Реферат: Гідрохімічний стан поверхневих вод

Гідрохімічний стан поверхневих вод


1. Фактори впливу на стан вод протягом кварталу

Основними із факторів, що проводили свій вплив протягом ІІІ кварталу 2006 року на гідрохімічний стан Дніпровського басейну та його зміни слід відзначити наступні:

наявність від’ємної теплової аномалії протягом всього минулого кварталу за виключенням ІІ половини червня;

значна кількість у першій половині червня зливових опадів, особливо у північно – західній та центральній частині басейну;

зливові і дощові паводки у північно – західній та північно-східній частині басейну;

відносно стабільний температурний режим повітря без затяжних спекотних періодів.

Вищезгадані метеорологічні та гідрологічні умови, що впливали на стан вод протягом зазначеного періоду цього року сприяли більш повільному, ніж у 2003-2005 роках розвитку біохімічних процесів у водах басейну, але процес природного самоочищення води все ж проходив дещо повільніше ніж у зазначених роках.

На початок кварталу у окремих водосховищах басейну зберігалися підвищеними показники вмісту азотної групи, заліза, ХСК, БСК та кольоровості. Така ситуація на сьогодні зберігається у Кременчуцькому водосховищі та пониззі р. Рось, де протягом всього зазначеного періоду, як і у минулих роках, зберігається підвищене органічне забруднення води – показники ХСК і БСК перевищують СанПін у 2 - 3 та 1,5-3 рази відповідно.

^ 2. Загальна характеристика гідрохімічного стану поверхневих вод басейну

У відповідності з чинним законодавством, у басейні Дніпра здійснюються перевірки дотримання водокористувачами вимог водоохоронного законодавства, контроль за Програмою державного моніторингу вод, якісного стану дніпровської води, очищених стічних вод після їх скиду у відкриті водні об’єкти басейну та визначення відповідності поверхневої води нормам гранично допустимих концентрацій. Контроль якості стічних вод за нормативами гранично допустимих скидів здійснюється перед попаданням останніх у водойму, що дає можливість контролювати вплив стічних вод на якість поверхневих вод.

Виходячи з аналізу зібраної протягом ІІІ кварталу інформації щодо змін якісного стану водних ресурсів басейну Дніпра на сьогодні ми можемо сказати наступне:

Протягом липня місяця зміни у гідрохімічному стані води басейну відмічалися незначним зменшенням кольоровості та, як для літньої пори – зменшення у воді розчиненого кисню (крім Дніпровського і Каховського водосховищ). На глибині водозабору м. Кременчук він досяг критичного рівня і складав 1,16 мг/дм3.

У верхів’ї української частини Дніпра (транскордонний створ с. Кам’янка) гідрохімічний стан води зберігається майже незмінним протягом останніх трьох років з значеннями забруднення води, характерними для відповідних пір року (наприклад для літньої пори - показник кольоровості складав 35 град, ХСК 30 мг/дм3, вміст амонію сольового 0,3-0,6 мг/дм3, заліза загального 0,30 - 0,40 мг/дм3.

На початку липня було зафіксовано значне погіршення якості води та зменшення у ній розчиненого кисню у річках північної частини басейну - Прип’ять, Уж та Тетерів, що було пов’язано з випаданням значних зливових опадів у ІІІ декаді червня у трикутнику Овруч – Житомир – Димер. Така ситуація спричинила дощові паводки на цих річках, довготривале затоплення заплав та загибель на них рослинності, в результаті чого відбулося її інтенсивне гниття з потраплянням продуктів розкладу до водного об’єкту, а змив та вимивання з торфово-болотистих територій заплав органічних гумінових сполук спричинив до значного зростання кольоровості води яка сягнула в р. Тетерів 168, Ужі 501 та Прип’яті 288 градусів та зростання вмісту у ній заліза – 1,0, 2,0 та 1,20 мг/дм3 відповідно. Також тут відмічалося стрімке зростання органічного забруднення води з зростанням показника ХСК до 100-278 мг/дм3, вмісту у воді гідрохімічних сполук амонію, фосфатів і хлоридів ( р. Уж - р. Тетерів). Перевищення нормативних значень за СанПін з цих показників склало у 3 - 18,5 разів. Вміст розчиненого у воді кисню складав у р. Тетерів – від 0,80-1,78 до 1,90-3,25 мг/дм3; у р. Уж – 0,80-0,85 мг/дм3; у р. Прип’ять – 6,00-6,80 мг/дм3 при нормативних значеннях не менше 4,00 мг/дм3. Виходячи з такої ситуації, найбільше біогенне забруднення з усіх водосховищ Дніпровського каскаду протягом липня зберігалося у Київському водосховищі. Слід також відзначити, що на гідрохімічний стан води Київського і верхньої частини Канівського водосховищ суттєвий вплив продовжують здійснювати води р. Прип’ять. Результати досліджень, виконаних протягом літнього періоду у створах нагляду, розміщених на р. Прип’ять та її притоках у Рівненській і Київській областях підтверджують (як і у минулі роки), що основна частина забруднення, в першу чергу у вигляді високогумінових органічних сполук надходить до Прип’яті в зоні протікання ріки по території Білорусії. Середні показники вмісту заліза загального, ХСК, кольоровості та інших у Київській області мають вищі значення у порівнянні з Рівненськими у 2-4 рази.

