Реферат: Янки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок методичні вказівки до практичних занять для студентів медичних факультетів (модуль № 2) Донецьк, 2009

ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПОПЕРЕКОВОЇ ДІЛЯНКИ,

ЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУ, МАЛОГО ТАЗУ, ВЕРХНІХ ТА НИЖНІХ КІНЦІВОК

методичні вказівки до практичних занять

для студентів медичних факультетів


(модуль № 2)


Донецьк, 2009 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім.М.Горького


Кафедра оперативної хірургії і топографічної анатомії


ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПОПЕРЕКОВОЇ ДІЛЯНКИ,

^ ЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУ, МАЛОГО ТАЗУ, ВЕРХНІХ ТА НИЖНІХ КІНЦІВОК

методичні вказівки до практичних занять

для студентів медичних факультетів


(модуль № 2)


Донецьк, 2009
УДК 617-089+611.9(075.8)

ББК 54.54я7

О-60


Друкується за рішенням Вченої Ради ДонНМУ

(протокол № 5 від 18 червня 2009 р.)


Оперативна хірургія і топографічна анатомія поперекової ділянки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок : зб. метод. вказів. для студентів мед. факультетів. Модуль 2. - Донецьк, 2009. - 70 с.


Автори: Антіпов М.В., Сироїд Д.В., Зарицький О.Б., Жук І.В., Жиляєв Р.О., Яковлева Л.М., Войтенко С.В., Кузьменко О.В.


Методичні вказівки призначені для студентів медичних факультетів, що займаються на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії. З метою самоконтролю вихідного рівня знань-вмінь пропонується вирішити ситуаційні завдання, до яких наводяться еталони відповідей. Приведена література, необхідна для формування базисних “знань-вмінь” та засвоєння конкретної теми заняття. Сформульовані цілі та основні теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності. До кожної теми наводиться система цільових навчальних завдань та контролюючих тестових завдань. Ці завдання сприятимуть формуванню у студентів клінічного мислення. Розроблені графи логічної структури допоможуть студентам у засвоєнні змісту навчання.


Рецензенти:

Гульмамедов Ф.І., д.мед.н., проф., зав. каф. загальної хірургії №2

ДонНМУ.

Кирьякулов Г.С., з.д.н., д.мед.н., проф., зав. каф. анатомії людини

ДонНМУ.

Бутєва Л.В., к.мед.н., доцент каф. соціальної медицини, ООЗ та

історії медицини, методист


ISBN

ЗМІСТ

Стор.

Вступ.........................................................................................................

^ Модуль № 2 «Оперативна хірургія і топографічна анатомія поперекової ділянки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок»…………………………………………….......


1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія поперекової ділянки і заочеревинного простору……………………………………...

2. Оперативна хірургія і топографічна анатомія порожнини малого тазу та його стінок…………………………………………………..

3. Оперативна хірургія і топографічна анатомія надпліччя (підключичної, дельтоподібної, пахвової, лопаткової ділянок) та плеча...

4. Оперативна хірургія і топографічна анатомія ліктя та передпліччя..........................................................................................................

5. Оперативна хірургія і топографічна анатомія кисті……………….

6. Оперативна хірургія і топографічна анатомія стегна. Стегнові грижі, їх оперативне лікування…………………………………….

7. Оперативна хірургія і топографічна анатомія коліна та гомілки…

8. Оперативна хірургія і топографічна анатомія ділянки гомілковостопного суглоба та стопи………………………………………….

9. Ампутації і екзартикуляції на верхніх та нижніх кінцівках………

10. Судинний шов, шов нерва та сухожилля………………………….

11.  Прийом практичних навичок модуля № 2………………………..

12. Підсумковий тестовий контроль модуля № 2…………………….

Список літератури………………………………………………………

4


5


5


12


19


24

29


34

38


42

46

51

56

64

69


ВСТУП

Перелік вмінь лікаря-фахівця відображений в його кваліфікаційній характеристиці. Згідно з цією характеристикою фахівці, що отримують диплом за спеціальністю «лікувальна справа», «медико-профілактична справа» та «педіатрія», повинні вміти здійснювати первинну хірургічну обробку ран в різних ділянках чоловічого тіла, виконувати зупинку кровотечі, виконувати внутрішньовенні, внутрішньом’язові, підшкірні ін’єкції та деякі інші маніпуляції. Оперативна хірургія дає топографоанатомічне обґрунтування цих видів діяльності. Всі лікарі повинні вміти користуватись зовнішніми орієнтирами тіла (задля грамотного описання даних обстеження пацієнта та ін.), передбачати можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів, передбачати інші ускладнення задля їх своєчасного уникнення.

