виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю у додатковий термін, відповідно до затвердженого графіку навчального процесу. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів

Оцінка F виставляється студентам, які відвідали усі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля.

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни

конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:


^ Бали з дисципліни

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

Від 170 до 200 балів

5

Від 140 до 169 балів

4

Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

3

Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

2



Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.


Академічний календар


^ НАВЧАЛЬНИЙ РІК 2011/2012


Осінній семестр 01.09.2011 18.01.2012

Зимові канікули 31.12.2011 – 09.01.2012

19.01.2012 – 22.01.2012


Весняний семестр 23.01.2012 – 03.06.2012

Літні канікули 04.06.2012 – 31.08.2012


Навчальний план складено з розрахунку 6 років навчання або 360 кредитів ECTS. Один навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень – 1,5 кредити ECTS), 1 кредит ECTS становить 30 академічних годин. Тривалість кожного семестру – 20 тижнів.

Навчальний рік має 1800 академічних годин. Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.

Тижневе аудиторне навантаження становить в середньому 25-28 навчальних годин для студента. Обсяг самостійної роботи складає в середньому 40% від загального.

Графік навчального процесу I–VI років навчання складається з двох навчальних семестрів. Весь період навчання триває 12 семестрів. Навчальний план включає два етапи додипломної підготовки лікаря: доклінічний і клінічний.

Навчальний план побудовано за кредитно-модульною методологією організації навчального процесу. Вивчення дисциплін структуроване на модулі - логічно завершену частину навчальної програми, практики, що реалізуються відповідними формами організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем.

Графіком передбачено додатковий термін для завершення вивчення окремих модулів після закінчення весняного семестру на I–V курсах.

Студенти ІV та V курсів проходять виробничу лікарську практику тривалістю по 4 тижні у літній період.

Дванадцятий семестр на VI курсі передбачає, крім навчання студента, підготовку до державної атестації та її проведення.

Державна атестація випускників включає стандартизований тестовий та практично орієнтований державні іспити.

Стандартизований тестовий державний іспит складається з двох тестових екзаменів „Крок 1” і „Крок 2”. Тестовий екзамен „Крок 1” є інтегрованим екзаменом, який проводиться після 3 курсу і вимірює показники якості фахової компоненти базової вищої освіти. Тестовий екзамен „Крок 2” є склад