Реферат: Магістерська програма дослідницької спеціалізації Динаміка механізмів, машин та обладнання апк пояснювальна записка до магістерської роботи на тему

ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ І

РЕЖИМІВ РОБОТИ ПЛЮЩИЛЬНИХ ВАЛЬЦІВ

САМОХІДНОЇ КОСАРКИ


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


02.02.02МР118 “C”.17.01.11.010


Поішко Олександр Васильович



КАБIНEТ МIНIСТРIВ УКРАЇНИ

НАЦIОНАЛЬНИЙ УНIВEРСИТEТ БIОРEСУРСIВ IПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ТЕХНІЧНИЙ IНСТИТУТ

Факультет конструювання та дизайну машин і систем природокористування


ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри

інженерного забезпечення

рослинництва

ім. акад. П.М. Василенка

___________ Мироненко В.Г.

“____”______________ 2011р.


УДК 631.353.6.001.66


Кафедра сільськогосподарських машин ім. академіка П.М. Василенка


Спеціальність 8.05050312 – машини та обладнання сільськогосподарського виробництва

Магістерська програма дослідницької спеціалізації – Динаміка механізмів, машин та обладнання АПК


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до магістерської роботи на тему:

ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ І

РЕЖИМІВ РОБОТИ ПЛЮЩИЛЬНИХ ВАЛЬЦІВ

САМОХІДНОЇ КОСАРКИ

02.02.02МР118 “C”.17.01.11.010


Виконав:слухач магістратури гр. 1М-10 _____________(Полішко О.В.)

(підпис)

Науковий керівник:к.т.н., доцент ___________________ (Онищенко В.Б.)

(підпис)


Робота допущена до захисту: рішення кафедри інженерного забезпечення рослинництва ім. акад. П.М. Василенка, протокол №11 від 8.12.2011р.


Київ 2011

К^ АБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Факультет конструювання та дизайну машин і систем природокористування


ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри

інженерного забезпечення

рослинництва

ім. акад. П.М. Василенка

___________ Мироненко В.Г.

“____”______________ 2011р.


^ ЗАВДАННЯ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


Слухача магістратури Полішка Олександра Васильовича


Спеціальність: 8.05050312 «Машини та обладнання сільськогосподарського виробництва»


Тема роботи “Дослідження параметрів і режимів роботи плющильних вальців самохідної косарки”

затверджена наказом по НУБіПУкраїни №118 “C”від 17 січня 2011 р.

2. Термін здачі студентом закінченої роботи 09 грудня 2011 року


3. Вихідні дані до роботи Технології заготівлі кормів, конструкції технічних засобів заготівлі сіна та їх технічні характеристики


4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань які потрібно розробити)

Розділ 1. Огляд зарубіжних та вітчизняних машин. Аналіз конструкцій робочих органів.

Розділ 2. Фізико-механічні властивості рослин. Аналіз технології вирощування конюшини на сіно.

Розділ 3. Дослідження параметрів та режимів роботи плющильних вальців самохідної косарки.

Розділ 4. Застосування САПР при проектуванні плющильного апарату.

Розділ 5. Охорона праці.

Розділ 6. Економічний ефект.

Висновки.

Додатки.

Список використаної літератури.


5. Перелік обов’язкових листів презентації:

Аркуш 1. Основні технології заготівлі кормів

Аркуш 2. Загальний вигляд косарки Е-303

Аркуш 3. Функціональна схема машини Е-303

Аркуш 4.Базова і удосконалена технологічна схема плющильного

пристрою

Аркуш 5. Дослідження технічних і технологічних параметрів

Аркуш 6. Економічний ефект

Аркуш 7. Висновки


6.Дата видачі завдання“_____” ________________ 20__р.


Керівник магістерської роботи:

к.т.н. доцент кафедри інженерного забезпечення рослинництва ім. акад. П.М. Василенка

__________________ В.Б. Онищенко

(підпис)


^ З завданням ознайомлений:

слухач магістратури групи1М-10

__________________ О.В. Полішко

(підпис)


ЗМІСТ


РЕФЕРАТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ....3

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ....4

Розділ 1. ОГЛЯД ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ МАШИН. АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ РОБОЧИХ ОРГАНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ....6

1.1 Аналіз машин для зкошування, збирання, транспортування та зберігання травостою………………………. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ...6

1.2 Вимоги до процесу скошування трави…… . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .....8

