Реферат: Стор. Методичні вказівки та індивідуальні завдання до порядку виконан-ня курсової роботи

Зміст





Стор.

Методичні вказівки та індивідуальні завдання до порядку виконан-ня курсової роботи…………..……………………………………...............

4







Розділ 1. Діагностика конкурентоспроможності товару на визначеному ринковому сегменті…………………………………………………………..

4







Розділ 2. Діагностика конкурентоспроможності підприємства на визначеному ринку…………………………………………………………..……

17







Додаток А. ^ Значення вагомості кількісних та якісних показників кон-курентоспроможності товару………………………………………........

21

Додаток Б. ^ Ранг показників, що характеризують конкурентоспро-можність підприємства на ринку……………………...............................

22







Список літератури………………………………………………….

20



^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

ДО ПОРЯДКУ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ


РОЗДІЛ 1

ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ

^ НА ВИЗНАЧЕНОМУ РИНКОВОМУ СЕГМЕНТІ


Важливим завданням маркетингових досліджень є визначення конкурентоспроможності товарів, що реалізують на ринках збуту.

Розрізняють три рівні товару:

товар за задумом;

товар у реальному виконанні;

товар з підкріпленням.

Товар за задумом вказує на його базову чи родову корисність. Так, базовою корисністю для годинника є вимірювання часу, для шини – забезпечення руху автомобіля тощо. Відтак, родова корисність товару визначає цільовий ринок його збуту.

Різні споживачі характеризуються різними споживчими потребами та інтересами. Ідентифікація споживчих потреб дає змогу виявити однорідні, відносно до них, ринки товарів. Для цих ринків виробляються товари в реальному виконанні. Підприємства виготовляють модифікації товарів у реальному виконанні, які відрізняються товарними властивостями і характеристиками. Наприклад, розрізняють кварцові та механічні годинники, діаметральні та радіальні автопокришки тощо.

Товар у реальному виконанні супроводжується додатковими послугами та вигодами (сервісне обслуговування, строк гарантії, кредитування), які розкривають зміст поняття «товар з підкріпленням».

Властивості товарів та спектр додаткових послуг у своїй сукупності створюють їх об'єктивні характеристики, які забезпечують різним товарам різну конкурентоспроможність. При оцінці товару під час його придбання споживач аналізує отримані переваги, які визначають терміном «атрибут». Наприклад, дизайн годинників, сезонність шин. Отже, атрибут формує об'єктивні характеристики товару.

Атрибути товару мають різну значимість для свідомості споживача. Значимість атрибутів відображає цінності та пріоритети, з якими пов'язують отримані вигоди (переваги).

Розрізняють компенсаційну та некомпенсаційну оцінки товару.

Під час компенсаційної оцінки слабкі сторони товару можуть бути компенсованими сильними. Для порівняння товарів при цьому використовують адитивні критерії.

Під час некомпенсаційної оцінки слабкі сторони товару не можуть бути компенсовані сильними. Для порівняння товарів при цьому використовують лексикографічні критерії. В цілому проблема оцінки товару полягає в порівнянні всієї чи основної маси споживчих характеристик. В якості інтегрального показника для порівняння доцільно використати функцію корисності.

Взагалі визначення функції корисності є складним завданням. В цій роботі студентам пропонується розглянути спосіб оцінки корисності товару, заснований на діагностиці ступеня відповідності реальних значень споживчих характеристик товару бажаному для споживачів значенню цих показників. Передбачається, що корисність для споживача конкретної модифікації товару є тим більшою, чим менш реальні характеристики відрізняються від бажаних споживачами.

При компенсаційній оцінці товару загальну корисність від придбання одиниці товару U необхідно визначати за формулою (1):


.

(1)


Показники C, Q характеризують ступінь відповідності вартісних і якісних характеристик оцінюваного товару вимогам споживача. Коефіцієнти d1, d2 вказують на вагомість атрибутів C, Q. Вони повинні також задовольняти вимогам нормування, визначеним формулою (2)


.

(2)


При оцінці вартості товару споживач аналізує ціну його споживання, яка складається з ціни придбання та ціни експлуатації. Показник, який характеризує відповідність вартісних параметрів товару вимогам споживача, слід розрахувати за формулою (3)


,

(3)


де с1 – вагомість характеристики «ціна придбання»;

с2 – вагомість характеристики «ціна експлуатації»;

gП – одиничний параметричний показник, що оцінює відповідність ціни придбання товару бажаному для споживача значенню;

gЕ – одиничний параметричний показник, що оцінює відповідність ціни експлуатації товару бажаному для споживача значенню.


