Реферат: Громадські ради в цифрах загальнонаціональний звіт із моніторингу формування громадських рад при центральних та місцевих органах виконавчої влади

Партнерство інститутів громадянського суспільства на підтримку громадських рад

Український незалежний центр політичних досліджень

Творче об’єднання "ТОРО"





ГРОМАДСЬКІ РАДИ

В ЦИФРАХ


ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ЗВІТ

із моніторингу формування громадських рад

при центральних та місцевих органах виконавчої влади


Київ 2011

ЗМІСТ


Вступ.….… …………………………………………….......…........………........……….............3


Резюме дослідження.………........………........………...........…........………........……………..5


Методологія дослідження.………........………........………...........…........……….............…....9


Розділ 1. Загальний досвід України щодо формування громадських рад при органах виконавчої влади різного рівня (за Постановою КМУ №996).....…........……….........……...11

1.1. Підготовка до проведення установчих зборів по формуванню громадських рад при органах виконавчої влади........………........………...........…........………............................…13

1.1.1 Утворення ініціативних груп………........………...........…........………...................…13

1.1.2 Інформування ІГС про проведення установчих зборів…........………........................14

1.1.3 Збір документів від ІГС на участь в установчих зборах…........……….......................16

1.2 Безпосереднє проведення установчих зборів із формування громадських рад при органах виконавчої влади........………........………...........…........………........…………………….…..19

1.2.1 Кількісний склад учасників установчих зборів...........…........………........…….…..19

1.2.2 Якісний склад учасників установчих зборів…...........…........………........…….…...24

1.2.3 Відкритість та прозорість процесу проведення установчих зборів.......…............26

1.2.4 Приклади недоброчесної поведінки ІГС під час підготовки та проведення установчих зборів………........………........………...........…........………........….…………….28

1.2.5 Відмови в участі ІГС в установчих зборах...........…........………........….…………..28

1.2.6 Інші приклади порушень під час проведення установчих зборів………...............29


Розділ 2. Оцінювання потенціалу громадських рад України…........……….........….......…31

2.1 Організаційна структура громадських рад України різного рівня…….........…………..31

2.2 Кадровий та галузевий склад ІГС – членів громадських рад……........………………..34

2.3 Огляд змісту положень про громадські ради різного рівня....……….........…...........…36

2.4 Забезпечення діяльності громадських рад різного рівня з боку органів виконавчої влади………........………........………........………........………........…………………………….49

2.5 Оприлюднення інформації про діяльність громадських рад на сайтах ОВВ…………53


Розділ 3. Загальні висновки та рекомендації……........………........………........……………58


Авторський колектив……........………........………........………........………............……….…64

Список використаних скорочень……........………........………........…………........…………..65


Додаток 1. Постанова КМ України "Про забезпечення участі громадськості
у формуванні та реалізації державної політики" № 996 від 3 листопада 2010 року……...66

Додаток 2. Анкета для консультантів із формування громадських рад
при обласних державних адміністраціях.......………........………........………........……….....72

Додаток 3. Відомості про стан формування громадських рад
при органах виконавчої влади різного рівня (станом на 15.06.2011 р.).………........………77

Додаток 4. Відомості про робочі органи громадських рад
при РДА Києва та Севастополя.......………........………........………........……………….…....84

Додаток 5. Відомості про робочі органи громадських рад при РМ АРК, ОДА та МДА.…..87

Додаток 6. Пропозиції до Типового Положення про громадську раду,
затвердженого Постановою КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996.…........………........……92

^ Резюме дослідження


Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" (далі – Постанова № 996) надала реальну можливість усім зацікавленим інститутам громадянського суспільства (далі – ІГС) брати участь у виробленні та реалізації державної політики. За новим мандатом громадські ради при органах виконавчої влади (далі – громадські ради) мають право:

надавати обов’язкові для розгляду пропозиції щодо нормативно-правових актів та змісту роботи посадовців;

проводити громадську антикорупційну експертизу нормативно-правових актів та вимагати виконання посадовцями антикорупційного законодавства;

проводити громадську експертизу діяльності органу влади;

здійснювати громадський контроль за врахуванням владою пропозицій і зауважень громадськості;

готувати орієнтовний план та проводити публічні громадські слухання з питань, віднесених до компетенції ОВВ;

допомагати органу влади працювати більш ефективно в інтересах громадян.