Для підвищення якості підготовки фахівців важливе значення має науково обґрунтована організація учбового процесу. Головним засобом її реалізації на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії є розробка методичних вказівок до кожної теми, що дає можливість управляти навчанням студентів на аудиторному та позааудиторному етапах з орієнтацією на професійну діяльність.

В збірнику представлені методичні вказівки для студентів медичних факультетів, що вивчають оперативну хірургію і топографічну анатомію. З метою самоконтролю вихідного рівня знань-вмінь пропонуються ситуаційні завдання з питаннями та еталонами відповідей. Приведена література, необхідна для формування базисних “знань-вмінь” та засвоєння конкретної теми заняття. Сформульовані цілі та основні теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності. До кожної теми наводиться система цільових навчальних завдань та контролюючих тестових завдань. Ці завдання сприяють формуванню у студентів клінічного мислення. Розроблені графи логічної структури допоможуть студентам у засвоєнні змісту навчання.

Розроблені методичні вказівки до практичних занять з оперативної хірургії і топографічної анатомії у свою чергу будуть сприяти формуванню вихідного рівня “знань-умінь” при проведенні практичних занять на кафедрах хірургії, урології, травматології та інших.

Модуль № 2 «Оперативна хірургія та топографічна анатомія поперекової ділянки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок».


Цілі модуля № 2:

Вміти інтерпретувати топографічну анатомію поперекової ділянки, позаочеревинного простору, малого тазу та його стінок, верхніх та нижніх кінцівок.

Вміти обгрунтувати техніку оперативних втручань та маніпуляцій в поперековій, сідничній ділянках, на промежині, верхніх та нижніх кінцівках, на органах заочеревинного простору та малого тазу, оцінювати судинні шви, шви нерва та сухожилля.



^ 1. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПОПЕРЕКОВОЇ ДІЛЯНКИ І ЗАОЧЕРЕВИННОГО ПРОСТОРУ

Актуальність теми. Знання оперативної хірургії і топографічної анатомії поперекової ділянки та заочеревинного простору дозволяє вирішувати складні питання діагностики і лікування захворювань 12-палої кишки, підшлункової залози, висхідного та низхідного відділів товстої кишки, нирок, надниркових залоз, сечоводів, аорти, нижньої порожнистої вени, симпатичного стовбура, а також запобігати різним ускладненням при оперативних втручаннях на цих органах та утвореннях.
Цілі навчання
^ Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії поперекової ділянки і заочеревинного простору для визначення можливих шляхів розповсюдження патологічних процесів та обгрутування оперативних втручань та маніпуляцій.

^ КОНКРЕТНІ ЦІЛІ:

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ

"ЗНАНЬ-ВМІНЬ"

ВМІТИ:

1. Інтерпретувати топографічну анатомію поперекової ділянки і заочеревинного простору.

2. Визначати можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів.

3. Визначати проекцію позаочеревинних доступів до нирок, обґрунтувати принципи проведення операцій на органах заочеревинного простору.

4. Обгруртувати техніку та моделювати паранефральну блокаду.

Розпізнавати органи та утворення заочеревинного простору та поперекової ділянки (каф. нормальної анатомії).

Для визначення вихідного рівня "знань-вмінь" з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні завдання:


Завдання № 1

При виконанні нефректомії зроблена ревізія утворень заочеревинного простору. Які великі судини та органи розташовуються в цьому просторі?

А. Нирки, надниркові залози , сечоводи, черевна аорта, нижня порожниста вена

В. Нирки, надниркові залози, сечоводи, черевна аорта

С. Нирки, надниркові залози, сечоводи, нижня порожниста вена

D. Нирки, надниркові залози, сечоводи, черевна аорта, ниркові артерії

Е. Черевна аорта, ниркові артерії


Завдання № 2

У хворого з пухлиною нирок при виконанні нефректомії хірург перев'язав елементи ниркової ніжки. Які утворення надходять у ворота цього органа?