Показники gП, gЕ розраховують за допомогою формул (4-5)


,

(4)

,

(5)


де – максимальне значення ціни придбання товару;

– максимальне значення ціни експлуатації товару;

– бажана ціна придбання товару;

– бажана ціна експлуатації товару;

– реальна ціна придбання товару;

– реальна ціна експлуатації товару.


Зростання цін придбання та експлуатації товару понад максимальні робить неможливим споживання товару на аналізованому сегменті ринку. Відтак, граничними умовами входження товару на ринок за ціновими факторами виступають обмеження, відтворені формулою (6)


.

(6)


Показник, що характеризує відповідність якісних параметрів товару вимогам споживачів, визначається за формулою (7)


,

(7)


де k – визначений атрибут товару;

K – кількість оцінюваних споживачем товарних атрибутів;

i – визначена товарна характеристика;

I – кількість характеристик, що формують визначений атрибут;

ak – вагомість k-го атрибута;

ai – вагомість i-го атрибута;

gi – одиничний параметричний показник якості товару, що оцінює відповідність якості товару бажаному для споживача значенню.


Одиничні параметричні показники якості можна розподілити на п'ять груп.

До першої групи показників належать ті, підвищення значення яких є бажаним для споживача. Прикладом може бути збільшення періоду гарантійного обслуговування виробу. Якісний показник для цієї групи параметрів розраховуватиметься за формулою (8)


,

(8)


де – мінімальне значення якісного і-го показника, при якому товар допускається на ринок;

– значення якісного і-го показника, при якому споживач повністю задовольняє свої потреби;

– значення якісного і-го показника аналізованого товару.


Умовою входження товару на ринок за показниками якості першої групи буде обмеження, відтворене формулою (9)




(9)


До другої групи показників належать ті, зменшення значення яких є бажаним для споживача. Прикладом може бути зменшення кількості бензину, споживаного автомобілем на 100 кілометрів пробігу. Якісний показник для цієї групи розраховується за формулою (10)


,

(10)


де – максимальне значення якісного і-го показника, при якому товар допускається на ринок.


Умовою входження товару на ринок за показниками якості першої групи буде обмеження, відтворене формулою (11):


.

(11)


До третьої групи показників відносять ті, наявність яких є бажаною для споживача. Прикладом може бути наявність телефону при обміні квартири.

Якісний показник для цієї групи дорівнюватиме одиниці (тобто ), якщо він наявний у товарі. Цей показник дорівнюватиме нулю (тобто ), якщо він відсутній у товарі.

Якщо якісний показник входить до складу нормативних параметрів, що визначають умови входження товару на ринок, то товар допускається на ринок за умови, що gi = 1.

До четвертої групи показників належать ті, відсутність яких є бажаною для споживача. Прикладом є відсутність шкідливих речовину харчових продуктах.

Якісний показник для цієї групи дорівнюватиме одиниці (тобто ), якщо він відсутній в товарі. Цей показник дорівнюватиме нулю (тобто ), якщо він наявний в товарі.

Якщо якісний показник входить до складу нормативних параметрів, що визначають умови входження товару на ринок, то товар допускається на ринок за умови, що gi = 1.

До п’ятої групи показників належать ті, відхилення значення яких в обидві сторони від бажаного якісного показника Рі є неприпустимим для споживача. Прикладом може бути напруження в мережі постачання електричного струму. Товар буде допущений на ринок, якщо дотримуватимуться вимоги, визначені формулою (12)

.

(12)


Тут можливі два випадки, коли якісний показник перевищує бажаний рівень та коли він нижчий за бажаний рівень. Відповідно до кожного з випадків одиничний параметричний якісний показник буде розраховуватися за формулами (13-14)


Якщо , то .

(13)




Якщо , то

(14)


При некомпенсаційній оцінці товару загальну корисність від придбання одиниці товару можна визначити за формулою (15)


,

(15)


де n – кількість показників, що враховуються споживачем при виборі товару.


Слід зауважити, що порядок урахування показників визначається їх пріоритетністю для споживача. В першу чергу враховуються показники, які є найсуттєвішими для споживача, а вже потім другорядні.