Протягом серпня позитивних змін у гідрохімічному стані води басейну майже не відбулося, відмічалося масове інтенсивне цвітіння води всіх водосховищ та основних водотоків басейну. Якісний стан води знаходився на рівні липневих показників, а спекотна погода серпня сприяла подальшому розвитку біохімічних процесів у водах басейну, особливо це відчутно прослідковувалося у його верхній та середній частинах. Тут продовжувало поступово зростати органічне забруднення води та зниження вмісту у ній кисню. Вплив спеки на стан нижніх водосховищ у серпні, як і за звичай, був менш відчутний.

З початку вересня розпочався початок позитивних змін у гідрохімічному стані води водосховищ та основних водотоків басейну. Погіршений якісний стан води, як це відчутно прослідковувалося протягом минулих місяців у його верхній та середній частинах, де продовжувало поступово зростати органічне забруднення води та зниження вмісту у ній кисню, почав поступово змінюватися у сторону покращення.

Помісячна порівняльна характеристика гідрохімічного стану вод водосховищ та основних водотоків басейну викладена в таблиці 3.

Таблиця 3
Інформація про стан води у басейні Дніпра протягом ІІІ кварталу 2006 р.


Назва створу

Дата відбору

Фактичні величини основних показників якості води

Р-ний кисеньмг/дм3

Кольо

ровість

0, ПКМ

Амоній мг/дм3

ХСК , мг/дм3

Залізо

заг, мг/дм3

Мар-

нець, мг/дм3

НОРМАТИВ:

СанПіН №4630-88

4,0

-

2,56

15,0

0,30

0,10

ГОСТ 2874-82

-

20-350

-










Київське водосховище
^ р.Прип’ять, притока р. Дніпра, м.Чорнобиль
ІІІ кв.

07.06

6,8

187

0,81

57,0

0,5

0,0

ІІІ кв.

08.06

5,5

181

0,80

50,1

0,75

0,0

ІІІ кв.

09.06

8,1

163

0,57

43,9

0,58

0,0
^ н/б Київської ГЕС, в/з м. Києва
ІІІ кв.

07.06

6,8

187

0,81

57,0

0,5

0,0

ІІІ кв.

08.06

5,5

181

0,80

50,1

0,75

0,0

ІІІ кв.

09.06

7,1

97

0,41

30,7

0,10

0,0

Канівське водосховище
^ р. Десна, притока р. Дніпра, в/з м. Києва
ІІІ кв.

07.06

6,65

95,5

0,45

34,3

0,18

0,0

ІІІ кв.

08.06

6,43

72

0,32

30,0

0,19

0,0

ІІІ кв.

09.06

6,7

84

0,30

24,9

0,17

0,0
^ м. Українка, водозабір
ІІІ кв.

07.06

5,09

127

0,54

38,4

0,07

0,0

ІІІ кв.

08.06

6,75

99

0,49

36,6

0,08

0,0

ІІІ кв.

09.06

7,0

96

0,40

35,5

0,10

0,0




Кременчуцьке водосховище
^ р.Рось, притока р. Дніпра, в/з м. К. – Шевченківський
ІІІ кв.

07.06

2,8-2,1

35

0,44

39,0

0,15

0,27

ІІІ кв.

08.06

5,1-2,4

30

0,35

41,5

0,21

0,12

ІІІ кв.

09.06

5,1-9,2

35

0,25

47,0

0,10

0,54

м. Черкаси, водозабір

ІІІ кв.

07.06

7,8

45

0,31

48,0

0,20

0,0

ІІІ кв.

08.06

7,3-5,0

45

0,35

48,5

0,24

0,0

ІІІ кв.

09.06

10,1

40

0,35

42,0

0,13

0,0

м. Світловодськ, водозабір

ІІІ кв.

07.06

6,8-4,0

47

0,53

46,0

0,22

0,05

ІІІ кв.

08.06

3,4-3,0

42

0,37

49,0

0,35

0,0

ІІІ кв.

09.06

8,54

35

0,32

43,0

0,09

0,05

м. Кременчук (с. Власівка), водозабір

ІІІ кв.

07.06

5,5-1,1

35

0,36

36,6

0,33

0,12

ІІІ кв.

08.06

3,1-3,4

34

0,35

52,9

0,28

0,23-0,19

ІІІ кв.

09.06

5,83

57

0,26

34,9

0,39

0,07

Дніпродзержинське водосховище

м. Комсомольськ, водозабір

ІІІ кв.