Постанова № 996 запровадила низку новацій як у процесі формування громадських рад, так і в організації їхньої повсякденної роботи. Відповідно до Постанови громадські ради при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністраціях стають постійно діючими колегіальними виборними органами. Відтепер інститути громадянського суспільства самостійно визначають бажану кількість майбутніх членів громадської ради та самостійно обирають поміж себе найбільш достойних представників для членства у ній. Право брати участь в установчих зборах та висувати кандидатури членів громадських рад отримали громадські та благодійні організації, професійні і творчі спілки, організації роботодавців, релігійні організації, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства й установи. Органи влади зобов’язані надавати необхідну інформацію та проекти нормативно-правових актів на розгляд громадських рад. Рішення громадських рад відтепер є обов’язковими для розгляду органами виконавчої влади, при яких такі ради утворені, а інформування громадських рад про врахування чи неврахування пропозицій громадськості є обов’язковим для ОВВ. Про діяльність громадських рад органи виконавчої влади зобов’язані регулярно інформувати на своїх офіційних сайтах у спеціально створених рубриках "Громадська рада".

Із імплементацією Постанови КМУ № 996 громадянське суспільство та органи виконавчої влади України увійшли у найбільш інтенсивний та масовий період своєї співпраці. Всі 602 органів виконавчої влади усіх рівнів залучені до формування громадських рад.

Переважна більшість органів виконавчої влади виконали вимогу Постанови № 996 щодо формування (оновлення) громадських рад. Станом на 31 липня 2011р. сформовано 554 громадських рад із 602 необхідних, тобто 92%.


А саме сформовано:

• 8, тобто 50%, громадських рад на рівні міністерств;

• 19, тобто 33%, громадських рад на рівні центральних органів виконавчої влади;

• 27, тобто 100%, громадських рад на рівні ОДА, Раді Міністрів АРК, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях;

• 486, тобто 99,6%, громадських рад на рівні районних державних адміністрацій.

• 14, тобто 100%, громадських рад на рівні районних державних адміністрацій у містах Києві та Севастополі.


Формування громадських рад при центральних органах виконавчої влади було призупинено із виходом Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 9 грудня 2010 р. № 370. Проте, наразі положення та структури оновлених центральних органів виконавчої влади вже затверджені і процес формування громадських рад продовжується.

Моніторинг формування громадських рад при центральних та місцевих органах виконавчої влади проводився з метою охарактеризувати практику імплементації інститутами громадянського суспільства та органами виконавчої влади Постанови КМУ N 996 щодо формування та налагодження роботи громадських рад при органах виконавчої влади різного рівня.

Загалом, моніторинг засвідчив, що Постанова № 996 працює і дає можливість добросовісним і зацікавленим інститутам громадянського суспільства та органам виконавчої влади конструктивно співпрацювати. Практика формування громадських рад доводить, що дотримання процедурних вимог Постанови № 996 та доброчесна діяльність як ІГС, так і ОВВ забезпечують створення дієвих громадських рад. Натомість громадські ради, сформовані в умовах недоброчесних практик та із порушеннями демократичних процедур, не можуть організувати відкритого та конструктивного діалогу влади і громадськості, тому зменшують ступінь довіри громадськості до органів влади.