1.3 Машини для скошування трав……………………………………………........12

1.4 Будова косарок і косарок-плющилок……………………………………….....13

1.5 Вибір косарок і комплектування агрегатів…………………………………...22

1.6 Аналіз конструкцій робочих органів кормозбиральних машин…………….22

Розділ 2. ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИН. АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КОНЮШИНИ НА СІНО. . . . ……………....28

2.1 Фізико-механічні властивості рослин. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .28

2.2 Загальна характеристика конюшини. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. ..34

2.3 Місце конюшини у сівозміні……………………………………………….....35

2.4 Технології заготівлі сіна……………………………………………………....35

2.5 Особливості польового сушіння трав...........………………………………....40

2.6 Аналіз способів інтенсифікації польового сушіння трав...............................42

2.7 Передовий досвід вирощування конюшини на сіно по інтенсивній технології..............................................................................................................43

Розділ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТА РЕЖИМІВ РОБОТИ ПЛЮЩИЛЬНИХ ВАЛЬЦІВ САМОХІДНОЇ КОСАРКИ.................................44

3.1 Визначення вологості рослинної маси у валку..................................... . . . .44

3.2 Математична обробка результатів................................... . . . . . . . . . . . . . . . .49

3.3 Перевірка режимів роботи самохідної косарки...........................................59

Розділ 4. застосування сапр ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ПЛЮЩИЛЬНОГО АПАРАТУ. . ...... .. .... ..... ..... ........... .. ... ....... ..... .. ... ...... ...... ..... ...... ... .. .. . . ..60

4.1 Передумови застовання САПР в сільськогогосподарському машинобудуванні................ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .60

4.2 Огляд ринкута критерії вибору САПР...................................... . . . . . . . .... ....61

4.3 Етапи вибору САПР та основні властивості інтегрованих схем...................63

4.4 Задачі, рівні та етапи проектування........................................................... .....65

4.5 Розробка 3D моделі плющильного вальця в середовищі КОМПАС 3D......67

Розділ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .....71

5.1 Загальний стан охорони праці при роботі на машині....................... ..............71

5.2 Правила і умови використання................................................................ ..........72

Розділ 6. ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ................... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .76

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

ДОДАТКИ...........................................................................................................78

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ...79


^ РЕФЕРАТ

Магістерська робота на тему: „Дослідження параметрів та режимів роботи плющильних вальців самохіної косарки”.

Магістерська робота виконана на 84 сторінках машинописного тексту пояснювальної записки, що містить 13 формул, 4 таблиць, 22 рисунків, додатків 2, списку використаної літератури 27 найменувань.

Магістерська робота присвячена вдосконаленню технологічного процесу заготівлі сіна з люцерни.

В першому розділі пояснювальної записки проведено аналіз відомих машин для заготівлі сіна.

В другому розділі представлено аналіз технології заготівлі конюшини та фізико-механічні властивості рослин.

В третьому розділі ми визначаємо параметри та режими роботи плющильних вальців самохідної косарки.

В четвертому розділі представлено використання САПР при розробці плющильного пристрою.

В п’ятому розділі наведена охорона праці і захист навколишнього середовища.

В шостому розділі приведено економічний ефект від впроваджень результатів досліджень.

Ключові слова: КОНЮШИНА, КОСАРКА, ПЛЮЩИЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ, СІНО, ПОЖИВНА ЦІННІСТЬ, ВОЛОГОВІДДАЧА, ПЛЮЩИЛЬНІ ВАЛЬЦІ, ЗАГОТІВЛЯ СІНА.


ВСТУП

Основними технологічними операціями під час заготівлі кормів (сіна, сінажу, силосу) є скошування трав у покоси чи розширені валки (з плющенням чи без нього), згрібання, перевертання валків, підбирання сіна з валків з пресуванням у тюки чи рулони, підбирання валків пров'яленої трави з одночасним подрібненням під час заготівлі сінажу, скошування рослин з подрібненням під час заготівлі силосу.

Для виконання цих операцій застосовують такі кормозбиральні машини:

косарки, ворушилки, валкоутворювачі, прес-підбирачі, кормозбиральні комбайни та візки-підбирачі.

Важливою умовою приготування високоякісного сіна є максимальне збереження корисних речовин, які знаходяться в зелених рослинах. З цієї точки зору одна з головних і найбільш відповідальних технологічних операцій при заготівлі сіна – сушіння трави. При ній якість сіна знижується за рахунок фізіологічних і біохімічних процесів, які протікають, та втрат найбільш цінної частини трави – листя та суцвіття.