07.06

3,52

48

0,48

28,8

0,31

0,11

ІІІ кв.

08.06

2,7-1,2

51

0,43

38,2

0,31

0,14-0,18

ІІІ кв.

09.06

5,80

57

0,29

32,6

0,37

0,09
^ в/б Д.дзерж.ГЕС – м. Дніпродзержинськ, с. Аули, водозабір
ІІІ кв.

07.06

5,7

44

0,28

19,3

0,04

0,06

ІІІ кв.

08.06

5,5

48

0,32

23,8

0,10

0,04

ІІІ кв.

09.06

8,3

50

0,38

23,5

0,10

0,0

Дніпровське водосховище
^ с. Н. Кайдаки, м. Дніпро-петровськ, водозабір
ІІІ кв.

07.06

6,1

49

0,26

19,4

0,05

0,07

ІІІ кв.

08.06

6,0

51

0,30

24,0

0,10

0,03

ІІІ кв.

09.06

8,0

59

0,34

23,8

0,10

0,01

в/б ДніпроГЕС, м. Запоріжжя, водозабір - ДВС-1, ДВС-2

ІІІ кв.

07.06

7,3

54,4

0,11

25,2

0,31

0,03

ІІІ кв.

08.06

5,7

60

0,09

23,5

0,28

0,07

ІІІ кв.

09.06

7,8

62

0,28

21,5

0,20

0,01

Каховське водосховище

н/б Ках.ГЕС

ІІІ кв.

07.06

10,0

39

0,27

18,8

0,21

0,0

ІІІ кв.

08.06

9,4

42

0,20

20,6

0,14

0,0

ІІІ кв.

09.06

10,5

41

0,18

22,4

0,10

0,0

р. Дніпро (пониззя)
^ в/з м. Херсона
ІІІ кв.

07.06

10,6

59,0

0,3

20,0

0,18

0,0

ІІІ кв.

08.06

10,8

56

0,24

22,3

0,15

0,0

ІІІ кв.

09.06

10,0

39

0,18

24,8

0,10

0,0
^ р. Інгулець, притока р. Дніпра, с. Андріївка
Місяць

О2

мінер.

Cl

SO4

Fe

Mn

07.06

7,0

2880

809

961

0,12

0,16

08.06

6,8

2860

800

890

0,11

0,11

09.06

7,1

2800

770

830

0,13

0,09


Кисневий, азотний режими, біогенні сполуки та марганець.

Незважаючи на холодну затяжну весну та першу половину червня, а у подальшому помірно теплу літню пору з опадами та частими зниженнями температури повітря, частими дощовими паводками (на відміну від минулорічного періоду), у липні розпочалося зниження вмісту кисню у кризових точках до критичних рівнів (Таблиця 4).

У Кременчуцькому водосховищі у липні продовжувало спостерігатися високе органічне забруднення води: у створі водозабору м. Черкаси показник ХСК складав 48,0 мг/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню знизився з 8,45 до 7,8 мг/дм3. На водозаборі м. Світловодськ показник ХСК був на рівні 46,0 мг/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню зменшився з 6,84 до 4,01 мг/дм3. У створі м. Кременчука показник ХСК зріс з 29,9 до 36,6 мг/дм3, відбулося різке зниження вмісту розчиненого у воді кисню на глибині водозабору до 1,16 мг/дм3. Вміст марганцю також підвищівся і складав 0,12 мг/дм3 . Проте, у порівнянні з літнім минулорічним періодом стан води водосховища можна охарактеризувати як покращений. У минулому році тут повсюдно відмічалося високе органічне забруднення води та критичні рівні кисню, як на поверхні так і на глибині, а цього року такі зміни відмічені тільки на в/з м. Кременчук.

Протягом серпня такі процеси продовжилися, але повільніше ніж у минулому році (значно менший період спеки та засухи, дощові паводки). Зниження кисню до критичних рівнів спостерігалося на водозаборах К.Шевченківського (р. Рось), Кременчука, Комсомольська та Світловодська (р. Дніпро).

На відміну від минулорічного періоду, протягом вересня зниження кисню до критичних рівнів не спостерігалося (крім в/з м. К.Шевченківського, де зберігається напружена ситуація), в результаті значних змін у погодних умовах – з 24.08 до 08.09 значні опади, падіння середньодобових температур повітря та дощові паводки з подальшою підвищеною водністю водотоків басейну на кінець кварталу від 150 до 200 %.

У р. Прип’ять, Уж, Десна, Сула, мілководдях Київського та Кременчуцького водосховищ, а також у Дніпродзержинському вод-щі на водозаборі м. Комсомольськ також відмічався ріст органічного забруднення та ріст вмісту марганцю. Також, з другої половини кварталу зафіксовано подальше поступове зростання у водах Дніпра та основних річок вмісту елементів азотної групи. Більш детально вищезгаданий стан якості води викладено в розділі описів водосховищ.

