Реферат: Перуанець Карлос розтопив серце китаянки у хао Юй Світ тісний. Мудрість народного проречення за наших часів набуває дедалі глибшого змісту

№2 10-14 січня 2008

КУЛЬТУРА

ЯК У КАЗЦІ

Перуанець Карлос розтопив серце китаянки У Хао Юй(Світ тісний. Мудрість народного проречення за наших часів набуває дедалі глибшого змісту. У Національному авіаційному університеті, що в Києві кожної осені це особливо відчутно.) читати

ВІРА В УКРАЇНСЬКЕ КІНО( Що останнім часом можна було побачити в наших кінотеатрах? Голлівуд не перестає нас дивувати розмаїттям фільмів зі пласкими жартами, чудовиськами з іншого виміру та постійною стріляниною. Конвеєр з випуску кіно для одноразового перегляду працює на 100, відсотків і, мабуть, ми вже по горло ситі ним.) читати

ДІДУХ - ОБЕРІГ РОДУ, НАРОДУ, ВРОЖАЮ ( Може, треба ставити солом'яного дідуха замість ялинки? Адже це найдавніший сакральний символ українців... Зрештою, в соломі в яслах народився й Ісус Христос, Різдво якого щороку святкуємо... І цього дня багато колядок звучить і побажань — миру, достатку й здоров'я в родині, народі... ) читати

МОЛОДІЖНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ «ІОЛАНТИ» ПЕТРА ЧАЙКОВСЬКОГО (Опера «Іоланта», прем'єра якої була присвячена 95-річчю від дня заснування Національної музичної академії України імені П. Чайков-ського, згідно з рішенням Ті ректора Володимира Ріжка, увійде до постійного репертуару Оперної студії. Отже, тим, хто не був на двох прем'єрних виставах, є можливість побачити і почути цю нову виставу, здійснену молодіжним колективом.) читати

______________________________________________________________

СПОРТ

Хет-трик Віталія Кільчицького(Абсолютним чемпіоном змагань став 19-річний Віталій Кільчицький із Новояворівська (СДЮ-ШОР «Янтар»), який виграв три юніорські гонки, повний комплект нагород здобула 19-річна Юлія Беган із села Годовиці (Пустомитівський район), а в активі 20-річного новояворівця Віталія Кожушка — дві бронзові медалі. ) читати

Смертельна заздрість( Прізвище братів Савлохових добре відоме не тільки серед представників боротьби в Україні, а й за кордоном.) читати

Побитий охоронець вимагає ув'язнити Валуева( У світовому суді Калінінського району Санкт-Петербурга завершилися дебати у справі екс-чемпіона світу з боксу в надважкій вазі Миколи Валуєва. Спортсмена звинувачують у побитті охоронця спортивного комплексу «Спартак» 63-річного Юрія Сергєєва.) читати

Благодійне відлуння слави( Семиразовий чемпіон світу з автогонок у класі «Формула-1» німець Міхаель Шумахер завершив кар'єру наприкінці 2006-го року. Попри те, що припинив активні виступи, він продовжує заробляти чималі кошти на власній шаленій популярності..) читати

Анна БЕЗСОНОВА:

«Надія на «золото» була завжди»( Асоціація спортивних журналістів України визначила десятку «героїв спортивного року» — атлетів, котрі у передолімпійському році досягли визначних результатів.) читати

Андрій Котельник відмовився од чемпіонського бою (Львівський боксер-професіонал Андрій Котельник відмовився проводити бій за титул чемпіона світу за версією WВА проти британця Гевіна Різа, який було заплановано на 19 січня 2008 року в німецькому Дюссельдорфі.) читати


_______________________________________________________________

ДУХОВНІСТЬ

Українська Попелюшко -

ПОДРУГА БОНДА( Перемога Ольги Куриленко у кастингу на роль Каміли, чергової подруги командора військово-морських сил її Величності, вкотре нагадала численним прихильникам серіалу про українське коріння агента 007.) читати

Лікує доброта (У травматологічному відділенні Української дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ», де лікуються діти, які потерпіли в ДТП, відбулася лялькова вистава « Таємниця королеви доріг». Актори Київського академічного театру ляльок і представники однієї з торгових компаній столиці перевідали маленьких пішоходів і побажали їм найшвидшого одужання.) читати

Отець РОМАН:

«Людім здається, що ми з іншої планети» (Пані Наталю я уявляла зовсім іншою: статечною, поважною. У моїй уяві дружина священика завжди асоціювалась з іншим, досі не знаним мною світом.) читати

_________________________________________________________________________

ПОЛІТИКА

«Партія зневажила український

фен-шуй - і програла»( Сьогодні вже нікого не здивуєш китайським словом «фен-шуй». Щоправда, дехто під цим словом розуміє... звичайні сувенірні статуетки, привезені з Китаю.) читати

