Реферат: Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році

Звіт

про стан навколишнього природного середовища

в Чернівецькій області у 2006 році.


За останні роки в нашій державі набув широкого впровадження функціональний підхід до використання природних ресурсів, принципи сталого розвитку діяльності природокористувачів, що передбачає в кінцевому підсумку формування цілісної системи державного управління у галузі використання, збереження та відтворення природних ресурсів. Визначено основні пріоритетні напрями екологічної політики держави, серед яких - розвиток екологічного законодавства, вдосконалення державного управління довкіллям та економічного механізму природокористування, створення ефективної системи контролю та моніторингу довкілля, формування нової екологічної свідомості тощо.

Питання екологічної безпеки дає можливість конструктивно вирішувати Національна система екологічної безпеки, запобігання і реагування на аварії, катастрофи інші надзвичайні ситуації природного і техногенного походження. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави - проголошує ст. 16 Конституції України.

З кожним роком все більшого значення набуває охорона рослинного, тваринного світу, водних та земельних ресурсів, ландшафтів, особливо цінних природних територій та об’єктів, зростає їх роль в житті біосфери та суспільства. Насамперед, цінні природні території та об’єкти є основою екологічної мережі, формування якої спрямоване на забезпечення екологічної рівноваги регіонів та України в цілому. До екологічної мережі входять природно-заповідні території, що є її ядром, території, що охороняються — ліси 1 групи, зелені зони міст, а також природна рослинність яку людина використовує регламентовано - експлуатаційні ліси, луки, пасовища тощо.

Розвиток рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров’я людини також нерозривно пов’язані з розвитком екологічної діяльності. Доведено, що, наприклад, вартість екологічних і рекреаційних функцій природних ресурсів, а також темпи росту значимості цих функцій значно вище ніж сировинних.

Узгодження взаємодії суспільства з природою потребує спеціальних знань в тому числі і по контролю за станом довкілля. Державний екологічний контроль, насамперед, встановлює закономірності у взаємовідносинах між людиною, об’єктами господарювання, живими організмами і довкіллям, а також визначає порядок застосування законодавчих і нормативних документів у природоохоронному контролі, оцінці екологічного стану об’єкту, ступеню і характеру його впливу на довкілля, дотримання цим об’єктом вимог законодавства, норм і правил у галузі охорони природи для своєчасного вжиття заходів по усуненню виявлених порушень та попередженню негативного впливу на довкілля.


^ 1. Екологічна ситуація в області.

Чернівецька область розташована в західній частині України на кордоні з Молдовою та Румунією в передгір’ї Карпат, площа 809,6 тис. га, що складає 1,3 % території держави.

У краї виражені, в основному, два типи рельєфу: гірський - в Карпатах і рівнинний - у Прут - Дністровському межиріччі. Перехідною зоною між цими головними типами рельєфу є горбисте передгір’я. Фізико-географічні умови області великою мірою визначають різноманітність його природних ресурсів.

В лісостеповій зоні переважають сільськогосподарські угіддя, а в їх складі - рілля. В Прикарпатті - сільськогосподарські угіддя представлені в основному луками і пасовищами, меншою мірою - ріллею. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 472,9 тис. га, що становить 58,5% території області. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії ґрунтів: з 92,3 тис. га в 1959 році до понад 250 тис. га за останні роки. Це більше половини всіх сільськогосподарських угідь області. Найбільше еродованих сільськогосподарських угідь у Герцаївському (70%), Хотинському (68%), Сторожинецькому (59%), Новоселицькому (55%) районах. В складі еродованих земель 94 тис. га середньо - і сильно змитих. Понад 3 тис. га земель, непридатних для сільськогосподарського виробництва, на поверхню яких в результаті водної ерозії вийшли материнські породи, тому вони підлягають залісненню.