Методика розрахунку параметричних показників gi аналогічна методиці при компенсаційній оцінці з тією тільки різницею, що значення gi не можуть перевищувати 0,9. Через це процедури розрахунку gi дещо відрізняються від запропонованих:

по-перше, під час розрахунку показників третьої та четвертої груп показнику gi надається значення 0,9, а не одиниця;

по-друге, якщо значення gi, розраховані для інших груп показників, перевищують значення 0,9, то їх необхідно нормувати. Нормування здійснюється з урахуванням всіх постачальників товару на ринок для однорідних груп показників. Нормоване значення розраховується за формулою (16)


,

(16)


де gi – розраховане значення і-го параметричного показника;

– максимальне значення і-го показника, визначене за всіма постачальниками товару на ринку.

Умови входження товару на ринок для всіх варіантів виконання курсової роботи наведені в таблиці 1.


Таблиця 1

^ Умови входження товару на ринок


Назва

характеристик

Одиниці

виміру

Бажане значення

Нормативне значення

Тип характеристики згідно із запропонованою класифікацією

Пропозиція

підприємства

одиниць

500

120

–

Ціна споживання

грн за од.

250

700

2

Імідж товару

частка од.

0,9

0,6

1

Дизайн

частка од.

0,8

0,5

1

Режим роботи

год на добу

16

8

1

Гарантійний строк

років

2

1

1

Робочий простір

м3

25

15-30

5

Навантаження

од./особу

100

100-200

5

Потужність

тонн за рік

150

100-160

5

Викид шкідливих речовин

г/м3

20

48

1


Характеристики аналогічних товарів, які пропонуються для продажу на відповідному ринковому сегменті, надані в табл. 2.


Таблиця 2

^ Характеристика товарів на ринковому сегменті


^ Назва характеристик
Постачальник
1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Пропозиція підприємства

500

120

120

100

100

110

30

50

75

50

Ціна споживання

200

220

340

230

250

240

700

500

430

499

Імідж товару

0,6

0,5

0,7

0,6

0,6

0,7

0,9

0,8

0,8

0,8

Дизайн

0,5

0,6

0,9

0,7

0,8

0,6

0,8

0,7

0,9

0,9

Режим роботи

16

14

8

12

8

10

14

16

20

8

Гарантійний строк

1

1

2

2

2

2

2

1

1

1

Робочий простір

24

27

27

16

25

17

20

23

27

27

Навантаження

100

200

115

145

150

185

180

170

160

150

Потужність

150

150

100

120

110

130

140

150

110

100

Викид шкідливих речовин

10

15

20

40

50

10

25

30

35

40


Параметричний показник відповідності параметра «ціна споживання» вимогам споживача для всіх постачальників розраховуються за формулою (4).

Параметричні показники відповідності параметрів «імідж», «дизайн», «режим роботи», «гарантійний строк», «викид шкідливих речовин» вимогам споживача належать до першого типу. Їх слід розраховувати за формулою (8).

Параметричні показники відповідності параметрів «робочий простір», «забезпеченість», «потужність» вимогам споживача належать до п’ятого типу. Їх слід розраховувати за формулами (13-14) залежно від дотримання вимог (12).

Результати розрахунків параметричних показників відповідності для всіх постачальників на ринку необхідно внести до табл. 3.

Таблиця 3

^ Значення параметричних показників відповідності вимогам

споживача на ринку


^ Назва характеристик
Постачальник
1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Ціна споживання































Імідж товару































Дизайн































Режим роботи































Гарантійний строк































Робочий простір































Навантаження































Потужність































Викид шкідливих речовин































Показник, що характеризує відповідність вартісних параметрів ^ С вимогам споживача, в даній курсовій роботі співпадає із значенням gП, оскільки споживач не враховує вартість експлуатації.

Атрибут «експлуатаційні характеристики» формують параметри «режим роботи» та «гарантійний строк». Відповідність атрибута «експлуатаційні характеристики» товару визначеного постачальника вимогам споживача розраховують з урахуванням якісних параметрів за формулою (7) та за даними Додатка А.

Атрибут «технічні характеристики» формують параметри «робочий простір», «навантаження», «потужність» та «викид шкідливих речовин». Відповідність атрибута «технічні характеристики» товару визначеного постачальника вимогам споживача розраховують з урахуванням якісних параметрів за формулою (7) та даними індивідуального варіанта Додатка А.

Атрибут «якість товару» формують параметри «імідж товару», «дизайн», «експлуатаційні характеристики» та «технічні характеристики». Відповідність атрибута «якість товару» товару визначеного постачальника вимогам споживача розраховують з урахуванням якісних параметрів за формулою (7) та за даними Додатка А.

Одинична корисність товару розраховується для кожного постачальника за формулою (1) та даними Додатка А. Результати цих розрахунків зводяться до табл. 4.