_____________________________________________________________________________

ТРАДИЦІЇ

Ваші ворота із щирого злота

ВІД Різдва до Маланки( Як хтось посвариться чи заговорить недобрим тоном, то буде в родині колотнеча на весь рік.) читати

Ходили колядники по селу (Мало де залишилося таке чудове дійство, як на Закарпатті. На Різдво, рік у рік колядують юнаки, носячи на руках маленький різнокольоровий будиночок, що зветься вертепом чи бетлегемом.) читати

______________________________________________________________________________

ЗДОРОВ'Я

На прогулянку - з радістю( Гіподинамія, або малорухомий спосіб життя, не безневинне явище, як здається багатьом. Це велика підступниця, яка руйнує здоров'я. Вона порушує процес кровообігу, постачання клітин поживними речовинами, виведення шлаків, що створює підґрунтя для розвитку багатьох хвороб.) читати

_____________________________________________________________________________

НАБОЛІЛО

КОЖНІЙ СІМЇ – КВАРТИРУ. ОБІЦЯЮТЬ ДАВНО – ЧИ Ж ДАДУТЬ? ( Функції посередника між Держбюджетом України та молодими громадянами виконує Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву — державна спеціалізована установа, підпорядкована КМУ. Фонд має регіональні відділення в усіх областях України, містах Києві та Севастополі.) читати

Чому українцям не вистачає житла (Свій творчий доробок до післявоєнної соціальної політики США підприємець Левіт доповнив філософською фразою, яка згодом стала крилатою в політичному протистоянні двох полярних систем) читати

Земельні аукціони сприятимуть будівництву ( Не вщухають різні чутки навколо ринку нерухомості, зокрема, з приводу цін на житло. Чого чекати, на що сподіватися? ) читати

Квартиру - собі (Як відомо, приватизацію житла Верховна Рада України подовжила до 31 грудня 2008 року. Двадцять відсотків громадян забарилися. Поспішіть хоч тепер. Дні летять швидко, а хтось ще донині документи не зібрав. А ще ж у бюро технічної інвентаризації треба буде добрий місяць зачекати.) читати

Квартири будуть стабільно дорогими ( Свою оцінку ринку нерухомості висловила і генеральний директор компанії Кпідпі РгапК Ярослава Чапко.) читати

______________________________________________________________________________

^ УКРАЇНА ТА СВІТ

ХТО ВИ, ГЕНЕРАЛЕ ДЕВ'ЯНЕНКО?

Підписати акт капітуляції Японії Сталін довірив українцю (На початку вересня 1945 року відбулася церемонія підписання Акта про беззастережну капітуляцію Японії. Радянський Союз представляв маловідомий 41-річний генерал з українським прізвищем.) читати

Українська Мата Харі родом з Чернігівщини ( І вже за тиждень вона стала йому незамінною секретаркою та помічницею на роботі і найближчою жінкою в домі. Він запропонував «руку і серце» молодшій на 24 роки Марії. Але вона йому відмовила, пояснюючи це тим, що хоче бути вільною. Тоді Горький організував другий — фіктивний — шлюб Марії Гнатівни) читати

«ДЗВІН» пам'ять береже (За своєю суттю, громадський рух — це реформа безпосереднього народовладдя, що здійснюється в умовах демократичного суспільства і правової держави тільки в порядку, передбаченому Конституцією і законодавством.

1991 року в Україні діяло близько 300 громадських організацій, 1996 — понад 12 тисяч, а в 2000 році — майже 27 тисяч.) читати

Міхо Саакашвілі знову отримав кредит довіри ( Світова громадськість жваво обговорює результати дострокових президентських виборів у Грузії. Переважна більшість коментаторів стверджує, що вони пройшли за європейськими стандартами.) читати

_________________________________________________________________________________

^ СЛОВО - НЕ ГОРОБЕЦЬ

що кажуть нам політики читати

_________________________________________________________________________________

ОЧЕВИДНЕ - НЕЙМОВІРНЕ


На Луцьк упали баб'ячі прокляття (Років десять тому омела сприймалась як екзотика, але нині у багатьох населених пунктах Волині вона ніби пошесть. Розмножується надто швидко. ) читати

«Подарунок» на іменини ( У директора Полтавського краєзнавчого музею Катерини Борисівни Фесик був день народження. Тож готувалася приймати поздоровлення від колег і начальників. ) читати

Чехи допоможуть (На початку року Полтавська облдержадміністрація планує перемовини з інвесторами про спорудження в області заводу виробництва біоетанолу. Про це повідомив перший заступник голови ОДА, голова обласної організації НСНУ Іван Близнюк.) читати

СНІГУРОНЬКА, ЗАЛИШЕНА НАПРИЗВОЛЯЩЕ (Я знаю цю п'ятнадцятирічну дівчинку вже не перший рік, отож і можу викладати цю трагічну, далеко не різдвяну історію, не лише зі слів сором'язливої Снігуроньки.) читати