Ефективність польової сушки трави в значній мірі визначається технологією їх скошування. Тому, щоб заготовити високоякісне сіно, необхідно вірно вибрати раціональну технологію та комплекс машин для скошування трави. В теперішній час в залежності від природньо-кліматичних зон, складних погодніх умов і вимог до сушки окремих видів трав використовують чотири основні технології: скошування у прокоси, скошування у валки, скошування із плющенням в валки, скошуванням з накопиченням трав у бункері і періодичним викидання її на поле.

В лісолуговій та лісостеповій зонах, щоб прискорити підсушку трави, її скошують в прокоси. В південній степовій зоні при врожаї 20 ц з 1 га сіна траву зразу після скошування збирають у валки, для чого використовують валкові косарки або зчіпки косарок із граблями. Ширина валків повинна відповідати типу підбираючих машин.

Проте при сушінні в полі із сприятливими умовами скошування в прокоси або у валки трава втрачає багато поживних речовин. Втрати відбуваються під дією тепла, вологи, сонячної радіації та повітря.

Щоб зменшити втрати, розроблені різні прийоми, які прискорюють сушку трави та дозволяють заготовляти високоякісне сіно і у дощову погоду.

Одним із найбільш ефективних способів, прискорюючи сушку, є плющення. Стебла і листки трави сушаться нерівномірно, так як стебла зберігають більше вологи, чим листки, площа випаровування листків більша, чим у стебла. Тому якщо чекати висушування стебел, то листя пересихають і при підборі сіна розсипаються. Плющені рослини сохнуть рівномірніше не плющених та в 1,5...2 раза бистріше.

Плющити траву краще під час її скошування, так як плющена із валка трава засмічена грантом, крім того, нерівномірний по товщині валок погіршує якість плющення.

У дощову погоду плющення не дає позитивного результату, так як із розплющеного стебла легко вимиваються поживні речовини, сіно бистріше гниє.

Злакові трави з полим стеблом швидко висихають і без плющення. Тому плющення злакових трав малоефективно.

На сінокосах з невеликим врожаєм (на пів пустельних і пустельних землях) траву краще збирати в невеликі валки.


Розділ 1. ОГЛЯД ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ МАШИН. АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ РОБОЧИХ ОРГАНІВ


1.1 Аналіз машин для зкошування, збирання, транспортування та зберігання травостою.


Зниження темпів виробництва продуктів тваринництва, яке спостерігається останнім часом, обумовлено, поряд з іншими чинниками, незадовільним станом кормової бази. Недостатня забезпеченість кормами та низька їх якість призводить до того, що генетичний потенціал тварин реалізується лише на 40 % - 90 %. Корми значною мірою є визначальними і для економічних показників, оскільки в структурі собівартості тваринницької продукції на їх частку припадає до 70 % витрат. У зв'язку з цим підвищення якості кормів, покращення їх продуктивної дії, зменшення втрат поживних речовин та псування в процесі заготівлі, консервування і зберігання є важливою передумовою зростання продуктивності тварин і ефективності галузі в цілому.

Однією з причин зменшення виробництва кормів є гостра нестача кормозбиральної техніки в сільськогосподарських підприємствах як за кількістю, так і за номенклатурою. В зв'язку з цим основна маса кормів заготовлюється за традиційними технологіями переважно машинами застарілих конструкцій.

Для збільшення виробництва кормів і покращення їх якості поряд з підвищенням рівня механізації галузі за рахунок існуючої техніки необхідне застосування технічних засобів нового покоління, яке б забезпечило комплексну механізацію прогресивних технологій в кормовиробництві.

Вивчення й аналіз конструкцій енергозасобів і сільськогосподарських машин провідних фірм свідчать, що сучасними тенденціями їхнього розвитку є постійне зростання потужності й продуктивності, удосконалення та створення конструкцій машин, які дають змогу якісно виконувати комбіновані технологічні процеси, що сприяє підвищенню продуктивності праці, зменшенню втрат вирощеного врожаю, забезпеченню екологічних вимог виробництва та поліпшенню умов праці. Створюючи все більш комфортні умови праці і досконалі системи бортового менеджменту, виробники тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин ведуть жорстку конкурентну боротьбу на ринку сільськогосподарської техніки. Для цього вони намагаються повніше задовольняти потреби споживачів, постійно поліпшують технологічні й технічні характеристики сільськогосподарської техніки, її комфортність, зовнішній дизайн, співвідношення ціна/якість тощо.