Для здійснення студентами некомпенсаційної оцінки параметри (факторні характеристики) необхідно враховувати з тим пріоритетом, який визначений порядком їх чергування в таблиці 1, починаючи з іміджу.


Таблиця 4

^ Значення одиничної корисності товарів за умов компенсаційної оцінки


^ Назва характеристик
Постачальник
1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Ціна споживання































Імідж товару































Дизайн































Експлуатаційні характеристики































Технічні характеристики































Якість































Одинична корисність
































Рангові значення параметричних показників відповідності бажаним значенням необхідно розрахувати і надати так, як це надано в табл. 5.


Таблиця 5

^ Рангові значення параметричних показників відповідності

товару бажаним значенням


^ Назва характеристик
Постачальник
1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Ціна споживання































Імідж товару































Дизайн































Режим роботи































Гарантійний строк































Робочий простір































Навантаження































Потужність































Викид шкідливих речовин
































Після цього відповідно до формули (15) студентам необхідно визначити одиничну корисність всіх постачальників товару на ринку і подати їх у вигляді табл. 6.

Далі для позиціонування пропозиції товарів на ринковому сегменті слід використати дві характеристики:

характеристику відповідності товару вимогам споживача;

характеристику відповідності товарів між собою.

Одинична корисність товару, розрахована за описаною вище методикою, визначає першу характеристику позиціонування. Ранжирування товарів, які увійшли до спектра аналізованих, зі зменшенням значень одиничної корисності в значній мірі визначають позицію окремого товару в загальній їх масі.

Таблиця 6

^ Значення одиничної корисності товарів за умов некомпенсаційної оцінки


Постачальник

Одинична корисність вироблюваних товарів

1




2




3




4




5




6




7




8




9




10





Чим вищим є значення одиничної корисності, тим більш конкурентоспроможним є товар. Однак значення одиничної корисності не відтворює ступінь відповідності товарів між собою.

Другу характеристику позиціонування можна визначити наступним чином:

для кожного аналізованого товару розраховується відстань між ним та товаром з «ідеальними» для споживача параметрами. Ідеальний товар, який забезпечує повне задоволення потреб споживачів, повинен відповідати вимогам, що відтворені формулами (17):

,

(17)


тобто ціна споживання, ціна експлуатації та значення кожного параметра якості товару повинні відповідати бажаним значенням.

При оцінці «ідеального» товару значення всіх одиничних параметричних показників відповідності дорівнюватимуть одиниці (тобто g'i = 1).

Відстань між досліджуваним та «ідеальним» товарами li потрібно визначити за формулою (18) по всій сукупності параметрів n




(18)




різниця li – lr відтворює близькість і-ого та r-ого товарів.

Обидві визначені характеристики використовуються в якості координат позиціонування. Перша координата характеризує одиничну корисність товару Ui, друга – li. Процедура позиціонування полягає в розрахунку координат кожного товару і розміщенні відповідної точки на координатній площині. Якщо точки групуються, це свідчить про те, що в загальній масі є групи товарів, які займають різні позиції на ринковому сегменті.

Для ілюстрації здійснених процедур необхідно здійснити позиціонування товарів за умов їх компенсаційної та некомпенсаційної оцінок (рис. 1 та рис. 2). Зведені значення координат позиціонування товарів при компенсаційній та некомпенсаційній оцінках слід попередньо занести до табл. 7.


Таблиця 7

^ Зведені значення координат позиціонування товарів


Постачальник

Компенсаційна оцінка

^ Некомпенсаційна оцінка

одинична корисність

відстань

одинична корисність

відстань

1













2













3













4













5













6













7













8













9













10



















Рис. 1. ^ Позиціонування пропозиції товарів при компенсаційній оцінці

Рис. 2. Позиціонування пропозиції товарів при некомпенсаційній оцінці


Ранжирування товарів за мірою зменшення одиничної корисності дає змогу порівняти їх конкурентоспроможність. Конкурентоспроможність буде падати за мірою віддалення від початку рангового списку. Загальну оцінку конкурентоспроможності КСі конкретного і-ого товару можна здійснити за допомогою співвідношення (19):


,

(19)

де Ui – одинична корисність і-ого товару;

U'i – одинична корисність «ідеального» товару.


За цією методикою при компенсаційній оцінці одинична корисність ідеального товару дорівнює одиниці, тобто U'i = 1. Тоді конкурентоспроможність товару КСі дорівнює значенню одиничної корисності і-ого товару, тобто КСі = Ui.