_________________________________________________________________________________

ПОДОРОЖІ


Мисливці за привидами (Чи хотіли б ви потрапити на справжній відьомський бал та взяти участь у давніх язичницьких обрядах американських відьом?) читати


^ ЯК У КАЗЦІ

Перуанець Карлос розтопив серце китаянки У Хао Юй

Світ тісний. Мудрість народного проречення за наших часів набуває дедалі глибшого змісту. У Національному авіаційному університеті, що в Києві кожної осені це особливо відчутно. В аудиторіях, які у віданні факультету по роботі з іноземними студентами, декан якого Андрій Крижановський, вражає слух таке різноголосся мов, навіть мудрецю в тому не розібратися. Але викладачі кафедри філологічних та природничих наук, що нею завідує Маргарита Бон-дарчук, мають неабиякий досвід, не перший рік зустрічають на підготовчому відділенні юнаків і дівчат з багатьох країн Африки, Південної Америки, Близького Сходу, а також Китаю, В'єтнаму. За кілька місяців приводять це розмаїття до спільного знаменника. Жадібна до знань молодь за інтенсивного навчання швидко знаходить порозуміння між собою та з наставниками мовою країни перебування, а за рік вповні готова розуміти лекції з математики, фізики, різних технічних дисциплін, здобувати інженерні спеціальності.

Ось уже першого семестру но-воприбульці разом з такими ж, як і вони, іноземцями зі старших курсів беруть участь у вигадливому сценічному дійстві «Попелюшка в НАУ». Як і в казці, що відома на весь світ, китаянка У Хао Юй на балу, який розпочинається під мелодію вальсу Штрауса, причаровує прекрасного принца не тільки своєю вродою та розумом, а й милозвучними піснями, що тонуть у зливі палких оплесків вдячного залу.

Не залишаються в боргу й претенденти на увагу від красуні. Бачити б, як достукується до серця уподобаної дівчини перуанець Карлос. Високий, ставний, у сомбреро з широченними крисами, а з вуст — «Бесаме, бесаме муч о...» А це ж, відомо, — «Поцілуй, поцілуй мене...» Розтопить будь-чиє серце.

Пісня — душа народу. Популярними у себе на Батьківщині шлягерами заявили про свої країни ще три студенти з Китаю — Сан Хао, Лео Чен, Чжан І під гру на гітарах Шань Юнь Фея та Чжан Цзяня, іранський колектив з ведучим Га-занфарі Бехшадом та умільцем видобувати шалені ритми з бубона Міладом Кохпаяхзаде. А ще треба було чути, під який грім оплесків козак з виду, а насправді перуанець Мігель у відповідному костюмі та нігерійка Люсі зображували закоханих за сюжетом української народної пісні «Ішов козак потайком до дівчини-серденька бережком»...

Викладачі зуміли так організувати і провести вечір, щоб він був святковим і для виконавців, і для всіх присутніх у залі. Воістину, пісня не тільки захоплює, зворушує, а і єднає, здружує, поглиблює знання і вчить взаєморозумінню, взаємоповазі людей різних рас, різних національностей.


Вадим СОТНИК.


^ ВІРА В УКРАЇНСЬКЕ КІНО

Що останнім часом можна було побачити в наших кінотеатрах? Голлівуд не перестає нас дивувати розмаїттям фільмів зі пласкими жартами, чудовиськами з іншого виміру та постійною стріляниною. Конвеєр з випуску кіно для одноразового перегляду працює на 100, відсотків і, мабуть, ми вже по горло ситі ним. Не буду сперечатись: один з 15 фільмів виходить більш-менш якісним, але, як на мене, це не показова статистика. Люди втомлені від «Американських пирогів» та «Дуже страшного кіно», але Ідо інше нам можуть запропонувати, якщо наше українське кіно ледь-ледь животіє?

У колишньому СРСР кінематограф перебував на самофінансуванні. Річний валовий збір кіномережі в Україні на початку 80-х років становив 200 мільйонів карбованців. На п'яти українських кіностудіях до 1989 року знімалося близько 50-ти повнометражних художніх і 500 короткометражних, документальних, науково-популярних і анімаційних кінокартин щороку. При плановій економіці, кінопрокат у тій країні за своєю прибутковістю поступався тільки продажу алкогольних напоїв і був потужним джерелом наповнення державної скарбниці.

Офіційні джерела повідомляють, що цього року в Україні на кіновиробництво було виділено з Державного бюджету 49,2 млн. гривень ($ 10 млн.). Однак жоден засіб масової інформації не повідомив, куди ці кошти були направлені та чи ефективно були використані. Між тим, у Росії на ці ж самі потреби з бюджету виділяється чи не в 20 разів більша сума. Отож робимо висновки.