Представниками Партнерства інститутів громадянського суспільства на підтримку громадських рад не зафіксовано грубих порушень вимог постанови № 996 у 5 із 8 громадських рад при міністерствах, 19 громадських рад при ЦОВВ та 25 із 27 громадських рад при ОДА, Раді Міністрів АРК, Київській та Севастопольській МДА. Натомість при 3-х міністерствах - Міністерстві внутрішніх справ України та Міністерстві фінансів України, Міністерстві екології та природних ресурсів, та 2-х ОДА – Дніпропетровській та Хмельницькій - зафіксовано грубі порушення вимог постанови № 996 членами ініціативних груп. Окрім цього, Голова Державного агентства земельних ресурсів України, грубо порушуючи Постанову №996, відмовляється затверджувати склад громадської ради, обраної на установчих зборах 16 червня 2011року, та формує нову ініціативну групу для підготовки проведення повторних установчих зборів. Голова Черкаської ОДА протягом трьох місяців порушував Постанову №996, безпідставно не затверджуючи склад громадської ради.

Під грубими порушеннями розуміються будь-які дії зі сторони ініціативних груп по підготовці установчих зборів громадських рад чи самих органів виконавчої влади, що призвели до фактичної неможливості значної частини зацікавлених інститутів громадянського суспільства реалізувати власне право на участь у формуванні громадських рад (передусім, через приховування інформації, встановлення штучних обмежень щодо участі в установчих зборах, маніпулювання громадською думкою, неправомірні відмови від вчинення дій, передбачених Постановою № 996, тощо). У цих випадках процедурні порушення поставили під сумнів легітимність сформованих рад. Натомість переважна більшість органів виконавчої влади отримала у громадських радах конструктивні колективи ІГС для проведення консультацій та підвищення ефективності публічних рішень.

Загалом більше 9 тис. представників ІГС взяли участь в установчих зборах із формування громадських рад при ОВВ різного рівня. До складу громадських рад різного рівня обрано більше ніж 8 тис. 200 представників ІГС. Середня кількість членів громадських рад при ЦОВВ складає 40 осіб. Рекордсменом за кількістю членів ГР є Міністерство закордонних справ України – 166 членів, найменша за кількістю громадська рада при Державній службі автомобільних доріг – 9 осіб. Середня кількість членів громадських рад при ОДА, РМ АРК, КМДА та СМДА – 79 осіб. Лідерами за кількістю членів є КМДА – 222 особи, та Сумська ОДА – 217 осіб, найменша кількість членів – 25 осіб при Чернівецькій ОДА.

Громадські ради викликали інтерес абсолютно різних ІГС: від "традиційних" громадських організацій (зокрема правозахисних, екологічних, молодіжних, сервісних, аналітичних центрів) до бізнесових асоціацій, релігійних організацій, профспілок та навіть недержавних пенсійних фондів. Цікаво, що до складу громадських рад увійшли не тільки організації, які опікуються суспільно значущими питаннями, але й організації вузькогрупових інтересів. Завдяки процесам формування громадських рад різні сектори громадянського суспільства вперше зійшлися на єдиному діалоговому майданчику і почали процес вироблення спільних позицій.

Водночас громадським радам ще належить стати дієвим інструментом комунікації між інститутами громадянського суспільства та органами виконавчої влади. Перший досвід формування громадських рад за демократичними процедурами показав, що самі інститути громадянського суспільства виявилися неготовими до належної самоорганізації та кооперації.

Моніторинг виявив, що переважна більшість порушень вимог Постанови № 996 була здійснена саме недоброчесними громадськими активістами у складі ініціативних груп із підготовки установчих зборів. Однією з причин цих порушень є нерозуміння представниками ІГС основного призначення громадських рад та їх функцій і як наслідок – міфологізація можливостей громадських рад. Проте низку випадків порушення процедур формування громадських рад було допущено з боку представників органів виконавчої влади.

Відстежено найбільш поширені порушення процедур формування громадських рад, зокрема:

необґрунтоване недопущення ініціативними групами делегатів ІГС до участі в установчих зборах (наприклад, Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство фінансів України);

перенесення ініціативними групами часу проведення установчих зборів без повідомлення про це всіх учасників зборів (наприклад, Хмельницька ОДА);

маніпуляція результатами волевиявлення представників ІГС під час установчих зборів (наприклад, Дніпропетровська ОДА);

відмова керівництва органів виконавчої влади затверджувати склад належним чином сформованих громадських рад (наприклад, Черкаська ОДА).