Територія Карпатського регіону більше як на 50 % вкрита лісами: Путильського району – 68, Вижницького – 58 та Сторожинецького – 47 відсотків, тоді як лісистість Кельменецького становить 9, а Новоселицького – тільки близько 5 відсотків. Загалом лісистість області становить 31,2 відсотка.

Карпатські ліси відзначаються високою продуктивністю. Середній запас на 1 га стиглих та перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3/га проти середнього показника в Україні 237 м3/га. В зв’язку з цим тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області.

Рубки проводяться на основі розрахункової лісосіки, тобто вибирається деревної маси менше, ніж її приростає, проте це не знімає загрози для Карпат. При заготівлі лісу завдається значна шкода природі – відбувається забруднення гірських річок і потоків та ерозія ґрунтів на гірських схилах. Це пов’язано з тим, що в регіоні заготівля деревини в значній мірі проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки.

Область займає 4 місце в Україні по водозабезпеченості. Водні ресурси разом з транзитним стоком складають близько 10 куб. км. Найбільшими річками, які протікають на її території, є Дністер (1,1 тис. га), Прут (1,5 тис. га), Сірет (0,6 тис. га), Черемош (0,5 тис. га). На Дністрі створено водосховище Дністровського комплексного гідровузла площею 14,2 тис. га та ємністю повного об’єму 3,1 куб. км, з якого на територію області припадає 6,0 тис. га . Крім цього, на території області нараховується близько 4,5 тис. малих річок і потоків сумарною протяжністю 13 тис. км. та 438 ставків площею 2838 га. Всього водами покрито 18,6 тис. га, або 2,3% загальної території області.

Незважаючи на те, що область має значні водні ресурси, водна проблема залишається актуальною. Це пов’язано, насамперед, із забрудненням водних об’єктів стічними водами, виснаженням підземних водоносних горизонтів, нераціональним витрачанням прісної води.

На очисних спорудах області очищення стічних вод проводиться ще малоефективно, оскільки більшість із них морально і фізично застарілі, біологічна очистка виведена з ладу, а розпочате будівництво нових очисних споруд за відсутністю коштів здійснюється повільно. Щорічно за вищеназваних причин у поверхневі водойми скидається значна кількість неочищених та недостатньо очищених стічних вод.

Проте в останні три роки, в результаті посилення природоохоронного контролю та збільшення об’єму робіт з реконструкції очисних споруд за рахунок коштів державних природоохоронних фондів та коштів підприємств, намітилась тенденція до скорочення скидів забруднених (неочищених та недостатньо очищених) вод з 16,8 млн. м3 у 1999 р. до 6,9 млн. м3 у 2006 р.

Скоротились викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення з 6,0 тис. тонн у 2003 році до 4,8 тис. тонн у 2006 році.

Ряд позитивних зрушень досягнуто у поводженні з відходами. Проведено лімітування їх утворення у навколишньому середовищі, впроваджено заготівлю і переробку відходів поліетилену, завершено будівництво полігону твердих побутових відходів у м. Сторожинець, розпочато роботи по будівництву нового сміттєзвалища в смт. Путила. Проте проблеми в цій сфері вирішуються недостатньо. В окремих населених пунктах не відповідають нормам екологічної безпеки сільські сміттєзвалища, через низьку екологічну культуру частини населення допускається утворення несанкціонованих звалищ побутових відходів (смітників) . Проблематичною залишається переробка відходів, зокрема від деревообробки, які при належному господарюванні могли б знайти своє застосування в народному господарстві.

Враховуючи, що для області характерне розмаїття ландшафтів, значні масиви хвойних лісів, помірний клімат, багатий рослинний і тваринний світ, чисельні водоспади, джерела мінеральних вод, які потребують збереження, природоохоронними органами і громадськістю області проводиться значна робота щодо розвитку заповідної справи. Площа природно-заповідного фонду області динамічно зростає: з 18,2 тис. га в 1993 році до 86,3 тис. га в 2006 році. Однак частка природно-заповідного фонду в загальній площі території області, попри те, що вона удвічі більша загальнодержавного показника (10,5 %), його структура та різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угрупувань, не повною мірою відповідають міжнародним стандартам. Надмірна розораність ґрунтів, лісорозробки ускладнюють забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами.