Як відродити українське кіно? Режисери, оператори, актори в нас є. І з кожним роком їх стає все більше. Не вистачає тільки грошей. Приклади бідності українського кінематографу зустрічаються на кожному кроці. Я вам наведу приклад. В 2005 році на Французькому кінофестивалі короткометражних фільмів переміг випускник Інституту кіно Імені Карпенка-Карого Валентин Васяно-вич із фільмом «Проти сонця». Про кольорову плівку «Кодак» за державні кошти не мріє жоден випускник інституту кіно, тому знімали фільм на старій чорно-білій стрічці «Свема». За зазначених причин спостерігався брак зображення, але журі, не дивлячись на це, зробили свій вибір на користь українця. Сьогодні мрії перспективного кінорежисера про повнометражне ігрове кіно збираються здійснити французи, на допомогу з державного фонду нема чого й сподіватися. «Український кінематограф житиме, але не завдяки, а всупереч, і тільки після того, як його помітять на Заході»,— впевнений Валентин Васякович.

Що повинен зробити український кінематограф, щоб вибратися з «творчої ями»? На це питання відповідав президент Фундації українських кінематографістів «Тризуб» у Голлівуді (НоІІудаоосІ Тгісіепі Роипсіа(іоп): «Насамперед необхідно відбудувати українську кіноіндустрію, щоб вона майоріла прапором на світовому рівні, а не була маленькою шматинкою російської кіно- та телеіндустрії, так як сьогодні. Те, що робиться на кіностудії імені Довженка, призначене для обслуговування навіть не кіноін-дустрії Росії, а для задоволення потреб російського телебачення. Це взагалі не кіно, це не праця для держави, а якийсь покруч, дивлячись на який, стає соромно за державу. Але я хочу, щоб мене правильно зрозуміли — все це тимчасове явище. При належному державному підході до кіноіндустрії все прийде з часом. І Україна на повен голос заявить про себе на світовій кіноарені». Коли ж пролунає той голос, мало хто знає, але всі на те сподіваються.А поки ми посилаємо російське кіно від України до Кіноакадемії «Оскара», як це зробили 2004 року, пославши фільм «Водій для Віри». Хоча українські митці брали участь у цій картині, але творча група була переважно російською та й мова фільму була відповідна, тож стрічка була виключена із списку претендентів на «Оскар». Замінити картину було нічим. Прикрий досвід ми мали і з фільмом Оксани Байрак «Аврора», який було представлено від України як претендента на премію «Оскар» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою» у 2007 році. З приводу цієї картини тривало розслідування щодо виконання правил для нагороди в зазначеній категорії. Оксану Байрак звинувачували в тому, що фільм не був у прокаті зазначений термін. Пікантною історія була й з огляду на репутацію й імідж установи, яка висунула картину на «Оскара» від імені української кінематографічної спільноти — це була Асоціація сприяння розвитку кінематографу в Україні, яка подавала позов до суду та домоглася скасування урядової постанови, що зобов'язувала кінопрокатників забезпечити право мільйонів українців дивитися чужі фільми дубльованими не лише російською, а й українською мовою. Результатом було те, що стрічка не набрала потрібних голосів, щоб потрапити у скорочений список претендентів на премію «Оскар» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою».

Розглянемо це питання з іншого боку. Як ви думаєте, з якою проблемою зіткнеться європеєць, якщо захоче переглянути стрічку українського виробництва? Виявляється зовсім не існує українських фільмів з англійськими субтитрами. Представник однієї з найбільших київських крамниць із продажу ліцензійного відео на правах анонімності підтвердив, що купити український фільм з англійськими субтитрами сьогодні просто нереально. «Навіть широко розрекламований «Огапде і_оує» — і той ішов у продаж без англійських субтитрів», — сказав він. Українське кіно ніяк не може розпочати повноцінну експансію на Захід і, зокрема, у Європу. Якщо враховувати те, що українські картини і так досить рід ко з являються на різноманітних фестивалях, а тим паче на широкому екрані, то було б досить непогано європейській культурній спільноті продемонструвати фільми з англійськими субтитрами. Але й на це потрібні кошти. Відтак українському кіно й надалі доведеться варитися у власному соку. До тих пір, поки або виробникам стане вигідно випускати у світ українські фільми з англійськими субтитрами, або ж самі кіномитці зрозуміють безперспективність виробництва кіно-продукції лише «для своїх».

Так що ж буде з українським кіно? Дізнаймося відповідь на це питання у професіоналів.

Любов Борковська, головний спеціаліст Департаменту з питань кінематографії Міністерства культури:

— Я думаю, що через рік-другий буде віднайдено шляхи розвитку. У мене надія на молодих. Треба підтримувати сценарії й творення фільмів. На жаль, перспективи для повнометражних ігрових фільмів поки

не вимальовуються. Разом з тим, немає програми збереження і розвитку кіно. Це, певно, теж вина Міністерства культури. Треба залучати кінематографістів і спільно знаходити ці шляхи.