Мала місце низка невдалих практик імплементації ініціативними групами норм Постанови № 996:

встановлення ініціативними групами додаткових, прямо не передбачених Постановою № 996, критеріїв для участі делегатів інститутів громадянського суспільства в установчих зборах: невідповідність територіального статусу ІГС рівню органу виконавчої влади, строк діяльності ІГС менший ніж два роки (наприклад, Міністерство юстиції України, Міністерстві екології та природних ресурсів, Дніпропетровська ОДА тощо) тощо;

встановлення ініціативними групами вимог щодо подання додаткових документів ІГС (копії статутів ІГС, довідки про державну реєстрацію юридичних осіб тощо) (наприклад, Державний комітет регулювання ринку фінансових послуг, Державна митна служба);

спроби представників органів виконавчої влади забезпечити перевагу лояльних до себе організацій у складі громадських рад або силами таких організацій обмежити доступ інших ІГС до установчих зборів (наприклад, Хмельницька ОДА, Сумська ОДА);

захоплення лідерства у громадських радах представниками політичних партій та діючими депутатами від більшості у відповідних місцевих радах (наприклад, Сумська ОДА);

участь одних і тих самих представників деяких організацій у п’яти або навіть семи громадських радах при різних (переважно центральних) органах виконавчої влади, що викликає сумніви у їх орієнтації на системну та професійну роботу в цих радах.


Проте громадські ради, сформовані відповідно до вимог Постанови №996 та при конструктивній співпраці органу влади й інститутів громадянського суспільства, доводять свою ефективність. Наприклад, громадська рада при Вінницькій ОДА вже провела обласний форум соціальних проектів і залучила додаткові ресурси для вирішення соціальних проблем області.


За результатами моніторингу варто виділити такі основні рекомендації:


^ 1.У напрямку вдосконалення практики реалізації Постанови № 996 щодо формування громадських рад:

активізувати роботу центральних органів виконавчої влади по створенню громадських рад відповідно до вимог Постанови № 996;

посилити загальну відкритість роботи ініціативних груп за рахунок постійного оприлюднення їх складу, поточних документів та прийнятих рішень на офіційному сайті ОВВ, при якому утворюється громадська рада;

запровадити у громадських радах чіткі способи ознайомлення з інформацією про кандидатів до складу громадських рад (через офіційні веб-сайти ОВВ, через забезпечення фізичного доступу до каталогів даних тощо);

передбачити обов’язкове завчасне повідомлення ініціативною групою делегатів ІГС про не допуск їх до участі в установчих зборах із зазначенням підстав такого недопуску;

запровадити чітку процедуру оскарження неправомірних дій / бездіяльності ініціативних груп щодо учасників установчих зборів;

широко інформувати громадськість про випадки недоброчесних дій окремих ініціативних груп та інститутів громадянського суспільства.


2. Щодо загальних тенденцій у процесі формування громадських рад різного рівня:

ІГС різного спрямування зосередитися на формуванні спільного порядку денного для роботи громадських рад (наприклад, формування позитивних практик імплементації Законів України "Про доступ до публічної інформації" та "Про засади запобігання та протидії корупції) ;

не допускати використання громадських рад у якості лобістського інструменту для просування вузькогрупових інтересів та широко інформувати громадськість про такі випадки у разі їх появи;

мобілізовувати до участі у формуванні громадських рад галузеві ІГС та організації аналітичного спрямування (особливо на рівні ЦОВВ);

підвищувати обізнаність широкого кола ІГС та представників ОВВ щодо функцій громадських рад.