Зростаюча концентрація і спеціалізація виробництва в країнах Західної Європи та США висуває нові вимоги до підвищення продуктивності, агрозоотехнологічної ефективності й надійності технічних засобів, що зумовлює постійне внесення змін у конструкцію машин та параметри їхніх робочих органів.

Істотно підвищилась різноманітність технічних рішень машин і їхніх робочих органів, збільшився рівень гідрофікації, автоматизації та довговічності. Виробники сільськогосподарської техніки намагаються повніше задовольнити потреби фермерських господарств різних розмірів: випускається широка гама тракторів з потужністю двигуна від 20 к.с. до 507 к.с., кормозбиральних комбайнів від 150 к.с. до 685 к.с., зернозбиральних комбайнів від 87 к.с. до 460 к.с., модульні ряди інших причіпних та навісних сільськогосподарських машин.

Спеціалісти вважають, що потужність нових типів сільськогосподарської енергетики, в тому числі і збиральних машин, за останні 10 - 12 років зросла вдвоє. Все ширше застосування в конструкціях машин знаходять прогресивні конструкційні матеріали, полімери, композити, гідропривод, електро-, гідроавтоматика й електроніка.

Поряд зі збільшенням потужності енергетичних засобів, ширини захвату

машинно-тракторних агрегатів та пропускної здатності збиральних машин, створенням і освоєнням виробництва різноманітних комбінованих багатофункціональних машин, підвищенням робочих (до 8 км/год- 15 км/год) та

транспортних (до 40 км/год - 60 км/год) швидкостей спостерігається поліпшення інших технічних параметрів машин - оглядовості, радіусів повороту, швидкостей завантаження-розвантаження сільськогосподарських матеріалів тощо.

Велику увагу провідні фірми приділяють підвищенню надійності і довговічності машин, що сприяє зменшенню витрат на ремонт та технічне обслуговування сільськогосподарської техніки. Постійно поліпшуються умови роботи операторів МТА. Рівень шуму в комфортабельних кабінах знизився до 72 дБА - 75 дБА, вдосконалюються органи управління, системи контролю й автоматичного управління, контролю режимів роботи, оптимізується мікроклімат у кабіні, ергономічні параметри сидіння, тепло- і шумоізоляція та ін. Фірми значно розширили роботи із захисту довкілля та ґрунтів від несприятливої ущільнювальної дії машин: широко впроваджуються шини низького тиску, знижується їхній питомий тиск на ґрунт.

Останніми роками у зарубіжному кормовиробництві починають домінувати гнучкі технології, які забезпечують високу ефективність заготівлі кормів за мінімальних втрат поживних речовин під час зберігання. Для реалізації таких технологій розроблені технічні засоби, що характеризуються високою продуктивністю, якісним виконанням технологічного процесу, багато-функціональністю, активними робочими органами, суміщенням виконуваних технологічних операцій, можливістю виконання безперевалочних операцій, автоматизацією процесів [6].


1.2 Вимоги до процесу скошування трави.

Для приготування сіна використовують посіви багаторічних і однорічних бобових і злакових трав в чистому вигляді, їх сумішах, а також природні кормові угіддя.

Одержати високоякісне сіно з найбільшою кількістю поживних речовин і вітамінів можна лише при своєчасному скошуванні трав. Ніякі наступні операції не допоможуть приготувати якісне сіно з трав, які скошені в пізні фази розвитку і втратили кормову цінність.



Рис 1.1 Технологічні схеми заготівлі кормів


Багаторічні і однорічні злакові трави скошують у фазі колосіння, але не пізніше початку цвітіння; бобові – у фазі повної бутонізації, але не пізніше масового цвітіння.

Строки збирання трав природних кормових угідь визначають за вказаними вище фазами розвитку багаторічних трав, які переважають у травостої.

Висота зрізування при збиранні на сіно сіяних багаторічних і однорічних трав, а також природних сінокосів, повинна становить від 5 см до 7 см, сіяних багаторічних трав першого року і при використанні їх на наступний рік на насіння – від 7 см до 9 см [13].

За сприятливих для сушіння погодних умов бобові трави і бобово-злакові суміші скошують з одночасним плющенням. У нестійку погоду плющення не проводять .

Плющення сприяє інтенсивній та рівномірній вологовіддачі, прискорюється процес сушіння трав. Скорочується час знаходження корму під відкритим небом. Повнота плющення трав повинна становити не менше 90 %.

У залежності від урожайності і природно-кліматичних умов трави скошують у покіс або валок.