Тарас Кушнір, режисер-документаліст:

— Українське кіно буде, бо інакше бути не може. З'явилось чимало людей, які хочуть багато зробити в Україні, та їм перекрили все, що можна було перекрити. Проте, за законом фізики, дія є рівною протидії. Ми подаємо роботи, і люди дають свої гроші. Вони кажуть: «Ми хочемо, щоб у нас було кіно». На жаль, нашим законодавством не передбачено, що людина приватне може робити кіно. Це може бути лише державне замовлення. Але замовлень немає. А люди хочуть мати своє кіно й починають вкладати гроші. Гадаю, що необхідна законодавча база і вона, врешті-решт, з'явиться.

Ярослав Лупій, кінорежисер (Одеська кіностудія):

— Перше: щоб відродити кіно, треба виробляти тридцять фільмів на рік, як мінімум. Без цього кіно розвиватись не буде. Друге: в жодному разі не перепрофільовувати кіностудії на телестудії. А саме це зараз відбувається і на студії ім. О. Довженка, і в Одесі. Інвестори, які туди приходять, — це телевізійники. При них повністю руйнується база виробництва художніх фільмів. Вони викидають стару техніку й приносять нову апаратуру. Але кінематографічна база має належати передусім кінематографу, бо кіно і телебачення два різних види мистецтва. Третє: законодавча база. Треба вже нарешті почати вносити реальні зміни до законодавства. Поки що ця система не працює, і руху вперед немає.

Тож і шляхи розвитку української кіноіндустрії, і митці для створення якісного кіно є, залишилась справа за малим — потрібно, щоб цим зацікавилась наша влада.


Український кінематограф

досліджувала Олеся ЮРИНЕЦЬ.


^ ДІДУХ - ОБЕРІГ РОДУ, НАРОДУ, ВРОЖАЮ


Може, треба ставити солом'яного дідуха замість ялинки? Адже це найдавніший сакральний символ українців... Зрештою, в соломі в яслах народився й Ісус Христос, Різдво якого щороку святкуємо... І цього дня багато колядок звучить і побажань — миру, достатку й здоров'я в родині, народі... Недарма солом'яний оберіг прикрашали пташками, віночками, янголятками, а під ним ставили вертеп. Ось цей дідух роботи народної майстрині Марії Кравчук (з Ту-рійського району на Волині) переміг на виставці у Львові, а етнографи Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» обрали його сакральним оберегом нинішнього Різдва.

— Я дуже люблю працювати із соломкою. Одного разу збирала жито (на соломку) в час цвітіння — воно пахло... медом! Звідтоді й беру його саме о такій порі... — повідала пані Марія.

Як художник, вона любить робити дідухів різними. Адже ж над житніми полями є все: сонце, вітер, вода, спів пташок, пахощі меду, любов... Усе це бачиться в дідухові. Виготовляє у три-п'ять рядів, знизу — вертеп, а зверху обов'язково зірку. Житня солома для пані Марії — це Божий матеріал. Минулого літа вона знайомила глядачів Японії і всього світу з народним мистецтвом у павільйоні Україна. Плела перед ними і дивувала їх ляльками, янголятками, вінками. Волинське телебачення створило два фільми «Омаморі (обереги) Марії сан», який отримав першу премію на всеукраїнському конкурсі «Калинові острови» в номінації «Україна і світ»...


Галина КРИВЕНКО.


^ МОЛОДІЖНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ «ІОЛАНТИ» ПЕТРА ЧАЙКОВСЬКОГО


Опера «Іоланта», прем'єра якої була присвячена 95-річчю від дня заснування Національної музичної академії України імені П. Чайков-ського, згідно з рішенням Ті ректора Володимира Ріжка, увійде до постійного репертуару Оперної студії. Отже, тим, хто не був на двох прем'єрних виставах, є можливість побачити і почути цю нову виставу, здійснену молодіжним колективом.

Створена 1891 року на замовлення дирекції імператорських театрів, ця казкова за сюжетом опера вперше була поставлена в 1892 року на сцені Марийського театру Санкт-Петербурга одночасно з балетом «Лускунчик». Над цими творами П. Чайковський працював одночасно, оскільки, згідно з контрактом, одноактну оперу і балет на дві дії мали виконувати разом, упродовж одного вечора.

Якщо для створення лібретто балету композитор обрав добре відому казку німецького письменника Є.Т. Гофмана «Лускунчик», то для оперного лібретто підшу-

кав невідому нині, проте досить популярну тоді п'єсу данського драматурга Г. Герца, яка з великим успіхом йшла на сцені знаменитого Малого театру у Москві — «Донька короля Рене».

Цю казкову виставу П. Чайковський теж побачив і був щиро захоплений її сюжетом, чудовою грою акторів.

В основі — історія несподіваного кохання сліпої від народження доньки короля Провансу Іоланти. Близьким і друзям заборонили казати про те, що вона позбавлена зору, і вона не здогадується про існування світла, не-

бесних світил, неба, багатства кольорів.