3. Щодо основних характеристик новосформованих громадських рад та особливостей організації їхньої роботи:

громадським радам доцільно обирати заступників голови громадської ради за тематичним спрямуванням, які одночасно можуть бути головами постійних комісій громадської ради;

громадським радам доцільно доручати виконання функції секретаря-діловода працівникам структурних підрозділів ОВВ, що відповідають за взаємодію з громадськістю;

визначати кількість комісій/комітетів громадських рад за пропорцією 1 комісія на 10 членів громадської ради;

забезпечити виконання вимог Постанови КМУ №996 щодо створення та постійного ведення тематичних рубрик "Громадська рада" на офіційних веб-сайтах органів влади;

внести зміни до Постанови КМУ №996 в частині запровадження чітких термінів погодження органом виконавчої влади положень про громадські ради;

громадським радам ухвалити власні регламенти роботи громадських рад;

громадським радам ухвалити власні плани роботи, у яких варто передбачити заходи щодо імплементації суспільно-важливих законів (ЗУ "Про доступ до публічної інформації", ЗУ "Про засади запобігання та протидії корупції");

передбачити у положеннях про громадської ради чітку норму про заборону делегування права голосу членами громадської ради;

внести зміни до Типового регламенту місцевої державної адміністрації, затвердженого Постановою КМУ від 11 грудня 1999 р. № 2263, якими передбачити процедури залучення громадських рад при місцевих державних адміністраціях до підготовки актів місцевих державних адміністрацій та контролю за виконанням таких актів.


^ 4. Щодо можливих змін до Постанови КМУ №996:

конкретизувати строки та способи оприлюднення інформації, що готується ініціативними групами, включно з рішеннями ініціативних груп (зокрема, щодо причин відмови від участі в установчих зборах);

конкретизація строків оприлюднення протоколу установчих зборів;

конкретизація строків затвердження керівником ОВВ складу громадської ради із зазначенням вичерпного переліку випадків, через які він може не затвердити склад ради;

конкретизація строків погодження керівником ОВВ Положення про громадську раду та передбачення вичерпного переліку підстав, через які він може його не погодити;

заборона участі в установчих зборах із формування громадської ради кількох ІГС, що відносяться до однієї організації (осередків одного ІГС);

передбачити процедуру оскарження неправомірних дій ініціативної групи по підготовці установчих зборів, включно із переліком підстав для скасування рішення установчих зборів;

надати керівнику ОВВ право скасовувати рішення ініціативної групи, якщо таке рішення грубо порушує вимоги Постанови;

затвердити Постановою форми біографічної довідки, заяви та інформації про діяльність протягом 2 років;

чітко зазначити, що відсутність 2-х річного досвіду та/або всеукраїнського статусу, не є підставою для виключення або недопущення ІГС до участі в установчих зборах;

чітко прописати процедуру проведення установчих зборів із питань формування громадської ради.
^ Методологія дослідження Мета, завдання, предмет й об’єкт дослідження
Моніторинг проводився за авторською методологією, розробленою Українським незалежним центром політичних досліджень та Творчим об’єднанням "ТОРО". В основу методики покладено аналіз-спостереження за процесом підготовки до формування громадських рад, проведення установчих зборів та налагодження роботи громадських рад, утворених при органах виконавчої влади різного рівня, починаючи із грудня 2010 року.


Мета моніторингу охарактеризувати практику імплементації ІГС та ОВВ Постанови КМУ N 996 щодо формування та налагодження роботи громадських рад при органах виконавчої влади різного рівня та на підставі цього сформувати рекомендації із розвитку громадських рад як інституту комунікації ІГС та ОВВ.

^ Завдання моніторингу:

оцінити дотримання вимог Постанови КМУ № 996 щодо формування громадських рад при органах виконавчої влади та на підставі аналізу практики сформувати рекомендації із вдосконалення процедур формування громадських рад;

проаналізувати загальні тенденції у процесі формування громадських рад за Постановою КМУ № 996 та виявити підходи ІГС та ОВВ різного рівня щодо формування та налагодження роботи громадських рад;

визначити основні характеристики новосформованих рад, дослідити організацію роботи новостворених громадських рад та на підставі цього оцінити загальний рівень спроможності громадських рад;

визначити можливі напрямки та засоби підвищення спроможності громадських рад як інституту комунікації між ІГС та ОВВ.