Основні вимоги, що ставляться до операцій згрібання скошених трав, їх ворушіння і спушування, обертання і здвоювання валків, зводяться до такого: обробка всієї поверхні поля повинна бути виконана без прогалин, валок має бути розпушеним, прямолінійним і рівномірним по довжині і поперечному перерізу, дія робочих органів на скошену масу не повинна призводити до втрат найбільш поживної частини рослин - листочків і суцвіть. Виконання цих вимог сприяє більш продуктивній роботі машин на підбиранні валків, а також прискореному підсушуванню маси і підвищенню якості кормів.

Для створення умов рівномірного і прискореного сушіння проводять ворушіння скошеної трави. Перше ворушіння проводять у міру підсихання верхнього шару через 1,5 год - 2 год після скошування, наступні – (в залежності від погодних умов) через 2 год - 4 год.

При зниженні вологості бобових трав до 55% - 60%, а злакових – до 50% - 55% масу з покосів згрібають у валки і досушують до вологості, яка відповідає вибраній технології заготівлі сіна.

При заготівлі пресованого сіна польового сушіння в лісовій і лісостеповій зоні його пресують за вологості від 20 % до 22 %, (щільність пресування не повинна перевищувати 130 кг/м3 ), в степовій і напівстеповій зонах – за вологості від 20 % до 24 % (щільність не більше190 кг/м3).

При заготівлі пресованого сіна з досушуванням активним вентилюванням масу в лісовій та лісостеповій зонах пресують за вологості від 25 % до 30 %, в степовій і напівстеповій зонах за вологості – від 30 % до 35%. Щільність пресування повинна становити від 110 кг/м3 до 120 кг/м3.

За проспектними даними закордонних фірм, щільність пресування для різних типів і марок пресів складає: для сіна – від 160 кг/м3 до 260 кг/м3, для соломи – від 90 кг/м3 до 180 кг/м3 і для сінажу – від 300 кг/м3 до 470 кг/м3.

Отримання високих та стійких врожаїв трав, високоякісного сіна і збереження травостою для його довгострокового використання в деякій мірі залежить від встановленої висоти зрізу. Тут керуються слідуючими рекомендаціями:

зріз рослин повинен бути рівний і повний. Відхилення висоти зрізу по всій довжині ріжучого апарата допускається +/-5 мм.

траву скошують із одночасним укладанням скошеної маси в прокіс рівним шаром по направленню руху.

при скошуванні трави у валки їх вкладають рівномірно по всій довжині без розривів. При об’їзді перешкод валок розташовують не блище 1,5 м від нього.

втрати при скошуванні трав підвищеного зрізу і не зрізаних рослин допускається 2 %. Башмаки ріжучого апарату не повинні зминати зрізану і не зрізану траву

Потрібна висота зрізу деяких видів трави Таблиця 1.1

Травостій природніх сінокосів і багатолітньої трави лісної зони:

перший укіс

другий укіс



5...6 СМ

6...7 СМ

Сіяні багатолітні трави, використовувані для отримання насіння



8...9 СМ

Лугові сім’яні трави

^ НЕ НИЖЧЕ 10...12 СМ

Однолітні трави і їх суміші


4...6 СМ



1.3 Машини для скошування трав


Для скошування трав тепер широко застосовуються ротаційні косарки (таблиця 1.2). Машини такого типу забезпечують косіння високоврожайних трав, а також травостоїв, що вилягли чи переплуталися на великих поступальних швидкостях. За результатами випробувань продуктивність ротаційних косарок на 30%-50% вища, ніж продуктивність сегментно-пальцевих косарок зі зворотно-поступальним рухом ножів.

Таблиця 1.2 -Технічна характеристика ротаційних косарок

Марка

Виробник

Ширина

Споживана




Частота

Робоча




(постача-

захвату, м

потуж-

Маса, кг

обертання

швидкість,




льник)




ність, кВт




ВОМ, об/хв

км/год

КРВ-1,88

^ ВАТ "НОМЗ"

1,88

35

350

540

До 15

КРВ-2,15




2,15

25

400

540

-

КРС-2

КП

2,0

тр.кл.1,4

515

540

До 15




"Київтрактор



















одеталь"
















2125/2

Волинська

1,85

29

410

540

До 15

2112/1

фондова

2,1

59

520

540

До 15

2 157

компанія

2,05

29

400

540

До 15

2157/1




2,45

35

435

540

До 15

2157/2




2,80

40

470

540

До 15

Поіо 185

Фірма 8ІР

1,85

26

425

540

Немає

Поіо 220

(Словенія)