Для попередження надзвичайних ситуацій, управління зобов’язало Полтавське та Черкаське РУВР посилити спостереження за вмістом у воді розчиненого кисню з відбором зразків води один раз на п’ять діб на водозаборах міст Кременчука, Комсомольська, Світловодська, Черкас, на мілководді акваторії Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ, р. Рось, а також налагодити оперативний обмін інформацією з усіма службами, які здійснюють моніторинг довкілля в зоні діяльності їх підрозділів.

Таблиця 4
^ Вміст розчиненого кисню
у поверхневих водах Дніпровського басейну протягом липня-вересня 2006 року


№ п\п

Назва створу

Дата

Значення, мг/дм3

мгО2

Мп
^ Київське водосховище


р. Прип’ять, м. Чорнобиль

05.07.06

6,80









31.08.06

6,80






р. Уж, с. Черевач

05.07.06

0,85-дощ.паводок






р. Тетерів, с. Оране

04.07.06

1,90-дощ.паводок









05.07.06

3,25-дощ.паводок



^ Канівське водосховище


водосховище, Київська ГЕС- н/б, в/забір м. Києва

04.07.06

6,87









01.08.06

6,72









04.09.06

7,10






р. Десна, Київ в/з

04.07.06

6,65









01.08.06

6,43









04.09.06

6,70






р. Стугна, м. Обухів

02.07.06

2,30









04.09.06

5,85






водосховище, м. Українка

31.07.06

6,65









11.08.06

7,01



^ Кременчуцьке водосховище



р. РОСЬ



м. Б.Церква в/з

12.07.06

13,4









17.08.06

20,80 Цвітіння






м. Богуслав в/з

12.07.06

4,85









17.08.06

7,80






с. Стеблів (водосховище -ГЕС)

07.08.06

9,74

0,51






22.08.06

4,89

0,11



м. К-Шевченківський в/з

01.07.06

4,08






РУВР-глиб. 2,0 м

05.07.06

3,42

0,08



СЕС-глиб. 2,0 м

14.07.06

2,05






РУВР-глиб. 2,0 м

12.07.06

2,80

0,27



РУВР-глиб. 2,0 м

21.07.06

2,08

0,20



СЕС-глиб. 2,0 м

26.07.06

2,00






РУВР-глиб. 2,0 м

07.08.06

5,07

0,12



СЕС-глиб. 2,0 м

15.08.06

2,51






РУВР-глиб. 2,0 м

22.08.06

2,16






РУВР-глиб. 2,0 м

11.09.06

3,66






РУВР-глиб. 2,0 м

20.09.06

5,29






водосховище, Черкаси в/з глиб. 4,0 м

07.07.06

6,52






глиб. 4,0 м

12.07.06

7,81






глиб. 4,0 м

21.07.06

6,87






глиб. 4,0 м

28.07.06

6,01






глиб. 4,0 м

07.08.06

7,33






глиб. 4,0 м

28.08.06

6,02






глиб. 4,0 м

19.09.06

7,79






водосховище, Кременчук в/з












глиб. 3,0 м

05.07.06

3,36

0,09



ВК - глиб. 3,0 м

09.07.06

0,87

0,84



ВК - глиб. 3,0 м

19.07.06

1,16

0,12



ВК - глиб. 3,0 м

31.07.06

1,26

0,12



РУВР - глиб. 3,0 м

08.08.06

3,18

0,30



ВК - глиб. 3,0 м

21.08.06

3,06

0,23



ВК - глиб. 3,0 м

31.08.06

5,87

0,24



РУВР - глиб. 3,0 м

11.09.06

8,11

0,09



водосховище, Світловодськ в/з












глиб. 0,5 м

03.07.06

4,35






глиб. 0,5 м

11.07.06

6,84

0,05



глиб. 0,5 м

17.07.06

4,01






глиб. 0,5 м

24.07.06

4,65

0,17



глиб. 0,5 м

07.08.06

3,04

0,17



глиб. 0,5 м

28.08.06

5,24






глиб. 0,5 м

18.09.06

7,05



^ Дніпродзержинське водосховище


водосховище, в/з м. Комсомольськ












глиб. 3,0 м

05.07.06

2,80

0,14



ВК - глиб. 3,0 м

09.07.06

0,48

0,27



РУВР - глиб. 3,0 м

19.07.06

3,52

0,11



ВК - глиб. 3,0 м

31.07.06

3,13

0,14



РУВР - глиб. 3,0 м

08.08.06

1,36

0,31



ВК - глиб. 3,0 м

21.08.06

2,72

0,14



ВК - глиб. 3,0 м

31.08.06

3,60

0,05



РУВР - глиб. 3,0 м

11.09.06

8,40

0,08
^ Дніпровське водосховище


водосховище, в/б ДГЕС, м. Запоріжжя

24.07.06

7,60

0,01






01.08.06

7,30

0,03






07.08.06

5,70

0,07






28.08.06

7,00

0,01
^ Каховське водосховище


водосховище, н/б Ках.ГЕС

18.07.06

8,50









03.08.06

6,50









16.08.06

9,40









28.08.06

7,00



^ Пониззя Дніпра


р.Дніпро, м. Херсон (вище)