^ Об’єкт моніторингу – процес формування та організації роботи громадських рад при центральних та місцевих органах виконавчої влади.


Предмет моніторингу – імплементація Постанови КМУ № 996 щодо формування та організації роботи громадських рад у діяльності досліджуваних органів виконавчої влади та ІГС.

Моніторинг охоплює формування громадських рад при всіх 602 органах виконавчої влади. Оскільки станом на 21 липня 2011 року фактично сформовано 554 громадські ради, дані моніторингу охоплюють:

1) 8 міністерств

2)19 ЦОВВ;

3) 24 обласні державні адміністрації, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації;

4) 486 районних державних адміністрацій.


^ Методи дослідження:
- аналіз документації, що регламентує процес утворення громадських рад при органах виконавчої влади різного рівня, зокрема повідомлень ініціативних груп при органах виконавчої влади про проведення установчих зборів із формування громадських рад; протоколів установчих зборів; списків членів сформованих рад (досліджено документацію 535 органів виконавчої влади різного рівня);

- аналіз документації, що регламентує діяльність громадських рад при органах виконавчої влади різного рівня, зокрема положень про громадські ради різного рівня; відомостей про керівні та робочі органи громадських рад; планів роботи громадських рад тощо (досліджено документацію 554 громадських рад різного рівня);

- експертне опитування щодо формування та налагодження роботи громадських рад різного рівня (зібрано та проаналізовано 554 анкет експертів, які безпосередньо спостерігали за формуванням громадських ради при відповідних ОВВ).

^ Організація дослідження
Головним джерелом інформації про процес формування громадських рад різного рівня стали дані експертних анкет, зібрані членами Партнерства (зразки анкет наведено у додатку 1 до звіту). Інформація від експертів узагальнювалася за трьома тематичними блоками:

підготовка до проведення установчих зборів по формуванню громадських рад;

безпосереднє проведення установчих зборів по формуванню громадських рад;

організація роботи новообраних громадських рад.

Інформація, зібрана на рівні облдержадміністрацій, виявилася повнішою порівняно із даними від райдержадміністрацій та центральних органів виконавчої влади. Це пояснюється передусім тим, що переважна більшість членів Партнерства представляли неурядові організації обласного рівня та перебували у тісній взаємодії з ОДА та громадськими радами при них.

Окремий блок дослідження було присвячено вивченню експертних оцінок щодо загального перебігу формування громадських рад.


Період та територія здійснення моніторингу: лютий-липень 2011 року по всій території України.


^ Обмеження моніторингу
У цілому моніторинг було проведено із додержанням усіх соціологічних стандартів та технік. Разом із тим, ряд обмежень моніторингу незначною мірою вплинули на перебіг дослідження та його результати. Серед обмежень варто виділити наступні:

співпадіння активної фази формування громадських рад на рівні ЦОВВ із виходом Указу Президента України № 370 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 9 грудня 2010 р. – як результат формування громадських рад призупинене до моменту оновлення структури ЦОВВ та затвердження положень про ці органи;

неможливість фізичного контакту з усіма громадськими радами, утвореними на рівні РДА, – як результат інформація про процес формування та налагодження роботи громадських рад частково готувалася самими райдержадміністраціями та іноді не відповідала дійсності;

фізична неможливість забезпечити присутність представника Партнерства у кожному регіоні, охопленому дослідженням, – як результат дані по окремих областях є менш повними, порівняно з тими, де члени Партнерства мали фізичну присутність;

відсутність даних по всіх ОВВ – виконавцях вимог Постанови КМУ №996 – як результат дані наявні по всіх ОДА та МДА, по 8 міністерствах та 17 інших ЦОВВ, по 486 з 489 РДА, що загалом не впливає суттєво на точність результатів дослідження.