2,20

32

490

540

даних

Поіо 1750




1,70

20

375

540

2,0 га/год

Поіо 2150




2,10

25

400

540

2,5 га/год

Поіо 2550




2,50

30

435

540

3,0 га/год

Ьазег 2600




2,57

35

630

1000

3,0 га/год

Ьазег 3000




2,98

45

670

1000

3,5 га/год

Оізко

Фірма КІааз
















2650/2650С




2,60

33

640

540/1000

Немає

0ізко
















даних

3050/3050С




2,60

-

-

540




0ізко 3450




3,00

40

710

540/1000

Те саме

0ізко 3050Р/




3,40

51

800

1000

-"-

0ізко







120

1920

1000

-"-

8550/8550С




8,00/8,30

-

-

1000

-"-

0ізко 8550 Д8




8,00

-

-

-

-"-

0ізко 8700С




8,50

Двигун

Немає

Немає

-"-

Соидаіі400




14,00

350 кВт

даних

даних




МР 1339

ТОВ "Амако

2,80

тр.кл.1,4

Немає

540/100

Немає

Кипп РС 303

Україна"

3,00

тр.кл.1,4

даних

1000

даних

Ротаційні косарки поділяються на машини з верхнім (барабанні) і нижнім

(дискові) приводом роторів. Застосовують косарки як задньо-, так і фронтально-навісні. При цьому підхід до ширини захвату косарок у значній мірі диференційований – виробляються косарки типорозмірним рядом з шириною захвату від 1,2 м до 5 м з інтервалом 0,1 м - 0,3 м. Є косарки і з більшою шириною захвату, наприклад, косарка BNG фірми Kuhn - 619 см, Corto 8100 фірми Claas - 770 см, Biq M фірми Krone - 900 см, КПР-9 "Гомсільмаш" - 870 см.

Косарки обладнуються валкоутворювачами і пристроями для кондиціювання маси [18].


1.4 Будова косарок і косарок-плющилок


Косарки призначені для скошування природних або сіяних трав і формування зрізаної маси. їх класифікують за такими ознаками:

способом агрегатування - причіпні, начіпні, напівначіпні і самохідні;

кількістю різальних апаратів - одно-, дво-, три - та багатобрусні;

формуванням зрізаної маси - для скошування у покоси, косарки-плющилки і порційні.

Косарка скошує і укладає масу в смуги з невеликою (40-50 см) відстанню між ними для проходу коліс трактора. Косарка-плющилка плющить зрізану масу і укладає її у покоси або валки. Порційна косарка подрібнює масу й укладає її в невеликі копиці, відстань між якими залежить від урожайності культури.

Косарки КС-2Д, КС-2,2, КОН-2,2 однобрусні з сегментно-пальцьовим різальним механізмом. Вони призначені для скошування природних і сіяних трав в усіх природно-кліматичних зонах. Агрегатують їх з тракторами класу 0,9 і 1,4. Із пристроями ПБ-2,1 і ПБА-4 їх можна використовувати для збирання бобових культур, а також пристосувати для роботи з розпушувачем або плющилкою.

Косарка швидкісна КС-2,1 складається з рами 1 (рис.5.4), різального апарата, кривошипно-шатунного механізму, механізму піднімання різального апарата і тягової штанги 11. Різальний апарат косарки нормального різання з одинарним пробігом і підвищеним числом ходів ножа за хвилину (до 1100), що дозволяє скошувати траву з поступальною швидкістю агрегату до 3,34 м/с. Пальцьовий брус 10 виготовлений зі стальної штаби змінного перерізу з прикрученими до неї пальцями. Він спирається під час роботи на два башмаки - внутрішній 7 і зовнішній 9. Під внутрішнім та зовнішнім башмаками встановлені стальні полозки, якими під час роботи різальний апарат спирається на землю. За допомогою цих полозків можна регулювати висоту зрізу в межах 5-7 см. До зовнішнього башмака шарнірно прикріплена металева польова дошка з відвідними прутками, що зсовують зрізану масу вліво, забезпечуючи цим вільний прохід для внутрішнього башмака при наступних заїздах. На внутрішньому башмаку закріплені напрямні головки ножа і пруток, який відводить траву від головки ножа дещо вправо. Ніж рухається у пазах пальців зворотно-поступально за допомогою шатуна 6.