18.07.06

8,20

0,10






03.08.06

8,00

0






16.08.06

10,8

0






23.08.06

6,30

0



р.Дніпро, гирло

18-28.08.06

5,00






Глиб.6,00 м

18-28.08.06

2,5-2,7

H2S-0,0



Дн. Лиман, с. Станіславів

18-28.08.06

5,50






Глиб.6,00 м

18-28.08.06

2,5-2,6

H2S-2,29



Дн. Лиман, с. Софіївка

18-28.08.06

5,80






Глиб.6,00 м

18-28.08.06

2,5-2,7

H2S-3,28


Мінералізація води.

Протягом кварталу, для Київського та Канівського водосховищ, найбільш питомим фактором, що впливав на мінералізацію води зберігався гідрохімічний режим Верхнього Дніпра та р. Прип’яті. Слід відмітити, що у порівнянні з аналогічним минулорічним періодом, протягом поточного кварталу мінералізація води у верхніх водосховищах дещо знизилася. Водність річок на кінець кварталу тут складала від 150 до 200 %. В розташованих нижче водосховищах мінералізація води поки що значно не змінилася.

Фосфати.

За багаторічними даними вміст фосфатів у воді водосховищ, який до недавнього часу був стабільним і незначно мінявся протягом року, починаючи з 2003 року почав збільшуватись. Це все може свідчити про підвищення антропогенного навантаження на Дніпро, неефективну роботу очисних споруд міст і промислових підприємств та збільшення скидів до Дніпра неочищених або недостатньо очищених стічних вод. Збільшення середньорічних показників вмісту фосфатів спостерігається у нижніх водосховищах та пониззі Дніпра.

Залізо та нафтопродукти.

На динаміку вмісту у воді водосховищ заліза загального основний вплив продовжують здійснювати води Прип’яті, Ужа та Десни, що пояснюється характером їхніх заболочених басейнів, багатих на гумінові сполуки, які сприяють розчиненню заліза та переходу його у колоїдну форму. Вслід цього води Київського водосховища мають досить високі його показники. Далі в каскаді спостерігалося зниження вмісту заліза із-за його акумуляції донними відкладеннями.

Протягом кварталу нафтопродукти у кількості до 0,3 мг/дм3, що не перевищує норм СанПіН № 4630-88 для води господарсько-питного користування епізодично визначались у районах великих промислових міст, таких як Біла Церква, Черкаси, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон та у акваторії міста Києва, де відмічається його поступовий середньорічний ріст з 0,02 (2001-2003 рр) до 0,05-0,06 мг/дм3 (2004-2005 рр).

Перевищення ГДК та надзвичайні і кризові ситуації

1. Перевищення норм СанПіН № 4630-88 для води господарсько-питного водокористування Дніпровського басейну (без малих річок) протягом кварталу спостерігалося:

У липні:

у басейні – для показника ХСК у 2,4-3,8 ГДК, при нормі – 15 мг/дм3;

у р. Прип’ять – для заліза загального у 1,6 ГДК, при нормі 0,30 мг/дм3;

м. Комсомольськ, Кременчук, у р. Рось, р.Інгулець – для марганцю у 1,6-2,7 ГДК, при нормі 0,10 мг/дм3.

У серпні:

у басейні – для показника ХСК у 2,4-3,9 ГДК, при нормі – 15 мг/дм3;

у р. Прип’ять – для заліза загального у 2,5 ГДК, при нормі 0,30 мг/дм3;

водозабори м. Комсомольськ, Кременчук, у р. Рось, р.Інгулець – для марганцю у 1,1-2,3 ГДК, при нормі 0,10 мг/дм3.

У вересні:

у басейні – для показника ХСК у 1,4-3,1 ГДК, при нормі – 15 мг/дм3;

у р. Прип’ять, водозабори м. Комсомольськ, Кременчук – для заліза загального у 1,9 – 1,3 ГДК, при нормі 0,30 мг/дм3;

у р. Дніпро, н/б Канівської ГЕС та р. Рось, в/з м. К.-Шевченківський – для марганцю у 2,9-5,4 ГДК, при нормі 0,10 мг/дм3.

2. Надзвичайних ситуацій у басейні Дніпра протягом кварталу не відмічалося.

3. Кризові ситуації у якісному стані води протягом кварталу відмічалися у р. Уж, р.Ірпінь, р. Тетерів та р. Стугна. Більш детально вищевказану ситуацію викладено у розділах опису басейнів водосховищ.

Повідомлень про випадки епідеміологічних порушень на водних об’єктах басейну Дніпра та інформації про надзвичайні ситуації на водних системах у зонах впливу АЕС з регіонів не надходило.