Промисловість області представлена 234 підприємствами. З них інноваційну діяльність проводили 26 промислових підприємств, що складає 11,1 % від їх загальної кількості. У порівнянні з попереднім роком кількість підприємств, що впроваджували інновації, зменшилась у два рази. Проте збільшилась кількість підприємств, які впроваджували нові технологічні процеси: з 14 до 20, з них 8 – ресурсозберігаючі та маловідходні.

Отже, екологічна ситуація в області залишається, як і в попередні роки, складною і вимагає ефективної та цілеспрямованої природоохоронної діяльності.


^ 2. Атмосферне повітря

Останніми роками за рахунок спаду виробничої діяльності та переходу з твердих видів палива на газоподібні спостерігалось незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2006 році викинуто 4,2 тис. тонн шкідливих речовин, або на 0,6 тис. тонн менше, ніж у 2005 році.

Із запланованих проектною документацією 10-ти заходів щодо зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу на 2006 рік із загальною проектною ефективністю 358,5 тонн виконано усі 10. Основним з них є встановлення пилогазоочисного обладнання та перехід котлоагрегатів на газоподібне паливо.

Разом з тим у 2004-2005 роках спостерігалося невиконання заходів щодо охорони повітряного басейну. Причина – зменшення обсягів виробництва, ліквідація та консервація джерел викидів, зупинка окремих виробництв, у зв’язку з чим викиди підприємств відповідають нормативним чи значно нижче за них, а також відсутність необхідних коштів. При відповідності викидів нормативам ГДВ, що перевіряється за допомогою проведення інструментальних вимірів, а також піврічних та річних звітів валових викидів 2-ТП (повітря), заходи переносяться на пізніший термін.

Одним з суттєвих заходів по зниженню викидів СО, SO2, NОх є проведення режимноналагоджувальних робіт та еколого-теплотехнічних випробувань, що проводяться в опалювальних котельнях підприємств. Значне зменшення викидів в атмосферу дає проведення еколого-теплотехнічних випробувань на котельнях області МКП “Чернівцітеплокомуненерго” (17,269 т.). У 2006 році було проведено 8 режимних налагоджувань котлів на підприємствах та установах області. Загальна ефективність проведених еколого - теплотехнічних випробувань склала 1,123 тонн/рік.

Завдяки приписам, виданих спеціалістами держуправління екоресурсів у 2006 році, проведено інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу та визначено оцінку впливу на навколишнє середовище на 169-и підприємствах області. Перевірено ефективність 87 пилогазоочисних установок (ПГОУ). Впродовж 2006 року від стаціонарних джерел забруднення утворилось 10,2 тис. тонн забруднюючих речовин.


^ Табл. 1.1 Динаміка викидів в атмосферне повітря


Показники

2004 рік

2005 рік

2006 рік

1

2

3

4

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здій-снюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од.

150

149

148

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од.

166

203

171

208

176

213

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од.

220

223

237

Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т

10,31

10,41

14,05

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т

у тому числі:

34,3

33,6

32,7

від стаціонарних джерел, тис. т

4,8

5,2

4,2

від пересувних джерел, тис. т

29,5

28,4

28,5

у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т

28,4

27,3

27,3

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т

4,1

4,0

4,0

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг

36,5

36,1

36,0

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т

0,6

0,62

0,51

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг

5,11

5,59

4,6

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

3,5

3,38

3,49



^ Табл. 1.2 Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин

(в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст


Забруднююча речовина

Місто

ГДК

Середня концентрація

Максимальна з разових концентрацій

Серед. добова мг/м3

Максим. разова, мг/м3

1

2

3

4

5

6

Завислі речовини

Чернівці

0,15

0,5

2,0

3,2

Двоокис сірки




0,05

0,5

0,2

0,5

Окис вуглецю




3,0

5,0

0,9

4,0

Двоокис азоту




0,04

0,085

1,0

4,9

Окис азоту




0,06

0,04

0,7

0,8

Фенол




0,003

0,01

1,1

4,4

Фтористий водень




0,005

0,02

1,6

4,0

Хлористий водень




0,2

0,2

1,1

4,9

Формальдегід




0,003

0,035

3,0

4,6


^ Табл. 1.3 Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря


Назва забруднюючої речовини

2004 рік

2005 рік

2006 рік

1

2

3

4

1. Викиди забруднюючих речовин,

усього, тис. т

34.3

33.6

32.7

у тому числі від:










1.1. стаціонарних джерел:

4.8

5.2

4.2

метали та їх сполуки

0.0

0.0

0.0

стійкі органічні забруднювачі

0.0

0.0

0.0

оксид вуглецю

1.1

0.9

0.6

діоксид та інші сполуки сірки

0.9

0.9

0.8

оксиди азоту

0.4

0.3

0.3

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

1.3

1.3

1.4

леткі органічні сполуки

0.82

0.82

0.92

1.2. пересувних джерел:

29.5

28.4

28.5

сірчистий ангідрид

0.1

0.2

0.1

оксиди азоту

2.3

2.3

2.4

оксид вуглецю

23.1

22.1

22.2

вуглеводні

3.8

3.7

3.6

леткі органічні сполуки

0.1

0.0

0.1

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

0.1

0.1

0.0

у тому числі від:

1.2.1. автомобільного транспорту:

28.4

27.3

27.3

сірчистий ангідрид

0.1

0.1

0.1

оксиди азоту

1.8

1.8

1.8

оксид вуглецю

22.7

21.8

21.8

вуглеводні

3.7

3.5

3.5

леткі органічні сполуки

-

-

-

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

-

-

-

^ 2. Парникові гази,

усього, млн. т СО2 – екв.

-

-

-





Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в Чернівецькій області є відпрацьовані гази автотранспорту, викиди якого в 2006 році складають 27,3 тис. тонн і сягають 83,5 % від загальної кількості викидів. Відсоток перевищень проб ГДК по атмосферному повітрю залишається на рівні минулого року – 2,3 % (санепідслужбою досліджено 5708 проб, з них з перевищеннями ГДК – 132). Введення в експлуатацію об’їзної дороги для обласного центру дозволило покращити стан атмосферного повітря в м. Чернівцях.

Спільно з підрозділами ДАІ спеціалістами облекоінспекції в період проведення І та ІІ етапів операції “Чисте повітря” за 2006 рік було перевірено 11251 автомобіль. Власники 2343 автомобілів з перевищенням нормативів вмісту окису вуглецю та димності притягнуті до адмінвідповідальності.

Підприємствам, що здійснювали викиди без дозволу держуправлінням, або з перевищенням нормативів, подано 25 позовів на користь держави на суму 21923 грн. Призупинено діяльність 22 об’єктів.

Динаміка викидів в атмосферне повітря і перелік основних забруднювачів наведено в таблицях 1.1 – 1.3


^ 3. Водні ресурси


Забезпеченість водними ресурсами Буковини створює сприятливі умови для розвитку різних галузей економіки.

У 2006 році забрано по області 77,21 млн. м3 води (2004 р. - 72,8 млн. м3).

На сільськогосподарське водопостачання в 2006 році викорис­тано 16,79 млн. м3 води, що залишилося майже на рівні 2004 року.

Зменшилось водокористування на всіх підприємствах харчової промисловості, майже не працювали консервні заводи області. Підприємства в м. Чернівці також ско­ротили використання води.