А. Ниркова артерія, ниркова вена, балія

В. Ниркова артерія, ниркова вена, сечовід

С. Ниркова артерія, ниркова вена, балія, середня надниркова артерія

D. Ниркова артерія, ниркова вена, балія, сечовідна артерія

Е. Балія, сечовідна артерія


Завдання № 3

При видаленні надниркової залози хірург перев'язав верхню надниркову артерію. Галуззю якої артерії є перев’язана судина?

А. Нижньої диафрагмальної

В. Верхньої диафрагмальної

С. Ниркової

D. Черевної аорти

Е. Поверхневої епігастральної


Завдання № 4

У хворого біль в одному з «слабких» місць поперекової ділянки. Які «слабкі» місця виділяють в цій ділянці?

А. Ромби Лесгафта та Грюнфельда

В. Трикутники Бохдалека

С. Трикутник Пті і ромб Лесгафта-Грюнфельда

D. Трикутники Пті і Бохдалека

Е. Трикутники Пті


Еталон відповідей: № 1 – А.


Інформацію, необхідну для формування базисних знань-вмінь,

можна знайти в наступних підручниках:

1. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека.- Л.: Медицина, 1968.- С. 138-148, 252-258, 379-381, 497-499, 672-682.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит., 1963.- Т. 1.- С. 122-135.

^ ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Після засвоєння необхідних базисних знань можна перейти

до вивчення наступних матеріалів:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Оперативна хірургія і топографічна анатомія / під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994.- С. 66-71, 79-83, 89-90.

Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И.Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989.- С. 265-274, 275-279.

3. Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия (курс лекцій).-Донецк, 2007.- С. 230-238.

4. Лекція по темі: «Оперативна хірургія і топографічна анатомія поперекової ділянки та за очеревинного простору».

5. Граф логічної структури теми «Оперативна хірургія і топографічна анатомія поперекової ділянки та за очеревинного простору».

^ ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Островерхов Г.Е. с соавт. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.- М.: Медицина, 2004.- С. 11; 24-34.

М.П.Бурих Топографічний підхід до вивчення тіла людини.-Харьків, 2005.- 30 с.

Оперативна хірургія та тапографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів /Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півтора В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М.- Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2004.-310 с.

К.И. Кульчицкий, В.Н. Круцяк, Н.С.Скрипников и др. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов педиатрического факультета,- Чернівці.-1990.- 280 с.

Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 134-141.



^ ПИТАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору.

2. Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів.

3. Позаочеревинні доступи до нирок (за Федоровим, за Бергманом-Ізраелєм), принципи проведення операцій на органах заочеревинного простору.

4. Техніка паранефральної блокади.

^ Після засвоєння перерахованих вище питань необхідно

вирішити наступні завдання:


Завдання № 1

Внаслідок травми в поперековій ділянці було пошкоджено поверхневі м’які тканини, грудо-поперекову фасцію, а також м’язи першого (поверхневого) шару цієї ділянки. Які м’язи були пошкоджені?

А. Найширший м’яз спини і зовнішній косий м’яз живота

В. Найширший м’яз спини і внутрішній косий м’яз живота

С. Зовнішній косий м’яз живота і внутрішній косий м’яз живота

D. Зовнішній косий м’яз живота і нижній задній зубчастий м’яз

Е. Найширший м’яз спини і передній зубчастий м’яз


Завдання № 2

У хворої виявлена поперекова грижа зліва, під 12-им ребром. Який дефект у м’язах поперекової ділянки міг стати грижевими воротами у даному випадку?

А. Трикутник Пті

В. Щілина Морганьї

С. Щілина Ларрея

D. Ромб Лесгафта-Грюнфельда

Е. Щілина Бохдалека


Завдання № 3

Хірург виконав лівосторонню нефректомію. Який найбільш раціональний оперативний доступ звичайно застосовують при цій операції?

А. За Федоровим

В. За Кохером

С. За Ізраелєм

D. За Пироговим

Е. За Ларреєм


Завдання № 4

Хворому з панкреатитом виконали паранефральну блокаду. У яку клітковину треба ввести розчин новокаїну при виконанні цієї блокади?

А. Підшкірну (поперекової ділянки)

В. Паранефральну

С. Парауретральну

D. Параректальну

Е. Навколоободочну


Еталон відповіді: № 1 - А, № 2 - D.


^ КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ

НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач здійснює мотиваційне введення в заняття, проводить контроль і корекцію вихідного рівня знань-вмінь. З початку студенти під контролем викладача приступають до вивчення хірургічної анатомії поперекової ділянки та заочеревинного простору на трупному матеріалі. Під контролем викладача студенти вивчають шляхи розповсюдження гнійних процесів і місця можливого виникнення гриж поперекової ділянки. Потім здійснюють оперативні доступи до нирок (за Федоровим та Бергманом-Ізраелєм) та виконують етап виходу з операції (послідовно з’єднують розсічені тканини). Також кожний студент вивчає техніку паранефральної блокади на трупному матеріалі. Наприкінці заняття викладач проводиться аналіз самостійної роботи студентів з рішенням ситуаційних завдань, підводить підсумки та задає завдання на наступне заняття.

НЕФРЕКТОМІЯ (доступ за Федоровим)

^ Послідов-ність дій

Вказівки до дії

Самоконтроль

1

2

3

Визначе-ння проекцій-ної лінії розрізу шкіри.

За допомогою ватяної палички, змоченої йодом або діамантовою зеленню, проводять через задню ниркову точку косу лінію у напрямку до пупка, до зовнішнього краю прямого м'яза живота.

Довжина проекційної лінії залежить від товщини підшкірно-жирової клітковини.

Розтин елементів поверхневого шару.

По проекційній лінії розсікають шкіру, підшкірну клітковину і поверхневу фасцію. Краї рани розтягують зубцюватими гачками і здійснюють гемостаз. Краї шкірної рани обкладають серветками.

Товщина підшкірно-жирової клітковини визначається від шкіри до апоневроза зовнішнього косого м'яза живота.

Роз'єднання м'язів живота, поперечної фасції та передочеревинної клітковини

Розрізають найширший м'яз спини, апоневроз зовнішнього косого м'яза живота. Ножицями розсікають перемізіум внутрішнього косого м'яза живота Двома зімкнутими тупими ножицями послідовно роз'єднують пучки м'язових волокон внутрішнього косого і поперечного м'язів. Краї м'язів розводять гачками Фарабефа. Поперечну фасцію і передочеревинну клітковину роз'єднують тупо, зімкнутими ножицями. Гемостаз.

Волокна апоневроза зовнішнього косого м'яза живота йдуть зверху вниз, зовні усередину.

Після розтягування м'язів (внутрішнього косого і поперечного) рана має форму ромба, тому що їх волокна мають взаємно перпендикулярний напрямок.

Відшаровування очеревини.

Очеревину тупо відшаровують у медиальном напрямку (догори), після чого стає видна ретроренальна фасція.

Фасція блискуча, щільна на ощупь, через неї пальпирується нирка.

Розтин ретроренальной фасції.

Фасцію розсікають, разом із жировою капсулою відшаровують тупим шляхом, після чого нирку виводять у рану.

Неушкоджена інструментами нирка знаходиться в рані на нирковій ніжці.
^ Ревізія нирки
Ревізія нирки.

Уважно оглядають нирку, відмічаючи патологічні утворення на ній.

Перебування патологічних вогнищ є приводом для хірургічної корекції.

Визначе-ння еле-ментів ниркової ніжки.

Керуючись знаннями синтопії, а також будовою елементів ниркової ніжки, визначають її елементи.



^ Видалення нирки
Перев'язка судин ниркової ніжки

Під кожний із ниркових судин підводять тупу голку Дешана з міцними шовковими лігатурами (по дві на кожну судину). Першими зав'язують лігатури ближче до хребта. Після зав'язування лігатур, накладають кровоспинні затискачі. Між затискачами і лігатурами перетинають спочатку артерію, а потім вену. Обережно знімають затискачі, якщо кровотечі немає, відтинають кінці лігатур.

Нирка вільно лежить поза раною, утримуючись одним сечоводом.

Перев'язка сечовода.

Накладають затискач на 2-3 см нижче відхождення його від миски, а нижче нього - кетгутову лігатуру. Між ними відтинають сечовід. Куксу сечовода обробляють йодом.

Нирка без перешкод віддалиться зі свого ложа.

Підведе-ння дрена-жу до нир-кового ложа.

Через контрапертуру підводимо дренаж до ниркового ложа, фіксуємо його до шкіри.

Дренаж не можливо видалити без видалення шва, що фіксує його до шкіри.

Закриття операційної рани.