При некомпенсаційній оцінці корисність «ідеального» товару дорівнює 0,99…9, тобто U'i = 0,99…9, де кількість знаків після коми співпадає з кількістю параметрів (факторів). Загальну оцінку конкурентоспроможності КСі конкретного і-ого товару можна здійснити за допомогою співвідношення (20):


.

(20)


Для більш детальної оцінки конкурентоспроможності товару необхідно:

виявити структуру його конкурентних переваг;

визначити ринкову силу товару.

^ Конкурентні переваги товару обумовлені різними факторами. В загальному вигляді їх можна згрупувати в дві класифікації: вони можуть бути внутрішніми та зовнішніми.

^ Зовнішні конкурентні переваги ґрунтуються на таких якостях товару, які визначають цінність для покупця (наприклад, скорочення витрат експлуатації, підвищення ефективності використання товару).

^ Внутрішні конкурентні переваги засновані на лідерстві підприємства в сфері виробничих витрат та ступеня управління ними. Ці витрати створюють цінність для товаровиробника.

При компенсаційній оцінці товару його внутрішні та зовнішні конкурентні переваги визначаються за допомогою формул (21-22):


,

(21)




.

(22)


Неважко замітити, що UЗОВН + UВН =U.


За умов некомпенсаційної оцінки товару його внутрішні та зовнішні конкурентні переваги визначаються за допомогою формул (23-24):


,

(23)




,

(24)

де gm – показник, що характеризує відповідність ціни споживання товару бажаному споживачами значенню;

m – номер позиції, що характеризує значимість атрибута «ціна споживання» в загальній системі оцінки товару споживачами.


Ринкова сила товару залежить від можливості підвищення ціни його придбання без втрати конкурентної позиції. Максимально можливе підвищення ціни придбання власне і визначає ринкову силу товару.

При компенсаційній оцінці ринкова сила товару, що займає і-ту конкурентну позицію, може бути визначена із співвідношення (25):


.

(25)


Розв'язання рівняння (25) у вигляді (26) визначає максимально можливе збільшення ціни придбання товару , що має і-ту конкурентну позицію.

.

(26)

При некомпенсаційній оцінці ринкова сила товару, що займає і-ту конкурентну позицію, може бути визначена із співвідношення (27):


.

(27)


Розв'язання рівняння (27) у вигляді (28) визначає максимально можливе збільшення ціни придбання товару , що має і-ту конкурентну позицію.


.

(28)


Використовуючи формули (21-22) та (25-26) для компенсаційної оцінки, необхідно визначити величини внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг, а також ринкову силу товару, подавши отримані показники у табличному вигляді (табл. 8). Використовуючи формули (23-24) та (27-28) для некомпенсаційної оцінки, необхідно визначити величини внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг, а також ринкову силу товару, подавши отримані показники у табличному вигляді (табл. 8).

За результатами виконання цього розділу студенту необхідно обов'язково зробити висновки щодо конкурентоспроможності товарів, які пропонуються на ринку підприємствами, надати ґрунтовні пропозиції щодо поліпшення стану.

Таблиця 8

^ Структура конкурентних переваг товару за умов

компенсаційної та некомпенсаційної оцінок


Постачальник

Одинична корисність товару

^ Конкурентні переваги

Ринкова сила
Внутрішні
Зовнішні

абс.

%

абс.

%

абс.

%

1






















2






















3






















4






















5






















6






















7






















8






















9






















10
























РОЗДІЛ 2

^ ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВ НА ВИЗНАЧЕНОМУ РИНКУ


Конкурентоспроможність (КС) можна визначити як спроможність деякого класу об'єктів (товар, підприємство, країна) займати визначену ринкову нішу. Конкурентоспроможність характеризує ступінь відповідності окремого класу об'єктів визначеним ринковим потребам: пропозиції (товару) – попиту на нього, підприємства – можливості забезпечити конкурентні переваги, країни – економічній та соціальній моделі.

До узагальнюючих факторів (детермінант) конкурентоспроможності підприємства слід віднести наступні:

товар;

положення підприємства на ринку (ємність ринку);

можливості збуту товару;

методи товароруху;

виробничий потенціал підприємства.

Незаперечним є той факт, що існує тісний взаємозв’язок між поняттями: конкурентоспроможність країни, конкурентоспроможність підприємства та конкурентоспроможність товару. Методика оцінки конкурентоспроможності товару загальновідома та має досить широке застосування. На відміну від цього, методика оцінки конкурентоспроможності підприємства має імовірнісний характер і є інтегральною.