Централізованим водопостачанням в області користуються 11 міст, 4 селища міського типу та 27 сіл. В області нараховується 49 водопроводів, з них: 14 комунальних, 21 відомчий і 14 сільських. На балансі житлово-комунальних підприємств області знаходиться 19 водозаборів, 3 водопровідних очисних споруд, 12 каналізаційних очисних споруд, 9 резервуарів чистої води, 18 водопровідних насосних станцій (30 % насосно-силового обладнання працює з амортизаційним зносом), 16 каналізаційно-насосних станцій (45% насосно-силового обладнання працює з амортизаційним зносом). Загальна довжина водопровідних мереж, крім внутрішньо-будинкових – 685,4 км ( в т. ч. аварійних – 75,8 км.), каналізаційних – 380,5 км.( вт. ч. аварійних – 124,6 км). Водопостачання здійснюється з чотирьох поверхневих водозаборів та з 15 підземних. В експлуатації знаходиться 178 водозабірних свердловин.

Показники якості води водоймищ по бактеріологічному забрудненню в області залишаються вищими, ніж середній показник по Україні за рахунок того, що знезараження стічної води не проводиться (м. Чернівці, райцентрів Вижниця, Глибока, Новоселиця, Сокиряни, Сторожинець).

У зв’язку з властивостями забруднених вод до самоочищення і тим, що багато підприємств не працювали, результати аналізів на встановлених створах річок області, виконані лабораторією регіонального відділу КВВР, свідчать, що якість води в річках Дністер, Прут та Сірет від­повідають вимогам норм ГДК.

З метою поліпшення стану водних ресурсів та забезпечення їх безпеки в області проводиться ряд природоохоронних заходів, передбачених обласною комплексною програмою охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія” на 2006-2010 роки та комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь у 2001-2005 р.р. та прогноз до 2010 р. Роботи виконувались відповідно до вимог Указу Президента України від 04.02.03 року № 75 щодо безпеки водних ресурсів та якості питної води в містах і селах України.

Протягом 2006 року на підприємствах області проводилась робота з будівництва та реконструкції водоохоронних об’єктів.

В останні роки на підприємствах області проводилась робота по будівництву та реконструкції водоохоронних об’єктів.

Продовжувалось будівництво та ремонт очисних споруд і каналізаційних мереж м. Чернівці. Протягом року здійснювалися роботи по спорудженню другої нитки дюкера через р. Прут, проведено заміну аварійного насосно-силового обладнання на головній каналізаційній насосній станції, капітальний ремонт відстійника і наладка обладнання на міських очисних спорудах, заміна аварійних каналізаційних мереж міста. Загалом на даних об’єктах освоєно 300,0 тис. грн. з державного бюджету, 1125,8 тис. грн. місцевого бюджету та 13,0 тис. грн. власних коштів ДКП «Чернівціводоканал».

Велося будівництво та ремонт каналізаційних мереж в райцентрах Кельменці та Заставна, на що з обласного фонду охорони природи профінансовано, відповідно, 10,0 і 30,0 тис. грн.. В м. Заставна здано в експлуатацію каналізаційний колектор протяжністю 1147 м.

Виділені кошти обласного фонду охорони природи в розмірі 10,0 тис. грн. Чернівецькому учбово-виробничому підприємству Українського товариства глухих для ремонту очисних споруд використані для придбання матеріалів.

Велися роботи по ремонту очисних споруд в м. Кіцмань. На даному об’єкті освоєно 50,0 тис. грн. з державного бюджету, 12,47 тис. грн. з обласного фонду охорони природи та 15,0 тис. грн. з районного бюджету. Придбано решітку РГР-100, відремонтовані аеротенки.

Придбано фільтр «Колет» для очисних споруд в м. Вижниця, на що використано 100,0 тис. грн. з державного бюджету.

Для проведення ремонту водопровідно-каналізаційних мереж та очисних споруд каналізації в смт. Берегомет Вижницького району закуплено матеріали на суму 50,0 тис. грн., профінансованих з держбюджету.