Шатун з'єднується з головкою ножа пальцем, змонтованим у нижній головці шатуна на сферичному підшипнику ковзання, і закріплюється в отворі головки ножа спеціальною гайкою. Другий кінець штока шатуна нагвинчується на тримач, через який він з'єднується з пальцем шківа-ексцентрика. Шків-ексцентрик встановлено на двох підшипниках кочення на осі, закріпленій на рамі косарки. Трьома клиновими пасами шків приводиться в рух від ведучого шківа, з'єднаного карданною передачею з ВВП трактора.





Пальцьовий брус з'єднано з рамою косарки тяговою штангою 11, яка кронштейном шарнірно кріпиться до штиря рами. На другий кінець штанги надітий корпус головного шарніра, закріпленого болтом за допомогою рифленої шайби і сектора через кронштейн, який приварений до штанги.

Рифлений сектор боковими виступами закріплений на кронштейні, а шайба своїми рифлями входить у рифлі сектора. Кронштейн і сектор мають довгасті отвори. Завдяки такому з'єднанню можна змінювати похил різального апарата у поздовжньому напрямку.

В отвір заднього вушка корпуса головного шарніра встановлена ексцентрикова втулка, з'єднана з корпусом болтом. За допомогою її та шпренгеля можна регулювати положення різального апарата. Під час роботи осьові лінії ножа і шатуна мають бути паралельними.

Шпренгель входить в отвір переднього вушка двома штирями. Один проходить через ексцентрикову втулку, другий ~ через нижній отвір корпуса. Обидва штирі знаходяться на одній поздовжній лінії і утворюють головний шарнір різального апарата.

Для зручності начіплювання косарки на трактор її раму обладнано переднім та заднім стояками. Крім того, задній стояк використовують як скобу для причіплювання машин, що агрегатуються з косаркою. На рамі закріплені пальці та зварний стояк для з'єднання косарки з начіпною системою трактора.

За допомогою гідросистеми трактора косарку піднімають. Різальний апарат піднімається швидше від рами, що забезпечується системою важелів косарки, зміною кута між нижніми тягами начіпної системи трактора і рами косарки. Потреба піднімати різальний апарат за допомогою гідросистеми виникає при натраплянні на перешкоду, на поворотах при невеликих переїздах з ділянки на ділянку.

При переїздах на далекі відстані різальний апарат спочатку піднімають за допомогою гідросистеми, а потім вручну встановлюють вертикально і закріплюють транспортним гаком і прутком із спеціальною гайкою.

Під час руху трактора в полі трава потрапляє в проміжки між пальцями різального апарата, леза сегментів притискують її до кромок вкладишів пальців і зрізують. Зрізана трава падає через пальцьовий брус і лягає шаром на ґрунт.

Одночасно пруток, закріплений на внутрішньому башмаку, відводить траву від головки ножа дещо вправо, а польова дошка з прутками зсовує зрізану масу вліво, забезпечуючи цим вільний прохід для внутрішнього башмака під час наступних заїздів. Якість роботи залежить від правильності складання і регулювання косарки.

Сегменти ножа і вкладиші пальців повинні лежати в одній площині, що досягається їх рихтуванням. Передні кінці сегментів ножа повинні лежати на вкладишах пальців. Між заднім кінцем вкладиша і сегментом можливий зазор до 1 мм. У крайніх положеннях шатуна середини сегментів ножа не повинні доходити до середини пальців на 5 мм (регулюють зміною довжини шатуна).

Кут похилу різального апарата вперед або назад встановлюють поворотом шарніра відносно тягової штанги. Висоту зрізування регулюють переміщенням башмаків. Натяг пасів змінюють пересуванням ведучого шківа натяжним гвинтом.

Косарка начіпна КОН-2,2 праворіжуча призначена для скошування сіяних та природних трав урожайністю до 200 ц/га зеленої маси у всіх природно-кліматичних зонах з укладанням скошеної маси у покіс.

Різальний апарат має ширину захвата 2,2 м. Висота зрізу - 30-40 мм. Робоча швидкість косарки - до 12 км/год. Продуктивність - до 2,6 га/год.

Косарка з порційним скиданням причіпна КПП-3 призначена для скошування трав з малою врожайністю. Вона обладнана ротаційним барабаном-подрібнювачем, бункером місткістю 2,0 м3 та механізмом привода. Барабан-по%). Отримані результати оброблялися з використанням елементів математичної статистики. Повторність дослідів не менше потрійної. На основі отриманих результатів для полегшення аналі­зу будувалися графічні залежності.