^ 3. Характеристика стану вод за басейнами водосховищ

3.1 Верхів’я Дніпра

На кордоні з Білорусією як і у минулі роки, водам Дніпра притаманні підвищені показники ХСК, БСК, амонію, заліза та марганцю, що пояснюється морфологією порід у місцях його течії. Кольоровість води мінімальна і складає 30-50 град.

Нижче за течією значний вплив на якість води Дніпра у акваторії Київського водосховища здійснює р. Прип’ять.

^ 3.2 Басейн Київського водосховища

У Київському водосховищі (водозабір м. Києва) гідрохімічний стан води, як уже вказувалося в залежності від метеоумов регіону, був напруженим. В липні відбулося зменшення розчиненого у воді кисню до 5,1 - 6,87 мг/дм3, кольоровість води складала 120-127 град., зберігалося підвищене органічне забруднення (ХСК- близько 38 мг/дм3). У подальшому, протягом серпня відбулося подальше погіршення якості води з зростанням в ній вмісту амонію сольового до 0,48 мг/дм3, показника ХСК до 42,0 мг/дм3, заліза загального до 0,26 мг/дм3. Кольоровість води складала 124 град., вміст розчиненого у воді кисню 6,72 мг/дм3. Протягом вересня ситуація дещо поліпшилася. Вміст амонію сольового зменшився до 0,41, показник ХСК до 30,7, вміст заліза загального до 0,10 мг/дм3 та кольоровість води до 97 град., вміст розчиненого у воді кисню підвищився до 7,1 мг/дм3.

Ріки басейну водосховища

За результатами моніторингу та оперативними даними відомчих лабораторій ^ Житомирської області у липні-серпні місяцях спостерігалось сезонне погіршення показників якості поверхневих вод, а саме: запах – 2-3 бали (р.Случ, р.Тетерів, р.Гнилоп”ять), кольоровість 55 – 80 град (р.Ірша, р.Уборть), прозорість – 20 см (р.Случ, р.Тетерів), БСК5 – 4,6 мг/дм³ (р.Тетерів), ХСК – 41,8 мг/дм³ (р.Тетерів), фосфати - 0,51 мг/дм³ (р.Тетерів), 0,46 мг/дм³ (р.Рось). Станом на 01.10.06. гідрохімічний стан поверхневих вод у контрольованих створах стабілізувався до фонових значень.

За результати хіманалізів поверхневої води по створах, які додались до програми моніторингу, визначається перевищення гранично допустимих концентрацій для питного водопостачання по БСК, ХСК.,залізу загальному, що свідчить про незначне забруднення поверхневих водних об’єктів області органічними сполуками і біогенними елементами. За даний період спостереження найбільші значення БСК5 і ХСК становили:

БСК5 при нормі для питного водопостачання – 2,0 мг/дм³ (БСКп – 3,0 мг/дм³):

р.Тетерів, 175 км, м.Радомишль – 4,3 мг/дм³ (17.08.06р.)

р.Ірша, 79 км, Іршанське в-ще - 4,1 мг/дм³ (16.08.06р.)

р. Возня, 8 км, Вознянське в-ще - 4,3 мг/дм³ (31.07.06р.)

р.Уборть, 120 км, с.Хочино - 3,5 мг/дм³ (16.08.06р.)

р.Роставиця, 71 км, смт.Ружин - 3,0 мг/дм³ (15.08.06р.)

р.Рось,300 км, м.Погребище - 2,9 мг/дм³ (15.08.06р.).

та ХСК при нормі для питного водопостачання 15 мг/дм³ :

р.Тетерів, 175 км, м.Радомишль – 41,8 мг/дм³ (17.08.06р.)

р.Ірша, 79 км, Іршанське в-ще - 42,5 мг/дм³ (16.08.06р)

р. Возня, 8 км, Вознянське в-ще - 38,3 мг/дм³ (31.07.06р.)

р.Уборть, 120 км, с.Хочино - 39,1 мг/дм³ (16.08.06р.)

р.Роставиця, 71 км, смт.Ружин - 31,3 мг/дм³ (15.08.06р.)

р.Рось,300 км, м.Погребище - 29,6 мг/дм³ (15.08.06р.)


Результати хіманалізів р.Уборть у створі с.Хочино (120 км від гирла) вказують на особливість хімічного складу річок заболоченої місцевісті, а саме, високу кольоровість, вміст органомінеральних сполук заліза, низьку мінералізацію, низький рН. Так, у даному створі (16.08.06р.) кольоровість - 80 град, залізо загальне – 3,52 мг/дм³, сухий залишок - 195,5 мг/дм³, рН – 6,9 од..