.
^ Розділ 1. Загальний досвід України щодо формування громадських рад при органах виконавчої влади різного рівня (за Постановою КМУ № 996)
Обов’язковість утворення громадських рад при органах виконавчої влади вперше було передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 року №13781. Відповідно до цього акту громадські ради утворювалися як комунікаційно-експертні майданчики для ведення діалогу між органами виконавчої влади та інститутами громадянського суспільства. Проте практика показала, що у переважній більшості громадські ради, утворені за Постановою КМУ № 1378, виявилися малоефективними. Головною причиною цього стала сама процедура формування громадських рад: їх члени фактично призначалися за рішенням керівника органів влади, при яких такі ради утворювалися.

Певні зрушення щодо формування громадських рад були закладені Постановою КМУ від 26 листопада 2009 року №1302. Нею Кабінет Міністрів України зобов’язав органи виконавчої влади утворити громадські ради вже як виборні колегіальні органи. Проте, вимогу Постанови щодо формування громадських рад шляхом рейтингового голосування за кандидатів під час щорічних зборів представників не менше ніж однієї четвертої від кількості зареєстрованих у відповідному регіоні громадських організацій виконати не вдалося. Приміром, у Кіровоградській області збори по формуванню громадської ради проводили тричі, проте необхідного кворуму у щонайменше 126 з понад 600 зареєстрованих громадських організацій зібрати жодного разу не вдалося. Поспіх та помилки у розробці Постанови КМУ №1302 призвели до фактичного замороження так званих "старих" громадських рад.

З листопада 2011 року Кабінету Міністрів України ухвалив нову Постанову "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" за номером 996. Вона зобов’язала всі органи виконавчої влади у тримісячний термін створити нові громадські ради як виборні консультативно-дорадчі органи та дала поштовх для активізації інститутів громадянського суспільства всієї України. Постанова врахувала більшість недоліків обох попередніх систем творення громадських рад та запропонувала алгоритм їх формування як виборних органів на принципах високої самоорганізації інститутів громадянського суспільства. Інститутам громадянського суспільства було надано право вільно делегувати кандидатів до громадських рад, самостійно визначати кількісний склад рад та обирати їх особистий склад.


Станом на 31 липня 2011р. сформовано 554 громадських рад із 602 необхідних, тобто 92%.

А саме сформовано:

8, тобто 50%, громадських рад на рівні міністерств;

19, тобто 33%, громадських рад на рівні центральних органів виконавчої влади;

27, тобто 100%, громадських рад на рівні ОДА, Раді Міністрів АРК, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях;

486, тобто 99,6%, громадських рад на рівні районних державних адміністрацій;

14, тобто 100%, громадських рад на рівні районних державних адміністрацій у містах Києві і Севастополі.

Більше інформації про це дивіться у таблиці 1 та у додатку 3 до Звіту.


Таблиця 1. Інформація про утворені громадські ради при ОВВ різного рівня

№

з/п

Орган виконавчої влади на рівні

Інформація

про ГР на рівні

ЦОВВ / ОДА /МДА

Інформація

про ГР на рівні РДА

створено

не створено

створено

не створено






Міністерства

8

8












ЦОВВ

19

37












м. Київ

1




10









м. Севастополь

1




4









Автономна Республіка Крим

1




13









Вінницька область

1




27









Волинська область

1




16









Дніпропетровська область

1




20









Донецька

Область

1




17

1






Житомирська область

1




21









Закарпатська область

1




13









Запорізька область

1




17









Івано-Франківська область

1




14









Київська

область

1




25









Кіровоградська область

1




20

1






Луганська область

1




18









Львівська

область

1




18









Миколаївська область

1




19









Одеська

область

1




26









Полтавська область

1




25









Рівненська область

1




16









Сумська

область

1




18









Тернопільська область

1




16









Харківська область

1




24









Херсонська область

1




18









Хмельницька область

1




19









Черкаська область

1




19

1






Чернівецька область

1




11









Чернігівська область

1




22









Примітка: На рівні РДА окремі громадські ради були створені або перезатвердженні у старому складі рішеннями голів РДА без проведення установчих зборів (Добровеличківський район Кіровоградської обл., Маньківський район Черкаської обл., Волноваський район Донецької обл.)