Велось будівництво очисних споруд в місті Сокиряни, на що з державного та місцевого бюджетів профінансовано, відповідно, 150,0 і 10,5 тис. грн..

На будівництво очисних споруд в смт. Глибока з державного бюджету профінансовано 270,0 тис. грн., кошти перераховано генпідряднику для придбання матеріалів та виконання будівельно-монтажних робіт.

200,0 тис. грн. профінансованих з держбюджету на реконструкцію системи водовідведення в м. Сторожинець, використані на придбання матеріалів та прокладання водопровідно-каналізаційних мереж.

10,0 тис. грн. коштів державного бюджету використано на розробку проектно-кошторисної документації по реконструкції каналізаційних мереж в смт. Неполоківці Кіцманського району.

На об’єкті - будівництво очисних споруд м. Новоселиця освоєно 96,4 тис. грн. місцевого бюджету та 275,0 тис. грн. з державного бюджету, які використані на проведення будівельно-монтажних робіт та придбання матеріалів для прокладки каналізаційного колектору.

За власні кошти підприємства в сумі 214,81 тис. грн. продовжувалось будівництво очисних споруд м’ясопереробного цеху ПП «Колос» в с. Маморниця Герцаївського району.

На будівництво об’єктів протиповеневого захисту використано 806,48 тис. грн. державного бюджету та 102,1 тис. грн. місцевого бюджету.






Табл3.1 Водні об’єкти регіону





Одиниця виміру

Кількість

Примітка

Усього

од.

5439




у тому числі:










місцевого значення

од.

15

озера

з них передано в оренду водних об’єктів (їх частин)

од.

15

озера

загальнодержавного значення

од.

5424




з них передано в оренду ставків

од.

482





^ Табл. 3.2 Динаміка водокористування


Показники

Одиниця виміру

2004 рік

2005 рік

2006 рік

1

2

3

4

5

^ Забрано води з природних джерел, усього

млн. м3

72,8

77,71

77,6

у тому числі:













поверхневої

млн. м3

47,87

52,8

53,81

підземної

млн. м3

24,93

24,91

23,79

морської

млн. м3

-

-

-

Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу

м3

79,59

85,25

85,44

^ Використано свіжої води, усього

млн. м3

63,58

67,66

67,78

у тому числі на потреби:













господарсько-питні

млн. м3

14,38

12,56

12,76

виробничі

млн. м3

17,85

22,06

22,52

сільськогосподарські

млн. м3

15,53

16,49

15,92

зрошення

млн. м3

-

-

-

Використано свіжої води у розрахунку на одну особу

м3

-

-

-

Втрачено води при транспортуванні

млн. м3

9,23

10,06

8,824




% до заб-раної води

11,8

12,9

11,4

^ Скинуто зворотних вод, усього

млн. м3

41,41

41,61

51,21

у тому числі:













у підземні горизонти

млн. м3

-

-

-

у накопичувачі

млн. м3

2,71

2,963

2,97

на поля фільтрації

млн. м3

0,226

0,285

0,34

у поверхневі водні об’єкти

млн. м3

38,48

38,36

47,9

^ Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти,













усього

млн. м3

38,48

38,36

47,9

з них:













нормативно очищених, усього

млн. м3

13,91

11,90

21,02

у тому числі:













на спорудах біологічного очищення

млн. м3

13,91

11,90

21,02

на спорудах фізико-хімічного очищення

млн. м3

-

-

-

на спорудах механічного очищення

млн. м3

-

-

-

нормативно (умовно) чистих без очищення

млн. м3

17,22

17,22

19,91

забруднених, усього

млн. м3

7,351

9,23

6,976

у тому числі:













недостатньо очищених

млн. м3

2,671

2,51

2,703

без очищення

млн. м3

4,68

6,719

4,274

Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти

у розрахунку на одну особу

м3

45,27

45,65

56,38


^ Табл. 3.3 Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води


Види економічної діяльності

2004 рік

2005 рік

2006 рік

усього, млн. м³

% економії свіжої води за рахунок оборотної

усього, млн. м³

% економії свіжої води за рахунок оборотної

усього, млн. м³

% економії свіжої води за рахунок оборотної

Усього по регіону

8.828

33.09

9.21

29.46

8.726

27.93

у тому числі:



