По р.Тетерів від створу в-ще „Відсічне” (259 км від гирла) до створу м.Радомишль (175 км від гирла) за даний період спостережень визначається значне погіршення показників по нітратах – від 0,54 до 7,2 мг/дм³, фосфатах – від 0,07 до 0,51 мг/дм³, але перевищенння ГДК (СанПиН №4630-88) по цих показниках не спостерігається.

По р.Ірша від створу смт.Нова Борова, Іршанське водосховище (79 км від гирла) до створу м.Малин, Малинське водосховище (31 км від гирла) показники якості води не погіршуються.

При здійснені перевірок по дотриманню водоохоронного законодавства виконано 6 хіманалізів додаткових проб поверхневої води для визначення впливу на водні об”єкти зворотних вод. За результатами аналізів визначається забруднення р. Случ недостатньо очищеними стічними водами ВАТ „Миропільська паперова фабрика” (280 км від гирла) по показниках БСК5, ХСК, азоту амонійному, залізу,завислих речовинах..

За даними відомчої лабораторії КП ”Житомирське ВУВКГ” у придонному шарі води водосховища „Відсічне” (р.Тетерів) внаслідок незадовільного стану ложа пройшло сезонне підвищення вмісту марганцю до 0,81 мг/дм³ при нормі для питного водопостачання 0,1 мг/дм³, заліза – 0,76 мг/дм³ при нормі для питного водопостачання 0,3 мг/дм³. У поверхневому шарі води (на глибині 0,2м – 0,5 м) ці показники залишались у межах фонових значень: марганець -0,05 мг/дм³, залізо загальне – 0,5 мг/дм³.

Ріки Прип’ять і Уж.

Протягом кварталу якість води р. Прип’яті поступово змінювалась у сторону погіршення (особливо відчутно на початку кварталу, як уже вказувалося в загальній частині звіту із-за негативних метеоумов) з збільшенням органічного забруднення (ХСК до 50,1-60,5 мг/дм3)та падінням вмісту кисню до 5,1 - 5,5 мг/дм3. На кінець кварталу вміст у воді згаданих показників складав - ХСК до 43,9 мг/дм3, до 8,0 мг/дм3, кольоровості до 163 град.

Гідрохімічний стан р. Уж протягом кварталу також продовжував погіршуватись. Зростали показники ХСК, заліза, кольоровості, на стан води ріки значний вплив здійснювали зливові опади, що протягом червня-липня спостерігалися у цьому регіоні.

р. Тетерів

Аналіз гідрохімічного стану р. Тетерів свідчить, що, як і у минулому році, найбільше забруднення ріка має в районі м. Житомира, де високі показники органічного забруднення води. Далі вниз по течії забруднення зменшується і у відкритому з початку 2005 року створі нагляду біля с. Орани (Іванівський р-н Київської обл.) має мінімальні значення, але на початку кварталу, завдяки значним зливам відбулося довготривале паводкове затоплення заплави ріки та її приток частково у Житомирській та повністю у межах Київської областей, що призвело до значних змін у якісному стані води та заморних явищ водних живих ресурсів (див. загальну частину).

р. Ірпінь та р.Кізка

На якість води р. Ірпінь перед попаданням її у Київське водосховище, вирішальний вплив мають води притоки р. Кізки, де постійно із-за скидів недостатньо очищених стічних вод з каналізаційно-очисних споруд ЗАТ “Комплекс Агромарс” фіксувалося значне забруднення води. В результаті цього, вода гирлової частини р. Ірпінь протягом останніх років мала значне органічне забруднення. У поточному кварталі тут зафіксовано значне зниження рівнів забруднення води, на що в значній мірі вплинуло введення на підприємстві передочисних споруд стічних вод перед попаданням останніх на основні очисні споруди.

У результаті продовження перевірки та аналізу води р. Кізка було виявлено, що санітарно-екологічний стан басейну ріки нижче скидів стічних вод в цьому кварталі покращився, з падінням рівнів гідрохімічного і органічного забруднення води. У пониззі ріки Кізка (створ - с. Демидів, 5 км.), де показники забруднення води також раніше досягали пікових значень, у ІІІ кварталі зафіксовано вміст амонію до 8,27, ХСК до 57,0, БСК до 3,6 та фосфатів до 2,28 мг/дм3, що нижче рівнів минулоквартального періоду.

Слід відмітити, що ЗАТ “Комплекс Агромарс”, починаючи з 2006 року за рішенням Вишгородської районної Ради інтенсивно будує нові КОС за голландською технологією, включаючи і каскад ставків біологічної очистки.

Також, як з’ясувалося при здійсненні контролю за якістю води в новому створі нагляду на р. Ірпінь, розташованому у м. Гостомель Київської області, вплив на води Ірпеня здійснюють і води притоки – р. Бучі. Тут було зафіксоване підвищене гідрохімічне і органічне забруднення води з показників вмісту амонію сольового до 5,63 мг/дм3, фосфатів до 4,26 мг/дм3, ХСК до 74,5 мг/дм3, що перевищує встановлені нормативи у декілька разів.