Швидкість і характер перебігу процесу польового пров’ялювання трав під час заготівлі сіна чи сінажу фактично визначають об’єм сумарних втрат біомаси і в тому числі поживних речовин. Попередніми дослідженнями було встановлено, що процес видалення вологи із скошеної трави і взагалі змінення у часі маси пров'ялюваних рослин може бути описаний експоненціальноюю залежністю типу

Мt = Мco+Мbo*exp (3.1)

де Мt - поточна маса рослин;

Мсо – постійна складова маси - маса абсолютно сухої речовини;

^ Мbo - маса стартової вологи на початку пров’ялювання;

Мbo*exp - змінна складова маси;

Т – постійна часу процесу пров’ялювання.

У принципі Т у виразі (3.1) характеризує інтенсивність (швидкість) перебігу процесу пров’ялювання (висушування) трави враховує теплотехнічні умови сушіння, потужність теплового джерела, біоструктурний стан рослин, умови транспортування воло­ги у середині рослин та їх масиву і вологовіддачі.

Взагалі ^ Т є функція багатьох змінних факторів і, перш за все часу, на протязі якого протікає процес сушікня рослинної сировини, тобто Т=f(t). Виходячи із рівняння (3.1), для кожного експериментально одержаного у продовж ti часу висушування рослинної маси значення Mti постійну часу Ti(ti) визначали згідно виразу

(3.2)

Характер змінення експериментальних значень Ti(ti) одержаних у попередніх дослідах, показав, що крива Ti=f(ti) мае мінімум і різний кут нахилу гілок. Тому для визначення функціональної залежності Ti=f(ti) була використана математична модель, описувана виразом



Інтервали відрахування часу висушування (експозиції сушіння) вибирали із умови більш детального дослідкення характеру змінення маси Мti висушуваної трави у початковий період у межах 0-1 год з інтервалом ∆t= 0,25 год; далі інтервал становив 0,5 год. Висушування велося до тих пір, поки різниця між послідуючими замірами маси становилася менше похибки ваг (). При цьому, приймаючи до уваги зручність математичних розрахунків параметрів а , b і с вирівнюючих залежностей, значення інтервалів ∆t вибирали так, щоб послідовність аргу­менту tiскладала одночасно арифметичну і геометричну прогре­сії відповідно з різницею h= 0,5 год і знаменником q= 2.

Коефіцієнт виразу (3.3) розраховувалася по методу найменших квадратів для двох варіантів змінювання аргументу t; по арифметичній прогресії та по геометричній. Після їх визначення обчислювали розрахункові значення постійної часу процесу Tiр(ti) по формулі (3.3), значення Мtip по формулі (3.1) та вологості Wtip по формулі

(3.4)

Розрахункові значення Тiр , Mtip та Wtiр порівнювали з їх експериментальними значеннями. При цьому цьому для визна­чення експериментального значення вологості використовували за­лежність

(3.5)

Ефективність вирівнювання виразом (3.3) оцінювалася для кожної функціональної залежності порівнюванням співвідношення основної та допустимої похибок, якому відповідала б нерівність

(3.6)

де X - визначуваний функціональний параметр;

- відповідно основна та допустима похибки цього параметра.

Похибки розраховувалися згідно РТМ 44-62. Методика статистической обработки эмпирических данных. М.: 1966, с. 71 відповідно по формулах

(3.7)



n - кількість експериментальних даних у розраховуваному варіанті;

- середня арифметична цього масиве даних.

Досліди проводилися на висушуванні трави люцерни блакитної дугової і конюшини червоної сіяної, скошеної у трьох різних біологічних періодах (першого, другого і третього укосів). Дати проведення дослідів та дані про біометричні параметри і статистичні характеристики рослинного матеріалу приведені у таблиці. Характер розподілу рослин по довжині стебла і по діаметру стебла у місці зрізання у кожному досліді показано на рисунку.

Як сушарка для трави використовувався спіральний електронагрівач сталою потужністю 1,48 кВт. Трава розміщувалася на сталевій пластині розмірами 40x80 см і товщиною 3 мм, установле­ній над спіральним блоком нагрівача. Крива змінення за час розі­гріву поверхневої температури пластини над температурою навколишнього повітря показана. Висушування трави велося у режимі усталеної температури. Варіювання температури по поверх­ні пластини складало ±0,8°С. Траву протягом висушування постій­но розпушували і перемішували, створюючи більш-менш одинакові умови для висихання рослин різних шарів.

Стартова вологість рослинної маси визначалася методом вису­шування окремих проб у сушильній шафі при пос