промисловість

8.823

79.02

9.21

80.25

8.606

81.2

сільське господарство



















житлово-комунальне господарство

-

-

-

-

0.117

0.874


Табл. 3.4 Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами - забруднювачами поверхневих водних об’єктів




^ Назва

водокористувача-забруднювача

2004 рік

2005 рік

2006 рік

об’єм

скидан-ня зво-ротних вод,

млн. м³

обсяг забруд-нюючих

речо-вин,

т

об’єм

скидан-ня зво-ротних вод,

млн. м³

обсяг забруд-нюючих

речо-вин,

т

об’єм

скидан-ня зво-ротних вод,

млн. м³

обсяг забруд-нюючих

речо-

вин,

т

1

2

3

4

5

6

7

р. Дністер (водний об’єкт)

ДКП «Чернівціводоканал»

2.833

994.26

5.02

1822.2

2.616

1328.5

“Тепловодоканал”

м.Новодністровськ

0.363

320.4

0.347

245.2

0.281

176.8

р. Прут (водний об’єкт)

ДКП “Чернівціводоканал”

16.42

11561.8

14.22

11969.8

23.5

16938.8



Табл.3.5 Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами

у поверхневі водні об’єкти



^ Скидання забруднюючих речовин

по регіону

2004 рік

2005 рік

2006 рік

обсяг забруд-нюючих

речовин,

тис. т

% до загаль-ного обсягу

обсяг забруд-нюючих

речовин,

тис. т

% до загаль-ного обсягу

обсяг забруд-нюючих

речовин,

тис. т

% до загаль-ного обсягу

1

2

3

4

5

6

7

Скинуто забруднюючих речовин, усього

14.912

Х

14.993

Х

20.105

Х


Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

-

-

-

-

-

-


Табл. 3.6 Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК)


Місце спостереження за якістю води

Показники складу та властивостей

завислі речовини

БСК5

мінера-лізація

сульфати

хлори-ди

амоній

іони

нітрати

нафто-продук-ти

інші

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Контрольні створи водного об’єкту господарсько-побутового призначення:




























р.Дністер:




























-с.Заліщики

7.8

1.5

0.4

0.2

0.1

0.5

0.1

-

-

-с.Митків

8.9

1.6

0.4

0.1

0.1

0.4

0.1

-

-

-м.Хотин

6.5

1.3

0.4

0.1

0.1

0.4

0.2

-

-

-с.Кормань

12.3

0.9

0.2

0.1

0.1

0.2

0.1

-

-

-с.Михалково

13.3

1.0

0.3

0.1

0.1

0.3

0.1

-

-

-Дністровське

водосховище

ВБ ГЕС-1

13.2

0.9

0.3

0.1

0.1

0.3

0.1

-

-

-Дністровське

водосховище

НБ ГЕС-1

12.4

1.0

0.3

0.1

0.1

0.3

0.1

-

-

-ГАЕС с.Наславча

НБ

15.5

1.4

0.3

0.1

0.1

0.4

0.1

-

-

р.Прут:




























-с.Неполоківці

5.0

1.1

0.3

0.1

0.1

0.4

0.1

-

-

-с.Ленківці

6.3

1.4

0.3

0.1

0.1

0.5

0.1

-

-

-с.Магала

20.2

2.3

0.4

0.1

0.1

1.4

0.1

-

-

-с.Костичани

13.0

1.6

0.3

0.1

0.1

1.2

0.1

-

-

р.Сірет:




