Операційну рану зашивають пошарово. Краї внутрішнього косого і поперечного м'язів зближають окремими кетгутовими (вузловими або П-подібними) швами. На апоневроз зовнішнього косого м'яза накладають шовкові або кетгутові вузлові шви. При надмірно розвиненій підшкірно-жировій клітковині її варто ушити окремими кетгутовими швами. На шкіру накладають вузлові шовкові шви.

Шви на м'язи сильно не затягують, щоб уникнути атрофії м'язових пучків. Сте-жки шва на апонев-роз повинні бути роз-ташовані на 10 мм один від одного і добре затягуються.

Шовний матеріал проводять через весь шар клітковини (щоб не утворилася по-рожнина). Шкіру перед ушиванням обробляють йодом.


^ ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ:

“Оперативна хірургія і топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинний простору”


Оперативні втручання

Поперекова ділянка та заочеревинний простір

Топографічна анатомія

Доступи

за Федоровим







Синтопія, голотопія, скелетотопія органів та утворень

«Слабкі» місця, шляхи розповсюдження патологічних процесів

Пошарова

будова


Паранефральна

блокада

за Бергманом-

Ізраелєм

^ 2. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПОРОЖНИНИ МАЛОГО ТАЗУ ТА ЙОГО СТІНОК

Актуальність теми. Широкий спектр патологічних процесів, що розвиваються в органах і тканинах порожнини малого таза, жадають від студентів пильного вивчення хірургічної анатомії порожнини як чоловічого, так і жіночого малого таза. Отримані знання й уміння дозволять майбутнім лікарям вирішувати складні задачі діагностики та лікування, значно знизять ризик лікарських помилок.

^ Цілі навчання:

Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії порожнини малого тазу та його стінок для передбачення можливих ускладнень (шляхів розповсюдження патологічних процесів та ін.) та обгрунтування оперативних втручань і маніпуляцій.

^ КОНКРЕТНІ ЦІЛІ

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ "ЗНАНЬ-ВМІНЬ"

Вміти:

1. Інтерпретувати особливості топографічної анатомії чоловічного та жіночого малого тазу, та його стінок.

2. Обгрунтувати етапи операції при високому перетині сечового міхура.

3. Обгрунтувати техніку та моделювати пункцію сечового міхура.

4. Обгрунтувати та моделювати внутрішньом'язові ін'єкції в сідничній ділянці.

Розпізнавати органи та утворення порожнини малого тазу та його стінок (каф. нормальної анатомії).


Для визначення вихідного рівня "знань-вмінь" з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні завдання.

Завдання № 1

При виконанні нижньої поперечної лапаротомії, через поперечну фасцію контурувалась артеріальна судина, що прямувала зовні до середини і у напрямку пупка. Яка це артерія?

А. Верхня сіднична

В. Нижня сіднична

С. Верхня епігастральна

D. Нижня епігастральна

Е. Клубово-поперекова

Завдання № 2

Хірург виконав ревізую середнього поверху порожнини малого тазу Яку назву має цей поверх?

А. Підочеревинний

В. Підреберний

С. Пахвинний

D. Підгрудний

Е. Піддіафрагмовий

Завдання № 3

У хворої з позаматковою вагітностю виникла кровотеча. В якому заглибленні найбільш вірогідно буде накопичуватися кров при цій патології?

А. Міхурово-прямокишковому

В. Навколоматковому

С. Міхурово-матковому

D. Міхурово-сальниковому

Е. Прямокишково-матковому

Завдання № 4

При видаленні матки виникла кровотеча. Яка артерія є основним джерелом кровопостачання цього органа?

А. Яєчникова

В. Маткова

С. Яєчкова

D. Прямокишкова

Е. Нижня сечоміхурова

Завдання № 5

В наслідок поранення у хворого травмовано м’яз, який складає сечостатеву діафрагму. Який м’яз складає цю діафрагму?

А. Грушоподібний

В. Глибокий поперековий промежини

С. Клубово-куприковий

D. Внутрішній затульний

Е. Нижній близнюківський

Еталони відповідей: № 1 - D, № 2 - А, № 3 - Е.


Інформацію, необхідну для формування базових "знань-вмінь",

можна знайти в наступних джерелах:

1. Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека. - М., Мед., 1985.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М., Медицина, 1979

^ ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Після засвоєння необхідних базових знань можна перейти до вивчення наступних матеріалів:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія/ під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994.- С. 289-300.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И.Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989.- С. 281-308, 320, 359-362.