Випадково до парку біля замку потрапили два лицарі — Роберт і Водемон. Заручений з дитинства з Іолантою, за рішенням батьків, Роберт кохає іншу і щиро прагне з нею одружитися. Іоланту він ніколи не бачив, а перша зустріч з нею не справила на нього великого враження, проте її покохав з першого погляду його друг Водемон.

Залишившись з Іолантою наодинці, Водемон збагнув, що вона сліпа і розповів їй про це. Придворні дами і охоронці із жахом почули від неї, хто розповів принцесі правду, а король наказує стратити юного лицаря, що зізнається у щирості своїх почуттів до Іоланти.

Єдине, що може його врятувати — це прозріння доньки короля Рене. Закохана у Водемона Іоланта щиро прагне зцілитися і дає згоду на лікування, яке має здійснити мавританський лікар Ібн-Хакіа, котрий вважає, що тільки велике бажання прозріти може зцілити принцесу. І — о диво! — Іоланта починає бачити, а Водемон залишається жити.

Петро Чайковський із натхненням працював над твором, який був його останньою оперою. Лібретто створив брат композитора Модест Чайковський. Менш ніж за два місяці він написав музику, а через три місяці завершив її' оркестровку. Прем'єра казкової опери «Іоланта» у Санкт-Петербурзі мала успіх, проте вона опинилася у затінку популярних опер композитора — «Євгеній Онєгін» та «Пікова дама».

Єдиним театром у Києві, де можна було послухати цей чудовий твір протягом останніх десяти років, був лише Театр опери і балету для дітей та юнацтва. Тому її прем'єра на сцені Оперної студії Національної музичної академії імені Петра Чайковського привернула

увагу багатьох і пройшла з великим успіхом.

Попри всі скептичні прогнози, молодіжний склад групи зробив усе належне, щоб підготувати виставу на гідному рівні. Усіх присутніх приємно вразила чудова робота диригента-постановника Володимира Сіренка. Оркестр оперної студії грав якісно і професійно. Декорації і костюми художника Ірини Давиденко зачарували багатобарвністю, смаком і створювали атмосферу світлої казки із щасливим фіналом.

Режисер-постановник Ірина Нестеренко запропонувала традиційну інтерпретацію сюжету, яка не була статичною і гармонійно поєднувалася з музикою.

Вдалим було звучання хору, з яким працював хормейстер Дмитро Кравченко, а виконавці сольних партій приємно вражали якісним виконанням досить складних у

технічному плані вокальних партій. Найбільший успіх мали виконавці головних партій — Наталія Пелих (Іоланта), Євген Орлов (король Рене), Сергій Боргник (Водемон), Руслан Страхов (Роберт), Анатолій Орлов (Ібн-Хакіа), Любов Канюка (Марта), Денис Вишня (Бартран).

«Мені щиро хотілося уникнути сценічних штампів і водночас не вдаватися до сучасних, модерністських стилів, — розповіла після прем'єри режисер-постановник Ірина Нестеренко. — Цю виставу ми поставили власними коштами, декорації і костюми готували у майстернях Харківського театру опери і балету. Мені приємно бачити таку одностайну реакцію слухачів вистави, отже, праця всіх учасників, що співпрацювали над нею, не була марною».

Сергій ПИРОГОВ.


СПОРТ


Хет-трик Віталія Кільчицького


Тріумфом львівських юніорів у Тисівці завершилися змагання Кубка України з біатлону.

А срібна призерка Олімпіади-1998 у Нагано Олена Петрова офіційно розпрощалась зі спортом.

Абсолютним чемпіоном змагань став 19-річний Віталій Кільчицький із Новояворівська (СДЮ-ШОР «Янтар»), який виграв три юніорські гонки, повний комплект нагород здобула 19-річна Юлія Беган із села Годовиці (Пустомитівський район), а в активі 20-річного новояворівця Віталія Кожушка — дві бронзові медалі. Як ми колись і передбачали, плідна робота тренерів «Янтаря» дає свої результати: біатлоністи Львівщини вже склали кістяк юніорської збірної України і все ближче підбираються до основи національної збірної.

Юлія Беган прийшла в біатлон з лижних гонок, тому огріхи на вогневому рубежі компенсує відмінною швидкістю на дистанції. У Тисівці вихованка Степана Бегана (батька), Миколи Паниткіна та Олега Меркушина (чоловіка віце-чемпіонки світу Ірини Меркуши-ної) виграла індивідуальну гонку серед юніорів на 12,5 км (4 промахи), випередивши на півхвилини сумчанку Ганну Ольховик. У спринті на 7,5 км лише зайвий промах (тричі не влучила в мішень) завадив їй знову випередити у підсумку Ольховик, а в груповій гонці Юлія фінішувала вслід за Ганною Ольховик та киянкою Юлією Джимою.