-м.Сторожинець

14.5

1.5

0.3

013

0.1

0.6

0.1

-

-

-с.Тереблече

8.75

1.2

0.2

0.1

012

0.2

0.1

-

-

Контрольні створи водного об’єкту рибо-

господарського призначення:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

- За відсутності ГДК для завислих речовин, дані представлені в мг/л


Проте більшість населених пунктів не має централізованого водопостачання, каналізування та очистки стічних вод. Серйозну стурбованість викликають діючі каналізаційно-очисні споруди, потужність яких далеко не відповідає зрослим потребам житлово-комунального господарства. Зношеність обладнання та несвоєчасна його заміна, відсутність резервних джерел енергопостачання призводить до виникнення частих аварійних ситуацій, що є потенційно-небезпечним явищем на майбутнє і може призвести до небезпечних наслідків.

У результаті приватизації та роздержавлення в області безгосподарними залишено велику кількість свердловин, які є джерелами водопостачання об’єктів агропромислового комплексу, інших збанкрутілих та ліквідованих підприємств. Згідно з вимогами існуючого законодавства ці джерела водопостачання повинні бути взяті на облік органами місцевого самоврядування і проведений їх санітарний тампонаж. Проте сьогодні жодною сільською радою не проведено цей комплекс робіт.

Багато недоліків допускається в питанні дотримання вимог господарювання в прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах водних об’єктів. Проектна площа прибережних захисних смуг становить близько 56 тис. гектарів. На сьогодні землі водного фонду не винесені в натуру і не передані у постійне користування організаціям, що мають спеціалізовані бригади по догляду за річками та гідротехнічними спорудами. Для передачі земель водного фонду спеціалізованим організаціям необхідно розробити проекти та акти відводу земель. Згідно зі ст. 9 Водного та ст. 17 Земельного кодексів України місцеві держадміністрації повинні організувати роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг. Ця проблема в області не вирішена, за винятком водойм (ставків), які передаються в оренду приватним власникам. Крім того, при розпаюванні земель проекти відводу земельних ділянок не узгоджуються з природоохоронними органами (як цього вимагає ст. 123 Земельного кодексу України), в результаті чого не дотримуються межі земель водного фонду і , відповідно, режим господарювання на цих територіях. Сільські ради нерідко приймають рішення про надання цих земель в оренду чи довготермінове користування для будівництва пилорам, автозаправних станцій і т.д. без відповідних висновків екологічної експертизи. Райдержадміністраціями глибоко і всебічно не вивчаються і не враховуються вимоги природоохоронного законодавства при видачі дозволів на підприємницьку діяльність. В результаті чого доводиться приймати рішення про призупинення діяльності таких об’єктів

Гострою залишається проблема забруднення берегів річок, струмків побутовим сміттям.

Щороку порушується питання щодо незаконної самовільної вибірки гравійно-піщаної суміші з русел гірських річок, але проблема залишається і надалі. У більшості районів законодавчо не вирішено питання розробки кар’єрів по видобутку і заготівлі інертних будівельних матеріалів, а потреба на них в області не зменшується, а, навпаки, збільшується. На річках області стихійно ведеться заготівля піску і гравію. Особливо широкого розмаху цей процес набув в селах Горбово Герцаївського, Магала, Зелений Гай Новоселицького, Стрілецький Кут, Лужани Кіцманського та інших районах.

Держуправління відповідно до його повноважень вживає необхідні заходи щодо збереження водних ресурсів краю, недопущення їх забруднення та виснаження. Спільно з Чернівецьким облводгоспом та Дністровським басейновим управлінням водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету здійснюються спільні перевірки, обстеження стану гідротехнічних споруд, визначаються шляхи усунення порушень, проводяться заходи щодо припинення забруднення і засмічення водних об’єктів, раціонального використання вод.


^ 4. Земельні ресурси та ґрунти.


Чернівецька область розташована в трьох природних зонах: лісостепу, передгір’я та гірської зони Карпат. В залежності від фізико-географічних умов цих зон, ґрунтоутворення призвело до формування різноманітних за генезисом ґрунтових типів, виді