3. Лекція по темі заняття.

4. Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия (курс лекцій).-Донецк, 2007.- С. 239-253.

5. Граф логічної структури до теми.

^ ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Островерхов Г.Е. с соавт. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.- М.: Медицина, 2004.- С. 11; 24-34.

2. М.П.Бурих. Топографічний підхід до вивчення тіла людини.-Харьків, 2005.- 30 с.

3. Оперативна хірургія та тапографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів /Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півтора В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М.- Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2004.-310 с.

4. К.И..Кульчицкий, В.Н. Круцяк, Н.С.Скрипников и др. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов педиатрического факультета,- Черновці.-1990.- 280 с.

5. Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 141-149, 188-190, 210-212.


^ ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ

МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. Топографічна анатомія чоловічого та жіночого малого тазу, сідничної ділянки, промежини. Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів.

2. Техніка високого перетину сечового міхура, цистостомії.

3. Техніка пункції сечового міхура.

4. Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій в сідничній ділянці.


Після засвоєння перерахованих вище питань необхідно вирішити наступні завдання.

Завдання № 1.

При зшиванні рани сечового міхура після цистостомії, хірург прошив слизову оболонку. До чого може привести прошивання цього шару органа?

А. До запального процесу

В. До кровотечі

С. Злоякісному новоутворенню

D. Відкладенню конкрементів

Е. Вітворенню свищів


Завдання № 2.

При виконанні цистотомії хірург перший ряд вузлових швів зробив шовком. Яким шовним матеріалом потрібно ушивати стінку цього органа?

А. Товстим кетгутом

В. Тонким кетгутом

С. Шовком

D. Лавсаном

Е. Капроном

Завдання № 3.

При виконанні цистотомії на етапі оперативного доступу хірург після розтину білої лінії живота тупим шляхом пройшов проміжок між м’язами. Які м’язи утворюють цей проміжок?

А. Пірамідальні

В. Поперечні і прямі

С. Внутрішні косі і пірамідальні

D. Зовнішні косі і пірамідальні

Е. Внутрішні і зовнішні косі

Завдання № 4.

Хворому виконали пункцію сечового міхура на 4 см вище лобкового симфізу по білій лінії. На якому рівні потрібно робити вкол при виконанні цієї маніпуляції?

А. На рівні лобкового симфізу

В. На 3 см вище лобкового симфізу

С. На 4 см вище лобкового симфізу

D. На 5 см вище лобкового симфізу

Е. На 6 см вище лобкового симфізу


Еталони відповідей: № 1 - D , № 2 - В.


^ КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ

СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач здійснює мотиваційне введення в заняття, проводить контроль і корекцію вихідного рівня "знань-вмінь". Студенти формують операційні бригади. Проводять обробку операційного поля розчином йоду. Після цього приступають до моделювання і виконання основних етапів операції високого перетину сечового міхура і пункції сечового міхура. Викладач акцентує увагу на ключові моменти виконання цих втручань і можливі ускладнення. Наприкінці заняття викладач проводить аналіз самостійної роботи студентів з рішенням ситуаційних завдань, підводить підсумки та задає завдання на наступне заняття.

Алгоритм

операції високого перетину сечового міхура.

Послідовність дій

Вказівки до дії

Самоконтроль

1

2

3

Визначення проекції розрізу.

Проекція проводиться по середній лінії від лобкового симфізу в напрямку до пупка довжиною 10-12 см.




Розсічення поверхневих шарів.

Розсікти шкіру, підшкірну клітковину і поверхневу фасцію скальпелем до білої лінії живота.

В рані стає бачимою біла лінія живота – білувата смужка.

Розсічення білої лінії живота.

Розсунути гачками шкіру і підшкірну клітковину. Скальпелем розсікти білу лінію живота.

У рані видна поперечна фасція.

Розсічення поперечної фасції.

Гачками Фарабефа розлучити краї прямих м'язів живота, взяти анатомічними пінцетами в складку поперечну фасцію, розсікти її ножицями по ходу основного розрізу і фіксувати затисками Мікуліча.

У рані видна передочеревинна жирова клітковина.

Оголення передньої стінки сечового міхура.