Віталію Кільчицькому не було рівних на дистанціях 15 км (індивідуальна гонка), 10 км (спринт) та 12,5 (масовий старт). Інший вихованець Миколи Паниткіна та Олега Меркушина Віталій Кожушко був третім у спринті та «мас-стар-ті», пропустивши вперед сумчанина Валерія Мо-гиленка та чернігівця Сергія Семенова.

Як розповів заслужений тренер України Микола Паниткін, збірна Львівщини здобула впевнену перемогу в загальнокомандному юніорському заліку. А лідери СДЮ-ШОР «Янтар» — бронзові призери чемпіонату Європи-2007 Віталій Кільчицький, Віталій Кожушко та Юлія Беган 4 січня вийшли на старт змагань юніорського Кубка Європи у німецькому Ландорфі. Утім, основний старт для найкращих молодих біатлоністів України — це юніорський чемпіонат світу, який 26 січня стартує в німецькому Рупольдингу.

У Тисівці відбулось символічне прощання з біатлоном прими українського біатлону, срібної призерки Ігор-1998 у Нагано 35-річної сумчанки Олени Петрової. Деяким іншим лідерам збірної напередодні стартів етапів Кубка світу в Німеччині тренери дали перепочити, і вони провели контрольні тренування.

В індивідуальних гонках переможцями стали чернігівець Роман Прима та сумчанка Оксана Мельникова. Третє місце тут посіла досвідчена Оксана Яковлева, а от бронзова призерка Олімпіади-2006 у Турині Лілія Єфремова-Вайгіна була далеко від п'єдесталу.

У спринті на старт вийшов лідер нашої чоловічої команди Андрій Дериземля, який лише набирає форму після травми. Але два промахи Дериземлі дозволили виграти гонку чернігівцю Олександру Колосу, який стріляв безпомилково. У жінок лише дві секунди розділили на фініші Тетяну Рудь (перше місце) та Оксану Яковлеву.

А в груповій гонці Олександр Колос переплутав порядок проходження кіл на трасі, за що отримав дискваліфікацію. Тож чемпіоном став чернігівець Дмитро Артьомін, випередивши Романа Приму та Олександра Батюка-молод-шого (сина чемпіона світу-1982 з лижних гонок).

Жіночу групову гонку виграла сумчанка Ліля Єфремова-Вайгіна. Друге місце посіла Людмила Писаренко із Тернополя, третє — киянка Ніна Карасевич.


Смертельна заздрість


Прізвище братів Савлохових добре відоме не тільки серед представників боротьби в Україні, а й за кордоном.

Борис — заслужений тренер України, СРСР і Росії, був президентом асоціації спортивної боротьби України, членом ви-к о н к о м у Міжнародної федерації боротьби, організатором великих міжнародних турнірів у нашій країні, Теймураз — теж ЗТУ, один з наставників збірної з вільної боротьби, такі ж пости і звання мав мо-л о д ш й й брат Руслан. Скоро буде десять років, яку Києві на Березняках знайшли вбитими Тейму-раза і його водія, а на місці нападу — кілька десятків гільз калібру 9 мм. За декілька годин до вбивства Савлохов-середній був на балу чемпіонів, де серед інших вітали і його підопічних — борців вільного стилю, які вдало виступали на чемпіонатах світу та Європи. Через тиждень Тимур мав їхати з командою на першість Європи до Будапешта. Кажуть, що, можливо, Савлохова прибрали конкуренти по бізнесу, бо він був і успішним підприємцем.

Зла доля президентів

Дотепер не знайшли злочинців, які вбили у Києві президента баскетбольного клубу «Шахтар» Олександра Шведченка. Донецький бізнесмен Шведченко вкладав значні кошти в баскетбольну команду, яку мріяв вивести в лідери вітчизняного спорту. На жаль, не стало Шведченка — перестав існувати і «Шахтар».

Не менше зробив для одеського баскетбольного клубу «Біпа-Мо-да» його президент Аркадій Табач-ник. Але під час ранкової пробіжки недалеко від дому в Одесі кулі дістали і його. Один час якась зла доля чигала саме на президентів баскетбольних клубів, які у розквіті сил і підприємницької діяльності мусили покидати цей світ, ставши жертвами замовних вбивств. Адже в грудні 2001 року опівдні поблизу свого дому застрелили колишнього тренера жіночої збірної України з баскетболу, президента і головного тренера чемпіонок України команди «ТІМ-СКУФ» Ігоря Ткаче-нка. Чоловік олімпійської чемпіонки Марини Ткаченко теж був успішним бізнесменом.