В курсовій роботі студенту пропонується визначити рівень конкурентоспроможності підприємства на основі аналітичного та графічного способів її оцінки. Перший вимагає побудови матриці конкурентоспроможності (табл. 9).


Таблиця 9

^ Матриця конкурентоспроможності підприємства на ринку


^ Синтезуючий фактор конкурентоспромож-ності

Параметрична одинична

оцінка підприємства-постачальника товару

Ранг

фактора

Інтегрований (груповий) факторний показник підприємства-по-стачальника товару

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Положення на ринку

4,1

4,3

3,8

3,9

4,2

4,0

4,2

4,5

4,6

4,1


































Товар

3,5

3,3

3,6

3,7

3,4

3,3

3,2

3,8

3,9

3,1


































Виробничий потенціал

3,8

3,8

3,9

3,9

3,8

3,8

3,8

3,9

3,9

3,9




































Продовження таблиці 9

Методи

товароруху

3,6

3,5

3,5

3,3

3,6

3,6

3,7

3,8

3,9

4,0


































Можливості збуту

3,8

3,9

3,7

3,6

4,0

3,9

3,9

3,9

4,0

4,2


































^ Сумарна оцінка




1,00































Коефіцієнт КС






































Причому інтегрований (груповий) факторний показник кожного з підприємств-постачальників товару визначається як добуток параметричної одиничної оцінки підприємства-постачальника товару і рангу аналізованого фактора (їх перелік наведений в Додатку Б для кожного окремого варіанта).

Сумарна оцінка здійснюється за всіма інтегрованими (груповими) факторними показниками для кожного з підприємств-постачальників товару на ринку.

^ Коефіцієнт конкурентоспроможності (КС) приймається рівним одиниці для того підприємства, яке має найбільшу сумарну оцінку за всіма інтегрованими факторними показниками. Для інших підприємств він розраховується як відношення до найліпшого рівня сумарної оцінки підприємства-лідера.

Графічний спосіб представлення рівня конкурентоспроможності підприємства вбачається в побудові багатокутника конкурентоспроможності на відповідній діаграмі (рис. 3).

Підприємству, яке має найбільший рівень конкурентоспроможності, буде відповідати багатокутник з максимальною площею Si. Якщо проводити вісі, на яких позначаються рівні значень кожного з досліджуваних факторів під рівними між собою кутами, то площу кожного багатокутника можна обчислити за формулою (29)


,

(29)


де ai – значення і-ого інтегрованого факторного показника за кожним з десяти підприємств-постачальників товару, причому в даному розділі курсової роботи i = 5 (п'ять інтегрованих факторів конкурентоспроможності підприємства).





Рис. 3. Побудова багатокутника конкурентоспроможності


Результати ранжирування, підприємств залежно від площі багатокутників слід звести до табл. 10.


Таблиця 10

Результати ранжирування підприємств

за показником конкурентоспроможності


^ Підприємство-постачальник товару

Значення площі многокутника конкурентоспроможності (кв. од.)

Коефіцієнт

ранжирування

Коефіцієнт

конкуренто-спроможності

1










2










3










4










5










6










7










8










9










10












^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. – М.: ОАО Новости, 2000. – 255 с.

Береза Т.Н., Хрусталев Е.Ю. Методы оценки маркетинговых решений в условиях неопределенности и риска // Маркетинг в России и за рубежом. – 2000. – № 6. – с. 3-16.

Бланк И.А. Управление активами. – К.: «Ника-Центр», 2000. – 720 с.

Бланк И.А. Управление формированием капитала. – К.: «Ника-Центр», 2000. – 512 с.

Гончарова Н.П., Перерва П.Г. и др. Маркетинг инновационного процесса: Учебное пособие. – К.: Наука, 1998. – 207 с.

Демченков В.С., Милета В.И. Системный анализ деятельности предприятий: – М.: Финансы и статистика, 1990. – 182 с.

Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 528 с.

Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000. – 207 с.

Іваненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 263 с.

Калина А.В. и др. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень): Учеб. пособ. – К.: МАУП, 1998. – 266 с.

Комлев Е.Б. Анализ конкурентоспособности товаров / Маркетинг в России и за рубежом. – 2000. – №3. – С. 45-59.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 294 с.

Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.

Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1999.– 132 с.

Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві: Навч. посібник. – Львів: Світ, 1998. – 208 с.

Оценка бизнеса: Учебник / Под ред. А.Г. Грязновой, М.А. Федотовой. –