При наповненому міхурі тупфером зрушити нагору передочеревинну клітковину разом з поперечною складкою очеревини, розташованої у верхньому відділі передньої стінки сечового міхура. У рану вставити ранорозширювач чи порожнинні гачки.

Передня стінка сечового міхура має характерний рожевий колір і подовжньо розташовані вени. Складка очеревини у верхівки сечового міхура має попелясто-блакитнуватий колір, зі слабко вираженими венами, що йдуть у різних напрямках.

Накладення провізорних кетгутових лігатур-трималок.

На середині передньої стінки сечового міхура прошити дві провізорні лігатури кетгутом на відстані 3-4 см одна від іншій, беручи в шов адвентицію і м'язовий шар міхура.




Розсічення стінки сечового міхура.

Захопити стінку сечового міхура анатомічними пінцетами між швами – трималками і розсікти її ножицями в поперечному напрямку протягом 2 см. При розсіченні слизуватого шару його необхідно підняти пінцетом і розсікти окремо. При наявності сечі у міхурі, в отвір вставити відсмоктувач і видалити вміст.

Стає видна порожнина сечового міхура.

Пальцева ревізія порожнини сечового міхура.


У зроблений отвір ввести вказівний палець і пропальпувати стінки сечового міхура.




Уведення дренажної трубки.

Дренажну трубку з косо зрізаним кінцем і додатковими отворами прошити кетгутом на відстані 2,5 см. від її кінця і вставити її в просвіт міхура. Одним кінцем лігатури прошити стінку міхура зсередини до зовні. Іншим кінцем також прошити протилежну сторону стінки.

Дренажна трубка розташована в просвіті міхура так, що її кінець не давить на задню стінку.

Ушивання стінки сечового міхура.

Стінку міхура ушити вузловим швом кетгутом у подовжньому напрямку. Голкою прошити всі шари, крім слизуватого. Лігатури зв'язати між собою і з лігатурами від трубки. Поверх цього шва накласти ще один ряд вузлових швів кетгутом, захоплюючи в шов фасціальный і м'язовий шари стінки міхура.




Уведення гумово-марлевого тампона у передміхуровій клітковинний простір.

У передміхуровий клітковинний простір ввести гумово-марлевий тампон і вивести його на шкіру.




Пошарове ушивання передньої черевної стінки:

а) шви на поперечну фасцію;


б) шви на апоневроз;


в) шви на шкіру.

Видалити ранорозширювач чи порожнинні гачки. Краї прямих м'язів розлучити гачками Фарабефа.


Накласти на поперечну фасцію вузлові кетгутові шви(№ 3-4) через 1 см. Видалити гачки Фарабефа.

На білу лінію накласти вузловий шов шовком чи лавсаном через 1 см. Дренажна трубка щільно охоплюється цими швами. При розкритій піхві прямого м'яза живота захопити в шов передню стінку прямого м'яза.


Вузлові шовкові шви на шкіру і підшкірну клітковину накласти через 1,5 см. Краї шкіри адаптувати. Швом, що лежить рядом із дренажною трубкою, останню фіксувати до шкіри. Трубка повинна знаходитися в нижньому куті рані.

Края поперечної фасції прилягають один до одного. Дренажна трубка добре фіксована.


Між швами білої лінії не повинно бути отворів. Дренажна трубка щільно охоплена (фіксована) м'якими тканинами передньої черевної стінки. Передня черевна стінка інтимно прилягає до передньої стінки сечового міхура.

Краї шкірної рані фіксовані швами і добре адаптовані. Дренажна трубка фіксована до шкіри поруч лежачим швом і знаходиться в нижньому куті рані.


^ ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ:

«Оперативна хірургія і топографічна анатомія порожнини малого тазу та його стінок»


Оперативні втручання

Топографічна анатомія


Малий таз








Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів

Синтопія, голотопія, скелетотопія органів та утворень

Пошарова будова стінок



Високий перетин сечового міхура

Пункція сечового міхура

В/м ін'єкції в сідничній ділянці

^ 3. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ НАДПЛІЧЧЯ (ПІДКЛЮЧИЧНОЇ, ДЕЛЬТОПОДІБНОЇ, ПАХВОВОЇ, ЛОПАТКОВОЇ ДІЛЯНОК) ТА ПЛЕЧА


Актуальність теми. Знання топографічної анатомії надпліччя та плеча дозволяє прогнозувати можливі шляхи поширення патологічних процесів, обґрунтувати місця пункції плечового суглоба і підключичної вени, зробити тимчасову й остаточну зупинку кровотечі при ушкодженні артеріальних судин.