Загалом більше 9 тис. представників ІГС взяли участь в установчих зборах із формування громадських рад при ОВВ різного рівня.

До складу громадських рад різного рівня обрано більше ніж 8 тис. 200 представників ІГС. Середня кількість членів громадських рад при ЦОВВ складає 40 осіб. Рекордсменом за кількістю членів ГР є Міністерство закордонних справ України – 166 членів, найменша за кількістю громадська рада – 9 осіб при Державній службі автомобільних доріг. Середня кількість членів громадських рад при ОДА, РМ АРК, КМДА та СМДА – 79 осіб. Лідерами за кількістю членів тут є КМДА – 222 особи, та Сумська ОДА – 217 осіб, найменша кількість членів – 25 осіб при Чернівецькій ОДА.

Громадські ради викликали інтерес абсолютно різних ІГС: від "традиційних" громадських організацій (зокрема сервісних, молодіжних, правозахисних, екологічних, моніторингових) до бізнесових асоціацій, релігійних організацій, профспілок та навіть недержавних пенсійних фондів. На рівні ЦОВВ 39% членів громадських рад складають представники громадських організації, 32% - професійних і бізнесових асоціацій2 (до 54% на рівні ЦОВВ – не міністерств), 7% - благодійних організацій. На рівні ОДА представниками громадських організації є 67% членів громадських рад, представниками благодійних організацій та професійних спілок – по 9%. Таким чином, різні сектори громадянського суспільства вперше зійшлися на єдиному діалоговому майданчику і почали процес вироблення спільних позицій.

За оцінками представників Партнерства, 5 із 8 громадських рад при міністерствах, 19 громадських рад при ЦОВВ та 25 громадських рад при ОДА, РМ АРК, КМДА та СМДА сформовані без грубих порушень процедурних вимог Постанови № 996. Натомість, при 3-ьох міністерствах (Міністерстві внутрішніх справ України, Міністерстві екології та природних ресурсів, Міністерстві фінансів України3) та 2х обласних державних адміністраціях (Дніпропетровській та Хмельницькій) зафіксовано грубі порушення вимог постанови № 996 членами ініціативних груп. Варто зазначити, що під грубими порушеннями розуміються будь-які дії зі сторони ініціативних груп по підготовці установчих зборів громадських рад чи самих органів виконавчої влади, що призвели до фактичної неможливості значної частини зацікавлених інститутів громадянського суспільства реалізувати власне право на участь у формуванні громадських рад (передусім, через приховування інформації, встановлення штучних обмежень щодо участі в установчих зборах, маніпулювання громадською думкою, неправомірні відмови від вчинення передбачених Постановою № 996 дій тощо). У вказаних випадках процедурні порушення ставлять під питання легітимність сформованих рад. Окрім цього, Голова Державного агентства земельних ресурсів України, грубо порушуючи Постанову №996, відмовляється затверджувати склад громадської ради, обраної на установчих зборах 16 червня 2011року, та формує нову ініціативну групи для підготовки проведення повторних установчих зборів. Голова Черкаської ОДА протягом трьох місяців порушував Постанову №996, безпідставно не затверджуючи склад громадської ради. З іншого боку, сформована в умовах практично повного дотримання процедурних вимог Постанови № 996 громадська рада при МЗС є недієздатною внаслідок внутрішнього конфлікту між членами ради.

Пропонуємо Вашій увазі коротке узагальнення усього процесу формування громадських рад України, подане в цифрових показниках. Для зручності сприйняття моніторингові дані розбито на кілька тематичних блоків, по кожному з яких узагальнено результати центральни