Особливо довгий перелік має список відправлених на той світ керівників футбольних клубів. Мабуть, найбільш резонансним було вбивство десять років тому у Донецьку прямо на стадіоні під час футбольного матчу «Шахтар» — «Тав-рія» президента донецького клубу Ахатя Брагіна, відомого у кримінальних колах авторитета «Грека». Разом з кількома охоронцями він злетів у повітря на сьомій хвилині зустрічі. Його наступником став Ринат Ахметов — нині народний депутат і найбагатша людина країни. Від руки найманих вбивць загинула дуже ділова і вродлива Лариса Нечаєва, генеральний директор московського ФК «Спартак». Кажуть, не всі були згодні з її маркетинговою політикою, що, мабуть, і зіграло свою лиховісну роль. Жертвою кілера стали Володимир Бут — віце-президент новоросійського «Чорноморця», керівники новосибі рського «Чкаловця», барнаульського «Динамо», смоленського «Кристала». В останньому клубі президентом був Володимир Прохо-ров, чинний віце-губернатор області, але це не стримало вбивць, які випустили в нього шість куль. Не обійшла ця трагічна серія й наше місто — 12 травня мине вже вісім років, як біля власного дому застрелили екс-президента і гравця «Карпат» Романа Гірника.

Не уникають нападів і спортивні зірки

Часто жертвами нападів стають видатні спортсмени. Відомий російський бомбардир Олег Веретен-ников після того, як перейшов з «Уралмаша» у волгоградський «Ротор», зазнав розбійного нападу у власному помешканні, куди увірвалося кілька бандитів у масках. За однією з версій, уральська мафія, яка серед інших підприємств контролювала і ФК «Урал-маш», хотіла таким способом показати футболістові, хто керує в цьому житті. Олегу, одному з кращих гравців Росії 90-х, таки не щастило у Волгограді. Згодом, коли він прогулювався з дворічною донькою, якийсь невідомий хлюпнув дівчинці в обличчя кислотою. На щастя, обійшлося пластичною операцією, але після завершення сезону Веретенников разом із сім'єю перебрався до Греції, де закінчував кар'єру у скромному «Арісі». У тому ж Волгограді отримав ножа олімпійський чемпіон та рекордсмен світу з плавання Олександр Попов. У місті на Неві посеред дня по-звірячому побили гандболіста, олімпійського чемпіона Дмитра То-ргованова, який після цього назавжди перебрався до Німеччини. Туди ж переїхав відомий російський гросмейстер Артур Юсупов, коли зазнав нападу у своїй московській квартирі і ледь залишився живим. Навіть жіноча стать не стримує бандитів: усі ми були обурені, коли довідалися, що побили олімпійську чемпіонку зі спортивної гімнастики Лілію Подкопаєву, відібрали авто та всі спортивні нагороди.

У листопаді минулого року у готелі кримського селища Партеніт міліціонери знайшли 15-річну доньку чемпіонки Європи з плавання Світлани Бондаренко Юлію. Дівчину розшукували з 25 жовтня. Виявилося, що вона сама втекла з дому із 49-річним знайомим Валеріяном Горбачевим.

Світлана Бондаренко знала про Горбачева. Він дарував Юлії дорогий одяг, мобільний телефон, давав гроші. Мати була проти, забороняла їм зустрічатися. Знала, що Валеріян — грузин, а Горбачевим став після того, як проти нього порушили кримінальну справу за насильницьке утримання неповнолітньої. Жінка скаржилася на нього до міліції.

Нині Юлія вдома. Валеріана затримали, але на шляху до Запоріжжя він попросився в туалет у придорожньому кафе й утік.

Історія з донькою Світлани Бондаренко — не перший випадок, коли спортсмени змушені звертатися до правоохоронних органів.

23 травня 2001 року у Тбілісі викрали 21-річного Левана Ка-ладзе — молодшого брата захисника італійського «Мілана» Кахи Каладзе. За кілька днів викрадачі вийшли на зв'язок і вимагали $600 тис. Потім вони вдвічі зменшили суму, але спроби передати викуп не вдалися. Леван був убитий за півтора місяця після викрадення. Його поховали в рідному місті Самтрет-діа. Чотирьох викрадачів правоохоронці затримали.

Більше пощастило аргентинському футболістові Хуану Рі-кельме. Злочинці повернули його брата. А бразильський форвард Рікардо Олівейра побачив живою свою сестру. У листопаді 2005-го у Дніпропетровську поранили 41-річного російського тенісиста Андрія Чесно-кова. Він свого часу посідав дев'яте місце у світовомурейтингу. Близько другої ночі Чесноков разом із своїм марокканським колегою Юнесом Ель-Айнауї та двома місцевими дівчатами виходив із ресторану «Репортер». За ними йшло двоє молодиків, які, за словами Андрія, почали нецензурно висловлюватися щодо дівчат. Коли Чесноков вступився за них, один із зловмисників витяг пістолет.

— Я вдарив його ногою по руці з пістолетом, — згадує тенісист. — Він упав, але другий підбіг і вистрілив.

Чесноков лежав у лікарні ім. Ме-чникова. Дві кулі застрял