^ Цілі навчання:

Загальна мета: вміти інтерпретувати топографію ділянок надпліччя та плеча для обґрунтування оперативних втручань і маніпуляцій на них.

^ КОНКРЕТНІ ЦІЛІ:

ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ «ЗНАНЬ-ВМІНЬ»:

ВМІТИ

1. Інтерпретувати особливості топографічної анатомії надпліччя та плеча.

2. Обгрунтувати виконання доступів до магістральних судинно-нервових утворень надпліччя та плеча, рівень перев'язки артерій.

3. Обгрунтувати та моделювати техніку пункції підключичної вени.

4. Обгрунтувати та моделювати техніку тимчасової зупинки кровотечі при пораненнях верхньої кінцівки.

Розпізнавати анатомічні утворення надпліччя та плеча (каф. норм. анатомії людини).


^ Для визначення вихідного рівня знань-вмінь з метою самоконтролю пропонуємо вирішити наступні завдання:

Завдання № 1

У хворого різана рана в лопатковій ділянці. Вкажіть до якого відділу верхньої кінцівки належить ця ділянка?

А. Вільна верхня кінцівка

В. Пояс верхньої кінцівки

С. Черевна порожнина

D. Дистальний відділ кінцівки

Е. Шия

Завдання №  2

При об'єктивному обстеженні пацієнта відзначається атрофія дельтоподібного м'яза. Який нерв іннервує цей м'яз?

А. Медіальний шкірний нерв передпліччя

В. Пахвинний

С. Пахвовий нерв

D. Медіальний шкірний нерв плеча

Е. Ліктьовий нерв

Завдання №  3

Потерпілий пред'являє скарги на неможливість відведення руки у фронтальній площині. Який м'яз забезпечує цей рух?

А. Малий грудний

В. Великий грудний

С. Підлопатковий

D. Великий круглий

Е. Дельтоподібний

Завдання №  4

У потерпілого рана у лівій пахвовій ділянці, рясна артеріальна кровотеча з ушкодженої пахвової артерії. Продовженням якої артерії є ушкоджена судина?

А. Підлопаткової

В. Грудоспинної

С. Латеральної грудної

D. Надлопаткової

Е. Підключичної

Завдання №  5

Пацієнту здійснена венесекція головної вени в дельтоподібно-грудній борозні. У яку вену потрапить катетер із зазначеної вени?

А. Підключичну

В. Підлопаткову

С. Грудо-спинну

D. Надлопаткову

Е. Латеральну грудну

Еталони відповідей: № 1 - В, № 2 - С.


Інформацію, необхідну для формування базисних знань-вмінь,

можна знайти в наступних підручниках:

Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1985

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит-ры, 1963.- Т. 1.

Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.

Лекції з анатомії людини.

Тестові завдання по анатомії людини. - Донецьк, 1999.


^ ЗМІСТ НАВЧАННЯ

Після засвоєння необхідних базисних знань можна перейти до вивчення наступних матеріалів:

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія/ під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994.- С. 7-29.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И.Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989.- С. 337-343, 399-401.

3. Лекція по темі заняття.

4. Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия (курс лекцій).-Донецк, 2007.- С. 109-121, 135-136.

5. Граф логічної структури теми.

^ ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Островерхов Г.Е. с соавт. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.- М.: Медицина, 2004.- С. 11; 24-34.

2. М.П.Бурих Топографічний підхід до вивчення тіла людини.-Харьків, 2005.- 30 с.

3. Оперативна хірургія та тапографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів /Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півтора В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М.- Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2004.-310 с.

4. К.И..Кульчицкий, В.Н. Круцяк, Н.С.Скрипников и др. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов педиатрического факультета,- Черновці.-1990.- 280 с.

5. Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 150-152, 157-160, 165-168, 171-173, 174-179.


^ ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ

МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Топографічна анатомія надпліччя та плеча.

2. Доступи до магістральних судинно-нервових утворень ділянок надпліччя та плеча. Рівень перев'язки артерій для збереження колатерального кровообігу.

3. Техніка пункції підключичної вени.

4. Тимчасова зупинка кровотечі при пораненнях верхньої кін