^ 3.3 Басейн Канівського водосховища

Води Канівського водосховища порівняно з Київським мають нижчі показники органічного забруднення, азоту амонійного і заліза загального, завдяки значному впливу на гідрохімічний стан водосховища р. Десни, вода якої менше забруднена біогенними елементами. Найвищі (але в межах норм) в Канівському водосховищі концентрації біогенних елементів фіксуються в зоні впливу скидів стічних вод очисних споруд м. Києва (збільшуються середні показники мінералізації, хімічного і біологічного споживання кисню і особливо вмісту азоту амонійного та фосфатів) і в районі впадіння в Канівське водосховище р. Трубіж, але як свідчить аналітична інформація, гідрохімічний склад води Дніпра в межах міста Києва задовільний і залишається майже на незмінному рівні протягом останніх п’яти років з незначним коливанням середньорічних показників.

Протягом кварталу гідрохімічний стан води Канівського водосховища у контрольованих створах значно не змінювався. Показник кольоровості води знаходився в рамках 127 - 96 град., вміст амонію сольового 0,49-0,51 мг/дм3, ХСК 38,4-33,6 мг/дм3. Вміст розчиненого у воді кисню після різкого зменшення у червні місяці до величини 5,09 протягом літнього періоду складав 6,75 – 7,0 мг/дм3.

Ріки басейну водосховища

В цілому, якість поверхневих вод в басейні р. Дніпро на території Чернігівської області, відібраних за планом державного моніторингу в ІІІ кварталі 2006 р., відповідає вимогам, які пред’являються до водних об’єктів рибогосподарського призначення. Виключення складає вміст заліза загального, марганцю та в деяких випадках амонію сольового, нітритів та БСК. Конкретно перевищення ГДК складають:

№

п/п

Водний

об’єкт

Перевищення ГДК (раз)

Примітка

БСК5

Амоній

сольовий

Залізо

загальне

Марганець

Нітрити

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Київське водосховище

1.1

р. Дніпро, с. Кам’янка

1,1

1,02

1,7

3,3

0,46




1.2

р. Сож, с. Ст. Яриловичі

1,15

1,14

2,8

7,0

0,55




2.

Канівське водосховище

2.1

р. Десна, с. Мурав’ї

1,05

0,98

2,1

3,1

0,16




2.2

р. Десна, с. Камінь

1,06

1,06

2,3

2,1

0,46




2.3

р. Десна, с. Пирогівка

1,2

0,96

1,1

3,0

0,44




2.4

р. Десна, с. Спаське

1,13

0,7

1,9

3,0

0,78




2.5

р. Десна, смт. Макошино

1,18

1,0

1,8

3,5

0,75




2.6

р. Десна, м. Чернігів

1,12

0,66

1,57

3,6

1,0

* Середнє значення 3х проб

2.7

р. Десна, с. Крехаїв

1,07

0,62

1,3

2,2

0,26




2.8

р. Судость, с. Грем’яч

1,1

0,62

2,7

3,3

0,71




2.9

р. Сейм, смт. Батурін

1,13

0,64

1,0

2,8

0,18




2.10

р. Снов, с. Забрама

1,03

0,7

4,2

2,4

0,50




2.11

р. Снов, с. Тимоновичі

1,02

0,88

3,1

2,0

0,5




2.12

р. Снов, с. Горськ

1,08

1,02

4,6

2,2

0,6




2.13

р. Ірпа, с. Городок

1,2

1,06

4,4

4,2

0,76




2.14

р. Ревна, с. Леонівка

1,1

1,0

5,1

4,0

-




2.15

р. Цата, с. Клюси

1,35

1,68

3,5

3,0

-




1

2

3

4

5

6

7

8

2.16

р. Стрижень, м. Чернігів

1,36

0,94

2,0

7,97

1,79

*

2.17

р. Білоус, м. Чернігів

1,62

1,79

13,73

4,77

5,42

*

2.18

р. Остер, м. Козелець

1,12

0,75

1,63

5,7

4,25

*

3.

Кременчуцьке водосховище

3.1

р. Ромен, смт. Дмитрівка

1,1

0,92

4,0

3,0

0,49




3.2

р. Удай, м. Прилуки

1,25

0,90

1,6

3,5

0,28




Перевищення вмісту амонію сольового, заліза загального , марганцю в річках басейну р. Дніпро в Чернігівській області пояснюється тим, що значну частину басейнів цих річок складають болота і ліси, піски і глини.

Перевищення вмісту нітритів в річках Стрижень, Білоус, Остер пояснюється в першу чергу забрудненістю цих річок за рахунок антропогенних факторів, а потім вже біохімічними та природними (підвищеним вмістом амонію сольового, температурою і т. д) факторами. Найбільше занепокоєння викликає стан р. Стрижень, р. Білоус (після скиду очисних споруд КП „Чернігівводоканал”). Але помітного впливу цих річок на стан